Північна Америка втратила близько трьох мільярдів птахів із 1970 року, йдеться в статті журналу Science.

«Три мільярди – це разюча цифра», – сказав Кеннет Розенберґ, представник Корнеллського університету та Американської організації з охорони птахів.

Експерти зазначають, що за останні 50 років кількість птахів у Сполучених Штатах та Канаді зменшилася на 29 відсотків.

Найбільша загроза існує для птахів на луках, які страждають через зникнення прерій та розширення сільськогосподарських угідь. Крім того, небезпечним є ріст використання пестицидів, які вбивають комах.

«Ми бачимо одну й ту ж річ у всьому світ. Інтенсифікація сільського господарства й зміни у використанны земель тиснуть на популяцію цих птахів», – сказав Розенберґ в коментарі Agence France-Presse.

На думку вчених, багато тварин можуть вимерти через діяльність людини. Вони прогнозують, що втрата цих тварин матиме вплив на життя людей через порушення функціонування екосистем.
…

У 2018 році понад 29 мільйонів дітей народилися в зоні конфліктів, включно з Афганістаном, Сомалі, Південним Суданом, Сирією та Єменом, йдеться у звіті Дитячого фонду ООН (UNICEF).

Виконавчий директор фонду Генрієтта Форе наголосила, що жорстокі конфлікти суттєво обмежують доступ батьків та їхніх дітей до життєво необхідних послуг.

Співробітниця UNICEF в Афганістані розповіла, що її п’ятирічний син перебуває в спільноті, де «постійно зіштовхується зі звуками вибухів, запахом диму разом із регулярним звучанням сирен поліції чи «швидкої» або з постійними сигналами машин чи мотоциклів, які відвозять поранених до госпіталю».

Спецпроєкт «Діти війни»

«Він здригається та прокидається вночі, якщо на швидкості повз наш дім проїжджає вантажівка, коли іноді тремтять вікна нашого будинку. Він думає, що це може бути нова атака», – розповіла співробітниця UNICEF в Афганістані, де вже 18 років триває громадянська війна.

У лютому 2019 року організація Save the Children у своєму звіті повідомила, що принаймні 550 тисяч дітей вважаються загиблими внаслідок збройних конфліктів у 10 країнах у період 2013-2017 років.
…

У Вашингтоні ввечері 19 вересня за місцевим часом сталася стрілянина, внаслідок якої загинула людина. Про це повідомила поліція.

В результаті інциденту ще п’ятеро людей отримали поранення, двоє з них – у критичному стані.

Підозрюваного поки не затримали, мотиви злочину з’ясовують. «Детективи опитують свідків і переглядають записи з камер відеоспостереження», – зазначив представник поліції.

Як повідомляє Reuters, інцидент стався на відстані близько двох миль від Білого дому.
…

Співробітники поліції Росії затримали директора Фонду боротьби з корупцією Івана Жданова, соратника опозиціонера Олексія Навального. Жданова затримали біля його будинку в Москві за звинуваченням у порушенні правил організації мітингу, повідомив голова юридичного відділу ФБК В’ячеслав Гімаді.

За цією статтею адміністративного кодексу він уже відбув два арешти влітку – за організацію протестних акцій проти недопуску опозиційних кандидатів до виборів у Московську міську думу. Жданов сам був одним із таких кандидатів.

Соратник Олексія Навального Леонід Волков розповів, що ще тоді на директора ФБК склали кілька протоколів «на майбутнє, і ось момент настав». За його інформацією, сьогодні Жданова повезуть в Міщанський суд Москви, де можуть призначити новий адміністративний арешт.

На початку серпня Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу про відмивання грошей у Фонді боротьби з корупцією Навального.

Слідчі стверджують, що з 2016 по кінець 2018 року співробітники ФБК нібито відмили «велику суму грошей в рублях й іноземній валюті, які свідомо для них були придбані злочинним шляхом». Скільки грошей було відмито – досі невідомо. У заяві СКР було сказано «до 1 мільярда рублів», але в ордерах на обшук, які слідчі пред’являли на місці, значаться 75 мільйонів рублів.

У самому ФБК звинувачення у відмиванні заперечували і наполягали, що обшуки в них пов’язані з політичними причинами. А саме – з розслідуваннями фонду щодо корумпованих чиновників і співробітників силових структур.

12 вересня в штабах Навального, офісах і будинках співробітників штабів і ФБК у 40 російських містах пройшли обшуки.
…

Центристська партія «Синьо-білі» відхилила пропозицію прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу об’єднати сили у коаліції.

«Ми не увійдемо в коаліцію, очолювану Нетаньягу», – заявив 19 вересня один із лідерів «Синьо-білих» Моше Яалон на заході, в якому взяв участь лідер партії Бенні Гантц.

