У Росії Московський міський суд визнав законним продовження арешту майна кондитерської фабрики української корпорації «Рошен» у російському Липецьку до 13 грудня. Суд повідомив, що не знайшов підстав скасовувати чи змінювати таке рішення суду нижчої інстанції.

Майже місяць тому, 13 вересня, рішення продовжити арешт майна цієї фабрики на три місяці ухвалив у столиці Росії Москві Басманний суд.

Нинішній арешт, що не передбачає заборони використовувати майно фабрики для її роботи, але не дозволяє укладати щодо нього угоди, був накладений раніше цього року, і це вже не перший арешт цього майна в цій справі. У Слідчому комітеті Росії стверджують, що фабрика незаконно отримала відшкодування податку на додану вартість іще за 2012 рік, подавши підроблені документи.

Сама ця фабрика тим часом повністю припинила діяльність іще до кінця червня цього року: як повідомляла прес-служба корпорації «Рошен», Липецька кондитерська фабрика у квітні припинила випуск продукції, у травні були законсервовані системи холодо- і теплопостачання, а в червні – блок очисних споруд, котельні й водозабори.

Проблеми Липецької кондитерської фабрики почалися ще 2014 року, коли Росія почала агресію проти України, а головний власник корпорації «Рошен» Петро Порошенко був обраний президентом України. Російські силовики неодноразово блокували роботу фабрики, а суди заарештовували її майно. Корпорація, в якій Порошенко передав свою частку власності в управління незалежному трастові, заявляла, що хотіла продати Липецьку фабрику, але це не вдавалося зробити через втручання президента Росії Володимира Путіна. Як казав майже рік тому, наприкінці жовтня 2016-го, президент корпорації В’ячеслав Москалевський, саме Володимир Путін стоїть «за всіма перевірками, кримінальними справами й арештами майна, через яке ми не можемо продати фабрику».
…

your ads here!

У Москві знову не виключили можливість подальшого скорочення чисельності працівників американських дипломатичних місій в Росії після низки взаємних дипломатичних санкцій обох сторін останнім часом, останнім із яких наразі стало закриття Вашингтоном російського консульства і ще двох дипломатичних будівель у США.

Як сказав директор департаменту Північної Америки Міністерства закордонних справ Росії Георгій Борисенко в інтерв’ю російському державному агентству «РІА Новості», «в дипломатії існує непорушний принцип взаємності, і американці про це чудово знають», а відтак, за його словами, США своїми діями по суті висловили згоду, що Москва може повестися «дзеркально» з їхніми дипломатичними установами в Росії.

За словами російського дипломата, не виключене, зокрема, запровадження «реального паритету» в кількості працівників диппредставництв США з тим, щоб скоротити це число з нинішніх 455 до 300 чи й менше.

Як сказав Борисенко, Росія, запроваджуючи на американців обмеження в 455 осіб, при цьому врахувала в таке саме число працівників своїх дипломатичних установ у США і членів місії при ООН, робота яких не стосується російсько-американських двосторонніх відносин, і тепер Москва може вирахувати з цифри в 455 осіб число своїх працівників в ООН.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров іще місяць тому, 11 вересня, обіцяв привести в повну відповідність із принципом паритету чисельність і формат дипломатичних місій США в Росії. Відтоді Москва не пішла наразі на такий крок, але висунула проти США нові звинувачення в нібито обшуках у закритих дипломатичних будівлях Росії у США, які у Вашингтоні відкинули.

Раніше США заявляли, що критика Москвою рішення Вашингтона закрити генконсульство Росії в Сан-Франциско і її торговельні представництва у Вашингтоні і Нью-Йорку лицемірна. Як заявляв тодішній посол США в Росії Джон Теффт, коли Росія оголосила про скорочення персоналу диппредставництв США в цій країні, вона посилалася на дотримання рівної кількості цих працівників, яких США мали в Росії більше, ніж Росія у США; коли ж Вашингтон застосував цей самий принцип до кількості консульств, яких Росія мала у США чотири, а США в Росії три, і закрив одне з російських консульств, у Москві обурилися. «Паритет так паритет», – сказав посол.

Крім того, він заперечив уже раніше висловлене твердження Міністерства закордонних справ Росії, що Москва свого часу не наказала, а «запропонувала» чи «попросила» США скоротити чисельність працівників своїх дипломатичних представництв у Росії. «Нам наказали зробити це. Це не було предметом ніяких переговорів», – запевнив Теффт.

