Російська влада повідомляє про зростання кількості жертв аварії автобуса з будівельниками, що впав у Керченську протоку в Краснодарському краї Росії, до щонайменше 18. Як повідомили місцеві рятувальники і лікарі, ще понад 30 людей доправили до лікарні, сім із них – у тяжкому стані.

Слідчий комітет Росії повідомив, що аварія сталася о восьмій ранку 25 серпня, коли автобус перевозив робітників, які займалися будівництвом пірсу, що належить ЗАТ «Таманьнафтогаз», по закінченні їхньої зміни.

За даними МНС Росії, автобус перевернувся і впав у море. На даний час транспортний засіб підняли із води, причину аварії з’ясовують.

Російські слідчі відкрили кримінальну справу за статтею про порушення правил дорожнього руху, а також надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки.

Інцидент стався у селищі Волна на Таманському півострові, де робітники будують причал для нафтогазової компанії «Таманьнафтогаз».

Росія будує міст, що має з’єднати Таманський півострів із Кримом, незаконно анексованим нею в 2014 році.

Наразі не зрозуміло, чи пов’язане будівництво пірсу, на якому працювали загиблі робітники, з проектом мосту.
…

Кількість жертв аварії автобуса з робітниками, що впав у Керченську протоку в Краснодарському краї Росії, зросла до 16. Про це повідомляють російські ЗМІ з посиланням на МНС.

Раніше повідомлялося, що в автобусі було 35 людей, тепер йдеться про 38–41.

З-поміж більш ніж 20 врятованих стан п’ятьох медики оцінюють як тяжкий, ще трьох – середньої тяжкості.

Пошукова операція триває, причина трагедії, що сталася з будівельниками пірсу для нафтогазової компанії в селищі Волна, невідома.

Російські слідчі відкрили кримінальну справу за статтею про порушення правил дорожнього руху.
…

Сенат (учена рада) Дебреценського університету у Східній Угорщині за чотири дні до приїзду до цієї країни президента Росії оприлюднив постанову про присвоєння Володимирові Путіну звання почесного доктора «honoris causa» цього навчального закладу, інформує кореспондент Радіо Свобода.

Цього звання можуть бути вдостоєні громадяни Угорщини або іноземці за визначну громадську чи мистецьку діяльність, ті, чиї зусилля, моральна чи матеріальна підтримка пішли на благо навчальній установі або її структурному підрозділові, посприявши зміцненню його іміджу, мовиться у прес-релізі Дебреценського університету.

Учена рада пояснює своє рішення тим, що «уряд Угорщини і Росія відводить Дебреценському університетові значну роль в інвестиційному проекті побудови другої черги АЕС «Пакш-2».

Згідно з проектними документами, Дебреценський університет офіційно фігурує як генеральний підрядник майбутньої новобудови, яку оцінюють у 12,5 мільярдів євро. Цю суму Москва готова надати Будапештові у вигляді державного кредиту.

У червні цього року Дебреценський університет уклав угоду з російською державною корпорацією «Росатом». У документі, зокрема, йдеться про те, що університет із Дебрецена бере на себе зобов’язання готувати фахівців-атомників для новобудови в Пакші.

Почесними докторами «honoris causa» Дебреценського університету з 2014 року є колишній керівник Червоного Хреста Угорщини та її уповноважений посол в ЄС Ґеорґ фон Габсбурґ, онук останнього австрійського цісаря і короля Угорщини Карла IV, а також – із 2016 року – Рудольф Шустер, колишній президент Словаччини.

Володимир Путін, як повідомили в Угорщині у вівторок, має відвідати цю країну 28 серпня – вже вдруге за цей рік. Того дня його чекають на відкритті чемпіонату світу зі дзюдо в Будапешті. Крім відвідання спортивних змагань, у нього запланована зустріч із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Як очікують, головною темою їхньої бесіди стане обговорення анонсованого ще кілька років тому Будапештом і Москвою проекту збільшення потужностей АЕС у місті Пакш на Дунаї за рахунок російських державних кредитів.

