Прем’єр-міністр Македонії Зоран Заєв заявив, що запропонував чотири варіанти Греції в спробі вирішити багаторічну суперечку щодо назви «Македонія». Заєв в інтерв’ю агентству Reuters 27 лютого заявив, що запропонував такі варіанти: Республіка Північна Македонія, Республіка Верхня Македонія, Республіка Вардар Македонія або Республіка Македонія (Скоп’є).

Заєв сказав, що у Греції є також деякі варіанти. За його совами, Македонія «готова внести зміни Конституції», але це буде «дуже складно», додав він.

Міністри закордонних справ Греції та Македонії проведуть переговори з цього приводу в березні. Заєв також планує зустрітися з прем’єр-міністром Греції Алексісом Ципрасом цього місяця.

В останні місяці Македонія проводить широкі переговори з сусідньою Грецією з метою вирішити суперечку щодо назви «Македонія». З огляду на заперечення Греції щодо використання назви, Македонія в 1993 році приєдналася до ООН як колишня Югославська Республіка Македонія (КЮРМ).
…

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин і його покійний батько Кім Чен Ір використовували фальшиві бразильські паспорти для відвідування західних країн у 1990-х роках, повідомили агентству Reuters п’ять провідних джерел безпеки в Західній Європі.

Агенція Reuters також оприлюднила фотокопію бразильського паспорта, виданого лідеру Північної Кореї Кім Чен Ину.

«Вони використовували ці бразильські паспорти, які чітко демонструють фотографії Кім Чен Ина та Кім Чен Іра, щоб спробувати отримати візи від іноземних посольств», – цитує агенція своє джерело.

«Це показує бажання подорожувати і вказує на спроби правлячої сім’ї побудувати можливий маршрут втечі», – заявив співрозмовник агенції. 

Посольство Північної Кореї в Бразилії відмовилося це коментувати.

Міністерство закордонних справ Бразилії повідомило, що проводиться розслідування.

Бразильське джерело агентства зазначило, що два паспорти, про які йде мова, є законними документами, вони були випущені на бланках від консульств.

Проте невідомо, чи були візи в цих паспортах. 

У грудні 2011 року у віці 69 років помер тодішній північнокорейський лідер Кім Чен Ір. Це призвело до успадкування влади в Пхеньяні наймолодшим з трьох його синів – Кім Чен Ином, якому на той час було 26 років. Кім Чен Ин був проголошений спадкоємцем ще у 2009 році. 
…

Анастасія Вашукевич, більш відома з розслідування російського опозиціонера Олексія Навального як Настя Рибка, звернулася за допомогою до «американських спецслужб». У прямому ефірі в Instagram вона заявила про готовність розповісти певні подробиці втручання Росії у вибори президента США, якщо їй допоможуть із звільненням з-під арешту в Таїланді.

Рибка назвала себе «свідком і єдиною відсутньою ланкою» в зв’язках Кремля з виборами в США.

8 лютого російський опозиційний політик Олексій Навальний опублікував розслідування, в якому стверджується, що в серпні 2016 року заступник голови уряду Росії Сергій Приходько провів кілька днів на яхті Дерипаски біля берегів Норвегії разом із «дівчатами з ескорт-агентств». Це стало відомо з Instagram і книжки однієї з цих дівчат – Насті Рибки. Навальний вважає «хабарем» те, що Дерипаска «катає на власній яхті чиновника найвищого рангу».

Дерипаска і Приходько назвали розслідування Навального «провокацією». Представник Дерипаски заявив, що бізнесмен не робив нічого протизаконного і буде захищати свої честь і гідність, в тому числі в суді.

Після публікації розслідування Олег Дерипаска подав до суду на Настю Рибку (Анастасію Вашукевич) через розміщення в соціальних мережах його приватних знімків, інформації про його приватне життя і аудіозаписів його розмов. Позов мільярдера почнуть розглядати 1 березня.

