У Росії комуністи вшанували століття більшовицького перевороту, так званої Жовтневої революції 1917 року.

Головна акція відбулася у столиці Москві: там на демонстрацію зібралися кілька тисяч людей – не тільки з Росії, а й із інших країн. Учасники ходи пройшли центром міста до площі Революції під трансляцію радянських пісень і під наглядом поліції.

Іншу акцію, некомуністичного спрямування, провела раніше ліберальна партія «Яблуко». Її активісти зібралися в тому місці Москви, де 1917 року було Олександрівське військове училище – його офіцери і курсанти-юнкери були у складі добровольчих сил, які намагалися захистити Тимчасовий уряд Російської Республіки від більшовиків і їхніх прихильників.

Нині в Росії день 7 листопада, що був головним державним святом за часів Радянського Союзу, – звичайний робочий день. Центральна влада країни ніяк не відреагувала на цю дату, хоча в регіонах у кількох місцях були деякі ініціативи місцевої влади щодо вшанування цього дня, зокрема, вивішуванням вітальних плакатів.

У Росії Комуністична партія нині є другою за числом мандатів у Державній думі, нижній палаті парламенту, але реального впливу не має, її представники, критикуючи владу країни на словах, у Держдумі переважно підтримують усі ініціативи президента Володимира Путіна.
…

Міністр торгівлі США Вілбур Росс заявив, що належним чином повідомив про свої інвестиції в судноплавну фірму Navigator Holdings, пов’язану з компанією «Сибур», контрольованою партнерами російського президента Володимира Путіна. В інтерв’ю телекомпанії Bloomberg 6 листопада Росс також твердить, що продає свої частки в Navigator Holdings, але не через повідомлення про зв’язки фірми з Кремлем.

5 листопада журналісти Міжнародного консорціуму журналістських розслідувань оприлюднили дані, згідно з якими 79-річний мільярдер-інвестор Росс свого часу мав майже третину в судноплавній компанії Navigator Holdings, яка транспортує газ для російської енергетичної фірми «Сибур». Компанія «Сибур» частково належить другові Путіна Геннадію Тімченку, який перебуває під санкціями США через російську агресію в Україні, а також зятеві Путіна Кирилу Шамалову, повідомляє New York Times.

Частка, що належить Россу в Navigator Holdings, скоротилася після призначення, але офіційні дані свідчать, що він все ще контролює частку на суму від 2 до 10 мільйонів доларів.

Речник Торгово-промислової палати США Джеймс Рок заявив, що Росс «не був пов’язаний з рішенням компанії Navigator про співпрацю з компанією «Сибур»… яка на той час не перебувала під санкціями».

Наразі немає жодних указівок, що діяльність міністра торгівлі США була незаконною, хоча зв’язок Росса з російськими інтересами може стати незручним для адміністрації президента США Дональда Трампа та поставити питання про конфлікт інтересів. Потенційні зв’язки між партнерами Трампа та Росією розглядаються на тлі тверджень про те, що Москва втрутилася в президентські вибори в 2016 році.
…

Колишній радник президента США Дональда Трампа Картер Пейдж визнав на слуханнях у Конгресі, які відбулися минулого тижня, що контактував з віце-прем’єр-міністром Росії Аркадієм Дворковичем під час поїздки до Москви в 2016 році.

В оприлюдненій 6 листопада стенограмі Пейдж, який вийшов із кампанії Трампа до його обрання президентом, повідомив комітету з розвідки Палати представників, що він «коротко привітався» з Дворковичем, коли він їздив до Росії в липні 2016 року. Після повторного запитання про цей контакт Пейдж сказав, що поговорив із Дворковичем після виступу в московській Новій економічній школі.

«Це була дуже коротка взаємодія. Я не можу згадати точні слова, але це були побажання всього найкращого», – розповів Пейдж, який раніше заперечував цей контакт.