Востаннє Путін приїздив до Угорщини 2 лютого цього року, щоб провести переговори на тему двосторонніх російсько-угорських стосунків і узгодити терміни початку реалізації багатомільярдного інвестиційного проекту створення другої черги АЕС «Пакш-2». Тоді на спільній прес-конференції в Будапешті Віктор Орбан, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що сторони не вели переговорів про надання Угорщині російського кредиту. Водночас Володимир Путін на тій же прес-конференції підтвердив, що такі перемови все ж велися і що Москва замість часткового готова надати Угорщині одразу всю суму необхідних коштів (12,5 мільярдів євро). Однак від часу останніх перемов угорський уряд поки що не скористався нагодою отримати бодай частину російського кредиту.
…

Азербайджанське інформаційне агентство «Туран» повідомило про затримання його директора Мегмана Алієва як підозрюваного у справі про уникнення податків і зловживання владою.

За повідомленням агентства, адвокат директора Фуад Агаєв повідомив, що той добровільно пішов до Управління податкових злочинів Міністерства податків, щоб дати пояснення, після чого його затримали і відвезли у відділок поліції.

За словами Агаєва, затримання Алієва відбулося на порушення закону. Він додав, що очікує, що суд щодо Алієва почнеться протягом 48 годин – найімовірніше, не раніше ніж у п’ятницю.

Азербайджанські податківці стверджують, що агентство за 2014–2016 роки недоплатило податків на суму у 37 тисяч манатів – за нинішнім курсом це майже 560 тисяч гривень. Розслідування проти агентства почали 7 серпня.

Керівництво агентства відкидає звинувачення і називає розслідування політично мотивованим.

Міжнародні правозахисні організації назвали це розслідування черговим проявом придушення критичних голосів в Азербайджані.

Агентство «Туран» засноване у 1990 році і публікує повідомлення азербайджанською, англійською і російською мовами, а також співпрацює з провідними міжнародними інформаційними агентствами.
…

У Росії повідомили, що отримали запит Генеральної прокуратури Узбекистану про арешт майна Ґульнари Карімової, дочки колишнього президента, небіжчика Іслама Карімова.

Як повідомила прес-служба Генеральної прокуратури Росії без подальших подробиць, цей запит вивчають.

В Узбекистані заявляли, що Ґульнара Карімова перебуває нині під вартою після винесення їй нових звинувачень у перебігу слідства, що триває. 2015 року її вже засудили до обмеження свободи на п’ять років за звинуваченнями в вимаганні коштів на суми в десятки мільйонів доларів США і ухиленні від сплати податків на сотні мільйонів.

Зокрема, Генпрокуратура Узбекистану повідомляла, що в новій справі проти Ґульнари Карімової домагається арешту її активів на суму в півтора мільярда доларів США у 12 країнах. Серед того – елітне житло й кілька квартир у Москві і будинок у Підмосков’ї, а також готель, будинок і земельна ділянка в Ялті в окупованому українському Криму, який наразі фактично контролює Росія. Як заявили в Ташкенті, вона незаконно здобула майна на суму в майже 600 мільйонів доларів, а також отримала близько 870 мільйонів доларів як «відкати».

45-річна Ґульнара Карімова свого часу була помітною особою в Узбекистані, вона виступала як співачка, дизайнер, якийсь час була на дипломатичній роботі – послом її країни в установах ООН у Женеві у Швейцарії. Її вважали потенційною наступницею її батька на президентській посаді

Але з 2013 року проти неї почали з’являтися звинувачення в незаконних фінансових оборудках, які почали розслідувати в кількох країнах Європи, зокрема, у Швеції і Швейцарії, у США і в самому Узбекистані. 2013 року, ще за життя Іслама Карімова, вона зникла з публічного життя – її фактично взяли в Узбекистані під домашній арешт.
…

Посла Росії в Судані Міргаяса Ширінського знайшли мертвим у його резиденції у столиці Хартумі, повідомило Міністерство закордонних справ Судану.

