Радник з питань національної безпеки Білого дому Джон Болтон повідомив за підсумками дводенного візиту до Москви, що заявив російським високопосадовцям неприпустимість втручання в американські вибори. Він наголосив, що імовірне втручання Росії «є особливо шкідливим для російсько-американських відносин, але взагалі нічого їм не дає».

Виступаючи 23 жовтня після переговорів з російським президентом Володимиром Путіним, Болтон вказав, що немає ніяких доказів того, що дії Росії, про які йдеться в обвинувальних висновках у США щодо щонайменше двох десятків росіян, вплинули на результат президентських виборів 2016 року. Але, відзначив радник Трампа, такі дії створили широкомасштабну недовіру до Росії у Вашингтоні.

Росія неодноразово заперечувала будь-яке втручання у вибори в США, хоча Путін припускав, щоб деякі «патріотичні» хакери могли діяти на власний розсуд.

Американські прокурори звинуватили групу агентів із російської військової розвідки ГРУ в зламі електронного листування Національного комітету Демократичної партії в розпал передвиборної кампанії 2016 року. Демократи кажуть, що публікація цих повідомлень сайтом Wikileaks зашкодила перспективам опонентки Трампа на тогорічних виборах Гілларі Клінтон.

У ще одному обвинувальному висновку спеціальний прокурор США Роберт Мюллер звинуватив 13 росіян у роботі на так звану «фабрику тролів», санкт-петербурзьке «Агентство інтернет-досліджень», яке нібито поширювало дезінформацію та намагалося маніпулювати американськими виборцями через Facebook та інші соціальні мережі під час кампаній.

19 жовтня американські прокурори звинуватили російську жінку в участі в кампанії впливу вже перед виборами до Конгресу США, запланованими на 6 листопада.
…

У Таджикистані почався суд над 17 громадянами у справі про вбивство у липні чотирьох іноземних велосипедистів, які подорожували країною.

Суд відбувається в закритому режимі на території в’язниці в Душанбе. Родичів підсудних у будівлю не пускають.

Четверо велосипедистів – двоє громадян США, а також громадяни Нідерландів і Швейцарії – загинули 29 липня, коли на них автомобілем наїхали нападники. Після цього водій і пасажири авта вийшли з салону і напали на туристів із вогнепальною зброєю і ножами. Ще двоє велосипедистів були поранені.

Серед підсудних – лише один із п’яти чоловіків, підозрюваних у скоєнні нападу, Хусейн Абдусаманов. Інших чотирьох вбили представники сил безпеки Таджикистану.

Ще 16 підсудних підозрюють або в причетності до організації нападу, або в тому, що вони не повідомили про його підготовку.

Відповідальність за напад взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава». Водночас влада Таджикистану це заперечила і звинуватила в нападі Партію ісламського відродження, яку уряд країни вважає терористичною.

Представники цієї партії відкинули звинувачення і назвали їх «безсоромним і нелогічним наклепом».

 
…

Комітет ООН із прав людини заявляє, що заборона у Франції нікабу, мусульманського головного убору, який повністю закриває жіноче обличчя, є порушенням прав людини. На цій підставі міжнародний орган закликав Париж переглянути відповідне законодавство.

На думку комітету, заборона не є адекватним і відповідним інструментом, необхідним для досягнення суспільної безпеки і спільного співіснування культур. Протягом 180 днів французька сторона повинна розповісти про вжиті заходи у відповідь на вимогу комітету.

Комітет ООН озвучив свої висновки після скарг, які надійшли від двох громадянок Франції. У 2012 році вони були оштрафовані відповідно до ухваленого за два роки до цього закону, що забороняє носити одяг, який приховує обличчя.

Читайте також: Паранджа: пригнічує чи захищає?

Комітет заявив, що Париж повинен виплатити їм компенсацію. В ООН вважають, що французька заборона обмежує релігійні переконання цих мусульманок і відрізає їх від соціуму.

Рішення комітету носять рекомендаційний характер, проте спеціальний протокол Міжнародного пакту про громадянські і політичні права зобов’язує Париж сумлінно ставитися до побажань правозахисного комітету ООН, відзначає агентство Reuters.

Упродовж останніх років носіння одягу й головних уборів, що закривають обличчя, було заборонене, крім Франції, у Данії, Бельгії, Австрії, Франції, Болгарії, Нідерландах і в південному регіоні Німеччини Баварії.