Картер Пейдж, який є колишнім інвестиційним банкіром Merrill Lynch у Москві, засвідчив також, що він знову бачився з Дворковичем на обіді під час другої поїздки до Росії в грудні 2016 року. На запитання, чи він мав приватну зустріч з Дворковичем у цій поїздці, Пейдж відповів: «(Так), ми мали, він зупинив (мене) під час обіду, (куди) я пішов… з людьми з університету».

Свідчення Картера Пейджа є частиною розслідування звинувачень щодо втручання Росії у вибори 2016 року, а також того, чи пов’язане це втручання з кампанією Трампа. Росія заперечує будь-яке втручання, Трамп незмінно заперечує будь-яку змову з Кремлем.
…

Міністерство оборони США висловило підтримку Саудівській Аравії після того, як Ер-Ріяд звинуватив Іран у вчиненні «акту війни» – через імовірне постачання Тегераном ракет шиїтським повстанцям руху Хуті в Ємені.

«Ми продовжуємо підтримувати міцні оборонні зв’язки з Королівством Саудівська Аравія і співпрацювати над загальними пріоритетами безпеки, включно з бойовими операціями проти насильницьких екстремістських організацій та нейтралізацією дестабілізаційного впливу Ірану в регіоні Близького Сходу», – заявив 6 листопада представник Пентагону Едріан Ренкін-Ґалловей.

Заява Пентагону оприлюднена після того, як Саудівська Аравія та Іран обмінялися звинуваченнями після запуску балістичних ракет шиїтськими повстанцями руху Хуті з Ємену у бік саудівської столиці, який відбувся два дні тому.

В Ер-Ріяді заявили, що це можна розцінити як «акт війни», натомість Тегеран звинуватив Близький Схід у воєнних злочинах.

6 листопада коаліція під проводом Саудівської Аравії перекрила наземний, морський і повітряний доступ до Ємену. В Ер-Ріяді заявили, що виняток становитиме робота гуманітарних організацій.

Сунітська Саудівська Аравія і шиїтський Іран є конкурентами у регіоні. Обидві країни підтримують різні сторони у кількох конфліктах на Близькому Сході.

Коаліція під проводом Саудівської Аравії була сформована у 2015 році після того, як повстанці руху Хуті захопили столицю Ємену, місто Сану.

Президент США Дональд Трамп звинувачує Іран у підтримці терористичних груп на Близькому Сході.
…

Нинішній рік увійде в історію метеоспостережень як один із найтепліших, повідомила Всесвітня метеорологічна організація на початку конференції ООН з клімату в Бонні, Німеччина.

Від 6 до 17 листопада в Бонні зустрічаються представники майже 200 країн, щоб спробувати підтримати Паризьку кліматичну хартію, незважаючи на вихід з неї США.

2016 рік був найспекотнішим, чому сприяло таке погодне явище як Ель-Ніньо, а 2015 і 2017 роки посідають друге місце, йдеться в попередньому річному звіті агентства ООН, оприлюдненому 6 листопада. У ньому йшлося про те, що кількість вуглекислого газу в атмосфері в 2017 році продовжувала рости, в той час як рівень моря підвищується, а льодовий покрив Антарктиди наближається до рекордно низького рівня.

У доповіді вказано, що глобальна середня температура з січня по вересень цього року була приблизно на півградуса за Цельсієм вища, ніж у середньому за 1981-2010 роки.

«Ми стали свідками надзвичайних погодних умов у 2017 році», – йдеться в заяві генерального секретаря ВМО Петтері Тааласа. Зокрема, він звернув увагу на урагани в Атлантиці і Карибському басейні, температури, що перевищують 50 градусів за Цельсієм, в Пакистані, Ірані й Омані, мусонні повені в Азії і посуху в Східній Африці.
…

У Білорусі після п’яти діб арешту звільнили опозиціонера Миколу Статкевича.

Після звільнення пізно ввечері 5 листопада Статкевич повідомив, що поліція попередила його про «наслідки», якщо він продовжить «порушувати закон про публічні зібрання».

Він назвав це попередження «політичним тиском» і пообіцяв продовжувати політичну і громадську діяльність.

