Ethiopian Airlines says it has finalized an agreement with Zambia to re-launch the southern African country’s national carrier.

The partnership with Zambia comes as Ethiopian Airlines is opening new routes and hubs and is acquiring new aircraft.

In a statement Tuesday, the airline said it will have a 45 percent stake in the Zambian carrier and it aims to make the Zambian capital, Lusaka, its newest aviation hub. The remaining 55 percent will be acquired by the Zambian government which is aiming to revive the country’s aviation sector after Zambia Airways ceased operations on January 2009.

“The launching of Zambia Airways will enable the traveling public in Zambia and the Southern African region to enjoy greater connectivity options,” said Ethiopian Airlines CEO, Tewolde Gebremariam. “It is only through partnerships among African carriers that the aviation industry of the continent will be able to get its fair share of the African market, currently heavily skewed in favor of non-African airlines.”

Gebremariam told The Associated Press earlier this month his company is also exploring opportunities in other African countries including Mozambique, Djibouti and Congo.

Ethiopian Airlines currently operates from hubs in Lomé, Togo with ASKY Airlines and in Lilongwe, Malawi. Its main hub is in the Ethiopian capital, Addis Ababa.

Ethiopian Airlines currently flies to more than 100 destinations. Airline officials say that recent currency devaluations in some African countries and a subsequent rise in jet fuel prices could hamper its profits.
…

Bitcoin slid as much as 18 percent on Tuesday to a four-week low, as fears of a regulatory crackdown on the market spread after reports suggested it was still possible that South Korea could ban trading in cryptocurrencies.

Bitcoin’s slide triggered a selloff across the broader cryptocurrency market, with biggest rival Ethereum down 23 percent on the day at one point, according to trade website Coinmarketcap, and the next-biggest, Ripple, plunging by as much as a third.

Bitcoin traded as low as $11,191.59 on the Luxembourg-based Bitstamp exchange. By 1400 GMT it has edged up to $11,650, but that was still down more than 14 percent, leaving it on track for its biggest one-day fall since September.

Jamie Burke, chief executive of Outlier Ventures, a venture capital firm that is one of the biggest holders of top-10 cryptocurrency IOTA, said the belief the market was overdue a correction was making traders jittery and that was exacerbating the scale of the moves.

“Anybody that understands the technology knows there’s going to be a correction – it’s going to be a big correction and it’s going to be indiscriminate, because there are no established fundamentals for anybody to distinguish between where there is and isn’t value,” Burke said.

“There’s no way you can rationalize that there’s any value in the market at the moment; everything is significantly overpriced,” he added. Burke holds a number of top-20 cryptocurrencies in a personal capacity.

South Korean news website Yonhap reported that Finance Minister Kim Dong-yeon had told a local radio station that the government would be coming up with a set of measures to clamp down on the “irrational” cryptocurrency investment craze.

South Korea said on Monday that its plans to ban virtual coin exchanges had not yet been finalized, as government agencies were still in talks to decide how to regulate the market.

Further China Crackdown

That came amid news that a senior Chinese central banker had said authorities should ban centralized trading of virtual currencies and prohibit individuals and businesses from providing related services.

China shut down exchanges operating on the mainland last year – a move that also sparked a selloff, though the market later recovered.

“It’s mainly been regulatory issues which are haunting (bitcoin), with news around South Korea’s further crackdown on trading the driver today,” said Think Markets chief strategist Naeem Aslam, who holds what he described as “substantial” amounts of bitcoin, Ethereum and Ripple.

“But we maintain our stance. We do not think that the complete banning of cryptocurrencies is possible,” he said.

Cryptocurrencies enjoyed a bumper year in 2017 as mainstream investors entered the market and as an explosion in so-called initial coin offerings (ICOs) – digital token-based fundraising rounds – drove demand for bitcoin and Ethereum.

The latest tumble leaves bitcoin down around 40 percent from a record high near $20,000 hit in mid-December, wiping about $130 billion off its total market value – the unit price multiplied by the number of bitcoins that have been released into the market.

A director at Germany’s central bank said on Monday that any attempt to regulate cryptocurrencies must be on a global scale as national or regional rules would be hard to enforce on a virtual, borderless community.

