Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ повідомив про свої контакти з Берліном і Анкарою щодо суперечки про відмову Туреччини дозволити німецьким законодавцям відвідати турецьку авіабазу, де розміщені німецькі військовослужбовці.

Столтенберґ в інтерв’ю німецькій газеті Bild am Sonntag 21 травня заявив, що намагається знайти вирішення суперечки, але додав, що не може коментувати пропозицію Німеччини про можливе виведення своїх військ з авіабазами «Інджирлик».

Берлін минулого тижня заявив, що розглядає питання про виведення своїх літаків і військових із Туреччини, де вони підтримують багатонаціональну коаліцію в боротьбі проти бойовиків-ісламістів у сусідніх Сирії та Іраку.

Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Лаєн 20 травня заявила, що авіабаза в Йорданії має потенціал для заміни, якщо Німеччина буде вимушена покинути «Інджирлик».

Туреччина не дозволила німецьким законодавцям відвідати 270 солдатів їхньої країни в «Інджирлику». Це стало частковою відповіддю на рішення іншого члена НАТО – Німеччини – надати політичний притулок турецьким солдатам, звинуваченим в причетності до невдалого перевороту в липні.

18 травня міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоґлу заявив, що Німеччина може вільно вивести свої війська з «Інджирлик» і що Берлін повинен відмовитися від свого «зверхнього підходу» щодо Анкари.
…

Шестеро пакистанських поліцейських загинули в результаті двох окремих нападів бойовиків 21 травня.

За даними поліції, бойовики застрелили чотирьох офіцерів, зокрема начальника поліції району, які поверталися з патруля за приблизно 90 кілометрах на південь від міста Пешавар, в Хайбер-Пахтунхва.

Відповідальність за напад взяло на себе угруповання «Джамаат-уль-Ахрар», що відкололося пакистанських талібів.

Це ж угруповання взяло на себе відповідальність за теракт в грудні 2014 року в школі Пешавара, коли загинули 147 людей, переважно діти.

Під час іншої атаки двоє бойовиків на мотоциклі відкрили вогонь по припаркованому поліцейському автомобілі в місті Карачі. Двоє офіцерів загинули, ще двоє були поранені.

Екстремістське угруповання «Лашкар-е Джангві», пов’язана з бойовиками угруповання «Ісламська держава», взяло на себе відповідальність за напад.

Тим часом пакистанська влада затримала 21 травня близько 20 людей за звинуваченнями у розміщенні «антидержавного» контенту в соціальних мережах.

Неназвані чиновники повідомили, що затримання відбулося відповідно до законодавства Пакистану про кіберзлочини, яке забороняє будь-кому критикувати чи висміювати державу, її установи та військових.
…

Президент США Дональд Трамп 22 травня розпочне свій дводенний візит до Ізраїлю, щоб домогтися прогресу, як він висловився, щодо «кінцевої угоди» – мирного договору між ізраїльтянами і палестинцями.

Трамп вже мав окремі зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю і головою Палестинської національної адміністрації Махмудом Аббасом з метою надати нового імпульсу мирним переговорам, які зупинилися з 2014 року.

Водночас помічники Трампа не покладають особливих очікувань щодо візит і розглядають його радше як символічний жест.

В інтерв’ю газеті Israel Hayom посол США в Ізраїлі Девід Фрідман заявив, що нині метою Трампа є «почати дискусію, яка, ми сподіваємося, приведе до миру».

Перед приїздом Трампа ізраїльтяни схвалили деякі економічні поступки для палестинців, на яких наполягав американський президент.

«Кабінет безпеки схвалив економічні заходи, які полегшать щоденне цивільне життя в Палестинській адміністрації після того, як Дональд Трамп, який прибуває завтра, попросив, щоб були зроблені деякі кроки зі зміцнення довіри», – йдеться в заяві кабінету міністрів від 21 травня.

Поступки, зокрема, передбачають дозвіл на будівництво для палестинців в районах Західного берега, що підконтрольні Ізраїлю, в районах, де раніше палестинці були позбавлені права власності, кажуть чиновники.

Ізраїльські ЗМІ повідомили, що поступки також передбачають збереження перетину кордону між Західним берегом і Йорданією 24 години на добу.