Дружина Статкевича Марина Адамович 3 листопада повідомляла Радіо Свобода, що поштою отримала постанову суду, в якій ішлося про те, що він має відбути ще 10 діб арешту. Причиною, відповідно до рішення суду, став нібито неузгоджений із владою «пікет» – так суд назвав прихід друзів і журналістів до в’язниці 7 жовтня, коли Статкевич виходив із-під попереднього адмінарешту.

Наразі невідомо, чи буде Статкевич відбувати цей термін і коли саме.

Миколу Статкевича засудили до 5 діб адміністративного арешту за акцію проти спільних російсько-білоруських військових навчань «Захід-2017», яка відбулася 8 вересня.

Він залишився за ґратами на цей термін після того, як його затримали 30 жовтня за участь в іншій акції, «Марші обурених білорусів». Учасники цієї акції 21 жовтня протестували проти так званого «податку на дармоїдів», який запровадив щодо осіб без офіційного працевлаштування президент країни Олександр Лукашенко власним указом.

За цю акцію на Статкевича ще чекає окремий суд і вирок.

Раніше за цей рік опозиціонера вже адміністративно арештовували декілька разів: за останні 10 місяців він провів за ґратами близько 35 діб.

У 2010 році Микола Статкевич балотувався на виборах голови держави на противагу авторитарному президентові Білорусі Олександрові Лукашенку.

Лукашенко, який править у Білорусі від 1994 року, був переобраний на тих виборах, які критики назвали сфальсифікованими. Статкевича заарештували після участі у демонстрації, учасники якої протестували проти результатів президентських виборів. Він провів у в’язниці п’ять років за звинуваченням в організації масових заворушень.
…

Президент США Дональд Трамп заявляє, що стрілянина у церкві в американському штаті Техас пов’язана із «величезними проблемами із психічним здоров’я», а не з володінням зброєю.

«Я думаю, що психічне здоров’я – ось що є проблемою. За попередніми даними, це була дуже психічно неврівноважена людина; вона мала багато проблем протягом тривалого періоду часу. Ми маємо безліч проблем у нашій країні, пов’язаних із психічним здоров’ям – так само, як і інші країни – але це не проблема володіння зброєю. Зарано говорити про це. На щастя, хтось ще мав пістолет, який вистрілив у відповідь. Якби не це, все було б набагато гірше. Це величезна проблема із психічним здоров’ям. Це дуже, дуже сумна подія. Це чудові люди і дуже, дуже сумна подія, ось як я це бачу», – сказав Трамп 6 листопада, перебуваючи в Токіо.

Щонайменше 26 людей загинули в результаті стрілянини, яку вчинив озброєний чоловік в одній із баптистських церков в американському штаті Техас, неподалік міста Сан-Антоніо 5 листопада. Цей випадок вважають найбільшим нападом на церкву в історії США. 
…

Щонайменше шестеро людей загинули і близько десятка поранені 5 листопада в результаті подвійного вибуху в іракському місті Кіркук, що на півночі країни. Обидва напади були скеровані проти будівлі, яку використовує шиїтська поліція в центрі міста.

Перший нападник підірвав вибухівку в автомобілі біля будівлі, інший – підірвався безпосередньо в будівлі.

Відповідальності за напад ніхто на себе не взяв.

Минулого тижня іракські військові, підтримувані шиїтськими силами, вибили з-під контролю сил курдської «пешмерги» місто Кіркук.

Багатий на нафту Кіркук – етнічно змішане місто, яке з 2014 року перебувало під контролем автономного регіону Іракський Курдистан.

Іракські сили взяли під свій контроль Кіркук після проведеного у вересні в Курдистані референдуму, проти якого виступив Багдад. Голосування проводилося в Іракському Курдистані і спірних між Багдадом і автономним регіоном районах, включаючи Кіркук.
…

Базована у Великій Британії організація «Сирійська обсерваторія з прав людини» 5 листопада повідомила, що десятки людей загинули в результаті вибуху автомобіля з внутрішніми біженцями на сході Сирії – щонайменше 75 загиблих  і 140 поранених. Трагедія сталася у провінції Дайр-ез-Заур.