The latest plunge in the market came as wealth management firm deVere Group, which has $12 billion under advisement, said it was launching a cryptocurrency app that would allow users to store, transfer and exchange five of the biggest digital coins, citing “soaring global demand”.
…

New clean energy investment worldwide rose by 3 percent last year to $333.5 billion from a year earlier, driven by a surge in solar photovoltaic (PV) installations, research showed on Tuesday.

The figure is below 2015’s record amount of $360.3 billion, Bloomberg New Energy Finance (BNEF) said in an annual report.

Solar investment totaled $160.8 billion in 2017, up 18 percent from the previous year even though technology costs have fallen. Just over half of that was spent in China, the research showed.

“The 2017 total is all the more remarkable when you consider that capital costs for the leading technology — solar — continue to fall sharply. Typical utility-scale PV systems were about 25 percent cheaper per megawatt last year than they were two years earlier,” said Jon Moore, the chief executive of BNEF.

Chinese investment in clean energy as a whole totaled $132.6 billion last year, up 24 percent from a year earlier to a record high.

Europe invested $57.4 billion, down 26 percent from the previous year, and the United States invested $56.9 billion, up 1 percent on 2016.

Meanwhile, $127.9 billion changed hands last year — the highest amount ever — as organizations purchased and sold clean energy projects and companies and refinanced existing project debt.

Private equity buy-outs reached a record high of $15.8 billion, six times higher than the previous year. The largest acquisition transaction of 2017 was Brookfield Asset Management’s purchase of a stake in U.S. TerraForm Power for $4.7 billion, the report said.
…

Колишній акціонер «Приватбанку» Ігор Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України результати розслідування компанії Kroll про махінації у фінансовій установі до її націоналізації у грудні 2016 року.

«Маячня, яку немає сенсу коментувати. Основне питання – куди і коли вивели гроші. Особливо сподобалася сентенція, що колишній менеджмент працював в інтересах акціонера. А в чиїх інтересах він мав працювати – в інтересах Порошенка або Гонтаревої з Рожковою (президента України Петра Порошенка, голови НБУ Валерії Гонтаревої та її заступниці Катерини Рожкової – ред.)?» – сказав Коломойський у коментарі ТСН.ua.

16 січня Національний банк України опублікував результати розслідування компанії Kroll, які, на думку НБУ, підтверджують, що «Приватбанк» був «об’єктом масштабних та скоординованих шахрайських дій» як мінімум протягом десяти років до націоналізації. 

Відповідно до даних розслідування до націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля передали сторонам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

Як заявили в НБУ, наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано у кредити 36 позичальникам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Більшість із них не погашаються та є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 мільярда доларів США.

Національний банк, посилаючись на розслідування Kroll, заявляє, що «існують чіткі ознаки», що кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

У НБУ зазначили, що на думку розслідувачів, механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку». Нині власником фінустанови є Міністерство фінансів. Це було частиною домовленостей із колишніми власниками фінансової установи.

У травні 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»​) повідомляла, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності.
…

Результати розслідування компанії Kroll підтверджують, що «Приватбанк» був «об’єктом масштабних і скоординованих шахрайських дій» як мінімум упродовж десяти років до націоналізації, повідомила прес-служба Національного банку України. У НБУ заявляють, що банку завдали збитків щонайменше на суму в 5,5 мільярда доларів США.

Відповідно до даних розслідування до націоналізації у грудні 2016 року понад 95% корпоративного кредитного портфеля передали сторонам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб.

«Наприкінці 2016 року 75% кредитного портфеля було консолідовано в кредити 36 позичальникам, пов’язаним з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. Більшість із них не погашаються і є простроченими, що призвело до збитків банку щонайменше в 5,5 мільярда доларів США», – пише прес-служба Національного банку.  

Згідно з повідомленням, «існують чіткі ознаки», що кредитні кошти були використані для придбання активів та фінансування бізнесу в Україні та за кордоном на користь екс-акціонерів та груп афілійованих з ними осіб.

У НБУ додають, що на думку розслідувачів, механізми, які використовувалися для маскування джерел та реального призначення кредитів, мають характерні риси скоординованої схеми відмивання грошових коштів.

