Верховний суд Білорусі постановив, що репортер Associated Press має спростувати свою публікацію про виявлення високого рівня радіації у молоці з місцевості, прилеглої до території, опроміненої після аварії на Чорнобильській атомній станції у 1986 році.

Журналіст Юрась Карманов відвідав молочну ферму і взяв проби молока. Тести державного Мінського центру гігієни і епідеміології виявили, що концентрація радіоактивних ізотопів стронцію-90 у молоці перевищена у 10 разів.

Державний білоруський завод «Мілкавіта», який серед іншого отримує молоко з ферми, про яку писав журналіст, позвався до суду проти Карманова, обвинувачуючи його у тому, що його публікація шкодить репутації компанії.

Верховний суд Білорусі постановив, що Юрась Карманов має сплатити «Мілкавіті» штраф, а також написати листа менеджеру базованої у Нью-Йорку інформагенції Associated Press, зазначивши, що лабораторні результати «не мають нічого спільного з реальністю».

16 березня Associated Press висловила «повну підтримку» Юрасю Карманову. За повідомленням AP, суд нижчої інстанції відмовився приймати докази журналіста.

Молочна та сільськогосподарська продукція складає значну частину експорту Білорусі. І, як заявили у «Мілкавіті» у квітні минулого року, публікація Associated Press зашкодила їхній репутації.
…

У Росії хочуть закрити релігійну організацію «Свідки Єгови». Міністерство юстиції країни просить Верховний суд визнати цю організацію екстремістською.

У разі задоволення позову, направленого 15 березня, це стане вперше, коли під законодавчу заборону в Росії потрапить вся зареєстрована конфесія.

В організації, яка має близько 170 тисяч послідовників у Росії, заявили, що у зверненні до суду йдеться про їхню штаб-квартиру у Санкт-Петербурзі. За словами речника, визнання екстремістською змусило б організацію згорнути всю діяльність у Росії.

«Свідки Єгови» є однією з кількох релігійних організацій, щодо яких упродовж останніх років у Росії посилився тиск.

Так званий «закон Ярової», який у Росії набув чинності минулого року, обмежує діяльність релігійних організацій, зокрема таких, як мормони, «Свідки Єгови» й деякі інші євангелістські течії.

Російська влада заявляє, що закон, який підтримує Російська православна церква, спрямований на боротьбу з екстремізмом і тероризмом.
…

Президент Росії Володимир Путін повідомляє про запланований на 2 травня візит канцлера Німеччини Анґели Меркель до Москви.

«Мої найкращі привітання федеральному канцлеру. Ми чекаємо візиту пані Меркель 2 травня», – заявив Путін 16 травня під час зустрічі з головою німецької Баварії Горстом Сігофером.

Відносини між Росією і Німеччиною, а також іншими країнами Заходу, різко погіршилися три роки тому, після анексії Москвою українського Криму та підтримки сепаратистів на Донбасі.

Анґела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд беруть участь у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на сході України.

Візит Меркель до Росії відбуватиметься перед вересневими виборами у Німеччині. У Берліні висловлюють побоювання, що Москва спробує під час передвиборчої кампанії нашкодити Меркель, яка різко критикує дії Росії в Україні і Сирії.

Минулого року Анґела Меркель припустила, що під час передвиборчої кампанії можуть бути вчинені кібератаки і кампанії з дезінформації.
…

У Білорусі під час «Маршу недармоїдів» затримали десятки мітингарів.

Правозахисники повідомляють про побиття затриманих. Точна кількість затриманих не називається.

15 березня у білоруських Мінську, Гродні й Могильові відбулися «Марші недармоїдів», проти декрету про соціальне утриманство. Влада Мінська дозволили мітинг чисельністю до тисячі людей, але кількість протестувальників була більшою.

Через «податок на дармоїдство» в Білорусі з лютого проходять масові акції протесту. Згідно з новим законом, кожен офіційно непрацюючий громадянин країни повинен заплатити в бюджет близько 200 євро в рік. Після мітингів у Мінську і регіонах президент країни Олександр Лукашенко переніс термін сплати податку на наступний рік. Протестувальники мають намір домагатися повного скасування збору.

