28 протестувальників затримали вранці 26 листопада в столиці Грузії Тбілісі, коли поліція розігнала акцію протесту під стінами парламенту. Як повідомило Міністерство внутрішніх справ Грузії, протестувальників затримали за «непокору поліції і хуліганство».

За повідомленнями, серед затриманих – члени опозиційного «Єдиного національного руху» Ако Мінашвілі і Ґія Тевдорадзе.

За даними Міністерства охорони здоров’я країни, четверо людей були поранені, троє з них залишаються в лікарні. За повідомленням ЗМІ, серед постраждалих – журналіст місцевого телеканалу.

На даний час поліція контролює входи до парламенту, в той час, як демонстранти залишаються поблизу, заявляючи, що мають намір не допустити законодавців до будівлі.

Лідер опозиційної партії «Нова Грузія» Ґіорґі Вашадзе заявив, що владна партія «Грузинська мрія» «зможе провести сесію парламент лише з допомогою поліції».

«Якщо поліцейський кордон дасть нам шанс, ми зайдемо в парламент», – сказав Вашадзе.

Вранці 26 листопада після попередження учасникам акції, що оточили будівлю грузинського парламенту в Тбілісі, колони частин спеціального призначення МВС Грузії розігнали демонстрантів.

Учасники багатотисячного мітингу протесту намагалися блокувати будівлю, щоб перешкодити владній партії Бідзіни Іванішвілі «Грузинська мрія» зібратися на пленарне засідання.

Поліція застосувала водомет, щоб звільнити входи до парламенту. Опозиція заявила, що продовжить акції протесту, і владі доведеться застосовувати силу щоразу, коли парламент збиратиметься на засідання.

Грузинська опозиція наполягає на проведенні реформи виборчого законодавства і переходу на систему пропорційних виборів за партійними списками замість нинішньої мішаної, мажоритарно-пропорційної системи.

14 листопада парламентська більшість проголосувала проти поправки про перехід на вибори за партійними списками. Опозиція у відповідь заявила, що проводитиме акції протесту. 18 листопада парламент Грузії не зміг відновити роботу: учасники протестів заблокували всі входи в будівлю. Поліція Грузії розігнала демонстрантів за допомогою водомета і сльозогінного газу.

 
…

Водій вантажного автомобіля, в якому виявили 39 загиблих в’єтнамських мігрантів, визнав свою провину в порушенні міграційного законодавства, повідомляє агенція Associated Press.

25-річний Моріс Робінсон визнав, що планував сприяти нелегальній міграції та отримати неправомірну вигоду. Про це він заявив під час засідання Лондонського центрального кримінального суду, в якому брав участь відеозв’язком. 

Водночас він не визнає себе винним у вбивстві 39 людей та торгівлі людьми.

В жовтні 2019 року Робінсону висунули обвинувачення у 39 випадках убивства, а також у змові з метою незаконного переміщення людей, змові з метою допомоги незаконній імміграції і у відмиванні грошей.

Читайте також: Правозахисники проти приєднання Хорватії до «шенгену» через ставлення до мігрантів​

Його затримали невдовзі по тому, як у його вантажівці, яка прибула поромом із Бельгії до Великої Британії, виявили 23 жовтня 39 тіл.

У цій же справі також арештовані ще три особи, підозрювані у змові з метою незаконного переміщення людей і в убивстві. Це 38-річні чоловік і жінка; за повідомленнями, вони є подружжям, а вантажівка є власністю цієї жінки. Також арештований 48-річний чоловік із Північної Ірландії.

Поліція спершу вважала, що загиблі мігранти були громадянами Китаю. Тепер за найімовірніше вважають, що більшість загиблих – громадяни В’єтнаму.

В жовтні 2019 року Робінсону висунули обвинувачення у 39 випадках убивства, а також у змові з метою незаконного переміщення людей, змові з метою допомоги незаконній імміграції і у відмиванні грошей
…

Спільна операція правоохоронних та судових органів Євросоюзу завдала «суворого удару» екстремістському угрупованню «Ісламська держава», йдеться в заяві Європолу 25 листопада.