За повідомленням, смерть настала раніше в середу.

Причина смерті не наведена. Але, за словами речника суданської поліції, вважають, що померлий потерпав від високого тиску крові.

Міністерство закордонних справ Росії теж повідомило про смерть посла. Речник міністерства додав, що детальнішу інформацію повідомлять, коли отримають її від колег у Хартумі.

Агентство «Франс-прес» наводить слова неназваного чільного працівника поліції в Хартумі, що посол помер під час плавання в басейні свого дому.

За даними посольства Росії в Судані, померлий був 1954 року народження, працював на різних посадах у МЗС Росії з 1977 року.

Смерть Ширінського стала останньою наразі з цілої низки смертей російських послів та дипломатів нижчого рангу в усьому світі.

Зокрема, 20 лютого у Нью-Йорку раптово помер постійний представник Росії в ООН Віталій Чуркін – за день до свого 65-річчя. За повідомленнями, причиною були серцеві проблеми.

20 січня знайшли мертвим у своїй квартирі у столиці Греції Афінах керівник консульського відділу посольства Росії у Греції 55-річний Андрій Маланін – як повідомляли, внаслідок «природних причин».

19 грудня минулого року у столиці Туреччини Анкарі вбили посла Росії Андрія Карлова. Нападником був 22-річний працівник поліції поза службою, що, стріляючи в посла під час відкриття фотовиставки, вигукував слова на кшталт «Не забудемо про Алеппо», даючи знати, що це помста за участь Росії у війні в Сирії.
…

У місті Роттердамі скасували рок-концерт через неуточнену загрозу, а пізніше біля місця, де він мав відбутися, виявили автофургон із іспанськими реєстраційними номерами і з вантажем газових балонів.

Як повідомив мер Роттердама Ахмед Абуталеб, водія фургона забрали в поліцію на допит, але наразі не ясно, чи пов’язана загроза саме з цим фургоном.

Поліція Роттердама повідомила раніше, що концерт гурту зі США «Аллах-лас» був скасований через «можливу терористичну загрозу». Також поліція повідомила про затримання водія автофургона.

Концерт скасували перед самим його початком, глядачам обіцяють повернути гроші за квитки.

Минулого тижня, 17 серпня, в Іспанії автофургон в’їхав у натовп у місті Барселоні, того ж вечора інше авто давило людей у курортному місті Камбрілсі за 120 кілометрів від Барселони; внаслідок обох нападів загинуло 15 людей і понад сто були поранені чи травмовані. В ніч перед цим стався вибух у приватному будинку в місті Алканарі; поліція дійшла висновку, що саме там планували ці напади, а також готували вибухівку для них, що завершилося невдачею. В руїнах цілком зруйнованого будинку знайшли десятки газових балонів, а також сліди вибухівки, яку часто використовують екстремісти. Чотирьох підозрюваних у причетності до нападів затримали, п’ятьох убили у протистоянні з поліцією в Камбрілсі, ще двоє з групи, серед них імам мечеті, якого підозрюють у радикалізації решти учасників, загинули при вибуху в Алканарі, останнього, водія фургона з Барселони, через кілька днів виявила і застрелила поліція. Більшість підозрюваних – марокканці, що тривалий час жили в Іспанії.
…

Президент Румунії Клаус Йоханніс виступив різко проти пропозиції реформувати юридичну систему країни, з якою виступив раніше в середу міністр юстиції Тудорел Тоадер.

За словами президента, ці пропозиції відкинуть антикорупційні зусилля в країні назад на десятиліття і рівнозначні «нападові на верховенство права, на незалежність і належне функціонування юридичної системи».