Раніше марші пройшли в кількох містах Білорусі. На акції в місті Молодечно Мінської області були затримані лідери опозиції.
…

Голова Комітету з розвідки Палати представників США, республіканець Девін Нуньєс, заявив 15 березня, що не бачить доказів заяви президента США Дональда Трампа, що під час президентської кампанії спецслужби прослуховували телефонні розмови співробітників штабу Трампа на вимогу тодішнього президента Барака Обами.

Свої звинувачення Трамп оприлюднив 4 березня у Twitter.

«Якщо ці твіти сприймати буквально, то вони не відповідають дійсності. Не думаю, що прослуховування Trump Tower мало місце», – зазначив Нуньєс. (У Trump Tower на Мангеттені у Нью-Йорку був виборчий штаб республіканського кандидата).

Подібну заяву зробив і керівник демократів у Комітеті з розвідки Адам Шіфф. «Я глибоко занепокоєний тим, що президент міг висунути ці обвинувачення, які не підкріпивши доказами», – зазначив він.

Оглядачі вважають, що таким чином конгресмени хочуть змусити директора ФБР Джеймса Комі визначитися з твердженнями Трампа про прослуховування: підтвердити чи спростувати їх.

Законодавці планують детально розпитати Комі про звинувачення, висунуті Трампом, слуханнях наступного понеділка.

Барак Обама через свого представника назвав заяви Дональда Трампа безпідставними. Тим часом кілька комітетів Конгресу, які розслідують «російський слід» у виборчій кампанії, задовольнили бажання Білого дому щодо перевірки інформації про прослуховування.
…

Сенат США 15 березня переважною більшістю голосів затвердила колишнього сенатора-республіканця Дена Коутса керівником Національної розвідки.

Для затвердження був потрібний 51 голос, тоді як Коутс набрав 85. 12 його колишніх колег голосували проти. Основна їх претензія до призначенця полягала у тому, що Ден Коутс не надав сенаторам достатньої інформації про те, наскільки масштабним був моніторинг спецслужб електронних повідомлень американських громадян.

Під час слухань Коутс обіцяв всебічно сприяти розслідуванню зв’язків з Росією людей з оточення президента США Дональда Трампа.

У середу Сенат, також переважною більшістю, затвердив і генерал-лейтенанта сухопутних військ Герберта Макмастера помічником президента з національної безпеки. За традицією, призначення в апарат Білого дому, на відміну від міністерських посад, не вимагає схвалення Сенату, але Макмастер є винятком, оскільки офіційно перебуває на військовій службі.
…

Базований на сході Лівії опозиційний уряд, який виступає проти підтримуваного ООН керівництва країни в столиці Тріполі, просив військової допомоги у Росії і отримав обіцянки такої підтримки. Про це заявив Агіла Салех, спікер опозиційного парламенту, що дії в місті Тобрук.

«Більшість наших офіцерів навчаються в Росії, багато хто з них може говорити російською і знає, як використовувати російське обладнання», – визнав Салех 14 березня в інтерв’ю російській державній інформагенції «РИА Новости». «Нам обіцяли допомогу в боротьбі з тероризмом», – додав представник лівійської опозиці. Агіла Салех пообіцяв, що армія його уряду встановить контроль над нафтовими родовищами й портами, які в даний час контролюється керівництвом Тріполі.

Лідер опозиційних збройних сил Халіфа Хафтар торік двічі їздив до Москви, де мав розмову з міністром оборони Росії. Салех вказав, що близько 70 солдатів із сил під орудою Хафтара в лютому були відправлені до Росію для лікування.

Заяви Салеха оприлюднені після того, як міністерство оборони Росії спростувало інформацію про те, що Москва для підтримки опозиційного уряду надіслала війська до єгипетського міста Сіді Баррані, неподалік від східного кордону Лівії.