За даними правоохоронної організації Євросоюзу, протягом чотириденної організації вдалося приховати 26 тисяч одиниць контенту, пов’язаного з «ІД», в тому числі відео та акаунти в соціальних мережах. Правоохоронці зв’язалися з дев’ятьма компаніями, в тому числі Google та Telegram, з вимогою видалити їх з мережі.

Угруповання «Ісламська держава» втратило більшу частину територій, які контролювало в Сирії та Іраку, проте продовжує розповсюджувати пропаганду онлайн.

Читайте також: В Україні затримали розшукуваного Інтерполом росіянина, якого вважають членом «ІД»​

«Вони зникли зі значущої частини інтернету», заявив журналістам речник офісу прокурора Бельгії Ерік ван де Сипт у штабквартирі Європолу в нідерландській Гаазі.

Крім того, поліція заарештувала в Іспанії чоловіка, якого підозрюють в тому, що він був одним із «головних поширювачів» онлайн-пропаганди «ІД».

«Європол і надалі працюватиме над заохоченням тісної співпраці, публічної та приватної, щоб завадити поширенню терористичної онлайн-пропаганди, і продовжить підтримувати забезпечення правосуддя установами країн-членів ЄС, щоб протидіяти терористичним атакам в інтернеті», – йдеться в заяві Євроюсту, іншо установи ЄС, яка співпрацює з правоохоронними та судовими установами країн-членів блоку.

Операцію, яка тривала з 21 по 24 листопада, очолювала бельгійська поліція та прокуратура. До неї долучилися правоохоронні та судові установи Євросоюзу, Європол та Євроюст.
…

Одна зі структур ООН – Всесвітня метеорологічна організація – повідомила, що концентрації вуглекислого газу та інших парникових газів у атмосфері за минулий рік досягли «нового рекордного рівня».

Відповідно до опублікованої перед самітом зі зміни клімату в Мадриді наступного тижня доповіді за 25 листопада, концентрація вуглекислого газу на 47% перевищує рівень доіндустріальної епохи.

«Немає жодних ознак уповільнення темпів, не кажучи вже про зниження концентрації парникових газів в атмосфері, попри усі зобов’язання в рамках Паризької угоди», – заявив голова ВМО Юкка Петтері Таалас.

За його словами, востаннє планета стикалася з такими рівнями вмісту вуглекислого газу в атмосфері 3-5 мільйонів років тому.

У доповіді йдеться, що збільшення рівня вуглекислого газу трохи вище за середні показники зростання, зафіксовані за останнє десятиліття. Рівні метану і оксид азоту, також зросли вище середнього.

Починаючи з 1990 року, на 43% спостерігається зростання «зігріваючого ефекту» на клімат парниковими газами.

«Ця тривала тенденція означає, що майбутні покоління будуть стикатися із щораз серйознішими наслідками зміни клімату, зокрема із підвищенням температури, більш екстремальною погодою, водними потрясіннями, підвищенням рівня моря та порушенням морських і наземних екосистем», – йдеться у звіті.

Цьогорічна кліматична конференція ООН відбудеться в іспанському Мадриді з 2-го до 13-го грудня.
…

На місцевих виборах у районні ради Гонконгу перемагають продемократичні опозиційні кандидати.

У виборах взяли участь 2,9 мільйона людей – явка перевищила 70%.

За даними місцевого мовника RTHK, опозиційні кандидати отримують 390 місць з 452.

Районні ради не мають законодавчих повноважень. Вони виконують функцію дорадчих органів для ухвалення рішень місцевого масштабу. Втім результати виборів на фоні протестів можуть послужити показником того, який характер матимуть майбутні вибори до більш впливової Законодавчої ради та на керівні посади.

Протести розпочалися в червні проти намірів влади дозволити екстрадицію громадян Гонконгу до Китаю. Під юрисдикцію Пекіна колишня британська колонія перейшла в 1997 році. Зараз Гонконг – напів автономний «спеціальний адміністративний регіон».
…

Близько 180 учасників масових антиурядових демонстрацій заарештовано поліцією в Ірані. Про це повідомляє державне агентство ІРНА.

У тексті повідомлення заарештованих називають «лідерами демонстрацій». Їх звинувачують в нападі на співробітників правопорядку, підпалах і незаконних закликах в інтернеті.