Ізраїль є давнім союзником США, але від Трампа тут можуть зажадати пояснень про інформацію у ЗМІ щодо розсекречення ізраїльських розвідданих про бойовиків угруповання «Ісламська держава», які були передані Росії без дозволу Ізраїлю.

Ізраїль також висловив стурбованість щодо продажу зброї Саудівській Аравії на 110 мільярдів доларів, про що Трамп оголосив у Ер-Ріяді 20 травня.

Трамп також відмовився від обіцянки, даної під час виборчої кампанії щодо переміщення посольства США з Тель-Авіва до Єрусалима.

Статус Єрусалима є одним з найбільш чутливих питань палестино-ізраїльського конфлікту. Палестинці вважають Єрусалим столицею своєї майбутньої держави.

Ізраїль взяв Східний Єрусалим під свій контроль від Йорданії під час шестиденної війни 1967 року, оголосивши усе місто своєю столицею, що не було визнано міжнародним співтовариством.

22 травня Трамп має зустрітися з Біньяміном Нетаньягу, а наступного дня з Махмудом Аббасом у Віфлеємі.
…

У Китаї в 2010-2012 роках були вбиті або заарештовані від 18 до 20 агентів Центрального розвідувального управління США. Досі невідомо, що стало причиною провалу американської агентурної мережі в КНР. Газета The New York Times, посилаючись на десяток нинішніх і колишніх американських чиновників, які говорили на умовах анонімності, називає подію найбільшим провалом ЦРУ за кілька десятиліть.

Автори статті припускають, що в ЦРУ міг проникнути китайський шпигун-«кріт», іншою можливою причиною могло стати проникнення китайських хакерів в системи комунікації спецслужб США. У самому відомстві відмовилися від коментарів.

Газета пише, посилаючись на свої джерела, що в 2010 році ЦРУ створило в Китаї добре законспіровану мережу агентів. Вони передавали у Вашингтон цінну інформацію про роботу уряду в Пекіні. До 2011 року інформації стало надходити менше, а незабаром американські агенти стали зникати.

Один з американських агентів був застрелений на очах у його колег у внутрішньому дворі урядової будівлі, що виглядало як попередження американським спецслужбам припинити розвідувальну діяльність. Втрати ЦРУ в Китаї можна порівняти лише з провалами агентури в Радянському Союзі, а пізніше в Росії через діяльність радянських і російських агентів-«кротів» Олдріча Еймса і Роберта Ханссена, зазначається в публікації американського видання.
…

Представники іракського військового командування повідомляють, що територія, контрольована бойовиками угруповання «Ісламська держава» у західному Мосулі, скорочена до восьми квадратних кілометрів, але цей район включає в себе історичне Старе місто, де очікуються найважчі бої.

Іракські сили спецпризначення 20 травня повідомили, що їхні війська зайняли намічену їм територію, але додали, що готові «підтримати будь-які інші сили, якщо буде наказ прем’єр-міністра».

Місцеві ЗМІ повідомляють, що воєнізоване угруповання тепер чіпляється за три квартали – Аль-Шафаа, Аль-Зінджиджи і Старе місто. Райони розташовані уздовж західного берега річки Тигр.

Нинішній наступ направлений на захоплення густонаселеного Старого міста з вузенькими вуличками, де, за оцінками, перебувають 500 бойовиків «ІД», які використовують цивільне населення як живий щит. У Старому місті розташована мечеть, в якій лідер Абу Бакр аль-Багдаді проголосив свій так званий халіфат у 2014 році.

Виступаючи на регіональних зборах Всесвітнього економічного форуму в Йорданії 20 травня, іракський президент Фуад Масум висловив сподівання, що Мосул буде повністю звільнений «у найближчі дні».

Іракські сили за підтримки США та авіації коаліції у жовтні почали боротьбу за звільнення Мосула – останнього великого центру екстремістів « Ісламської держави»в Іраку. Східну частину відвоювали на початку цього року, після чого війська зіткнулися із шаленим опором в більш густозаселеному західному Мосулі.

Організація Об’єднаних Націй 18 травня заявила, що понад 200 тисяч біженців можуть залишити Мосул, оскільки боротьба посилюється.
…

Президент США Дональд Трамп має намір виступити перед десятками лідерів мусульманських держав на регіональному саміті в Ер-Ріяді у другий день свого візиту до Саудівської Аравії.