Перед тим агенція Reuters з посиланням на американські і єгипетські дипломатичні джерела повідомила, що на авіабазу в Єгипті на кордоні з Лівією прибув підрозділ російських сил спепризначення.

Співрозмовники агентства зі США на умовах анонімності заявили, що російські військовослужбовці і безпілотні літальні апарати прибули кілька днів тому в населений пункт Сіді Баррані за 100 кілометрів від єгипетсько-лівійського кордону. Джерело в єгипетських силах безпеки повідомило, що йдеться про загін російського спецназу з 22 осіб.
…

У Нідерландах 15 березня відбуваються вибори до нижньої палати парламенту, які можуть засвідчити рівень антиіммігрантських і націоналістичних настроїв у голландському суспільстві на тлі суперечностей із Туреччиною.

Правоцентристська партія прем’єр-міністра Марка Рютте конкурує з ультраправою Партією Свободи Ґерта Вілдерса за 150 мандатів у парламенті. Це голосування розглядається як випробування для всього Євросоюзу, партія Вілдерса виступає, зокрема, за вихід Нідерландів із ЄС.

Опитування громадської думки вказували на незначну перевагу владної партії, але ці дослідження не повною мірою враховували останній розвиток подій у відносинах із Туреччиною та реакцію голландського суспільства на це.

Представники місцевих органів влади у вихідні заборонили турецьким міністрам виступати в Нідерландах на мітингах, які збирали місцеві турки, прихильники призначеного на 16 квітня референдуму щодо посилення повноважень президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана. Ердоган у відповідь звинуватив голландців у поведінці, схожій на прояви нацизму.
…

Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявляє, що рішення Анкари про заборону турецьким суднам відвідувати окупований Крим є свідченням дружності між Україною і Туреччиною.

«Сьогодні у день візиту ми отримали ноту про заборону будь-яким турецьким суднам відвідувати окупований Крим. Це дуже міцний сигнал», – заявив Гройсман 14 березня у Туреччині за результатами зустрічі з турецьким прем’єром Біналі Йилдиримом.

Володимир Гройсман під час візиту до Туреччини також зустрівся з тамтешнім президентом Реджепом Таїпом Ердоганом. За інформацією української сторони, сторони скоординували позиції щодо недопущення мілітаризації Криму та ситуації із порушенням прав людини на окупованих територіях Донбасу і Криму.

«Недопущення мілітаризації Криму, а також звільнення наших окупованих територій є для нас найважливішими питаннями сучасного міжнародного порядку денного», – сказав Гройсман, зауваживши, що Україна розраховує на подальшу підтримку турецької сторони щодо врегулювання конфлікту, а також сприяння у вирішенні проблем кримських татар.

Гройсман повідомив також про низку домовленостей за результатами зустрічей.

«Відтепер громадяни України та громадяни Турецької Республіки, які користуються паспортами у формі картки (ID), що містять безконтактний електронний носій, матимуть змогу в’їжджати, виїжджати, прямувати транзитом та перебувати без віз на території Туреччини та України відповідно строком до 90 днів протягом 180 днів. Також міністр освіти і науки Лілія Гриневич та голова Ради вищої освіти Турецької Республіки Єкта Сарач підписали Меморандум про співробітництво у сфері вищої освіти», – зазначив український прем’єр.

Росія окупувала український Крим у березні 2014 року. Київ і Захід не визнають це, й надалі вважають півострів українською територією.

Україна і Захід звинувачують Росію у підтримці проросійських сепаратистів на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».

Упродовж останнього часу спостерігається зближення відносин між Туреччиною і Росією. Водночас, упродовж останніх днів сильно загострилися відносини між Анкарою і Брюсселем після того, як кілька європейських країн заборонили турецьким політикам проводити на своїй території агітацію на підтримку референдуму, який у Туреччині має відбутися 16 березня. (Метою референдуму є розширення повноважень президента Реджепа Таїпа Ердогана).
…

Верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн назвав сирійський конфлікт «найбільшою створеною людьми катастрофою від часів Другої світової війни», згадавши широке застосування тортур і «хвилю кровопролиття і звірств».