Повідомляється, що жертвами стали біженці, які тікали від боїв між бойовиками угруповання «Ісламська держава» та військ сирійського уряду і підтримуваних США «Сирійських демократичних сил».

Жодне угруповання не взяло на себе відповідальність за напад, хоча аналогічні інциденти раніше здійснювали бойовики-ісламісти.

Раніше цього місяця сирійський уряд оголосив про взяття під контроль міста Дайр-ез-Заур, столиці провінції з однойменною назвою.

Бойовики-ісламісти утекли в пустельні райони східної частини Сирії, що біля кордону з Іраком.
…

Кілька тисяч людей евакуювали в суботу з Большого театру та кількох будівель в російської столиці після повідомлень про замінування.

Російська державна інформагенція «ТАСС» повідомила, що понад 5 тисяч людей вивели з Большого театру у Москві. Також евакуацію провели у готелі «Метрополь» і універмазі ГУМ на Красній площі.

Російські ЗМІ пишуть ще про кілька повідомлень про замінування, через які виводять людей з громадських місць у столиці Росії.

Десятки тисяч людей були евакуйовані зі шкіл, торгових центрів, театрів, університетів, готелів і урядових будівель в містах по всій країні на тлі поширення анонімних повідомлень про замінування, що почалися в Росії 10 вересня. Вибухівки не виявили в жодному з випадків. Директор ФСБ Олександр Бортников заявляв, що були виявлені четверо громадян Росії, підозрюваних в організації анонімних погроз про вибухівки. Ще четверо підозрюваних, за його словами, живуть за кордоном і мають спільників у Росії.
…

У німецькому місті Дюссельдорф 4 листопада сталися сутички між мітингувальниками-курдами та поліцією. Це відбулося після того, як правоохоронці помітили велику кількість банерів із зображенням ув’язненого лідера угруповання «Робітнича партія Курдистану» Абдулли Оджалана. Угруповання визнане терористичним в Туреччині і ЄС, а символіка РПК – заборонена.

Поліція перекрила активістам шлях після того, як заклики згорнути банери були проігноровані.

За повідомленнями, правоохоронці застосували сльозогінний газ після того, як дехто з протестувальників накинувся на поліцейських з палицями. Повідомляється про п’ятьох затриманих.

Проведення мітингів курдами нещодавно викликало обурення офіційної Анкари.

Посол Німеччини в Анкарі був викликаний в Міністерство закордонних справ Туреччини у вересні після курдського фестивалю у Кельні, де лунало гасло «Свободу Оджалану – єдиний статус Курдистану».
…

Президент США Дональд Трамп вирушив до Японії, що стане його першою зупинкою в 5-денному турі Азією на тлі зростання напруженості щодо ядерних і ракетних випробувань Північної Кореї.

Очікується, що Трамп обговорить безпекові питання з американськими і японськими військовими на авіабазі Йокота після прибуття 5 листопада, куди він із Гаваїв вирушив у суботу.

Під час візиту до Японії, згідно з повідомленнями, президент США Дональд Трамп планує зіграти у гольф з прем’єр-міністром Японії Сіндзо Абе.

Наприкінці жовтня японський міністр оборони закликав США і Південну Корею вжити спільних заходів у відповідь на погрозами з боку Північної Кореї.

Напруження у відносинах між США і Пхеньяном посилюється з вересня, коли Північна Корея провела чергове, шосте за рахунком ядерне випробування.

 
…

Тисячі людей вийшли на вулиці Бонна із закликом до поступового припинення використання вугілля як джерела енергії перед запланованими на наступний тиждень переговорами про зміни глобального клімату, які проходитимуть у цьому німецькому місті.

Організатори маршу 4 листопада закликали уряд Німеччини реалізувати плани Паризької кліматичної угоди 2015 року з відмови у світовій економіці від викопних видів палива у цьому сторіччі.

Реалізація Паризької угоди обговорюватиметься на зустрічі з питань клімату серед 195 країн у Бонні з 6 до 17 листопада.