Трамп у своїй промові 21 травня, як очікується, закличе до об’єднання у боротьбі проти екстремізму і нетерпимості, повідомляє з посиланням на проект промови агентство Associated Press.

До Трампа приєднається король Саудівської Аравії Салман і більше 50 регіональних лідерів для зустрічей, присвячених боротьбі з бойовиками угруповання «Ісламська держава» та іншими озброєними екстремістами.

Промова Дональда Трампа буде одним із ключових моментів його першої закордонної поїздки, в перебігу якої він також відвідає Ізраїль, Ватикан, зустріч «Групи семи» на Сицилії та засідання НАТО в Брюсселі.

До слів Трампа прикута особлива увага, враховуючи його антимусульманські заяви під час президентської кампанії та спроби після вступу на посаду запровадити тимчасову заборону на в’їзд до США громадян і біженців з кількох мусульманських країн, щоправда, за винятком Саудівської Аравії.

Згідно з прокетом промови, Трамп планує закликати до єдності у боротьбі з радикалізмом у мусульманському світі, охарактеризувавши його як «битву між добром і злом», і спонукати арабських лідерів «вигнати терористів з ваших місць поклоніння».

У проекті промови немає словосполучення «радикальний ісламський терор». Під час своєї передвиборчої кампанії Трамп неодноразово критикував тодішнього президента Барака Обаму і суперницю від демократів Гілларі Клінтон за те, що вони не використовують цю фразу.

Трам у промові також засудить президента Сирії Башара аль-Асада за «нечувані злочини проти людяності» та Іран – за сприяння насиллю упродовж шести років громадянської війни в Сирії.

Після Саудівської Аравії Дональд Трамп прибуде до Ізраїлю для зустрічі 22 травня з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньяху, відвідання Стіни Плачу і меморіальний комплекс Голокосту «Яд Вашем» в Єрусалимі.
…

США і Саудівська Аравія підписали пакет угод на загальну суму 350 мільярдів доларів в ході візиту президента Дональда Трампа в Ер-Ріяд, який обидві країни назвали історичним.

Як заявив держсекретар США Рекс Тіллерсон в ході прес-конференції в Ер-Ріяді,  угоди – в тому числі військова угода на суму понад 110 мільярдів доларів – підписані на суму понад 350 мільярдів доларів, в той час як міністр закордонних справ Саудівської Аравії Адель аль-Джубейр сказав, що угоди укладені на понад 380 мільярдів доларів.

Адель аль-Джубейр назвав візит Трампа початком «поворотного моменту» у відносинах між США і арабським та ісламським світом. За його словами, обидві країни підписали «стратегічну декларацію», яка приведе до співпраці в боротьбі з екстремізмом і тероризмом при будівництві «оборонної архітектури регіону».

Тіллерсон і Адель аль-Джубейр зазначили, що багато з цих угод будуть реалізовуватися протягом 10 років і в результаті будутьстворені «сотні тисяч робочих місць». 

Двосторонні відносини були напруженими через зближення колишнього президента США Барака Обами з Іраном, регіональним суперником Саудівської Аравії.

Президенту США Дональду Трампу вручили найвищу нагороду Саудівської Аравії – орден імені короля Абдель Азіза, засновника правлячої династії. Нагороду Трампу вручив нинішній король Салман. Трамп сподівається поліпшити відносини з Саудівською Аравією, знизивши пріоритетність питань прав людини в двосторонніх відносинах і зосередившись на боротьбі з тероризмом.

Ер-Ріяд став початковим пунктом першого закордонного турне Трампа. 

 
…

Росія подала до Світової організації торгівлі запит на проведення консультацій у зв’язку з обмеженнями з боку України, заявив російський міністр економіки Максим Орєшкін.

За його словами, позов стосується порушення базових угод СОТ.

«Російське представництво при СОТ в Женеві направило до органу з вирішення спорів СОТ і уряду України запит на проведення консультацій у зв’язку з обмеженнями, які постійно вводяться, починаючи з 2014 року, заборонами, особливими вимогами і процедурами щодо російських товарів, послуг та осіб на українському ринку, а також щодо транзиту через Україну», – сказав Орєшкін.

«Кількість антиросійських заходів, їх характер, охоплення свідчать про те, що Україна системно і свідомо порушує свої міжнародні зобов’язання, ігноруючи правила міжнародної торгівлі, інші норми міжнародного права», – наголосив російський міністр. 

