10 вересня у російському Іжевську біля будівлі Державної ради Удмуртії вчений Альберт Разін підпалив себе. Він вимагав захистити удмуртський етнос
…

Соціальна мережа Twitter заблокувала офіційні акаунти лідера комуністичної партії Куби Рауля Кастро і його дочки Маріели, повідомляє агентство Reuters. Крім цього були заблоковані облікові записи Міністерства зв’язку і кількох журналістів місцевих державних ЗМІ. Спілка журналістів Куби назвала дії соцмережі «цензурою».

Блокування акаунтів почалося 11 вересня під час звернення до народу голови Держради і Ради міністрів Куби Мігеля Діаса-Канеля. Він попередив кубинців, що через санкції США країні загрожує енергетична криза.

Представник Twitter, коментуючи блокування, послався на правила компанії, які забороняють за допомогою використання декількох облікових записів штучно виводити новини в топ. МЗС Куби назвало дії соцмережі «очевидною узгодженою операцією, метою якої було обмежити заяви революціонерів на захист правди».

Мігеля Діаса-Канеля обрали новим президентом Куби члени Національної асамблеї навесні минулого року. Рауль Кастро зберігає значний політичний вплив як лідер владної комуністичної партії Куби.

Він очолив Кубу у 2006 році замість свого старшого брата Фіделя, який був лідером острова з часів революції 1959 року. У 2013 році Кастро-молодшого вдруге обрали президентом на п’ятирічний термін.

За даними Комітету захисту журналістів, Куба потрапляє до списку 10 країн світу із найбільшою цензурою.

 
…

Білий дім розблокував 250 мільйонів доларів, призначених для військової допомоги Україні. Міністерство оборони США зможе використати ці кошти до 30 вересня, коли добігає кінця фіскальний рік.

Перед цим сенатор Дік Дурбін підготував поправку, яка змусила б Білий дім розблокувати уже погоджені Конгресом витрати.

В офісі Дурбіна в коментарі Українській службі «Голосу Америки» підтвердили, що кошти розблокували. При цьому там зазначили, що через спричинену Білим домом затримку «Міноборони США буде дуже складно використати відведені 250 мільйонів доларів протягом двох тижнів, які лишились до часу, коли закінчиться термін, відведений на використання цих коштів».

У серпні Білий дім вирішив проаналізувати програму військової допомоги Україні, щоб переконатися, що гроші будуть витрачені відповідно до інтересів США.
…

Нові переговори між Європейським парламентом та Радою Європи про призначення першого керівника прокуратури Європейського союзу мають початися наступного тижня. Найбільш імовірно – 17 вересня.

Перші переговори відбувалися в лютому, проте зупинилися через те, що уряди країн Європейського союзу та Європейський парламент підтримували різних кандидатів.

Уряди ЄС виступили за призначення головою прокуратури ЄС француза Жана-Франсуа Бонера. Європарламентарі підтримували кандидатуру румунки Лаури Кевеші.

Застій у переговорах продовжився влітку після виборів до Європейського парламенту в травні.

За даними ЗМІ, Франція відкликала кандидатуру Бонера на користь Кевеші. Втім, офіційно Париж не змінив свою позицію. Бонер стверджував, що й досі претендує на посаду прокурора ЄС. У той же час у пресі з’явилася інформація, що він – кандидат на посаду керівника французької прокуратури у справах про фінансові злочини.

Джерело в Раді Європи розповіло Радіо Свобода, що Бонер наразі залишається тим кандидатом, якого підтримують представники Ради Європи.

Кевеші має хорошу репутацію в Європейському союзі через її роботу в румунському Національному антикорупційному управлінні. Її звільнили з посади голови управління у 2018 році. Критики цього рішення стверджували, що румунська влада таким чином намагається запобігти кримінальному переслідуванню високопосадовців.
…

Після тривалих дебатів керівництво Праги 6 – району чеської столиці, де встановлений пам’ятник радянському маршалові Івану Конєву, ухвалило рішення встановити на цьому місці пам’ятник визволителям Праги. 

