Президент Литви Ґітанас Науседа помилував засуджених за шпигунство росіян Миколу Філіпченка і Сергія Мойсеєнка. Відповідний указ підписаний 15 листопада і опублікований на сайті президента Литви.

Після процедури помилування Росія і Литва можуть провести обмін громадянами, засудженими за шпигунство.

Литовський суд у 2017 році засудив Філіпченка, визнаного співробітником російської ФСБ, до 10 років ув’язнення за шпигунство. Сторона обвинувачення заявила, що Філіпченко намагався завербувати вищих посадових осіб у Прибалтиці. Мойсеєнко був засуджений до 10 років і 6 місяців після винесення рішення у Вільнюсі. Він, як повідомлялося, прийняв на роботу литовського офіцера, який служив на авіабазі Шауляй. Мойсеєнко не визнав своєї провини.

Раніше Балтійська служба новин (BNS) повідомила, що Литва може обміняти своїх громадян Євгена Матайтіса і Арстідаса Тамошайтіса, засуджених в Росії за держзраду і шпигунство, на двох росіян. За даними видання, Росія може також видати Литві колишнього норвезького прикордонника Фроде Берга, засудженого російським судом за збір інформації про російські атомні підводні човни за завданням норвезької розвідки.
…

Влада Ірану запровадила обмеження на купівлю бензину та суттєво підвищила ціни на пальне у зв’язку з впливом санкцій Сполучених Штатів на економіку країни.

Іранська Національна компанія розподілу нафтопродуктів 14 листопада повідомила, що встановлює для кожного приватного автомобіля ліміт у 60 літрів на місяць, а ціни зростуть з 9 центів за літр до близько 12,7 центів.

Для таксі та машин швидкої допомоги бензин також коштуватиме 12,7 центів за літр, однак ліміт на місяць сягає 500 літрів.

Після вичерпання місячної квоти ціна зростатиме до 26 центів за літр.

Попри зміни, Іран досі має одні з найнижчих цін на пальне у світі завдяки значним урядовим субсидіям.

Читайте також: МАГАТЕ виявило сліди урану на неоголошеному об’єкті в Ірані​

Країна має значні поклади палива, але ледве забезпечує потреби власного населення в пальному через брак нафтопереробних потужностей. Міжнародні санкції поглиблюють проблему, обмежуючи постачання запчастин для ремонту та оновлення нафтопереробної інфраструктури.

12 листопада президент Ірану Хасан Роугані заявив, що його країна протягом останніх місяців переживає «найважчі часи» за кілька десятків років.

Обмеження на купівлю палива вже були запроваджені в 2007 році тодішнім президентом Махмудом Ахмадінеджадом. Вони були призупинені в 2015 році, коли Іран уклав угоду з західними країнами про припинення санкцій в обмін на відмову від ядерної програми.

Читайте також: Трамп вказав на доступні Тегерану «дуже позитивний» і «дуже поганий» кроки​

Угода 2015 року обмежила ядерну програму Ірану. Серед підписантів Спільного всеосяжного плану дій – США, Росія, Китай, Франція, Велика Британія та Німеччина.

У 2018 році президент США Дональд Трамп вивів Вашингтон із угоди, звинувативши Іран в її порушеннях. Відтоді він наклав на Тегеран уже кілька пакетів санкцій США і погрожує новими обмеженнями.

У відповідь Іран вимагає від інших учасників угоди захистити Тегеран від американських санкцій і, заявляючи про їхню бездіяльність, почав демонстративно порушувати деякі пункти угоди. Натомість країни-учасниці попередили Іран, що він має повернутися до виконання своїх зобов’язань.
…

Музей Голодомору в Дніпрі вирішили назвати «Музеєм спротиву Голодомору». Про це Радіо Свобода повідомив один із членів робочої групи зі створення музею Владислав Малько.

За його словами, при створенні нового тематичного музею вирішили акцентувати увагу не тільки на жертвах, а й на спротиві, зокрема, на антирадянських виступах та повстаннях у регіоні, серед яких одним із наймасштабніших було павлоградське повстання 1930-го року. 

«Це рішення робочої групи, круглого столу, істориків. Наша область була одним із центрів повстанського руху. Має бути регіональний контекст. Музей спротиву акцентуватиме увагу не тільки на трагедії, але й на опорі», – сказав Малько.

Він додав, що сформовано робоча група з трьох істориків та громадських діячів, які координують роботу зі створення музею. Триває пошук приміщення.