У відеоповідомленні 19 вересня Нетаньягу закликав Гантца разом створити уряд єдності після того, як на виборах 17 вересня – других за п’ять місяців – не було переможця, який би самостійно міг сформувати уряд.

Партія Гантца, тим не менше, на два місця випереджає праву партію Нетаньягу «Лікуд» – свідчать результати виборів, оприлюднені ізраїльськими ЗМІ.

Гантц, колишній командувач армії, заявив, що він має бути прем’єр-міністром в уряді широкої коаліції, але неодноразово виключав його формування з Нетаньягу, посилаючись на висунення звинувачень у корупції проти прем’єр-міністра.

Нетаньягу заперечує будь-які протиправні дії.
…

Російська прокуратура просить Московський міський суд пом’якшити запобіжний захід актору Павлу Устинову, якого засудили до 3,5 років колонії загального режиму за звинуваченням у нападі на співробітника Російської гвардії на акції 3 серпня в Москві.

Устинова просять звільнити з-під варти під підписку про невиїзд до розгляду апеляції на вирок.

За версією слідства, Устинов вигукував образи на адресу поліцейських на акції за допуск незалежних кандидатів на місцевих виборах у Москві. Під час затримання він нібито чинив опір і вивихнув плече співробітнику Росгвардії.

Устинов провину не визнає і стверджує, що не брав участі в акції і просто стояв на вулиці. 

8 вересня в Москві відбулися місцеві вибори. Виборча кампанія супроводжувалася акціями на підтримку опозиційних кандидатів у депутати, яких не допустили до участі у виборах. Після протестів 27 липня в центрі Москви Слідчий комітет порушив кримінальні справи про масові заворушення і застосування насильства щодо поліцейських.

У цих справах були заарештовані 16 осіб. Деякі з них уже засуджені. Правозахисники відзначають, що нічого з того, що можна кваліфікувати як «масові заворушення» і «застосування насильства до поліцейських», в Москві не відбувалося.
…

Поліція Чорногорії затримала 18 вересня двох лідерів опозиційної партії «Справжня Чорногорія» Марко Мілачича і Владислава Дайковича під час спроби протестувати біля будівлі прокуратури.

Під час затримання Мілачичу зламали палець, у нього також гематоми і подряпини.

Керівництво партії засудило «терор і затримання Мілачича та інших членів партії».

Партія «Справжня Чорногорія» була заснована в січні 2018 року. Ці політики борються за нейтральний статус країни, що має спричинити вихід Чорногорії з НАТО. Вони також оголошували, що боротимуться за відновлення відносин із Росією і скасування санкцій Чорногорії щодо Москви.

Високий суд у Чорногорії 9 травня засудив 14 осіб у справі про спробу державного перевороту і силового повалення влади в жовтні 2016 року. Серед засуджених – двоє лідерів проросійської опозиційної партії Чорногорії Андрія Мандич і Мілан Кнежевич – їх засудили до п’яти років ув’язнення кожного за звинуваченням у сприянні спробі поваленню влади, метою чого було запобігання вступу Чорногорії до НАТО.

Також серед засуджених – двоє ймовірних представників російської розвідки Едуард Шишмаков і Володимир Попов. Їх засудили заочно до 15 і 12 років ув’язнення відповідно – за звинуваченням в організації спроби перевороту.

6 жовтня 2016 року влада Чорногорії оголосила, що їй вдалося запобігти спробі державного перевороту під час парламентських виборів. Чорногорська прокуратура вважає, що змовники, серед яких – росіяни, намагалися зірвати вступ країни в НАТО і забезпечити прихід до влади проросійських сил.

Москва ці звинувачення заперечує.

Слідство вважає, що сценарій перевороту припускав стрілянину по демонстрантах, захоплення парламенту і вбивство прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича.

У червні 2017 року Чорногорія стала 29-м членом НАТО.
…

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп пропонує призначити радником з національної безпеки США Роберта О’Браєна замість звільненого раніше Джон Болтона.

«Я із задоволенням повідомляю, що нашим новим радником стане Роберт О’Браєн, який на даний час успішно займає роль спеціального посланника президента з питань заручників. Я довго і наполегливо працював із Робертом. Він чудово впорається», – написав Трамп у твітері 18 вересня.

Президент США Дональд Трамп звільнив свого радника з питань національної безпеки Джона Болтона 10 вересня.

Трамп, зокрема, різко розкритикував пропозиції Болтона щодо політики стосовно Північної Кореї та Венесуели. Він також заявив, що позиція Болтона часто не збігалася з іншими представниками адміністрації.