«Сьогодні в якомусь сенсі вся країна стала катівнею – місцем дикого жаху і абсолютної несправедливості», – сказав верховний комісар ООН з прав людини у своїй заяві від 14 березня.

«Незліченні люди постраждали від довільних затримань, тортур, викрадень і насильницьких зникнень у Сирії», – сказав він.

Зейд Раад аль-Хусейн закликав до звільнення десятків тисяч ув’язнених, яких утримують сторони конфлікту в Сирії. За його словами, притягнення до відповідальності осіб, які вчинили злочини, в тому числі причетних до катувань, необхідне для досягнення міцного миру.

Верховний комісар ООН з прав людини також заявив, що зусилля з припинення «цієї безглуздої бійні» неодноразово ветувалися, ймовірно, маючи на увазі кроки Росії і Китаю із блокування підтримуваних Заходом резолюцій Ради безпеки ООН для захисту сирійського президента Башара аль-Асада.

Внаслідок шестирічної війни в Сирії, яка почалася з розгону урядом продемократичних протестувальників, загинули, за оцінками, близько 300 тисяч людей, мільйони змушені були переїхати.

 
…

Європейський суд визнав законною заборону на носіння на робочому місці «видимих політичних, філософських чи релігійних символів», зокрема хіджабу, мусульманської хустки.

Таке рішення найвища судова інстанція Європейського союзу винесла за позовом двох жительок Франції і Бельгії, які були звільнені компаніями за відмову не носити хіджаби на роботі.

Суд дійшов висновку, що роботодавці, забороняючи носіння хіджабів, не порушують закони ЄС, а сама така заборона не є «прямою дискримінацією».

У 2004 році уряд Франції, а слідом за ним і Бельгії офіційно заборонили демонстрацію релігійних символів на робочих місцях. Пізніше ця заборона була розширена на школярів і батьків, які супроводжують дітей у школу.

 
…

На авіабазу в Єгипті на кордоні з Лівією прибув підрозділ російського спецназу, повідомляє агенція Reuters з посиланням на американські і єгипетські дипломатичні джерела.

Співрозмовники агентства зі США на умовах анонімності раніше заявили, що російські військовослужбовці і безпілотні літальні апарати прибули кілька днів тому в населений пункт Сіді Баррані за 100 кілометрів від єгипетсько-лівійського кордону. Джерело в єгипетських силах безпеки повідомило, що йдеться про загін російського спецназу з 22 осіб.

Джерела агентства не виключили, що метою цих дій Росії може бути підтримка командувача Лівійської національної армії Халіфи Хафтара, який не підкоряється визнаному міжнародним співтовариством уряду Лівії.

Офіційного підтвердження цієї інформації немає. Міністерство оборони Росії коментарів не надало. Влада Єгипту оголосила, що «жодного іноземного солдата з іншої країни на єгипетській землі немає».

У той же час в Раді Федерації Росії інформацію про відправку на кордон з Лівією російських військових заперечують. «Це фейкова новина, на яку не потрібно і звертати уваги», – заявив російському державному агентству «РИА Новости» перший заступник голови комітету Ради Федерації з міжнародних справ Володимир Джабаров. Він зазначив, що без санкції парламенту президент Росії не міг відправити війська в іншу країну, передає російський «Інтерфакс».
…

Парламент Угорщини переобрав президентом країни Яноша Адера, якого висунула правоцентристська урядова коаліція партій «ФІДЕС» і християнських демократів.

Як інформує кореспондент Радіо Свобода, Адер отримав 131 голос. За Ласла Майтейні, кандидата від лівої опозиції, проголосували 39 депутатів.

Жоден із кандидатів не отримав необхідних двох третин голосів у першому турі. Відтак у наступному турі переможця в особі Яноша Адера визначили на підставі принципу простої більшості голосів парламентарів.

