Уряд Угорщини після візиту до цієї країни президента Росії Володимира Путіна офіційно оприлюднив постанову про переказ значних бюджетних коштів на потреби єпархії Російської православної церкви (Московського патріархату) в Угорщині.

Як мовиться в постанові № 1564/2017, датованій понеділком, 28 серпня – днем короткого візиту Путіна до Угорщини, – уряд надасть на потреби Угорської православної єпархії РПЦ 313,8 мільйона форинтів (понад 1 мільйон євро) на купівлю історико-архітектурної будівлі 18-го століття колишнього руського (українського) греко-католицького храму, що нині не діє, – церкви св. Миколая в місті Токай, передає кореспондент Радіо Свобода.

Це вже не перший випадок надання значних бюджетних коштів на діяльність РПЦ в Угорщині за останній рік, відзначають в угорських ЗМІ.

Під час попередніх відвідин Угорщини Путіним 2 лютого 2017 року Угорська православна єпархія РПЦ отримала майже 2 мільярди форинтів (майже 10 мільйонів доларів США) з державної каси на реставрацію церков Московського патріархату – св. Богородиці у столиці Будапешті і св. Трійці у місті Мішкольц.

Окрема сума – 192 мільйони форинтів (близько 800 тисяч доларів) – була надана для російсько-угорських дослідницьких богословських програм.

Опозиційна угорська преса зазначає, що такі щедрі бюджетні перекази угорської влади у 350 разів перевищують пожертви всіх православних парафіян російської єпархії в Угорщині, зібраних у 2015 році, на суму в 6,8 мільйона форинтів (22 тисячі доларів США).

Згідно з чинними податковими пільгами, в Угорщині громадяни можуть переказувати 2 відсотки від суми стягнених податків на благодійні цілі.

Колишня руська греко-католицька церква св. Миколая в Токаї перебуває на балансі міської мерії як історично-архітектурна пам’ятка 18-го століття. Будівля потребує реставрації внутрішнього приміщення та старовинного православного іконостасу. Протягом тривалого часу мерія Токая шукала спонсорів із-поміж російських підприємців, бо церква була споруджена первісно для потреб так званої Комісії із закупівлі вина для російського царського двору. Однак ці пошуки не мали особливого успіху.

Церква має на собі ознаки українського культурного сліду. З серпня 1745 року до жовтня 1750-го у складі Комісії півчим дяком був молодий Григорій Сковорода (1722–1774).

Меморіальна дошка, присвячена Григорієві Сковороді, була встановлена в Токаї 20 березня 1998 року на кошти Товариства української культури в Угорщині й Товариства угорської культури в Закарпатті. На дошці Сковорода зображений як філософ-мандрівник, а збоку є напис із цитатою філософа «У моїй любій Гунґарії» українською та угорською мовами. Автор меморіальної дошки – українська художниця Вікторія Чернак.

У національному самоврядуванні українців Мішкольця, яке опікується станом меморіальної дошки на честь Григорія Сковороди, висловили сподівання, що перехід церкви св. Миколая в Токаї у власність російської православної єпархії Московського патріархату в Угорщині не позначиться на подальшій долі пам’ятної плити великому українському філософові і поету.

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан останнім часом демонструє свою прихильність до Росії та інших схожих авторитарних режимів.
…

Буревій «Гарві» та повінь, яка прийшла слідом за ним, паралізували Х’юстон, четверте за кількістю населення місто США. Жертвами стихії стали троє людей, десятки тисяч вимушено залишили свої будинки.

Синоптики прогнозують, що зливи в американському штаті Техас триватимуть ще щонайменше добу. На найбільше місто штату вже впали рекордні 75 сантиметрів опадів. Влада стурбована тим, що пізніше цього тижня може випасти ще до 61 сантиметра опадів.

Губернатор Грег Абботт підняв на допомогу національну гвардію Техасу, в якій зареєстровані 12 тисяч людей, щоб допомогти рятувальникам.

Президент Дональд Трамп має відвідати Техас 29 серпня.

Чиновники очікують, що в надзвичайних притулках розмістяться до 30 тисяч людей.

