Кількасот людей вийшли 4 березня на акцію протесту в Казані – столиці татарської національної автономії в складі Росії. Більшість із понад 300 демонстрантів становили клієнти трьох провідних банків Республіки Татарстан, чиї ліцензії були відкликані російським Центробанком.

Учасники акції пройшли до будівлі уряду, де передали своє звернення до керівництва республіки. Листа особисто отримав прем’єр-міністр Татарстану Ільдар Халіков, який також є головою правлінь банків-банкрутів.

Лист містить пропозиції щодо вирішення проблеми відшкодування втрачених заощаджень клієнтів банків, в тому числі створення спільного комітету з представників влади і вкладників.

Влада республіки пообіцяла до 6 березня відповісти на звернення протестувальників. Халіков зобов’язався передати пропозиції президентові Татарстану Рустамові Мінніханову.

Центробанк Росії 3 березня відкликав ліцензії у трьох татарстанських фінансових установ – «Татфондбанку», «Інтехбанку» та «Анкорбанку». В усіх трьох регіональний уряд є найбільшим акціонером. «Татфондбанк» є одним із найбільших банків в регіоні та 42-м у банківській системі всієї Росії.
…

Двоє лідерів проросійської опозиції в Чорногорії, які недавно втратили парламентський імунітет, звернулися до чільного радника Білого дому США з проханням допомогти зірвати вступ балканської країни до НАТО, який іще має ратифікувати Конгрес США.

Як написали опозиційні депутати Андрія Мандич і Милан Кнежевич радникові Білого дому Стіву Баннонові, Сенат США має проголосувати проти вступу Чорногорії до НАТО.

За даними агентств, у листі вони стверджують, що попередня адміністрація Барака Обами подала до Сенату неправдиву інформацію про готовність Чорногорії вступити до НАТО, а насправді країна не виконала умов вступу і не здатна захистити свою внутрішню стабільність і демократичну систему.

15 лютого парламент Чорногорії позбавив обох депутатської недоторканності у зв’язку зі звинуваченнями, що вони, як стверджують, були причетні до спроби державного перевороту, що, як заявляють у Подгориці, мав у день парламентських виборів минулої осені скинути владу країни і заблокувати її вступ до НАТО. Але їх не стали брати під арешт на час розслідування.

Росія виступає проти будь-якого розширення НАТО, зокрема, і проти вступу до союзу Чорногорії. Москву в цьому підтримує проросійська і просербська опозиція в Чорногорії. Росія заперечує причетність, але активно підтримує місцеві групи, які виступають проти вступу Чорногорії до НАТО.

Уже узгоджений 2016 року вступ Чорногорії до НАТО мають ратифікувати всі 28 нинішніх країн-членів. Наразі ця ратифікація ще не завершена в лічених країнах, серед того й у США – як упевнені в Подгориці, з суто процедурних міркувань у цих країнах. Чорногорія сподівається, що стане повноправним членом Північноатлантичного союзу на саміті НАТО наприкінці травня.
…

Європейський суд із прав людини ухвалив зупинити виконання ухвали Верховного суду Грузії про повернення колишньому співвласникові опозиційного до влади телеканалу «Руставі-2».

Також, мовиться в листі від Страсбурзького суду, влада Грузії мусить утриматися від будь-якого втручання в редакційну політику каналу.

До такого термінового тимчасового запобіжного заходу, що діятиме до 8 березня, Страсбурзький суд вдався, відповідно до своєї практики, як виняток через те, що «є небезпека заподіяння непоправної шкоди».

Демонстранти, які другий день продовжували протестувати під будівлею Верховного суду у Тбілісі проти рішення щодо телеканалу, радісними вигуками зустріли рішення Європейського суду з прав людини, яке їм зачитав керівник «Руставі-2» Ніка Ґварамія.

У Міністерстві юстиції Грузії підтвердили наявність листа від ЄСПЛ в адвокатів телеканалу.

Напередодні його надходження уряд Грузії раніше у п’ятницю оприлюднив заяву, в якій закликав усіх «поважати демократичні інституції» й заявив, що ухвала Верховного суду є рішенням «незалежної судової гілки влади».

«Уряд не пошкодує зусиль, щоб гарантувати захист свободи засобів інформації і свободи слова», – мовилося в заяві.