 
…

Престижну антикорупційну нагороду від Transparency International – Anti Corruption Award цього року присудили вбитій минулого року мальтійській журналістці Дафні Каруані Галіції.

Журналістка розкрила десятки корупційних скандалів за участі впливових політиків та інших осіб на Мальті та за її межами.

Відзнаку отримали син та чоголові загиблої.

Також цю нагороду отримала іспанська журналістка-розслідувачка Ана Гаррідо Рамос.

Читайте також: В Болгарії висунули звинувачення підозрюваному у вбивстві журналістки Маринової

«Вона розкривала схему, пов’язану з державними контрактами, пожертвами та хабарями тодішній правлячій партії. Завдяки Ані уряд пішов у відставку в червні 2018 року. Проте сама Ана постраждала від жорстокої кампанії переслідування», – зазначили у TI.

Галіція загинула 16 жовтня 2017 року, коли вибухнув її автомобіль. Вибух був настільки потужним, що машина вилетіла з дороги, а її уламки розкидало по полю.
…

Суд у столиці Росії Москві засудив до 10 місяців колонії активіста московського штабу російського опозиціонера Олексія Навального.

Костянтина Салтикова визнали винним у застосуванні насилля до співробітника поліції під час акції «Страйк виборців» 28 січня. Прокуратура вимагала для активіста рік колонії.

Його відпустили в залі суду у зв’язку із законом про перерахунок одного дня під вартою за півтора дні в місцях позбавлення волі.

Салтикова затримали 28 січня в Москві разом із Навальним під час акції на підтримку «страйку виборців». Наступного дня його заарештували на 30 діб за непокору поліцейським і повторну участь у непогодженому мітингу. Згодом слідчі заявили, що Салтиков під час акції вдарив двох поліцейських.
…

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей заявила, що Лондон і Брюсселі узгодили 95 відсотків угоди про вихід Сполученого королівства з Європейського союзу.

«Є одна реальна проблема, яка залишилася, але значна. Ми гарантуємо, що повернення до жорсткого кордону між Північною Ірландією та Ірландія не відбудеться», – зазначила вона, виступаючи у нижній палаті парламенту Великобританії 22 жовтня.

Мей підкреслила, що Британія представила власний план з митної території, і ЄС активно співпрацює з Лондоном щодо нього.

Читайте також: Британія і ЄС «майже домовилися» про умови Brexit – FT

Сполучене Королівство, як очікується, залишить Європейський союз до кінця березня 2019 року. Однак досі неясно, чи вдасться Лондону і Брюсселю до цієї дати домовитися про умови виходу і що станеться, якщо угоди досягти не вдасться.

У липні британський уряд представив проект угоди про вихід із ЄС, згідно з яким країна продовжить дотримуватися європейських стандартів у низці економічних сфер й отримає право на необмежену торгівлю сільськогосподарськими товарами на Європейському єдиному ринку. Євроскептики розкритикували його як занадто «м’який» і невигідний.

Читайте також: Тисячі людей вийшли на вулиці Лондона з вимогою другого референдуму щодо Brexit

Британська преса раніше повідомляла про те, що позиції Терези Мей в кабінеті міністрів похитнулися після невдалих переговорів з Євросоюзом. Прем’єр, однак, наполягає, що про провал говорити ще рано, і заявляє про готовність до виходу Британії з ЄС без будь-якої угоди (так званого «жорсткого «Брекзиту»). Проти таких заходів виступають лейбористи й інші опозиційні сили.
…

Аукціонний дім Christie’s виставить на торги особисті речі одного з найвідоміших учених сучасності, британського фізика Стівена Гокінґа. Про це повідомили 22 жовтня на сайті Christie’s.

Серед виставлених на онлайн-аукціон лотів наукові статті та нагороди.

Екземпляр дисертації Гокінґа “Властивості всесвітів, що розширюються” завірений самим вченим оцінили у 100-150 тисяч фунтів.

Також на торги виставили один з інвалідних візків вченого. Його очікувана вартість становить 10-15 тисяч фунтів.

Гокінґ – один з основоположників квантової космології, вивчав теорію виникнення світу в результаті Великого вибуху, зробив багато відкриттів у теорії чорних дір.

