У Росії у Північно-Кавказькому регіоні Кабардино-Балкарії балкарці відзначили 73-і роковини їх масової депортації в Середню Азію радянським лідером Йосипом Сталіним.

Молитви в мечетях регіону були присвячені тим, хто загинув під час депортації в Казахстан і Киргизстан між 1944 і 1957 роками.

Глава Кабардино-Балкарії Юрій Коков назвав депортацію «злочинним актом [радянського] режиму».

У заяві 7 березня він сказав, що всі жителі Кабардино-Балкарії «поділяють гіркоту втрати і вшановують пам’ять жертв усіх політичних репресій».

Переважна більшість балкарців у тодішньому СРСР, майже 38 тисяч людей, були депортовані протягом 8 й 9 березня 1944 року до Середньої Азії за колективним звинуваченням у допомозі нацистам. Ті, хто пережив заслання, зміг повернутися тільки через 13 років – після того, як по смерті Сталіна репресії проти балкарців визнали помилковими й протизаконними. 

Балкарці є тюркомовною і переважно мусульманською етнічною групою.

Схожих депортацій зазнали в ті часи багато народів тодішнього СРСР.
…

Верховний комісар ООН з прав людини Зеїд Раад аль-Хусейн висловив стурбованість новою міграційною політикою Адміністрації США, зокрема – 90-денною забороною на видачу віз громадянам шести переважно мусульманських країн: Ірану, Лівії, Сирії, Сомалі, Судану та Ємену.

Комісар ООН наголосив, що нова політика може спричинити різке зростання кількості людей, яких депортують. Це, за його словами, може призвести до порушення міжнародного права, а саме – Конвенції ООН щодо біженців, що забороняє примусове повернення на батьківщину жертв війни, насильства чи переслідувань.

Зеїд Раад аль-Хусейн закликав нове керівництво США до зваженішої політики щодо мігрантів та етнічних меншин. «Очорнення таких груп, як мексиканці чи мусульмани, помилкові твердження, начебто мігранти здійснюють більше злочинів, ніж громадяни США, є шкідливими і розпалюють ксенофобію», – зазначив комісар.

Раніше цього тижня Дональд Трамп підписав новий указ, що стосується міграційної політики США і зокрема передбачає тимчасову заборону на в’їзд громадянам низки країн.
…

На сайті проекту WikiLeaks, що публікує, як стверджується, викрадені конфіденційні й таємні електронні документи інших держав чи осіб, оприлюднили, як там заявляють, тисячі документів про діяльність Центру кібернетичної розвідки Центрального розвідувального управління США.

Автентичність документів наразі не підтверджена, в ЦРУ це традиційно відмовилися коментувати, але експерти, які вже почали аналізувати витік, кажуть, що матеріали видаються справжніми.

У WikiLeaks заявили, що ЦРУ нещодавно втратило контроль за великим обсягом своїх хакерських інструментів і пов’язаної з цим документації. Цей архів, заявили у проекті, як виглядає, вже якийсь час незаконно колував серед «урядових хакерів» і підрядників США, один із яких і передав для публікації частини цього архіву.

Якщо це підтвердиться, це стане черговим катастрофічним провалом спецслужб США у збереженні інформації, яку час від часу викрадають WikiLeaks чи їхні спільники.
…

Іран заявив, що продовжить застосування своїх обмежень на в’їзд до країни громадян США у відповідь на новий указ президента США Дональда Трампа, що, зокрема, обмежує в’їзд до США громадян Ірану і ще п’яти переважно мусульманських країн.

Як заявив заступник міністра закордонних справ Ірану Маджид Тахт-Раванчі, Іран продовжить давати відмови на запити громадян США про іранську візу, доки указ лишатиметься чинним, повідомляють іранські засоби інформації.

Він також назвав указ таким, що «не має жодної вартості з юридичного погляду», і поставив під сумнів заяви Трампа, що указ необхідний для безпеки США. Посадовець нагадав, що Іран не був причетним до жодного з терактів на території США.

Раніше Іран у відповідь на первісний указ Трампа про тимчасову заборону в’їзду до США громадянам низки країн оголосив, що не видаватиме нових віз громадянам США, хоча, на відміну від дій Вашингтона, зберіг можливість в’їзду для тих американців, що вже мали іранську візу. Перший указ невдовзі заблокували суди, і адміністрація Трампа врешті підготувала новий.