26 лютого стало відомо, що Вашукевич і її приятеля Олександра Кирилова, відомого як Алекс Леслі, затримані в Таїланді за незаконне проведення «секс-тренінгу». Пізніше їх відпустили під заставу, але тут же заарештували співробітники таїландської міграційної служби. Рибка стверджує, що раніше до неї в поліцію приходили співробітники Інтерполу, нібито заявили, що її «дуже хочуть бачити в Москві».

 
…

У Міжнародній правозахисній організації Amnesty International засудили арешти жінок в Ірані після їхніх акцій протесту проти обов’язкового носіння хіджабу. Правозахисники заявили, що десятки жінок потрапляють нині в Ірані під ризик «тривалих термінів тюремного ув’язнення».

Відповідна заява з’явилася після того, як  іранська поліція 23 лютого попередила, що жінкам, які протестували проти хіджабу тепер будуть висунуті звинувачення в «підбурюванні до корупції і проституції», максимальний термін покарання за що становить 10 років.

«Цей крок поставив десятки людей перед безпосередньою загрозою несправедливого ув’язнення і є тривожною ескалацією насильницького придушення владою прав жінок», – прокоментували в Amnesty International.

У правозахисній організації зазначили, що в столиці Ірану Тегерані з грудня 2017 року понад 35 жінок були «насильницьки атаковані і заарештовані» за участь в «мирних протестах».

Минулого тижня влада заарештувала ще двох жінок, які протестували проти носіння хіджабу в Тегерані.

Понад два десятки жінок за останні тижні вийшли з протестом в Ірані проти закону, який зобов’язує жінок носити хіджаб у публічних місцях.

Жіночому одягу в Ірані приділяють особливу увагу після революції 1979 року: відтоді дотримання ісламських правил в одязі стало обов’язковим. Закони вимагають, щоб жінки покривали тіло і волосся, а поліція моралі переслідує жінок, які повністю не дотримуються правил носіння хіджабу.
…

Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер заявив, що Сербія має вирішити свою суперечку з Косовом і провести низку реформ, перш ніж зможе приєднатися до Європейського союзу.

Виступаючи після переговорів з президентом Сербії Александром Вучичем у Белграді Юнкер заявив, що ця балканська країна перебуває на правильному шляху, але ЄС не може приймати нових членів з невирішеними територіальними питаннями.

«Сербія вже здолала значну частину шляху до ЄС», – сказав Юнкер 26 лютого, і додав, що низку проблем «все ще потрібно вирішувати».

Юнкер наголосив, зокрема, на необхідності провести судову реформу в Сербії та поліпшити ситуацію з верховенством закону.

Юнкер відвідує Сербію в рамках свого турне країнами Західних Балкан, які прагнуть вступити в ЄС на тлі спроб Росія розширити свій вплив в регіоні, особливо в Сербії.
…

В уряді Словаччини заявили, що готові виплатити фінансову винагороду в 1 мільйон євро тому, хто допоможе «впіймати, звинуватити і засудити  винних у вбивстві» журналіста Яна Куціака.

«Це безпрецедентна подія. Якщо буде доведено, що мотивом умисного вбивства була праця журналіста, то йтиметься про подію, яка досі не мала аналогії в історії Словаччини, – це наступ на демократію, свободу преси і свободу ЗМІ», – заявив голова уряду Словаччини Роберт Фіцо.

Убивство журналіста сьогодні засудили головні редактори словацьких ЗМІ, які у спільній заяві закликали владу зробити все для безпечної праці журналістів. Державні і політичні лідери сусідньої Чехії також засудили вбивство журналіста Куціака.

Начальник поліції Словаччини Тібор Ґашпар повідомив, що розслідуванням вбивства журналіста і його приятельки займається спеціально сформована група фахівців.

27-річного Яна Куціака разом із подругою знайшли застреленими в їхньому будинку в селі Велька-Мача недалеко від столиці Братислави. Ян Куціак займався розслідуваннями податкових шахрайств, зокрема тих, що пов’язані із зведенням елітного житлового комплексу у Братиславі.