Широкому загалові Гокінґ відомий як автор науково-популярної книжки «Коротка історія часу», в якій розповідається про появу Всесвіту, природу простору і часу, чорні діри (він вважав їх «шляхом» до альтернативних всесвітів) і теорії супер-струн.

Коли у 1963 році у Гокінґа діагностували аміотрофічний склероз, лікарі дали йому заледве три-чотири роки життя. Молодому вченому був 21 рік. Він пережив «вирок» лікарів майже на півстоліття. Гокінґ помер 14 березня 2018 року у себе вдома в Кембріджі.

Читайте також: Стівен Гокінґ попрощався зі світом у день народження Ейнштейна і день числа «пі»

Більшу частину життя вчений прожив знерухомлений, а після 1985 року міг говорити тільки за допомогою синтезатора мови.

Незважаючи на важку хворобу, Гокінґ був двічі одружений. Від першого шлюбу – в 1965 році з Джейн Вайлд – у нього залишилося троє дітей. Після розлучення в 1995-му він одружився зі своєю доглядальницею і прожив з нею 11 років.
…

У Польщі владна у країні права консервативна націоналістична популістська партія євроскептиків «Право і справедливість» («ПіС») отримала найбільше голосів у місцевих виборах, зокрема, у складі сеймиків (регіональних рад) воєводств (адміністративних регіонів) країни, але її підтримка зменшилася порівняно з парламентськими виборами 2015 року – про це свідчать результати опитувань на виході з дільниць.

21 жовтня в Польщі обирали всі рівні місцевої влади: депутатів сеймиків і воєвод (голів регіонів) у воєводствах, депутатів рад і старост повітів (адміністративних районів), депутатів рад і голів адміністрацій населених пунктів (президентів великих міст, бурмістрів менших міст, війтів сіл), а у столиці Варшаві і депутатів рад і бурмістрів міських дільниць (районів).

Зокрема, за даними опитувань, «ПіС» програла боротьбу за посаду президента (мера) Варшави, де 54 відсотки голосів набирає проєвропейський центрист Рафал Тшасковський із партії «Громадянська платформа». Якщо ці дані підтвердяться, другого туру в боротьбі за цю посаду не буде.

У сеймиках воєводств «ПіС» набирає пересічно 32,3 відсотка – що менше від 37,6 відсотка на парламентських виборах 2015 року. Коаліція центристських опозиційних партій, за опитуваннями, мала б здобути 24,7 відсотка голосів. Тим часом деякі опитування напередодні виборів говорили про підтримку «ПіС» на рівні понад 40 відсотків.

Проте лідер «ПіС» Ярослав Качинський назвав такий результат добрим і добрим знаком на майбутнє.

Більшість великих міст – включно з Варшавою, Познанню, Краковом, Вроцлавом і Гданськом – залишаються переважно проєвропейськими за вподобаннями своїх виборців, «ПіС» має підтримку головно в сільських місцевостях.

Нинішні вибори стали першим загальнодержавним випробуванням антиєвропейської й антидемократичної політики «ПіС». Деякі коментатори припускають, що в багатьох місцях ця партія, попри формальну перемогу, не зможе зібрати собі більшості без переговорів із нинішньою опозицією.

Явка на вибори склала пересічно 51,3 відсотка. Результати підрахунку голосів будуть відомі посеред наступного тижня і можуть бути інші, ніж дані опитувань. У тих округах, де жоден кандидат не отримав понад 50 відсотків голосів у першому колі виборів, друге відбудеться 4 листопада.
…

Президент США і міністри закордонних справ Великої Британії, Німеччини і Франції вимагають від Саудівської Аравії справжніх пояснень обставин смерті саудівського опозиційного журналіста Джамала Хашокджі в саудівському консульстві в Туреччині, не вірячи офіційним заявам Ер-Ріяда.

Дональд Трамп розкритикував пояснення Саудівської Аравії, що журналіст загинув випадково внаслідок бійки в консульстві, і заявив: «Очевидно, це був обман, це була брехня».

«Їхніми історійками вже все переповнене», – заявив він в інтерв’ю щоденникові Washington Post.

