Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявляє, що Катар розглядає вимоги сусідніх держав щодо припинення дипломатичної суперечки.

«Катар уважно вивчає і розглядає низку вимог від Бахрейну, Єгипту, Саудівської Аравії та ОАЕ», – зазначив Тіллерсон у заяві, оприлюдненій 25 червня.

Уряди США, Саудівська Аравія, Єгипет і Бахрейн 22 червня склали список з 13 вимог до Катару, один з пунктів – закриття телекомпанії «Аль-Джазіра», на розгляд цих вимог дали 10 днів.

«Незважаючи на те, що деякі з цих елементів Катару буде важко виконати, існують значні сфери, які є основою для постійного діалогу, який веде до вирішення», – вважає Тіллерсон.

Тіллерсон додав, що Катар і чотири арабські держави повинні сісти за стіл переговорів, щоб вирішити цю ситуації. 

«Зниження риторики також допоможе полегшити напругу», – переконаний Тіллерсон, додавши, що Сполучені Штати будуть підтримувати тісний зв’язок з усіма зацікавленими країнами.

Напруженість у відносинах між країнами Перської затоки й іншими партнерами США в арабському світі зросла раніше цього місяця, коли Бахрейн, Саудівська Аравія, ОАЕ та Єгипет розірвали відносини з Катаром через підозру в підтримці ним екстремізму. Ці звинувачення Катар відкидає.
…

У Ватикані в соборі Святого Петра у неділю понад 5 тисяч українських прочан молилися за мир та єдність православних і католиків в Україні
…

У Пакистані число жертв двох скоординованих вибухів на північному сході країни зросло до 67, повідомили посадовці.

Таким чином, загальне число жертв серії нападів у Пакистані, скоєних у п’ятницю, зросло до не менш ніж 85 людей.

Як повідомляють місцеві посадовці в Парачинарі, де два вибухи були влаштовані майже одночасно на багатолюдному базарі біля автобусної станції.

Відповідальність за цей напад у переважно шиїтському місті Парачинарі взяло на себе екстремістське сунітське угруповання «Лашкар-е-Джганґві». Парачинар є центром адміністративного агентства Куррам, де нерідко стається насильство поміж шиїтами й сунітами.

Іще 12 людей загинули у п’ятницю внаслідок вибуху замінованого авта з водієм-смертником у місті Кветті на південному заході країни, центрі провінції Белуджистан. За той напад відповідальність узяли на себе відразу два екстремістські угруповання, що конкурують між собою, – «Джамаат-уль-Ахрар», що відкололося від пакистанських талібів, і «Ісламська держава».

Крім того, ще чотирьох працівників поліції застрелили невідомі нападники в ресторані ввечері у п’ятницю в портовому місті Карачі на півдні Пакистану.

Хвиля насильства спалахнула напередодні святкувань закінчення священного місяця рамадана, свята Ід-аль-Фітр, яке в Пакистані цього року відзначатимуть у понеділок, 26 червня.
…

Влада Великої Британії заявила, що розслідує кібератаку, яка вразила систему електронної пошти британського парламенту.

24 червня речниця Палати громад указала, що віддалений доступ до електронної пошти був відключений задля безпеки внутрішньої мережі законодавчих органів. Вона підтвердила, що були виявлені неавторизовані спроби доступу до мережі.

Національний центр кібербезпеки аналізує атаку та здійснює необхідні заходи для захисту мережі.

У травні Національна служба охорони здоров’я Великої Британії постраждала від великої атаки, яка також зачепила інші системи у всьому світі.
…

Ізраїльські військово-повітряні сили заявили, що здійснили удари в Сирії у відповідь на артилерійський обстріл контрольованих Ізраїлем Голанських висот.

«У відповідь на понад 10 снарядів, запущених із Сирії, авіація атакувала позиції, з яких здійснювалися обстріли, та два сирійські танки», – повідомили ізраїльські військові 24 червня у Twitter.

