Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав президента Росії Володимира Путіна пришвидшити запровадження безвізового режиму між Москвою й Анкарою. Під час зустрічі, яка відбулася 10 березня у Москві, Путін і Ердоган також обговорили можливості врегулювання сирійського конфлікту та енергетичні питання.

«Що стосується проектів «Турецького потоку» і АЕС «Аккую», то співпраця повертається у колишнє русло, розвивається все більше і більше», – заявив Ердоган, якого цитує агенція «РИА Новости».

Президент Росії Володимир Путін, своєю чергою, заявив, що невдовзі Москва планує скасувати заборону на роботу у Росії громадянам Туреччини. За його словами, мовиться, зокрема, про турецьких будівельників, яким було заборонено видавати робочі візи.

Говорячи про послаблення візового режиму, Путін заявив, що сторони «будуть продовжувати вирішувати це питання.

Сторони домовилися провести у 2019 році в обох країнах заходи у рамках «Року культури і туризму Росії і Туреччини».

З січня 2016 року Росія запровадила заборону на постачання овочів, фруктів і деяких видів м’яса з Туреччини. Після переговорів у жовтні минулого року Москва частково зняла ембарго і дозволила ввезення фруктів.
…

Президент Чехії Мілош Земан, відомий своєю прихильністю до Росії і її президента Володимира Путіна, оголосив, що готовий вдруге іти до змагання за найвищу державну посаду в його країні.

Про цей намір Земан повідомив на зустрічі зі своїми прихильниками, яка відбулась на Празькому Граді – в резиденції чеських президентів – із нагоди 4-річного перебування на посаді. «Ви перші, хто чує про моє рішення», – заявив Мілош Земан. Він також подякував своїм прихильникам «за допомогу і підтримку протягом останніх чотирьох років».

Як повідомляють чеські ЗМІ, наразі очікують, що крім Мілоша Земана, до боротьби за посаду президента можуть вступити також відомий поет, автор слів до багатьох популярних пісень Міхал Горачек, голова Академїї наук Чехії Їржі Драгош, нинішній міністр оборони Чехії Мартін Стропніцький, дипломат і колишній посол Чехії у США і Росії Петр Коларж. Наступними місяцями мають з’явитися й інші претенденти.

Офіційно заявити про свій намір Мілош Земан має під час прес-конференції, яка відбудеться у п’ятницю.

Президент Чехії обирається на 5-річний термін. Перша каденція нинішнього, третього президента Чехії Мілоша Земана закінчується наприкінці цього року. Передбачається, що вибори президента Чехії відбудуться в січні 2018 року.

Земан, що часто поводиться як «проста людина з народу», має в Чехії досить велику популярність, хоча інтелектуальні кола часто різко критикують його за висловлювання чи дії.
…

Уряд Молдови попередив своїх посадовців, щоб вони не їздили до Росії, мотивуючи це принизливим ставленням із боку російських силовиків.

За повідомленням, представників Молдови – парламентарів, урядовців тощо – образливим чином зупиняють на в’їзді до Росії представники російських спецслужб, допитують їх і принизливо ставляться до них.

Як кажуть в уряді Молдови, це помста Росії за розслідування в уряді Молдови схеми відмивання коштів із Росії на суму у 22 мільярди доларів через фінансову систему Молдови.

Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп і спікер парламенту Андріан Канду вже зустрічалися з цього приводу з послом Росії в Кишиневі Фарітом Мухаметшиним, щоб висловити йому офіційний протест.

Росія наразі не коментувала цієї заяви прозахідного уряду Молдови.

Натомість її засудив президент Молдови Ігор Додон, відомий своєю проросійською позицією. Наступного тижня він має їхати з візитом до Росії.

Як кажуть правоохоронці Молдови, через один із банків країни відмивалися кошти з Росії завдяки змові низки суддів і працівників центрального банку Молдови. В цій справі арештовані принаймні 14 осіб – судді й інші судові посадовців – а також відомий підприємець. При цьому, заявляють у Кишиневі, Москва відмовляється співпрацювати з розслідуванням.
…

Міжнародний суд, найвищий судовий орган у системі ООН, відхилив прохання Боснії і Герцеговини переглянути ухвалу 2007 року, якою цей суд звільнив Сербію як державу від відповідальності за геноцид у Боснії в 1990-і роки.