Президент Росії Володимир Путін, який назвав дії США щодо російських дипломатичних об’єктів «хамськими» і «безпрецедентними», раніше вже заявляв, що Москва залишає за собою право далі скоротити чисельність працівників диппредставництв США в Росії. Але, як казав він 2 вересня, Москва наразі ще не піде на такий крок.

Раніше американські посадовці вже казали, що Сполучені Штати не вжили ніяких неправомірних дипломатичних або юридичних заходів, коли наказали росіянам залишити російське консульство в Сан-Франциско, а також дві інші дипломатичні будівлі у Вашингтоні та Нью-Йорку, які використовувалися як торгові представництва, в термін до 2 вересня.

Москва в серпні наказала США скоротити дипломатичний персонал у Росії відразу на 755 осіб – до рівня в 455 осіб – до 1 вересня. До таких дій Росія вдалася у відповідь на нові санкції США через втручання Росії у президентські вибори у США в 2016 році, яке вважають доведеним усі американські спецслужби і яке Москва заперечує. Наприкінці 2016 року США вже видворили через це групу російських дипломатичних працівників і закрили кілька російських дипломатичних дач, що, за деякими припущеннями, могли використовуватися спецслужбами Росії для втручання у вибори; тоді Росія утрималася від негайної відповіді.
…

your ads here!

Американське видання Wall Street Journal повідомило 10 жовтня про заочне засудження у Туреччині журналіста редакції за звинуваченням у пропаганді тероризму. Йдеться про Айлу Албайрак, яка має два громадянства – турецьке і фінське – і наразі перебуває в Нью-Йорку.

Її засудили до двох років і одного місяця ув’язнення. Як повідомляє видання, вирок турецького суду пов’язаний зі статтею журналістки від 2015 року, в якій йдеться про конфлікт між курдськими бойовиками і збройними силами країни. Редакція газети назвала матеріал збалансованим, а Албайрак заявила, що оскаржуватиме рішення суду.

Влада Туреччини чи місцеві ЗМІ не повідомляють про вирок суду і про розгляд такої справи.

За даними правозахисників, ситуація зі свободою слова різко погіршилася в Туреччині після минулорічної спроби державного перевороту. За даними групи моніторингу свободи преси P24, у Туреччині у в’язниці перебуває 171 журналіст, більшість із яких були заарештовані в умовах надзвичайного стану, запровадженого після спроби перевороту.
…

your ads here!

У Каталонії, автономному регіоні Іспанії на північному сході країни, голова регіональної влади Карлес Пучдемон та інші політики регіону урочисто підписали декларацію про проголошення незалежності Каталонії від решти Іспанії. 

При цьому, як повідомили в регіональній владі, втілення декларації відклали для переговорів із Мадридом. Як сказав речник уряду Каталонії, Пучдемон «зупинив чинність декларації і закликав до діалогу». 

У документі проголошується «повний суверенітет» Каталонії і закликано «всі держави і міжнародні організації визнати Каталанську Республіку як незалежну і суверенну державу». 

Декларація також закликає уряд Каталонії «вжити всі необхідні заходи, щоб уможливити повне втілення цієї декларації незалежності, і заходи, передбачені перехідним законом про заснування республіки». 

Раніше 10 жовтня Карлес Пучдемон, виступаючи на сесії парламенту Каталонії в Барселоні, скликаній для розгляду результатів забороненого Мадридом референдуму про незалежність Каталонії, заявив, що регіон має право стати незалежною державою, але варто зачекати з негайним втіленням цього права, щоб дати можливість для діалогу з Мадридом. 

Він заявив, що «приймає мандат народу Каталонії на те, щоб стати незалежною республікою». Водночас він запропонував парламентові регіону відкласти оголошення декларації про незалежність на кілька тижнів задля діалогу з Мадридом і закликав центральну владу Іспанії до такого діалогу з можливим міжнародним посередництвом. 

Він також наголошував на необхідності зменшити напруженість і не збільшувати її «словами чи діями». 

Напередодні засідання, на якому очікували можливого негайного проголошення незалежності Каталонії, в регіоні продовжувала зростати напруженість. У Каталонії, зокрема в Барселоні, далі перебуває значне число працівників сил поліції з інших регіонів Іспанії, підпорядкованих центральному урядові. 