Президент США Дональд Трамп влітку заявив, що США виходять із Паризької кліматичної угоди, а вже восени держсекретар Рекс Тіллерсон припустив, що країна може залишитися її учасником, але за «належних умов».

Дональд Трамп раніше заявив про перебільшену роль людини в глобальному потеплінні. Водночас 3 листопада Федеральний уряд США опублікував доповідь про глобальну зміну клімату, вказавши, що «немає альтернативного пояснення» процесу глобального потепління, окрім результатів діяльності людини.
…

Суд в Іспанії видав ордери на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади регіональної влади Каталонії, автономного регіону на північному сході Іспанії.

Преса в Іспанії повідомляє, що суддя видала не тільки європейський ордер на арешт і затримання з метою взяття під варту Пучдемона, якого просили прокурори і який стосується країн Європейського союзу, а й міжнародний ордер, який спрямують і до інших країн світу.

Такі самі ордери видані і на ще чотирьох так само усунених із посад членів регіонального уряду Каталонії, що, як і Пучдемон, нині переховуються від іспанського правосуддя в Бельгії.

У цих документах суддя також виключила можливість допиту цих осіб через відеоконференцію, як пропонував раніше Пучдемон.

Бельгійський адвокат Пучдемона заявляв про видачу європейського ордера щодо його клієнта ще ввечері 2 листопада, але, ймовірно, йдеться про непорозуміння. Ордери, які опублікувала преса в Іспанії, датовані 3 листопада.

Сам Пучдемон в інтерв’ю, яке оприлюднили на телебаченні в Бельгії раніше 3 листопада, заявив, що готовий узяти участь у призначених на 21 грудня дострокових виборів парламенту регіону. Але, заявив він, перебуваючи в Бельгії, він має намір вести кампанію дистанційно, «з будь-якого місця», не повертаючись до Іспанії.

Як сказав Пучдемон, він готовий до дискусії з центральною владою в Мадриді. При цьому, за його словами, він також готовий постати перед «справжнім правосуддям», але не перед іспанським, яке він вважає політизованим.

2 листопада прокурори в Іспанії подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона і ще чотирьох членів його усуненої влади, які не з’явилися до суду в Мадриді. Водночас суд в Іспанії ухвалив узяти під арешт на час розслідування дев’ять усунених чи колишніх членів регіональної влади Каталонії, які прийшли за викликами на допит до суду в Мадриді. Один із них, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, зможе вийти на волю під заставу у 50 тисяч євро, інші вісім арештовані без можливості застави.

Пучдемона й інших членів усуненої влади Каталонії звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту, перевищенні повноважень, непокорі владі і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебуває в Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявляв 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

Головний прокурор Міжнародного кримінального суду заявила, що проситиме схвалити відкриття офіційного розслідування звинувачень щодо воєнних злочинів в Афганістані, яке може стосуватися і військ США.

Як заявила головний прокурор Фату Бенсуда, є достатні підстави вважати, що в перебігу воєнного конфлікту в Афганістані були скоєні воєнні злочини і злочини проти людяності.

Як мовиться в її заяві, «в належний час» вона звернеться до суддів Міжнародного кримінального суду з проханням дозволити це розслідування, бо дійшла висновку, що всі юридичні критерії для цього досягнені.

У цій заяві не згадано, яких саме учасників конфлікту може стосуватися розслідування.

Минулого року Фату Бенсуда подала звіт, у якому йшлося, зокрема, про те, що є попередні підстави вважати: війська США могли скоїти воєнні злочини в Афганістані і на таємних місцях утримання Центрального розвідувального управління США в інших країнах протягом 2003–2004 років. Також у тому звіті були згадані і звинувачення щодо можливих воєнних злочинів із боку урядових сил Афганістану та ісламістського угруповання «Талібан».

Вашингтон уже відкидав такий очікуваний крок головного прокурора МКС і заявляв, що будь-яке розслідування дій військ США на предмет воєнних злочинів в Афганістані було б «небажаним і недоречним».