Але при цьому Трамп наголосив, що Ер-Ріяд залишається «неймовірним союзником» Вашингтона в регіоні, і заявив про можливість, що кронпринц Саудівської Аравії Мухаммад бін Салман, фактичний керівник країни (його батько, король Салман, залишається номінальним головою держави), не давав наказу своїм таємним агентам убивати Джамала Хашокджі. Президент США раніше вже не раз заявляв, що виступає проти будь-яких спроб поставити під загрозу продажі Ер-Ріядові американських озброєнь на суму понад 100 мільярдів доларів, але може розглянути й можливість санкцій проти Саудівської Аравії через убивство журналіста і «суворо покарати» цю країну.

А голови МЗС Великої Британії, Німеччини і Франції виступили з новою спільною заявою в цій справі, в якій засудили вбивство Хашокджі і наголосили: є «нагальна потреба з’ясувати точно, що саме сталося».

За їхніми словами, «гіпотези», які дотепер висувала Саудівська Аравія у своєму розслідуванні, потребують підтвердження фактами, щоб їм можна було довіряти.

Тим часом міністр закордонних справ Саудівської Аравії Адел аль-Джубейр заявив в інтерв’ю американському телеканалові Fox News, що вбивство Джамала Хашокджі було операцією, що вийшла з-під контролю, а люди, що вбили його в консульстві, перевищили повноваження, зробили помилку, намагаючись приховати вбивство, вчинили злочин і будуть покарані. Міністр запевнив, що кронпринц, як і керівництво спецслужб країни, нічого не знали про вбивство. Також, за його словами, Ер-Ріяд не знає, де тіло журналіста.

Водночас президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що 23 жовтня оприлюднить «голу правду» про вбивство журналіста, якого востаннє бачили, коли він входив до саудівського консульства в турецькому Стамбулі ще 2 жовтня.

«Чому ці 15 людей прибули сюди? Чому арештували 18 осіб? Все це треба детально пояснити», – заявив Ердоган, коментуючи заяву Саудівської Аравії, що у зв’язку зі смертю Хашокджі там арештували 18 осіб, і повідомлення турецьких засобів інформації, що спеціально для вбивства журналіста до Стамбула прибув саудівський спецзагін із 15 осіб, члени якого повернулися назад приватними рейсами вже через кілька годин після прибуття.

Попереднього дня, 20 жовтня, влада Саудівської Аравії вперше визнала, що Джамал Хашокджі був убитий у її консульстві у Стамбулі – як мовилося в заяві державного прокурора Саудівської Аравії, журналіст загинув унаслідок «бійки» в консульстві з людьми, які зустріли його там. За цим повідомленням, 18 громадян Саудівської Аравії затримані за підозрою у причетності до злочину, а король країни відправив у відставку у зв’язку з убивством заступника керівника розвідки і королівського радника. До того дня Ер-Ріяд відкидав усі звинувачення в тому, що Хашокджі був убитий у консульстві.

Анкара вважає, що Хашокджі, відомого критика саудівської влади, в консульстві вбили, а тіло таємно вивезли. Повідомляли і версії, що журналіста вбили після тривалих кількаденних тортур члени спеціально направленого з Саудівської Аравії спецзагону з 15 осіб, а тіло порізали на шматки, щоб його було легше позбутися, і закопали у дворі резиденції консула, і що існує й аудіозапис допиту і тортур Хашокджі на території консульства.

Відомий саудівський журналіст Джамал Хашокджі минулого року виїхав із Саудівської Аравії до США, заявивши, що побоюється помсти за його дедалі гострішу критику політики його країни в перебігу війни в Ємені і придушення інакодумства. 2 жовтня він зайшов до саудівського консульства у Стамбулі, щоб, за повідомленнями, отримати документ про розлучення в попередньому шлюбі, необхідний для укладення нового шлюбу. Його наречена, громадянка Туреччини, що прийшла з ним до будівлі, але залишилася чекати його на вулиці, каже, що з консульства він уже не вийшов.
…

В Афганістані закінчилося голосування на дводенних виборах до нижньої палати парламенту країни, які все відкладалися три роки і підготовка до яких супроводжувалася нападами бойовиків і технічними й організаційними проблемами.

Як повідомив журналістам голова Незалежної виборчої комісії Абдул-Баді Саят, протягом 20 і 21 жовтня в більш ніж 4500 виборчих центрах по всій країні проголосували близько 4 мільйонів із приблизно 8 мільйонів 800 тисяч зареєстрованих виборців.