​
…

Міністр юстиції Ірану Аліреза Авейї планує виступити 26 лютого на 37-й щорічній сесії Ради ООН з прав людини ООН, хоча перебуває під санкціями Євросоюзу та Швейцарії, яка приймає форум. 

Сесія, під час якої відбудеться триденний саміт лідерів близько 100 країн та міжнародних організацій, розпочнеться 26 лютого і триватиме до 23 березня у Палаці націй у Женеві.

Критики висловили обурення планованим виступом іранського міністра. ЄС та Швейцарія запровадили фінансові санкції щодо Авейї, стверджуючи, що як колишній провідний прокурор Ірану він «відповідає за порушення прав людини, свавільні арешти, відмову у правах ув’язнених та зростання кількості страт».

«Дозвіл Авейї звернутися до Ради з прав людини є ганебним, це буде знущанням із ООН та її механізмів у галузі прав людини», – заявив член базованої в парижі Національної ради опору Ірану Шахін Гобаді.
…

Всесвітня антидопінгова агенція (ВАДА) виступила пізно ввечері 25 лютого із заявою, в якій підтримала рішення Міжнародного олімпійського комітету не відновлювати повноваження Олімпійського комітету Росії (ОКР) на церемонії закриття Олімпійських ігор у Пхьончхані.

ВАДА нагадує, що умовою відновлення ОКР в олімпійській родині була відсутність нових порушень з боку членів делегації олімпійських атлетів із Росії (ОАР).

«Російська антидопінгова агенція (РУСАДА) все ще не відповідає вимогам Всесвітнього антидопінгового кодексу, оскільки вона все ще не виконала критеріїв Дорожньої карти відповідності, затвердженої після доведення існування в Росії систематичного маніпулювання процесом допінгового контролю», – ідеться в заяві.

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) проголосував 25 лютого на підтримку заборони російським атлетам марширувати під своїм національним прапором під час церемонії закриття Олімпіади у Пхьончхані.

Спочатку вважалося, що МОК відновить повноваження Олімпійського комітету Росії, і російські атлети зможуть пройти на закриття Олімпіади під національним прапором, навіть після того, як російського керлінгіста Олександра Крушельницького спіймали на допінгу і позбавили через це «бронзи». Але після цього ще одна російська атлетка, бобслеїстка Надія Сергеєва також не пройшла тест на допінг і була дискваліфікована 24 лютого.

На зимовій Олімпіаді в Південній Кореї російські атлети були позбавлені права змагатися під прапором своєї країни. Міжнародний олімпійський комітет 5 грудня 2017 року відсторонив збірну Росії від участі в зимовій Олімпіаді-2018 року після того, як два розслідування підтвердили, що Кремль організував систему застосування допінгу в спорті. Російським спортсменам, які довели, що не застосовували допінг, дозволили змагатися під нейтральним прапором. У результаті було зареєстровано 169 російських атлетів для участі в Олімпіаді-2018.
…

Поліція заявляє, що наразі немає ознак того, що вибух в англійському місті Лестер пов’язаний з тероризмом. 

Британські правоохоронці додають, що причина вибуху буде предметом спільного розслідування поліцейської і рятувально-пожежної служб.

Поліція міста Лестера повідомила про «надзвичайний інцидент» на Hinckley Road, не уточнивши, про що йдеться. Водночас у соцмережах повідомляють про вибух. Причини вибуху невідомі.

Унаслідок вибуху госпіталізували чотирьох людей.
…

Учасників ходи пам’яті російського опозиціонера Бориса Нємцова у Москві на місці збору оглядала поліція, вилучаючи плакати «Путіне, досить брехати і воювати» та «Я проти анексії Криму», повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Як повідомляє видання «ОВД-інфо», щонайменше трьох людей затримала поліція.

За даними волонтерів проекту «Білий лічильник», який підраховує кількість учасників мітингів, на акцію пам’яті Бориса Нємцова у Москві вийшло понад 7 тисяч людей.