Закриті два головних аеропорти Х’юстона, більшість магістралей, залізничних ліній, багато шкіл. Припинили роботу розташовані в Техасі нафтопереробні заводи.
…

Президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе домовилися збільшити тиск на Північну Корею після того, як Пхеньян уперше з 2009 року випустив балістичну ракету, яка пролетіла над Японією. Про розмову двох лідерів повідомила прес-служба японського прем’єра.

«Обурливий акт пуску ракети над нашою країною є безпрецедентною та серйозною загрозою і завдає серйозної шкоди регіональному миру та безпеці», – сказав Абе в Токіо, закликаючи провести надзвичайне засідання Ради безпеки ООН, яка нещодавно запровадила нові санкції проти Пхеньяна через випробування балістичних ракет.

Президент США, зі свого боку, вказав, що союзники мають вдатися до «сильної відповіді», в тому числі з «військовими заходами», повідомила південнокорейська інформаційна агенція «Йонхап».

Північна Корея 29 серпня вперше з 2009 року випустила балістичну ракету, яка завершила свій політ над Японією. Японська телекомпанія NHK вказала, що ракета розпалася над водами північного острова Хоккайдо, ознак будь-якої шкоди наразі не зафіксовано.

Чиновники заявили, що японські військові не намагалися збити ракету. Військові Південної Кореї заявили, що ця ракета пролетіла 2700 кілометрів і досягла висоти 550 кілометрів.

Пентагон заявив, що ракета не становила загрози для Північної Америки.

Останній пуск ракети відбувся, коли Північна Корея заявила, що поскаржиться Раді безпеки ООН на військові навчання США та Південної Кореї поблизу території КНДР. Пхеньян назвав ці навчання «безрозсудно провокаційними в час напруженості».
…

Один із провідних директорів компанії Дональда Трампа Майкл Коен звертався до речника російського президента Володимира Путіна Дмитра Пєскова з проханням про сприяння будівництву в Москві хмарочоса Тrump Tower. Про це пишуть американські засоби інформації, посилаючись на документи, що надійшли до Конгресу США.

Електронний лист Пєскову Коен надіслав у січні 2016 року, коли Дональд Трамп був провідним претендентом на номінацію в президенти від Республіканської партії. У листі Коен просить Пєскова організувати зустріч із людиною, яка б допомогла в реалізації проекту. Відповідь на цей лист не прийшла, звернення до Путіна, за словами представників компанії Трампа, не мало продовження.

Майкл Коен розповів слідчим, що компанія Трампа намагалася організувати ліцензійну угоду, за якою російська компанія-забудовник купила б ліцензію на використання торговельної марки Трампа. Від проекту, за його словами, довелося відмовитися через нездатність отримати необхідні російські дозволи та фінансування.

Контакти людей, які працювали у виборчому штабі Дональда Трампа, з особами, близькими до Кремля, є об’єктом розслідування, очолюваного спеціальним прокурором Робертом Мюллером. Паралельне розслідування триває також і в Конгресі США.

Згідно з висновком американських спецслужб, Кремль втручався в американську президентську кампанію з метою сприяти обранню Дональда Трампа. Деякі критики Трампа підозрюють, що його виборчий штаб міг бути в змові з Кремлем, у Росії та в команді Трампа таку змову заперечують.
…

Щонайменше вісім людей загинули, понад 25 були поранені внаслідок вибуху в столиці Іраку Багдаді.

За даними поліції, біля ринку в шиїтському передмісті Багдада Мадінат аш-Садрі, відомому також як Садр Сіті, підірвався автомобіль, начинений вибухівкою.

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» взяло відповідальність за напад.

Серед жертв нападу – члени сил безпеки Іраку.

Наразі невідомо, чи за кермом автомобіля був смертник.

Напад стався в той час, як підтримувані США іракські сили перебувають на останній стадії операції із відновлення контролю над містом Таль Афар на півночі Іраку. Зараз місто перебуває під контролем «Ісламської держави».