Президент Афганістану Ашраф Гані назвав таку явку високою. Як заявив він у телезверненні до країни, така явка засвідчила, що виборці «мають силу і волю, щоб завдати поразки своїм ворогам», – маючи на увазі погрози екстремістських угруповань «Талібан» та «Ісламська держава» зірвати вибори.

Зі схожою заявою виступила й Допоміжна місія ООН в Афганістані, яка високо оцінила ту велику кількість афганців, які, попри погрози бойовиків, вистояли в довгих чергах, щоб проголосувати.

Найвищою явка була у столиці Кабулі, де, за даними громадської організації «Фонд за прозорі вибори в Афганістані», проголосував понад мільйон людей; у провінціях явка була значно нижча, сказав директор організації Наїм Аюбзада. За його словами, рішення продовжити голосування ще на день відкрило можливість для фальсифікацій, бо напівзаповнені скриньки для бюлетенів у деяких виборчих центрах лишалися відкритими протягом ночі.

Другий день виборів, 21 жовтня, додали після того, як 20 жовтня сотні виборчих дільниць були змушені закритися через технічні й безпекові питання. Другого дня мала відкритися 401 дільниця – але запрацювали лише 253, решта залишилася закритою з міркувань безпеки, повідомили виборчі посадовці.

Крім того, в деяких із відкритих виборчих центрів бракувало бюлетенів, списки виборців були неповні чи й узагалі відсутні, повідомив іще один виборчий орган Афганістану, Комісія розгляду скарг на виборах. Як сказав її речник Алі Реза Рогані, більшість із проблем із виборами, що існували раніше, існують і нині.

За даними цієї комісії, вона отримала понад 5 тисяч скарг на порушення від виборців і кандидатів. А Міністерство внутрішніх справ Афганістану повідомило, що за «незаконне втручання у виборчий процес» і шахрайство висунули обвинувачення 44 особам.

Вибори затьмарили численні напади бойовиків, унаслідок яких загинули й були поранені десятки людей. А на деяких виборчих дільницях панував хаос через технічні й організаційні проблеми: деякі дільниці не відкривалися вчасно, на деяких не з’явилися працівники виборчих комісій чи бракувало виборчих матеріалів, були технічні труднощі з пристроями для біометричної ідентифікації виборців.

Також протягом першого дня виборів, 20 жовтня, по всьому Афганістані було здійснено 193 напади бойовиків, унаслідок яких загинули 36 людей – 27 цивільних, 8 працівників поліції і 1 військовослужбовець, повідомив заступник міністра внутрішніх справ Ахтар Мохаммад Ібрагімі. Кілька таких нападів влаштували у столиці Кабулі: зокрема, на одній із дільниць смертник, що підірвався там, убив принаймні 15 людей – виборців і працівників поліції; ще кілька вибухів на інших дільницях у місті призвели до смерті не менш ніж 3 людей. Щоправда, деякі інші дані суперечать заяві МВС: зокрема, повідомляли про загибель 11 працівників поліції у провінції Гор у центрі Афганістану. Іще три людини загинули у провінції Кундуз на півночі країни. Силовики ж убили принаймні 31 нападника, заявили в МВС.

Напади відбувалися і другого дня виборів, 21 жовтня. Зокрема, у провінції Нанґаргар на сході Афганістану внаслідок вибуху міни при дорозі загинули 11 цивільних мешканців, із них 6 дітей, повідомив речник губернатора провінції.

А протягом трьох тижнів виборчої кампанії перед виборами бойовики вбили в Афганістані двох кандидатів і 34 цивільних людей.

На попередні результати виборів чекають не раніше як 10 листопада, а на остаточні офіційні – десь уже у грудні.

Ці вибори мали відбутися ще 2015 року, але три роки їх відкладали через суперечки щодо виборчих реформ і нестабільність у країні після того, як міжнародні сили під проводом НАТО наприкінці 2014 року передали силовикам Афганістану відповідальність за безпеку.