Болтон працював радником Трампа з березня 2018 року.
…

Російські прикордонники затримали щонайменше 160 громадян Північної Кореї, які, за їхніми даними, незаконно рибалили у територіальних водах Росії.

Як повідомили 18 вересня російські ЗМІ, зокрема «РИА Новости» й «Інтерфакс», російська влада захопила два рибальські судна і 11 моторних човнів в Японському морі.

«Знайдено і вилучено заборонене рибальське спорядження і незаконно видобуті морські біологічні ресурси. Деякі іноземці були поранені, їм надали медичну допомогу», – повідомляє «Інтерфакс» із посиланням на пресслужбу ФСБ Росії.

Вперше про інцидент повідомили 17 вересня, коли ФСБ Росії заявила, що троє прикордонників були поранені під час протистояння з північнокорейськими браконьєрами в морі. У той час у ФСБ заявили лише, що понад 80 моряків взяли під варту.

Міністерство закордонних справ Росії викликало повіреного у справах Північної Кореї Зіна Чжона Хепа через інцидент, висловивши «серйозну стурбованість».

Російські прикордонники часто затримують північнокорейських рибалок на Далекому Сході, деяких із них засуджують до термінів ув’язнення.

У липні Північна Корея відпустила російський рибальський човен з російсько-південнокорейським екіпажем після того, як його затримали за порушення правил в’їзду.

 
…

США і Білорусь вирішили відновити свої дипломатичні представництва в Мінську і Вашингтоні на рівні послів. 17 вересня про це оголосили в Мінську після зустрічі заступника державного секретаря США з політичних питань Девіда Гейла з президентом Білорусі Олександром Лукашенком.

Гейл заявив, що у Вашингтоні уважно ставляться до загроз безпеці, які існують у регіоні, і підтримують суверенітет і незалежність Білорусі.

«Сьогодні історичний момент в американсько-білоруських відносинах. Я радий взяти участь в оголошенні нашої готовності до обміну послами як наступного кроку по нормалізації наших відносин», – сказав дипломат, якого цитує білоруське видання «Белта».

У січні 2019 року Білорусь повідомила США про зняття обмежень на число американських дипломатів у Мінську. Журнал Foreign Policy тоді назвав це рішення «дипломатичним проривом».

Читайте також: Що означає рішення Мінська зняти обмеження на кількість американських дипломатів? Коментарі

Період охолодження між двома державами почався в березні 2008 року, коли під тиском влади Білорусі дипломатичний штат посольства США в Мінську був скорочений з 35 до 5 осіб. Тоді ж рівень дипломатичних представництв обох держав був знижений до тимчасових повірених замість послів.

Так Мінськ відреагував на економічні санкції Вашингтона, запроваджені за порушення прав людини. Це призвело до численних обмежень у співпраці між двома країнами.
…

Число загиблих унаслідок вибуху на передвиборчому мітингу в провінції Парван в Афганістані зросло до щонайменше 30, повідомляє афганська служба Радіо Свобода. У перших повідомленнях ішлося про 24 загиблих і 31 пораненого.

Відповідальність за напад, що стався 17 вересня перед початком мітингу з участю президента Афганістану Ашрафа Гані, взяв на себе рух «Талібан».

Сам глава держави та його оточення внаслідок інциденту не постраждали.

Бомба була прикріплена до поліцейської машини, яка вибухнула біля входу на місце проведення мітингу.

Вибори президента в Афганістані заплановані на 28 вересня. Раніше представники руху «Талібан» заявляли про намір зірвати голосування.
…

В Ізраїлі 17 вересня відбуваються повторні парламентські вибори, на яких прем’єр-міністр Бінямін Нетаньягу бореться за рекордний п’ятий термін на посаді (і четвертий поспіль).

Останні соцопитування показали, що партія Нетаньягу «Лікуд» і центристська партія «Синьо-білі» його головного суперника – Бенні Гантца – можуть отримати приблизно однакову кількість голосів.

Парламент Ізраїлю (Кнесет) у травні цього року ухвалив рішення про саморозпуск після того, як прем’єр-міністру Біньяміну Нетаньягу вперше в історії країни не вдалося сформувати коаліцію у відведений термін. Нові, повторні вибори в Кнесет були призначені на 17 вересня.

За підсумками виборів у Кнесет, які відбулися 9 квітня, очолювана Нетаньягу партія «Лікуд» і новий центристський блок «Синьо-білі» отримали по 35 депутатських мандати (зі 120). Однак з урахуванням попередніх коаліційних домовленостей між партіями і блоками на виборах у парламент Нетаньягу забезпечив собі підтримку 65 депутатів.