Пропозиції передбачають, серед іншого, обмеження ролі президента у призначенні чільних юридичних посадовців – голова Мін’юсту запропонував позбавити голову держави права призначати генерального прокурора і головного антикорупційного прокурора; на думку міністра, їх мала б призначати Вища рада суддів.

Крім того, за пропозиціями, справи суддів, запідозрених у корупції, мала б розглядати Генеральна прокуратура, а не Національне антикорупційне управління, як зараз.

Ці пропозиції вже розкритикувала також антикорупційна група «Платформа Румунія 100» – на її думку, вони ставлять незалежність юридичної системи під значну небезпеку.

Незважаючи на значні успіхи в боротьбі з корупцією в Румунії останнім часом, ця країна далі залишається серед найбільш корумпованих країн у Європейському союзі. Брюссель далі зберігає процедуру спеціального моніторингу за юридичною системою Румунії.
…

Тіло жінки без голови, знайдене 21 серпня поблизу Копенгагена, ідентифікували як останки зниклої шведської журналістки Кім Валль. Про це заявила поліція Копенгагена у Twitter 23 серпня.

«ДНК знайденого тіла збігається із ДНК Кім Валль», – повідомили в поліції.

У понеділок тулуб був виявлений приблизно за 50 кілометрів на південь від Копенгагена, і поліція сказала, що тіло було розчленоване навмисно.

30-річну Валль не бачили від часу, коли 10 серпня вона піднялася на підводний човен данського винахідника Пітера Мадсена, щоб провести інтерв’ю з ним. Через день з’явилися повідомлення про зникнення журналістки, а Мадсен був врятований до того, як затонув його підводний човен.

Спершу Мадсен сказав представникам влади, що висадив Валль на берег, але згодом змінив свої свідчення: за його словами журналістка померла внаслідок аварії на борту, і він скинув її тіло в море.

Данська поліція вважає, що 46-річний Мадсен навмисно затопив свій40-тонний підводний човен «Наутілус».

Чоловіку було висунуте обвинувачення в убивстві з необережності. Він заперечує будь-яке правопорушення зі свого боку.
…

Росія заявила, що реагуватиме на нові економічні санкції, які США наклали на 16 переважно китайських та російських компаній та приватних осіб, звинувативши їх у наданні допомоги уряду Північної Кореї та її ракетним та ядерним програмам.

Заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков вказав, що міністерство «розпочинає працювати над заходами у відповідь, які в цій ситуації неминучі».

Міністерство фінансів США оголосило про нові заходи 22 серпня, заявивши, що санкції передбачають подальшу ізоляцію Пхеньяна.

До списку увійшли шість китайських компаній, російська компанія та чотири російські приватні особи. Також серед тих, кого стосуються санкції, є будівельна компанія, розташована в Африці, дві компанії в Сінгапурі, які, ймовірно, продають КНДР нафту.

У санкційному списку фігурує російська компанія Gefest-M LLC та її генеральний директор Рубен Кіракосян. 22 серпня в інтерв’ю російській інформагенції ТАСС Кіракосян заявив, що ніколи не укладав угод із Північною Кореєю, хоча близько п’яти років тому обговорював із Пхеньяном постачання вірменського вина та сигарет.

Крім допомоги в північнокорейським програмам озброєння, стверджує міністерство фінансів США, компанії, що перебувають у списку, «сприяли вивезенню працівників і дозволяли підсанкційним організаціям Північної Кореї доступ до американських та міжнародних фінансових систем».
…

Президент Венесуели Ніколас Мадуро 22 серпня закликав Росію та Ватикан допомогти відбити «військову загрозу» з боку США і заявив, що невдовзі поїде до Москви, до російського президента Володимира Путіна.

Посол Ватикану, який відвідав Москву того ж дня, закликав Росію допомогти послабити напруженість у Венесуелі, де кілька місяців тривають масові протести, учасники яких звинувачують Мадуро в глибокій економічній кризі.