На 249 місць у нижній палаті парламенту Афганістану, Палаті народу, яка здійснює законодавчу владу, претендували понад 2 тисячі 500 кандидатів, із них 417 жінок (верхня, Палата старшин, має головно дорадчі функції і частково обирається радами провінцій і районів, а частково призначається президентом). Більшість кандидатів виступали як незалежні. Як вважають, жодна з провідних опозиційних сил не зможе здобути досить місць, щоб поставити під загрозу нинішній уряд національної єдності президента Ашрафа Гані і урядового директора (спеціальна позаконституційна дорадча посада; цей посадовець, зокрема, головує на засіданнях уряду – але очолює уряд сам президент Афганістану) Абдулли Абдулли.
…

Міністри промисловості і транспорту Ірану пішли у відставку, повідомив сайт президента Ірану Хасана Роугані 20 жовтня.

У поширеній офіційній заяві Роугані подякував міністрові промисловості Мохаммаду Шарітамадарі та міністрові транспорту Аббасу Ахунді за їхню «безкорисливу службу» і «щирі зусилля». Свої заяви про відставку урядовці ще подали місяць тому, коли законодавці готувались до слухань щодо імпічменту.

Раніше у серпні були змушені піти у відставку і міністри праці та економіки в уряді Роугані на тлі критики парламентаріїв незадовільною роботою в подоланні економічної кризи. Вона була частково посилена рішенням США про відмову від ядерної угоди 2015 року та повторне запровадження економічних санкцій.

Рішення США вийти з угоди похитнуло позицію самого Роугані, якому у серпні довелося відповідати на питання законодавців у парламенті, вперше упродовж п’яти років його владних повноважень.
…

Щонайменше 27 людей загинули через напади на виборчі дільниці у Афганістані впродовж голосування на парламентських виборах 20 жовтня. За даними місцевої влади, на дільниці в столиці Кабулі через підрив бойовика-смертника загинули 10 людей – виборці і поліцейські. Перед цим у різних районах Кабула були повідомлення про вибухи в місцях голосування, через що троє людей загинули і понад 30 були поранені. Крім того, 11 поліцейських загинули через напад у провінції Гор, ще троє людей загинули в провінції Кундуз. Надходили також повідомлення про поранених у провінції Фарах, Кунар і Нангархар.

Упродовж дня надходили повідомлення про численні технічні та організаційні труднощі під час голосування. На деяких з-поміж 21-ї тисячі дільниць робота була продовжена на 4 години довше від офіційного часу закриття, іншим дозволили відкритися ще і 21 жовтня.

Майже 9 мільйонів людей зареєструвалися для голосування на виборах, які розглядаються як ключовий критерій здатності уряду гарантувати безпеку по всій країні.

Міністерство внутрішніх справ заявляло, що для захисту виборців і дільниць залучили близько 70 тисяч силовиків.

Читайте також: Парламентські вибори в Афганістані вирішили продовжити на день через хаос на дільницях​

Спочатку заплановані на 2015 рік парламентські вибори відклали на три роки на тлі суперечок з приводу виборчих реформ і через нестабільність після передачі в 2014 році відповідальності за безпеку в країні від НАТО до афганських сил.

Угруповання «Талібан» напередодні виборів попередило, що його бойовики планують нападати на учасників голосування. 20 жовтня таліби поширили нове попередження, в якому закликали виборців бойкотувати «фіктивний і театральний процес задля захисту власного життя».

Нині бойові дії між урядовими силами і бойовиками тривають щонайменше в 20-ти із 34 провінцій Афганістану.
…

У Державному департаменті США привітали рішення парламенту Македонії, який підтримав перейменування країни.

«Сполучені Штати вітають рішення парламенту Македонії ініціювати конституційні зміни, необхідні для реалізації Угоди «Преспа» (від назви озера, біля якого раніше прем’єри Греції і Македонії підписали угоду про перейменування – ред.) з Грецією», – йдеться у заяві речниці держдепартаменту Гедер Науерт.

За її словами, США вважають, що досягнення згоди між Скоп’є і Афінами щодо перейменування Македонії «є історичною можливістю для стабільності, безпеки і процвітання у всьому регіоні».

Читайте також: Уряд Македонії почав процедуру зміни назви країни​

19 жовтня депутати парламенту Македонії проголосували за законопроект щодо затвердження нової назви республіки – Північна Македонія. Орієнтовно у січні має відбутися ще одне голосування в парламенті щодо відповідних змін до конституції. У разі їх затвердження, далі угоду має ратифікувати парламент Греції, щоб вона почала діяти.