 
…

Понад 30 діячів культури з різних країн підписали звернення до президента Росії Володимира Путіна з вимогою припинити переслідування російського режисера Кирила Серебренникова. Звинувачення проти нього автори петиції вважають «сумнівними», а домашній арешт – «непропорційним заходом».

Збір підписів під зверненням організував німецький режисер Томас Остермайєр. У відкритому листі кримінальну справу назвали спробою «змусити замовкнути міжнародно визнаного режисера». Серед тих, хто підписавв петицію – актриси Кейт Бланшетт і Ніна Госс.

23 серпня Басманний суд столиці Росії Москви відправив Кирила Серебренникова під домашній арешт за звинуваченням в організації розкрадання 68 мільйонів рублів, виділених для театральної трупи «Сьома студія». На захист режисера виступили театральні і громадські діячі в Росії і за її межами.
…

У Кенії від 28 серпня набуває чинності заборона на поліетиленові пакети, законодавство у цій сфері є одним із найсуворіших у світі. За виробництво, продаж чи використання пакетів загрожує штраф до 38 тисяч доларів або ув’язнення на термін до чотирьох років.

Східно-африканська країна приєдналася до понад 40 інших країн, які заборонили частково чи повністю або запровадили податок на використання пластикових пакетів.

Екологи кажуть, що пластикові пакети, які практично не розкладаються, забивають дренажні труби, призводять до повеней, забруднення ґрунту і води, формують цілі острови в океані, призводять до загибелі китів і дельфінів.

«Якщо ми продовжуватимемо такими темпами, до 2050 року ми матимемо більше пластику в океані, ніж риби», – заявив експерт із морського забруднення, що працює з програмою з охорони довкілля ООН у Кенії.

За даними ООН, у Кенії щороку лише супермаркети видають близько 100 мільйонів пластикових пакетів.

Схожі заборони діють в інших країнах Африки, зокрема у ПАР, Руанді.

 
…

Понад тисячу осіб евакуювали із затоплених від урагану районів Г’юстона (штат Техас). Національна метеорологічна служба в Г’юстоні в неділю назвала повінь «катастрофічною, безпрецедентною і такою, що загрожує  життю людей».

В інших районах штату тривають сильні зливи.

За даними Національної метеорологічної служби, в межі міста, де практично паралізована робота транспорту, запровадили  надзвичайний стан у зв’язку з природні лихом.

Внаслідок урагану «Гарві», одного з найпотужніших за останнє десятиліття шторму, що вразив узбережжя США, загинули щонайменше дві людини.

Одна людина загинула внаслідок пожежі, повідомив мер Рокпорта (штат Техас). У другому випадку загинула жінка, яка їхала затопленими вулицями Г’юстона, повідомляє поліція.

Рокпорт, містечко з населенням 24,5 тисячі людей, отримало прямий удар від урагану, дахи будинків у місті знесло вітром, пошкоджені лінії електропередач.

Представники влади Техасу повідомили 26 серпня, що через шторм майже 300 тисяч людей залишилися без електрики, численні райони залишаються залитими водою.

25 серпня ураган, якому надали 4-ту категорію, з вітром до 208 кілометрів за годину, вдарив по штату Техас. 26 серпня він ослаб до рівня тропічного шторму. 

Метеорологи попередили, що негода може тривати й наступного тижня.

Президент Дональд Трамп в неділю написав у Твіттері, що завдяки «чудовій координації» між різними відомствами вдалося врятувати тисячі людей. Він також повідомив, що має намір відвідати постраждалі райони Техасу, «як тільки така поїздка буде можливою» і не буде заважати роботі.

Попереднім штормом 4-ої категорії у США був ураган «Чарлі», який вразив штат Флориду в серпні 2004 року. «Гарві» називають найпотужнішим штормом у Техасі від 1961 року.
…

Поліція у Фінляндії встановила справжнє ім’я марокканця, який убив двох жінок під час нападу з ножем у місті Турку понад тиждень тому. Поліція повідомила, що підозрюваний, коли в’їжджав до Фінляндії в 2016 році, назвав владі несправжнє ім’я. Раніше вважали, що головний підозрюваний має ім’я Абдеррахман Мешка і є марокканцем, який народився в 1994 році.