Раніше 10 жовтня в Мадриді вкотре закликали прихильників незалежності Каталонії «якомога швидше повернутися на шлях законності і верховенства права». Зі зверненням до Карлеса Пучдемона виступив і президент Європейської ради Дональд Туск, який теж закликав дотриматися конституційного порядку і «не оголошувати рішення, яке зробить діалог неможливим». Діяч ЄС нагадав, що днями також звертався з закликом не вдаватися до сили і шукати діалогу і до прем’єр-міністра Іспанії Мар’яно Рахоя. 

Із заявами про невизнання можливого самопроголошення незалежності Каталонії також уже виступили в низці європейських столиць. 

У Мадриді раніше відкидали навіть думку про діалог із Барселоною, заперечуючи взагалі саму ідею незалежності Каталонії. Мадрид визнав референдум із запитанням «Чи хочете ви, щоб Каталонія стала незалежною державою у формі республіки?» неконституційним: чинна Конституція Іспанії (яка є конституційною монархією) не передбачає права регіонів на відокремлення і визначає державу як унітарну. 

У Каталонії ж 6 жовтня оголосили остаточні результати цього референдуму, який відбувся всупереч спротиву Мадрида: за незалежність регіону проголосували понад 90 відсотків його учасників, але явка склала менш ніж 43 відсотки. 

Регіональний закон Каталонії про цей референдум, який Мадрид так само визнав неконституційним, передбачає одностороннє проголошення незалежності каталонським парламентом, якщо більшість депутатів проголосує за відокремлення від Іспанії. В разі такого голосування, за версією Барселони, мав би розпочатися шестимісячний процес переговорів із Іспанією перед регіональними виборами і остаточним актом про відокремлення. Мадрид не розглядає можливості таких переговорів і попередив, що може скористатися зі свого конституційного права взяти на себе пряме керування Каталонією, фактично зупинивши її автономію. 

У Каталонії, що має у складі Іспанії певну автономію у статусі «автономної спільноти», прихильники незалежності посилаються на її давні традиції незалежного чи фактично незалежного існування: регіон, свого часу незалежна держава, а потім регіон Іспанії з широкою самоврядністю, втратив усі елементи автономії тільки у 18-му столітті, після чого зазнав дискримінації, зокрема, заборони на каталанську мову і переслідування культури. Крім того, в Барселоні, яка не має бюджетної автономії, заявляють, що регіон, який дає близько 20 відсотків від ВВП Іспанії і має економіку більшу, ніж Португалія, чи таку, як Чилі, сплачує до центрального бюджету Іспанії значно більші кошти, ніж отримує з нього. 

Крім того, прихильники незалежності звинувачують Мадрид у втручанні в мовну й освітню політику регіону, значне число жителів якого говорить каталанською мовою, наполягаючи на його не тільки економічній, але й культурній і історичній самодостатності.
…

your ads here!

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що Будапешт буде далі домагатися від Києва відкликання закону про освіту, а якщо цього не станеться, то буде вимагати санкцій Європейського союзу проти України, передає кореспондент Радіо Свобода.

Виступаючи в Будапешті, він заявив, що доля закордонних угорців не є предметом торгу для Угорщини, і через це Україна повинна відкликати свій закон про освіту, що, на думку політика, утискує права нацменшин.

«Ми боротимемося до останнього за відкликання Україною цього закону… В цій справі не може бути компромісу», – наголосив керівник МЗС Угорщини.

Він знову стверджував, що цей закон порушив Угоду про асоціацію між Україною та ЄС. Через те, що угода передбачає зміцнення прав нацменшин, уважає Сійярто, Угорщина ініціює на нараді міністрів закордонних справ країн ЄС у Люксембурзі 16 жовтня процедуру перегляду цієї угоди.

Для цього потрібно скликати Раду з питань асоціації, пояснив міністр, додавши, що Угорщина виступить із ініціативою поставити це питання на порядок денний цього органу. Він, однак, зауважив, що для його затвердження потрібна кваліфікована більшість.

За словами міністра, якщо Україна не вживе необхідних заходів, у силу можуть вступити штрафні санкції ЄС, які торкнуться сфери торгівлі, адже умови асоціації містять домовленість про вільну торгівлю, яка відкриває перед Україною європейські ринки.