Він зазначив, що йдеться, зокрема, про заборони на ввезення з Росії м’ясних і молочних продуктів, риби, вино-горілчаних виробів, обладнання для залізниць, добрив і багатьох інших товарів. Також ми класифікуємо обмеження на операції з українською валютою, заборона на акредитацію журналістів російських новинних агентств та інших ЗМІ.

Президент України Петро Порошенко 15 травня підписав указ про запровадження оновлених санкцій щодо фізичних та юридичних осіб із Росії у зв’язку з агресією Росії проти України і підтримки нею сепаратизму на українських територіях.

 
…

В результаті нападу бойовиків у поліцейській формі на банк у південно-східній провінції Афганістану Пактія 20 травня загинуло двоє правоохоронців, 31 людина була поранена. За даними місцевих чиновників, зловмисники атакували відділення «Кабул Банк» в адміністративному центрі провінції Гардезі.

Повідомляється, що нападників було троє, усі вони вбиті силами безпеки. Поранені люди перебувають у лікарні.

Відповідальності за атаку поки ніхто на себе не взяв.

Це не перший випадок, коли відділення «Кабул Банк» атакують бойовики.

Збройні угруповання «Талібан» та «Ісламська держава» часто здійснюють напади в Афганістані, зокрема на фінансові установи, де держслужбовці отримують зарплату.

 
…

Підозрюваний у наїзді автомобілем на людей на Таймс-сквер у центрі американського Нью-Йорка, 19 травня з’явився у суді.

Представники обвинувачення заявили, що він сказав поліції, що хотів «вбити їх всіх».

Внаслідок інциденту 18 травня у одному з головних туристичних районів Нью-Йорка загинула 18-річна дівчина, 23 людини були поранені.

За даними влади міста, інцидент не пов’язаний з тероризмом.

Водія машини, 26-річного Річарда Рохаса, затримали і взяли у нього тест на вміст алкоголю у крові. Він заявив поліцейським, що «чув голоси».

Підозрюваний, за даними влади, до 2014 року служив у Військово-морському флоті США і має кримінальне минуле. Силовики повідомляють, що його затримували за водіння у нетверезому стані.

Упродовж останніх двох років у низці міст Європи сталися напади, відповідальність за більшість з яких взяло угруповання «Ісламська держава».
…

У Росії, яка є союзницею сирійського президента Башара аль-Асада, засуджують авіаудари США по конвою сирійських урядових військ і підтримуваних Іраном бойовиків біля кордону Сирії з Йорданією.

«Це нелегально, незаконно і є найгрубішим порушенням суверенітету Сирійської Арабської Республіки», – заявив 19 травня голова МЗС Росії Сергій Лавров.

Речник Кремля Дмитро Пєсков повідомив, що члени Ради безпеки Росії і президент Володимир Путін обговорили авіаудари США у Сирії. Пєсков назвав їх «нелегальними».

Повітряні удари США засудили й у Дамаску. Голова сирійської делегації на мирних переговорах у Женеві Башар Даафарі назвав це «агресією» проти держави.

Спостерігачі за правами людини у Сирії повідомляють, що у результаті цих ударів загинули 8 бійців, які є «не сирійцями».

За повідомлення Пентагону, ударів завдали 18 травня після того, як російські сили не змогли втримати цей конвой від входження у район, де союзники міжнародної коаліції під проводом США готуються до операції проти бойовиків угруповання «Ісламська держава».

Міністр оборони США Джим Маттіс заявляє, що йдеться виключно про захист. «Ми не розширюємо нашу роль у громадянській війські у Сирії. Але ми будемо захищати наші сили», – сказав він.

Чиновники США заявляють також, що ці авіаудари є сигналом президенту Сирії Башару аль-Асаду, щоб він тримав свої сили за межами району біля кордонів Сирії з Іраком та Йорданією, який згідно з американсько-російськими домовленостями є «безпечною зоною».

Через цей регіон йде траса з Багдада до Дамаска, якою Іран постачає зброю сирійським силам.

Ці авіаудари є першими проти союзних сирійській владі сил після того, як військові США завдали ударів по сирійській військовій базі.

