Лідер опозиційної Соціально-демократичної партії Таджикистану Рахматілло Зоїров заявив про напад на нього. 

14 листопада він розповів Радіо Свобода, що увечері 9 листопада під час прогулянки з собакою в Душанбе до нього підійшли чоловік і жінка. Зі слів Зоїрова, вони почали його ображати, називаючи «зрадником».

Політик зазначив, що під час словесної перепалки до нього підійшов ззаду чоловік і вдарив шматком заліза. Він додав, що намагався прикрити голову правою рукою, унаслідок чого отримав травму.

За словами Зоїрова, він бачив поблизу кількох поліцейських, але вони не втрутилися в ситуацію. Політик розповів, що повідомив правоохоронцям про напад через годину й закликав їх знайти нападників, однак відповіді не отримав.

У поліції Радіо Свобода повідомили, що не відреагували на інцидент, оскільки не отримали скаргу в письмовому вигляді.

Зоїров є адвокатом за фахом, працює в Казахстані та періодично приїздить до Таджикистану, де не може знайти роботу протягом багатьох років.

Хоча його партія офіційно зареєстрована в Таджикистані, вона ніколи не була представлена в парламенті.

Західні держави та правозахисні організації неодноразово звинувачували владу Таджикистану під керівництвом президента Емомалі Рахмона в намаганні придушити інакомислення й обмежити основні свободи в країні.
…

В Ірані на 14 листопада оголосили день жалоби після землетрусу, що стався поблизу кордону з Іраком увечері 12 листопада і виявленими жертвами якого наразі стали, за повідомленнями, понад 450 людей.

В Ірані, зокрема, напівофіційне агентство «Таснім» увечері 13 листопада повідомило про 445 загиблих і 7 тисяч 370 поранених і травмованих; офіційні джерела наразі зупинилися на числі 407 загиблих.

Більшість людей потерпіли у провінції Керманшах. Понад половина жертв – у місті Сарпол-е-Загаб із переважно курдським населенням.

В Іраці, де вражена землетрусом територія мало населена, говорять тим часом про вісім загиблих і понад 400 поранених.

За останніми оцінками Геологічної служби США, магнітуда землетрусу склала 7,3, його епіцентр був недалеко від міста Халабджа в Іракському Курдистані.
…

Заклик щодо додаткових ресурсів на протидію дезінформації й антиєвропейській пропаганді Росії надійшов від, зокрема, голів МЗС Хорватії, Чехії, Латвії, Литви, Польщі, Румунії, Швеції та Британії
…

Російський телеканал мовлення за кордон RT, фінансований російською владою, зареєструвався у США як іноземний агент, повідомила головний редактор каналу Маргарита Симоньян.

«Між кримінальною справою і реєстрацією ми вибрали останнє. З чим і вітаємо американську свободу слова і всіх, хто в неї досі вірить», – написала вона у твітері.

Вона не пояснила, як саме, на її думку, така реєстрація може вплинути на свободу слова.

Раніше телеканал заявляв, що Міністерство юстиції США висунуло його американському підрозділові, каналові RT America, ультимативну вимогу зареєструватися як іноземний агент до 13 листопада.

У Мін’юсті США не бажали ні підтверджувати, ні заперечувати таку заяву. Але невдовзі після нинішньої заяви RT на сайті міністерства з’явилося повідомлення, що реєстраційні документи каналу отримані.

Також 13 листопада один із провідних депутатів Державної думи, нижньої палати парламенту Росії, Андрій Ісаєв повідомив, що там уже розробляють законопроект про вимогу реєструватися в Росії як іноземні агенти закордонним засобам інформації, що мають підтримку іноземних урядів чи проурядових структур. За його словами, серед тих, хто буде змушений зареєструватися іноземним агентом, коли закон буде ухвалений і набуде чинності, – зокрема, Радіо Свобода – Радіо Вільна Європа, «Голос Америки» чи «Сі-ен-ен» зі США, «Німецька хвиля» тощо.