США не ратифікували Римський статут, головний документ про діяльність Міжнародного кримінального суду, саме через імовірність, що він колись розглядатиме можливі злочини американських військових, і відтак Вашингтон не зобов’язаний зважати на дії цього суду.
…

Усунений із посади президента регіональної влади Каталонії, регіону на північному сході Іспанії, Карлес Пучдемон заявив, що готовий узяти участь у призначених на 21 грудня дострокових виборів парламенту регіону.

Але, заявив він, перебуваючи в Бельгії, він має намір вести кампанію дистанційно, «з будь-якого місця», не повертаючись до Іспанії.

Як сказав Пучдемон в інтерв’ю на телебаченні в Бельгії, він готовий до дискусії з центральною владою в Мадриді.

При цьому, за його словами, він також готовий постати перед «справжнім правосуддям», але не перед іспанським, яке він вважає політизованим.

2 листопада прокурори в Іспанії подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади президента влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, і ще чотирьох членів його усуненої влади. Всі п’ятеро не з’явилися до суду в Мадриді і перебувають у Бельгії.

Водночас суд в Іспанії ухвалив узяти під арешт на час розслідування дев’ять усунених чи колишніх членів регіональної влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, які прийшли за викликами на допит до суду в Мадриді. Один із них, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, зможе вийти на волю під заставу у 50 тисяч євро, інші вісім арештовані без можливості застави.

Наразі нікому з 14 членів усуненої влади Каталонії офіційних обвинувачень не оголошували. Загалом їх звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебуває в Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявив 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

Голова тамбовського штабу російського опозиціонера Олексія Навального оголосила голодування в слідчому ізоляторі. Діана Рудакова засуджена до семи діб адміністративного арешту за статтею про порушення правил проведення публічних заходів. Про це повідомили її соратники.

Крім Рудакової, в Тамбові цього тижня були заарештовані ще троє прихильників Навального. Зокрема, двом помічникам координатора був призначений арешт на 25 і 20 діб. Приводом для їх переслідування стала агітаційна акція, що відбулася в серпні.

Олексій Навальний назвав арешти активістів «свавіллям». Опозиціонер має намір брати участь у президентських виборах у Росії в 2018 році. Його штаби діють у 80 російських містах. Прихильники Навального по всій країні повідомляють про тиск з боку влади, а також загрози і напади.
…

США і Росія внесли до Ради безпеки ООН 2 листопада два конкурентні проекти резолюції про продовження терміну повноважень спільної місії Організації із заборони хімічної зброї й ООН з розслідування хімічних атак у Сирії.

Документи передбачають продовження мандата слідчої комісії на різні терміни: американський – на два роки з моменту ухвалення резолюції, російський – на півроку.

Чинний мандат місії закінчується 17 листопада.

Крім того, проект США пропонує висловити занепокоєння результатами роботи місії, так званого Спільного механізму розслідувань. Останній звіт місії, зокрема, довів вину урядових збройних сил Сирії в хімічній атаці в сирійському місті Хан-Шейхуні 4 квітня, внаслідок якої загинули майже 90 мирних мешканців.

Натомість російський проект містить критику роботи місії і сумніви в її висновках і пропонує вимагати змін у цій роботі, зокрема, обов’язкового внесення до звітів тверджень уряду Сирії.

Напередодні Росія відкинула заклик США не блокувати в ООН міжнародне розслідування щодо застосування хімічної зброї в Сирії.

Як повідомили в Міністерстві закордонних справ Росії, міністр Сергій Лавров у перебігу телефонної розмови з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном «наголосив на неприпустимості політизації» Спільного механізму розслідування ООН і Організації за заборону хімічної зброї. 2 листопада низка російських посадовців виступила з новою критикою останнього дослідження Спільного механізму.

У США ввечері 1 листопада заявили, що «намагання Росії підірвати роботу Спільного механізму і ліквідувати його засвідчує бездушну неповагу до страждань і смертей, спричинених використанням хімічної зброї, і повну відсутність поваги до міжнародних норм».

«США благають Раду безпеки ООН поновити мандат Спільного механізму, щоб ми могли продовжити визначати призвідців цих жахливих атак і дати чіткий сигнал, що не потерпимо використання хімічної зброї», – заявили в Білому домі.