Масові демонстрації пройшли в Ірані в середині листопада. Вони були спровоковані зростанням цін на бензин, але швидко переросли в антиурядові виступи. Деякі учасники виступали також проти ісламу як державної релігії Ірану. Демонстрації розігнав поліцейські сили спеціального призначення, які застосували силу і сльозогінний газ проти протестувальників.

Влада Ірану заявляє, що багато протестуючих були підготовлені країнами Заходу і отримували гроші за участь в демонстраціях.

За даними правозахисної організації Amnesty International при розгоні демонстрацій було вбито не менше 106 осіб по всій країні, повідомляло агентство AP. Представники ООН заявляють про «десятки» убитих. Влада Ірану ставить під сумнів ці цифри, однак не надає свою статистику.
…

Конгресмен-республіканець, член комітету з розвідки Девін Нунес у грудні 2018 року обговорював із колишнім генеральним прокурором України Віктором Шокіним можливість розслідування проти енергетичної компанії Burisma, колишнього віцепрезидента США Джо Байдена та його сина Гантера, заявив адвокат бізнесмена Лева Парнаса, заарештованого в Сполучених Штатах за підозрою в шахрайстві та незаконному фінансуванні виборчих кампаній.

За його словами, розмова Шокіна та Нунеса відбулася в столиці Австрії Відні.

Нунес заявив, що подасть в суд на ЗМІ за поширення недостовірних історій, втім прямо не заперечив, що бачився із Шокіним.

За даними журналістів, Лев Парнас та Ігор Фруман допомагали особистому юристу Дональда Трампа Руді Джуліані знайти компромат на Байденів в Україні.

Сам Джуліані в інтерв’ю телеканалу Fox припускає, що Нунес не зустрічався із Шокіним.

«Девін Нунес каже, він не зустрічався із Шокіним. У мене немає причин вірити, що він зустрічався. Але якщо навіть, якщо зустріч була, у цьому не було б нічого поганого. Він міг зустрітися з Шокіним. Шокін міг мати інформацію, докази величезної корупції в Україні, яку приховувала посол США, яку приховував Державний департамент», – сказав Джуліані.

У США ведеться розслідування про можливість імпічменту Трампа через звинувачення в тиску на президента України Володимира Зеленського з метою завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену.

Демократи в Конгресі розцінюють це як зловживання повноваженнями.

Трамп називає розслідування «полюванням на відьом», вказуючи на розшифровку його розмови із Зеленським як на доказ того, що він не порушив жодного закону. Республіканці підтримують президента.
…

Президент Володимир Зеленський нагородив орденом княгині Ольги польську кінорежисерку Агнєшку Голланд, журналістку Washington Post Енн Еплбаум та радницю канцелярії уряду Литовської республіки Діану Варнайтє, а також голову Асоціації прибалтійських українців у місті Клайпеда Леоніда Трегуба – хрестом Івана Мазепи.

Відповідний указ від 22 листопада оприлюднено на сайті глави держави. Як мовиться в указі, нагороди присуджено «за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду Українського народу – Голодомору 1932-1933 років в Україні, подвижницьку діяльність, спрямовану на висвітлення правди про Голодомор».

Незабаром в український прокат виходить фільм «Ціна правди» про Голодомор в Україні польської режисерки Агнєшки Голланд (інша назва «Гарет Джонс» або «Містер Джонс»). Світова прем’єра цієї стрічки відбулася 10 лютого в рамках 69-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.

Книжка американсько-британської журналістка та історика Енн Епплбаум Червоний голод: війна Сталіна проти України» вийшла восени 2017 року в Британії та США.

У 2018 році видавництво Українського науково-дослідного та освітнього центру вивчення Голодомору видало книгу в перекладі українською. Того ж року Форум видавців у Львові визнав її найкращою в номінації «Історія».

23 листопада в Україні та світі вшановують пам’ять загиблих під час Голодомору-геноциду 1932–1933 років.​ Україна з посиланням на дані науково-демографічної експертизи стверджує, що загальна кількість людських втрат від Голодомору 1932–33 років становить майже 4 мільйони осіб, а втрати українців у частині ненароджених становлять понад 6 мільйонів.​

У листопаді 2006 року Верховна Рада України визнала Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.