Раніше спікер Держдуми В’ячеслав Володін заявляв, що такий законопроект мають винести на розгляд у першому читанні вже 15 листопада, а ухвалити остаточно збираються до кінця наступного тижня.

Президент Росії Володимир Путін після попередніх повідомлень про вимогу до RT зареєструватися у США як іноземний агент заявляв, що російські засоби інформації зазнають у США «атаки на свободу слова». Він так само не пояснив, як стосується реєстрація питань свободи слова.

Нині чинне російське законодавство про «іноземних агентів» вимагає такої реєстрації від неурядових організацій, що отримують фінансування з-за кордону і займаються, на думку Москви, «політичною діяльністю», і наразі не стосується засобів інформації.

У США звертають увагу, що законодавства про «іноземних агентів» у Росії і у США, попри схожу назву, принципово різняться.

У США існує законодавча вимога реєструватися як іноземні агенти до фізичних чи юридичних осіб, що представляють інтереси іноземних держав у «політичній чи квазі-політичній ролі». Така реєстрація передбачає розкриття зв’язку з іноземним урядом та інформації про пов’язану з цим діяльність і отримане за неї фінансування, і не накладає ніяких обмежень, зокрема, щодо поширення новин та інформації.

Нині принаймні шість іноземних засобів інформації вже зареєстровані у США таким чином, серед них канадська телемережа «Сі-бі-сі», японська «Ен-ейч-кей» чи китайське видання «Чайна дейлі». Також у радянські часи деякі російськомовні засоби інформації, серед них газета «Правда» і агентство «ТАСС», були зареєстровані у США як іноземні агенти.

За широко критикованим у Росії й у світі російським законом, відомим як «закон про іноземних агентів», ухваленим 2012 року, неурядові (некомерційні, як їх називають у Росії) організації, що отримують кошти чи майно з-за кордону й займаються «політичною діяльністю», мають самі зареєструватися як «іноземні агенти» чи бути зареєстровані примусово з накладенням штрафу. Такі організації зобов’язані, зокрема, на всіх своїх матеріалах підписувати себе «іноземним агентом», а також подавати набагато більше звітності урядовим органам.

Через широке трактування поняття «політична діяльність» до «іноземних агентів» записали й десятки організацій, що займаються правозахистом, соціологією, доброчинністю, освітніми проектами чи захистом довкілля. Критики заявляють, що справжньою метою запровадження закону було змусити замовкнути незалежні голоси.

Президент медіакорпорації Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Том Кент уже наголошував, що RT поширює свої програми у США через кабельні телемережі, тоді як Радіо Свобода таких можливостей у Росії не має. Він також звертав увагу, що журналістів Радіо Свобода переслідували і навіть били в Росії, їхні акредитації анулювалися, в той час як у США нічого схожого стосовно представників російського телеканалу не ставалося.

Російська телемережа мовлення за кордон RT, яку іноді досі називають її старою назвою Russia Today, від якої вона мусила відмовитися ще вісім років тому, називає себе незалежною, але твердо проводить політичну лінію Кремля і фінансується з російського бюджету. Її також не раз викривали на поширенні перекрученої чи цілком неправдивої інформації, що спотворює дані про події на користь позиції Москви.

Телеканал цієї мережі, що працює у США, як і російське державне агентство новин «Спутнік», були названі у звіті американських спецслужб як активні учасники кампанії втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року (Москва заперечує це втручання) і як «прислужники корумпованої політичної еліти» в Росії. Також у документі було вказано, що RT America «позиціонує себе як американський канал і навмисно намагається приховати будь-які юридичні зв’язки з російським урядом».
…

Прем’єр-міністр Лівану Саад Харірі, який минулого тижня оголосив про свою відставку, вказав, що його країна ризикує наразитися на санкції арабських країн Перської затоки через те, що Іран підтримує діяльність угруповання «Хезболла» в Лівані.