У понеділок президент США Дональд Трамп підписав змінений указ про обмеження імміграції. Він передбачає 90-денне замороження видачі нових віз до США громадянам шести переважно мусульманських країн – Ірану, Сирії, Судану, Лівії, Сомалі й Ємену. При цьому, на відміну від попереднього, цей указ не займає прав громадян цих країн, що вже мають чинну візу або дозвіл на постійне мешкання у США. Також із переліку країн, яких стосуються обмеження, вилучили Ірак, що був у першому указі. Так само, як і перший указ, нинішній запроваджує 120-денне припинення програми приймання біженців у США. На відміну від первісного указу, новий набуває чинності не негайно, а з 16 березня. В ньому також уже немає припинення приймання біженців із Сирії на невизначений термін, що було в первісному указі.
…

Колишній президент Киргизстану Курманбек Бакієв, що нині переховується в Білорусі, заявив, що його усунення від влади 2010 року було «збройним переворотом».

Як сказав він в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода, десятки людей, що загинули під час протестів проти його влади у квітні 2010-го, загинули від пострілів не урядових силовиків, а неуточнених «збройних угруповань».

Він також підтвердив, що Володимир Путін, на той час перебуваючи на посаді прем’єр-міністра Росії, телефонував йому й радив виїхати з Киргизстану, щоб уникнути ще більшого кровопролиття.

Як заявив Курманбек Бакієв, він чув, що тоді президент США Барак Обама телефонував президентам Росії Дмитрові Медведєву і Казахстану Нурсултанові Назарбаєву і «просив їх гарантувати безпеку мене і моєї родини».

Урешті, розповів Курманбек Бакієв, він прийняв пропозицію президента Білорусі Олександра Лукашенка надати йому й родині політичний притулок.

Він також заявив, що на суди над ним, що відбулися заочно в Киргизстані, офіційних викликів не отримував.

Курманбек Бакієв після масових протестів проти його влади і розстрілів цих протестів, унаслідок чого загинули десятки людей, утік із Киргизстану, за повідомленнями, передавши через міжнародних посередників заяву про відставку. Пізніше, вже прибувши до Мінська, він заперечував свою відставку і називав себе легітимним чинним президентом і гарантом Конституції. Врешті новий тимчасовий уряд Киргизстану видав декрет про усунення Бакієва з посади і позбавлення його недоторканності. Підставою для позбавлення імунітету Бакієва стало те, що, за даними нової влади, він як головнокомандувач збройних сил віддав наказ відкрити вогонь по мирних жителях, які брали участь в акціях протесту в Бішкеку.

Пізніше в Киргизстані відбулися кілька заочних судових процесів у справах Бакієва, його родичів і найближчого оточення за низкою кримінальних звинувачень. Зокрема, в головній із них, у зв’язку з загибеллю близько 100 людей і пораненнях іще близько 400 під час розгону акції прихильників опозиції, Курманбека Бакієва заочно засудили 2014 року до довічного ув’язнення з конфіскацією майна. Білорусь заявляє, що не видасть його.
…

Російська правозахисна організація «Комітет проти тортур» отримала цьогорічну премію Homo Homini («Людина людині») від чеської правозахисної організації «Людина у скруті». Нагороду вручили під час церемонії відкриття міжнародного правозахисного фестивалю документального кіно One World («Один світ») у Празі.

«Моїй країні потрібна підтримка і тиск, це не мої слова, ці слова 30 років тому сказав Андрій Сахаров. Я думаю, що зараз ці слова Андрія Дмитровича навіть актуальніші, ніж 30 років тому, коли в Росії тільки починалася перебудова», – заявив на урочистій церемонії Ігор Каляпін, керівник «Комітету проти тортур».

За його словами, на Заході він часто чує про слабкість російського громадянського суспільства і демократії, але не погодився з такою оцінкою.

«Справа не у виборі російського народу і не у слабкості російського громадянського суспільства. Ми в Росії зіштовхнулися з тим, що практично всі ЗМІ опинилися в руках у влади. Ці ЗМІ зараз використовують як безпрецедентний інструмент пропаганди. І я думаю, що такого ефекту промивки мізків, такого тотального впливу на свідомість населення в історії людства ще не було», – вважає Ігор Каляпін.

Чеський омбудсмен Анна Шаматова зауважила, що засновники «Комітету проти тортур» працюють у цій царині в Росії протягом 20 років. «За цей час притягнули до відповідальності сотню правоохоронців, низка людей отримала відшкодування, також є чудові результати в Європейському суді з прав людини», – додала Шаматова.