 
…

Міністр економіки та енергетики Німеччини Петер Альтмаєр порівняв вільний доступ до інтернету до прав на освіту та медичну допомогу, повідомляє Deutsche Welle. Про це він заявив 24 листопада напередодні форуму у Берліні, присвяченому цій темі.

За словами Альтмаєра, інтернет повинен залишатися «глобальним і вільним» також для країн, що розвиваються, і це стосується не тільки урядових, а й неурядових секторів.

Україна опинилася в списку «частково вільних країн» у рейтингу «Свобода в мережі-2019», складеному правозахисною організацією Freedom House. Серед країн пострадянського простору вище за Україну розташувалися Киргизстан, також визнаний «частково вільним», а також цілком «вільні» Вірменія та Грузія. Водночас «невільними» визнані Азербайджан, Білорусь, Казахстан, Узбекистан та Росія.

Як ідеться в тексті, українські політики намагаються маніпулювати суспільною думкою в мережі, і число таких випадків зросло перед президентськими виборами 2019 року в Україні. 

Тим часом, інша правозахисна організація Amnesty International  вказує на загрози правам людини з боку великих корпорацій та соцмереж, які збирають та акумулюють велику кількість особистої інформації про людей. 

В Amnesty International нагадали про скандал навколо компанії Cambridge Analytica, «який показав, на скільки легко інформацію про людину можуть використати не за призначенням непередбачуваним шляхом з метою маніпуляції ними та впливу». У 2018 році компанію звинувачували у зловживанні особистими даними десятків мільйонів користувачів соціальної мережі Facebook для втручання у вибори президента США на користь Дональда Трампа.
…

Журналіста Володимира Чуденцова затримали на кордоні у потязі Брест-Варшава 21 листопада, з того часу він перебуває в ізоляторі тимчасового тримання Бреста. Як пояснюють у виданні TUT.BY, завтра спливає 72 години, після чого журналіста мають або відпустити, або обрати йому запобіжний захід.

За словами його матері Ніни Зуєвої, причиною затримання стало виявлення у сумці Чуденцова пакета з речовиною, схожою на наркотичну, поки той ходив до вбиральні. Як сказала жінка у коментарі білоруської редакції Радіо Свобода, станом на 22 листопада їй не вдалося побачитися з сином, але у них вдома силовики також провели обшук, виявивши ще кілька пакетів з невідомою речовиною.

Належність цих речей її сину Зуєва заперечує.

Тим часом, автор телеграм-каналу Nexta Степан Путило заявив, що пов’язує затримання Чуденцова з тим, що журналіст був співавтором документального фільму «Лукашенко. Кримінальні матеріали», який на YouTube станом на зараз переглянули майже 1,8 мільйони користувачів.

За його словами, Чуденцов напряму не був пов’язуваний з каналом, але допомагав з редактурою та надавав консультації.

Як повідомляє «Настоящее время», у 90-х Чуденцов працював на державні медіа, а з 2010 змінив прізвище і працював на «Російську службу новин», а ще пізніше – на TUT.BY. Звільнившись звідти, заснував сайт by24.org.

 
…

Кількість загиблих внаслідок сутичок між поліцейськими та протестувальниками в Іраку зросла до 340, за даними поліцейських та медиків, ще 61 людина отримала поранення.

22 листопада співробітники безпекових служб знову зіткнулися з мітингарями на центральному мосту в Багдаді. Двоє учасників протестів загинули від куль, ще двоє – від прямого попадання каністрою зі сльозогінним газом.

Поблизу міста Басра на півдні Іраку правоохоронці застосували силу, щоб відкрити доступ до головного порту країни Умм-Каср. Протестувальники блокували його протягом п’яти днів. Робота порту досі не відновлена в повному обсязі.

22 листопада головний клірик шиїтів Іраку Верховний аятолла Алі ас-Сістані закликав політиків реформувати виборче законодавство, назвавши це єдиним способом вгамувати протести.

«Ми підкреслюємо, що важливо ухвалити закон про вибори та виборчу комісію, тому що це означатиме, що країна омине велику кризу», – сказав представник аятолли під час проповіді в п’ятницю у священному місті Кербала.