«Я прошу папу (Римського – ред.) про допомогу проти військової загрози з боку Сполучених Штатів», – заявив президент Венесуели на прес-конференції в Каракасі. Мадуро додав, що боїться вторгнення США після того, як американський президент Дональд Трамп заявив, що розглядає можливість військової інтервенції проти авторитарного уряду.

Росія назвала ці погрози Трампа «неприйнятними», Мадуро вказав, що хоче «продовжувати зміцнювати військову співпрацю» з Москвою, щоб відбити американську загрозу.
…

Державний секретар Ватикану кардинал П’єтро Паролін заявляє про «позитивну динаміку» в розвитку ідеї про візит папи римського Франциска до Росії. Водночас 22 серпня після зустрічі з головою МЗС Росії Сергієм Лавровим він припустив, що попереду ще багато роботи, перш, ніж цей візит відбудеться.

Паролін не озвучив конкретної дати можливого візиту.

Державний секретар Ватикану 22 серпня також зустрівся з головою Російської православної церкви Кирилом, а 23 серпня у Сочі провести зустрів із президентом Росії Володимиром Путіним.

Папа Франциск намагається подолати давні розбіжності між католицькою і православною гілками християнства і вже зустрічався в лютому 2016 року з патріархом РПЦ Кирилом, коли обидва перебували з візитом на Кубі.
…

Держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що Сполучені Штати готові підтримати мирні переговори між владою Афганістану і талібами без будь-яких попередніх умов. Про це йдеться в повідомленні Тіллерсона, опублікованому на сайті Держдепартаменту 21 серпня.

Заява з’явилася після оголошення президентом США Дональдом Трампом нової стратегії в Афганістані.

Держсекретар зазначив, що США сподіваються на підтримку міжнародної спільноти і приєднання Пакистану і Індії до процесу встановлення миру в регіоні.

У заяві Тіллерсона йдеться про те, що перемогти військовими методами у талібів не вийде, але у них є шлях до політичної легітимності і миру шляхом переговорного політичного врегулювання для припинення війни.

Президент Афганістану Ашраф Гані подякував Трампові за нову стратегію щодо Афганістану і підтримку американських військових у боротьбі з екстремістами. Гані сподівається, що Кабулу вдасться зміцнити силові структури країни. Представники талібів при цьому відзначили, що США повинні вивести війська з Афганістану, інакше їх чекає «продовження джихаду».

21 серпня Трамп представив нову стратегію Білого дому щодо Афганістану. Згідно з документом, американські війська залишаться на території країни через побоювання, що в разі їх відходу там утворюється «вакуум», який заповнять джихадисти. Стратегію Трампа підтримали в НАТО.

Воєнна операція США в Афганістані почалася в 2001 році. Зараз у країні перебувають близько 13 тисяч військовослужбовців міжнародної коаліції. Американський контингент складає близько 8,4 тисяч осіб.
…

Суд у Фінляндії заарештував головного підозрюваного в нападі на перехожих у Турку минулого тижня. Як повідомляє фінська поліція, його підозрюють у вбивстві і замаху на вбивство з терористичним наміром.

Напередодні у Фінляндії в судових документах назвали ім’я підозрюваного нападника, якого підозрюють у вбивстві двох і пораненні восьми людей: це 18-річний шукач притулку з Марокко Абдеррахман Мешка.

За словами поліції, він прибув до Фінляндії на початку 2016 року. За даними місцевої преси, донедавна він жив у центрі для шукачів притулку.

У документах суду також ідеться про те, що він вочевидь обирав жінок собі за жертви. Обидві вбиті і шість із поранених унаслідок нападу минулої п’ятниці – жінки; також були поранені двоє чоловіків, які намагалися зупинити нападника.

Підозрюваний нині перебуває у лікарні – поліція під час затримання поранила його в ногу.

Поліція також затримала у зв’язку з можливою причетністю до нападу ще чотирьох марокканців і видала міжнародний ордер на арешт іще одного. 