Мітинг почався близько 13 години за київським часом. 

Як раніше заявляв представник руху «Солідарність» Ілля Яшин, збір учасників у Москві відбувається на Страсному бульварі, а далі їм узгодили маршрут по бульварах із завершенням на проспекті Сахарова. Організатори висловлювали очікування, що на ходу прийде до 30 тисяч людей.

За годину після столичного мітинг на честь Нємцова має початися у Санкт-Петербурзі.

Мітинги на вшанування пам’яті російського опозиціонера відбулися також цього дня і в інших містах. Зокрема, близько двохсот людей вийшли на ходу у Новосибірську, близько сотні – у Казані, також акції відбулися в Уфі та Іжевську.

27 лютого – третя річниця з дня вбивства Бориса Нємцова, колишнього віце-прем’єра уряду Росії, згодом опозиційного політика.

Бориса Нємцова застрелили на Великому Москворецькому мосту неподалік Кремля 27 лютого 2015 року. Вирок у справі про його вбивство винесли в липні минулого року. Обвинувачених у виконанні вбивства політика засудили на терміни від 11 до 20 років позбавлення волі. Замовник злочину досі не встановлений.

Убивство Нємцова викликало обурення в усьому світі і привернуло увагу міжнародної спільноти до складного становища російських опозиціонерів.
…

У Москві почали ходу пам’яті російського опозиціонера Бориса Нємцова, убитого три роки тому, з вимогою встановити замовників цього злочину.

Учасники маршу скандують: «Росія буде вільною».

Російська служба Радіо Свобода веде пряму трансляцію акції.

Як раніше заявляв представник руху «Солідарність» Ілля Яшин, збір учасників у Москві відбувається на Страсному бульварі, а далі їм узгодили маршрут по бульварах із завершенням на проспекті Сахарова. Організатори висловлювали очікування, що на ходу прийде до 30 тисяч людей.

За годину після столичного мітинг на честь Нємцова має початися у Санкт-Петербурзі.

Мітинги на вшанування пам’яті російського опозиціонера відбулися також цього дня і в інших містах. Зокрема, близько двохсот людей вийшли на ходу у Новосибірську, близько сотні – у Казані, також акції відбулися в Уфі та Іжевську.

27 лютого – третя річниця з дня вбивства Бориса Нємцова, колишнього віце-прем’єра уряду Росії, згодом опозиційного політика.

Бориса Нємцова застрелили на Великому Москворецькому мосту неподалік Кремля 27 лютого 2015 року. Вирок у справі про його вбивство винесли в липні минулого року. Обвинувачених у виконанні вбивства політика засудили на терміни від 11 до 20 років позбавлення волі. Замовник злочину досі не встановлений.

Убивство Нємцова викликало обурення в усьому світі і привернуло увагу міжнародної спільноти до складного становища російських опозиціонерів.

 
…

На двадцять третіх Олімпійських іграх завершився жіночий мас-старт серед лижниць. І це останній вид програми Ігор у Пхьончхані.

«Золото» здобула 37-річна норвезька лижниця Маріт Бйорген, яка подолала 30 кілометрів за 1 годину 22 хвилини 17,6 секунди.

Для спортсменки з Норвегії це вже п’ята Олімпіада, восьма нагорода найвищого ґатунку та п’ятнадцята медаль загалом. Тож тепер Бйорген наздогнала за кількістю «золота» своїх співвітчизників – лижника Бьорна Делі та біатлоніста Уле-Ейнара Бйорндалена.

Другою фінішувала фінська лижниця Кріста Пярмякоскі, яка відстала від лідера на 1 хвилину 49,5 секунди. А «бронзу» здобула шведська спортсменка Стіна Нільсен.

Українка Тетяна Антипенко стала 38-ою. Спортсменка показала результат 1 година 38 хвилин 17,3 секунди.