Через те, вів далі Сійярто, якщо буде визнано, що Україна порушила основні принципи угоди про асоціацію з ЄС, то наслідком цього може стати запровадження торговельних та економічних санкцій.

Міністр повідомив, що на зустрічі на українському Закарпатті, в Ужгороді, 9 жовтня представники угорської меншини, делегати від громадських організацій, духовенство та педагоги просили угорську владу не відступатися від зайнятої позиції. І тому вирішити цю проблему, на думку Сійярто, може тільки відкликання закону про освіту.

Він назвав «цинічною казкою» аргумент про необхідність ухвалення такого закону внаслідок незнання закарпатськими угорцями української мови і наголосив, що його країна буде спростовувати такі пояснення на всіх міжнародних форумах. Міністр додав, що, на його думку, немає нічого спільного між навчанням рідною (угорською – ред.) мовою і знанням української мови. Поліпшити знання української можливо, і здобуваючи освіту угорською мовою, вважає політик.

Петер Сійярто підтвердив намір узгодити точки зору з міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним, який приїде в Будапешт 12 жовтня, проте попередив, що шлях у Європу для України лежить через Угорщину не тільки в географічному сенсі.

Також 10 жовтня в Києві Міністерство закордонних справ України повідомило, що зі здивуванням сприйняло заяву міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто стосовно перегляду Угоди про асоціацію між Україною і Європейським союзом через український закон про освіту. «Угорщина має право порушувати будь-яке питання в рамках ЄС. Але рішення стосовно України не можуть ухвалюватися без України, яка платить надзвичайно високу ціну за своє місце в Європі», – заявили в Києві про прагнення Будапешта розглянути його претензії до України в Євросоюзі і домагатися зміни угоди про асоціацію.

«Ми неодноразово наголошували на своїй відкритості до предметних переговорів. Попри пропозицію української сторони щодо спільного відвідання Закарпаття головами МЗС двох країн, угорська сторона ухвалила рішення здійснити такий візит в односторонньому порядку. Проте міністр закордонних справ України Павло Клімкін готовий відвідати Будапешт 12 жовтня, а міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підтвердила готовність зустрітися з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом у Києві 19 жовтня», – заявили в міністерстві.

«Ми готові до діалогу на міждержавному рівні, на рівні громад та в рамках міжнародних організацій. Ми чекаємо представників угорського парламенту як у Києві, так і в Закарпатті. Але дискусія має вестися на основі аргументів. Ми також запрошуємо наших європейських друзів і партнерів відвідати Закарпаття та поспілкуватися безпосередньо з жителями регіону для розуміння ситуації на місці», – мовиться в заяві МЗС.

Цього ж дня, 10 жовтня, міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що для Києва перегляд Угоди про асоціацію з Євросоюзом можливий лише в контексті забезпечення чіткої європейської перспективи України.

Відповідаючи на заяву голови МЗС Угорщини Петера Сійярто, який 9 жовтня виступив за перегляд Угоди про асоціацію України з ЄС через новий український закон про освіту, Клімкін написав у твітері: «Дуже здивований заявами голови МЗС Угорщини щодо перегляду Угоди про асоціацію. Планую обговорити всі питання 12 жовтня в Будапешті… Підтверджую готовність до діалогу з Угорщиною на всіх рівнях. Говоритимемо про все, у тому числі про видачу громадянам України угорських паспортів і не тільки».

Він також запросив європейських партнерів відвідати Закарпаття.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто 9 жовтня відвідав Ужгород, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців та очільниками церков для узгодження точок зору. Він заявив, що новий закон України «Про освіту» «суттєво порушує» принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Через це, сказав міністр, він планує ініціювати наступного тижня на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною.

При цьому, як стверджують джерела Радіо Свобода у Раді ЄС, запит Будапешта про те, щоб порушити це питання на Раді міністрів закордонних справ ЄС, був прийнятий, але до ідеї перегляду Угоди про асоціацію між Україною та ЄС у Брюсселі ставляться скептично і кажуть, що переглядати цей уже підписаний, ратифікований усіма державами ЄС, включно з Угорщиною, і чинний міжнародний договір практично неможливо.