Згідно з повідомленнями, артилерійські снаряди приземлилися на Голанських висотах – території, яку Ізраїль захопив в Сирії в 1967 році і залишається спірною. Про поранених внаслідок цього обстрілу ізраїльські військові не повідомили.

Ізраїльські військові оприлюднили попередження цивільним особам, які перебувають у цьому районі, наказавши їм уникати території уздовж кордону з Сирією.
…

У Великій Британії місцева рада одного з районів на півночі міської агломерації Лондона вирішила евакуювати близько 800 помешкань у муніципальних висотних будинках із міркувань безпеки після пожежі минулого тижня в одному з таких будинків у Лондоні, внаслідок якої загинули 79 людей.

Як заявила у п’ятницю голова ради району Камден Джорджія Ґоулд, рішення евакуювати п’ять житлових будинків ухвалили за результатами інспекції, яка визначила, що безпека їхніх мешканців не гарантована.

Відселених людей просять пожити у друзів чи родичів, але обіцяють також надати тимчасове житло в разі потреби. Ремонт будинків має бути завершений протягом трьох-чотирьох тижнів.

Це перше таке рішення, ухвалене після пожежі в будівлі «Ґренфелл-тауер» 14 червня. Тим часом занепокоєння щодо пожежної безпеки мають нині мешканці тисяч висотних житлових будинків по всій Британії.
…

Військові США заявили, що Росія продовжує використовувати лінію кризового зв’язку задля відвернення інцидентів із силами коаліції під проводом Вашингтона в Сирії, всупереч твердженням, що Москва закриває її.

Як заявив у Багдаді у п’ятницю речник коаліції, що бореться проти екстремістського угруповання «Ісламська держава», полковник армії США Раян Діллон, лінія уникнення конфліктів відкрита і використовується.

Минулих вихідних відносини Москви й Вашингтона навколо Сирії напружилися по тому, як США збили бойовий літак сирійських урядових сил, який бомбардував опозиційні сили, союзні США. Тоді Росія заявила, що буде відстежувати як потенційні повітряні цілі будь-які літаки коаліції на захід від річки Євфрата. Також Москва оголосила, що знову припиняє діяльність лінії кризового зв’язку, як то вже ставалося раніше.

Але, за даними посадовців зі США, принаймні у п’ятницю Росія саме через цю лінію попередила американських військових про свій ракетний удар по цілях угруповання «Ісламська держава», здійснений крилатими ракетами з російських кораблів у Середземному морі.
…

У Саудівській Аравії повідомили, що поліція зірвала спробу нападу в найсвятішому місці ісламу, Великій мечеті в місті Мецці.

Як повідомило у п’ятницю Міністерство внутрішніх справ королівства, смертник із вибухівкою готувався здійснити «терористичний акт» у мечеті, де на завершення священного місяця рамадана збираються мільйони людей із усього світу. Але коли силовики оточили нападника в одному з будинків поруч із мечеттю, він підірвав себе. Внаслідок вибуху триповерховий будинок обвалився, потерпіли 11 людей, із них 5 працівників поліції, мовиться в повідомленні.

У заяві МВС, яку зачитали на державному телебаченні, також додали, що ще п’ять бойовиків затримали, серед них і одну жінку.

Минулого року на закінчення рамадана вибух влаштували біля ще одного з найсвятіших місць ісламу, Мечеті пророка в саудівському місті Медині. Тоді Центральне розвідувальне управління США заявило, що той напад мав ознаки причетності до нього екстремістського угруповання «Ісламська держава».
…

Сотні тисяч людей вийшли на вулиці Тегерана й інших міст Ірану, щоб взяти участь в організованих владою антиізраїльських демонстраціях з нагоди «дня Кудса» – Кудс є арабською назвою міста Єрусалима.

На демонстраціях палили прапори Ізраїлю, а також США, вигукували заклики «Смерть Ізраїлеві» та «Смерть США».