Серед нових варіантів, які пропонують, – будівлі на правому березі міста: покинута будівля Палацу охорони здоров’я та недобудований Музей ракетно-космічної техніки.

Раніше стало відомо, що в Дніпрі ініціюють створення окремого тематичного музею пам’яті жертв Голодомору. Про це розповіла голова громадської ради при Дніпровській міській раді, яка ініціювала проєкт, Лілія Богачева. Позиція ініціаторів така – заклад має розташовуватись на території міста й бути доступним для відвідувачів.
…

Парламент Молдови 14 листопада затвердив новий уряд на чолі з колишнім міністром фінансів Іоном Кіку. Президент Ігор Додон висунув кандидатуру свого колишнього радника 13 листопада.

Це сталося через день після того, як уряд прозахідного прем’єр-міністра Майї Санду був відправлений у відставку через п’ять місяців після призначення.

Додон назвав Кіку «технократом, професіоналом, який не був у жодній політичній партії».

Новий уряд підтримали 62 законодавці зі 101.

47-річний Кіку сказав із трибуни парламенту, що його уряд виконає роль перехідного до наступних виборів.

Понад половина членів нового уряду є колишніми радниками проросійського президента Додона, частина з них обіймали міністерські посади в уряді Демократичної партії Молдови, яку було усунуто від влади в червні.

Уряд Санду прийшов до влади після того, як її проєвропейський альянс ACUM утворив коаліцію з Партією соціалістів Республіки Молдова. Таким чином вплив на владу втратив олігарх Влад Плахотнюк, якого багато років називали «господарем Молдови». Нині Плахотнюк залишив територію країни.

Альянс між прозахідною b проросійською партіями відбувся через місяці політичної невизначеності після виборів, що відбулися в лютому 2019 року.

Молдова намагається реалізувати реформи, до які закликають західні партнери країни після зникнення понад 1 мільярда доларів з державних банків п’ять років тому.
…

Міністерство оборони Росії перекинуло в аеропорт міста ель-Камишли поблизу сирійсько-турецького кордону два транспортно-бойових вертольоти Мі-35М і один Мі-8. Для їхнього прикриття там розміщені й кілька бойових машин зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир-С1», пише видання «Ведомости» з посиланням на начальника авіаційної комендатури ель-Камишли Тимура Ходжаєва.

Серед завдань угруповання є забезпечення безперебійних польотів, збереження вертольотів, охорона і оборона території. За даними російських військових, комендатура включає наземну охорону і систему ППО, диспетчерський пункт, місця для медичного огляду льотчиків і підготовки авіаційної техніки до польотів. Там же розташовані близько 10 одиниць бронетехніки і кілька нарядів військової поліції, необхідної для захисту об’єкта.

Раніше на цьому аеродромі бачили військово-транспортний літак Іл-76 російських Повітряно-космічних сил. Російська армійська авіація в щоденному режимі веде патрулювання кордону на північному сході Сирії.

Російсько-турецьке патрулювання розпочалося наприкінці жовтня відповідно до протоколу, підписаного 22 жовтня в Сочі після переговорів президентів Росії і Туреччини Володимира Путіна і Реджепа Ердогана. Згідно з цим протоколом, патрулювання запроваджується на трьох ділянках прикордонної зони на сирійській території глибиною 32 кілометри, з якої повинні бути відведені сили курдських загонів самооборони.
…

Президент США Дональд Трамп заявляє, що купівля Туреччиною російських зенітно-ракетних комплексів С-400 створює «серйозні виклики», які, він сподівається, можна вирішити.

Трамп сказав про це 13 листопада після того, як провів, за його словами, «чудову і дуже продуктивну» зустріч із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Білому домі.

Відповідаючи на питання про подальшу долю спільної програми з виробництва винищувачів F-35, Трамп зазначив, що для продовження співпраці є безліч альтернатив. «За моїми прогнозами, ми що-небудь придумаємо», – підкреслив Трамп.

Президент США також повідомив, що країни планують розширити торговельну співпрацю. Перед переговорами Трамп нагадав, що на сьогоднішній день торгівля між країнами становить 20 мільярдів доларів. Передбачається, що обсяг може бути розширений до 100 мільярдів доларів.