Крім того, у Національному банку України з посиланням на дані розслідування заявляють, що «центральним елементом організованої махінації з кредитним портфелем та виведенням коштів була тіньова банківська структура всередині ПАТ «Приватбанк».

«Ця секретна структура забезпечувала проведення платежів і сприяла руху коштів за сотнями кредитних договорів на мільярди доларів США в інтересах осіб, пов’язаних з колишніми акціонерами та групами афілійованих з ними осіб. До цієї тіньової банківської структури були залучені сотні працівників ПАТ «Приватбанк», – йдеться в повідомленні.

На думку Kroll, тіньова банківська структура керувала корпоративним кредитним портфелем пов’язаних осіб.

«Під її контролем надавалися нові кредити, які зазвичай використовувались для погашення основної суми та відсотків за існуючими кредитами пов’язаних осіб (циклічне перекредитування). Вона забезпечувала здійснення трансакцій з метою приховати джерело й справжнє призначення кредитних коштів, створюючи видимість звичайного клієнтоорієнтованого банку. Банк залучав кошти українських і закордонних вкладників для підтримки схеми циклічного перекредитування», – додали в НБУ.

У грудні 2016 року уряд ухвалив рішення про націоналізацію «Приватбанку». Нині власником фінустанови є Міністерство фінансів. Це було частиною домовленостей із колишніми власниками фінансової установи.

Упродовж червня 2017 року бізнесмен, один з колишніх акціонерів «Приватбанку» Ігор Коломойський подав до суду низку позовів, направлених проти уряду, НБУ та «Приватбанку».

Заступник голови Національного банку України Катерина Рожкова заявляла, що розгляд позовів щодо націоналізації «Приватбанку» не може завершитися поверненням фінустанови попереднім власникам.

У травні 2017 року програма журналістських розслідувань «Схеми» (проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»​) повідомляла, що напередодні націоналізації «Приватбанк» оформив 110 мільярдів гривень кредитів на понад 30 фірм, більшість із яких мають ознаки фіктивності. .

​
…

A Brazilian court on Monday ordered the world’s largest iron ore miner Vale SA to repair environmental damages its operations caused in land belonging to a community of descendants of escaped slaves in northern Brazil.

Federal prosecutors announced the ruling in a statement that said the electricity transmission lines and a bauxite pipeline damaged soil and silted up rivers in the Moju “quilombola” territory in the northeast of  Pará state.

The court also ordered Vale to set up a project to generate income for the 788 families affected by the company’s operations and compensate them with cash until it was implemented.

No value was given for the cost of the reparations Vale must pay. The Rio de Janeiro-based company did not immediately respond to a request for comment.

In a separate case, federal prosecutors recommended the suspension of Vale’s dredging operations in the Sepetiba Bay in Rio de Janeiro state after a virus killed 200 gray porpoises.

Vale said it had not been officially informed about the recommendation. It said in a statement that all its operations in the bay where it has a terminal are duly licensed and monitored by the authorities.
…

The European Union’s trade tsar has no idea what Donald Trump will tell his audience at the World Economic Forum in Davos next week, but she is clear what the EU’s message to the U.S. president will be.

America is shooting itself in the foot by withdrawing from global leadership on trade, Cecilia Malmstrom, the 49-year-old Swede who has served as Europe’s trade commissioner for the past three years, told Reuters.

Under Malmstrom’s direction, the EU has juggled a dizzying array of trade talks over the past year. In July it clinched a preliminary deal with Japan. And early this year it hopes to seal agreements with Mexico and the Latin American Mercosur bloc.

The retreat of the United States under Trump has played a big role in this push, Malmstrom says. Countries around the world are desperate for new trading partners, and the EU, confident again after years of economic crisis and Britain’s vote in 2016 to leave the bloc, has eagerly filled the gap.

“We have shown that we have overcome that acute crisis, so many countries are turning to Europe for leadership and for partnership,” said Malmstrom, who will also be in Davos.

“With other countries we are now setting the standards and that is also why it is bad for the U.S. to withdraw because there are standards set now and they will be global.”

