Парламент Румунії 4 листопада схвалив призначення нового уряду на чолі з прем’єр-міністром Людовіком Орбаном.

За уряд у складі 16 міністрів та програму управління Національно-ліберальної партії проголосували 240 членів парламенту.

Національно-ліберальна партія (PNL) є членом правоцентристської альянсу Європейської народної партії.

Президент Румунії Клаус Йоханніс призначив лідера правоцентристської Націонал-ліберальної партії (НЛП) Людовіка Орбана прем’єр-міністром країни 15 жовтня. Прихід нового уряду став можливим після того, як очолюваний лівою Соціал-демократичною партією кабінет розпався після втрати вотуму довіри.

Як зазначає агентство Reuters, призначення уряду дозволить запустити процес висунення румунського кандидата до Єврокомісії.

У жовтні стало відомо, що Європейська комісія під керівництвом Урсули фон дер Ляєн почне роботу не 1 листопада, як оголошувалося раніше, а 1 грудня. Рішення було ухвалене після того, як європейські законодавці відхилили три кандидатури на посади єврокомісарів від Франції, Угорщини та Румунії, яких запропонувала фон дер Ляєн.

 
…

У Великій Британії хочуть дослідити зв’язки з Росією старшого радника прем’єр-міністра Боріса Джонсона після скарги інформатора.

Емілі Торнберрі, тіньовий міністр закордонних справ, заявила, що інформатор офіційного рівня звернувся до лейбористів із «серйозним занепокоєнням» щодо зв’язків Домініка Каммінгса в Росії, зокрема з людьми, причетними до «політики, розвідки і безпеки».

Торнберрі запитала в уряду, чи пройшов Каммінгс ретельну перевірку перед призначенням на посаду, на якій він має доступ до чутливої інформації.

Джонсон призначив Каммінгса, одного з архітекторів «Брекзиту», своїм старшим радником у липні.

Каммінгс провів три роки у Росії: з 1994 по 1997 рік після закінчення університету.

Каммінгс наразі не коментував листа від Торнберрі, про який вперше повідомила Sunday Times.
…

У другому турі виборів мера столиці Молдови, Кишинева, який пройшов 3 листопада, перемогу, за попередніми даними, здобуває представник проросійської Соціалістичної партії Іон Чебан.

Згідно з даними, оприлюдненими Центральною виборчою комісією, він набирає 52 відсотки голосів виборців. Суперник Чебана, кандидат від проєвропейського блоку «ACUM – Platforma DA» («Зараз») Андрей Нестасе набирає близько 48% голосів.

Явка виборців склала 37%.

У першому турі виборів два тижні тому Чебан отримав 40 відсотків голосів виборців, Нестасе – 31 відсоток.

Молдова останнім часом наполегливо намагається провести реформи, на яких наполягають західні партнери після розкрадання п’ять років тому з державних банків понад одного мільярда доларів. Цей злочин став причиною зміни уряду в країні.
…

В урочищі Куропати, що у передмісті столиці Білорусі Мінська, 3 листопада, у день традиційної ходи «на Дзяди» до місця масових страт жертв політичних репресій сталінського режиму, правоохоронці затримали кількох активістів, повідомила Білоруська служба Радіо Свобода.

Згідно з повідомленням, йдеться про одного з активістів «Куропатської варти» Дмитра Казакевича, який зареєстрований кандидатом в депутати, а також про ще п’ятьох осіб, серед яких був і неповнолітній.

Активістів забрали у автозак після того, як вони намагалися пройти на територію ресторану, який розташований у Куропатах, і проти якого тривалий час протестують активісти. 

Повідомляється, що охорона закладу не пропустила активістів, і виник конфлікт. Пізніше стало відомо, що на Казакевича склали адмінпротоколи за статтями про хуліганство і непокору співробітнику правоохоронного органу. Один з інших активістів повідомив, що при затриманні до них застосували силу. Підтвердження цієї інформації від білоруських силовиків немає.

3-го листопада в Мінську пройшла організована опозицією хода «на Дзяди», що традиційно проводиться «в пам’ять про предків». У ході взяли участь кілька сотень активістів. Вони проголошували гасла із засудженням репресій, закликали пам’ятати страчених сталінським режимом, а також звучали заклики проти «поглиблення інтеграції з Росією».