Верховний суд Грузії ухвалив пізно ввечері в четвер, що телеканал «Руставі-2» має бути повернений його колишньому співвласникові Кібарові Халваші. Той заявляв, що влада Грузії за президентства Міхеїла Саакашвілі змусила його продати канал за надто занижену ціну. Рішення Верховного суду щодо каналу, який критично висловлюється про нинішню владу Грузії, розкритикували її супротивники в самій країні, які вважають, що метою повернення каналу колишньому співвласникові є змусити його критичний голос замовкнути. Це рішення викликало занепокоєння й на Заході.
…

Державний департамент США повідомив у черговому щорічному звіті про становище з правами людини у світі, що в Росії на це становище далі значною мірою й негативно впливає спроба анексії Москвою українського Криму і її підтримка бойовикам-сепаратистам на сході України.

Із майже 200 оглянутих у звіті, першому за нового державного секретаря Рекса Тіллерсона, країн і територій Росії адресовані одні з найрізкіших оцінок, що різко контрастує з переважно примирливою риторикою щодо Москви президента США Дональда Трампа і його уникання публічних заяв про права людини в Росії чи деінде у світі.

Як мовиться в російській частині звіту, Москва, зокрема, продовжує навчати, споряджати й постачати проросійські сили на сході України, до лав сепаратистів приєдналися «численні бойовики» з Росії. «Варті довіри спостерігачі складають вину за тисячі смертей і поранень цивільних і за широко розповсюджені зловживання на підтримуваних Росією сепаратистів на Донбасі і на російську окупаційну владу у Криму», – мовиться у звіті.

У ньому також згадано про політично мотивовані арешти й затримання українських громадян у Росії і суди над ними.

Також звіт критикує обмеження на політичну діяльність і свободи висловлювання, зібрань і засобів інформації. «Влада провела репресивні закони і вибірково застосовувала вже наявне законодавство для залякувань, дискредитації, судового переслідування, ув’язнення, затримань, штрафів і придушення окремих осіб і організації, критично налаштовані до влади», – заявили про Росію у США.

«Влада обирала за особливу ціль осіб і організації, що виступали на підтримку влади України чи виступали проти дій влади Росії в Україні», – мовиться у звіті.

Державний департамент США оприлюднює такий звіт із оглядом стану прав людини у всьому світі щороку.
…

Угруповання «Аль-Каїда» виступило 2 березня з заявою, у якій підтвердило, що внаслідок авіаудару США в Сирії загинув другий в ієрархії організації ватажок – 59-річний Абу аль-Хайр аль-Масрі. Бойовики твердять, що аль-Масрі помер «героєм» у «зрадницькій» атаці, яку названо «новим злочином США».

Народжений у Єгипті аль-Масрі шукав прихисток в Ірані після того, як 11 вересня 2001 року бойовики «Аль-Каїди» здійснили серію терористичних нападів у США. Американські силовики полювали на нього майже 19 років. 

Пентагон оголосив про знищення цього та інших бойовиків «Аль-Каїди» ще на початку лютого. 

Аль-Масрі загинув у результаті удару, завданого 4 лютого біля міста Ідліб. За повідомленням американських військових, аль-Масрі відповідав за створення і діяльність багатьох тренувальних таборів «Аль-Каїди» в Афганістані в 1980-х і 1990-х роках, допоміг заснувати «Єгипетський ісламський джихад». Цей підрозділ у Пентагоні називають «першою групою сунітів, яка стала використовувати смертників у своїх терактах».
…

Білий дім знову затримав оприлюднення оновленого президентського указу щодо обмеження в’їзду та імміграції до Сполучених Штатів.

Представники адміністрації Трампа заявили 2 березня, що переглянутий порядок не буде опублікований раніше наступного тижня. Перший указ на цю тему президент Дональд Трамп підписав місяць тому, у свій перший тиждень у Білому домі.

Початкове рішення передбачало тимчасову заборону на прийом усіх біженців, а також заборону в’їзду громадянам семи переважно мусульманських країн. Цей указ одразу ж був оскаржений у судовому порядку і впродовж кількох днів дія цього рішення на всій території США була припинена судами в штатах Вашингтон і Сан-Франциско.

Трамп згодом заявив, що адміністрація частково змінить положення указу, які були оскаржені.