Угорщина однією з перших розкритикувала ухвалений закон України «Про освіту» від 5 вересня і пригрозила, що через нього блокуватиме всі міжнародні ініціативи України. У Будапешті вважають, ніби стаття цього закону про мову освіти, державну українську, загрожує національним меншинам в Україні, зокрема угорській, що живе в частині Закарпаття. Київ наголошує, що зміни не погіршать вивчення мов меншин і при цьому мають поліпшити вивчення представниками меншин державної мови України.

Серед найбільших критиків мовної статті закону також були Росія, Румунія, Польща. Свої застереження щодо освіти нацменшин висловили Болгарія, Греція і Молдова. Розкритикував закон і голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

У Києві заяви угорських представників назвали істеричними. Як дипломатичний демарш із Будапешта до Києва на консультації відкликали посла України Любов Непоп.

Водночас українська влада зробила низку кроків для роз’яснення положень чинного закону, зокрема його мовної статті стосовно нацменшин, закордонним партнерам. Паралельно з цим закон відіслали на експертизу Венеційської комісії Ради Європи. В Києві висловили сподівання, що висновок буде на користь України.

Міністр освіти України Лілія Гриневич у своїх публічних виступах категорично заперечує тезу про те, ніби закон звужує права нацменшин. За її словами, мовою нацменшин збережеться викладання певних предметів, але пріоритетним напрямком у школі, згідно з освітньою реформою, є викладання державною мовою.

12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону «Про освіту».

 

 

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?​

Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати​

Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом​

Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам​

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон​

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?​

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно

«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України

75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія 

Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового

Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні

Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами

Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні

Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку

Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України

Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася

Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт

Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України

Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою

Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля

Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України

Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську

Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова

Путін розпочав війну проти України із мовної агресії

Українська мова і захисники «русского мира»
…

your ads here!

Прем’єр-міністр Чехії Богуслав Соботка заявив, що виступ президента країни Мілоша Земана щодо Криму і з закликом до скасування санкцій проти Росії суперечить зовнішній політиці країни і був виголошений без узгодження з урядом.

«Виступ Земана в Раді Європи різко суперечив нашій зовнішній політиці, і президент не мав на нього ніякого мандату чеського уряду», – написав він у твітері.

«Чехія виступає за дотримання міжнародного права. Санкції ЄС проти Росії пов’язані з виконанням мінських домовленостей (про врегулювання на окупованій частині сходу України – ред.), без виконання цих угод їх не можна скасовувати», – додав прем’єр.

Також 10 жовтня в Міністерстві закордонних справ Чехії підтвердили, що позиція Праги щодо санкцій проти Росії «залишається незмінною: санкції залишаються чинними і будуть залишатимуться чинними до часу, поки не будуть виконані мінські домовленості».

Ідеться про головні пакети санкцій, запроваджені ЄС через агресію Росії на сході України. Окремі, менші санкції, запроваджені через агресію Росії у Криму і окупацію цієї частини території України, як не раз заявляли в Євросоюзі і в Чехії, будуть діяти до деокупації півострова.

А в посольстві Чехії в Україні наголосили, що слова Мілоша Земана щодо Криму були його особистим поглядом.

Заява Земана також викликала низку різких реакцій української сторони. Зокрема, в Міністерстві закордонних справ України її сприйняли з обуренням і назвали цинізмом, наголосивши, що «Україна ніколи не торгуватиме своєю територією, своїми цінностями і своєю свободою».

Раніше 10 жовтня президент Чехії Мілош Земан, виступаючи на сесії Парламентської асамблеї Ради Європи, заявив, що анексія Криму Росією – це «faît accompli», тобто доконаний факт, і що, на його особисту думку, «могла б бути можлива певна компенсація за Крим у фінансовій формі чи в натуральній формі – нафтою або газом».

А свою промову в ПАРЄ він присвятив необхідності, на його думку, скасувати чинні санкції ЄС щодо Росії через її агресію проти України, назвавши їх «неефективними».

11 жовтня в ПАРЄ виступить президент України Петро Порошенко.

Мілош Земан відомий своєю проросійською позицією і прихильністю до президента Росії Володимира Путіна. Він уже не раз, заявляючи про незаконність окупації Росією українського Криму, виправдовував захоплення півострова Москвою і закликав Україну і світ змиритися з цим, а також виступав проти санкцій щодо Росії.