Збірна Норвегії виграла загальний медальний залік Ігор. В її активі 39 нагород: 14 золотих, 14 срібних та 11 бронзових. Збірна Німеччини стала другою, здобувши 31 медаль. Третє місце у Канади – 29 нагород. До п’ятірки найкращих також потрапили спортсмени США та Нідерландів.

Збірна України у командному заліку розділила 21-22 місця з Угорщиною. На рахунку цих країн по одній медалі. «Золото» для України здобув Олександр Абраменко.

 
…

Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу подякував президенту США Дональду Трампу за рішення перенести посольство США до Єрусалима в травні 2018 року.

«Це прекрасний момент для держави Ізраїль. Рішення президента Трампа перенести посольство США до Єрусалима в День незалежності додасть у це свято ще більше радості», – написав Нетаньягу у Facebook.

23 лютого західні ЗМІ повідомили, що відкриття нового посольства США в Єрусалимі очікується в травні 2018 року. Джерела агентств Reuters і Associated Press заявляють, що відкриття дипломатичної установи може збігтися у часі зі святкуванням 70-річчя проголошення незалежності Ізраїлю.

Пізніше цю інформацію підтвердив Державний департамент США. Посольство тимчасово розташують у будинку в районі Арнона, де проводить консульські операції Генеральне консульство США в Єрусалимі. До цього будинку США мають намір відкрити прибудову спеціально для посольства. Ці плани Вашингтон планує реалізувати до кінця 2019 року.

6 грудня 2017 року Дональд Трамп визнав Єрусалим столицею Ізраїлю і доручив перенести туди американське посольство з Тель-Авіва. За попередніми оцінками, на це могло піти три чи чотири роки.

Рішення розлютило палестинців і їхніх арабських союзників, а також викликало різку критику й на Заході. Президент Палестинської національної адміністрації Махмуд Аббас тоді заявив, що цей крок поклав край ролі США як миротворця на Близькому Сході.

Статус Єрусалима є болючим питанням для всіх сторін близькосхідного врегулювання. Зокрема, палестинці вважають, що Східний Єрусалим має бути столицею їхньої майбутньої держави.Віце-президент США Майк

У січні 2018 року віце-президент США Май Пенс заявив, це питання з відкриттям посольства буде вирішене до кінця 2019 року.
…

Міжнародний олімпійський комітет 25 лютого має ухвалити рішення щодо того, чи зможе російська делегація пройти на церемонії закриття зимової Олімпіади в Пхьончхані під прапором Росії, попри те, що двоє її атлетів провалили тест на допінг.

Виконавчий комітет МОК збирався на зустріч з приводу цього питання 24 лютого і продовжить обговорення завтра.

Речник МОК Марк Адамс не виключив, що виконавчий комітет може ухвалити остаточне рішення на засіданні, яке закінчиться за дев’ять годин до церемонії закриття Олімпіади.

24 лютого виконком МОК засідав майже чотири години замість запланованих двох.

Спочатку вважалося, що МОК відновить повноваження Олімпійського комітету Росії, і російські атлети зможуть пройти на закриття Олімпіади під національним прапором, навіть після того, як російського керлінгіста Олександра Крушельницького спіймали на допінгу і позбавили через це «бронзи». Але після цього ще одна російська атлетка, бобслеїстка Надія Сергеєва також не пройшла тест на допінг і була дискваліфікована 24 лютого.

На зимовій Олімпіаді в Південній Кореї російські атлети були позбавлені права змагатися під прапором своєї країни. Міжнародний олімпійський комітет 5 грудня 2017 року відсторонив збірну Росії від участі в зимовій Олімпіаді-2018 року після того, як два розслідування підтвердили, що Кремль організував систему застосування допінгу в спорті. Російським спортсменам, які довели, що не застосовували допінг, дозволили змагатися під нейтральним прапором. У результаті було зареєстровано 169 російських атлетів для участі в Олімпіаді-2018.
…

Президент Чехії Мілош Земан кілька разі просив про екстрадицію до Росії підозрюваного в хакерстві і затриманого в Празі росіянина Євгена Нікуліна, видачі якого домагаються також США. Про це 24 лютого повідомив міністр юстиції Чехії Роберт Пелікан.