Для пам’ятника Іванову Конєву будуть шукати інше, гідне такого монументу місце на теренах Праги. «Ми забезпечимо достойне перенесення сучасного пам’ятника до однієї з інституцій збереження національної пам’яті», – зазначив з нього приводу керівник Праги 6 Ондржей Коларж.

За це рішення віддали свої голоси більшість – 33 депутатів районної ради Праги 6 з усього 40 депутатів, які взяли участь в голосуванні. 

Водночас керівництво Праги 6 вирішило виголосити конкурс на новий пам’ятник, присвячений пам’яті визволителів Праги. У зв’язку з цим буде проводитись відповідна робота для фінансового забезпечення реалізації нового проекту.

Таким чином завершились тривалі і бурхливі дебати навколо майбутнього пам’ятника Іванові Конєву у Празі. Однак і сьогодні під час засідання керівництва Праги 6 під стінами її офісу зібрались як захисники, так і противники перенесення пам’ятника, що свідчить про значний інтерес чехів до історії, зокрема, до теми визволення Чехословаччини від нацизму.

Пам’ятник радянському маршалові Івану Конєву – двічі Героєві Радянського союзу (1944 р., 1945 р) і Героєві Чехословацької соціалістичної республіки (1970 р.) був відкритий у Празі на площі Інтербригади 9 травня 1980 року з нагоди 35 роковин звільнення Чехословаччини від нацизму (автори – чеські скульптори Зденєк Крібус і Вратіслав Ружічка). 
…

Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо розпустив парламент і оголосив про початок виборчої кампанії. Загальнонаціональні вибори мають відбутися 21 жовтня.

Лідер Консервативної партії Ендрю Шкір вважає, що Трюдо «втратив моральний авторитет» на управління країною через скандал навколо інженерно-будівельної компанії SNC-Lavalin. У лютому колишній міністр юстиції та генеральний прокурор Канади Джоді Вільсон-Рейболд стверджувала, що Трюдо намагався переконати її вберегти SNC-Lavalin від суду й піти на мирову угоду.

Читайте також: Трюдо заявив про «узи сім’ї, дружби та спільні цінності» у відносинах Канади та України

Канадську компанію звинувачують у тому, що вона давала десятки мільйонів доларів хабарів з метою виграти контракти в Лівії в часи режиму Муаммара Кадаффі, якого вбили у 2011 році.

Сам Трюдо заперечував тиск на прокуратуру в справі SNC-Lavalin, але говорив, що багато людей втратять роботу, якщо почнеться кримінальне переслідування компанії.

Цей скандал негативно позначився на рейтингу Трюдо, який став прем’єр-міністром у 2015 році.
…

Пам’ятні заходи з нагоди 18-ї річниці терактів 11 вересня відбулися в США. Родичі загиблих та сотні людей, які вижили під час атаки, зібралися у Нью-Йорку на місці, де стояли вежі близнюки.

На згадку про загиблих рівно о 8 годині 46 хвилин, коли в північну вежу комплексу врізався перший викрадений терористами літак, оголосили хвилину мовчання.

Президент США Дональд Трамп провів хвилину мовчання в Білому домі. Потім він відвідав церемонію для сімей загиблих в результаті атаки на Пентагон. Під час свого виступу Трамп пообіцяв продовжити військову операцію проти радикального руху «Талібан».

На початку вересня президент США припинив переговори з талібами після вибуху в Кабулі. Тоді загинули 12 людей, в тому числі американський військовий. Рух «Талібан» узяв на себе відповідальність за вибух.

Теракти 11 вересня 2001 року здійснили 19 терористів, пов’язаних з «Аль-Каїдою». Вони захопили чотири пасажирські лайнери. Два з них були спрямовані на вежі-близнюки Всесвітнього торгового цента в Нью-Йорку і будівлю Міноборони в Вашингтоні. Ще один лайнер розбився неподалік від міста Шанксвілл у штаті Пенсильванія. Загинули майже три тисячі людей, шість тисяч отримали поранення.
…

Франція очікує від Росії відповіді про дату саміту лідерів країн «нормандського формату», повідомила посол Франції в Росії Сільві Берманн у коментарі російському «Інтерфаксу».