Як заявив Міжнародний суд, прохання відхилене з тієї причини, що його не підписали всі три члени колегіального президентського органу Боснії і Герцеговини, що представляють три головні національні спільноти країни.

Таким чином, рішення звернутися з проханням не походить від компетентного органу від імені Боснії, мовиться в повідомленні Міжнародного суду.

Із проханням звернувся представник босняків у президентстві Боснії Бакир Ізетбеґович. Він заявляв раніше, що не бачив підстав подавати листа від імені всіх трьох співпрезидентів, бо рекомендацію звернутися з таким листом подав свого часу юрист, що представляє весь президентський орган.

Це прохання, подане до Міжнародного суду в лютому, викликало критику багатьох боснійських посадовців, які заявляли, що воно може спричинити нову політичну кризу у країні, і також різку критику в Сербії.

У липні 1995 року, під час Боснійської війни, сили боснійських сербів знищили понад вісім тисяч цивільних чоловіків і хлопців, босняків-мусульман в околицях боснійського міста Сребрениці. Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії і Міжнародний суд, що діють під егідою ООН, визнали Сребреницьку різанину за акт геноциду. При цьому Міжнародний суд у своєму рішенні в лютому 2007 року звільнив Сербію як державу від відповідальності за геноцид під час Боснійської війни.
…

Рішення Росії розмістити на постійній основі в Калінінградській області ракетні комплекси «Іскандер» стало б ударом по європейській безпеці, заявив міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель російському агентству «Інтерфакс» 8 березня.

«Саме тому ми дуже уважно спостерігаємо, що відбувається в Калінінграді», – наголосив Ґабріель.

Частина ракет класу «Іскандер» може вражати цілі на відстані до 700 кілометрів, що в разі розміщення в російському напіванклаві на Балтійському морі ставить під загрозу столицю Німеччини Берлін.

9 березня Ґабріель має відвідати Росію. Серед головних тем його переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим буде також виконання мінських домовленостей.

Заступник голови Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США генерал Пол Селва підтвердив 8 березня, що Росія розгорнула нові крилаті ракети наземного базування середнього радіусу дії, що порушують «дух і намір» угоди про заборону таких ракет.
…

Білий дім запропонував колишньому губернаторові штату Юта Джону Гантсману стати новим послом США в Росії, і він пристав на цю пропозицію. Про це з посиланням на неназвані джерела в адміністрації Трампа повідомили 8 березня видання Politico, інформагенція Associated Press та телеканал NBC News.

Гантсман намагався здобути номінацію Республіканської партії на виборах 2012 року, він був послом у Сінгапурі за президента Джорджа Буша-молодшого і послом у Китаї у період правління президента Барака Обами.

Джон Гантсман був відвертим критиком Трампа під час торішньої виборчої кампанії, він закликав однопартійця вийти з президентської гонки після оприлюднення давнього запису, на якому Трамп вихвалявся мацанням жінок. Але видання Politico, яке першим повідомило про вибір Білого дому на посаду посла в Росії, твердить, що відтоді Гантсман і Трамп значно поліпшили своє ставлення один до одного.

Призначення нового посла США в Росії відбувається в час, коли Конгрес та ФБР розслідують імовірний вплив Москви на президентські вибори 2016 року.

Нині послом США в Росії є Джон Теффт, який до середини 2013 року працював на аналогічній посаді в Україні. Послом у Москві Теффт став у серпні 2014 року.
…

Суд у столиці Чорногорії Подгориці засудив іще п’ять громадян Сербії, визнавши їх винними у причетності, як заявляють у Чорногорії, до спроби державного перевороту минулої осені, пов’язаної з Росією.

Усі п’ять пішли на угоду зі слідством, визнали свою вину і отримали вироки по п’ять місяців позбавлення волі – як у лютому вже зробили ще троє сербів, яких судили в цій справі.

Як заявив державний прокурор Чорногорії, засуджені нині громадяни Сербії визнали належність до злочинної організації, що планувала насильно вдертися до будівлі парламенту Чорногорії з метою захопити її.

