Військово-морські сили Шрі-Ланки і місцеві жителі врятували близько 120 дельфінів-гринд, що застрягли на пляжі.

Вранці 3 листопада гринд вдалося виштовхати назад у воду після нічної рятувальної операції, яка відбулася у місті Панадура, на південь від столиці Коломбо.

Принаймні двоє тварин загинули.

Зграя дельфінів-гринд викинулася на берег у другій половині дня 2 листопада.

Гринди можуть сягати шести метрів у довжину та важити тонну.
…

Президент Франції Емманюель Макрон назвав «нападом на дружню країну» стрілянину у столиці Австрії Відні, жертвами якої, за попередніми даними австрійських засобів інформації, стали семеро людей.

«Ми, французи, поділяємо шок і горе австрійського народу, враженого сьогодні ввечері нападом в серці їхньої столиці Відня. Після Франції стався напад на дружню країну. Це наша Європа. Наші вороги мають знати, з ким мають справу. Ми не здамося», – написав Макрон увечері 2 листопада у твітері.

Міністр внутрішніх справ Австрії Карл Негаммер назвав терактом стрілянину, що сталася ввечері 2 листопада в центрі Відня і спричинила людські жертви.

«Ми зазнали очевидної терористичної атаки», – сказав Негаммер.

Зараз район інциденту оточений поліцією, операція із затримання злочинців триває. Поліція попросила жителів району не виходити на вулицю і не викладати фото і відео з місця події в соцмережі, а замість цього надсилати їх до правоохоронних органів.
…

Міністр внутрішніх справ Австрії Карл Негаммер назвав терактом стрілянину, що сталася ввечері 2 листопада в центрі Відня і спричинила людські жертви.

«Ми зазнали очевидної терористичної атаки», – сказав Негаммер.

Зараз район інциденту оточений поліцією, операція із затримання нападників триває. Поліція попросила жителів району не виходити на вулицю і не викладати фото і відео з місця події в соцмережі, а замість цього надсилати їх до правоохоронних органів.

За повідомленнями австрійських засобів інформації, нападників було кілька, загинули щонайменше семеро людей, ще четверо були поранені.
…

У центрі Відня невідомі особи ввечері 2 листопада стріляли біля синагоги, повідомляє Kronen Zeitung.

Очевидці повідомляють про серію пострілів. У результаті інциденту щонайменше сім людей загинули, ще четверо поранені.

Зараз поліція оточила район і проводить операцію із затримання злочинців. Скільки їх було, невідомо, їхні мотиви також поки неочевидні. Поліція не виключає версію теракту.

Kronen Zeitung пише, що, за непідтвердженими даними, один із нападників підірвав себе за допомогою пояса з вибухівкою. За інформацією Kurier, синагога не була метою атаки.

 
…

Військове керівництво спірного регіону Нагірний Карабах повідомляє про ще 11 солдатів, загиблих внаслідок сутичок із азербайджанською армією попри оголошений режим припинення вогню.

Згідно зі списком, який оприлюднила пресслужба контрольованої вірменами «республіки Арцах», серед загиблих – заступник командувача Армії оборони Нагірного Карабаху полковник Артур Саркісян. Загалом кількість загиблих військових анклаву з початку загострення 27 вересня становить 1 177 людей.

Читайте також: У МЗС Росії сказали, за яких умов можуть втрутитися у конфлікт між Вірменією та Азербайджаном

Тим часом президент Азербайджану Ільгам Алієв заявив у своєму твітері, що армія його країни взяла під контроль ще вісім поселень в ході операції в Нагірному Карабасі.

Також міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в обстрілі кількох цивільних поселень в азербайджанському регіоні Тертер.

Вірменське міністерство оборони, своєю чергою, заявило про артилерійський обстріл азербайджанською стороною позиції вірменьских військових та селища Давіт Бек, внаслідок чого загинув один цивільний і ще двоє дістали поранення. Азербайджанська сторона не коментувала цю заяву, повідомивши тільки про удари по пунктах постійної дислокації та вогневих позиціях вірменських військових, а також про обстріл штабу в напрямку Гирмизи Базару.

