Туреччина, Іран та Ірак пригрозили «контрзаходами» в разі, якщо лідери іракських курдів продовжуватимуть підготовку референдуму про незалежність Іракського Курдистану.

Міністри закордонних справ трьох країн зустрілися 20 вересня у рамках засідання Генасамблеї ООН в Нью-Йорку – напередодні запланованого на 25 вересня референдуму.

У спільній декларації Мевлют Чавушоглу, Ібрагім аль-Джаафарі і Мохаммад Джавад Заріф підтвердили підтримку територіальній цілісності Іраку й «однозначну опозицію» проведенню референдуму.

Курдські лідери хочуть провести референдум про незалежність в іракському автономному курдському окрузі на півночі Іраку 25 вересня, незважаючи на протести з боку уряду в Багдаді і міжнародної спільноти.

Іракський Курдистан за Конституцією Іраку 2005 року, що встановила федералізацію країни, став автономією у складі Іраку, а на практиці вже з багатьох питань діє не зважаючи на Багдад.

Плани референдуму про повну незалежність регіону викликали значний спротив також в Ірані і Туреччині, де є значні курдські меншини, а в Туреччині діє і збройний сепаратистський рух місцевих курдів. Тегеран і Анкара побоюються, що такий референдум посилить сепаратистські настрої і дії і серед курдів у цих країнах.

Також проти референдуму виступають США і Європейський союз – там непокояться, що він значно послабить і так нестійкий уряд у Багдаді.

Крім того, і в самому Іракському Курдистані багато хто з його населення у 5,5 мільйонів теж виступає проти референдуму. Супротивники цього кроку вважають, що референдум може зашкодити боротьбі проти екстремістського угруповання «Ісламська держава» та інших екстремістських груп.

 
…

Троє жителів російського регіону Чечні, згадані в матеріалі «Нової газети» про позасудові страти, загинули в результаті збройної сутички 18 грудня, а ще двоє померли своєю смертю. Про це стало відомо за підсумками зустрічі уповноваженого з прав людини в Росії Тетяни Москалькової з представниками силових структур Чечні.

За даними «Нової газети», у Чечні також порушили 12 кримінальних справ про тероризм. Всі підозрювані також входять у список ймовірно страчених жителів Чечні, опублікований раніше виданням. Представник апарату Москалькової стверджує, що вони перебувають у розшуку.

Напередодні омбудсмен заявила, що в Чечні порушили 18 кримінальних справ за фактами зникнення жителів республіки.

На початку липня російська «Нова газета» опублікувала імена людей, ймовірно страчених без суду в Чечні. За даними видання, в січні були розстріляні щонайменше 27 людей. У чому їх підозрювали, невідомо. Влада Чечні назвала інформацію газети «брехнею».
…

У Кремлі слова американського актора Морґана Фрімана про війну США з Росією пояснюють емоційною екзальтацією, властивою творчим людям.

«Багато творчих людей легко стають жертвами емоційного перевантаження, не володіючи реальною інформацією про реальний стан справ», – заявив речник президента Росії Дмитро Пєсков.

Він зазначив, що Москва не сприймає серйозністю заяв актора. «Подібні заяви не ґрунтуються на реальній інформації, вони носять виключно емоційний характер», – заявив Пєсков.

Раніше в інтернеті було опубліковане відео, на якому Фріман говорить про змову Росії проти США задля помсти, а нинішню ситуацію називає «війною». Він також висловлює впевненість, що Росія вчинила кібератаку на США, а президента Росії Володимира Путіна називає «колишнім шпигуном КДБ». Фріман закликає приєднатися до «Комітету з розслідування злочинів Росії».

19 вересня у США оголосили про створення некомерційної організації «Комітет з розслідування злочинів Росії» (Committee to Investigate Russia). Вона має інформувати американців про загрозу національній безпеці з боку Москви. До експертної ради комітету увійшов колишній директор Національної розвідки США Джеймс Клеппер, а також політологи та члени обох американських партій.

За словами організаторів, вони хочуть зібрати інформацію про розслідування «атак Росії на демократичний процес у США». Актор Морґан Фріман у спеціальному відеозверненні для нової організації закликав президента США Дональда Трампа визнати втручання Росії у вибори 2016 року.