Справу про цей напад розслідують як перший можливий теракт у Фінляндії.

 
…

Урядові партії Угорщини провалили спробу опозиції скасувати так званий «закон про університет Сороса», бойкотувавши скликане задля цього з ініціативи опозиційних партій надзвичайне засідання парламенту.

Відсутність депутатів від партій владної коаліції «ФІДЕС» і християнських демократів унеможливило ці спроби опозиції через відсутність кворуму, передає кореспондент Радіо Свобода.

Голова фракції «ФІДЕС» Лайош Коша звинуватив ліволібералів у тому, що вони домоглися скликання надзвичайного засідання парламенту країни нібито на прохання американського мільярдера і філантропа Джорджа Сороса, вихідця з Угорщини. Фонд Джорджа Сороса фінансує роботу в Будапешті Центрально-Європейського університету (CEU), проти якого спрямований згаданий закон про вищу освіту.

За словами Коші, немає потреби змінювати цей закон, який «добре діє», і найближчим часом угорська влада не збирається цього робити.

Лайош Коша не став коментувати критику Європейського союзу з цього питання, зауваживши, що регулювання законодавства з питань освіти є прерогативою угорської держави.

Ухвалення депутатами від урядової коаліції цього закону, що може унеможливити роботу Центрально-Європейського університету, 4 квітня викликало масові протести прихильників опозиції в Угорщині, а Європейська комісія відкрила провадження щодо цієї країни через освітнє законодавство, що ускладнює діяльність іноземних вишів в Угорщині, аж до закриття CEU, що є приватним університетом із акредитацією у США.

У Будапешті дисципліни, пов’язані з дослідженням механізмів і принципів вільного демократичного суспільства, у ЦЄУ вивчають майже дві тисячі студентів із ста країн світу, у тому числі з України.

У квітні в Угорщині набув чинності закон про вищу освіту, неофіційно названий «законом про університет Сороса» – на думку критиків, він спрямований саме проти Центрально-Європейського університету і фактично змушує цей фінансований відомим американським філантропом угорського походження Джорджем Соросом заклад залишити Угорщину. Закон вимагає, щоб іноземні університети, які працюють в Угорщині, мали університетське містечко і в Угорщині, і у країні, де вони засновані. Центрально-Європейський університет акредитований у Нью-Йорку у США, але не має американського відділення. Офіційний Будапешт вважає цей заклад бастіоном ліберальної опозиції до нинішньої дедалі більш авторитарної влади країни.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан упродовж тривалого часу звинувачує Джорджа Сороса у втручанні у внутрішні справи цієї країни. Влада Угорщини вже запровадила певні обмеження щодо пов’язаних із Соросом організацій.

Віктор Орбан останнім часом демонструє свою прихильність до Москви та інших схожих авторитарних режимів. Він, зокрема, закликав перетворити Угорщину на «неліберальну державу», взявши за взірці Росію і Туреччину.
…

Поліція у Франції цілком відкинула версію терористичного мотиву наїздів на людей у місті Марселі на півдні країни, повідомив журналістам посадовець поліції за умови, що його ім’я не буде назване, відповідно до практики французьких правоохоронців.

Затриманий після наїздів водій авта лікувався від психіатричних проблем, повідомили в поліції.

Унаслідок наїздів на дві автобусні зупинки в різних районах міста, здійснених із відступом у годину вранці в понеділок, одна людина загинула, ще одна травмована. Водія, імені якого не називають, 35-річного мешканця з регіону Гренобля на сході Франції, затримали врешті у третьому місці в Марселі.

Це вже другий такий випадок у Франції за тиждень, коли, на відміну від низки схожих нападів-наїздів автами на людей в інших містах Європи, інцидент, за даними поліції, не мав терористичного підґрунтя.