«Це правда, що цього року було дві зустрічі, на яких президент просив мене видати російського громадянина не США, а Росії», – сказав Пелікан чеському новинному сайту aktualne.cz.

Речник Земана Їржі Овчачек відмовився від коментарів.

Минулого року суд у Чехії постановив, що 30-річного Нікуліна можна видати і США, і Росії. Остаточне рішення стосовно країни видачі росіянина має схвалити міністр юстиції Чехії.

У США його звинувачують у розкраданні інформації в інтернет-компаній LinkedIn, Dropbox і низки інших. Його адвокати стверджують, що агенти ФБР США намагалися домогтися від нього зізнань у зломі ресурсів Демократичної партії США в ході президентської кампанії Гілларі Клінтон.

Нікулін заявляв, що не причетний до кібератак на сервери Демократичної партії США і заперечував звинувачення американських правоохоронців.

Росія також зверталася з вимогою екстрадиції Нікуліна за звинуваченням у крадіжці, організованій через інтернет.

Євген Нікулін був арештований чеською поліцією у співпраці з ФБР США в жовтні 2016 року на підставі ордера Інтерполу, виданого за запитом США.

Після його арешту Москва звинуватила Вашингтон у переслідуванні її громадян і пообіцяла боротися за екстрадицію Нікуліна.
…

Секретна служба США повідомила, що 23 лютого жінка за кермом врізалась автомобілем в огороджувальний бар’єр біля Білого дому у Вашингтоні, її затримали.

«Жоден співробітник правоохоронних органів не був поранений під час інциденту за участю транспортного засобу, що врізався бар’єр біля Білого дому», – йдеться в повідомленні служби у Twitter.

Резиденцію американського президента після інциденту оточили, пострілів не було. У цей час президент США Дональд Трамп був у Білому домі, де проводив зустріч з прем’єр-міністром Австралії Малкольмом Тернбуллом.

Випадки, коли сторонні особи намагаються потрапити на територію Білого дому, відбуваються періодично. Щоб цьому завадити, працює Секретна служба США, відповідальна за охорону перших осіб держави.
…

Рік Гейтс, діловий партнер колишнього головного радника в президентській кампанії Дональда Трампа Пола Манафорта визнав себе винним у змові й брехні федеральним агентам і погодився співпрацювати зі слідством у розслідуванні спецпрокурора Роберта Мюллера щодо можливого втручання Росії у вибори в США в 2016 році.

Зізнання Гейтс зробив під час засідання в окружному суді США у Вашингтоні 23 лютого, на наступний день після того, як Мюллер подав новий обвинувальний висновок проти Гейтса і його давнього ділового партнера Пола Манафорта.

Це новий обвинувальний висновок щодо фінансового шахрайства й відмивання грошей, що замінив попередній проти Гейтса і Манафорта, висунутий Мюллером у жовтні. Тоді обидва не визнавали себе винними.

У ході судових слухань 23 лютого прокурори заявили, що вони пропонують ув’язнити Гейтса терміном до 71 місяця. Водночас повідомляється, що термін може бути скорочено через те, що Гейтс погодився співпрацювати зі слідчими.

Після заяви Гейтса представник Манафорта поширив заяву, в якій повторив позицію Манафорта про те, що той не винен.

«Я сподівався і очікував, що в мого ділового колеги вистачить сил, щоб продовжити боротьбу задля доведення нашої невинуватості. Через нез’ясовані поки причини він вирішив зробити інакше», – йдеться в заяві.

Гейтс – п’ята людина, яка визнає себе винною у зв’язку з розслідуванням Мюллера.