Переговори проходять на тлі серйозного ускладнення відносин між двома країнами після початку турецької військової операції на півночі Сирії. Вашингтон виключив Анкару з програми F-35 після того, як Туреччина придбала російські зенітно-ракетні комплекси С-400.
…

Президент США Дональд Трамп опублікував звернення у твітері, в якому назвав слухання про імпічмент «шахрайством», і звинуватив демократів у тому, що вони намагаються відібрати в американського народу зброю й охорону здоров’я.

«Вони намагаються зупинити мене, тому що я борюся за вас. Я ніколи не допущу цього», – сказав Трамп.

Його звернення з’явилося в перший день відкритих слухань у комітеті з розвідки Палати представників Конгресу США щодо розслідування в справі про імпічмент президента.

«Те, що зараз відбувається, це найбільше шахрайство в історії американської політики. Демократи хочуть забрати вашу зброю, ваше медичне страхування, ваші голоси на виборах, забрати вашу свободу, суддів, вони хочуть забрати все», – сказав Трамп.

На слуханнях у Конгресі 13 листопада виступають повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор і заступник помічника держсекретаря США з питань Європи та Євразії Джордж Кент.

Головний республіканець у комітеті з розвідки Девін Нуньєс назвав слухання «театральною постановкою демократів» і звинуватив демократів у спробі дискредитувати президента Трампа. Нуньєс відкинув всі звинувачення в бік президента і його прихильників.

15 листопада в Конгресі на відкритому засіданні заслухають колишнього посла США в Україні Марі Йованович.

Три дні громадських слухань заплановані також і на наступний тиждень. Посол США в ЄС Гордон Сондленд має дати свідчення 20 листопада. У той же день очікується, що на допит з’являться заступник помічника міністра оборони США Лора Купер і заступник держсекретаря Девід Гейл, 21 листопада – колишній чиновник Ради національної безпеки Фіона Гілл.

Ці свідки вже виступали перед комітетами Палати представників США за зачиненими дверима.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа в США ведеться у зв’язку з висловленими на адресу Трампа звинуваченнями в тому, що він тиснув на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену.

Демократи в Конгресі розцінюють це як зловживання повноваженнями.

Трамп називає розслідування «полюванням на відьом», вказуючи на розшифровку його розмови із Зеленським як на доказ того, що він не порушив жодного закону. Республіканці підтримують президента.
…

Посол США в Європейському союзі Ґордон Сондланд казав, що президент Дональд Трамп був більше зацікавлений у розслідуванні проти своїх політичних суперників, ніж українською політикою, заявив під час відкритих слухань у Конгресі повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор.

Тейлор виступав 13 листопада у перший день відкритих слухань перед комітетом з питань розвідки Палати представників США, який розслідує, чи намагався Трамп чинити тиск на свого українського колегу Володимира Зеленського для розслідування проти Джо Байдена – свого політичного конкурента, – затримуючи військову допомогу для Києва і візит українського керівника до Білого дому.

Тейлор заявив на слуханнях у Конгресі США, що його співробітник 26 липня почув телефонну розмову між Сондландом, який у той час перебував у Києві на зустрічах з українськими чиновниками, і Трампом, під час якої президент США запитував про «розслідування».

Коли пізніше співробітник запитав Сондланда, що думає Трамп про Україну, той відповів, що президент США «цікавився розслідуванням проти Байдена», згадав Тейлор слова свого співробітника.

Повірений у справах США в Україні додав, що цей колега розповів йому про липневу розмову зі Сондландом лише минулого тижня.

Розслідування про можливість імпічменту Трампа в США ведеться у зв’язку з висловленими на адресу Трампа звинуваченнями в тому, що він тиснув на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену.

Демократи в Конгресі розцінюють це як зловживання повноваженнями.

Трамп називає розслідування «полюванням на відьом», вказуючи на розшифровку його розмови із Зеленським як на доказ того, що він не порушив жодного закону. Республіканці підтримують президента.
…

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган 13 листопада у Вашингтоні зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі на тлі вкрай напружених відносин між країнами.

Перед вильотом до США Ердоган 11 листопада вказав, що турецько-американські відносини «переживають болісний процес». У Адміністрації Трампа в той же день високопоставлений чиновник також визнав деякі розбіжності, які загострили відносини між країнами.

Найгострішими для Анкари і Вашингтона є питання купівлі Туреччиною систем ПРО російського виробництва і її військове вторгнення в північно-східну Сирію.