За даними обвинувачення, спроба перевороту в день парламентських виборів у жовтні минулого року передбачала також план убити тодішнього прем’єр-міністра Мила Джукановича і скинути уряд, щоб зірвати вступ Чорногорії до НАТО.

В організації замаху Подгориця звинувачує «російських націоналістів», які, як стверджують, найняли проросійських громадян Сербії для здійснення свого плану. Через це оголошені в розшук двоє громадян Росії.

Крім того, стверджує прокуратура, до спроби державного перевороту і замаху на тодішнього прем’єр-міністра були причетні й деякі «російські державні органи».

Загалом до причетності у справі підозрюють 25 осіб. Переважно це громадяни Сербії, але є серед них і чорногорці. Зокрема, як вважає прокуратура, до спроби замаху причетні двоє депутатів парламенту Чорногорії від опозиційної проросійської партії «Демократичний фронт» Андрія Мандич і Милан Кнежевич. У лютому з обох зняли депутатську недоторканність. Обидва заперечують будь-яку причетність до спроби перевороту і називають звинувачення політично мотивованими.

Чорногорія, як очікують, стане повноправним членом НАТО цього року, можливо, найближчими місяцями – після того, як її вже узгоджений вступ ратифікують усі 28 нинішніх членів.

Росія виступає проти будь-якого розширення НАТО, зокрема, і проти вступу до союзу Чорногорії. Москву в цьому підтримує проросійська і просербська опозиція в Чорногорії.

Росія заперечує будь-яку причетність як держави до спроби перевороту, але активно підтримує місцеві групи, які виступають проти вступу Чорногорії до НАТО.
…

Затриманих у столиці Росії Москві учасниць акції до Міжнародного жіночого дня та журналістів поліція відпустила. Про це повідомляє портал «ОВД-інфо».

За даними видання, поліція провела з затриманими профілактичну бесіду, у кількох людей зняли відбитки пальців. Протоколи про порушення не складали.

Раніше цього дня у Москві затримали 4 учасниць акції з нагоди Міжнародного жіночого дня, які вивісили на кремлівській стіні транспарант «200 років чоловіки при владі. Геть!», а також фотографа і двох журналістів. 
…

У Росії у Північно-Кавказькому регіоні Кабардино-Балкарії балкарці відзначили 73-і роковини їх масової депортації в Середню Азію радянським лідером Йосипом Сталіним.

Молитви в мечетях регіону були присвячені тим, хто загинув під час депортації в Казахстан і Киргизстан між 1944 і 1957 роками.

Глава Кабардино-Балкарії Юрій Коков назвав депортацію «злочинним актом [радянського] режиму».

У заяві 7 березня він сказав, що всі жителі Кабардино-Балкарії «поділяють гіркоту втрати і вшановують пам’ять жертв усіх політичних репресій».

Переважна більшість балкарців у тодішньому СРСР, майже 38 тисяч людей, були депортовані протягом 8 й 9 березня 1944 року до Середньої Азії за колективним звинуваченням у допомозі нацистам. Ті, хто пережив заслання, зміг повернутися тільки через 13 років – після того, як по смерті Сталіна репресії проти балкарців визнали помилковими й протизаконними. 

Балкарці є тюркомовною і переважно мусульманською етнічною групою.

Схожих депортацій зазнали в ті часи багато народів тодішнього СРСР.
…

Верховний комісар ООН з прав людини Зеїд Раад аль-Хусейн висловив стурбованість новою міграційною політикою Адміністрації США, зокрема – 90-денною забороною на видачу віз громадянам шести переважно мусульманських країн: Ірану, Лівії, Сирії, Сомалі, Судану та Ємену.

Комісар ООН наголосив, що нова політика може спричинити різке зростання кількості людей, яких депортують. Це, за його словами, може призвести до порушення міжнародного права, а саме – Конвенції ООН щодо біженців, що забороняє примусове повернення на батьківщину жертв війни, насильства чи переслідувань.

Зеїд Раад аль-Хусейн закликав нове керівництво США до зваженішої політики щодо мігрантів та етнічних меншин. «Очорнення таких груп, як мексиканці чи мусульмани, помилкові твердження, начебто мігранти здійснюють більше злочинів, ніж громадяни США, є шкідливими і розпалюють ксенофобію», – зазначив комісар.