Демонстранти також вигукували гасла проти королівської родини Саудівської Аравії й екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Виступаючи на акції в Тегерані, спікер парламенту Ірану Алі Ларіджані назвав Ізраїль «матір’ю тероризму» і заявив, що його дії призвели до переселення «мільйонів мусульман».

Президент Ірану Хасан Роугані під час ходи Тегераном розкритикував законопроект про санкції, схвалені Сенатом США раніше цього місяця.

«День Єрусалима» встановив в Ірані засновник ісламського режиму в цій країн аятола Руголла Хомейні. Цього дня відбуваються масові організовані державою виступи на підтримку палестинців і засудження Ізраїлю, якого Іран не визнає.

Цього року відзначення «Дня Єрусалима» відбувається після нападів у Тегерані, відповідальність за які взяло на себе угруповання «Ісламська держава». Крім того, демонстрації відбуваються на тлі загострення боротьби за вплив у регіоні між шиїтським Іраном і Саудівською Аравією, де керують суніти.

Представники керівництва й ісламських політичних кіл Ірану раніше не раз закликали «стерти Ізраїль із мапи світу». Антиізраїльської політики дотримується й підтримуваний шиїтським Іраном шиїтський войовничий рух «Хезболла» в Лівані, що має власну армію і вже влаштовував кілька локальних воєн проти Ізраїлю.

США і їхній союзник Ізраїль звинувачують Іран у підтримці тероризму і підбурюванні заворушень на Близькому Сході.

 
…

Угруповання «Джамаат-уль-Ахрар», що відкололося від пакистанських талібів, взяло на себе відповідальність за потужний вибух на південному заході Пакистану, внаслідок якого загинули щонайменше 12 людей, 24 – поранені.

Вибух автомобіля у Кветті, столиці провінції Балуджистан, що пролунав 23 червня, було чути у цілому місті, повідомили в поліції.

«Наразі невідомо, чи був цей вибух скоєний смертником. Але ми не можемо цього відкидати. Це можливо. Ми на початковій стадії розслідування», – сказав Радіо Свобода представник влади провінції Акбар Гаріпал.

П’ятеро із загиблих – співробітники поліції. У місцевій лікарні повідомили, що дехто із поранених перебуває в критичному стані.

Провінція Балуджистан, яка межує з Афганістаном і Іраном, є однією з найбільш неспокійних у Пакистані. Тут владі протистоять як ісламістські бойовики, так і повстанці-сепаратисти. З 2004 року тут загинули тисячі людей.
…

Поліція Великої Британії заявляє, що пожежа у лондонській багатоповерхівці Ґренфелл-тауер виникла через несправний холодильник в одній із квартир.

У поліції 23 червня також зазначили, що теплоізоляція і облицювання будівлі не пройшли випробування на пожежну безпеку.

Поліція має вирішити, чи висувати звинувачення в ненавмисному вбивстві у справі про пожежу.

За останніми даними, загинули чи вважаються зниклими внаслідок пожежі 79 людей.

Висотний будинок Ґренфелл-тауер загорівся 14 червня. На боротьбу із вогнем виїжджали близько 200 пожежників. Британський прем’єр-міністр Тереза Мей призначила публічне розслідування пожежі.
…

Президент Європейської ради Дональд Туск повідомляє, що лідери ЄС домовились продовжити економічні санкції проти Росії на саміті у Брюсселі.

«Домовились. Євросоюз продовжить економічні санкції проти Росії через невиконання Мінських угод», – зазначив Туск 22 червня у Twitter. 

22 червня у Брюсселі розпочався дводенний саміт ЄС. Канцлер Німеччини Анґела Меркель і президент Франції Еманнюель Макрон мали поінформувати лідерів країн про стан виконання Мінських угод. Рішення щодо продовження економічних секторальні санкції для Росії ухвалюється Євросоюзом за письмовою процедурою після відповідних рекомендацій канцлера Німеччини і президента Франції.

США, Євросоюз та інші західні країни у кілька етапів запровадили санкції проти Росії – спершу через анексію Криму, згодом – через роль Москви у збройному конфлікті на Донбасі.