Основною проблемою, яка призвела до кризи, стала неможливість Нетаньягу домовитися з Авігдором Ліберманом – лідером партії «Наш дім – Ізраїль», за яку голосують переважно вихідці з країн колишнього СРСР. Нетаньягу відмовився підтримати пропозицію Лібермана виступити з законом, який дав би можливість призивати в армію ортодоксальних євреїв.

У липні Нетаньягу побив рекорд тривалості роботи на посаді прем’єр-міністра. Він очолює уряд Ізраїлю з 2009 року. Нетаньягу утримує відносно високу популярність, незважаючи на відкрите проти нього кримінальне провадження. Ізраїльський прем’єр користується підтримкою адміністрації президента США Дональда Трампа, серед важливих зовнішньополітичних кроків якої – перенесення посольства США в Єрусалим і визнання суверенітету Ізраїлю над Голанськими висотами.
…

Лідери Росії, Ірану та Туреччини 16 вересня в Анкарі обговорили ситуацію в сирйській провінції Ідліб, яка є останнім прихистком антиурядових сил. Володимир Путін, Хасан Роугані та Реджеп Тайїп Ердоган пообіцяли запобігти посиленню гуманітарної кризи і погодилися зменшити напругу в цьому регіоні.

Офіційно задекларованою метою переговорів є пошук тривалого перемир’я після руйнівної восьмирічної громадянської війни в Сирії. 

Торік Росія та Туреччина підписали угоду про буферну зону, яка мала захистити Ідліб від наступу урядових сил. Анкара має 12 пунктів спостереження в цьому районі, щоб допомогти виконувати цю угоду. Проте влада Туреччини побоюється, що підтримувані російською авіацією сирійські сили просунуться в Ідлібі далі.

Сотні тисяч сирійців, частина з яких втекли з інших частин країни, рушили до кордону Туреччини, щоб уникнути авіаударів. Масштабний конфлікт в Ідлібі збільшує ймовірність нового масового потоку втікачів до Туреччини, де вже розміщені 3,6 мільйона сирійських біженців.

Росія та Іран підтримують президента Сирії Башара Асада, натомість Туреччина разом зі США та європейськими й арабськими союзниками були на боці опонентів Асада.
…

Президент США Дональд Трамп 16 вересня заявив, що все більше даних вказують на те, що Іран стоїть за атакою на нафтові об’єкти Саудівської Аравії 14 вересня. Водночас американський лідер заявив, що остаточні висновки робити ще рано.

Трамп наголосив, що Сполучені Штати не хочуть війни, але готові допомогти ключовому союзнику в регіоні Перської затоки, коли буде «остаточно» визначено, хто несе відповідальність. «Я не хочу війни ні з ким, але ми готові», – сказав Трамп у Вашингтоні й додав, що переговори з союзниками в регіоні Перської затоки та в Європі передуватимуть будь-якому удару США.

Держсекретар США Майк Помпео вже прямо звинувачує Іран у нападі на найбільші нафтопереробні заводи Саудівської Аравії. Міністр оборони США Майк Еспер виступив з аналогічним твердженням 16 вересня після того, як США оприлюднили супутникові знімки і вказали також на дані розвідки.

Удари по нафтових заводах у Саудівській Аравії були завдані 14 вересня. Нафтовидобувна компанія Aramco, підприємства якої зазнали повітряних ударів при нальоті дронів, скоротила видобуток нафти на 5 мільйонів барелів на добу.

Єменські повстанці з шиїтського антиурядового руху Хуті, підтримуваного Іраном, заявили про свою відповідальність за напад, в якому брали участь десять безпілотних апаратів. У світових ЗМІ, однак, з’явилося припущення, що напад організував Іран або проіранські сили.
…

У російському науковому центрі вірусології «Вектор», що в селищі Кольцово, біля міста Новосибірськ, у понеділок стався вибух. Як повідомили у Росспоживнагляді, на п’ятому поверсі шестиповерхового лабораторного корпусу під час ремонтних робіт вибухнув газовий балон, спричинивши пожежу на площі 30 квадратних метрів.

Згідно з повідомленням, вогонь локалізували, один працівник постраждав – у нього опіки другого і третього ступеня тяжкості.

У Росспоживнагляді запевнили, що в приміщенні, де стався вибух, не було біологічно небезпечних речовин.

Центр вірусології «Вектор», заснований 45 років тому, має одну із найповніших в світі колекцій небезпечних вірусів. Це одне з двох місць у світі, де зберігається вірус віспи. Тут також є вірус еболи. У 1970-1980-х роках в цьому науковому центрі розробляли біологічну і бактеріологічну зброю.

 
…