Крім того, з 2016 року Туреччина просить США про екстрадицію ісламського священнослужителя Фетхуллаха Ґюлена, якого Ердоган звинувачує в невдалій спробі державного перевороту військовими. Перед від’їздом Ердоган також звинуватив Вашингтон в недотриманні угоди про припинення вогню в Сирії з метою виведення курдських бійців з території за 30 кілометрів від турецького кордону.

Палата представників США минулого місяця затвердила пакет санкцій, щоб покарати Туреччину за її вторгнення в Сирію. Крім того, дражливим для Анкари стало рішення Палати про визнання геноцидом загибелі 1,5 мільйона вірмен в Османській імперії на початку 20-го століття.

Востаннє, коли президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган відвідув Вашингтон в 2016 році для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, його силовики напали на групу мирних прокурдійських демонстрантів біля резиденції турецького посла.
…

Базована у Вашингтоні група уйгурських активістів заявляє, що встановила місцерозташування близько 500 таборів та в’язниць, які Китай підтримує у межах масової програми інтернування угйурської етнічної меншини.

Національний рух пробудження Східного Туркестану (неприбуткова організація, яка виступає за незалежність здебільшого мусульманського регіону Синьцзян) 12 листопада опублікувала першу частину даних про місцерозташування 182 ймовірних концентраційних таборів.

Рух упродовж року аналізував дані сервісу Google Earth й інформацію з Китаю. Це допомогло активістам визначити місцерозташування інших 209 ймовірних тюрем та 74 ймовірних трудових таборів. Активісти планують оприлюднити ці дані згодом.

Опреаційний директор руху Кайл Олберт заявив у коментарі Agence France-Presse, що значна частина тюрем не була відома. Аналітик Андерс Корт, який раніше працював в американський розвідці й останнім часом консультував активістів, уточнив, що не було інформації про близько 40% знайдених місць ув’язнення.

Активісти припускають, що Пекін може утримувати набагато більше, ніж один мільйон людей, про які говорить ООН.

Водночас у травні топ-посадовець Пентагону з питань Азії Рендалл Шрівер говорив про близько три мільйони ув’язнених. Загалом населення Синьцзяна сягає 10 мільйонів.

Національний рух пробудження Східного Туркестану характеризує кампанію «масового інтернування» як Голокост.

 
…

Російський хакер Олексій Бурков, якого Ізраїль екстрадував до США, вперше з’явився на публіці в федеральному суді США 12 листопада.

За словами його адвоката, 29-річний Бурков одразу після екстрадиції постав перед Східним судом Вірджинії, де йому висунули звинувачення у викраденні в американських громадян понад 20 мільйонів доларів за допомогою продажу інформації щодо кредитних карток, крадіжки особистих даних і відмивання коштів.

Бурков був заарештований в грудні 2015 року за виїзді з Ізраїлю.

Минулого місяця Мін’юст Ізраїлю видав наказ про екстрадицію підозрюваного в Сполучені Штати, попри протест Росії.

Бурков щонайменше 12-й ймовірний російський хакер, екстрадований до Сполучених Штатів за останні роки.

Росія пропонувала обміняти Буркова на громадянку Ізраїлю і Сполучених Штатів Нааму Іссахар, засуджену нещодавно до 7,5 років позбавлення волі в Москві за зберігання марихуани.

Посольство Росії в США у вівторок відправило до Держдепартаменту ноту протесту через екстрадицію Олексія Буркова.
…

Парламент Республіки Сербської після дебатів, які тривали 15 годин, уранці 12 листопада ухвалив документ, в якому стверджується, що відбулася трансформація встановленої Дейтонськими угодами 1995 року структури Боснії і Герцеговини, яка впливає на становище й права сербської частини країни. За документ проголосували 53 з 83 депутатів.

Представники боснійських сербів вимагають від міжнародної спільноти та сторін, що підписали Дейтонські угоди, призупинити застосування тих юридичних актів, які, на думку сербських, обмежують права Республіки Сербської. У разі, якщо їхні вимоги не будуть реалізовані, серби попереджають, що мають право на самовизначення й проведення референдуму про нову конституцію.

Дейтонські угоди були підписані в листопаді 1995 року президентами Боснії і Герцеговини, Сербії й Хорватії за підтримки США, Росії та Євросоюзу. На підставі угод складовими частинами країни є Федерація (босняцько-хорватська) й Республіка Сербська.

Сербський лідер Мілорад Додік уже кілька років стверджує, шо центральні органи обмежують права сербів, зокрема, в ланках оборони й судової системи. Він не раз заявляв, що серби готові провести референдум про незалежність. Наразі такі його твердження увійшли в документи, ухвалені парламентом.