Термін дії найжорсткіших, секторальних санкцій, запроваджених ЄС проти Росії спливає у липні.
…

Президент США Дональд Трамп заявляє, що не записував розмов з екс-директором ФБР Джеймсом Комі і не має таких записів.

«З усіма цими останніми повідомленнями про електронне стеження, перехоплення, розкриття інформації про людей і незаконні витоки інформації я не маю поняття, чи є плівки або записи моїх розмов з Джеймсом Комі, але я не робив подібних записів, і у мене їх немає», – зазначив Трамп 22 червня у Twitter.

9 травня президент США Дональд Трамп відправив у відставку директора Федерального бюро розслідувань Джеймса Комі. У Білому домі зазначили, що це була рекомендація міністра юстиції.

Це рішення було оприлюднене після того, як ФБР визнало, що Комі надав неточну інформацію під час недавніх слухань у Конгресі. Тоді він заявив, що колишня держсекретар Гілларі Клінтон відправила своїй помічниці «сотні або тисячі» електронних листів, які потенційно містять секрети. Насправді число цих повідомлень було дуже незначним.

Рішення щодо звільнення Комі обурило багатьох у Вашингтоні. Представники Демократичної партії звинуватили Білий дім у спробі підірвати розслідування ФБР щодо можливого втручання Росії у президентську кампанію у США.

8 червня Джеймс Комі виступив перед комітетом у справах розвідки Сенату. Він заявив, що Дональд Трамп збрехав, описуючи бюро як організацію зі значними проблемами. Комі також висловив впевненість, що Трамп звільнив його через кримінальне розслідування, яке проводить ФБР у справі зв’язків із російськими посадовцями.

Дональд Трамп назвав свідчення Джеймса Комі «брехнею».
…

Іран почав транспортувати газ до сусіднього Іраку після кількох років відтермінування домовленостей.

Іранська агенція новин Fars повідомила 22 червня, що транспортування почалося напередодні ввечері трубопроводом до Багдада.

Іран і Іран у 2013 році підписали угоду, згідно з якою Тегеран постачатиме паливо на іракські електростанції, але початок відклали через складну безпекову ситуацію в Іраку.

Упродовж останніх місяців іракські сили безпеки відновили контроль над більшістю газогонів, що зробило можливим початок газопостачання з Ірану.

Іранська сторона повідомляє, що близько 7 мільйонів кубів газу постачатиметься щоденно з можливістю збільшення до 35 мільйонів.

Тегеран і Багдад у 2015 році підписали ще одну угоду, про будівництво газогону до південного іракського міста Басра.

Раніше через низку санкцій Іран не міг розвивати енергетичні проекти. Наразі Тегеран експортує невеликі обсяги газу до Туреччини, Вірменії і Азербайджану.

Іран розвиває видобуток на газоконденсатному родовищі Південний Парс, яке він ділить з Катаром.
…

Аеропорт в американському місті Флінт у штаті Мічиган 21 червня евакуювали після поранення поліцейського ножем у шию.

За повідомленнями поліції, потерпілий у критичному стані. Його поранили, коли він патрулював головний термінал аеропорту «Бішоп».

Керівництво аеропорту повідомляє, що всі пасажири перебувають у безпеці.

За словами мера Флінта Карен Вівер, ситуація під контролем. Вона зазначила, що поліція затримала людину, «що представляє інтерес».

Напад розслідують як можливий терористичний акт.
…

Іракські військові заявляють, що бойовики угруповання «Ісламська держава» підірвали у Мосулі головну мечеть «Ан-Нурі» і її мінарет. За повідомленням Міністерства оборони Іраку, це сталося 21 червня, коли військові вели наступ вглиб міста.

Мечеть «Ан-Нурі» збудована у 1172 році. Її мінарет відомий як «Аль-Хадба», «горбун», оскільки він був нахилений на один бік, як Пізанська вежа в Італії.