Раніше цього тижня Дональд Трамп підписав новий указ, що стосується міграційної політики США і зокрема передбачає тимчасову заборону на в’їзд громадянам низки країн.
…

На сайті проекту WikiLeaks, що публікує, як стверджується, викрадені конфіденційні й таємні електронні документи інших держав чи осіб, оприлюднили, як там заявляють, тисячі документів про діяльність Центру кібернетичної розвідки Центрального розвідувального управління США.

Автентичність документів наразі не підтверджена, в ЦРУ це традиційно відмовилися коментувати, але експерти, які вже почали аналізувати витік, кажуть, що матеріали видаються справжніми.

У WikiLeaks заявили, що ЦРУ нещодавно втратило контроль за великим обсягом своїх хакерських інструментів і пов’язаної з цим документації. Цей архів, заявили у проекті, як виглядає, вже якийсь час незаконно колував серед «урядових хакерів» і підрядників США, один із яких і передав для публікації частини цього архіву.

Якщо це підтвердиться, це стане черговим катастрофічним провалом спецслужб США у збереженні інформації, яку час від часу викрадають WikiLeaks чи їхні спільники.
…

Іран заявив, що продовжить застосування своїх обмежень на в’їзд до країни громадян США у відповідь на новий указ президента США Дональда Трампа, що, зокрема, обмежує в’їзд до США громадян Ірану і ще п’яти переважно мусульманських країн.

Як заявив заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт-Раванчі, Іран продовжить давати відмови на запити громадян США про іранську візу, доки указ лишатиметься чинним, повідомляють іранські засоби інформації.

Він також назвав указ таким, що «не має жодної вартості з юридичного погляду», і поставив під сумнів заяви Трампа, що указ необхідний для безпеки США. Посадовець нагадав, що Іран не був причетним до жодного з терактів на території США.

Раніше Іран у відповідь на первісний указ Трампа про тимчасову заборону в’їзду до США громадянам низки країн оголосив, що не видаватиме нових віз громадянам США, хоча, на відміну від дій Вашингтона, зберіг можливість в’їзду для тих американців, що вже мали іранську візу. Перший указ невдовзі заблокували суди, і адміністрація Трампа врешті підготувала новий.

У понеділок президент США Дональд Трамп підписав змінений указ про обмеження імміграції. Він передбачає 90-денне замороження видачі нових віз до США громадянам шести переважно мусульманських країн – Ірану, Сирії, Судану, Лівії, Сомалі й Ємену. При цьому, на відміну від попереднього, цей указ не займає прав громадян цих країн, що вже мають чинну візу або дозвіл на постійне мешкання у США. Також із переліку країн, яких стосуються обмеження, вилучили Ірак, що був у першому указі. Так само, як і перший указ, нинішній запроваджує 120-денне припинення програми приймання біженців у США. На відміну від первісного указу, новий набуває чинності не негайно, а з 16 березня. В ньому також уже немає припинення приймання біженців із Сирії на невизначений термін, що було в первісному указі.
…

Колишній президент Киргизстану Курманбек Бакієв, що нині переховується в Білорусі, заявив, що його усунення від влади 2010 року було «збройним переворотом».

Як сказав він в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода, десятки людей, що загинули під час протестів проти його влади у квітні 2010-го, загинули від пострілів не урядових силовиків, а неуточнених «збройних угруповань».

Він також підтвердив, що Володимир Путін, на той час перебуваючи на посаді прем’єр-міністра Росії, телефонував йому й радив виїхати з Киргизстану, щоб уникнути ще більшого кровопролиття.

Як заявив Курманбек Бакієв, він чув, що тоді президент США Барак Обама телефонував президентам Росії Дмитрові Медведєву і Казахстану Нурсултанові Назарбаєву і «просив їх гарантувати безпеку мене і моєї родини».

Урешті, розповів Курманбек Бакієв, він прийняв пропозицію президента Білорусі Олександра Лукашенка надати йому й родині політичний притулок.

Він також заявив, що на суди над ним, що відбулися заочно в Киргизстані, офіційних викликів не отримував.