Спроби Кремля вплинути на результат виборів розслідує Конгрес США і спеціальний прокурор Роберт Мюллер. Москва будь-яке втручання відкидає. Дональд Трамп назвав розслідування «полюванням на відьом».
…

В Ірані публічно стратили чоловіка, обвинуваченого у зґвалтуванні і вбивстві 7-річної дівчинки.

За повідомленнями, страту 42-річного Есмаїла Джафарзаде показали на аматорському відео, яке 20 вересня транслювало державне телебачення.

Джафарзаде повішали на головній площі міста Парсабад, що у провінції Ардебіл. Повідомляється, що подивитися на це прийшли кілька тисяч людей, серед яких діти. Багато хто знімав страту на мобільний телефон.

Прокурор провінції Ардебіл Насер Атабаті заявив, що страту зробили публічною, щоб відновити віру громадян у безпеку.

Атена Аслані зникла у червні, вийшовши від батька, вуличного торговця.

За повідомленням прокурора, Джафарзаде, який був головним підозрюваним, зізнався у зґвалтуванні і вбивстві дівчинки відразу після того, як поліції знайшла її тіло у його гаражі.

Президент Ірану Хассан Роугані назвав цей випадок «жахливим» і закликав до негайного правосуддя.

За інформацією Amnesty International, Іран є однією з країн, де проводиться найбільше страт. У 2016 році тут стратили щонайменше 567 людей. Більшість випадків пов’язані із торгівлею наркотиками.
…

У Росії після повідомлень про мінування евакуйовані десятки будівель у декількох містах.

За даними інформагентств, поліція перевіряє торгові та офісні центри, будівлі державних установ, вокзали, готелі і навчальні заклади у Москві, Санкт-Петербурзі, Твері, Владикавказі, Ярославлі, Тулі, Саратові, Смоленську, Володимирі, Калузі і Курську. Евакуації також проходять в анексованому Криму.

Анонімні повідомлення про загрозу вибухів надходять до правоохоронних органів Росії з 10 вересня. За цей час було евакуйовано понад 200 тисяч людей у десятках регіонів країни. Жодне з повідомлень про мінування поки не підтвердилося. При цьому збиток бюджету, за оцінками поліції, склав уже близько 300 мільйонів рублів. Багатомільйонні збитки також несуть власники торгових центрів і готелів.

За даними РБК, поліція вважає, що до анонімних дзвінків може бути причетна якась міжнародна хакерська організація, оскільки частина повідомлень надходить з-за кордону. Згідно з іншими неофіційними даними, за телефонними атаками нібито стоять «православні активісти», які виступають проти фільму «Матильда», або ж українські активісти. Російські силовики офіційно не коментують жодну з цих версій. 

​
…

У центральній частині Мексики стався потужний землетрус із магнітудою 7,1.

Наразі говорять про 49 загиблих, але це лише первісні дані, і з перебігом пошуково-рятувальних операцій це число зросте.

Найбільше потерпів штат Морелос на південь від столиці країни, міста Мехіко – там повідомили про 42 загиблих.

У багатьох містах країни, серед того і в Мехіко, внаслідок землетрусу руйнувалися багатоповерхові будинки.

Менш ніж два тижні тому внаслідок іншого землетрусу 7 вересня на півдні Мексики загинули не менш ніж 98 людей.

Нинішній же стався якраз на роковини землетрусу 1985 року, внаслідок якого загинули тисячі людей.
…

Європейський суд із прав людини підтвердив попереднє рішення у справі щодо теракту в Беслані на Північному Кавказі в Росії, за яким Росія має виплатити понад 400 потерпілим загалом майже 3 мільйони євро. Як повідомлено на сайті суду, колегія суддів відхилила направлення до Великої палати ЄСПЛ як апеляційної інстанції апеляції Міністерства юстиції Росії на те рішення, ухвалене у квітні, і воно набуло законної сили.

У відповідь у Міністерстві юстиції Росії висловили жаль, що Страсбурзький суд не дослухався до його аргументів стосовно виплати морального відшкодування родинам загиблих, потерпілих і тим, хто вижив під час захоплення заручників чеченськими бойовиками 1 вересня 2004 року у школі в місті Беслані в Північній Осетії в Росії і під час подальшої силової операції російських силовиків, що мала на меті визволити захоплених. Але в міністерстві заявили, що виконають рішення суду.