Президент Іраку Бархам Саліх запропонував реформи, які дозволять законодавцям обиратися напряму з кожного району, а не цілих провінцій, і брати участь у виборах індивідуально, а не в складі партійних списків.

Протестувальники вважають, що така реформа знизить владу партію та забезпечить кращу представленість регіонів у владі.

Протести в Іраку тривають з 1 жовтня 2019 року. Їх учасники невдоволені нестачею робочих місць, перебоями в подачі електроенергії, браком чистої води, поганою освітою, охороною здоров’я, а також загальною корупцією.

Ірак є п’ятим за величиною виробником та експортером нафти у світі. Водночас, за оцінками, близько 20% населення країни живуть у бідності. Безробіття серед молоді сягає 25%, що вдвічі більше, ніж загалом по країні.
…

Шпигун, який працював на користь Китаю, здався владі Австралії і просить політичного притулку – про це 23 листопада повідомляють австралійські ЗМІ.

За даними журналістів газети The 9, чоловіка ідентифікували як Вонга «Вільяма» Лік’янґа. Він нібито надав австралійській контрррозвідці дані про те, як Пекін здійснює свої розвідувальні операції за кордоном.

Також Вонг, за повідомленнями, розкрив особи командування китайської розвідки, що працює в Гонконгу, де зараз тривають антикитайські протести.

Читайте також: Підполковник «Z. K.» і рандеву в «Чорній вівці». Нове фіаско ГРУ Росії в Сербії​

Газети The Age та The Sydney Morning Herald передають зі слів Вонга, що він був особисто задіяний в операціях із проникнення та підривної роботи у Гонконгу, Тайвані та Австралії.

Він також «детально описав», як Китай таємно котролює публічні компанії для фінансування розвідувальної діяльності.

Наразі Вонг мешкає в Сіднеї, куди раніше приїхав до дружини та маленького сина. Він має туристичну візу і подав запит на надання політичного притулку, повідомляють ЗМІ.

В інтерв’ю місцевому телеканалу чоловік повідомив, що його стратять, якщо він повернеться до Китаю.

Читайте також: Комітет британського парламенту з розвідки: брак рішучої відповіді Заходу на агресію в Україні зробив Росію ще зухвалішою​

«Щойно я повернуся, мені кінець», – сказав він через перекладача в ефірі місцевої програми «60 хвилин».

Голова казначейства Австралії Джош Фріденберг назвав свідчення Вонга «дуже тривожними», проте не уточнив, чи отримає той політичний притулок, повідомляє The Sydney Morning Herald.

У вересні 2019 року американське видання The New York Times повідомило, що Китайська розвідка використовує соцмережу для пошуку роботи LinkedIn для того, щоб знаходити шпигунів з-за кордону.

 
…

Влада Ірану визнала арешт близько 100 ймовірних лідерів протестів, що не вщухають в країні. Один з духовних лідерів Ірану ятолла Ахмад Хатамі 22 листопада у Тегерані сказав вірянам, що «деякі з лідерів заворушень були анархістами, які заслуговують смертного вироку». Він звинуватив їх у нападах на мечеті та інші ісламські установи. Інші офіційні особи назвали демонстрантів «бандитами» і «бунтівниками» і звинуватили «іноземних ворогів» у «змові» проти іранського керівництва.

Управління комісара ООН з прав людини та інші правозахисні групи вважають, що десятки демонстрантів були вбиті і поранені, а також значно більша, за офіційну, кількість людей опинилася за ґратами.

Тегеран назвав такі оцінки «фальшивими» і заявив, що офіційно підтверджено загибель 9 людей і арешт більш ніж 1000.

Незалежну оцінку ситуації в Ірані ускладнює широкомасштабне блокування доступу до інтернету.

22 листопада США запровадили санкції проти міністра зв’язку Ірану Мохаммада Джавада Азарі-Джахромі за його роль у «широкомасштабній інтернет-цензурі» під час протестів у країні, повідомило Міністерство фінансів США.

Нинішні демонстрації спалахнули після того, як уряд заявив, що почне обмежувати продаж пального в одні руки і підвищувати ціни через те, що економіка країни потерпає від санкцій США.