Харірі сказав про це 12 листопада в телевізійному інтерв’ю з Саудівської Аравії через тиждень після того, як він заявив про відставку, оскільки боїться за своє життя в Лівані. Він наголосив, що його відставка спрямована «на позитивний шок» і попередження проти іранського втручання, яке, за його словами, руйнує відносини з іншими арабськими країнами.

Раніше коаліція арабських країн під проводом Саудівської Аравії розірвала дипломатичні та торговельні зв’язки з Катаром, заявляючи, що ця невелика країна має дуже тісні зв’язки з Іраном і допомагає фінансувати регіональний тероризм.

Міністр закордонних справ Британії Борис Джонсон висловив 12 листопада сподівання, що Харірі повернеться в Бейрут «без подальших затримок». Джонсон сказав, що Ліван «не повинен використовуватися як інструмент для конфліктів» і його незалежність слід поважати.
…

До 170 зросла кількість загиблих внаслідок землетрусу, що стався ввечері 12 листопада неподалік кордону між Іраном та Іраком, число поранених наближається до двох тисяч.

За даними іранської влади, в цій країні підтверджена смерть 164 людей, поранені щонайменше 1686 осіб. Ще шість смертей зафіксовано з іракського боку кордону.

Про підземні поштовхи повідомили жителі всього регіону, від Туреччини до Кувейту.

Геологічна служба США заявляє, що епіцентр землетрусу розташований неподалік міста Халабджа на північному сході Іраку на глибині майже 34 кілометри.

Сейсмологічний центр Тегеранського університету повідомив, що підземні поштовхи розпочалися о 21:48 за місцевим часом (це 20:48 за Києвом).

Іранське офіційне агентство IRNA цитує представників влади, які попереджають про можливе збільшення кількості жертв після того, як рятувальники поновлять свою роботу вранці 13 листопада.
…

Президент США Дональд Трамп вважає, що напруженість на Корейському півострові та глобальна торгівля будуть ключовими темами саміту лідерів країн Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН). За словами американського лідера, він порушував питання про випробування ракет у Північній Кореї на переговорах 13 листопада з прем’єр-міністрами Японії та Австралії в кулуарах саміту в Манілі.

Трамп також розповів, що під час зустрічей із Сіндзо Абе та Малкольмом Тернбуллом зафіксований прогрес щодо двосторонньої торгівлі. «Ми зробили дуже великі кроки щодо торгівлі – набагато більші, ніж усе, про що ви знаєте», – сказав Трамп журналістам.

Торговельні відносини США з більшістю країн Азії нині ускладнені. Після початку президентського терміну Трамп заявив про вихід Сполучених Штатів із Транстихоокеанського партнерства – основної регіональної торговельної угоди. Він стверджував, що ця угода завдає шкоди економічним інтересам США.
…

У Росії в деяких школах Смоленська і населених пунктах Смоленської області відбулися «виховні бесіди» з школярами перед мітингом опозиціонера Олексія Навального, призначеного на 12 листопада, повідомив Навальний на своєму сайті.

У рамках таких бесід, за його словами, школярів змусили підписати папери про те, що вони попереджені про наслідки участі в масових заходах.

Замість мітингу Навального учнів закликають піти на концерт, який відбудеться в цей же час.

Акція в Смоленську узгоджена місцевою владою, наголошує опозиціонер. Водночас, за повідомленнями місцевих жителів, у місті перекрили дороги, що ведуть до місця проведення мітингу Навального.

Опозиціонер проводить агітаційний тур містами Росії в рамках своєї передвиборчої кампанії – він має намір брати участь в президентських виборах в 2018 році. Політик звинувачує Кремль у спробах перешкодити проведенню мітингів у регіонах. Прихильники Навального по всій країні повідомляють про тиск з боку влади, а також погрози і напади.

У Центральній виборчій комісії Росії заявили, що Навальний не зможе балотуватися через судимість у справі, яку сам опозиціонер називає політично мотивованою.
…

Влада Туреччини відкидає заяви про те, що за екстрадицію релігійного діяча Фетлуллаха Ґюлена зі США турецькі чиновники пропонували мільйони доларів.