У квітні Європейський суд із прав людини встановив, що влада Росії порушила статтю 2 європейської Конвенції про права людини – про право на життя – тим, що не здійснила належного планування і виконання операції так, щоб мінімізувати ризик для життя заручників. Суд тоді ухвалив, що Росія має виплатити суми по кілька тисяч євро морального відшкодування 409 позивачам на загальну суму у 2 мільйони 995 тисяч євро. Мін’юст Росії оскаржив це рішення.

1 вересня 2004 року чеченські бойовики захопили і три дні утримували заручниками понад 1200 учнів і вчителів школи в Беслані. Відповідальність за це взяв на себе один із тодішніх ватажків чеченських бойовиків Шаміль Басаєв. Унаслідок захоплення заручників, а головним чином унаслідок погано підготованого штурму школи російськими силовиками загинули 334 людини, з них 186 дітей, багато лишилися інвалідами; значному числу бойовиків удалося втекти.
…

В Ірані відомого кінорежисера, сценариста і продюсера Могаммада Расулофа, фільми якого отримували міжнародні нагороди, викликали до прокуратури після того, як раніше після прибуття до Тегерана конфіскували паспорт.

Як повідомив співпродюсер його останнього наразі переможного фільму «Непідкупний» Каве Фарнам, режисер, імовірно, піде на «запрошення» до спеціальної прокуратури у справах засобів інформації і культури наступного тижня.

«Ми не маємо поняття, про що йдеться», – додав Фарнам, який також повідомив, що минулої п’ятниці, коли Расулоф повертався зі США з представлення цього фільму, на летовищі Тегерана в нього конфіскували закордонний паспорт.

Фільм «Непідкупний», про чоловіка, що розводить золотих рибок і протистоїть корупції і сваволі місцевої влади і наближених до неї, отримав головну нагороду в номінації «Особливий погляд» цьогорічного Каннського кінофестивалю. Після оголошення про нагороду Расулоф сказав агентству «Ройтерз»: «Я люблю Іран, але як батька-алкоголіка – іноді він мене б’є».

Могаммад Расулоф уже був засуджений в Ірані 2010 року до шести років позбавлення волі за звинуваченням в «антидержавній пропаганді» через документальний кінофільм про протести навколо суперечливих результатів президентських виборів в Ірані 2009 року; пізніше термін йому скоротили до одного року.
…

Росія 18 вересня відмовилась підписувати декларацію президента США Дональда Трампа про підтримку реформування ООН щодо ефективності організації у вирішенні глобальних криз, із чим погодилися 128 інших країн.

Російська сторона заявила, що хоч і підтримує ідею впорядкування бюрократії ООН, але вважає, що будь-які зміни в міжнародному органі повинні обговорюватися державами-членами, а не «нав’язуватися» декларацією, розробленою винятково Сполученими Штатами.

Як передає російська агенція «ТАСС», постійний представник Росії в ООН Василь Небензя заявив про підтримку посилення ролі ООН на міжнародній арені, але ООН, на його думку, не потребує серйозних реформ.

Повідомляється, що декларацію Трампа щодо ООН не підтримав також Китай.

Напередодні президент США Дональд Трамп попросив держави-члени ООН підписати декларацію про реформування ООН із 10 пунктів. Виступаючи в штаб-квартирі організації в Нью-Йорку, він заявив, що організація не здатна використовувати наповну свій потенціал і закликав ухвалити «сміливу позицію» з щодо більш чіткої і визначеної глобальної місії. «Бюрократія гальмує діяльність Організації Об’єднаних Націй», – заявив Трамп, з твердженням якого погодився генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш.

Вашингтон, найбільший фінансовий донор ООН, погрожує серйозним скороченням фінансування, якщо організація не відповідатиме викликам сучасності.
…

ЗМІ США повідомляють, що слідчі ФБР прослуховували телефонні розмови колишнього голови виборчого штабу Дональда Трампа Пола Манафорта за таємним розпорядженням суду і тепер планують висунути йому звинувачення.

Як повідомило 18 вересня видання The New York Times з посиланням на два джерела, знайомі зі справою, агенти США повідомили Манафорту, що планують обвинувачення після здійсненого у липні в його будинку у Вірджинії обшуку.