Курманбек Бакієв після масових протестів проти його влади і розстрілів цих протестів, унаслідок чого загинули десятки людей, утік із Киргизстану, за повідомленнями, передавши через міжнародних посередників заяву про відставку. Пізніше, вже прибувши до Мінська, він заперечував свою відставку і називав себе легітимним чинним президентом і гарантом Конституції. Врешті новий тимчасовий уряд Киргизстану видав декрет про усунення Бакієва з посади і позбавлення його недоторканності. Підставою для позбавлення імунітету Бакієва стало те, що, за даними нової влади, він як головнокомандувач збройних сил віддав наказ відкрити вогонь по мирних жителях, які брали участь в акціях протесту в Бішкеку.

Пізніше в Киргизстані відбулися кілька заочних судових процесів у справах Бакієва, його родичів і найближчого оточення за низкою кримінальних звинувачень. Зокрема, в головній із них, у зв’язку з загибеллю близько 100 людей і пораненнях іще близько 400 під час розгону акції прихильників опозиції, Курманбека Бакієва заочно засудили 2014 року до довічного ув’язнення з конфіскацією майна. Білорусь заявляє, що не видасть його.
…

Російська правозахисна організація «Комітет проти тортур» отримала цьогорічну премію Homo Homini («Людина людині») від чеської правозахисної організації «Людина у скруті». Нагороду вручили під час церемонії відкриття міжнародного правозахисного фестивалю документального кіно One World («Один світ») у Празі.

«Моїй країні потрібна підтримка і тиск, це не мої слова, ці слова 30 років тому сказав Андрій Сахаров. Я думаю, що зараз ці слова Андрія Дмитровича навіть актуальніші, ніж 30 років тому, коли в Росії тільки починалася перебудова», – заявив на урочистій церемонії Ігор Каляпін, керівник «Комітету проти тортур».

За його словами, на Заході він часто чує про слабкість російського громадянського суспільства і демократії, але не погодився з такою оцінкою.

«Справа не у виборі російського народу і не у слабкості російського громадянського суспільства. Ми в Росії зіштовхнулися з тим, що практично всі ЗМІ опинилися в руках у влади. Ці ЗМІ зараз використовують як безпрецедентний інструмент пропаганди. І я думаю, що такого ефекту промивки мізків, такого тотального впливу на свідомість населення в історії людства ще не було», – вважає Ігор Каляпін.

Чеський омбудсмен Анна Шаматова зауважила, що засновники «Комітету проти тортур» працюють у цій царині в Росії протягом 20 років. «За цей час притягнули до відповідальності сотню правоохоронців, низка людей отримала відшкодування, також є чудові результати в Європейському суді з прав людини», – додала Шаматова.

«Вони документують випадки тортур і допомагають потерпілим, ризикуючи власною безпекою», – заявив керівник «Людини у скруті» Шимон Панек.

Ця чеська правозахисна організація вручає премії активістам за особливі досягнення і відвагу з 1994 року. Вона також відома своєю гуманітарною допомогою на сході України.
…

У Білорусі активісти згорнули свій наметовий табір на будівельному майданчику неподалік урочища Куропати на околиці Мінська, домігшись зупинення будівництва біля місця, де у сталінські часи були розстріляні й поховані не менш ніж 30 тисяч людей.

Активісти, які протестували там протягом 15 днів, заявили, що повернуться, якщо будівництво бізнес-центру буде продовжене.

Люди зібралися на місці будівництва 20 лютого й заявили, що будівництво паплюжить пам’ять десятків тисяч жертв сталінського режиму.

Влада Мінська погодилася припинити будівництво і провести з приводу нього загальнонаціональну дискусію. 1 березня будівельні роботи припинили, а до понеділка також вивезли всю будівельну техніку.
…

Урядові війська Іраку і їхні союзники, які здійснюють операцію визволення міста Мосула на півночі країни від бойовиків угруповання «Ісламська держава», за повідомленнями, взяли під контроль уже другий із загалом п’яти мостів через річку Тигр, що ділить місто на західну і східну частини.

Вони продовжують наступ на центральну частину Мосула на західному березі Тигра з двох напрямків – із півдня й із південного заходу – і нині контролюють обидва боки двох найпівденніших мостів.