Since coming into office one year ago on a promise to put America first, Trump has pulled Washington out of the Trans-Pacific Partnership (TPP), threatened to scrap the 90s-era North American Free Trade Agreement (NAFTA) and to introduce steel tariffs that could hit European allies as well as China.

But Malmstrom singled out Washington’s confrontational stance towards the World Trade Organization (WTO) as particularly worrying.

The Trump administration has blocked the appointment of judges to a WTO body that rules on trade disputes. If the United States does not shift its stance, that body could cease to function altogether, Malmstrom said.

She described a WTO ministerial meeting in December as a “disgrace.” The meeting in Buenos Aires failed to reach any agreements, such as on ending fishing subsidies, and descended into acrimony, in the face of stinging criticism from the United States.

“We want American leadership in the world. They shouldn’t disengage,” Malmstrom said.

Trump will be the headliner in Davos one year after Chinese President Xi Jinping traveled to the ski resort in the Swiss Alps and signalled a readiness to assume a leadership role in free trade created by an inward-looking Washington.

Malmstrom described the Xi speech as “brilliant” in terms of content and timing – just three days before Trump’s inauguration.

But she said there had been no change in China’s behavior towards Europe since then. If anything, the hurdles to European investment in China have grown.

The EU seemed to have gained a free trade ally in the world’s second largest economy, but Malmstrom said Beijing had not backed up Xi’s speech with action.

“Maybe he really believes in these things, but we haven’t seen it yet in China,” she said. “We want to work in China and we want China to invest here, but the level playing field is not there. We haven’t seen anything concrete in our trade relationship.”
…

Indigenous women in Latin America must be at the center of efforts to adapt agriculture to deal with the threat of climate change and help tackle hunger and poverty, said a top U.N. food official.

Jose Graziano da Silva, head of the Food and Agriculture Organization (FAO), said women were too often left out of development schemes, despite expert knowledge of the environment passed down through generations.

“They have fundamental roles in the spiritual, social and family arenas and are seed guardians — critical carriers of specialized knowledge,” Graziano da Silva told a Mexico City forum.

“Their social and economic empowerment is … a necessary condition to eradicate hunger and malnutrition in their communities,” he said, according to a statement.

Poor health care, malnutrition and illiteracy are other issues faced by indigenous women who generally have little access to the political arena, he said.

In Latin America and the Caribbean, indigenous people comprise 15 percent of those affected by hunger and extreme poverty, despite making up just 8 percent of the population in the region where 45 million identify as indigenous.

Women suffer the most. Wage levels for indigenous women in the region are often four times less than those for men, said the United Nations’ food agency.

Indigenous women can play a key role in adapting agriculture and diet to cope with climate change, said the FAO, with traditional indigenous land comprising 22 percent the world’s territory and 80 percent of its biodiversity.

The organization said it would ramp up projects to boost indigenous women’s leadership in countries including Bolivia, Paraguay, India and the Philippines this year.

In Mexico, traditional healer and Nahua speaker Maria de Jesus Patricio Martinez is a candidate in July’s election, the first indigenous woman to run for the country’s presidency.
…

Національний банк України встановив офіційний курс гривні щодо євро на 16 січня. За підсумками торгів 15 січня гривня знецінилася на 44 копійки – до 35,07 гривні за євро.

На міжбанку вартість одного євро також встановлена на рівні 35,07 гривні.

Також НБУ встановив офіційний курс гривні щодо долара США. Українська національна валюта знецінилася на три копійки – до 28,56 гривні за долар. На міжбанку долар стосовно гривні зміцнився на п’ять копійок – до 28,61 гривні.

12 січня заступник голови НБУ Олег Чурій заявив, що Національний банк України пов’язує знецінення гривні на міжбанківському валютному ринку з «певною сезонністю» і для «пом’якшення впливу цих чинників» продав з початку року валюти на суму 53,5 мільйона доларів. 
…

«Найважливішою, на нашу думку, є земельна реформа»
…

Російський «Газпром» не планує оскаржувати рішення Стокгольмського арбітражу щодо суперечки з компанією «Нафтогаз України», заявив заступник голови правління «Газпрому» Олександр Медведєв.

«Там нічого нового нема. Рішення арбітражу набуло чинності. Оскаржувати? А навіщо?» – запитав Медведєв.