«Його особа тепер підтверджена, тому ми знаємо, з ким маємо справу», –  цитує новинна агенція Reuters головного інспектора детективного агентства Кріста Гранрота з Національного бюро розслідувань Фінляндії. Цього разу поліція не оприлюднила справжнього імені підозрюваного і його вік.

Напад з ножем 18 серпня в південно-західному місті Турку розслідують як перший напад терористів в Фінляндії. У документах суду ідеться про те, що нападник вочевидь обирав жінок собі за жертви. Обидві вбиті і шість із поранених унаслідок нападу – жінки; також були поранені двоє чоловіків, які намагалися зупинити нападника.

Підозрюваний, який залишається під вартою, повідомив судові, що несе відповідальність за напад, але заперечує, що його мотивом є тероризм. Він прибув до Фінляндії на початку 2016 року. За даними місцевої преси, донедавна він жив у центрі для шукачів притулку.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявив у неділю, що новий запуск північнокорейських балістичних ракет, який здійснили напередодні, є провокацією, але США продовжать пошуки мирного врегулювання.

«Ми розглядаємо це як провокацію проти США і наших союзників, – заявив Тіллерсон в інтерв’ю телеканалові Fox News. – Ми продовжимо нашу кампанію мирного тиску, як я її характеризую, будемо працювати з нашими союзниками, працювати з Китаєм, щоб зрозуміти, чи можемо ми посадити режим у Пхеньяні за стіл переговорів».

26 серпня Північна Корея здійснила нові пуски ракет – як уважають, найімовірніше, балістичних малої далекосяжності.

Ракети були запущені зі східного узбережжя країни в Японське море.

Об’єднане управління начальників штабів Збройних сил Південної Кореї повідомило, що ракети пролетіли в бік моря близько 250 кілометрів.

Тихоокеанське командування США заявило, що спостерегло пуски трьох балістичних ракет малої далекосяжності, причому одна з них вибухнула відразу після старту, ще дві, як заявляли спершу,  зазнали невдачі в польоті. Пізніше військові США уточнили, що дві ракети дійсно подолали 250 кілометрів.

За словами військових США, ракети не були націлені на американський острів Гуам у Тихому океані, що його недавно погрожував обстріляти Пхеньян.

На початку цього місяця напруженість у відносинах Пхеньяна та Вашингтона зросла, і президент США Дональд Трамп пообіцяв зустріти ймовірну агресію Північної Кореї «вогнем і люттю».
…

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад чоловіка з ножем на двох бельгійських солдатів у Брюсселі 25 серпня.

Про це повідомило інформаційне агентство Amaq, яке часто публікує ексклюзивну інформацію від угруповання «Ісламська держава».

Бельгійські прокурори напередодні відкрили провадження щодо цього інциденту як «спроби терористичного вбивства».

Прокуратура заявила, що 30-річний підозрюваний був поранений двічі і доставлений до лікарні у критичному стані 25 серпня. Пізніше він помер від отриманих травм.

За даними правоохоронців, загиблий був відомий в поліції за звинуваченням у кількох нападах, але не вчиняв раніше злочинів, пов’язаних із тероризмом.

Прокуратура заявила, що підозрюваний є громадянином Бельгії сомалійського походження, обшукала його помешкання у Брюге неподалік від Брюсселю, але деталей не повідомила.

Військові, разом із поліцією, патрулюють вулиці Брюсселя з березня 2016 року, коли внаслідок нападів в аеропорті і в метро столиці Бельгії загинули 32 людини. У червні цього року військові застрелили підозрюваного смертника з вибуховим поясом на центральному вокзалі Брюсселя. Той інцидент розглядають як спробу теракту.
…

Близько 500 тисяч людей в іспанському місті Барселона взяли участь в марші на знак протесту проти смертельно небезпечних терактів, що сталися у цьому регіоні 17-18 серпня.

Як повідомила місцева влада, мирний марш відбувся в умовах посилених заходів безпеки після нападів минулого тижня, в результаті яких 15 людей загинули і понад 120 були поранені. Шестеро потерпілих залишаються в критичному стані.