«Поки що дату не визначено. Ми очікуємо відповіді від Росії», – заявила Берманн.

За її словами, дату саміту визначать найближчим часом.

Останніми тижнями точаться розмови про те, що після тривалої перерви може вже ближчим часом відбутися новий саміт у «нормандському» форматі, з участю керівників України, Франції, Німеччини і Росії. Із закликами провести такий саміт виступає президент України Володимир Зеленський. Він також пропонував розширити коло учасників за рахунок керівників Великої Британії і США, але ця пропозиція наразі не знайшла підтримки.

26 серпня президент Франції Емманюель Макрон заявив, що наступні переговори у «нормандському форматі» відбудуться у вересні, однак дати не назвав.

Президент Росії Володимир Путін, зі свого боку, вже заявляв, що може зустрітися з українським керівником тільки за умови, зокрема, прямих переговорів Києва з ватажками підтримуваних Росією незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», що визнані в Україні терористичними. Дотепер офіційний Київ відкидає таку можливість.
…

Москва обіцяє розширити обмежувальні списки на в’їзд громадян США в Росію після того, як Вашингтон запровадив санкції проти двох співробітників Слідчого комітету Росії, звинувачених у тортурах проти послідовників «Свідків Єгови». Про це 11 вересня заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков російському державному агентству новин ТАСС.

«Ми, зрозуміло, відповідним чином розширимо наші обмежувальні списки на в’їзд американських громадян до нас. Відкрито говоримо про це», – сказав він.

Рябков додав, що як тільки в США відмовляться від «ганебної практики розширення подібних списків», Росія вчинить аналогічно.

Сполучені Штати Америки запровадили персональні санкції проти двох співробітників Слідчого комітету Росії, звинувативши їх в тортурах щодо послідовників релігійної організації «Свідки Єгови» в Сургуті.

Читайте також: Переслідування «Свідків Єгови» в Росії: заборона, затримання, катування

Як йдеться в повідомленні на сайті Держдепартаменту США, йдеться про керівника управління Слідчого комітету в Сургуті Володимира Єрмолаєва і старшого слідчого Степана Ткача.

Їх звинувачують у катуванні щонайменше семи послідовників «Свідків Єгови» в лютому 2019 року. За повідомленням, співробітники СКР на чолі з Єрмолаєвим і Ткачем «душили, били електрошокером і жорстоко били»послідовників «Свідків Єгови» під час допитів.

У 2017 році Верховний суд Росії визнав екстремістською діяльність релігійної організації «Свідки Єгови» і заборонив її в Росії. Після цього почалися регулярні арешти й обшуки її послідовників. У Сургуті після затримання в лютому сім людей поскаржилися на катування з боку слідчих, проте порушувати кримінальну справу за фактом тортур влада відмовилася.

Сполучені Штати Америки неодноразово закликали Росію зупинити переслідування «Свідків Єгови». Як наголошується в заяві Держдепартаменту, «незважаючи на те, що вони не становлять загрозу національній безпеці Росії, більше ніж 60 «свідків» у даний час очікують суду в кримінальних справах у СІЗО або під домашнім арештом, понад 250 – під слідством».

 
…

Росія не має очікувань щодо поліпшення відносин зі США після відставки радника президента Трампа з національної безпеки Джона Болтона. Про це, коментуючи перестановки в американській адміністрації, заявив заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков.

«Ми багато разів спостерігали в минулому, що ті або інші перестановки в складі адміністрації (США) зовсім не спричиняють ані поліпшення відносин, ані їхньої нормалізації, всупереч заявам, які роблять високопосадовці тієї ж адміністрації», – цитують слова Рябкова російські інформагенції.

Речник Кремля Дмитро Пєсков назвав відставку Болтона «внутрішньою справою американців».

Президент США Дональд Трамп 10 вересня заявив, що звільнив свого радника з питань національної безпеки Джона Болтона.

«Минулої ночі я проінформував Джона Болтона, що Білий дім більше не потребує його послуг», – написав Трамп у Twitter.