Урочище Куропати відоме як місце масових розстрілів і поховань жертв сталінізму. За підсумками першого в Білорусі слідства у 1988 році, число жертв сягало 30 тисяч людей. У середині 90-х, під час повторного слідства, масштаби зменшили до 7 тисяч. Площу місця розстрілів влада систематично «зменшує», хоча, за оцінками білоруських істориків і археологів, ця територія могла сягати 26 гектарів і на ній могли бути знищені від 40 до 300 тисяч невинних людей. Останніми десятиліттями в цьому місті активісти створювали народний меморіал із хрестів вздовж лісу неподалік мінської кільцевої дороги.

4 квітня 2019 року білоруська влада знесла у Куропатах близько 70 хрестів, поставлених у місцях розстрілів. На цей інцидент відреагували в Україні і Польщі.

Читайте ще:

Під час ходи на «Дзяди» у Мінську звучали заклики проти інтеграції Білорусі з Росією
…

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що його країна зберігатиме заборону на будь-які переговори зі Сполученими Штатами. Про це він сказав у коментарі на державному телебаченні 3 листопада, перед 40-ю річницею захоплення американського посольства в Тегерані.

«Один зі способів блокувати політичну інфільтрацію Америки – заборонити будь-які переговори з Америкою. Це означає, що Іран не піддаватиметься тиску Америки», – заявив Хаменеї.

«Ті, хто вважає переговори з США рішенням кожної проблеми, безумовно, помиляються. З діалогом зі США нічого не вийде, тому що вони точно не поступляться», – додав верховний лідер.

Відносини між Тегераном і Вашингтоном, які вже близько 40 років є напруженими, ще більше погіршилися після того, як президент США Дональд Трамп відмовився від ядерної угоди 2015 року, який стримував ядерні амбіції Тегерану в обмін на скорочення західних санкцій. Відтоді Вашингтон повернув економічні санкції, спрямовані на припинення всього експорту іранської нафти.

4 листопада 1979 року іранські студенти захопили комплекс посольства США в Тегерані, щоб вимагати від Вашингтона видати скинутого раніше того ж року іранського шаха. Криза закінчилася через 444 дні зі звільненням 52 американців. Дві країни розірвали дипломатичні відносини у 1980 році.
…

На півночі Сирії, недалеко від кордону з Туреччиною, не менш ніж 13 цивільних людей загинули внаслідок вибуху замінованого авта. Ще принаймні 20 людей були поранені внаслідок вибуху неподалік ринку в місті Таль-Аб’яд – такі дані наводять у сусідній Туреччині.

Сирійське бюро спостереження за правами людини, що працює в Лондоні, але має інформаторів на місцях по всій Сирії, повідомляє й про 14 загиблих. За його даними, серед жертв є й бійці місцевого протурецького ополчення.

Міністерство оборони Туреччини звинуватило у вибуху інших місцевих повстанців – загони сирійських курдів «Загони народної оборони», відомі також за курдським скороченням YPG. Анкара називає їх «терористами» і стверджує, що вони є підрозділом забороненого в Туреччині збройного сепаратистського угруповання турецьких курдів «Робітнича партія Курдистану», відомого також як PKK.

Останніми тижнями турецькі війська разом зі своїми місцевими союзниками-повстанцями ввійшли на північний схід Сирії, на території, які контролювали місцеві курди, щоб витиснути їх від свого кордону, як тільки звідти відійшли війська США. 17 жовтня Туреччина і США, які підтримують сирійських курдів, уклали домовленість, за якою курдські загони мають залишити так звану «зону безпеки» вздовж турецького кордону завдовжки 120 кілометрів і завширшки близько 30, поміж містами Таль-Аб’яд і Рас-аль-Айн. 1 листопада спільне патрулювання цієї зони почали сили Туреччини, а також Росії, яка має в Сирії свої інтереси.
…

У столиці Росії Москві застрелили голову Центру протидії екстремізму Міністерства внутрішніх справ у північнокавказькій республіці Інгушетії Ібрагіма Ельджаркієва.

Його загибель підтвердив Слідчий комітет Росії. Другим убитим у тому нападі, за повідомленнями, був його брат Абдулахмед Ельджаркієв.

Через убивство порушили кримінальну справу.

Припускають, що вбивство Ельджаркієва може бути пов’язане з його роботою.