22 грудня «Нафтогаз» повідомив, що Стокгольмський арбітраж відхилив вимоги російської компанії «Газпром» до «Нафтогазу України» щодо принципу «бери або плати» на суму 56 мільярдів доларів за 2009-2017 роки. Як заявляли в українській компанії, «Нафтогаз» також домігся зменшення майбутніх обов’язкових річних обсягів закупівлі газу в «Газпрому» більш ніж у 10 разів відповідно до фактичних потреб в імпорті газу.

Водночас у російському «Газпромі» заявили, що Стокгольмський арбітраж зобов’язав компанію «Нафтогаз України» сплатити два мільярди доларів простроченої заборгованості й щорічно відбирати й оплачувати 5 мільярдів кубометрів газу.

31 травня «Нафтогаз України» заявив, що отримав окреме рішення Стокгольмського арбітражу у провадженні проти «Газпрому» за контрактом на постачання газу. За повідомленням компанії, Стокгольмський арбітраж задовольнив вимогу «Нафтогазу» щодо перегляду ціни в контракті на постачання газу з «Газпромом» із урахуванням ринкових умов, а також скасував вимоги російського монополіста за умовою «бери або плати» і повністю скасував заборону на реекспорт Україною газу. За принципом «бери або плати», прописаним у контракті 2009 року, Україна мала щороку купувати 52 мільярди кубометрів газу або, навіть не купуючи, оплачувати його вартість.

У «Газпромі» ж тоді заявили, що принцип «бери або плати» не скасований, але не пояснили цю позицію.

2014 року компанія «Нафтогаз України» звернулася до Стокгольмського арбітражу з вимогою про перегляд контракту щодо ціни газу з російським «Газпромом» а також окремо про перегляд контракту на транзит газу і про компенсації у зв’язку з недостатніми обсягами прокачування. «Газпром», у свою чергу, подав до Стокгольмського арбітражного суду три позови проти «Нафтогазу».
…

Шостий енергоблок Запорізької атомної електростанції підключено до енергомережі після завершення планового капітального ремонту, ведеться набір потужності, повідомляють на сайті державного підприємства «Енергоатом».

«На даний момент на Запорізькій АЕС в роботі знаходяться 6 енергоблоків. Сумарна потужність генераторів становить 4820 МВт. Енергоблоки працюють в штатному режимі, зауважень до роботи основного устаткування енергоблоків та персоналу немає. Радіаційний фон в районі розташування Запорізької АЕС і в санітарно-захисній зоні (територія навколо АЕС радіусом 2,5 км) – 8-12 мікрорентген на годину, що відповідає природному радіаційному фону», – йдеться у повідоменні.

Запорізька АЕС розташована у степовій зоні України на березі Каховського водосховища. АЕС почали будувати у 1979 році, перший енергоблок запустили у 1984 році. На електростанції є 6 енергоблоків, сумарна потужність – 6000 МВт. Як зазначають у «Енергоатомі», Запорізька АЕС – найбільший енергетичний об’єкт в Україні та Європі.
…

Французький молочний концерн Lactalis заявляє, що вилучила понад 12 мільйонів коробок дитячого харчування у 83 країнах через те, що вони можуть бути зараженими сальмонелою.

Генеральний директор Lactalis Еммануель Бісні підтвердив це французьким ЗМІ 14 січня.

Продукти були відкликані з грудня, коли бактерії виявили на заводі на північному заході Франції.

Французький щотижневий журнал Du Dimanche заявив, що 35 дітей були вражені сальмонелою у Франції, одна дитина – в Іспанії, окрім того, під ймовірним також є такий випадок у Греції.

Минулого тижня міністр економіки Франції Бруно Ле Майре заявив, що кожен продукт, що виробляється на місці, що знаходився на ринкових полицях, підлягав масовому вилученню. Йдеться про торгові марки Picot, Milumel і Taranis.

Бактерія салмонела може викликати діарею, спазми в шлунку, блювоту та дегідратацію. Це може бути небезпечним для життя, особливо у маленьких дітей.

Lactalis – один з найбільших у світі виробників молочних продуктів.

 
…