Вперше в історії у марші взяв участь іспанський король Феліпе VI, продемонструвавши національну солідарність.

Учасники маршу скандували гасло: «Ми не боїмося, тому що ми знаємо – любов переможе ненависть».

17 серпня внаслідок наїзду автофургона на пішоходів у центрі іспанської Барселони загинули 13 людей, близько ста були поранені. У ніч на 18 серпня схожий напад стався у Камбрілсі за 100 кілометрів від Барселони, тут загинула одна людина, шестеро постраждали. Поліція Іспанії розглядає ці напади як теракт.

Відповідальність за напади взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».
…

У Мінську заарештували лідера опозиційного «Білоруського національного конгресу» Миколу Статкевича. Про це повідомила у Facebook його дружина Марина Адамович.

«Миколу заарештували сьогодні (у суботу, 26 серпня – ред.) близько 12-ї години неподалік від будинку, коли він йшов на зустріч. Вже на Окрестіна (на вулиці Окрестіна в Мінську розташований ізолятор тимчасового тримання – ред.). 15 діб. Осінь близько», – написала вона.

В інтерв’ю кореспонденту білоруської редакції Радіо Свобода Марина Адамович сказала, що їй подзвонили з Ленінського РВВС і сказали, що Миколу заарештували на 5 діб. Ніяких пояснень отримати не вдалося.

Пізніше в Центрі виконання покарань дружині політика повідомили, що Статкевич відбуває 5 діб за травневим вироком Московського суду.

Марина Адамович вважає, що це «передбачувані, мерзенні дії влади, які таким чином намагаються запобігти мирним протестам».

Раніше рада «Білоруського національного конгресу» ухвалила заяву з приводу спільних білорусько-російських військових навчань «Захід-2017», запланованих на вересень цього року. 

У заяві опозиціонери висловлювали стурбованість у зв’язку з планами влади провести на території Білорусі навчання «Захід-2017». За їхніми даними, після навчань російські військові можуть залишитися в країні, а в прикордонних районах готуються бази для зберігання російської зброї на випадок війни Росії з НАТО та Україною.

Рада «Білоруського національного конгресу» закликала патріотів взяти участь в акції із запобігання можливій агресії Російської Федерації 8 вересня о 18:00 на Жовтневій площі в Мінську. 
…

Північна Корея здійснила нові пуски кількох ракет – як уважають, найімовірніше, балістичних малої далекосяжності.

Ракети були запущені зі східного узбережжя країни в Японське море.

Об’єднане управління начальників штабів Збройних сил Південної Кореї повідомило, що ракети пролетіли в бік моря близько 250 кілометрів.

Тихоокеанське командування США заявило, що спостерегло пуски трьох балістичних ракет малої далекосяжності, причому одна з них вибухнула відразу після старту, ще дві зазнали невдачі в польоті.

За словами військових США, ракети не були націлені на американський острів Гуам у Тихому океані, що його недавно погрожував обстріляти Пхеньян.

У Японії заявили, що ракети, як виглядає, не загрожували безпеці країни.

Наразі певних даних про ці пуски немає, точно не встановлена навіть їхня кількість. Пхеньян іще не виступав ні з якими заявами з цього приводу.

Серед іншого, існують припущення, що випробовувати могли не балістичні ракети, а особливо потужну реактивну систему залпового вогню.

Пуски відбулися під час щорічних регулярних спільних навчань військ Південної Кореї і США на півдні Корейського півострова, які Пхеньян засуджує як «репетицію вторгнення» на територію Північної Кореї.

Попередній північнокорейський ракетний пуск, 28 липня, викликав стривоженість фахівців – та ракета, за обчисленнями, могла сягнути не тільки тихоокеанських острівних територій США, але й американського континенту.

Раніші ракетні випробування Пхеньяна змусили Раду безпеки ООН далі посилити вже й так доволі суворі економічні санкції проти влади Північної Кореї.
…

Не менш ніж 30 людей загинули і понад 200 були поранені в Індії в перебігу заворушень, які спричинили послідовники провідника релігійного культу, якого суд визнав винним у зґвалтуванні двох його послідовниць іще 2002 року.