У січні цього року він уже пережив очевидний замах на його життя: в тій перестілці на межі між Інгушетією і сусідньою Чечнею були поранені три охоронці Ельджаркієва, один із них потім помер від ран.

Ібрагім Ельджаркієв став головою Центру «Е» в Інгушетії минулого року після того, як його попередника Тімура Хамхоєва зняли з посади і потім засудили до семи років позбавлення волі за катування шести затриманих.
…

У Болгарії вирішили слідом за Україною відреагувати на заяву президента Франції Емманюеля Макрона про нелегальні мережі з цих країн.

Віцепрем’єр і міністр закордонних справ Болгарії Єкатерина Захарієва дала вказівку болгарському послові в Парижі Анґелові Чолакову вручити в понеділок ноту протесту Міністерству закордонних справ Франції. Також у понеділок до МЗС Болгарії викликають французького посла в Софії Флоранс Робін для пояснень, повідомили в болгарському зовнішньополітичному відомстві.

Як наголосила Захарієва, заява Макрона образлива для Болгарії і для болгарської громади у Франції і викликає подив – особливо тому, що болгари, які живуть у Франції, за даними французьких правоохоронців, не створюють там особливих проблем.

За її словами, посол Болгарії у Франції має спитати під час відвідин тамтешнього МЗС, які саме «болгарські мережі» чи «болгарські канали» мав на увазі Макрон: якщо французька держава має таку інформацію, вона мала б подати її Софії офіційно, щоб над цим могли спільно працювати міністерства внутрішніх справ обох країн.

А послові Франції в Болгарії висловлять обурення заявою Макрона, додала голова МЗС.

Попереднього дня, 1 листопада, в Україні МЗС запросило посла Франції для пояснень щодо заяв Макрона. Як повідомили в міністерстві, посол Франції відзначив, що претензій до громадян України, які подорожують Францією, у французької сторони немає, а слова Макрона, які стосувалися проблематики міграції й законного працевлаштування, були «висмикнуті з контексту».

У Франції 30 жовтня було оприлюднене велике інтерв’ю Емманюеля Макрона, що значною мірою стосувалося тематики міграції, в якому президент Франції, зокрема, заявив: «Існують роботи, на які вже не можна найняти французів, як, наприклад, мити посуд. Буду відвертим: це було неможливо вже сорок років тому! Я б хотів радше мати легальну, зареєстровану міграцію, за квотами і на певну кількість років, аніж приховану, неофіційну роботу. Я волію краще мати людей, які прибувають із Гвінеї чи з Кот-д’Івуар легально, які є тут і роблять цю роботу, ніж підпільні болгарські чи українські мережі» (варіант перекладу: «підпільні болгарські чи українські канали»).

Ця фраза була спершу оприлюднена в помилковому перекладі, в якому йшлося про «нелегальні болгарські чи українські банди», що викликало особливо гостру реакцію на ці слова.

Інтерв’ю зазнало критики і у Франції, бо його Макрон дав журналові Valeurs Actuelles, відомому своєю правою позицією.
…

Дев’ять хлопчиків-школярів загинули в афганській провінції Тахар через вибух міни, встановленої біля дороги. У цей час вони прямували до школи.

В офісі губернатора заявили, що міну на цьому місці встановило екстремістське угруповання «Талібан».

Таліби справді присутні в цьому районі, але жодне угруповання наразі не взяло на себе відповідальності за вибух.

У жовтні Місія ООН із допомоги Афганістану (UNAMA) висловила занепокоєння «безпрецедентним рівнем жорстокості, яке завдає шкоди цивільному населенню», у перші дев’ять місяців 2019 року. У місії зазначили, що квартальна кількість жертв у липні – вересні була найвищою з початку спостережень десятиріччя тому. При цьому в липні кількість жертв була найвищою за весь час.

За даними UNAMA, у період з 1 січня до 30 вересня в Афганістані загинули 2 563 людей, ще 5 676 отримали травми.
…

Президент США Дональд Трамп планує відвідати бій Ultimate Fighting Championship у Нью-Йорку, повідомляють американські ЗМІ.

За даними медіа, Трамп збирається поїхати на поєдинок американців Нейта Діаса та Хорхе Масвідаля, який відбудеться на арені Madison Square Garden у Нью-Йорку.

«Він любить кулачні бої», – цитує CNN одного із радників Трампа.