Затримки спростовують твердження Трампа та інших вищих посадових осіб Білого дому, що для збереження США в безпеці від нападу терористів потрібні були негайні дії. «Якщо б ми чекали п’ять днів, 10 днів, шість місяців, щоб розпочати створення першого етапу контролю, ми б залишили батьківщину надмірно вразливою», – наголошував старший політичний радник Білого Стівен Міллер перед оприлюдненням початкового тексту указу.
…

Посол Росії в США Сергій Кисляк зустрічався з кількома помічниками та радниками Дональда Трампа торік, підтвердили 2 березня в Білому домі та американських ЗМІ. Крім нинішнього генерального прокурора Джеффа Сешнса, який не вказав цей факт під час слухань щодо затвердження своєї кандидатури, таку зустріч мав зять Трампа Джаред Кушнер.

Кушнер зустрівся з послом Кисляком у грудні в будівлі Trump Tower в Нью-Йорку, яка була штаб-квартирою перехідної команди обраного президента США Трампа. Білий дім назвав цей контакт «коротким візитом ввічливості». У цій зустрічі брав участь також і Майкл Флінн. Згодом Флінн був названий радником Трампа з національної безпеки, але через два тижні після призначення змушений був піти у відставку, оскільки він ввів в оману віце-президента Майка Пенса про свої неодноразові телефонні розмови з Кисляком.

Крім того, агенція AP і видання USA Today повідомили, що Картер Пейдж, колишній радник з питань зовнішньої політики в кампанії Трампа, влітку 2016 року говорив з послом Кисляком на тому ж заході фонду Heritage Foundation, де й чинний генеральний прокурор Джефф Сешнс спілкувався з офіційним представником Росії. Пейдж сказав, що під час виборчої кампанії не було «нічого непристойного в моїй діяльності, пов’язаній із Росією».

Видання USA Today також вказало, що Джеффрі Гордон, який був керівником напрямку національної безпеки в кампанії Трампа, також зустрівся з Кисляком на з’їзді Республіканської партії.

Тим часом, міністр юстиції та генеральний прокурор США Джефф Сешнз 2 березня оголосив, що самоусувається від будь-якої участі в розслідуваннях, пов’язаних із виборчою кампанією нинішнього президента США Дональда Трампа, після дедалі більшої критики членів Конгресу від обох провідних партій через його власні контакти з послом Росії під час тієї кампанії.
…

Росія очікує пояснень від офіційного Кишинева про причини відкликання посла Молдови у Москві Думитру Брагиша. В російському зовнішньополітичному відомстві 2 березня заявили про «здивування» рішенням молдовського уряду Павела Філіпа від 1 березня.

«Досі не отримали офіційних коментарів від них (влади Молдови – ред.)», – сказав заступник міністра закордонних справ Росії Григорій Карасін 2 березня. Він заявив, що таке рішення стало «несподіванкою», і що російська сторона жадає пояснень від Кишинева.

Молдовські ЗМІ пишуть, що причиною відкликання посла могло бути буцімто протистояння між проросійським президентом країни Ігорем Додоном та проєвропейським урядом. Втім офіційного підтвердження такої інформації немає.
…

Влада Швеції оголосила про намір знову запровадити з літа цього року обов’язкову військову службу, щоб реагувати на глобальні виклики безпеки. Про це 2 березня заявив Петер Хюльтквіст.

«Влада хоче більш стабільного персоналу системи забезпечення і хоче підвищити свій військовий потенціал, тому що ситуація в сфері безпеки змінилася», – повідомив міністр.

Швеція закінчила призов на військову службу в 2010 році після того, як таку форму було визнано незадовільною для задоволення потреб сучасної армії.

В уряді Швеції 2 березня заявили про намір подати до парламенту законопроект про відновлення призову на військову службу вже цього літа для всіх громадян, які народилися після 1999 року. Обов’язкова військова служба триватиме 11 місяців. В уряді очікують, що ініціатива буде підтримана законодавцями.

Швеція не є членом НАТО, але є учасником «Партнерства заради миру» 1994 року, програми Альянсу з розвитку військової співпраці між НАТО і країнами, які не є його членами.

Країни Північної Європи і Балтійського регіону разом з не членами НАТО Фінляндією та Швецією посилили свою військову співпрацю зі Сполученими Штатами через побоювання щодо підвищеної військової активності Росії в північній Європі. Фінляндію і Росію розділяє 1340-кілометровий кордон.

Росія раніше висловилась проти вступу Швеції і Фінляндії в НАТО, коли це питання почали обговорювати в країнах.
…

Європейський парламент у четвер проголосував за зняття депутатського імунітету з лідера французьких ультраправих Марін Ле Пен через її дописи з фотографіями, де є акти насильства, скоєні угрупованням «Ісламська держава».