У США триває розслідування ймовірного втручання Росії в американські президентські вибори 2016 року. За даними американських спецслужб, за торішніми атаками на сервери Демократичної партії стояло Головне розвідувальне управління Генштабу Росії. На початку серпня минулого року спецпрокурор Роберт Мюллер скликав велику колегію присяжних для розслідування «російського сліду» у виборах. Мюллер з’ясовує, чи була змова штабу Дональда Трампа з Кремлем з метою підірвати позиції кандидата в президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Москва втручання у виборчий процес в інших державах категорично відкидає, Трамп називає це розслідування «полюванням на відьом».
…

Військовослужбовці Швеції звернулися до парламентаріїв із проханням збільшити витрати на оборону країни через збільшення загроз з боку Росії.

У відповідному зверненні до парламенту 23 лютого військові стверджують, що Швеція повинна подвоїти свої щорічні військові витрати до 115 мільярдів шведських крон (14 мільярдів доларів) до 2035 року з приблизно 50 мільярдів крон сьогодні.

Військові командувачі також закликали подвоїти чисельність військових сил приблизно до 120 тисяч осіб.

У доповіді наголошується, що однією з головних причин для збільшення фінансування є агресивна зовнішня політики Москви.

«Росія своїми діями в Грузії в 2008 році, а також в Криму і на сході України в 2014 році показала, що вона без коливань використовує військову силу для досягнення своїх політичних цілей», – йдеться в доповіді.

Швеція не є членом НАТО, але бере участь у військових навчаннях з державами-членами.

Звернення військових Швеції з’явилося наступного дня після того, як служба безпеки країни попередила про можливе втручання Москви у вересневі загальні вибори і заявила, що «російське шпигунство є найбільшою загрозою для безпеки».
…

Іспанський поліцейський у місті Більбао помер після того, як сили безпеки намагалися припинити насильство з боку фанатів російського футбольного клубу «Спартак» (Москва). Це сталося ввечері 22 лютого перед матчем Ліги Європи, в якому зустрічалися місцевий клуб «Атлетик» і російська команда.

Влада Країни басків на півночі Іспанії заявила, що поліцейський помер, імовірно, від серцевого нападу в лікарні. Точну причину смерті визначить розтин, але попередні свідчення дають можливість припустити, що ця смерть не була результатом насильства. Водночас є й інші повідомлення, в яких ідеться, що поліцейський знепритомнів після того, як у нього влучив «фаєр».

Поліція повідомила, що в результаті інциденту постраждав також росіянин, ще п’ятеро осіб, трьох громадян Росії та двох іспанців, було заарештовано.

Бійка в Більбао викликає стурбованість щодо гарантій безпеки вболівальників менш ніж за чотири місяці до того, як Росія збирається провести чемпіонат світу з футболу.
…

Іран дотримується норм ядерної угоди 2015 року, підписаної з шістьма світовими лідерами, заявило у своєму конфіденційному щоквартальному звіті Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). В опублікованому американськими ЗМІ 22 лютого тексті йдеться, що Тегеран діє у відповідності до основних вимог угоди.

У звіті вказано, що кількість центрифуг для збагачення урану, загальний запас іранського низькозбагаченого урану і обсяги реакторного холодоагенту залишаються на рівні, нижчому за узгоджений максимум.

У доповіді також мовиться, що Іран сповістив у листі до МАГАТЕ про рішення щодо виробництва в майбутньому «військово-морських ядерних двигунів». У такому разі, як повідомили в МАГАТЕ, Іран повинен надати вихідну інформацію про ці конструкції.

Звіт МАГАТЕ з’явився на чотири місяці раніше терміну, встановленого президентом Дональдом Трампом для Конгресу і європейських союзників, щоб змінити  «катастрофічні», як він висловився, «недоліки в угоді», інакше США можуть вийти з числа підписантів.

Трамп і деякі інші офіційні особи у США заявляють, що Тегеран порушує «дух» угоди і використовує свою програму балістичних ракет для обходу ядерних обмежень. Іран це заперечує і стверджує, що дотримується угоди. Тегеран також наполягає, що його ядерна програма призначена винятково для мирних цілей, як, наприклад, виробництво електроенергії.