Телеканал CNN, посилаючись на анонімні джерела, повідомив того ж дня, що слідчі мали секретний наказ від суду прослуховувати Манафорта до і після президентських виборів 2016 року.

CNN заявила, що інтерес до Пола Манафора посилився через перехоплені повідомлення між ним і росіянами. Повідомляється, що підслуховування тривало до 2017 року, в тому числі, коли Манафорт особисто спілкувався з Трампом, що став президентом. Телеканал повідомляє, що невідомо, чи були записані якісь слова Дональда Трампа.

CNN заявив, що ФБР слухало розмови у червні 2016 року, коли Дональд Трамп-молодший, Пол Манафорт і головний радник Білого дому Джаред Кушнер зустрічалися з російським адвокатом, яка обіцяла надати негативну інформацію про суперницю Трампа, демократа Гілларі Клінтон.

Манафорт і його адвокати поки ці повідомлення не коментували.

Пол Манафорт є однією з ключових фігур в розслідуванні можливого втручання Росії у президентські вибори у США. У червні 2016 року він очолив виборчий штаб Трампа і взяв участь у зустрічі Дональда Трампа-молодшого з російською юристкою Наталією Весельницькою. Всередині серпня того ж року Пол Манафорт залишив посаду після того, як стали відомі подробиці його ділових і політичних зв’язків з екс-президентом України Віктором Януковичем.

 
…

Понад 3 тисяч додаткових військ, які США розгортають в Афганістані, перебувають «на шляху» до країни, сказав 18 вересня міністр оборони США Джеймс Маттіс.

Він заявив, що не хоче давати точні цифри, але сказав, що Пентагон відправляє до Афганістану «більш ніж 3000» військовослужбовців, які будуть підтримувати приблизно 11 тисяч американських сил, що вже є там.

«Більшість з них зараз на шляху або під призначенням, і я б волів не надавати більше інформації, щоб не допомагати ворогові», – сказав він.

Президент США Дональд Трамп минулого місяця оголосив про нову стратегію для Афганістану, яка, за його словами, спрямована проти талібів, які продовжують збройні атаки, контролюють великі території і вбивають тисячі афганських сил і цивільних в країні, поглинутій 16-річною війною.

Сполучені Штати також наполягають, щоб партнери НАТО збільшили присутність своїх військ в Афганістані.
…

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) прийняв до розгляду скарги «Свідків Єгови» і ще кількох релігійних організацій, які російська влада в різний час визнала екстремістськими або терористичними.

У прес-релізах, опублікованих на сайті суду, значаться, крім «Свідків Єгови», також «Таблігі Джамаат», «Аум Сінрікьо», «Фалунь Дафа», «Нурсі», «Аль-Сунна». Російській владі направлять запити з метою визначити, чи є рішення про заборону діяльності цих організацій правомірними.

Минулого тижня релігійна організація «Свідки Єгови», яку в квітні у Росії визнали екстремістською, оскаржила це рішення в президії Верховного суду країни. Заборона російської влади торкнулася майже 400 регіональних офісів організації і приблизно 170 тисяч послідовників цього релігійного руху.
…

Влада Росії заявляє, що повідомлення про замінування, які продовжують надходити 18 вересня, призводять до евакуації сотень людей зі шкіл, торгових центрів, залізничних вокзалів й інших будівель.

Влада Москви повідомила, що близько 600 людей вивели з восьми адміністративних будівель у російській столиці, крім того людей евакуювали і з однієї приватної компанії.

У столиці регіону Удмуртії, Іжевську, евакуювали людей із двох торгових центрів і готелю після надходження повідомлення про закладення бомби.

У Чебоксарах, столиці Чувашії, загалом евакуювали людей із 12 будівель.

Анонімні повідомлення про загрозу вибухів на вокзалах, в торгових центрах і навчальних закладах надходять до правоохоронних органів Росії з 10 вересня. За цей час евакуювали більше ніж 100 тисяч людей у десятках регіонів Росії. Жодне з повідомлень про мінування поки що не підтвердилося.

У Кремлі масові дзвінки із повідомленнями про мінування назвали «телефонним тероризмом».
…

Президент США Дональд Трамп спробує заручитися широкою підтримкою свого плану реформування ООН, коли 18 вересня зустрінеться зі світовими лідерами в штаб-квартирі організації в Нью-Йорку.