Голосування 2 березня проводилось шляхом підняттям рук на пленарному засіданні Європарламенту. Таким чином було підтверджено попереднє рішення від 28 лютого Комітету Європарламенту з правових питань.

Зняття депутатського імунітету з Марін Ле Пен передбачає дозвіл на судовий позов проти неї.

Лідер французького «Національного фронту» Марін Ле Пен є депутатом Європейського парламенту. Вона перебуває під слідством у Франції через розміщення на сторінці у Twitter в грудні 2015 року трьох фотографій зі сценами насилля, зокрема страти американського журналіста Джеймса Фолі бойовиками угруповання «Ісламська держава».

Допис у соцмережі став відповіддю на інтерв’ю в одному з французьких ЗМІ, де було порівняно зростання популярності «Національного фронту» та угруповання «Ісламська держава».

При певних обставинах за «поширення сцен насилля» французьке законодавство передбачає покарання у вигляді трьох років позбавлення волі і штраф в розмірі 75 тисяч євро.
…

Президент Македонії Джорґе Іванов повідомив, що вирішив не давати лідерові опозиційної партії «Соціал-демократичний союз Македонії» Зоранові Заєву мандата на формування уряду, незважаючи на подані ним підписи понад половини депутатів парламенту на його підтримку.

Як заявив Іванов, сам представник дотепер владної консервативної партії «ВМРО-ДПМНЕ», в коаліційних переговорах Заєва була присутня «платформа іноземної держави».

Зоран Заєв заявляв, що заручився підтримкою трьох менших партій албанської меншини для створення свого уряду. Але ці партії наголосили, що, попри надані ними підписи на підтримку Заєва, вони ввійдуть до його уряду тільки за умови, що він проведе закон про ширше офіційне використання албанської мови в Македонії.

Партія «ВМРО-ДПМНЕ» («Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність») на чолі з дотеперішнім прем’єром Николою Ґруєвським різко засудила заклики підвищити статус албанської мови в Македонії, аж до другої державної, й заявила, що в разі успіху Заєва піде на всі можливі законні кроки, щоб не дати перетворити країну на двомовну.

Раніше Ґруєвський, партія якого на грудневих виборах парламенту здобула 51 місце зі 120, отримав від президента мандат на формування уряду, але врешті не зміг дійти згоди з партіями албанської меншини через їхню мовну вимогу і у визначений термін уряду не створив. Відтак консерватори закликали до нових виборів. Але Заєв, партія якого має 49 мандатів, як виглядає, загалом пристав на вимогу албанських партій.

Нині в Македонії, де місцеві албанці складають близько чверті населення, албанська мова вважається офіційною (поруч із македонською) в місцевостях, де албанці за національністю становлять понад 20 відсотків мешканців.

2001 року Македонія була на межі громадянської війни через збройні заворушення представників албанської меншини, що домагалися розширення своїх прав – і частково домоглися.
…

За новими даними зі столиці Афганістану Кабула, внаслідок двох нападів, які вважають скоординованими, загинули не менш ніж 16 людей, іще близько 40 поранені. Дані про жертви ще можуть змінитися.

Як повідомив речник Міністерства внутрішніх справ Афганістану, смертник на авті з вибухівкою таранив ворота комплексу будівель окружного відділку поліції на заході Кабула, тоді ще кілька нападників увірвалися всередину й почали перестрілку з поліцією.

У той самий час інший смертник із вибухівкою на тілі підірвав себе біля будівлі Національного управління безпеки Афганістану на сході Кабула.

Відповідальність за обидва напади взяли на себе таліби, повідомив речник руху «Талібан» Забігулла Муджагід.

Напади сталися в час, коли таліби зазвичай починають свої щорічні «весняні наступи» на урядові сили.
…

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв запропонував урядові й парламентові зняти з розгляду його ж попередню пропозицію про зміну до Конституції щодо власності на землю.

Як повідомила його прес-служба, тепер Назарбаєв вважає, що цю статтю змінювати не треба, бо питання власності на землю засвідчили наявність суперечностей у суспільстві і відсутність широкої підтримки цієї зміни.