Понад сто тисяч прихильників Ґурміта Рама Рагіма Сінга, провідника культу «Дера Сача Сауда» («Табір істинної угоди»), зібралися біля будівлі суду в місті Панчкула у штаті Гаріяна на півночі країни у п’ятницю. Після оголошення вердикту про його вину спалахнуло насильство.

Телекадри з місця подій у ніч на суботу показували, як юрби палять автомашини, автобуси, мотоцикли і навіть пожежну машину.

За словами посадовців, порядок поліція відновила під ранок, розігнавши юрби подразливим газом, ґумовими кулями і дубцями, а також пострілами в повітря.

За звинуваченнями в підпалах і нищенні громадського майна затримали понад тисячу осіб.

У сусідньому штаті Пенджаб і у столиці Делі теж повідомили про випадки насильства з боку прихильників культу. Там теж палили автобуси чи вагони потягів.

Через ці події в Панчкулі і ще кількох районах запровадили комендантський час, у Делі оголосили заборону на масові зібрання.

Вирок 50-річному провідникові культу суд має винести в понеділок. Йому може загрожувати до семи років позбавлення волі.
…

Постійний представник США в ООН Ніккі Гейлі закликала Міжнародне агентство з атомної енергії, що є органом ООН, домогтися від Ірану перевірки його військових баз щодо того, чи не порушується там угода про ядерну програму Тегерана.

Як заявила вона у Нью-Йорку після повернення з Відня, де працює МАГАТЕ, вона довіряє цьому агентству, але воно має справи з «країною, що має відому історію брехні і здійснення прихованих ядерних програм».

Раніше в МАГАТЕ заявляли, що дійшли висновку: Іран здійснював таємні дослідження задля створення атомної боєголовки на одному зі своїх ядерних об’єктів до 2009 року. Тегеран заперечує це.

Іран досі практично не допускав міжнародних інспекторів на свої військові об’єкти. Але, за укладеною 2015 року ядерною угодою, МАГАТЕ отримала право вимагати доступу до будь-якого іранського об’єкту, щодо якого є підозри на здійсненням там ядерної діяльності.

і в ООН, і в самих США органи, що стежать за дотриманням Іраном ядерної угоди, заявляють про повну відповідність Тегерана умовам цієї угоди, за якою Тегеран пішов на значні обмеження своєї ядерної програми, що мали б унеможливити створення ним ядерної зброї, а світова спільнота стала знімати накладені через цю програму санкції. Але адміністрація президента США Дональда Трампа останнім часом звинувачує Іран у недотриманні «духу» ядерної угоди.

Тегеран, зі свого боку, звинувачує в порушенні духу угоди саме Вашингтон, який накладає на Іран усе нові санкції через його ракетну програму – яку нині, після укладення угоди, міжнародна спільнота вже не забороняє. В Ірані попереджають, що в разі зриву угоди з боку США Тегеран зможе легко і швидко відновити ядерну діяльність.
…

Щонайменше двоє людей загинули, восьмеро були поранені внаслідок нападу невідомих озброєних на шиїтську мечеть у столиці Афганістану Кабулі, повідомив речник Міністерства охорони здоров’я країни Мохаммад Ісмаїл Кавуссі.

Поліція й очевидці повідомили про стрілянину на місці нападу, що стався 25 серпня вдень, але його подробиці наразі невідомі.

Речник Міністерства внутрішніх справ Наджиб Даніш заявив Радіо Свобода, що це був «терористичний акт».

«До нього можуть бути причетні двоє чи троє терористів. Ми почали операцію, і в цьому районі вбили вже двох терористів», – додав він.

Речник поліції Кабула Абдул Башир Муджахід заявив, що смертник «підірвав себе всередині мечеті», де віряни зібралися на п’ятничну молитву.

За іншими даними, після вибуху почалася стрілянина. Також деякі джерела повідомили, що нападники кидали гранати перед тим, як зайти у мечеть.

Жодне з угруповань наразі не взяло на себе відповідальності за напад.

Шиїти є меншиною в Афганістані, на яких раніше скоювали напади різні сунітські екстремістські угруповання, зокрема «Ісламська держава» і «Талібан».

