Влада Косова заявила, що поліція відновила контроль над територією навколо сербського православного монастиря Баньська на заселеній переважно сербами півночі країни після напруженого протистояння в ході нападу уночі озброєної групи осіб, що призвело до загибелі поліцейського.

«Ми взяли цю територію під контроль. Це було досягнуто після кількох послідовних боїв», – заявив журналістам 24 вересня міністр внутрішніх справ Джелал Свекла.

Також влада уточнила, що трьох нападників було вбито і шістьох осіб заарештовано. Серед затриманих –двоє нападників і четверо осіб, у яких виявили обладнання для радіозв’язку та «значну кількість зброї, боєприпасів та інших засобів».

Поки незрозуміло, що сталося з іншими ймовірними нападниками, і чи могли вони втекти, та куди саме.

Балканська служба Радіо Свобода повідомила, що шістьом співробітникам косовської поліції знадобилася медична допомога.

У неділю, 24 вересня, прем’єр-міністр Косова Альбін Курті заявив про спецоперацію поліції проти озброєних осіб, підозрюваних у нічному нападі в районі сербського православного монастиря Баньська, в результаті якого загинув косівський поліцейський.

Курті сказав, що «озброєна до зубів» група із щонайменше 30 осіб у неідентифікованій уніформі могла діяти «за політичної, фінансової та матеріально-технічної підтримки офіційного Белграда».

Президент Сербії Александар Вучич пізно ввечері 24 вересня заявив, що шкодує про вбивство поліцейського, але додав, що етнічні серби у Косові «не хочуть більше терпіти терор Курті».

«Я жодним чином не хочу виправдовувати вбивство поліцейського [етнічного] албанця, і я не можу цього виправдати. Це акт засудження, і це те, чого нікому не треба», –  сказав президент Сербії.

Він заперечив, що Белград причетний до нічного інциденту.

Вучич знову заявив, що Сербія «ніколи» не визнає незалежність Косова.

ЄС та представництво США в Приштині засудили насильство на півночі Косова і закликали притягнути винних до відповідальності.
…

У столиці Вірменії Єревані протестувальники у неділю анонсували загальну по країні акцію непокори, яка має розпочатися о 8-й ранку 25 вересня. Про це повідомляє Вірменська служба Радіо Свобода (Радіо Азатутюн).

«Треба вийти на вулиці, підняти рівень непокори настільки, що уряд стане на коліна», – заявив депутат опозиційної фракції «Аястан» Ішхан Сагателян під час мітингу, який шостий день поспіль проходить на площі Республіки в Єревані.

У неділю представники вірменської опозиції провели черговий мітинг у Єревані, вимагаючи відставки прем’єр-міністра Нікола Пашиняна через події довкола сепаратиського регіону Нагірний Карабах.

Цього тижня в результаті військової операції Азербайджану вірменська влада самопроголошеної республіки Нагірний Карабах, яка існувала понад 30 років, фактично капітулювала перед Баку. Наразі ведуться переговори щодо умов реінтеграції вірменської громади Нагірного Карабаху в Азербайджані. Очікується, що вся територія регіону перейде під контроль азербайджанської влади.

Чинна влада Вірменії побічно звинуватила у події російський миротворчий контингент, який, на їхню думку, не втрутився у події.

Вірменська опозиція звинувачує Пашиняна у зраді національних інтересів та не наданні допомоги вірменам Карабаху, водночас заявляючи про небезпеку етнічних чисток у регіоні. На акціях протесту звучить і критика на адресу Москви.

Під час кількаденних мітингів відбулися сутички з поліцією. Влада затримала кілька сотень протестувальників, з них 49 осіб стали підозрюваними у кримінальних справах.
…

Перша група вірменських жителів сепаратистського регіону Нагірний Карабах, які захотіли покинути його територію, у неділю прибула до Вірменії, повідомляє «Радіо Азатутюн». Люди розміщені у Корнідзорі в Сюнікській області на півдні Вірменії. Там розгорнуто пункт гуманітарної допомоги.

Карети швидкої допомоги у супроводі медиків та представників Червоного Хреста, як повідомляється, також перевезли з Нагірного Карабаху до Вірменії 23-ох тяжко поранених.

Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян у неділю заявив, що країна готова прийняти вірменських жителів Нагірного Карабаху в тому випадку, якщо їм не вдасться домогтися від азербайджанської влади гарантій безпеки після того, як Баку, як очікується, встановить повний контроль над територією регіону. При цьому він сказав, що Вірменія «не проводитиме політику позбавлення Нагірного Карабаху вірменського населення».

У регіоні нині мешкає, за оцінками, понад 100 тисяч етнічних вірмен. Влада сепаратистського регіону в неділю оголосила, що сім’ї, які залишилися без даху над головою внаслідок військових дій Азербайджану і виявили бажання покинути Нагірний Карабах, будуть перевезені до Вірменії в супроводі російських військових.

Влада Азербайджану заперечує твердження про те, що прагне влаштувати етнічну чистку в регіоні, і заявляє, що забезпечать вірменським жителям, які захочуть залишитися в Нагірному Карабаху, всі права. Про конкретні кроки зараз домовляються між владою Азербайджану та представниками вірменської громади.

Азербайджанська армія 19 вересня оголосила про «антитерористичну операцію» в сепаратистському регіоні Нагірний Карабах. Вже наступного дня Міноборони Азербайджану заявило про домовленість щодо припинення вогню, а президент Ільгам Алієв заявив, що його країна досягла всіх цілей за добу «антитерористичних заходів» і «відновила свій суверенітет». У Єревані ці події спричинили акції протесту, учасники яких звинувачують владу Вірменії в тому, що вона не прийшла на допомогу вірменам Карабаху.