Трамп, який в минулому неодноразово виступав із критикою ООН, викладе своє уявлення про те, як поліпшити роботу всесвітньої організації. Наступного дня він вперше звернеться до Генеральної асамблеї, що складається зі 193 членів, в ході дебатів щорічної сесії, що відбуватиметься 19-25 вересня. До нього приєднаються генеральний секретар ООН Антоніо Ґутерріш і керівники 120 країн, які підписали проект декларації на підтримку реформування ООН.

Вашингтон, найбільший фінансовий донор ООН, погрожує серйозними скороченнями фінансування, які, за словами Ґутерріша, створять «нерозв’язну проблему» для організації.

У червні Генеральна асамблея проголосувала за те, щоб скоротити 600 мільйонів доларів зі щорічного 8-мільярдного бюджету Організації Об’єднаних Націй, передбаченого на миротворчі місії, у зв’язку з тиском із боку адміністрації Трампа.

На зустрічі 18 вересня Трамп має намір «висловити підтримку зусиллям Генерального секретаря Ґутерріша з реформування ООН», заявила речниця Білого дому Сара Сандерс на брифінгу 15 вересня. За її словами, «ООН, безумовно, має величезний потенціал для виконання своїх основних ідеалів, але тільки в тому випадку, якщо вона буде працювати більш ефективно».

Цього ж дня Трамп планує провести переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном і прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу, а також «робочий обід» з лідерами країн Латинської Америки.

Очікується, що на зустрічі з президентом США як Макрон, так і Нетаньягу піднімуть тему угоди з Іраном 2015 року, відповідно до якої Іран обмежує свою ядерну діяльність в обмін на зняття санкцій. При цьому Макрон наполягає на збереженні угоди з Іраном, а Нетаньяху – на її припиненні.

Засідання цьогорічної Генасамблеї ООН відвідають близько 130 світових лідерів, зокрема президент України Петро Порошенко.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив, що Сполучені Штати можуть залишитись у Паризькій кліматичній угоді на належних умовах.

«Президент сказав, що він відкритий для пошуку тих умов, за яких ми можемо продовжувати співпрацювати з іншими людьми, про те, що ми всі згодні, це ще складне питання», – сказав Тіллерсон 17 вересня.

Радник з питань національної безпеки американського президента Герберт Раймонд МакМастер зробив подібну заяву в телевізійному інтерв’ю 17 вересня, де сказав, що президент Дональд Трамп завжди був готовий розглянути зміни в кліматичному договорі.

«Він залишив двері відкритими для повернення дещо пізніше, якщо буде розроблена краща угода для США», – сказав МакМастер сказав ABC.

5 серпня Державний департамент США оприлюднив перше письмове повідомлення про те, що Вашингтон планує відмовитися від Паризької кліматичної угоди, укладеної 2015 року.

Водночас у Держдепартаменті додали, що Вашингтон залишиться в процесі переговорів, «якщо Сполучені Штати зможуть визначити більш сприятливі умови для себе, бізнесу, працівників, своїх людей та платників податків».

Президент США Дональд Трамп 1 червня заявив, що США виходять із Паризької кліматичної угоди. При цьому Трамп наголосив, що абсолютно відданий захисту довкілля, але Паризьку кліматичну угоду у її нинішньому вигляді вважає шкідливою для американської економіки і такою, що надає переваги таким країнам, як Китай та Індія.

Паризька угода – угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Паризька кліматична угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив, що Сполучені Штати Америки розглядають питання про закриття свого посольства в столиці Куби, Гавані, через низку нез’ясованих інцидентів, які завдають шкоди здоров’ю американських державних службовців у тій країні.

«Це дуже серйозна проблема щодо шкоди, якої зазнали певні особи, – сказав він. – Ми привезли декого з цих людей додому».

У серпні в Державному департаменті США заявили, що американці, пов’язані з посольством США в Гавані, зазнали проблем зі здоров’ям через «інциденти», спричинені «акустичними атаками». 

Серед медичних симптомів були: нудота, головний біль, запаморочення, дзвін у вухах, тимчасова або постійна втрата слуху чи пам’яті.

Куба заперечує причетність.

Державний департамент США не звинуватив Гавану в нападі.