1 серпня щонайменше 32 людини загинули і більше ніж 60 були поранені внаслідок нападу на шиїтську мечеть у провінції Герат. Відповідальність за цей напад взяло на себе угруповання «Ісламська держава».
…

Російська влада повідомляє про зростання кількості жертв аварії автобуса з будівельниками, що впав у Керченську протоку в Краснодарському краї Росії, до щонайменше 18. Як повідомили місцеві рятувальники і лікарі, ще понад 30 людей доправили до лікарні, сім із них – у тяжкому стані.

Слідчий комітет Росії повідомив, що аварія сталася о восьмій ранку 25 серпня, коли автобус перевозив робітників, які займалися будівництвом пірсу, що належить ЗАТ «Таманьнафтогаз», по закінченні їхньої зміни.

За даними МНС Росії, автобус перевернувся і впав у море. На даний час транспортний засіб підняли із води, причину аварії з’ясовують.

Російські слідчі відкрили кримінальну справу за статтею про порушення правил дорожнього руху, а також надання послуг, що не відповідають вимогам безпеки.

Інцидент стався у селищі Волна на Таманському півострові, де робітники будують причал для нафтогазової компанії «Таманьнафтогаз».

Росія будує міст, що має з’єднати Таманський півострів із Кримом, незаконно анексованим нею в 2014 році.

Наразі не зрозуміло, чи пов’язане будівництво пірсу, на якому працювали загиблі робітники, з проектом мосту.
…

Кількість жертв аварії автобуса з робітниками, що впав у Керченську протоку в Краснодарському краї Росії, зросла до 16. Про це повідомляють російські ЗМІ з посиланням на МНС.

Раніше повідомлялося, що в автобусі було 35 людей, тепер йдеться про 38–41.

З-поміж більш ніж 20 врятованих стан п’ятьох медики оцінюють як тяжкий, ще трьох – середньої тяжкості.

Пошукова операція триває, причина трагедії, що сталася з будівельниками пірсу для нафтогазової компанії в селищі Волна, невідома.

Російські слідчі відкрили кримінальну справу за статтею про порушення правил дорожнього руху.
…

Сенат (учена рада) Дебреценського університету у Східній Угорщині за чотири дні до приїзду до цієї країни президента Росії оприлюднив постанову про присвоєння Володимирові Путіну звання почесного доктора «honoris causa» цього навчального закладу, інформує кореспондент Радіо Свобода.

Цього звання можуть бути вдостоєні громадяни Угорщини або іноземці за визначну громадську чи мистецьку діяльність, ті, чиї зусилля, моральна чи матеріальна підтримка пішли на благо навчальній установі або її структурному підрозділові, посприявши зміцненню його іміджу, мовиться у прес-релізі Дебреценського університету.

Учена рада пояснює своє рішення тим, що «уряд Угорщини і Росія відводить Дебреценському університетові значну роль в інвестиційному проекті побудови другої черги АЕС «Пакш-2».

Згідно з проектними документами, Дебреценський університет офіційно фігурує як генеральний підрядник майбутньої новобудови, яку оцінюють у 12,5 мільярдів євро. Цю суму Москва готова надати Будапештові у вигляді державного кредиту.

У червні цього року Дебреценський університет уклав угоду з російською державною корпорацією «Росатом». У документі, зокрема, йдеться про те, що університет із Дебрецена бере на себе зобов’язання готувати фахівців-атомників для новобудови в Пакші.

Почесними докторами «honoris causa» Дебреценського університету з 2014 року є колишній керівник Червоного Хреста Угорщини та її уповноважений посол в ЄС Ґеорґ фон Габсбурґ, онук останнього австрійського цісаря і короля Угорщини Карла IV, а також – із 2016 року – Рудольф Шустер, колишній президент Словаччини.

Володимир Путін, як повідомили в Угорщині у вівторок, має відвідати цю країну 28 серпня – вже вдруге за цей рік. Того дня його чекають на відкритті чемпіонату світу зі дзюдо в Будапешті. Крім відвідання спортивних змагань, у нього запланована зустріч із прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Як очікують, головною темою їхньої бесіди стане обговорення анонсованого ще кілька років тому Будапештом і Москвою проекту збільшення потужностей АЕС у місті Пакш на Дунаї за рахунок російських державних кредитів.