П’ятий президент Угорщини Янош Адер народився у 1959 році. Почергово займав посади заступника і спікера Національних зборів Угорщини, обирався депутатом Європарламенту.

Після зміни громадсько-політичного устрою в Угорщині у 1989 році парламент цієї країни всьоме обирає президента. За конституцією, голова цієї держави несе відповідальність за національну єдність, слідкує за дотриманням демократичних норм в устрої держави і є головнокомандувачем Збройних сил Угорщини. Закон визначає, що президента країни можуть переобирати тільки один раз.
…

У Європейському союзі заявили про заявлену готовність російського газового монополіста «Газпром» виконувати правила ЄС, що може стати виходом із п’ятирічного антимонопольного процесу і зняти з російської компанії загрозу штрафу в 10 відсотків від його всесвітнього обороту.

Як повідомила єврокомісар у справах конкуренції Марґрете Вестаґер, «Газпром» подав ЄС пропозиції, що містять «важливі поліпшення, які мають забезпечити вільні потоки газу за конкурентноздатними цінами».

Зокрема, за її словами, російська компанія погодилася прибрати з усіх чинних контрактів заборону для покупців перепродавати куплений газ за кордони ЄС чи обмеження на такий перепродаж, наприклад, у вигляді вимоги платити «Газпромові» частку прибутків від цього. Це має стосуватися і всіх майбутніх контрактів «Газпрому», додала єврокомісар.

Якщо «Газпром» порушить ці зобов’язання, Євросоюз зможе оштрафувати російську компанію на суму до 10 відсотків від її всесвітнього оборону без необхідності знову доводити порушення нею антимонопольних норм ЄС, наголосила Вестаґер.

Країни ЄС, незгодні з пропозиціями «Газпрому», можуть до 4 травня подати офіційні заперечення, аж до вимоги домагатися змін у цих пропозиціях.

«Газпром», що постачає до Євросоюзу третину споживаного там природного газу, від 2012 року перебуває під розглядом антимонопольних регуляторів ЄС. 2015 року це призвело до розгляду антимонопольної справи, за результатами якого було встановлено, що «Газпром» правив зі споживачів у восьми країнах Середньої і Східної Європи надмірні ціни за свій газ і блокував можливість для цих країн купити газ у конкурентів на порушення норм ЄС.
…

У Раді з прав людини ООН звернули увагу на політичні репресії і велике число страт в Ірані.

Як повідомила спеціальний доповідач ради у справах Ірану Асма Джаганґір, прихильники реформ в Ірані перебувають під тиском, активістів і людей творчих професій ув’язнюють, страти відбуваються у «тривожних кількостях».

«Усі повідомлення свідчать про значний рівень контролю за громадянами, простір демократії вкрай обмежений», – повідомила вона на слуханні в Раді з прав людини в Женеві у Швейцарії.

Крім того, додала доповідач, три опозиційні діячі, які прилюдно ставили під сумнів результати президентських виборів в Ірані 2009 року, вже майже шість років утримуються під домашнім арештом без офіційного висування звинувачень.

Також, за її даними, минулого року в Ірані стратили не менш ніж 530 людей, цього року – наразі 156. При цьому зі страчених 2016 року не менш ніж п’ять були молодші від 18 років на час скоєння інкримінованих їм злочинів, за які їх засудили до страти.

Звіт про становище з правами людини в Ірані був оприлюднений напередодні наступних президентських виборів у цій країні, що мають відбутися 19 травня.

Іран часто зазнає критики через погане становище з правами людини в цій країні, де при владі перебуває ісламський режим.
…

Росія обрала свого представника для участі у пісенному конкурсі «Євробачення-2017» у Києві, хоча деякі депутати російського парламенту й російські поп-виконавці закликають бойкотувати цю подію. 

Як повідомили в ефірі російського «Першого каналу», Росію представлятиме Юлія Самойлова.

28-річна співачка, яка з дитинства перебуває в інвалідному візку, представлятиме Росію з піснею «Flame Is Burning».