Ісламісти хотіли зруйнувати мінарет ще у 2014 році, коли окупували місто. Але тоді мешканці завадили цьому, ставши навколо нього живим щитом.

У липні 2014 році лідер угруповання «Ісламська держава» Абу Бакр аль-Багдаді з’явився у мечеті «Ан-Нурі» під час п’ятничної молитви і заявив про створення «ісламського халіфату».

Натомість пов’язана з ісламістами агенція Amaq заявила 21 червня, що мечеть «Ан-Нурі» і її мінарет були зруйновані під час авіаударів США.

Представники ж міжнародної коаліції заявляють, що не проводили ніяких операції у районі, де розташована мечеть.

Наразі іракські військові проводять операцію з відновлення контролю над Мосулом.
…

Громадянин України афганського походження Кабір Мохаммад, якого російська влада тримає під вартою в анексованому Криму, звернувся з відкритим листом до Генпрокуратури Росії. Текст звернення він передав журналістові Радіо Свобода під час судового засідання.

У листі він наголошує, що не є розшукуваним Інтерполом злочинцем, і просить російського генпрокурора про допомогу.

«Шановний пане прокуроре, прошу Вас допомогти мені у цій ситуації. У мене двоє малолітніх дітей, які мене чекають вдома вже майже рік», – мовитьсяу зверненні.

Кабір Мохаммад наполягає на політичному характері переслідування. Свій арешт він пояснює тим, що є одним з керівників забороненої в Афганістані партії «Ватан».

Підконтрольний Кремлю Вірменський суд в анексованому Криму на засіданні 21 червня не задовольнив апеляцію захисту Мохаммада. Таким чином, затриманий залишиться під арештом до 13 вересня.

Громадянина України афганського походження співробітники ФСБ Росії затримали при в’їзді на півострів. Російська влада хоче екстрадувати його до Ірану – як нібито давно розшукуваного Інтерполом особливо небезпечного злочинця. Дружина затриманого стверджує, що її чоловік не бував в Ірані.

Консульство Афганістану в Росії направило в суд Армянська лист, що підтверджує особу затриманого Кабіра Мохаммада. У відомстві стверджують, що затриманий у Криму Кабір Мохаммад не має ніякого стосунку до згаданої Інтерполом людини. Однак рішення про утримання під вартою залишили в силі.

Правозахисники повідомляють, що в СІЗО Кабір Мохаммад переніс другий інсульт і потребує медичної допомоги.

За твердженням Кримської правозахисної групи, Кабір Мохаммад проживає в Україні від 1986 року, закінчив медичний інститут у Донецьку, мав посвідку на проживання. У 2012 році він отримав українське громадянство. Сім’я проживає в Борисполі Київської області. В Афганістані у Мохаммада і його родичів є сімейний бізнес, тому час від часу він літав до Афганістану.

Коментарі російських силовиків з приводу затримання на даний момент відсутні.
…

Аеропорт столиці Казахстану Астани назвали на честь президента Нурсултана Назарбаєва, повідомляють державні ЗМІ країни 21 червня із посиланням на відповідну постанову уряду. Рішення вступає в силу після сьогоднішнього опублікування в офіційному виданні.

Ім’ям Назарбаєва, який при владі у Казахстані майже три десятиліття, вже названо університет, кілька шкіл, йому поставлені також пам’ятники. Ідея назвати столичне летовище його іменем виношувалася ще з 2009 року.

У 2010 році двопалатний парламент країни надав Назарбаєву статус «лідера нації», який гарантує йому імунітет від судового переслідування і політичні важелі, якщо він вирішить піти на пенсію.

Правозахисники часто звинувачують Назарбаєва у переслідуванні опозиції, незалежних журналістів, неурядових організацій та профспілок, що він, втім, заперечує.