Усі п’ять мостів значно зруйновані внаслідок боїв і непридатні для використання, але військові Іраку сподіваються, взявши їх під контроль, відремонтувати чи перетворити на основу для тимчасових мостів і створити на лінії постачання військ на західному березі Тигра.

Іракські сили, що діють за повітряної підтримки коаліції під проводом США, почали новий наступ у західній частині Мосула 19 лютого, майже через місяць по тому, як вони визволили іншу частину міста на східному березі Тигра.

Значна частина західного берега ще під контролем джигадистів, незважаючи на просування іракських сил у цій частині Мосула, які з півдня вже наблизилися до кварталів урядових будівель.

Іракські військові посадовці заявляли, що визволити західну частину міста може бути непросто, особливо старий центр зі щільно забудованими вузькими покрученими вуличками, де практично неможливо використовувати бронетехніку.

Мосул, друге найбільше місто Іраку, угруповання «Ісламська держава» захопило 2014 року. Нині це останній значний бастіон угруповання на території Іраку.
…

Північна Корея знову запустила кілька ракет великого радіусу дії. Як заявив 6 березня прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе, ракет було чотири. Три з них пролетіли близько тисячі кілометрів, перш ніж упасти в море в економічній зоні Японії.

Міністерство оборони Південної Кореї вказало, що всі ракети були запущені з полігону в провінції Тончхан неподалік від китайського кордону і впали в море.

Токіо та Сеул не повідомили подробиць того, які саме ракети були запущені і скільки їх було. Однак південнокорейські військові не виключили, що це могли бути міжконтинентальні ракети. Сеул розцінює цей запуск як протест проти спільних маневрів США і Південної Кореї.

Останній до цього випадку запуск ракети КНДР здійснила 12 лютого. Рада безпеки ООН одноголосно засудила ракетне випробування Пхеньяна, попередивши КНДР про «наступні серйозні заходи».

У 2016 році Північна Корея здійснила два ядерні вибухи і понад 20 ракетних пусків.
…

У Росії Курганський обласний суд скасував вирок виховательці з Єкатеринбурга Євгенії Чудновець, засудженій за репост відеозапису зі знущаннями з дитини. Чудновець була звільнена в залі суду, повідомляють російські інформагенції.

На закритому засіданні 6 березня суд задовольнив скаргу заступника генерального прокурора Росії.

У листопаді 2016 року Євгенія Чудновець була засуджена до позбавлення волі за репост відеозапису, на якому співробітники дитячого табору в місті Катайськ знущаються з хлопчика, змушуючи його роздягнутися. Чудновець стверджує, що таким чином вона намагалася привернути увагу правоохоронних органів та громадськості до порушення прав неповнолітнього.

Вона двічі оскаржила вирок і заявила, що не буде просити про помилування, оскільки не вважає себе винною. Захист Чудновець оскаржив її вирок у Європейському суді з прав людини.
…

Федеральне бюро розслідувань США звернулося до міністерства юстиції країни з вимогою оскаржити твердження президента Дональда Трампа, нібито його попередник Барак Обама наказав прослуховувати телефони Трампа під час виборчої кампанії.

Видання The New York Times 5 березня процитувало неназваного високопосадовця, який стверджує, що директор ФБР Джеймс Комі прагне таких заперечень, оскільки вважає, що звинувачення помилково вказують на його відомство як порушника закону. Інформагенція Associated Press, також посилаючись на неназване джерело, теж повідомило про прохання Джеймса Комі до міністерства юстиції.

ФБР працює під юрисдикцією міністерства юстиції. Наразі речник міністерства відмовився від коментарів із цього приводу, офіційної заяви також немає від жодної з інституцій.

Білий дім заявив 5 березня, що Трамп попросив Конгрес розглянути, чи зловживала адміністрація Обами своїми повноваженнями впродовж виборчої кампанії 2016 року. Ця заява була зроблена на наступний день після того, як чинний президент без надання доказів звинуватив свого попередника в прослуховуванні його нью-йоркського офісу під час виборчої кампанії. Представник Обама негайно виступив із запереченнями цих звинувачень, назвавши їх брехливими.
…

У Білорусі відбувся черговий протест проти так званого «декрету про дармоїдів» – указу президента Олександра Лукашенка, що запровадив податок на непрацевлаштованих.