24 жовтня Росія заблокувала в Раді безпеки ООН проект резолюції про продовження мандата місії ООН і Організації за заборону хімічної зброї. США у відповідь звинуватили Москву в підриві роботи місії і неповазі до загибелі людей.

Режим Башара Асада відкидає звинувачення ООН в неодноразовому застосуванні хімічної зброї в ході сирійського конфлікту.

Всього, за даними експертів, хімічна зброя застосовувалося в Сирії за останні шість років понад 30 разів, і у значній більшості випадків саме урядовими силами.
…

Ведуча російської радіостанції «Ехо Москви» Тетяна Фельгенгауер виписана з лікарні, повідомляють її колеги.

«У НДІ імені Скліфосовського вона перебувала з 23 жовтня. Цього дня на нашу колегу в редакції було скоєно напад», – повідомляє «Ехо Москви».

48-річний громадянин Ізраїлю та Росії Борис Гриц був затриманий після того, як завдав Тетяні Фельгенгауер удар ножем в шию. Чоловікові висунуті обвинувачення в замаху на вбивство. Він перебуває під арештом.
…

Суд в Іспанії ухвалив узяти під арешт на час розслідування дев’ять усунених чи колишніх членів регіональної влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, які прийшли за викликами на допит до суду в Мадриді.

Один із них, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, зможе вийти на волю під заставу у 50 тисяч євро, інші вісім арештовані без можливості застави.

Крім того, прокурори подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади президента влади Каталонії, і ще чотирьох членів його усуненої влади, які не з’явилися до суду в Мадриді і, за повідомленнями, перебувають у Бельгії.

Наразі нікому з 14 членів усуненої влади Каталонії офіційних обвинувачень не оголошували. Загалом їх звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебував у Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявив 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида. Це рішення вже взяв до розгляду Конституційний суд Іспанії, щоб вочевидь скасувати його як таке, що суперечить Конституції країни.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

Суд у Македонії засудив 33 особи за звинуваченнями в тероризмі через їхню учать у бою з силовиками 2015 року, внаслідок якого загинули 22 людини.

Сімох із них Кримінальний суд у столиці Скоп’є, що працював за посилених заходів безпеки. засудив до довічного позбавлення волі, решті призначив терміни позбавлення волі від 12 до 40 років.

Іще чотирьох фігурантів справи виправдали.

Усі засуджені не визнали своєї вини, заявивши, що діяли для самооборони.

Підсудними були албанці за національністю з сусіднього Косова, дехто з них був і з самої Македонії.

Бій між ними і македонськими силовиками тривав у травні 2015 року два дні в місті Куманові на півночі країни з етнічно мішаним населенням, що неподалік кордону з Косовом. У тому бою загинули вісім силовиків і 14 бойовиків. Також були поранені близько 40 силовиків.

Ця сутичка стала найбільшим заворушенням у Македонії з часу закінчення збройного заколоту македонських албанців 2001 року, задля врегулювання якого македонська влада надала місцевим албанцям значно ширші права.

Албанці за національністю складають близько чверті населення Македонії, хоча самі вони твердять, що їх понад третина. Нині вони також домагаються піднесення албанської мови до статусу офіційної по всій Македонії.
…

В Іспанії прокурори подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади президента влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, і ще чотирьох членів його усуненої влади. Всі п’ятеро не з’явилися до суду в Мадриді і, за повідомленнями, перебувають у Бельгії.

Іще дев’ять усунених чи колишніх членів влади Каталонії з’явилися до суду на допит.

Прокурори попросили суд узяти під арешт вісім із них, а дев’ятого, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, залишити на волі під заставу у 50 тисяч євро.

Наразі нікому з 14 членів усуненої влади Каталонії офіційних обвинувачень не оголошували. Загалом їх звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебував у Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявив 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида. Це рішення вже взяв до розгляду Конституційний суд Іспанії, щоб вочевидь скасувати його як таке, що суперечить Конституції країни.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…