Востаннє Путін приїздив до Угорщини 2 лютого цього року, щоб провести переговори на тему двосторонніх російсько-угорських стосунків і узгодити терміни початку реалізації багатомільярдного інвестиційного проекту створення другої черги АЕС «Пакш-2». Тоді на спільній прес-конференції в Будапешті Віктор Орбан, відповідаючи на запитання журналістів, заявив, що сторони не вели переговорів про надання Угорщині російського кредиту. Водночас Володимир Путін на тій же прес-конференції підтвердив, що такі перемови все ж велися і що Москва замість часткового готова надати Угорщині одразу всю суму необхідних коштів (12,5 мільярдів євро). Однак від часу останніх перемов угорський уряд поки що не скористався нагодою отримати бодай частину російського кредиту.
…

Азербайджанське інформаційне агентство «Туран» повідомило про затримання його директора Мегмана Алієва як підозрюваного у справі про уникнення податків і зловживання владою.

За повідомленням агентства, адвокат директора Фуад Агаєв повідомив, що той добровільно пішов до Управління податкових злочинів Міністерства податків, щоб дати пояснення, після чого його затримали і відвезли у відділок поліції.

За словами Агаєва, затримання Алієва відбулося на порушення закону. Він додав, що очікує, що суд щодо Алієва почнеться протягом 48 годин – найімовірніше, не раніше ніж у п’ятницю.

Азербайджанські податківці стверджують, що агентство за 2014–2016 роки недоплатило податків на суму у 37 тисяч манатів – за нинішнім курсом це майже 560 тисяч гривень. Розслідування проти агентства почали 7 серпня.

Керівництво агентства відкидає звинувачення і називає розслідування політично мотивованим.

Міжнародні правозахисні організації назвали це розслідування черговим проявом придушення критичних голосів в Азербайджані.

Агентство «Туран» засноване у 1990 році і публікує повідомлення азербайджанською, англійською і російською мовами, а також співпрацює з провідними міжнародними інформаційними агентствами.
…

У Росії повідомили, що отримали запит Генеральної прокуратури Узбекистану про арешт майна Ґульнари Карімової, дочки колишнього президента, небіжчика Іслама Карімова.

Як повідомила прес-служба Генеральної прокуратури Росії без подальших подробиць, цей запит вивчають.

В Узбекистані заявляли, що Ґульнара Карімова перебуває нині під вартою після винесення їй нових звинувачень у перебігу слідства, що триває. 2015 року її вже засудили до обмеження свободи на п’ять років за звинуваченнями в вимаганні коштів на суми в десятки мільйонів доларів США і ухиленні від сплати податків на сотні мільйонів.

Зокрема, Генпрокуратура Узбекистану повідомляла, що в новій справі проти Ґульнари Карімової домагається арешту її активів на суму в півтора мільярда доларів США у 12 країнах. Серед того – елітне житло й кілька квартир у Москві і будинок у Підмосков’ї, а також готель, будинок і земельна ділянка в Ялті в окупованому українському Криму, який наразі фактично контролює Росія. Як заявили в Ташкенті, вона незаконно здобула майна на суму в майже 600 мільйонів доларів, а також отримала близько 870 мільйонів доларів як «відкати».

45-річна Ґульнара Карімова свого часу була помітною особою в Узбекистані, вона виступала як співачка, дизайнер, якийсь час була на дипломатичній роботі – послом її країни в установах ООН у Женеві у Швейцарії. Її вважали потенційною наступницею її батька на президентській посаді

Але з 2013 року проти неї почали з’являтися звинувачення в незаконних фінансових оборудках, які почали розслідувати в кількох країнах Європи, зокрема, у Швеції і Швейцарії, у США і в самому Узбекистані. 2013 року, ще за життя Іслама Карімова, вона зникла з публічного життя – її фактично взяли в Узбекистані під домашній арешт.
…