Видання The New York Post із посиланням на джерело в правоохоронних органах пише про підготовку організації візиту Трампа на захід UFC й попереджає про посилену перевірку глядачів вечора змішаних єдиноборств.

Трамп є давнім прихильником цього виду спорту. У минулому президента UFC Дана Вайт брав участь у фінансуванні розважального комплексу Трампа «Тадж Махал» у Нью-Джерсі в обмін на допомогу в популяризації змішаних єдиноборств у світі. Крім того, у 2016 році Вайт виступа на з’їзді Республіканської партії, коли Трампа офіційно оголосили кандидатом у президенти.

Минулого тижня Трамп відвідав бейбольний матч Світово серії у Вашингтоні. Вболівальники на трибунах освистали президента.

У вересні Палата представників Конгресу США оголосила про початок офіційного розслідування щодо імпічменту президента Дональда Трампа. Справа стосується можливого тиску на президента України Володимира Зеленського у своїх політичних інтересах.

 
…

Міністерство закордонних справ України запросило посла Франції для надання роз’яснень щодо нещодавніх заяв французького президента Емманюеля Макрона.

«Посол Франції відзначив, що претензій до громадян України, які подорожують Францією, у французької сторони немає. Відтак, слова Е.Макрона, які стосувалися проблематики міграції та законного працевлаштування, були висмикнуті з контексту. Сторони підтвердили, що між Києвом і Парижем існує повне розуміння і співробітництво в реалізації домовленостей про пересування громадян обох країн», – мовиться у коментарі речниці МЗС Катерини Зеленко, оприлюдненому на сайті відомства.

Президент Франції Емманюель Макрон у інтерв’ю правому журналові Valeurs Actuelles заявив про намір боротися з нелегальною міграцією, згадавши при цьому «підпільні українські мережі».

«Я віддаю перевагу людям, які прибувать із Гвінеї чи Кот-д’Івуар легально, …аніж підпільним болгарським чи українським мережам», – заявив Макрон в інтерв’ю, оприлюдненому 30 жовтня.

Як зазначає DW, заяву Макрона розкритикували, вказавши, що таким чином він «підіграє французьким прихильникам правих поглядів і хоче відібрати голоси у правої популістки Марін Ле Пен на майбутніх президентських виборах у 2022 році».

В уряді ж виступили на захист Макрона і наголосили, що президенту важливо звертатися до «всіх французів через усі засоби інформації».

 
…

Сполучені Штати мають повернутися до умов ядерної угоди 2015 року – таким чином міністр закордонних справ Мохаммад Джавад Заріф прокоментував повідомлення про нові санкції, які Державний департамент США запровадив проти Тегерану.

Він назвав запровадження санкційних обмежень «економічним тероризмом», який «лише доводить максимальний провал політики «максимального тиску».

«США можуть накласти санкції на кожного чоловіка, жінку та дитину, але іранці ніколи не скоряться цькуванню. Замість закопувати себе ще глибше, США повинні відмовитися від провальної політики та повернутися до СКПД (Спільний комплексний план дій, також відомий як «ядерна угода» між Іраном і низкою держав, в тому числі США – ред.)», – написав він у Твітері.

1 листопада стало відомо, що США запровадили нові санкції проти будівельної галузі Ірану через її зв’язки з жорсткою лінією Корпусу вартових ісламської революції. 31 жовтня речниця Державного департаменту Морґан Ортаґус заявила, що це «обмежить можливість Ірану скоротити» час здобуття ядерної зброї та не дасть іранському режиму створювати локації для роботи за ядерною програмою.​

Водночас Вашингтон подовжив дію винятків для цивільної ядерної програми Ірану.

Відсутність санкцій проти будівельного сектору Ірану є одним із останніх елементів ядерної угоди, підписаної Тегераном та шістьма світовими державами.

Читайте також: Китай відмовився інвестувати в розробку газового родовища в Ірані – міністр

Ядерна угода з Іраном була підписана в 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу.

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп називав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом і зробив це в 2018 році.
…

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявляє, що знає особу нового лідера екстремістського угруповання «Ісламська держава».

«ІДІЛ» має нового лідера. Ми точно знаємо, хто це!» – написав голова Білого дому в своєму Твітері.

Водночас він не став називати імені людини, яка, за його даними, очолила «ІД» після загибелі попереднього лідера угруповання Абу Бакра аль-Багдаді.