У квітні США завдали ударів по сирійській військовій базі у відповідь на хімічні атаки у Сирії, відповідальність за які Вашингтон покладає на Дамаск.
…

Засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж називає перемогою рішення прокуратури Швеції, яка закрила щодо нього кримінальну справу про зґвалтування.

«Сьогодні важлива перемога для мене і для системи захисту прав людини. Але це аж ніяк не стирає сім років позбавлення волі без пред’явлення звинувачень у в’язниці, під домашнім арештом і майже п’ять років тут, у посольстві без сонячного сяйва», – заявив Ассанж 19 травня з балкона посольства Еквадору у Великій Британії. 

У п’ятницю шведські прокурори заявили, що припиняють розслідування за звинуваченням Ассанжа в зґвалтуванні. Але справу можуть поновити, якщо він з’явиться у Швеції до 2020 року, коли закінчується термін давності злочину.

Тим часом, WikiLeaks на своїй сторінці в Twitter пише, що в справі Ассанжа «акцент змістився у бік Сполученого Королівства». Велика Британія може отримати прямий запит про екстрадицію австралійця від США, де його розшукують у зв’язку з витоком секретних документів про війни в Іраку та Афганістані.

Водночас лондонська поліція заявила, що засновника WikiLeaks Джуліана Ассанжа арештують після того, як він залишить посольство Еквадору в столиці Великої Британії. Як ідеться в заяві, це пов’язано з тим, що Ассанж не з’являвся до суду після того, як його звільнили під заставу.

Ассанж від 2012 року живе в Лондоні в посольстві Еквадору, де він переховувався від шведського правосуддя.

Прокурори в Швеції вимагали його видачі в зв’язку зі звинуваченнями в сексуальних злочинах. У 2012 році Верховний суд Великої Британії дозволив його екстрадицію до Швеції. Ассанж категорично заперечував свою провину.

Він також заявляв, що побоюється приїжджати до Швеції, влада якої може видати його США, де його розшукують у зв’язку з витоком секретних документів про війни в Іраку та Афганістані.
…

Росія попередила Канаду 18 травня, що вдасться до кроків у відповідь, якщо Оттава запровадить санкції щодо російських чиновників, визнаних винними в порушеннях прав людини.

«Ми засуджуємо цей недружній крок з боку канадського уряду, який, безумовно, зашкодить нашим двостороннім відносинам і не залишиться без відповіді», – сказав речник посольства Росії в Канаді Василь Култишев.

МЗС Росії попередило, що Канада програє в разі запровадження цих законодавчих змін, що, зокрема, стосуватиметься спільних проектів в Арктиці.

«Відносини між нашими двома країнами, які вже перебувають на досить низькому рівні, зазнають нового, чутливого удару», – йдеться в заяві російського зовнішньополітичного відомства.

Канадський уряд підтримає запровадження санкцій щодо чиновників з Росії та інших країн, визнаних винними в порушеннях прав людини, заявила 17 травня міністр закордонних справ Канади Христя Фріланд. У виступі в парламенті вона вказала, що ліберальний уряд Канади підтримує проект закону, який розширює спектр санкцій щодо іноземних посадових осіб в передбачає, зокрема, арешт і заморожування активів.

Появу законопроекту спричинила смерть у російському СІЗО в 2009 році адвоката Сергія Магнітського, який намагався побороти корупцію у російській владі. Магнітський був заарештований після того, як звинуватив чиновників у податковому шахрайстві на 230 мільйонів доларів.

У квітні комітет у закордонних справах Палати громад канадського парламенту закликав ліберальний уряд розширити канадські санкції, включивши в них порушників прав людини. Пропонований законопроект має широку підтримку в парламенті і має високі шанси стати законом.

У 2012 році у США був ухвалений схожий закон. Це спонукало Москву вжити заходів у відповідь, зокрема, американцям заборонили всиновлювати російських дітей.
…

Дональд Трамп 19 травня вирушає у свою першу закордонну поїздку на посаді президента США. Першою країною, яку відвідає Трамп, стане Саудівська Аравія.

Очікується, що темою переговорів Трампа в Ер-Ріяді стане боротьба з тероризмом і протидія експансіонізму Ірану.

З Саудівської Аравії американський президент попрямує до Ізраїлю, де заплановані зустрічі не лише з керівниками цієї країни, а й із головою Палестинської національної адміністрації Махмудом Аббасом. Наступна зупинка Трампа – Ватикан, де йому дасть аудієнцію Папа Франциск.