Минулого понеділка чоловік в’їхав автом у відкритий майданчик піцерії біля Парижа, вбивши дівчинку-підлітка і поранивши ще понад десять людей. У тому випадку 32-річний працівник охоронної служби перебував під впливом наркотиків і засвідчив ознаки параної, але не мав екстремістських поглядів.

Протягом останнього року в кількох країнах Європи сталася низка нападів на ісламістському ґрунті, в перебігу яких нападники в’їжджали автами в натовпи людей – у Ніцці, Берліні, Лондоні, Стокгольмі, а минулого тижня в Барселоні й місті Камбрілсі неподалік.
…

Поліція іспанського регіону Каталонії застрелила чоловіка з імовірним «поясом смертника» і підтвердила, що це був саме розшукуваний за підозрою у причетності до нападів минулого тижня в Барселоні й околицях 22-річний Юнес Абуяакуб.

Інцидент стався в муніципалітеті Субіратс на захід від Барселони. Через імовірність вибуху вибухотехніки перевіряли тіло спеціальним розмінувальним роботом, але пояс виявився макетом.

Громадянин Марокко, мешканець міста Ріполь у Каталонії, на північ від Барселони, був останнім із 12 підозрюваних причетних до нападів, унаслідок яких минулого четверга і в ніч на п’ятницю загинули 15 людей і понад сто були поранені чи травмовані через наїзди нападників на людей автами в багатолюдних місцях Барселони і міста Камбрілса неподалік. Поліція Іспанії розглядає ці напади як теракт.

Раніше в понеділок поліція пов’язала з нападами загибель 15-ї людини – чоловіка, якого вочевидь убив Абуяакуб, щоб його автом утекти з місця нападу. Тіло знайшли в покинутому авті.

Із підозрюваних чотирьох затримали – трьох марокканців і одного іспанця з іспанського анклаву Мелілья в північній Африці, що межує з Марокко. Ще п’ятьох застрелили в Камбрілсі під час нападу. Двоє інших, за даними поліції, загинули напередодні внаслідок вибуху в будинку в місті Алканар, де вони, як заявляє влада, готували напади і виробляли вибухові пристрої.

Відповідальність за напади взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».
…

Президент США Дональд Трамп зробить важливу заяву для народу 21 серпня, щоб, згідно з повідомленням Білого дому, пояснити «стратегію Америки в Афганістані та Південній Азії».

У повідомленні зазначається, що Трамп виступить з промовою на військовій базі «Форт Майер» біля Вашингтона, і вона буде транслюватися у прямому ефірі, починаючи з 21:00 за місцевим часом.

У суботу президент США заявив, що його адміністрація ухвалила рішення щодо війні в Афганістані, яка триває 16 років.

Наступного дня після наради з членами команди з національної безпеки в резиденції Кемп-Девід, яка відбулася 18 серпня, Трамп написав у Твіттері: «Провів важливий день у Кемп-Девіді з нашими талановитими генералами і військовими лідерами. Ухвалено безліч рішень, в тому числі, й щодо Афганістану». Тоді президент не навів жодних подробиць.

Прес-секретар Трампа Сара Хакабі Сандерс заявила 18 серпня, що нова стратегія буде «захищати інтереси Америки» в Південній Азії, зазначивши, що її деталі будуть оголошені пізніше.

«Президент вивчає і розглядає її варіанти і зробить оголошення американському народу, нашим союзникам та партнерам та у всьому світі в належний час», – повідомила Сандерс.

У перші п’ять місяців поточного року було вбито понад 2500 афганських поліцейських та силовиків.

В даний час в Афганістані працює близько 8400 військовослужбовців США та близько 5000 військовослужбовців з інших країн-членів НАТО та країн-партнерів.
…

Бельгійська поліція в неділю, 20 серпня, оточила один із центральних кварталів Брюсселя, в якому сталася бійка за участю біженців. Так званий «периметр безпеки» встановили в районі, прилеглому до будівлі Брюссельської фондової біржі.

