Латвійські компанії, попри санкції, продовжують постачати російські підприємства військово-промислового комплексу мікросхемами, які, зокрема, використовуються для виробництва балістичних ракет «Іскандер», йдеться у розслідуванні видання The Insider.

Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, запровадження санкцій та посилення експортного контролю з Латвії до Росії, як зазначає видання, було імпортовано мікросхем на мільйони євро.

У РФ, як уточнюють розслідувачі, ввозилася, зокрема, продукція Ризького заводу напівпровідникових приладів (РЗПП) Alfa. У цього підприємства в Росії є філія ТОВ «Альфа», яка, однак не займалася імпортом ризьких мікрочіпів. Ці товари, за даними розслідувачів, до лютого 2022 року ввозили до Росії дві фірми: ТОВ «Компанія Леста-М» та ТОВ «Альфа-ЛР».

Після початку повномасштабної війни з-поміж імпортерів, які закуповують мікросхеми у РЗПП, залишається «Компанія Леста-М». Тільки в контрагентах у неї тепер ризька компанія ALFA RPAR і дві, ймовірно, китайські фірми: Dalian Stella Trading Co. Ltd та Liaoning Jinhechuang Logistics Co. Ltd. За менш ніж рік військових дій, як наголошують розслідувачі, вони закупили у РЗПП продукції на 1,7 млн дол. Отримані від зазначених фірм мікрочіпи «Компанія Леста-М» постачала підприємствам російського військово-промислового комплексу.

Найважливішим торговим партнером «Компанії Леста-М», згідно з даними держзакупівель, був АТ «НДІ електронних приладів» (НДІЕП), з яким вона уклала контракти на 43 млн рублів. Це підприємство, як уточнюють журналісти, входить до складу Ростеху через концерн «Техмаш». НДІЕП брало участь у розробці балістичних ракет «Іскандер», а також у створенні систем радіолокації для ракет «Кинджал», автоматики для ракет «Точка-У».

Крім того, «Компанія Леста-М» постачала ризькі мікросхеми «Іжевському електромеханічному заводу «Купол», який серед іншого виробляє зенітно-ракетний комплекс «Тор-М2Е».

До клієнтів «Компанії Леста-М» також належать: «Уфімське приладобудівне виробниче об’єднання» (випускає бортові прилади для Су-27), «Уральський оптико-механічний завод» (виготовляє оптико-локаційні станції для бойових літаків), НДІ «Полюс» ім. Стельмаха (виготовляє зброю з лазерним наведенням).

За даними джерел The Insider у ЗСУ, у збитих російських ракетах ризьких мікросхем досі не знаходили. Проте, впевнені розслідувачі, це може статися, оскільки виробництво ракетного озброєння у Росії набирає обертів.

Після початку російського повномасштабного військового вторгнення в Україну США та інші країни запровадили заходи експортного контролю, щоб обмежити доступ Росії до технологій та інших ресурсів, які можуть підтримувати її оборонно-промисловий комплекс. З боку США причетним до закупівель передової західної електроніки та обладнання для військово-промислового комплексу Росії загрожує кримінальна відповідальність.
…

Доповідь рекомендує, щоб ЄС перейшов до ухвалення всіх своїх рішень кваліфікованою більшістю, а не залишав деякі питання для одностайної згоди
…

Посол Вірменії з особливих доручень Едмон Марукян закликав Сполучені Штати та Європу зупинити «агресію Азербайджану»
…

Населена переважно вірменами Нагірно-Карабаська автономна область стала однією з точок конфлікту між Баку та Єреваном наприкінці існування Радянського Союзу
…

Через падіння з вузької гірської дороги в ущелину на південному сході Перу загинули 25 людей, в тому числі двоє дітей.

Як повідомляє агенція AFP з посиланням на поліцію, автобус зірвався у 200-метрову ущелину в Андах, в районі міста Хуанкавелика. Відомо також про 34 постраждалих.

Президентка Перу Діна Болуарте, яка прибула до Нью-Йорка на Генсамблею ООН, висловила співчуття близьким жертв.

У серпні приблизно в тому ж районі через аварію 13 людей загинули і п’ятеро були поранені.

На перуанських автомагістралях часто відбуваються аварії. Причини – перевищення швидкості, погані дороги, відсутність дорожніх знаків і недотримання правил дорожнього руху.

За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2019 році в Перу на дорогах загинуло 4414 людей (понад 13 на 100 тисяч жителів).
…

Президент Росії Володимир Путін підписав указ, який передбачає рівноцінне використання мобільного додатка «Госуслуги» із паперовими документами, у тому числі паспортом. Конкретні випадки, коли додаток може бути прирівняний до фізичних документів, мають затвердити уряд і Федеральна служба безпеки.

Використання додатка замість фізичної копії буде добровільним, йдеться у документі. Чернетку наказу ще у квітні підготувало Міністерство цифрового розвитку.

Наприкінці 2021 року російське МВС повідомляло, що електронні посвідчення особи у вигляді пластикової картки та QR-коду будуть введені в країні з січня 2023 року. Пілотними регіонами для їх запровадження мали стати Москва, Московська область і Татарстан. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну відповідні плани фактично були скасовані.