За повідомленням Білоруської служби Радіо Свобода, загалом близько тисячі людей узяли участь у мітингу й марші в місті Бресті, що протривали близько двох годин.

Учасники маршу, йдучи центральними вулицями міста, вигукували «Ні декретові № 3», як офіційно називається документ, і «Лукашенку, йди геть!»

Перед початком акції міліція перепинила авто з кількома лідерами опозиції, які їхали з Мінська до Бреста, щоб узяти в ній участь. Державтоінспекція затримала авто Віталія Римашевського під приводом перевірки, чи воно не в розшуку. Ще двоє опозиціонерів, що їхали з ним, Анатолій Лебедько і Микола Козлов, вирушили далі до Бреста подорожніми автами, але їх теж зупинили, опозиціонерів забрали до відділку міліції. Їх відпустили тільки після того, як акція скінчилася.

Схожі акції тривають у різних містах Білорусі вже кілька тижнів. Також кількадесят тисяч осіб підписали петицію проти указу, який неофіційно назвали «декретом про дармоїдів».

Учасники акцій протесту вимагають скасувати рішення президента Білорусі Олександра Лукашенка про щорічний одноразовий збір на суму в перерахунку у приблизно 200 євро, який мають сплачувати всі громадяни, що не працюють понад 180 днів на рік. Закон не поширюється на зареєстрованих на біржах праці осіб, які шукають роботу, домогосподарок, фермерів і осіб, що працюють у Росії. Термін сплати нового податку вибіг 20 лютого 2017 року.
…

Китай заявив, що ніколи не потерпить незалежності Тайваню.

Як сказав на відкритті сесії Всекитайських зборів народних представників, формального парламенту країни, прем’єр-міністр Лі Кецян, Пекін «рішуче виступає проти сепаратистської діяльності, спрямованої на незалежність Тайваню».

Питання Тайваню загострилося останніми місяцями після того, як президент США Дональд Трамп дав кілька суперечливих сигналів щодо того, що Вашингтон може відійти від «політики одного Китаю». Зокрема, Трамп розлютив Пекін, коли після свого обрання 8 листопада минулого року мав телефонну розмову з президентом Тайваню, а 13 січня заявив у газетному інтерв’ю, що може переглянути все, включно з «політикою одного Китаю».

15 січня Китай попередив США, що таку політику переглядати не можна, і 9 лютого Дональд Трамп змінив позицію, заявивши в телефонній розмові з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, що буде далі дотримуватися цієї політики.

США, як і величезна більшість країн світу, дипломатично визнають уряд Китайської Народної Республіки в Пекіні, але мають неофіційні відносини і з Тайванем, що називає себе Республіка Китай.

І Пекін, і Тайбей заявляють, що Китай один і єдиний, і саме вони є законними представниками обох частин Китаю – і континенту, і острова Тайвань, – хоча інша частина країни їм «тимчасово непідконтрольна». Та в Тайвані є й політичні сили, що воліли б відмовитися від претензій на континентальну частину Китаю і офіційно проголосити незалежність острівної держави.
…

Урядові війська Іраку і їхні союзники почали новий наступ у напрямку до центру міста Мосула, який іще утримують бойовики екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Як повідомив на державному телебаченні речник спільного оперативного командування бригадний генерал Ях’я Расул, наступ на центральну частину Мосула на західному березі річки Тигр ведеться з двох напрямків – із півдня й із південного заходу.

Протягом останніх двох діб операція визволення Мосула була зупинена через погану погоду.

Іракські сили, що діють за повітряної підтримки коаліції під проводом США, почали новий наступ у західній частині Мосула 19 лютого, майже через місяць по тому, як вони визволили іншу частину міста на східному березі Тигра.

Більша частина західного берега ще під контролем джигадистів, незважаючи на успіхи іракських сил на південно-західному краю західного Мосула.

Іракські військові посадовці заявляли, що визволити західну частину міста може бути непросто, особливо старий центр зі щільно забудованими вузькими покрученими вуличками, де практично неможливо використовувати бронетехніку.

Мосул, друге найбільше місто Іраку, угруповання «Ісламська держава» захопило 2014 року. Нині це останній значний бастіон угруповання на території Іраку.
…