Нагірний Карабах, а також сім прилеглих районів Азербайджану до відновлення 27 вересня масштабних бойових дій контролювалися етнічними вірменами, які проголосили на території колишньої Нагірно-Карабаської автономної області «Республіку Арцах». Її не визнала жодна країна світу. Азербайджан не має влади приблизно над 20% своєї міжнародно визнаної території.

Конфлікт розпочався в останні роки існування Радянського Союзу, коли в населеному переважно етнічними вірменами Нагірному Карабасі відбулися масові мітинги з вимогою передати автономну область зі складу Азербайджанської РСР до складу Вірменської РСР. Баку не погодився на це. Після війни 1992­–1994 років на території Нагірного Карабаху не залишилося азербайджанців.

24 жовтня міністр закордонних справ Вірменії Зограб Мнацаканян та голова МЗС Азербайджану Джейхун Байрамов зустрілися з заступником державного секретаря Сполучених Штатів Стівеном Біґуном і домовилися зберігати відданість домовленості про припинення вогню в Нагірному Карабасі. Домовленість набула чинності з 8 ранку за локальним часом. Але після цього сторони обмінювалися звинуваченнями в порушенні перемир’я.
…

Кілька опозиційних партій Грузії по черзі заявили, що відмовляються від мандатів у парламенті нового скликання на знак незгоди з результатами парламентських виборів, які вони вважають сфальсифікованими. Про це повідомляє грузинська служба Радіо Свобода«Ехо Кавказу».

Партія «Європейська Грузія» відмовилася від парламентських мандатів – за попередніми даними, вона набирала 3,78% і могла отримати п’ять голосів у парламентів. Однак лідер партії Давид Бакрадзе заявив, що політична сила не тільки відмовляється від результатів, а й бойкотуватиме другий тур виборів за мажоритарними округами.

«Ці вибори не були вільними і справедливими, результати не відображають волю грузинських виборців», – сказав він.

Читайте також: Вибори в Грузії: перемагає владна партія, у Саакашвілі заявляють про фальсифікації

Блок «Георгій Вашадзе – Стратегія Агмашенебелі» також відмовилася від місць у парламенті Грузії, повідомив лідер партії Георгій Вашадзе.

«Це були не вибори», – сказав Вашадзе і закликав громадян вийти на акцію протесту 8 листопада.

Ще одні опозиціонери – «Лело» – претендували на 3,15% голосів і чотири мандати. Лідер партії Бадрі Джапарідзе повідомив, що політична сила вимагає нових виборів, «результати яких не викликатимуть сумнівів».

Про долучення до бойкоту повідомив також лідер партії «Ґірчі», яка отримувала чотири мандати, Зураб Джапарідзе.

Схожу заяву зробив також один з лідерів «Єдиного національного руху – Об’єднана опозиція – Сила в єдності» Ніка Мелія.

«Наша вимога – нові вибори у вільному середовищі. Ми доб’ємося цього найближчим часом», – заявив Мелія.

1 листопада опозиційні партії Грузії відмовилися визнавати результати парламентських виборів в країні і анонсували акції протестів з вимогою призначення позачергових виборів.

Згідно з попередніми даними ЦВК Грузії, в результаті підрахунку 99% голосів виборців на парламентських виборах лідирує «Грузинська мрія», яка набрала 48,1%, блок «ЕНД – Сила в єдності» (27,1%). Опозиційна «Європейська Грузія» – 3,7%. Явка склала 56%.

Спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1 листопада заявили, що вибори були «конкурентними», і «загалом основні свободи були дотримані», втім відзначили фактори, які «знизили довіру громадськості до деяких аспектів процесу». У Transparency International заявили, що голосування було «кроком назад у порівнянні з парламентськими виборами 2016 року».
…

Правозахисники повідомляють про щонайменше 310 затриманих на «Марші проти терору» в неділю у Білорусі. Як передає правозахисний центр «Весна», затримання відбулися здебільшого у столиці Мінську, втім про те, що силовики затримували протестувальників, надходили повідомлення і з Гродного, Могильова, Жодішків.

Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, серед затриманих семеро журналістів, а також член основного складу Координаційної ради Денис Готто, колишній юрист Адміністрації президента Олександр Пласковицький, колишній політв’язень Микита Ліхавід, скульптор Генік Лойка та інші.