Але в Чехії, за Конституцією, зовнішня політика є прерогативою уряду, а не президента. Нинішній уряд Чехії дотримується міжнародної позиції щодо агресії Росії проти України і скоординованої позиції Євросоюзу, зокрема, не визнає анексії Криму і заявляє, що знімати санкції наразі неможливо.
…

your ads here!

Джерела в Євросоюзі повідомляють, що ЄС готовий вітати президента Білорусі Олександра Лукашенка на саміті «Східного партнерства», який відбудеться наступного місяця в Брюсселі. Про це повідомляє брюссельський кореспондент Радіо Свобода з посиланням на джерела у ЄС.

Європейські дипломати повідомили, що делегацію Білорусі вже запросили взяти участь в саміті 24 листопада «без обмежень», як і п’ятьох інших членів «Східного партнерства» – Україну, Молдову, Азербайджан, Вірменію та Грузію.

Запрошення на саміт країнам «Східного партнерства» були відправлені 6 жовтня, вказують джерела на правах анонімності.

Напередодні чотирьох попередніх самітів «Східного партнерства» ЄС давав зрозуміти, що на цих заходах не чекають Олександра Лукашенка, який керує Білоруссю багато років і якого називали «останнім диктатором Європи».

На останньому такому саміті, що проходив в Ризі у 2015 році, Мінськ представляв міністр закордонних справ Володимир Макей.

Євросоюз вперше ввів обмежувальні заходи щодо Білорусі в 2004 році через зникнення опозиційних політиків, одного бізнесмена і журналіста. Європейська Рада ухвалила додаткові санкції у зв’язку з жорстоким придушення акцій протесту після президентських виборів у грудні 2010 року.

Але в лютому 2016 року ЄС зняв більшість санкцій проти Білорусі. Були скасовані заморожування активів і заборона на видачу віз 170 білоруським громадянам, зокрема Лукашенку і високопосадовцям, а також обмежувальні заходи проти 14 компаній. Це рішення було ухвалене у відповідь на звільнення всіх білоруських політичних в’язнів і в контексті поліпшення відносин між Білоруссю і Євросоюзом.
…

your ads here!

19-річний студент університету американського міста Лаббок, що в штаті Техас, ввечері 9 жовтня пострілом вбив поліцейського. За повідомленнями, поліцейські перевірили кімнату одного зі студентів і виявили наркотики. Затриманого забрали в поліцейську дільницю кампусу, проте під час допиту юнак вихопив пістолет і вистрелив у поліцейського. Поранення було смертельним.

Підозрюваному вдалося утекти, але через деякий час його затримала поліція.

 

 
…

your ads here!

Лідер Каталонії Карлес Пучдемон 10 жовтня має звернутися до регіонального парламенту щодо незалежності від Іспанії за наслідками референдуму, який центральний уряд назвав незаконним.

Мадрид побоюється, що регіональний парламент може проголосувати за одностороннє оголошення незалежності.

Каталонська влада раніше заявила, що близько 90 відсотків з понад двох мільйонів людей, які взяли участь в референдумі 1 жовтня, проголосували за від’єднання від Іспанії. Противники кажуть, що цей референдум не продемонстрував справжню волю жителів регіону, оскільки ті, хто хоче залишитися в Іспанії, переважно бойкотували голосування.

Сотні тисяч людей провели у вихідні в Барселоні акції проти відокремлення Каталонії від Іспанії.

Закон про референдум Каталонії, який Мадрид вважає неконституційним, передбачає одностороннє проголошення незалежності каталонським парламентом, якщо більшість депутатів проголосують за відділення від Іспанії. Якщо це станеться 10 жовтня, то розпочнеться шестимісячний процес переговорів з Іспанією перед регіональними виборами і остаточним актом про відокремлення.
…

your ads here!

Суд у Боснії і Герцеговині виправдав колишнього польового командира армії босняків-мусульман у Сребрениці Насера Орича, обвинуваченого у воєнних злочинах під час війни в Боснії в 1990-х роках. Суд також виправдав іншого учасника бойових дій Сабахудина Мухича. Обвинувачених виправдали за всіма пунктами щодо злочинів в околицях Сребрениці в 1992 році.

«Обвинувачені Насер Орич і Сабахудин Мухич виправдані за висунутими звинуваченнями в порушенні положень Женевських конвенцій», – заявив суддя суду у справах воєнних злочинів у Сараєві Шабан Максумич. Родичі сербських жертв вийшли із залу суду на знак протесту проти вироку. Обох підсудних обвинувачували в убивстві трьох полонених боснійських сербів під час боїв біля Сребрениці 1992 року.