З Рима президент США вилетить до Брюсселя на неофіційну зустріч з керівниками країн НАТО, а на завершення поїздки повернеться до Італії, де візьме участь у саміті «Групи семи» на Сицилії.
…

В Ірані 19 травня відбуваються президентські вибори, від результатів яких залежить, чи отримають новий імпульс зусилля для економічної та дипломатичної відлиги у відносинах із Заходом.

На посаду претендують четверо кандидатів, серед яких чинний президент, поміркований Хассан Роугані і представник консервативного крила Ірану, колишній прокурор Ебраїм Раїсі.

Нині перед країною з населенням близько 81 мільйона людей, у якій владу контролюють представники консервативного ісламського духовенства, постають проблеми високого безробіття. За цих умов Іран намагається використати економічні можливості, які дає міжнародна співпраця.

Роугані, який сприяв укладенню ядерної угоди зі світовими державами, щоб полегшити міжнародні санкції, пообіцяв взаємодіяти із Заходом і дати більше свободи для іранців.

56-річний Раїсі вважається довіреною особою найвпливовішої особи в Ірані, верховного лідера аятоли Алі Хаменеї.
…

Російський опозиціонер Олексій Навальний пообіцяв «по пунктах» відповісти на претензії мільярдера Алішера Усманова. У відповіді на відеозвернення бізнесмена Навальний повторив обвинувачення в хабарництві на адресу Усманова.

Раніше 18 травня Усманов у відеозверненні до Навального вимагав від нього вибачень через звинувачення в корупції і назвав засновника Фонду боротьби з корупцією (ФБК) «кримінальником», «невігласом» і «бізнесменом-невдахою».

Відеоролик щодо судового позову Усманова до Навального мільярдер розмістив у соціальній мережі «ВКонтакте». Олігарх стверджує, що не давав хабарів.

Судове засідання за позовом Алішера Усманова до Олексія Навального і ФБК призначене на 30 травня, повідомляють російські ЗМІ.

Приводом для розгляду стала публікація ФБК, в якій стверджується, що Усманов нібито подарував ділянку під Москвою фонду «Соцгоспроект». Головою наглядової ради цієї організації, як зазначається, є Ілля Єлісєєв, однокурсник прем’єр-міністра Росії Дмитра Медведєва, якого фонд Олексія Навального звинуватив у корупції.
…

Організація об’єднаних націй повідомляє, що ще близько 200 тисяч людей можуть втекти з іракського Мосула на тлі посилення боїв на півночі країни.

Координатор ООН з гуманітарних питань Ліз Гранде заявила, що «число людей, які переїжджають, зараз таке велике», що гарантувати їм необхідну допомогу і захист стає все складніше.

За словами Гранде, багато хто з біженців не мав доступу до питної води чи ліків упродовж тижнів чи місяців.

Близько 700 тисяч людей вже втекли з Мосула від жовтня, коли іракські військові почали масштабну операцію з відновлення контролю над містом, захопленим бойовиками екстремістського угруповання «Ісламська держава».

За підтримки коаліції на чолі зі США іракські сили витіснили бойовиків із більшої частини Мосула.

Бойовики захопили Мосул влітку 2014 року. 
…

Нобелівський лауреат з літератури за 2015 рік Світлана Алексієвич спростувала повідомлення про свою смерть. У розмові з Радіо Свобода білоруська письменниця повідомила, що зараз перебуває в Сеулі і з нею все добре.

«Комусь не терпиться», – прокоментувала письменниця чутки.

Про смерть Алексієвич повідомляли низка російських ЗМІ з посиланням на фальшивий акаунт у Twitter нібито міністра культури Франції. Пізніше з’ясувалося, що повідомлення про смерть Алексієвич в мікроблозі виявилася фейком. У публікації неправдивої інформації з цього акаунта зізнався італійський журналіст Томассо Дебенедетті.

Дебенедетті поширює фейкові новини не перший раз. Він стверджує, що робить це, «щоб показати, як можна надурити ЗМІ».

 
…

Колишні чільні посадовці Державного департаменту і Міністерства оборони США на слуханні в Гельсінкській комісії США закликали запровадити нові санкції щодо Росії у відповідь на її дії в Україні та деінде.