У Білорусі 1 листопада відбулися «Марші проти терору». У Мінську, зокрема, пройшла хода до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів на околиці міста. Туди у неділю рушили кілька тисяч людей.

Були повідомлення, що поліція стріляла в повітря, вибухали світло-шумові гранати. У МВС Білорусі підтвердили стрілянину, пославшись на «запобігання заворушенням». Попри перешкоди, тисячі людей все ж прорвалися в Куропати. Вони поклали до меморіалу квіти і запалили біля нього свічки.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто прийшов на кладовища й інші пам’ятні місця 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.

 
…

Іноземним прочанам-мусульманам дозволили в Саудівської Аравії здійснювати «умру» (коротке паломництво) через вісім місяців після заборони через пандемію коронавірусу. «Умра» – це паломництво, яке мусульмани можуть здійснити в будь-який час.

Починаючи з 1 листопада, близько 20 тисяч паломників будуть щодня пропускати до Великої мечеті в Мецці для здійснення «умри».

Перед проведенням ритуалу іноземні паломники повинні дотримуватися суворих заходів для запобігання COVID-19, зокрема самоізоляції протягом трьох днів після прибуття в Саудівську Аравію.

У Великій мечеті розташована Кааба, будівля у формі куба, що вважається найбільш священним місцем для ісламу.

Всім паломникам перевірятимуть температуру на вході в мечеть, вони мусять бути в масках, дезинфікувати руки і стежити за вказівниками на підлозі, щоб дотримуватися дистанції.

Читайте також: У Саудівській Аравії завершився хадж із рекордно малим числом учасників

Саудівська Аравія призупинила прийом паломників у березні для стримування пандемії коронавірусу. Торік «умру» здійснили понад 19 мільйонів паломників.
…

Станом на ранок 2 листопада кількість жертв землетрусу у Туреччині зросла до 79. Про це повідомили в Управлінні із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (AFAD).

Постраждали внаслідок стихійного лиха 962 людини, 743 з них вже виписали з лікарень, ще 219 продовжують лікування.

Пошукові роботи тривають у восьми постраждалих будинках в Ізмірі.

Землетрус магнітудою 6,9 на дні Егейського моря найбільше вразив місто Ізмір на заході Туреччини і розташований неподалік грецький острів Самос в Егейському морі.

І Туреччина, і Греція розташовані на лініях тектонічних зсувів, і землетруси в них стаються часто. Зокрема, в січні 2020 року понад 30 людей загинули і понад 1600 були травмовані внаслідок землетрусу на сході Туреччини, в провінції Елазиг. У липні 2019 року через землетрус залишилися без електроенергії значні частини столиці Греції Атен.
…

Майя Санду набирає 36,10% голосів виборців проти 32,66% в Ігоря Додона – проросійського чинного президента
…

Радник президента США Дональда Трампа з питань пандемії коронавірусу Скотт Атлас вибачився за те, що дав інтерв’ю RT, російській державній телекомпанії, раніше відомій як Russia Today.

«Я недавно дав інтерв’ю RT. Я не знав, що вони зареєстровані як іноземні агенти», – повідомив він 1 листопада у твітері.

«Я шкодую про те, що дав інтерв’ю, і прошу вибачення за те, що дозволив мною скористатися. Я особливо прошу вибачення у спільноти національної безпеки, яка докладає всіх зусиль, щоб нас захистити», – додав чиновник.

Так, в інтерв’ю RT 31 жовтня Атлас захищав політику адміністрації Дональда Трампа щодо пандемії і різко критикував заходи щодо карантинних обмежень.

«США в істериці через це, але справа в тому, що керівництво сфери громадської охорони здоров’я кричуще провалилося… Вони буквально вбивають людей», – сказав Скотт Атлас, апелюючи до фактів самогубства і залежностей, особливо серед людей з низькооплачуваною працею, але конкретних фактів не вказав.

Він сказав, що політика Білого дому щодо протидії коронавірусу «базована на науці» і призвела до зниження рівня смертності серед людей, заражених COVID-19.

Нейрорадіолога Скотта Атласа, який став радником Білого дому в серпні, останнім часом різко критикують, особливо з приводу його позиції про носіння масок. Два тижні тому він опублікував твіт: «Маски працюють? Ні» був вилучений компанією Twitter, а його аккаунт на деякий час заблокований.