Орич вважається героєм серед багатьох боснійців за його роль в захисті босняків-мусульман під час боснійської війни 1992–1995 років, в ході якої загинули понад 100 тисяч людей. Зокрема, Сребреницю в 1995 році захопили боснійські серби, які вбили понад вісім тисяч чоловіків і хлопців, босняків-мусульман.

Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії в Гаазі засудив Орича до двох років позбавлення волі в 2006 році за те, що він не зміг запобігти вбивству і нелюдському поводженню з сербськими полоненими. Тоді його відпустили в залі суду, тому що він уже відбув покарання.

У 2008 році апеляційна палата цього суду під егідою ООН скасувала вирок і виправдала Орича.

Обурений виправданням екс-командира, Белград у 2014 році видав міжнародний ордер на розшук Орича у справі про вбивство дев’яти сербських цивільних осіб поблизу Сребрениці в 1992 році. Швейцарія заарештувала Орича в 2015 році за ордером, виданим Сербією, але видала його Боснії, що викликало критику Белграда. Судовий процес у справі Орича почався в Сараєві в січні 2016 року.
…

your ads here!

Нобелівську премію з економіки отримає американський економіст Річард Талер із Чиказького університету. Премія присуджена за внесок у вивчення поведінкової економіки.

У заяві Нобелівського комітету від 9 жовтня наголошується, що Талер вивчав фактори, які впливають на витрати людей, зокрема раціональні аспекти поведінки, соціальні переваги і самоконтроль.

На відміну від інших нобелівських премій, нагороду за заслуги в галузі економіки заснував Центральний банк Швеції в 1968 році. Її також називають премією «пам’яті Альфреда Нобеля» – сам Нобель не вказував премію в своєму заповіті. Згідно із заповітом шведського промисловця і винахідника, премії його імені присуджуються, починаючи з 1901 року, в п’яти номінаціях – фізика, хімія, медицина, література, а також премія миру.

Цього року Нобелівський фонд вперше з 2001 року збільшив розмір виплат з восьми до дев’яти мільйонів шведських крон (приблизно 1,1 мільйона доларів).

Минулого року премію з економіки отримали американці Олівер Гарт і Бенгт Гольмстрем – за внесок у вивчення теорії контрактів.

Церемонія вручення нагород відбудеться у грудні в Стокгольмі й Осло.
…

your ads here!

Президент Росії Володимир Путін підписав указ про внесення змін у порядок проходження військової служби. Документ, зокрема, дозволяє відправляти іноземців, які уклали контракт про проходження військової служби в російській армії, за межі Росії для участі в миротворчих і антитерористичних операціях.

Іноземці можуть служити в російській армії з 2003 року, але тільки за контрактом і тільки солдатами, матросами, сержантами і старшинами, і не мають права займати офіцерських посад.

Від вересня 2015 року Росія бере участь у військовій операції в Сирії. Міноборони Росії не повідомляло, чи відправляли туди контрактників-іноземців.
…

your ads here!

У столиці Росії Москві зайнявся великий торговельний центр будівельних матеріалів, із якого евакуювали понад три тисячі людей.

Вогонь охопив усю будівлю, в якій працювали понад 1200 окремих крамниць.

За повідомленнями, внаслідок пожежі на цей час обвалилася майже вся покрівля і частина однієї зі стін центру «Синдика» на околиці міста, на Московській кільцевій автодорозі, який відкрили лише 2014 року. Також вибухають авта, що залишилися в підземному паркінгу.

Пожежу намагаються погасити близько 300 пожежників, понад 170 одиниць техніки і три протипожежні вертольоти, але, як виглядає, цього замало: в управлінні Міністерства надзвичайних ситуацій Росії в Московській області повідомили, що нині змушені нарощувати сили для боротьби з пожежею.

За повідомленнями, потерпіли наразі три людини, що зазнали інтоксикації.

Посадовці заявляють, що концентрація шкідливих речовин у повітрі внаслідок сильної пожежі залишається в межах норми, але в будинках, що недалеко від торговельного центру, мешканців просять не відчиняти вікон і намагатися не виходити надвір.
…

your ads here!