За повідомленнями джерел, які змогли отримати доступ до інформації, протести упродовж цього тижня поширилися на більш ніж 100 іранських міст, відколи 15 листопада влада ввела обмеження на пальне.
…

Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти міністра зв’язку Ірану за його роль у «широкомасштабній інтернет-цензурі» під час протестів у країні.

Як повідомило 22 листопада Міністерство фінансів США, будь-яку власність Мохаммада Джавада Азарі-Джахромі під юрисдикцією США буде заблоковано.

За даними влади Ірану, на даний час інтернет-зв’язок у деяких провінціях повернули після практично повного блокування.

За день до цього державний секретар США Майк Помпео закликав іранців присилати США відео, фото й іншу інформацію, «яка документує жорсткі дії з боку режиму» щодо протестувальників.

«США покажуть ці зловживання і запровадять санкції», – написав Помпео у твітері 21 листопада.

Президент Ірану Хассан Роугані 20 листопада заявив про «перемогу над змовою ворогів». Так на засіданні уряду, яке транслювалося по телебаченню, він прокоментував придушення масових протестів у країні, які спалахнули у зв’язку з підвищенням цін на паливо.

За словами Роугані, протести були частиною «змови» іноземних ворогів Ірану – Саудівської Аравії, Ізраїлю і США.

Напередодні міжнародна правозахисна організація Amnesty International із посиланням на «достовірні дані» повідомила про загибель щонайменше 106 протестувальників у 21 місті Ірану під час протестів проти підвищення цін на пальне.

«Організація вважає, що справжнє число загиблих може бути значно вищим, за деякими даними – до 200», – йдеться в повідомленні.

Водночас влада Ірану повідомила про 12 загиблих протестувальників і представників сил безпеки, а також про арешт понад 600 людей від 15 листопада, коли почалися масові акції.

Тим часом, ООН закликала Тегеран обмежувати застосування сили проти мирних демонстрантів і відновити інтернет-зв’язок у країні.

Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї 17 листопада підтримав рішення уряду підвищити ціни на бензин і розкритикував протестувальників.

Нинішні демонстрації спалахнули після того, як уряд заявив, що почне обмежувати продаж пального в одні руки і підвищувати ціни через те, що економіка країни потерпає від санкцій США.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що доручив своєму адвокатові Руді Джуліані вести «українське питання» через добру репутацію останнього у справах, що стосуються подолання корупції. Про це, як пишуть у п’ятницю західні ЗМІ, президент США сказав в інтерв’ю телеканалу Fox News.

«Він також мій друг. Він чудова людина… Коли ви маєте справу з корумпованою країною, якщо Руді Джуліані отримав довіру, то через свою репутацію…Коли Руді Джуліані їде туди, і ви чуєте, що це корумпована країна, це дуже багато значить», – сказав Трамп.

Він назвав Джуліані «знаковою постаттю» через його роботу на посаді мера Нью-Йорка, вказавши, що він був «найбільшим борцем зі злочинами, напевно, за останні 50 років», маючи на увазі його роботу як федерального прокурора.

Ці заяви Дональда Трампа пролунали наступного дня після завершення публічних слухань в Палаті представників США в рамках імпічменту президента. Під час слухань співробітник посольства США в Києві Девід Голмс зазначив, що в березні 2019 року на політику США щодо України значний вплив почав мати юрист президента Трампа Руді Джуліані та особи, які йому допомагали.

Ще один свідок, посол США в Європейському союзі Ґордон Сондланд заявив, що діяв за вказівкою президента США Дональда Трампа, коли спілкувався з особистим юристом президента Руді Джуліані з питань політики щодо України. 

Перед цим тимчасовий повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор розповів американським законодавцям, персональний адвокат Трампа Руді Джуліані просував вимогу американського президента до українського – публічно оголосити про розслідування стосовно демократів та української газової компанії Burisma, де працював син ексвіцепрезидента США Джо Байдена, в обмін на візит українського президента до Білого дому й перед рішенням Вашингтона розморозити військову допомогу.

Демократи в Палаті представників, які ініціювали розслідування, намагаються довести, що Трамп – в обхід звичайної процедури – через довірених осіб тиснув на Україну, щоб завдати шкоди своєму політичному опонентові Джо Байдену. Сам Трамп і республіканці заперечують порушення закону з боку президента.
…