Його досвід у боротьбі з пандемією також критикує наукове співтовариство і представники громадської охорони здоров’я, вказуючи на те, що Атлас не є експертом з інфекційних захворювань. Його заява про носіння масок, хоча і доволі близька поглядам Трампа, все ж суперечить неодноразовим порадам про носіння масок в громадських місцях від доктора Ентоні Фаучі, провідного американського експерта з інфекційних захворювань і головного інфекціоніста Білого дому.

«У мене справжні проблеми з цим хлопцем, – сказав Фаучі в інтерв’ю газеті Washington Post 31 жовтня. – Він розумний хлопець, який говорить про речі, в яких, як я вважаю, у нього немає ніякого реального розуміння, знань чи досвіду».

Відповідаючи на запитання про видалення його твітів, в інтерв’ю RT Атлас сказав, що він не змінив думку про те, що люди повинні носити маску, якщо не можуть соціально дистанціюватися, і якщо вони належать до вразливої категорії.

RT зареєструвався як іноземний агент на виконання американського законодавства в листопаді 2017 року. У повідомленні, опублікованому раніше в тому ж році спецслужбами США, йшлося про те, що RT, який мовить по кабельному телебаченню в Сполучених Штатах, є «керованою із боку держави пропагандистською машиною Росії», яка, в тому числі, сприяла кампанії Кремля щодо втручання в президентські вибори у США в 2016 році.
…

У Молдові ввечері 1 листопада завершилося голосування на президентських виборах. Як свідчать дані телефонного опитування, проведеного спільнотою WatchDog.md та Інститутом державної політики, проросійський чинний президент, засновник Соціалістичної партії Молдови Ігор Додон набрав 40,9% голосів виборців, а його суперниця прозахідна технократка, колишня прем’єр-міністр і голова Партії дій та солідарності Майя Санду – 34,6%. Згідно з телефонним опитуванням, похибка становить 2,5 відсотка.

Ще одне телефонне опитування, проведене компанією Intellect Group разом із асоціацією SPERO, дало Ігорю Додону 28,5%, а Майї Санду – 21,5%.

За даними ЦВК країни, явка виборців склала понад 42%.

Нинішні вибори глави держави у Модові перетворилися на своєрідний матч-реванш важкої кампанії 2016 року. Тоді Додон переміг Санду в другому турі з перевагою менш ніж 5 відсотків. Із червня до листопада 2019 року Санду працювала прем’єр-міністром, доки Додон не змусив її піти з посади – після того, як вона безуспішно чинила опір його зусиллям зі встановлення контролю над Генеральною прокуратурою.

Якщо виборчі органи країни підтвердять, що жоден із кандидатів не перетнув позначку у 50% голосів підтримки від виборців, то 15 листопада відбудеться другий тур голосування.
…

Прем’єр-міністр Румунії Людовик Орбан вважає, що китайський технологічний гігант Huawei «не відповідає умовам», щоб бути частиною побудови мережі 5G в країні.

«Ми оберемо компанію, яка не загрожує національній безпеці та іншим сферам», – сказав Орбан в інтерв’ю Румунській службі Радіо Свобода.

Орбан, який є лідером правоцентристської Національно-ліберальної партії, додав, що країна поважатиме угоду зі США, які переконують союзників, що Huawei може використовувати своє обладнання для шпигунства з боку Китаю. Звинувачення спростували і Huawei, і офіційний Пекін.

Раніше у Посольстві США в Румунії назвали «Huawei – неправильним вибором» для побутови системи 5G. 11 вересня американські дипломати написали румунським ЗМІ повідомлення про те, що «китайські комуністи зневажають свободу, верховенство права, права людини».

Президент США Дональд Трамп і президент Румунії Клаус Йоганніс у серпні 2019 року підписали у Вашингтоні меморандум, в якому наголошується на необхідності перевірки компанії для побудови мережі 5G, «чи вона не перебуває під контролем іншої держави».