У чинному тексті статті 26 Конституції Казахстану йдеться про право громадян країни на законно набуту приватну власність, пропонувалося ж змінити таке право «громадян Казахстану» на право «кожного». Це викликало побоювання численних супротивників права на приватну власність на землю в Казахстані для іноземців, які побачили у пропонованій зміні запровадження такої можливості.

Рік тому в Казахстані спалахнули масові протести через земельне питання після того, як були внесені зміни до Земельного кодексу, що передбачили право громадян Казахстану купувати у приватну власність землі сільськогосподарського призначення. При цьому закон прямо передбачав, що іноземці мають право лише на 25-річну оренду сільгоспземель. Супротивники зміни так само заявляли, що такі зміни можуть усе одно призвести до приватизації землі іноземцями. По всьому Казахстані затримали понад тисячу учасників таких демонстрацій, двох потім засудили за розпалювання соціальної ворожнечі. Врешті Назарбаєв оголосив мораторій на ці зміни, а потім продовжив його ще на п’ять років.

Нині в Казахстані завершується підготовка низки конституційних змін, більшість яких стосуються перерозподілу повноважень між гілками влади. Парламент країни має почати розгляд цих змін на спільній сесії обох палат уже у п’ятницю, 3 березня. Нурсултан Назарбаєв стверджує, що всі пропоновані зміни, крім тієї, що стосується права власності, не викликали заперечень у суспільстві, тому він відмовився від своєї первісної ідеї винести їх на референдум.

Раніше президент Казахстану заявляв, що планує через ці зміни передати частину своїх нині надшироких повноважень парламентові й урядові, а на себе взяти роль «верховного арбітра» у відносинах між ними.
…

Росія і Китай як постійні члени Ради безпеки ООН вдалися до свого права вето і своїм голосуванням проти заблокували резолюцію про нові санкції проти влади Сирії через використання нею хімічної зброї.

Представник Росії в ООН заявляв, що зібраних спільним розслідуванням ООН і Організації за заборону хімічної зброї доказів такого застосування хімічних речовин проти цивільного населення недостатньо. Схожу позицію висловив і представник Китаю.

Проект резолюції отримав підтримку дев’яти членів Ради безпеки, чого було б досить для ухвалення, якби не вето.

Представники західних країн різко розкритикували цей крок Росії й Китаю. Представник Росії відкинув цю критику як «обурливу».

Росія ще раніше обіцяла ветувати проект резолюції.

Раніше у вівторок президент Росії Володимир Путін, перебуваючи з візитом у столиці Киргизстану Бішкеці, заявив, що Москва не підтримає в Раді безпеки ООН нових санкцій проти влади Сирії, які пропонують запровадити через використання Дамаском хімічної зброї. За його словами, такі санкції для Росії «цілком неприйнятні».

Цей проект подали у грудні на розгляд Ради безпеки США, Велика Британія і Франція після того, як розслідування ООН і Організації за заборону хімічної зброї дійшло висновку, що урядові Військово-повітряні сили Сирії протягом 2014 і 2015 років принаймні тричі скидали на селища, контрольовані опозицією, імпровізовані так звані «бочкові бомби» з хлором. Влада президента Сирії Башара аль-Асада заперечила це. Також, за даними розслідування, принаймні раз застосувало гірчичний газ (іприт) екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Росія, що є головним союзником влади Сирії, заветувала в Раді безпеки ООН уже шість резолюцій, що передбачали хоч якусь можливість покарання влади Сирії за скоєне, від початку війни 2011 року. Китай досі так само досі голосував проти п’яти з цих резолюцій.
…

У Казахстані один із онуків президента Нурсултана Назарбаєва призначений віце-президентом Казахстанської федерації футболу, повідомили федерація на своєму сайті.

За повідомленнями, Айсултан Назарбаєв відповідатиме за зв’язки федерації з ФІФА, УЄФА й футбольними асоціаціями інших країн.

Айсултан Назарбаєв – другий син старшої дочки президента Даріги Назарбаєвої. Вона раніше була віце-спікером нижньої палати парламенту і головою фракції владної партії «Нур-Отан» у ній, потім близько року пропрацювала віце-прем’єром, а нині призначена депутатом верхньої палати парламенту, Сенату, що не є виборною.