Посольство Туреччини у Вашингтоні 12 листопада назвало такі заяви «абсурдними і необґрунтованими».

У посольстві наголосили, що Туреччина домагається екстрадиції Ґюлена, але діє виключно в межах закону.

Напередодні американські ЗМІ повідомили, що спецпрокурор США Роберт Мюллер розслідує сценарій, за яким колишній радник президента США Дональда Трампа з національної безпеки Майкл Флінн і його син мали отримати 15 мільйонів доларів за допомогу в екстрадиції релігійного діяча Фетхуллаха Ґюлена зі США до Туреччини.

Адвокат Флінна назвав такі звинувачення «обурливими».

Анкара звинувачує Ґюлена, який отримав притулок у США, в спробі державного перевороту в липні 2016 року.

Флінн залишив посаду радника президента США з національної безпеки в лютому 2017 року. Це сталося після того, як стало відомо, що він обговорював антиросійські санкції з послом Росії Сергієм Кисляком – до обрання Трампа президентом. Так Флінн став однією з центральних фігур в розслідуванні можливого впливу Кремля на президентську кампанію в США в 2016 році.

Флінн пробув на посаді всього 24 дні.

 
…

Президент США Дональд Трамп прибув на Філіппіни для участі в саміті Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН).

У столиці країни, Манілі, кілька сотень людей взяли участь в акції проти візиту Трампа. Протести почалися 10 листопада. Сьогодні протестувальники намагалися прорвати поліцейське оточення біля американського посольства. Поліція застосувала водомети для розгону демонстрантів.

Філіппіни – остання країна, яку відвідає Трамп під час нинішньої поїздки Азією. Раніше президент США відвідав Японію, Китай, Південну Корею і В’єтнам.

Трамп здійснює тур на тлі зростання напруженості щодо ядерних і ракетних випробувань Північної Кореї. 
…

У перебігу короткої розмови президентів США Дональда Трампа і Росії Володимира Путіна вони згадували про Україну, але не обговорювали цю тему, заявив речник Кремля Дмитро Пєсков.

У цій розмові промовлялося слово «Україна», «констатувалося, що ситуація складна», але детального обговорення не було, сказав Пєсков журналістам у Дананґу у В’єтнамі, де раніше Трамп і Путін у перебігу міжнародного саміту коротко перетнулися кілька разів.

Трамп, зі свого боку, теж заявляв після коротких зустрічей із Путіним, що волів би обговорити з ним, зокрема, Україну. Як сказав він журналістам у президентському літаку, яким він летів із Дананґа до в’єтнамської столиці Ханоя, в перебігу однієї з цих коротких розмов він кілька разів перепитав Путіна щодо втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року, а той кілька разів заперечив. «Ну не можу ж я стояти і сперечатися з ним. Я б краще поговорив із ним про те, щоб він забрався з Сирії, я б краще взявся працювати з ним щодо України», – додав президент США.

Сам Путін, зі свого боку, на своїй підсумковій прес-конференції після саміту організації Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці заявив, що «нічого не чув» і «нічого не знає» з приводу повідомлень про пропозицію США щодо миротворчих сил ООН для окупованої частини українського Донбасу. Йшлося про статтю в американському виданні The Wall Street Journal за 9 листопада про те, що США готуються найближчими днями обговорити з російськими посадовцями пропозицію розмістити на сході України 20 тисяч миротворців ООН.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін увечері 10 листопада повідомив, що Україна та її західні партнери, серед яких США, Німеччина, Франція, Велика Британія, мають «фактично готовий текст резолюції» Ради безпеки ООН щодо введення миротворців на Донбас і спільно тиснуть на Росію в цьому питанні. За його словами, серед іншого, географічно місцем розташування такої місії має бути вся окупована територія «і, звичайно, кордон» – маючи на увазі нині непідконтрольну Києву ділянку кордону з Росією.