Раніше ще одна країна Центральної Азії – Узбекистан – назвала свій аеропорт на честь покійного багаторічного лідера Іслама Карімова, який, значною мірою, уникав культу особи під час свого правління більш ніж чверть століття.
…

Керівники Сенату США 20 червня закликали Палату представників проголосувати за сенатський законопроект про запровадження нових санкцій проти Росії та Ірану.

Голова комітету з питань збройних сил Сенату Джон Маккейн сказав, що Палата представників якнайшвидше має проголосувати за законопроект, що передбачає відповідальність за ймовірне втручання Росії у вибори в США. Він висловив сподівання, що законопроект буде підтриманий більшістю в Палаті представників, як це було в Сенаті минулого тижня.

«Ми всі знаємо, що росіяни намагалися втрутитися в наші вибори», – сказав Маккейн. –Тут ми півроку і досі нічого не зробили».

Однак замість підтримки законопроекту щодо всеосяжного пакету санкцій, підтриманого Сенатом, керівництво республіканців у Палаті представників направило його до Комітету із закордонних справ для розгляду.

Більше того, республіканці заявили, що їх парламентарій виявив проблему у документі, мовляв, він порушує вимогу Конституції, згідно з якою законопроекти, які можуть привести до збільшення доходів держави, мають перше розглядатися в Палаті представників.

Такий конституційний «недолік» означає, що законопроект, можливо, доведеться відправити назад до Сенату, де його положення стосовно доходів, мають бути зняті, перш ніж він може бути відправлений назад на голосування у Палату представників.

Демократи припустили, що республіканці порушили процесуальне питання, щоб заблокувати ухвалення законопроекту через те, що адміністрація Трампа критикувала пакет санкцій як потенційно «надто суворий» стосовно Росії.

Лідер демократів Сенату Чак Шумер сказав, що республіканці повинні проголосувати за законопроект про санкції «якомога швидше».

«Відповідь на напад Росії на нашу демократію повинен бути двопартійним питанням, що об’єднує демократів і республіканців у Палаті представників і Сенаті», – сказав Шумер.

Минулого тижня американські сенатори проголосували за законопроект із поправкою про санкції проти Ірану, який одночасно розширює санкції проти Росії. Цей пакет ставить собі за мету покарати Москву за її дії, включаючи втручання в президентські вибори в США в 2016 році, анексію українського Криму і підтримку уряду Сирії в шестирічній громадянській війні. Законопроект також забороняє Білому дому пом’якшувати, призупиняти або скасовувати санкції без схвалення Конгресу.
…

Верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї попередив прем’єр-міністра Іраку Хайдара Аль-Абаді про можливість послаблення шиїтських воєнізованих формувань і що Багдад не повинен довіряти США у боротьбі проти угруповання «Ісламська держава», повідомляють іранські державні ЗМІ.

На зустрічі з Абаді в Тегерані 20 червня Хаменеї сказав, що шиїтські повстанці є головними силами Іраку в боротьбі з сунітськими джихадистами, і «опиратися» тут на Вашингтон не варто.

«Ми повинні проявляти пильність щодо американців і не довіряти їм. Американці та їхні послідовники виступають проти незалежності, єдності та ідентичності Іраку», – сказав Хаменеї, звинувативши Сполучені Штати і Саудівську Аравію в створенні угруповання «Ісламська держава». Він заявив, що виступає проти присутності американських військ в Іраку.

Президент Ірану Хасан Роугані, який також зустрівся з Абаді 20 червня, підтримав висловлювання Хаменеї і заявив, що Іран заслуговує на «визнання» його успіхів у боротьбі проти ісламістів.

У цьому зв’язку іракському прем’єру Хайдара Аль-Абаді доводиться балансувати, адже він прагне об’єднати коаліцію сил, що борються з ісламістами в Іраку, а тут йдеться про його власні урядові сили, шиїтських повстанців, союзні сунітські племена і курдські загони «пешмерга».Всі вони підтримуються американськими інструкторами і спецслужбами.