Але в травні США видворили двох кубинських дипломатів.

П’ятеро сенаторів-республіканців минулого тижня закликали адміністрацію США закрити посольство США в Гавані через атаки, якщо Куба не буде вживати заходів.

На початку вересня Державний департамент США повідомив, що інциденти «акустичних атак» на американських дипломатів у Гавані продовжувались у серпні. Тоді Держдепартамент заявив, що слідство в цій справі за участю Федерального бюро розслідувань продовжується, і кожен з випадків вивчається після отримання нової інформації. До того часу було підтверджено, що вони мали вплив на здоров’я 19 американських державних службовців.

Профспілка, яка представляє інтереси американських дипломатів, висловила занепокоєння з приводу серйозності симптомів «акустичного переслідування».

Два американські дипломати в результаті атаки зазнали довготермінової шкоди для здоров’я, вони втратили слух і не змогли повернутися до праці на Кубі.
…

У пакистанському місті Лахор 17 вересня виборці голосують на довиборах після відставки колишнього прем’єр-міністра Наваза Шаріфа в липні.

Верховний Суд усунув Шаріфа з посади через звинувачення в корупції.

Його дружина, Кульсум Наваз Шаріф, працює в Лахорі, в політичній структурі Шаріфа, але нині перебуває в Лондоні, де лікує рак.

Натомість її дочка, Маріам Наваз Шаріф, очолила кампанію за партію Наваза Шаріфа «Пакистанська мусульманська ліга – Наваз». 

Понад 320 000 виборців беруть участь у голосуванні.

Верховний суд усунув Шаріфа з посади. За цим рішенням, він не матиме права обіймати державні і виборні посади упродовж 10 років. Причиною стала причетність Наваза Шаріфа до звинувачень у корупції. Шаріф перебуває під слідством з 2016 року після витоку так званих «панамських документів». Відповідно до цих документів, дочка Шаріфа і двоє його синів мають офшорні компанії, зареєстровані на Британських Віргінських островах. Наваз Шаріф заперечує будь-яку свою провину.

У серпні новий кабінет міністрів очолив його близький соратник Шахід Хакан Аббасі. 

Деякі партійні урядовці запропонували дружині Шаріфа бути прем’єр-міністром після обрання до парламенту. Кульсум, яка вже понад 40 років перебуває в шлюбі з Шаріфом, не має політичної ваги, але є видатним діячем Пакистану.

 
…

Міністерство закордонних справ Туреччини викликало 16 вересня посла Німеччини через проведення в Кельні курдського фестивалю. Анкара засудила цю подію, стверджуючи, що вона сприяє поширенню «терористичної пропаганди», маючи на увазі «Робітничу партію Курдистану» – організацію, визнану терористичною не лише в Туреччині, але також у США та ЄС.

Турецька влада вважає, що надання Німеччиною дозволу на проведення такого фестивалюпродемонструвало «подвійні стандарти в боротьбі з тероризмом».

Відносини Туреччини з Німеччиною нині затьмарені після того, як турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган почав широкомасштабне переслідування своїх опонентів після невдалого перевороту 2016о року.

Німеччина критикує Анкару за масові арешти та відмовляє у видачі тих людей, яких влада Туреччини прагне засудити через імовірну роль у спробі перевороту. Берлін також зажадав, щоб Туреччина випустила близько десяти німецьких громадян, заарештованих за останні місяці.
…

Очолювана США коаліція, яка бореться з бойовиками угруповання «Ісламська держава» в Сирії, заявила, що російські військові 16 вересня поцілили у війська, підтримувані Вашингтоном, і поранили кількох бійців.

Ця заява була оприлюднена через кілька годин після того, як підтримуване США курдсько-арабське ополчення «Сирійські демократичні сили» (СДФ) звинуватило російські реактивні літаки в бомбардуванні своїх сил у провінції Дейр-ез-Зор і пораненні шести його бійців.

«Російська зброя влучила в місце, про яке росіяни знали, що там перебувають радники «Сирійських демократичних сил» і коаліції. Внаслідок удару кілька бійців зазнали поранень та отримали медичну допомогу», – сказано в заяві коаліції. У цій заяві також вказано, що радники, присутні в цій локації, не були поранені.