Росія анексувала український Крим в 2014 році, а також підтримує сепаратистів на Донбасі. Україна і Захід звинувачують Росію у постачанні зброї та бойовиків на Донбас, а також у введенні військ на схід України. Москва ці звинувачення відкидає. Це додає політичного контексту участі Росії у пісенному міжнародному конкурсі, який цього року відбудеться в Україні. 

Півфінали «Євробачення-2017» відбудуться 9 та 11 травня, фінал – 13 травня.
…

Виборці в Абхазії, сепаратистському регіоні Грузії, проголосували на виборах до «парламенту». 

Чиновники заявляють, що у виборах взяли участь 137 кандидатів від чотирьох політичних партій для здобуття 35 місць у Народних зборах. 

Місцеві ЗМІ повідомили, що 27 членів старого складу «парламенту» прагнуть переобрання.

Чиновники заявили, що попередні результати голосування очікуються 13 березня.

Абхазія використовує президентську політичну систему, тому серед основних обов’язків парламенту – ухвалення законів, затвердження річного бюджету і затвердження кандидатур, запропонованих президентом на посаду генерального прокурора і голови Національного банку.

Чорноморський регіон має населення трохи менше 250 тисяч людей і бореться з економічною стагнацією та занепадом інфраструктури, що ускладнюється відсутністю інвестицій; високим рівнем безробіття, зростанням злочинності і наркоманії.

Це, значною мірою, залежить від експорту і туризму з Росії.

Росія визнала Абхазію і ще один сепаратистський регіон Грузії, Південну Осетію, незалежними країнами після 5-денної російсько-грузинської війни з Грузією в 2008 році. Крім Росії, «незалежність» цих регіонів визнали ще три держави – Нікарагуа, Венесуела і Науру.

Москва має тисячі військовослужбовців в обох регіонах. НАТО і західні уряди заявляють, що ці військові контингенти порушують угоду про припинення бойових дій, досягнуту за посередництва ЄС.

США і Захід вважають Абхазію і Південну Осетію частинами Грузії і не визнають результати виборів, проведених в цих двох регіонах. 
…

На північному заході Гаїті автобус врізався в натовп людей, які брали участь у традиційному вуличному фестивалі, загинули щонайменше 34 людини.

Координатор громадянської оборони в місті Гонаїв повідомив, що ще 17 людей були поранені під час інциденту, що стався вранці 12 березня.

Натовп брав участь в параді, коли пасажирський автобус збив двох людей на автобусній зупинці, а потім продовжив рух у натовп.

Координатор Джозеф Фостін сказав, що люди потім здійснили напад на автобус і намагалися спалити його. Водій втік.
…

Зранку 12 березня московське СІЗО «Лефортово» залишила засуджена за «державну зраду» Оксана Севастіді, повідомляють російські інформагенції.

7 березня президент Росії Володимир Путін підписав указ про помилування Севастіді.

Жителька Сочі Оксана Севастіді навесні 2016 року була засуджена до семи років колонії за статтею про державну зраду. Суд визнав її винною в тому, що в 2008 році вона відправила знайомому в Грузію кілька SMS-повідомлень, у яких написала про військову техніку, яку провозять через Сочі.

У грудні 2016 року на щорічній прес-конференції Путін назвав вирок Севастіді «жорстким».

Адвокат Єген Смирнов після підписання указу про помилування заявив, що він і його підзахисна домагатимуться скасування вироку, оскільки вважають його незаконним.
…

Станом на вечір 11 березня входи у дипломатичні будівлі Туреччини і Нідерландів для офіційних осіб в країнах одне одного заблоковані, повідомляють західні ЗМІ.

МЗС Туреччини заявило у суботу, що не хоче, аби тимчасовий повірений Нідерландів у Туреччині повертався з відпустки до Анкари «протягом певного часу».