Афіни з часу проголошення незалежності Республіки Македонії від колишньої Югославії 1991 року не визнають назви країни, бо так само називається традиційний регіон Македонія на півночі Греції. В Афінах заявляють, що така ж назва північного сусіда, мовляв, становить територіальну претензію Скоп’є на північ Греції.

Греція блокувала переговори македонців про вступ в НАТО і Євросоюз, тепер ця дорога для республіки може бути відкрита.

Наприкінці вересня в Македонії пройшов референдум про перейменування. Переважна кількість тих, хто проголосував, більше ніж 90 відсотків, висловилися за нову назву. Проте через низьку явку референдум визнали таким, що не відбувся.

9 жовтня уряд Македонії на позачерговому засіданні затвердив пропозиції змін до конституції, розпочавши цим процедуру зміни назви країни на Північну Македонію.
…

Внаслідок нападів на виборчі дільниці й сили безпеки в Афганістані в день голосування на парламентських виборах, які відкладали три роки, загинули щонайменше 25 людей.

Декілька вибухів сталися на дільницях у столиці країни Кабулі. Тут, за словами медиків, загинули троє людей і понад 30 – поранені.

У провінції Гор у центрі Афганістану внаслідок нападу загинули 11 поліцейських, у той час як на півночі, у провінції Кундуз вбиті троє людей.

Попри напади, президент Афганістану Ашраф Гані, голосуючи, закликав «всіх афганців, молодих і старих, жінок і чоловіків» скористатися своїм правом голосу.

На фото, опублікованих у соцмережах, видно десятки чоловіків і жінок, які 20 жовтня прийшли на дільниці, щоб проголосувати. Попри побоювання щодо низької явки виборців, люди вишиковуються у черги біля дільниць.

Виборча комісія повідомила, що голосування на парламентських виборах в Афганістані в деяких виборчих округах вирішили продовжити на один день після того, як через технічні й організаційні проблеми виборці не змогли проголосувати 20 жовтня.

По всій країні від людей надходять скарги про те, що виборчі дільниці не відчиняються вчасно, там відсутній персонал, немає виборчих матеріалів чи є збій у роботі біометричних пристроїв контролю.

Хаос на виборчих дільницях виник після повідомлень про насильство на деяких дільницях і нової заяви «Талібану» про те, що бойовики планують нападати на учасників голосування.

Майже дев’ять мільйонів людей зареєструвалися для голосування на парламентських виборах, які розглядають як ключове випробування здатності уряду Афганістану гарантувати безпеку по всій країні.

Міністерство внутрішніх справ країни оголосило, що для захисту виборців і виборчих дільниць додатково залучає 20 тисяч силовиків. Загалом безпеку на дільницях забезпечують 70 тисяч представників правоохоронних органів.

Плановані спочатку на 2015 рік парламентські вибори в Афганістані відклали через суперечки щодо виборчої реформи і нестабільність після переходу відповідальності за безпеку в країні від сил НАТО до афганських сил.

Під час виборчої кампанії бойовики екстремістських угруповань «Талібан» й «Ісламська держава» здійснювали напади на кандидатів і представників влади. За цей час внаслідок нападів загинули щонайменше десятеро кандидатів, доля двох, яких викрали бойовики, залишається невідомою.

Вибори 20 жовтня не відбудуться у десяти районах у різних частинах Афганістану, які перебувають під контролем «Талібану».

На 249 місць у нижній палаті парламенту Афганістану претендують понад 2,5 тисячі кандидатів, серед яких – 417 жінок.

 
…

У семирічну подорож до Меркурія вирушила дослідницька місія BepiColombo, метою якої є «дослідження таємниць» найменшої і найменш вивченої планети Сонячної системи, йдеться в повідомленні на сайті місії.

Європейсько-японський космічний корабель стартував вранці 20 жовтня із космодрому Європейського космічного агентства у Французькій Гвіані.

Це лише третя місія до Меркурія. Небагато космічних апаратів відвідували цю планету через її близькість до Сонця – менше ніж 60 мільйонів кілометрів порівняно з майже 150 мільйонами кілометрів у Землі.

Місія BepiColombo, названа на честь італійського математика й інженера 20-го століття Джузеппе (Бепі) Коломбо, має прибути на орбіту Меркурія орієнтовно у грудні 2025 року.

Там BepiColombo випустить два зонди для вивчення поверхні і внутрішньої будови Меркурія.

 
…