Сполучені Штати та Росія підтримують різні сили в сирійській війні, які ведуть наступ на позиції бойовиків угруповання «Ісламська держава» на сході країни неподалік кордону з Іраком.

Росія та Іран виступають на боці президента Сирії Башара Асада у шестирічній громадянській війні, натомість Сполучені Штати та Туреччина підтримують різні групи повстанців, які протистоять як владі в Дамаску, так і бойовикам угруповання «Ісламська держава».
…

У столиці російського Башкортостану, Уфі, 16 вересня проходить я акція на захист викладання національної мови у школах.

Як повідомляється на сторінці націоналістичної групи «Башкорт» у соціальній мережі «ВКонтакте», у відповідь на запит про мітинг 16 вересня у центрі Уфи міська влада рекомендувала провести акцію 24 вересня і у віддаленому районі. Активісти заявили, що і без дозволу влади мітинг відбудеться у суботу на центральній площі.

Перед початком цього навчального року батьків школярів вперше попросили відповісти на питання, чи хочуть вони, щоб їх дитина вивчала башкирський мову. 14 вересня керівник Башкортостану Рустем Хамітов заявив, що 75 відсотків батьків погодилися на це.

Нова практика була запроваджена після того, як у серпні президент Росії Володимир Путін дав розпорядження Генеральній прокуратурі перевірити дотримання прав громадян на добровільне вивчення нерідної мови.

Після цього у національних республіках багато батьків стали писати у школи заяви про відмову від обов’язкового вивчення місцевої мови своїми дітьми.

7 вересня міністерство освіти Татарстану заявило, що така ситуація суперечить федеральним і регіональним законам.

14 вересня Рада старійшин Чувашії засудила заяву Путіна, назвавши черговою атакою на мови народностей Російської Федерації.

Раніше у всіх школах національних республік Росії в обов’язковому порядку вивчалися обидві офіційні мови – російська і національна.
…

Рада безпеки ООН засудила черговий ракетний запуск Північної Кореї як «вкрай провокаційний». У спільній заяві 15 держав мовиться, що дії КНДР представляють загрозу не тільки країнам регіону, а й усьому світу. Члени Ради безпеки наголосили на необхідності відмови від ядерної зброї на Корейському півострові.

Екстрене засідання Ради безпеки ООН 15 вересня скликали Сполучені Штати і Японія. Вранці 15 вересня північнокорейська ракета середньої дальності пролетіла над Японією і впала в Тихий океан.

Представник Росії при ООН заявив, що Росія має намір приєднатися до нових санкцій, запроваджених проти КНДР. При цьому він закликав Північну Корею та інші зацікавлені сторони припинити взаємні погрози.

11 вересня Рада безпеки ООН одноголосно проголосувала за посилення санкцій проти Північної Кореї. Резолюція перекриває експорт текстилю з КНДР, забороняє ввезення в країну природного газу та встановлює ліміт на продаж нафти і нафтопродуктів.
…

Парламент в іранському Курдистані підтримав план щодо референдуму про незалежність цього автономного регіону.

Джаафар Айменкі, віце-президент Курдистану, який головував на сесії 15 вересня, заявив, що проведення цього рекомендаційного референдуму просуватиметься після того, як його підтримала переважна більшість депутатів регіону.

12 вересня парламент Іраку відкинув план автономного курдського регіону на півночі країни провести референдум про незалежність.

Іракський Курдистан за Конституцією Іраку 2005 року, що встановила федералізацію країни, став автономією у складі Іраку, а на практиці вже з багатьох питань діє, не зважаючи на Багдад.

Плани референдуму про повну незалежність регіону викликали значний спротив також в Ірані і Туреччині, де є значні курдські меншини, а в Туреччині діє і збройний сепаратистський рух місцевих курдів. Тегеран і Анкара побоюються, що такий референдум посилить сепаратистські настрої і дії і серед курдів у цих країнах.

Також проти референдуму виступають США і Європейський союз – там непокояться, що він значно послабить і так нестійкий уряд у Багдаді.

Крім того, і в самому Іракському Курдистані багато хто з його населення у 5,5 мільйонів теж виступає проти референдуму. Супротивники цього кроку вважають, що референдум може зашкодити боротьбі проти екстремістського угруповання «Ісламська держава» та інших екстремістських груп.
…