21 вересня відбулася перша сесія «реінтеграційних» переговорів між представниками Азербайджану і керівництвом сепаратистського регіону Нагірного Карабаху в місті Євлах на заході Азербайджану завершилася без будь-яких ознак прориву. Сторони обмінялися звинуваченнями і запереченнями повідомлень про стрілянину і ймовірні порушення режиму припинення вогню в столиці Нагірного Карабаху, проте заявили, що плануються подальші зустрічі.

Міжнародне співтовариство визнає Нагірний Карабах суверенною територією Азербайджану, проте з початку 1990-х Баку не контролював більшу частину регіону.

Баку та Єреван роками перебувають у конфлікті через сепаратистський регіон Нагірний Карабах. Підтримувані Вірменією сепаратисти захопили регіон Азербайджану, населений переважно етнічними вірменами, під час війни на початку 1990-х років, у якій загинуло близько 30 000 людей.

За підсумками короткострокової війни восени 2020 року Азербайджан та Вірменія за посередництва Росії підписали угоду про припинення бойових дій. Баку повернув собі під контроль частину територій Нагірного Карабаху та прилеглі райони Азербайджану.

Упродовж понад трьох десятиліть Росія була посередником між двома колишніми радянськими республіками, але Брюссель і Вашингтон останнім часом стали активнішими, оскільки Москва на тлі повномасштабного вторгнення в Україну більше не може активно брати участь у проблемах Нагірного Карабаху.

Вірменія неодноразово звинувачувала російських миротворців у невиконанні обіцянок захистити етнічних вірмен згідно з погодженим Москвою перемир’ям 2020 року.

 
…

За даними ВООЗ, Афганістан, Камерун, Демократична Республіка Конго, Малаві, Нігерія, Сомалі та Сирія особливо постраждали за рік через спалахи холери на своїх територіях
…

І затримала 28 осіб, пов’язаних з угрупованням «Ісламська держава»
…

Пашинян заявив, що події останніх років показали «неефективність» безпекових структур, до яких входить Вірменія. Йдеться очевидно про блок ОДКБ, провідною силою в якому є Росія
…

Як заявили в розвідці, цей крок майже напевно ще більше обмежить поставки на світовому ринку і, ймовірно, матиме найбільший вплив на країни, які зараз залежать від поставок палива з Росії
…

«Польща усвідомлює, що потрібно підтримувати Україну, але це має спиратись на здорові принципи» – Беата Шидло
…

«Після воєнної операції, проведеної Азербайджаном для відновлення контролю над регіоном, тисячі мирних жителів Нагірного Карабаху мають серйозні гуманітарні потреби» – правозахисники
…

На запитання, чи підтримують США право Азербайджану на відновлення своєї територіальної цілісності, Блінкен відповів так: «Щодо суверенітету, територіальної цілісності та незалежності, ми захищаємо ці принципи у випадку з усіма зацікавленими сторонами»
…

За даними МЗС Канади, під обмеження потрапили університети, громадські організації та фізичні особи
…

«Польща й надалі підтримуватиме Україну в її зусиллях щодо вступу до НАТО та Європейського союзу»
…

«Я радий, що Україна почала розмовляти з нами» – Роберт Телус
…

Серед затриманих – син другого президента Вірменії Левон Кочарян
…

Роман Абрамович та його колишня дружина лише станом на 2018 рік володіли колекцією з 369 предметів мистецтва загальною вартістю $962 млн
…

Перші американські танки M1 Abrams вже в дорозі до України і прибудуть туди наступного тижня, заявив президент США Джо Байден.

«Наступного тижня перші американські танки Abrams будуть доставлені в Україну», – заявив Байден у Білому домі на зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.

За словами Байдена, ці танки будуть передані на додачу до схваленого ним нового пакету допомоги у сфері безпеки на 325 млн дол.

На початку року Вашингтон пообіцяв Києву 31 танк Abrams. Йдеться про танки, оснащені 120-мм бронебійними снарядами із збідненого урану.

Такі боєприпаси викликають суперечки через можливі проблеми зі здоров’ям у районах, де були застосовані у конфліктах минулого. Втім остаточно не доведено, що саме це стало причиною недуг.

Рішення США надати Україні Abrams змінило раніше висловлену представниками американського Міноборони позицію, що ці танки не підходять для українських військ через складність в експлуатації.
…

У пакеті, серед іншого, вдосконалені звичайні боєприпаси подвійного призначення DPICM
…

Президенти США та України зустрілися у Білому домі
…

Австралійський і американський медіамагнат Руперт Мердок, один із найвпливовіших діячів світових масмедіа, заявив про звільнення з посади голови Fox Corporation і виконавчого голови News Corp, повідомляє Бі-Бі-Сі. У свої 92 роки він вирішив передати кермо влади сину Лахлану. Мердок-старший сказав, що пишається досягненнями його компаній за останні десятиліття.

Компанії Мердока керують деякими з найвідоміших новинних брендів у Великій Британії, США та Австралії. Офіційна передача повноважень відбудеться у листопаді.

Як очікується, Мердок-старший стане почесним головою Fox Corporation та News Corp.

«Настав час взяти на себе інші ролі, знаючи, що у нас є по-справжньому талановиті команди та пристрасний, принциповий лідер в особі Лахлана, який стане одноосібним головою обох компаній», – оголосив Мердок.

Лахлан Мердок займався інвестиціями та організаційною роботою у багатьох найвідоміших видавничих компаніях світу. Його власний капітал оцінюють у понад 3 млрд дол.
…