Раніше, 3 листопада, спеціальний представник Державного департаменту США у справах України Курт Волкер підтверджував, що, всупереч позиції Росії, миротворча місія ООН на Донбасі має контролювати всю окуповану територію, а також український бік українсько-російського кордону. За його словами, згоди з Росією щодо цього ще немає. При цьому Волкер наголосив, що США не будуть нічого робити «через голову» України і діють із нею в тісній координації.

Раніше в Москві висловлювали пряму незгоду зі згаданою позицією України і її міжнародних союзників і навіть застерігали, що вдадуться до права вето в Раді безпеки ООН, якщо така позиція буде у проекті резолюції щодо миротворців. У Кремлі прагнуть, щоб місія ООН розмістилася тільки безпосередньо на лінії контакту і біля неї, в місцях, де працюють спостерігачі ОБСЄ, і мала мандат виключно для захисту цих спостерігачів. Цю позицію натомість назвали неприйнятною Україна і її західні союзники, включно зі США, заявляючи, що це матиме на меті не вирішення конфлікту, а його консервацію.
…

Бахрейн заявив, що вибух на нафтопроводі минулої ночі стався внаслідок нападу бойовиків, що пов’язані з Іраном – головним противником країни.

Як заявило Міністерство внутрішніх справ Бахрейну, цей напад був «небезпечним актом тероризму».

«Терористичні акти, яких зазнає країна останнім часом, здійснюються через прямі контакти і за інструкціями з Ірану», – мовиться в заяві.

Відповідальності за напад ніхто на себе не брав. Іран теж не коментував цих подій.

Вибух і пожежа на нафтопроводі біля села Бурі сталися ввечері 10 листопада. Внаслідок цього були пошкоджені кілька будинків.

Бахрейн, невелике острівне королівство в Червоному морі, багате на нафту, переважно шиїтське за вірою населення, але керує ним сунітська королівська династія. У країні час від часу стаються напади місцевих шиїтських угруповань, влада натомість веде політику рішучого придушення інакодумства, незгодних ув’язнюють або змушують до еміграції. Влада Бахрейну заперечує, що здійснює дискримінацію шиїтів, і звинувачує в підбурюванні і роздмухуванні напруженості шиїтський Іран; там відкидають ці звинувачення.

Бахрейн також є важливим регіональним союзником Заходу: там базується 5-й флот США, а нині також будується військова база Великої Британії.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що вірить запереченням президента Росії Володимира Путіна щодо російського втручання у президентські вибори у США 2016 року.

Путін у перебігу короткої зустрічі з Трампом під час міжнародного саміту у В’єтнамі повторив, що заперечує заяви про таке втручання, сказав журналістам американський керівник на борту президентського літака, яким він летів із міста Дананґа, де був саміт, до в’єтнамської столиці Ханоя.

«Він сказав, що не втручався. Я перепитав його знову. Скільки можна так питати? Він сказав, що абсолютно не втручався в наші вибори», – розповів президент США.

При цьому Трамп додав: «Ну не можу ж я стояти і сперечатися з ним. Я б краще поговорив із ним про те, щоб він забрався з Сирії, я б краще взявся працювати з ним щодо України».

«Щоразу, коли він бачить мене, він каже: «я цього не робив», і я справді вірю, що коли він мені це каже, він каже це серйозно», – сказав Трамп про Путіна.

«Я думаю, що це його дуже ображає, а це недобре для нашої країни», – додав Трамп.

Цей момент короткої розмови двох керівників підтвердив і речник Кремля Дмитро Пєсков. Як сказав він журналістам у Дананґу, Трамп дійсно порушив тему про це втручання, і Путін «категорично відкинув навіть гіпотетичну можливість того, що Росія могла б якимсь чином втрутитися у виборчий процес у США».

Пєсков також згадав, що в перебігу розмови президентів пролунало слово «Україна», але обговорення цієї справи не було.