Його батько, небіжчик Рахат Алієв, свого часу був заступником голови служби безпеки Казахстану, а також послом країни в Австрії. 2007 року він заявив про готовність самому балотуватися на виборах президента Казахстану – і був негайно звільнений із посади. Алієв перетворився на критика Назарбаєва й залишився у Відні. Тоді ж його заочно розлучили з Дарігою Назарбаєвою. Тим часом у Казахстані його звинуватили в убивстві двох банкірів, суд заочно засудив його до 40 років позбавлення волі. 2014 року Алієва затримали у Відні за запитом про екстрадицію з Казахстану, але врешті Австрія відмовилася видавати його. На початку 2015-го його знайшли мертвим в австрійській в’язниці, де він чекав на суд за кримінальними звинуваченнями з Казахстану. За даними слідства, це було самогубство.
…

Російський адвокат Віктор Паршуткін помер у ніч на 28 лютого. Йому було 57 років. Про це повідомляє Федеральна палата адвокатів Росії.

Паршуткін був відомим у Росії експертом із суду присяжних. До останнього часу представляв у суді інтереси, зокрема українця Сергія Литвинова.

Селянина з Луганщини Сергія Литвинова затримали влітку 2014 року в Росії, куди той приїхав лікуватися. Його звинуватили в масових убивствах мирних жителів і зґвалтуваннях, які він нібито вчинив, перебуваючи у складі добровольчого батальйону «Дніпро-1». Згодом, коли адвокати й консульська служба України зуміли довести, що «загиблих» мирних громадян ніколи не існувало, Слідчий комітет Росії був змушений зняти з Литвинова звинувачення у воєнних злочинах.

Але українця також звинуватили у грабежі. Слідство заявляло, що він разом із двома невідомими українськими військовослужбовцями викрав два автомобілі у громадянина Росії, який живе в Луганській області України. Литвинов усі звинувачення заперечував і наполягав на тому, що потерпілого ніколи не бачив, участі у грабежі не брав. Адвокати подали документи, за якими одне з цих авт уже давно не належить росіянинові, а друге належить людині з таким самим іменем, але громадянинові України.

Литвинов також вимагав від російської держави офіційних вибачень за заподіяну йому шкоду: експертиза підтвердила, що він зазнавав катувань, а слідство фальсифікувало матеріали справи про нібито воєнні злочини.

Суд у Росії засудив його до 8,5 років позбавлення волі. МЗС України назвало вирок українцеві виключно політично мотивованим.

 
…

Демократи й республіканці в Палаті представників Конгресу США висловлюють протилежні погляди щодо розслідування контактів команди президента Дональда Трампа з Росією.

Голова комітету з розвідки Палати представників Дейвін Нуньєс, який представляє Республіканську партію і був членом команди Трампа під час процедури передачі влади, заявив, що він не бачить жодних ознак неналежних контактів між російськими офіційними особами і представниками виборчої кампанії.

Нуньєс 27 лютого також відхилив вимогу демократів про призначення спеціального прокурора для неупередженого розслідування цієї справи. Демократи також вимагають оприлюднення податкових декларацій Трампа, щоб з’ясувати, чи він мав ділові зв’язки з Росією.

Заява Нуньєса викликала реакцію провідного демократа в комітеті з розвідки Адама Шиффа, який наголосив, що такі заяви ставлять під сумнів, чи може Нуньєс об’єктивно вести цю справу. «Коли ви починаєте розслідування, ви не починаєте з заяви, яку вважаєте висновком», – відзначив Шифф.

Лідер демократів у Палаті представників Ненсі Пелосі сказала, що думки Нуньєса порушують «серйозні питання щодо обструкції» розслідування з боку союзників Трампа в Конгресі.

19 лютого керівник апарату співробітників Білого дому Райнс Прібес спростував контакти радників президента США Дональда Трампа з російською розвідкою під час виборчої кампанії.

Через підозри у розмовах про скасування санкцій проти Москви з послом Росії подав у відставку з посади радника президента з нацбезпеки Майкл Флінн. Білий дім сказав, що Флінн не зробив нічого незаконного, але мав піти у відставку, бо ввів в оману віце-президента Майка Пенса.

Наприкінці січня газета The New York Times повідомила, що розвідувальні та правоохоронні органи США в межах розслідування можливих зв’язків між російськими офіційними особами і щонайменше трьома соратниками обраного президента Дональда Трампа вивчають «перехоплені дані й фінансові операції». Окремі комітети Сенату США також взялися за розслідування таких можливих фактів.
…

Кілька тисяч людей увечері 27 лютого протестували в столиці Македонії Скоп’є проти політичної угоди, яка гарантувала б ширше використання албанської мови в етнічно розділеній країні.