Зокрема, Майкл Карпентер, що до січня був чільним працівником Пентагону в питаннях Росії, заявив, що Вашингтон мав би, серед іншого, дислокувати танкову бригаду у країнах Балтії на постійно і обмежити деякі розвідувальні польоти літаків Росії над США за Договором про відкрите небо 2002 року.

Як сказав він на слуханні, «Якщо ми не стримаємо російську агресію рішучішими заходами зараз, ми врешті будемо змушені мати справу зі значно більшим числом криз і конфліктів і витрачати на мільярди доларів більше для захисту наших європейських союзників, а можливо, й побачити, як наше бачення цілісної й вільної Європи буде підірване».

Карпентер також закликав до нових фінансових санкцій щодо Росії, щоб скористатися домінуванням США на світових фінансових ринках і вчинити тиск на чільних російських посадовців. За його словами, так званий «акт Магнітського», закон США 2012 року про запровадження обмежень щодо порушників прав людини в Росії, «величезною мірою недовикористовується».

І він, і колишній директор у справах контролю за озброєннями Стівен Рейдмейкер висловили думку, що США у відповідь на порушення Росією договору про ліквідацію ракет середньої і малої далекосяжності (англ. INF, рос. РСМД) мають повернути такі свої крилаті ракети в Європу (Росія заперечує порушення цього договору й, навпаки, звинувачує в його порушенні США).

Стівен Пайфер, колишній посол США в Україні, зі свого боку, сказав, що перелік осіб, на яких накладаються санкції, має бути розширений на родичів пов’язаних із Кремлем олігархів і впливових російських посадовців, щоб, наприклад, їхні діти не потрапляли на навчання до коледжів і університетів у США, а дружини не «їздили до Лондона на закупи».

Президент США Дональд Трамп у перебігу передвиборної кампанії минулого року висловлював примирливе ставлення до дедалі агресивнішої останнім часом Росії й натякав на можливість скасування санкцій і відновлення співпраці з Москвою, але після обрання наразі продовжує дотримуватися твердої позиції щодо Росії, яку запровадила попередня адміністрація Барака Обами.

Гельсінкська комісія США є урядовим органом, що стежить за дотриманням у світі Гельсінкських домовленостей про права людини 1975 року.
…

Сполучені Штати Америки продовжили термін скасування санкцій щодо Ірану, накладених раніше через ядерну програму Тегерана, за так званою ядерною угодою, що передбачила обмеження цієї програми в обмін на поступове скасування санкцій.

Як поінформували в Державному департаменті США, зовнішньополітичне відомство інформує Конгрес про подальше збереження режиму скасування санкцій.

Про це повідомили якраз напередодні завершення попереднього піврічного терміну такого скасування, який схвалила ще адміністрація попереднього президента США Барака Обами.

Нинішній президент Дональд Трамп у перебігу передвиборної кампанії заявляв, що може скасувати участь США в ядерній угоді з Іраном.

Одночасно Міністерство фінансів США оголосило про нові санкції щодо Ірану у зв’язку з ракетною програмою Тегерана. Ці санкції накладені на двох посадовців іранського оборонного відомства й одну компанію, а також на кілька фізичних і юридичних осіб із Китаю, що допомагають у здійсненні цієї програми.

В Ірані різко критикують санкції США через програму створення балістичних ракет.

Натомість продовження режиму скорочення санкцій через ядерну програму, оголошене за два дні до президентських виборів в Ірані, як вважають, піде на користь чинному президентові Хасанові Роугані, який іде на перевибори і який 2015 року підписав ядерну угоду з боку Тегерана.

За умовами тієї угоди, зокрема, США в обмін на суворий контроль за обмеженою ядерною програмою Ірану, що має на меті відвернути можливість створення ядерної зброї, тимчасово скасували застосування своїх санкцій проти Ірану через ядерну програму. Ці санкції формально лишаються чинними далі, але від 2015 року їх не застосовують, щоразу продовжуючи їхнє тимчасове скасування на нові піврічні терміни.
…

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус повідомив, що його країна надала притулок двом геям із Чечні в Росії, що зазнавали там переслідування через свою орієнтацію.