27 жовтня Трамп повідомив про смерть аль-Багдаді в Сирії. Як зазначив президент США, аль-Багдаді намагався втекти тунелем з трьома своїми дітьми, а коли йому це не вдалося, підірвав на собі жилет, убивши і себе, і їх.

Раніше 27 жовтня низка американських ЗМІ повідомили про ймовірну смерть Багдаді у Сирії.

31 жовтня саме угруповання також підтвердило цю інформацію.

Лідера угруповання «Ісламська держава» називали «найрозшукуванішим чоловіком на планеті», а США пропонували винагороду в розмірі 25 мільйонів доларів за його захоплення.
…

Тисячі членів радикальної ісламістської партії зібралися в столиці Пакистану Ісламабаді, вимагаючи відставки прем’єр-міністра Імрана Хана через економічні проблеми країни.

Лідер партії «Джаміат Улема-е-іслам» Маулана Фазлур Регман розпочав протестну ходу з південного міста Карачі 27 жовтня. Демонстранти їхали на автобусах, велосипедах та приватних автомобілях, щоб зібратися в Ісламабаді до пізнього вечора 31 жовтня.

Влада розгорнула поліцію, воєнізовані сили та розмістила вантажні контейнери на ключових дорогах столиці, щоб не допустити масового переміщення протестувальників до «червоної зони», де розташовані урядові установи, парламент та іноземні посольства.

Імран Хан, який прийшов до влади торік, відмовляється йти у відставку, попри зростання інфляції та щоденних витрат пакистанців.

Лідер опозиції заявляє, що Хан є некомпетентним, а його уряд був незаконно приведений до влади військовими Пакистану після фальсифікованих виборів у 2018 році. Маулана Фазлур Регман наполягає на новому, «вільному і чесному» голосуванні.

Імран Хан виграв вибори 2018 року, обіцяючи зупинити корупцію, допомогти середньому класу та навести лад в економіці Пакистану.
…

США запровадили нові санкції проти будівельної галузі Ірану через її зв’язки з жорсткою лінією Корпусу вартових ісламської революції. Речниця Держдепартаменту Морґан Ортагус заявила 31 жовтня, що це рішення «обмежить можливість Ірану скоротити» час здобуття ядерної зброї та не дасть іранському режиму створювати локації для роботи за ядерною програмою.

Відсутність санкцій проти будівельного сектору Ірану є одним із останніх елементів ядерної угоди, підписаної Тегераном та шістьма світовими державами. Президент США Дональд Трамп у травні 2018 року відмовився від цієї угоди та став повторно застосовувати санкції, зняті в межах угоди в обмін на обмеження ядерної програми Ірану.

Ядерна угода з Іраном була підписана в 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу.

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп називав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом.
…

Сполучені Штати вважають Росію причетною до розпалювання напруженості в Чилі, де внаслідок протестів і заворушень упродовж останніх днів загинули понад 20 людей. 31 жовтня високопосадовець Державного департаменту заявив, що існують «чіткі вказівки» на «використання та зловживання соціальними медіями, тролінг».

«Ми бачили вказівки на активність Росії, яка підтримує цей негативний перебіг дискусій», – сказав чиновник, відзначивши, що Москва посилює свій вплив у Південній Америці. «Вони, здається, віддають перевагу поділеному регіону… що прикро», – додав високопосадовець.

Раніше Росія заявляла, що не втручається у внутрішні справи інших країн.

Вашингтон та Москва також стоять по різні сторони у Венесуелі, де Росія підтримує президента-соціаліста Ніколаса Мадуро. США вважають Мадуро нелегітимним і підтримують заклики опозиції до його відставки.

Протести у Чилі спочатку почалися через збільшення плати за проїзд у метро, що зрештою було скасоване, потім – переросли у невдоволення соціальною нерівністю і гнівом на президента Себастьяна Піньєру та військових.

Десятки магазинів були розграбовані чи спалені. Повідомляється про проблеми у роботі метро, оскільки протестувальники спалили або пошкодили кілька станцій підземки.

Попри зниження рівня бідності і найвищий дохід на душу населення в Латинській Америці (20 тисяч доларів при 2-відсотковій інфляції), у Чилі спостерігається значна соціальна нерівність. Протестувальники кажуть, що влада більше турбується про багатих, а соціальні програми діють лише для дуже бідних, тоді як решта частина населення залишається на одинці зі своїми проблемами.
…