Рух, який називає себе «За об’єднану Македонію» поширив у соціальних мережах заклики вийти на вулиці і протестувати проти цієї угоди. Більшість демонстрантів склали симпатики консервативної партії «ВМРО-ДПМНЕ» («Внутрішня македонська революційна організація – Демократична партія за македонську національну єдність»). Протестувальники пройшли від урядової будівлі до будівлі парламенту в Скоп’є, вигукуючи «Це не пройде», співаючи македонські народні пісні, а також тримаючи плакати з написами «Ні білінґвізму» та «Це наша червона лінія».

Протести відбулися по тому, як лідер соціал-демократів Зоран Заєв заявив про підтримку формування нового уряду трьома етнічними албанськими партіями. Ці партії поставили підтримку коаліційного уряду під керівництвом Заєва в залежність від ухвалення закону, який передбачає розширення меж використання албанської мови в Македонії.

Албанська нині є офіційною мовою лише в тих місцях, де албанці складають понад 20% населення.
…

Міністерство оборони США повідомило, що передало до Білого дому попередній план, як завдати поразки екстремістському угрупованню «Ісламська держава».

Як сказав речник Пентагону капітан Джефф Дейвіс, цей план передбачає широке коло питань щодо боротьби з цим угрупованням у всьому світі, а не лише в Сирії й Іраці.

США переглядають свою стратегію боротьби з цим угрупованням у ширшому плані в час, коли, за оцінками, головні твердині «Ісламської держави» в міста Ар-Ракка в Сирії і Мосулі в Іраці будуть ліквідовані протягом приблизно шести місяців.
…

Афганські чиновники і таліби повідомлять, що старший командир угруповання бойовиків вбитий на півночі Афганістану.

Прес-секретар МВС заявив, що Мулла Абдул Салам Ахунд був убитий в результаті «спецоперації» , він не надав ніяких подробиць.

У міністерстві оборони повідомили, що Ахунд був убитий разом з дев’ятьма іншими бойовиками Талібану.

Представник талібів Забіулла Муджахід підтвердив смерть Ахунда в заяві, сказавши, що він був убитий внаслідок авіаудару США в північній провінції Кундуз.

Ахунд, командувач силами талібів в Кундузі, був оголошений мертвим вже кілька разів. 

Військовий представник США сказав агенції Reuters, що американський військовий літак здійснив авіаудар в Кундузі 26 лютого, але не було «підтвердження результатів».

Смерть Ахунда є ударом по талібах, оскільки бойовики готують свій щорічний весняний наступ проти урядових сил.
…

Європейський союз вирішив продовжити ембарго на поставки зброї Білорусі ще на один рік і залишити заборону на видачу віз і замороження активів щодо чотирьох громадян Білорусі.

Міністри ЄС також вирішили зробити певні винятки в ембарго, щоб дозволити експорт біатлонного обладнання в Білорусь. Однак це залишається предметом «попереднього дозволу національних компетентних органів щодо кожного конкретного випадку».

ЄС ввів ембарго на поставки зброї і ввів санкції проти чотирьох білоруських компаній і 174 чоловік, зокрема і президента Олександра Лукашенка, після силового придушення акцій протесту після президентських виборів у грудні 2010 року.

У лютому 2016 року ЄС скасував санкції щодо білоруських компанії і 170 людей, в тому числі Лукашенка, пояснюючи це покращенням ситуації у сфері прав людини в колишній радянській республіці. Чотири людини залишаються в санкційних списках.
…

Сотні людей протестують в столиці Киргизстану другий день, вимагаючи звільнення лідера опозиційної партії «Ата-Мекен» («Батьківщина») Омурбека Текебаєва.

Щонайменше 300 людей зібралися на площі Ала-Тоо в Бішкеку 27 лютого, вони називають затримання Текебаєва «провокацією».

Текебаєв, колишній союзник, а нині опонент президента Алмазбека Атамбаєва, був затриманий в аеропорту Бішкека вранці 26 лютого після прибуття з Туреччини.

Влада стверджує, що він був затриманий в рамках розслідування щодо корупції. Рішення про його можливий тимчасовий арешт, як очікується, буде ухвалене найближчим часом.

Понад тисяча прихильників влаштували акцію протесту перед будівлею Державного комітету з питань національної безпеки 26 лютого, вимагаючи звільнення Текебаєва. 

 
…