Як підтвердив він в інтерв’ю агентству BNS, Литва видала цим двом чоловікам належні візи після повідомлень про кампанію тортур зловживань щодо гомосексуалів у цій республіці на російському Північному Кавказі.

Росія зазнає дедалі більшого тиску з боку міжнародної спільноти через ставлення до ЛГБТ-спільноти в Чечні. І правозахисники, і уряди низки країн вимагають від Росії розслідувати дані про кампанію зловживань, катувань і вбивств геїв у Чечні, про яку повідомило минулого місяця незалежне російське видання «Нова газета».

Зокрема, у вівторок у Франції тамтешні ЛГБТ-активісти повідомили, що подали скаргу до Міжнародного кримінального суду на голову республіки Чечні в Росії Рамзана Кадирова через повідомлення про переслідування геїв у Чечні. За їхнім повідомленням, у скарзі, поданій у понеділок, Кадирова називають організатором «геноциду» ЛГБТ-спільноти в Чечні і «катувальних таборів, що мають на меті винищення гомосексуалів» у північнокавказькій республіці в Росії.

Кадиров заперечує звинувачення в кампанії переслідування і фізичного знищення геїв у Чечні. Він також стверджує, що в чеченському суспільстві гомосексуальності взагалі не існує.

Чеченські правоохоронці стверджують, що до них не надходили ніякі дані про такі переслідування.

Раніше президент Росії Володимир Путін обіцяв підтримати розслідування інформації про придушення геїв у Чечні. При цьому він припустив, що ця інформація є лише чутками. У Кремлі давали знати, що вважають цю інформацію такою, що не підтвердилася.

А у столиці Росії Москві Басманний суд відмовився розглядати скаргу видання «Нова газета» на бездіяльність голови Слідчого комітету Росії Олександра Бастрикіна після повідомлень про затримання і вбивства гомосексуалів у Чечні.

«Нова газета» наприкінці квітня поскаржилася до суду через те, що Слідчий комітет Росії не здійснив перевірки інформації про вбивства і переслідування геїв на Північному Кавказі, яку це видання оприлюднило на початку квітня. Тоді влада Чечні звинуватила газету в наклепі, до редакції надійшли погрози.

Потерпілі від таких переслідувань у Чечні геї повідомляли Радіо Свобода та іншим засобам інформації про зловживання, яких вони зазнали.
…

Європейський союз дав Польщі й Угорщині термін в один місяць, протягом якого ці країни мають почати приймати визначені їм у Брюсселі кількості мігрантів, інакше їм будуть загрожувати санкції ЄС.

Єврокомісар із питань міграції Дімітріс Аврамопулос нагадав, що ці дві країни ще не прийняли жодного мігранта, і закликав їх почати приймати їх негайно.

«Якщо вони не вживуть заходів до наступного звіту в червні, Європейська комісія, не вагаючись, використає свої повноваження за угодами ЄС і відкриє процедури про порушення», – сказав він.

За його словами, це «останнє попередження» тим, хто не поспішає прийняти свою частку в той час, як інші країни Євросоюзу вже прийняли 18 тисяч біженців із Греції й Італії.

На ці попередження вже відреагувала прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло, яка відкинула їх, заявивши: «Я не боюся цих гучноголосих заяв Єврокомісії. Ми не погодимося з нав’язуванням Польщі чи будь-якій іншій країні ЄС примусових квот».

2015 року в ЄС ухвалили план розподілити 160 тисяч біженців із загалом понад мільйона тих, що прибули того року до Греції й Італії, по всіх країнах Євросоюзу. При цьому Брюссель визначив обов’язкові мінімальні квоти прийняття біженців для кожної країни.

Польща, Угорщина і ще низка східноєвропейських країн виступили різко проти цих обов’язкових квот. Але перші дві так і не прийняли жодного біженця; інші незгодні заявили, що будуть приймати біженців, але число прийнятих визначать самостійно, не зважаючи на квоти з Брюсселя.

За процедурою про порушення, передбаченою в ЄС, Брюссель посилає урядові країни, яку вважає порушником, листа з вимогою подати юридичне пояснення з приводу порушення. Далі справу можуть подати до Європейського суду, найвищого судового органу Євросоюзу (не плутати з Європейським судом із прав людини, органом Ради Європи). На країни, що так і не виправлять порушення, можуть врешті накласти суворі фінансові покарання.
…