Водночас нідерландська телекомпанія NOS показала кадри, на яких турецькому міністрові у справах сім’ї Фатмі Бетюль Сайян Кайї поліція не дозволяє пройти до турецького консульства в Роттердамі. Водночас, за даними каналу, Кайя, яка прибув до Нідерландів з сусідньої Німеччини на автомобілі, не була заарештована. Пізніше Кайя підтвердила на сторінці у Twitter, що була «заблокована» поліцією за 30 метрів від будівлі турецького консульства, куди їй не дозволили увійти.

Після цього інциденту представники МЗС Туреччини повідомили нідерландське посольство і консульство в Анкарі про закриття «з міркувань безпеки» разом із резиденціями посла, повіреного в справах і генерального консула Нідерландів у Анкарі.

МЗС Туреччини у своїй заяві вказало, що рішення Нідерландів, ухвалене «проти Туреччини і турецької громади в Нідерландах викличе серйозні проблеми в дипломатичній, політичній, економічній та іншій сферах».

Літак міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу приземлився ввечері 11 березня в Парижі, де він планує виступити на політичному мітингу 12 березня.

Раніше сьогодні Нідерланди відкликали дозвіл голові МЗС Туреччини на приземлення його літака у Роттердамі. Мер цього міста заявив, що Мевлюту Чавушоглу не дозволено проводити агітацію щодо референдуму серед турецької громади під час його візиту до міста. Чавушоглу, натомість, заявив, що все-таки приїде до Роттердама для зустрічі з виборцями. Водночас ще чотири запланованих акції турецьких політиків були скасовані в Австрії і одна у Швейцарії. Раніше у подібному мітингу відмовила й Німеччина.

Після сьогоднішнього рішення не пустити турецького дипломата до Роттердама Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв відплатити Нідерландам, назвавши громадян цієї країни «залишками нацистів» і «фашистами». Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте у відповідь назвав «божевільними» висловлювання президента Туреччини, назвавши 11 березня «нехорошим днем» для турецько-нідерландських відносин.
…

Базована у Великобританії «Сирійська обсерваторія з прав людини» повідомляє, що в результаті двох вибухів біля шиїтських святинь у Дамаску загинули щонайменше 59 людей і ще понад 100 зазнали поранень.

Водночас Міністерство закордонних справ Іраку повідомило про щонайменше 40 загиблих іракських паломників-шиїтів і 120 поранених.

За даними сирійської державної агенції новин SANA, в суботу «дві бомби, закладені терористами вибухнули біля кладовища у Баб ас-Сагхірі», де розташовані кілька шиїтських гробниць, куди прибувають паломники з усього світу.

Базований в Лівані телеканал Al-Mayadeen повідомив, що одна придорожня бомба спрацювала, коли повз проїжджав автобус з паломниками, а іншу бомбу ввів у дію поряд з іншим автобусом бойовик-смертник. 

Відповідальності за атаки ніхто на себе не взяв.
…

Марш проти податку на безробіття пройшов 11 березня центром Пінська, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. За їхніми даними, це вже третє місто у Брестській області на півдні Білорусі, що підтримало акції протестів «недармоїдів» за останні тижні.

​

Схожі акції тривають у різних містах Білорусі вже кілька тижнів. Також кількадесят тисяч осіб підписали петицію проти указу, який неофіційно назвали «декретом про дармоїдів».

Як повідомляється, за минулу добу близько 20 активістів було затримано за підтримку цього руху та участь у мітингах. Сьогодні, зокрема, відбуваються суди щодо затриманих після акції у місті Молодечно Мінської області, у якій взяло участь близько тисячі людей. Декого із затриманих, як повідомляє білоруський опозиціонер Олександр Мілінкевич, заарештували на 15 діб. 

Учасники акцій протесту «недармоїдів»вимагають скасувати рішення президента Білорусі Олександра Лукашенка про щорічний одноразовий збір на суму в перерахунку у приблизно 200 євро, який мають сплачувати всі громадяни, що не працюють понад 180 днів на рік. Закон не поширюється на зареєстрованих на біржах праці осіб, які шукають роботу, домогосподарок, фермерів і осіб, що працюють у Росії. Термін сплати нового податку вибіг 20 лютого 2017 року.

 
…