Повідомлялося, що через санкції та обмеження торгівлі у РФ виник дефіцит чіпів та пластику для карток і біометричних закордонних паспортів.
…

За поширення фейків про Україну і українців у команді організації «Діалог» відповідають не менше ніж 60 осіб, пишуть журналісти
…

У Фінляндії заарештували французького підприємця естонського походження Габріеля Теміна, підконтрольні котрому компанії постачали до Росії обладнання, яке могло використовуватися у виробництві безпілотників, вважає слідство.

Темін заарештований за підозрою у порушенні санкційних правил із обтяжливими обставинами, повідомляє фінська національна телерадіокомпанія Yle.

За версією слідства, серед товарів, що постачали компанії Luminor і Siberica у власності Теміна, були літієві батареї, потужні оптичні фільтри і камери. Всі ці компоненти можуть бути використані для виробництва військових БПЛА.

У середині вересня Темін та обидві його компанії потрапили до списків санкцій США. 18 вересня підприємець у суді відмовився коментувати журналістам висунуті проти нього фінською стороною звинувачення. Темін перебуває у СІЗО.
…

«Для нас принципово важливим є довести, що окремі держави-члени не можуть забороняти імпорт українських товарів. Тому ми подаємо проти них позови в СОТ»
…

«Нинішня грузинська влада вчергове намагається демонізувати Україну, аби вирішити свої внутрішньополітичні питання. Українська держава не втручалася, не втручається і не планує втручатися у внутрішні справи Грузії»
…

За місцем проживання чиновника правоохоронці вилучили документи, цифрові носії інформації та боєприпаси
…

«На основі, яка є на даний момент, польське сільське господарство ніколи не переможе українське»
…

Чутки про те, що 46-річний Рамзан Кадиров серйозно хворий, періодично зʼявляються у ЗМІ з початку року
…

Президент України Володимир Зеленський збирається поспілкуватися з сенаторами Сполучених Штатів під час свого візиту до Вашингтону у четвер, повідомляє CNN.

Президент України виступить із промовою перед сенаторами.

Як повідомила минулого тижня телекомпанія CNN з посиланням на джерело з Республіканської партії, Зеленський не мав виступати на спільному засіданні Конгресу.

Цей візит відбудеться в той час, коли Конгрес розглядає запит Білого дому про додаткову допомогу Україні.

Зеленський також зустрінеться з президентом США Джо Байденом у Білому домі. Востаннє він перебував з офіційним візитом у Сполучених Штатах у грудні 2022 року, вперше залишивши межі України після початку повномасштабного вторгнення Росії.

 
…

Іранські силовики заявили, що арешти провели через порушення громадської безпеки, підбурювання до протестів і зберігання зброї
…

На тлі повідомлень про погіршення здоров’я 46-річного лідера Чечні Рамзана Кадирова у його соцмережах з’явилося відео, у якому він прогулюється алеєю в невідомому місці.

«Дуже раджу всім, хто в інтернеті не може відрізнити правду від брехні, прогулятися на свіжому повітрі, упорядкувати думки. Дощ чудово бадьорить», – йдеться у підписі до відео, оприлюдненому в телеграм-каналі.

Днями з’явилися повідомлення про різке погіршення здоров’я Кадирова, повідомлялося нібито Кадиров впав у кому. Українська розвідка заявила, що останні кілька днів він перебуває у важкому стані.

 
…

Європейська комісія закликала Польщу, Угорщину та Словаччину бути конструктивними після того, як вони в односторонньому порядку заявили про продовження заборони на імпорт зерна з України, незважаючи на рішення Єврокомісії скасувати обмеження. 

«Ми знаємо про оголошення деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали в дусі компромісу та конструктивно взаємодіяли», – сказала речниця комісії, яку цитує Reuters.

Україна була одним із провідних світових експортерів зерна до того, як повномасштабне вторгнення Росії зменшило її здатність доставляти сільськогосподарську продукцію на світові ринки через чорноморські порти. Відтоді українські аграрії зробили ставку на експорт зерна через сусідні країни.

15 вересня сплив термін дії обмежувальних заходів, запроваджених Єврокомісією 2 травня щодо чотирьох категорій українського агроімпорту. На цей крок у Брюсселі пішли, щоби стабілізувати сільськогосподарські ринки Польщі, Угорщини, Румунії, Словаччини та Болгарії, що зіткнулися з напливом української агропродукції.

Після рішення Єврокомісії не продовжувати обмеження на імпорт української агропродукції Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про односторонні обмеження.

Натомість Болгарія підтримала ідею припинити обмеження імпорту українського зерна, а Румунія, на яку зараз припадають найбільші об’єми експорту й подальшого транзиту української агропродукції, утрималась від запровадження односторонніх заборон. Бухарест заявив, що «залежно від плану дій, представленого українською стороною, уряд Румунії ухвалить рішення про відповідні заходи для захисту румунських фермерів».
…

«Секретар і Генеральний секретар обговорили широкий спектр питань, включаючи Чорноморську зернову ініціативу, неспровоковану війну Росії проти України та ситуацію із безпекою на Гаїті»
…