Абаді мусить тримати баланс не лише всередині країни, але і в більш широкому регіоні Перської затоки. Його зустріч з лідерами Ірану відбулася наступного дня після візиту до Саудівської Аравії, регіонального конкурента Ірану. Він сказав, що візит був спрямований на сприяння примиренню між сунітами регіону і шиїтами.

Ірак знаходиться на лінії розлому між шиїтським Іраном і переважно сунітським арабським світом.

Шиїтських повстанці, підтримувані сусіднім Іраном, відомі також як «Народні мобілізаційні сили», допомогли Багдаду захистити країну від ісламістів, коли іракські військові та поліцейські масово покидали країну в 2014 році. Відтоді підтримувані Іраном повстанці, чисельність яких складає понад 60 тисяч, були залучені в боротьбу за визволення північної і західної частин Іраку від бойовиків угруповання «Ісламська держава». Але суніти в районах, звільнених з-під контролю ісламістів, звинуватили шиїтських повстанців у грабежах, викраденнях і вбивствах.

Деякі арабські лідери в північному Іраку попросили Багдад розігнати ці сили або видворити їх зі своїх сунітських провінцій. Але це викликало заперечення з боку іранського лідера.
…

Громадянський активіст Денис Бахолдін, який з Москви виїхав в Україну і який з березня не виходив на зв’язок, перебуває у слідчому ізоляторі в Брянську. Про це російському правозахисному порталу «ОВД-Інфо» повідомила його матір.

За її словами, під час побачення 5 червня син розповів, що після затримання його на 12 годин прикували наручниками до батареї, били по ногах і голові, вимагаючи визнання, що він перебуває в забороненій в Росії організації «Правий сектор», потім його повезли у відділ слідчого комітету в наручниках і зимовій куртці на голові. Під час транспортування, як повідомив активіст, він втратив свідомість і ледве не задихнувся. 

36-річний Денис Бахолдін, який жив у Києві з 2014 року, пропав у березні. Він перестав виходити на зв’язок, його сторінка в Facebook не оновлювалась. Недавно з`ясувалося, що його матір ще 17 березня отримала офіційне повідомлення про те, що Бахолдін був затриманий «при спробі незаконного перетину російсько-української кордону». Наприкінці травня співробітники ФСБ провели обшук в московській квартирі матері активіста, вилучили жорсткий диск її комп’ютера. За якими статтями Кримінального кодексу звинувачують Бахолдіна поки невідомо.

Денис Бахолдін брав участь у антивоєнних пікетах і щомісячних акціях на підтримку політичних в’язнів у Росії. Його неодноразово затримувала поліція. Двічі до нього застосовували адміністративне покарання. 
…

Європейський суд із прав людини визнав дискримінаційним російський закон «про заборону пропаганди нетрадиційних сексуальних відносин серед неповнолітніх». Про це йдеться в постанові, опублікованій на сайті суду 20 червня.

Зі скаргою до ЄСПЛ звернулися ЛГБТ-активісти Микола Баєв, Олексій Кисельов і засновник співтовариства GayRussia Микола Алексєєв. Усіх їх від 2009 по 2012 рік у Росії притягували до відповідальності, звинувачуючи в «пропаганді нетрадиційних сексуальних відносин». Заявники стверджували, що закон порушив їхнє право на свободу вираження поглядів.

Згідно з рішенням ЄСПЛ, Росія повинна виплатити трьом заявникам сукупно понад 49 тисяч євро, в тому числі компенсації за заподіяння моральної шкоди, а також відшкодувати судові витрати.

«Фактично, ухвалюючи подібні закони, влада посилює стигматизацію та забобони і заохочує гомофобію, несумісну з цінностями демократичного суспільства», – йдеться в рішенні.

Закон про «заборону пропаганди гомосексуалізму» серед підлітків в Росії ухвалили влітку 2013 року. Він передбачає штраф до 5 тисяч рублів, а якщо «пропаганда» велася в інтернеті – до 100 тисяч рублів. Від 2014 по 2016 роки за цим законом в Росії оштрафували 14 людей.
…