Угода, підписана Іраном зі Сполученими Штатами, Великобританією, Францією, Німеччиною, Китаєм і Росією у 2015 році обмежила ядерну програму Ірану в обмін на послаблення економічних санкцій проти Тегерана.

У своїх звітах МАГАТЕ раніше стверджувало, що Іран дотримується угоди протягом двох років з моменту набрання нею чинності.
…

У Державному департаменті США закликали Росію погодитися на місію ООН на Донбасі, де через конфлікт гинуть люди і перебувають в небезпеці ті, хто надає допомогу цивільним. Про це під час брифінгу заявила речниця Держдепартаменту Гедер Науерт, згадавши про загибель 23-річної медичної сестри.

«Ми отримали звістку про те, що 23-річний український медик була вбита, коли намагалася надати допомогу мирним жителям поблизу лінії зіткнення. Інцидент нагадує нам про продовження конфлікту в східній частині України, а також про те, що мирні жителі і ті, хто надає їм допомогу, перебувають в небезпеці щодня», – заявила Науерт.

Вона також зазначила, що Росії під силу зупинити конфлікт і вплинути на сили, які вона підтримує на Донбасі.

«Росія неодноразово демонструвала, що може зупинити насильство, якщо захоче цього. США знову закликають Росію наказати своїм підручним силам реалізувати повне припинення вогню, вивести свої сили і важке озброєння зі Східної України та погодитися на миротворчу місію ООН», – додала Науерт.

20 лютого внаслідок обстрілу з боку підтримуваних Росією бойовиків у зоні бойових дій на Донбасі загинула сестра-медик, яка в цей час надавала допомогу цивільним.

Росія, яка подала до Ради безпеки ООН пропозицію щодо сил організації на Донбасі, домагається, щоб ці сили дислокувалися тільки поблизу лінії контакту в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мали за завдання тільки охорону цих спостерігачів.

Україна і її західні союзники відкинули такі обмеження і наполягають, що ці сили повинні працювати на всій окупованій території Донбасу, включно з неконтрольованою нині ділянкою українсько-російського кордону, і мати широкий миротворчий мандат. Крім того, Київ і Захід відкидають будь-яке узгодження подробиць можливої місії ООН із бойовиками, які не є стороною мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині Донбасу. Обговорення можливості та умов розміщення сил ООН на окупованій території Донбасу все ще обговорюється.
…

Російський опозиціонер Олексій Навальний, якого силовики 22 лютого затримували в Москві, заявляє, що йому загрожує адміністративне покарання, за результатами якого він може бути ув’язнений на 30 діб.

Після короткотривалого затримання Навальний написав у Twitter, що його відпустили до засідання суду, а на коли воно призначене – наразі невідомо.

Про затримання 22 лютого також заявив соратник Навального, голова його виборчого штабу Леонід Волков. За словами Волкова, російська поліція затримала його в московському аеропорту «Шереметьєво», звідки він мав вилетіти в Уфу, де планував провести зустріч із місцевими волонтерами і прихильниками опозиційного політика.

Навального вже неодноразово затримували й арештовували за звинуваченнями, зокрема, в організації несанкціонованих акцій протесту.

Востаннє його затримували 28 січня, коли він йшов на акцію протесту в Москві у рамках оголошеного ним «Страйку виборців».

Навальний закликав бойкотувати вибори президента Росії, призначені на 18 березня, після того, як йому відмовили в реєстрації кандидатом через наявність судимості. Опозиціонер називає справу про шахрайство, за якою йому дали умовний термін, – політичною.

Раніше Навальний прогнозував, що його можуть помістити в СІЗО напередодні або на час виборів.

Переслідувань у Росії зазнають також і соратники опозиціонера.

28 січня в десятках міст Росії пройшли акції на підтримку страйку виборців, до якого закликав Навальний. В акціях брали участь тисячі людей. По всій країні були затримані 350 активістів.

 
…