На думку оглядачів, сепаратистські прагнення боснійських сербів можуть додатково дестабілізувати ситуацію як у самій Боснії і Герцеговині, так і в регіоні в цілому. Парламентські вибори в країні відбулися в жовтні 2018 року. Однак досі не сформовано центральний уряд, оскільки себська сторона постійно блокує досягнення угоди, а владу можна обрати лише за згодою представників усіх трьох народів.
…

Парламент Молдови на засіданні 12 листопада відправив у відставку прозахідний уряд під керівництвом Майї Санду, який пропрацював п’ять місяців. Причиною відставки став урядовий проєкт закону, який дозволив би прем’єр-міністру попередньо відбирати кандидатів на посаду генпрокурора. Вотум недовіри схвалили 63 депутати зі 101.

Санду перед відставкою попередила, що в разі її звільнення, Молдова ризикує втратити «величезну фінансову підтримку», яку її уряд за останні місяці зміг залучити від іноземних партнерів.

Проросійська Партія соціалістів Молдови подала клопотання про недовіру уряду Молдови 8 листопада після того, як Кабінет міністрів Санду змінив процедуру призначення генерального прокурора.

Процедура була відкинута соціалістами на чолі з президентом Ігорем Додоном, з яким у прозахідного блоку ACUM Майї Санду є крихкий союз. Санду пропонувала Венеціанській комісії розглянути поправки після їхнього вступу в силу, але соціалісти відхилили таку пропозицію.
…

Ізраїль заявляє, що ліквідував ватажка «Ісламського джихаду» в Смузі Гази у відповідь на обстріл ізраїльських міст, включно з Тель-Авів.

За даними ізраїльської влади, Баха Абу Аль-Атта здійснив низку ракетних обстрілів і планував інші. Дружина Аль-Атти також загинула унаслідок вибуху біля їхнього будинку в місті Газа. Ще двоє людей поранені.

Сирійські ЗМІ повідомляють, що Ізраїль здійснив ракетний удар по будинку ісламістського джихадистського ватажка в Дамаску. Загинули дві людини, включно із сином бойовика.

«Ісламський джихад» заявляє, що ціллю був будинок Акрама Аль-Аджурі.

Незабаром палестинські бойовики запустили низку ракет в напрямку Ізраїлю. За словами свідків, сирени, які попереджають про ракетний обстріл, були увімкнені в портовому місті Ашдод у 20 кілометрах від Смуги Гази.

Наразі немає повідомлень про постраждалих унаслідок ракетних обстрілів Ізраїлю.

Відео 5 травня 2019 року
…

Четверо учасників протестів вбиті, ще близько 130 отримали поранення в ході нічних сутичок із силовиками в місті Насірія на півдні Іраку, повідомляє напівофіційна Верховна комісія Іраку з прав людини.

Це сталося під час заворушень поблизу місцевого директорату з питань освіти, коли силові структури застосували сльозогінний газ проти демонстрантів. За даними комісії, деякі поранені перебувають у тяжкому стані.

Тим часом представниця ООН в Іраку Жанін Генніс-Пласхарт 11 листопада зустрілася з шиїтським лідером Іраку Верховним аятоллою Алі ас-Сістані в священному для шиїтів місті Наджаф. Метою зустрічі було обговорення низки реформ, які ООН запропонувала напередодні.

Читайте також: США закликали владу Іраку зупинити насильство щодо протестувальників​

За словами Генніс-Пласхарт, ас-Сістані заявив, що «підтримує проведення серйозних реформ у розумний період часу». Однак, додає вона, клірик висловив занепокоєння тим, що «політичні сили недостатньо серйозно налаштовані впровадити ці реформи».

З 1 жовтня в результаті придушення в основному беззбройних демонстрантів іракськими силовиками загинули щонайменше 320 людей. Іракський уряд, тим не менше, не зміг придушити протести, які стали наймасштабнішими за останні роки.

Демонстранти невдоволені нестачею робочих місць, перебоями в подачі електроенергії, браком чистої води, поганою освітою, охороною здоров’я, а також загальною корупцією.

Ірак є п’ятим за величиною виробником та експортером нафти у світі. Водночас, за оцінками, близько 20% населення країни живуть у бідності. Безробіття серед молоді сягає 25%, що вдвічі більше, ніж загалом по країні.

 
…