Напередодні саміту організації Азійсько-Тихоокеанської економічної співпраці у В’єтнамі Кремль висловлював сподівання, що в перебігу цього саміту може відбутися й зустріч Трампа з Путіним. За повідомленнями з Москви, для Путіна можливість такої зустрічі була єдиною причиною участі в саміті. Трамп раніше теж заявляв, що хотів би зустрітися з Путіним, зокрема, щодо можливої підтримки Росії у справі кризи навколо дій Північної Кореї.

Білий дім, проте, врешті повідомив, що окрема така офіційна зустріч не відбудеться. Обидва керівники лише коротко перетнулися на деяких заходах саміту, зокрема, під час офіційного обіду, а потім під час офіційного фотографування 10 листопада, а потім іще раз 11 листопада – в той момент вони затвердили спільну заяву щодо Сирії, яку наперед підготували голови зовнішньополітичних відомств двох країн.

Це був лише другий випадок, коли Трамп і Путін бачилися особисто. Вперше вони мали повноцінну зустріч у липні.

Всі понад півтора десятка спецслужб США ще в січні виступили зі спільною заявою про те, що вважають доведеним втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року. Це втручання є предметом спеціального розслідування, яке ведеться в Міністерстві юстиції США, а також іще кількох окремих розслідувань кількох комітетів обох палат Конгресу США. Останнім часом у цих розслідуваннях випливають усе нові докази такого втручання. Проте його далі заперечують і Росія, і Дональд Трамп – якому це втручання пішло на користь під час виборів.
…

Російські рятувальники виявили ще одне тіло жінки під завалами житлового будинку в Іжевську. Таким чином, кількість загиблих у результаті обвалення під’їзду сягнула 7. Невідомою залишається доля ще однієї людини.

Раніше Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за статтею «вбивство» щодо жителя будинку Олександра Копитова, затриманого у п’ятницю. Мотивом злочину могла стати особиста неприязнь, повідомили у відомстві. Слідчі сумніваються у психічному здоров’ї затриманого, йому буде призначена судово-психіатрична експертиза.

Увечері у четвер у російському Іжевську обвалився під’їзд житлового дев’ятиповерхового будинку. У ньому зруйновані 32 квартири. Попередня версія події – вибух побутового газу. Серед жертв – двоє дітей. Всі мешканці будинку були розселені.
…

Євросоюз упродовж двох тижнів очікує від Великої Британії ясності щодо низки питань, пов’язаних з її виходом із ЄС, зокрема про кордон між Північною Ірландією та Ірландією і про розмір фінансових зобов’язань, які Лондон має взяти на себе у зв’язку з Brexit. Про це 11 листопада заявив керівник делегації ЄС на переговорах з Лондоном Мішель Барньє після чергового раунду переговорів.

За словами Барньє, на саміті ЄС 14-15 грудня можна буде ухвалити рішення про перехід до наступної фази переговорів – про торговельні відносини – лише у випадку, якщо будуть вирішені нинішні питання.

Прем’єр Британії Тереза Мей раніше заявляла про готовність до поступок, зокрема щодо фінансових зобов’язань, пов’язаних з виходом із ЄС. Однак вона вважає завищеною суму в 60 мільярдів євро, названу Євросоюзом.

10 листопада Тереза Мей ще раз підтвердила позицію її уряду – забезпечити вихід Лондона з ЄС до березня 2019 року.
…

Філіппіни хочуть продовжувати закуповувати російську зброю для боротьби проти угруповання «Ісламська держава», заявив президент цієї країни Родріго Дутерте.

«Ми отримали від Росії модерну зброю. Це було надзвичайно важливо. Я маю намір продовжувати купувати цю зброю у майбутньому», – зазначив Дутерте 10 листопада під час зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіни на полях саміту країн Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у В’єтнамі.

23 травня на острові філіппінському острові Мінданао було оголошено воєнний стан, після того, як озброєні бойовики-ісламісти разом з іноземними бойовиками штурмували місто Мараві.

Війська продовжують бої з екстремістами.