За словами заступника федерального прокурора Бельгії, в бійці брали участь «сирійські біженці, віком від 18 до 24 років». Інцидент стався вранці. В якості зброї учасники сутички застосовували розбиті пляшки. Поранено трьох осіб, один із чоловіків отримав важку черепну травму,  інший – важку травму руки. Заарештовані троє осіб, їм висунули звинувачення в замаху на вбивство.

У середині червня військовий патруль зміг запобігти теракту на центральному вокзалі Брюсселя, застреливши смертника, повідомила «Німецька хвиля». Після того інциденту у місті був підвищений рівень терористичної загрози.

Бельгійська влада в останні роки неодноразово застосовувала надзвичайні заходи – в зв’язку з терактами, загрозою терактів або заворушеннями, в яких брали участь екстремісти.
…

Легендарний американський комедійний актор Джері Льюїс помер в своєму будинку в Лас-Вегасі, йому був  91 рік.

За даними американських ЗМІ, актор страждав від діабету і протягом декількох років боровся з раком.

Джері Льюїс почав виступати на сцені у віці п’яти років.

Українському глядачеві він відомий із фільмів «Цей божевільний, божевільний, божевільний, божевільний світ», «Божевільний професор», «Мрії Арізони» і багатьох інших.

Великий усіх мав комедійний дует Льюїса зі співаком Діном Мартіном – за 10 років співпраці (з 1946 по 1956 роки) вони знялися в 16 фільмах.

Згодом була випущена серія коміксів «Пригоди Діна Мартіна і Джеррі Льюїса».

Знаменитий актор також прославився як організатор благодійних телемарафонів. Льюїс також відомий своєю участю в боротьбі з нейромускулярним захворюванням «м’язова дистрофія».

З 1955 по 2011 рік він щорічно проводив благодійний телемарафон у День праці. В ході цих телемарафонів було зібрано загалом  2,5 мільярда доларів.
…

Німеччина закликала Іспанію не видавати до Туреччини німецького письменника турецького походження Догана Акханли, якого там затримали за турецьким ордером на арешт.

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель також попросив у суботу свого іспанського колегу якнайшвидше забезпечити затриманому письменникові доступ до німецької консульської допомоги.

Доган Акханли, народжений у Туреччині, після військового перевороту 1984 року кілька років провів у в’язницях і 1991-го емігрував до Німеччини. Він, серед іншого, критично пише про масові вбивства вірмен у часи Першої світової війни в тодішній турецькій державі, Османській імперії, і про погане становище з правами людини в сучасній Туреччині.

Німецький підрозділ світового письменницького об’єднання PEN заявив, що вважає арешт Акханли за ордером, виданим Туреччиною, політично мотивованим. Усі турецькі звинувачення проти письменника ґрунтуються на його діяльності поза межами Туреччини, додали в організації.

Німецьке агентство «Дойче прессе-аґентур» повідомляє, що Доган Акханли, громадянин Німеччини, не має нині турецького громадянства.
…

Десятки тисяч протестувальників проти расизму і мови ворожнечі прийшли 19 серпня у центр американського міста Бостон, штат Массачусетс, щоб запобігти акції правих «Свобода слова». Хоча організатори заявили, що не будуть платформою для расизму чи фанатизму, деякі її супротивники були в одязі із зображенням жертви заворушень у Шарлотсвіллі.

Повідомляється, що десятки правих активістів завершили свою акцію у парку завчасно під щільний супровід поліції і вигуки супротивників.

Інформації про постраждалих чи сутички немає, але як повідомляє ВВС, протестувальники кидали пляшки з водою у активістів-консерваторів.

12 серпня у Шарлотсвіллі сталися сутички між ультраправими і їхніми противниками. Під час заворушень на демонстрантів проти расизму на великій швидкості в’їхав автомобіль. Загинула 32-річна Гізер Гайєр, близько двох десятків людей були поранені.

 
…