Очікується, що парламент Румунії ухвалить законодавство щодо телекомунікаційних технологій після парламентських виборів 6 грудня. Публічний тендер на будівництво мережі 5G повинен відбутися в 2021 році.
…

На акціях протесту у Білорусі 1 листопада силовики затримали щонайменше 130 людей, повідомляє правозахисний центр «Весна». За повідомленнями, більшість затримань – у столиці Мінську, де сьогодні відбувся «Марш проти терору» із ходою до урочища Куропати, місця сталінських розстрілів, куди у неділю рушили кілька тисяч людей. Повідомляється, що поліція стріляла в повітря, було чутно вибухи світло-шумових гранат. У МВС Білорусі підтвердили стрілянину, пославшись на «запобігання заворушень». Попри перешкоди, тисячі людей все ж прорвалися в Куропати. Вони поклали до меморіалу квіти і запалили біля нього свічки.

Як передає Білоруська служба Радіо Свобода, повідомлення про затримання в пербігу недільних маршів надходять і від протестувальників у Гродно, Жодішках, Могильові та Пінську.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
…

Опозиційні партії Грузії відмовляються визнавати результати парламентських виборів в країні і планують щодня проводити акції протесту до призначення позачергових виборів, заявив лідер партії «Нова Грузія» Георгій Вашадзе на акції протесту 1 листопада у центрі Тбілісі.

Як пережає Грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу», опозиція вважає підсумки голосуванн сфальсифікованими на користь владної «Грузинської мрії». Опоненти влади повідомляють про сотні порушень.

«Кожен день перед парламентом нас буде більше і більше. Те, що сталося вчора, – це не вибори, це не демократія і не Європа. Це мародерство, з яким ми не змиримось. Спільними зусиллями ми доб’ємося того, що результати виборів не будуть визнані, в тому числі з міжнародної точки зору», – заявив Вашадзе.

Опозиціонери планують, що кульмінацією щоденних протестів стане акція 8 листопада. Наступної неділі, о 15:00 опозиція обіцяє зібрати біля парламенту «всю Грузію».

Сьогоднішня акція протесту опозиції почалася на проспекті Руставелі о 16:00 за місцевим часом. На ній зібралися кілька тисяч людей. Повідомляється, що протягом трьох годин автомобільний рух в центрі міста був обмежений. Від будівлі парламенту колона протестувальників в центрі Тбілісі попрямувала до резиденції засновника правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзіна Іванішвілі. Учасники акції спробували прорвати кордон поліції, проте в результаті правоохоронці не дали їм можливості наблизитися до бізнес-центру.

Згідно з попередніми даними ЦВК Грузії, в результаті підрахунку 99% голосів виборців на парламентських виборах лідирує «Грузинська мрія», яка набрала 48,1%, блок «ЕНД – Сила в єдності» (27,1%). Опозиційна «Європейська Грузія» – 3,7%. Явка склала 56%.

Спостерігачі від Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ) 1 листопада заявили, що вибори були «конкурентними», і «загалом основні свободи були дотримані», втім відзначили фактори, які «знизили довіру громадськості до деяких аспектів процесу». У Transparency International заявили, що голосування було «кроком назад у порівнянні з парламентськими виборами 2016 року».
…

У столиці Білорусі Мінську 1 листопада відбувається чергова масова акція противників Олександра Лукашенка. Вона має назву «Марш проти терору». Учасники планують з центра Мінська попрямувати до урочища Куропати, меморіалу жертв сталінського терору. У колоні на момент початку руху було кілька тисяч людей.

Як повідомляє білоруська служба Радіо Свобода, в Мінську знову розпочалися перебої з мобільним інтернетом, закрито кілька станцій метро, на вулицях з’явилася спецтехніка правоохоронних органів. Центр міста знову був перекритий ОМОНом.

Протести в Мінську та інших білоруських містах не вщухають із 9 серпня. Тоді в країні відбулися вибори президента. За даними Центрвиборчкому, перемогу на них здобув Олександр Лукашенко. Опозиція підсумки виборів не визнає і вимагає відставки Лукашенка. Влада відповідає на протести насильством.

2 листопада в Білорусі відзначають День пам’яті предків, «Дзяди». У зв’язку з епідемічною ситуацією багато хто приходить на кладовища сьогодні, 1 листопада, щоб уникнути скупчення людей.
…