Воєнний стан дозволяє військовим стежити за правопорядком і затримувати людей без висунення звинувачень протягом тривалого часу.
…

Президент США Дональд Трамп не проводитиме окремої зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у В’єтнамі через те, що робочі графіки обох лідерів на саміті не збігаються. Про це 10 листопада заявила речниця Білого дому Сара Сандерс.

«Щодо зустрічі з Путіним немає жодного підтвердження, вона не може відбутися через різні графіки обох сторін», – вказала речниця за хвилину до посадки президентського літака у в’єтнамському місті Дананг, яке приймає саміт АТЕС.

«Вони (Трамп і Путін – ред.) будуть в одному й тому ж місці. Чи збираються вони перетнутися один з одним і привітатися? Звичайно, це можливо і ймовірно. Але з точки зору запланованої, офіційної зустрічі, в календарі немає жодної, і ми не очікуємо, що вона з’явиться», – уточнила Сандерс.

Державний секретар США Рекс Тіллерсон 9 листопада також заявляв, що рішення з приводу переговорів президента Дональда Трампа із його російським колегою Володимиром Путіним ще немає. Тіллерсон заявив про це після того, як помічник російського лідера Юрій Ушаков повідомив, що Трамп і Путін зустрінуться у В’єтнамі 10 листопада.

Водночас Тіллерсон, який супроводжує Трампа в його турі Азією, заявив у Пекіні, що питання полягає в тому, чи буде зустріч наповнена змістом.

Відносини США і Росії погіршилися через низку питань, зокрема через агресію Москви проти України і ймовірне російське втручання у президентські вибори в США 2016 року.

Єдина зустріч президентів США і Росії Дональда Трампа і Володимира Путіна відбулася 7 липня у Гамбурзі на полях саміту «Групи двадцяти». Тоді сторони обговорили становище в Україні і Сирії, втручання Росії у президентські вибори у США, ракетно-ядерну проблему Північної Кореї та деякі інші питання, повідомили після зустрічі голови дипломатичних відомств обох країн.
…

Міністерство фінансів США додало до списку санкцій десять громадян Венесуели. Серед них – міністри культури і сільського господарства країни, посол Венесуели в Італії та інші чиновники.

У заяві Мінфіну США відзначається, що вони можуть бути причетними до порушень на виборах, цензури і корупції.

8 листопада дипломатичні джерела у Євросоюзі повідомили, що ЄС також погодив запровадження санкцій проти Венесуели. Вони передбачають заборону на постачання у країну зброї і обладнання для стеження. На початку листопада санкції проти Венесуели розширила Канада. Тоді економічні та візові обмеження торкнулися і фігурантів так званого «списку Магнітського» з Росії.

З квітня через спроби розширити повноваження чинного президента Ніколаса Мадуро у Венесуелі тривають акції протесту. У жовтні опозиція відмовилася визнати результати регіональних виборів, на яких перемогли прихильники Мадуро. Політичні в’язні Венесуели у 2017 році стали лауреатами премії Сахарова.
…

Фінансований Кремлем телеканал RT реєструватиметься у США у якості іноземного агента, але оскаржить цю вимогу у суді. Про це заявила головна редакторка RT Маргарита Симоньян.

«Американський Мін’юст нам не залишив вибору: юристи говорять, що якщо ми не реєструватимемося як іноземний агент, то керівник компанії в Америці може бути заарештований, можуть бути арештовані рахунки компанії, у загальному, у такій ситуації компанія працювати точно не зможе», – зазначила вона.

Представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що наступного тижня у країні можуть ухвалили «заходи у відповідь» щодо американських ЗМІ.

Проблеми у телеканалу виникли на тлі розслідування можливого втручання Росії в американські вибори 2016 року. У першій половині вересня телеканал RT повідомив, що Міністерство юстиції США направило листа компанії, яка обслуговує RT America, з вимогою зареєструватися згідно з законом від 1938 року, спрямованого проти поширення нацистської пропаганди на території країни.

Раніше у Раді Федерації обговорювалося питання про обмеження діяльності на території Росії іноземних ЗМІ, зокрема, Радіо Свобода та «Голосу Америки».