Він розповів, що не був згоден з багатьма пропозиціями Болтона.

Президент США пообіцяв наступного тижня назвати ім’я свого нового радника з питань нацбезпеки.

Болтон працював радником Трампа з березня 2018 року.

 
…

Сполучені Штати Америки запровадили санкції проти «широкого кола терористів і їхніх прихильників», повідомило 10 вересня Міністерство фінансів США.

Серед тих, кого стосуються обмежувальні заходи – 15 осіб і організацій, пов’язаних з екстремістськими угрупованнями «Хамас», «Аль-Каїда», «Ісламська держава», а також іранським Корпусом вартових ісламської революції. Всі ці організації були визнані в США терористичними.

Указ про розширення санкцій підписав президент США Дональд Трамп до 18-ої річниці терактів 11 вересня 2001 року.

11 вересня 2001 року 19 бойовиків «Аль-Каїди» захопили чотири пасажирські літаки, два з них спрямували у хмарочоси Світового торговельного центру у Нью-Йорку, після чого так звані «башти-близнюки» завалилися. Ще один влетів у будівлю Пентагону. Четвертий літак розбився у Пенсильванії.

Унаслідок терактів загинули близько трьох тисяч людей, більшість із них – під час падіння веж Світового торговельного центру.

 
…

Інформатором, якого Центральне розвідувальне управління США нібито евакуювало з Росії в 2017 році, був Олег Смоленков, повідомило російське видання «Коммерсант». За цими даними, Смоленков працював в адміністрації президента Росії, а перед тим – у посольстві Росії у Вашингтоні.

Відповідаючи на запитання журналістів, речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що чоловік з таким ім’ям справді працював в адміністрації, «але його звільнили кілька років тому».

Публічні дані російського уряду у 2008 та 2010 роках вказують особу на ім’я Олег Смоленков, яка працювала в адміністрації Дмитра Медведєва, коли він був президентом у 2008–2012 роках. Тавкож є дані про роботу Смоленкова другим секретарем посольства Росії в США.

За даними сайту Daily Storm, у 2017 році російські слідчі відкрили розслідування щодо вбивства після того, як Смоленков та його родина нібито зникли під час перебування в Чорногорії. «Коммерсант» посилався на дані неназваних силовиків, що слідство про вбивство відкривалося та закривалося кілька разів.

Американські засоби інформації 9 вересня повідомили, що Центральне розвідувальне управління в 2017 році вивезло з Росії свого інформатора, який повідомляв секретні дані щодо російського президента Володимира Путіна, включно з інформацією про ймовірне втручання Росії в президентські вибори в США.

The New York Times і CNN вказали, що цю людину вважали цінним надбанням для американської розвідки. Інформатор не перебував у найближчому оточенні Путіна, але мав доступ до даних національної безпеки Росії та іншої секретної інформації.

Неназвані російські чиновники сказали московській газеті «Коммерсант», що повідомлення не відповідають дійсності. Речниця ЦРУ заявила CNN, що повідомлення є «помилковою спекуляцією», у Білому домі також назвали інформацію CNN неточною.

Видання The New York Times повідомляло, що ця особа впродовж десятиліть надавала інформацію Сполученим Штатам. Серед отриманих повідомлень були й ті, які допомогли американським спецслужбам дійти висновку, що російський президент Володимир Путін безпосередньо брав участь у зусиллях із втручання в президентські вибори у США.

Наприкінці 2016-го та на початку 2017 року, як повідомляє видання, ЦРУ намагалося вивезти цю людину з Москви, але вона відмовлялася через сімейні проблеми. Однак у першій половині 2017 року росіянин пристав на цю пропозицію.

Також телеканал CNN повідомляв, що ухвалення рішення про вивезення цієї особи з Росії було пришвидшене через занепокоєння американської розвідки, що президент США Дональд Трамп міг розголосити секретну інформацію російським чиновникам, зокрема під час зустрічі в Білому домі в травні 2017 року. Це рішуче заперечує речниця Білого дому.
…