У США існує законодавча вимога реєструватися як іноземні агенти до фізичних чи юридичних осіб, що представляють інтереси іноземних держав у «політичній чи квазі-політичній ролі». Така реєстрація передбачає розкриття зв’язку з іноземним урядом та інформації про пов’язану з цим діяльність і отримане за неї фінансування.

Російська телемережа мовлення за кордон RT називає себе незалежною, але твердо проводить політичну лінію Кремля і фінансується з російського бюджету. Її також не раз викривали на поширенні перекрученої чи цілком неправдивої інформації, що спотворює дані про події на користь позиції Москви. Телеканал цієї мережі, що працює у США, як і російське державне агентство новин «Спутнік», були названі у звіті спецслужб США як активні учасники кампанії втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року (Москва заперечує це втручання) і як «прислужники корумпованої політичної еліти» в Росії.
…

Басманний суд столиці Росії Москви заарештував майно режисера Кирила Серебренникова, якого підозрюють у розкраданні.

Як повідомила речниця суду Юнона Царьова, під арешт потрапили квартира, автомобіль і кошти режисера.

Серебренников перебуває під домашнім арештом.

Художнього керівника «Гоголь-центру» Серебренникова підозрюють у розкраданні 68 мільйонів рублів (1,1 мільйона доларів), виділених на проект з розвитку та популяризації сучасного мистецтва. У серпні йому висунули обвинувачення.

Режисер відкидає звинувачення, називаючи їх «абсурдними».

Російські та світові діячі культури неодноразово зверталися з листами на підтримку режисера і вимогою звільнити його.

Президент Росії Володимир Путін у відповідь на критику щодо переслідування незгодних із ним діячів культури, заявив, що справа Серебренникова не пов’язана з його творчою діяльністю.

 
…

Режисер Рідлі Скотт має намір вирізати сцени за участю актора Кевіна Спейсі з фільму «Всі гроші світу», зйомки якого вже завершилися.

Сцени з участю Спейсі вирішили перезняти після обвинувачень на адресу актора в сексуальних домаганнях.

У драмі, прем’єра якої має відбутися 22 грудня, Спейсі заграв роль нафтового магната Жана Пола Гетті, в якого 1973 року викрали онука-підлітка.

Замінить Спейсі актор Крістофер Пламмер.

Скандал навколо Спейсі розгорівся, коли актор Ентоні Рапп звинуватив його у сексуальних домаганнях у 1986 році, коли Раппові було 14 років. Спейсі у відповідь сказав, що не пам’ятає такого випадку, але вибачився. Він також оголосив про свою гомосексуальність.

 
…

Верховний суд Іспанії 9 листопада допитає спікера каталонського парламенту Карме Форкадель і п’ятьох депутатів у справі про референдум стосовно незалежності Каталонії, який визнаний іспанським судом незаконним і відбувся всупереч забороні.

Політики мають відповісти на звинувачення в заколоті й розтраті під час плебісциту. Відповідно до іспанського законодавства, їм загрожує до 30 років ув’язнення.

Верховний суд Іспанії після допиту має вирішити, чи необхідно застосувати стосовно парламентів міру запобіжного заходу.

Наразі під арештом перебувають дев’ять усунених представників регіональної влади Каталонії в справі про референдум, який відбувся 1 жовтня. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники голосування переважно бойкотували референдум як незаконний.

27 жовтня парламент Каталонії проголосив незалежність. Пізніше влада Іспанії ввела в регіоні пряме правління. 8 листопада Конституційний суд Іспанії скасував декларацію про незалежність. Дострокові вибори в регіоні призначені на 21 грудня.

3 листопада суд в Іспанії видав ордери на арешт відстороненого лідера Каталонії Карлеса Пучдемона й чотирьох його міністрів, які разом із ним перебувають у Бельгії. Вони здалися місцевій поліції, однак пізніше їх відпустили.

Суд в Брюселі стосовно екстрадиції політиків призначений на 17 листопада.

Заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.

 
…