«Вони документують випадки тортур і допомагають потерпілим, ризикуючи власною безпекою», – заявив керівник «Людини у скруті» Шимон Панек.

Ця чеська правозахисна організація вручає премії активістам за особливі досягнення і відвагу з 1994 року. Вона також відома своєю гуманітарною допомогою на сході України.
…

У Білорусі активісти згорнули свій наметовий табір на будівельному майданчику неподалік урочища Куропати на околиці Мінська, домігшись зупинення будівництва біля місця, де у сталінські часи були розстріляні й поховані не менш ніж 30 тисяч людей.

Активісти, які протестували там протягом 15 днів, заявили, що повернуться, якщо будівництво бізнес-центру буде продовжене.

Люди зібралися на місці будівництва 20 лютого й заявили, що будівництво паплюжить пам’ять десятків тисяч жертв сталінського режиму.

Влада Мінська погодилася припинити будівництво і провести з приводу нього загальнонаціональну дискусію. 1 березня будівельні роботи припинили, а до понеділка також вивезли всю будівельну техніку.
…

Урядові війська Іраку і їхні союзники, які здійснюють операцію визволення міста Мосула на півночі країни від бойовиків угруповання «Ісламська держава», за повідомленнями, взяли під контроль уже другий із загалом п’яти мостів через річку Тигр, що ділить місто на західну і східну частини.

Вони продовжують наступ на центральну частину Мосула на західному березі Тигра з двох напрямків – із півдня й із південного заходу – і нині контролюють обидва боки двох найпівденніших мостів.

Усі п’ять мостів значно зруйновані внаслідок боїв і непридатні для використання, але військові Іраку сподіваються, взявши їх під контроль, відремонтувати чи перетворити на основу для тимчасових мостів і створити на лінії постачання військ на західному березі Тигра.

Іракські сили, що діють за повітряної підтримки коаліції під проводом США, почали новий наступ у західній частині Мосула 19 лютого, майже через місяць по тому, як вони визволили іншу частину міста на східному березі Тигра.

Значна частина західного берега ще під контролем джигадистів, незважаючи на просування іракських сил у цій частині Мосула, які з півдня вже наблизилися до кварталів урядових будівель.

Іракські військові посадовці заявляли, що визволити західну частину міста може бути непросто, особливо старий центр зі щільно забудованими вузькими покрученими вуличками, де практично неможливо використовувати бронетехніку.

Мосул, друге найбільше місто Іраку, угруповання «Ісламська держава» захопило 2014 року. Нині це останній значний бастіон угруповання на території Іраку.
…

Північна Корея знову запустила кілька ракет великого радіусу дії. Як заявив 6 березня прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе, ракет було чотири. Три з них пролетіли близько тисячі кілометрів, перш ніж упасти в море в економічній зоні Японії.

Міністерство оборони Південної Кореї вказало, що всі ракети були запущені з полігону в провінції Тончхан неподалік від китайського кордону і впали в море.

Токіо та Сеул не повідомили подробиць того, які саме ракети були запущені і скільки їх було. Однак південнокорейські військові не виключили, що це могли бути міжконтинентальні ракети. Сеул розцінює цей запуск як протест проти спільних маневрів США і Південної Кореї.

Останній до цього випадку запуск ракети КНДР здійснила 12 лютого. Рада безпеки ООН одноголосно засудила ракетне випробування Пхеньяна, попередивши КНДР про «наступні серйозні заходи».

У 2016 році Північна Корея здійснила два ядерні вибухи і понад 20 ракетних пусків.
…

У Росії Курганський обласний суд скасував вирок виховательці з Єкатеринбурга Євгенії Чудновець, засудженій за репост відеозапису зі знущаннями з дитини. Чудновець була звільнена в залі суду, повідомляють російські інформагенції.

На закритому засіданні 6 березня суд задовольнив скаргу заступника генерального прокурора Росії.

У листопаді 2016 року Євгенія Чудновець була засуджена до позбавлення волі за репост відеозапису, на якому співробітники дитячого табору в місті Катайськ знущаються з хлопчика, змушуючи його роздягнутися. Чудновець стверджує, що таким чином вона намагалася привернути увагу правоохоронних органів та громадськості до порушення прав неповнолітнього.

Вона двічі оскаржила вирок і заявила, що не буде просити про помилування, оскільки не вважає себе винною. Захист Чудновець оскаржив її вирок у Європейському суді з прав людини.
…

Федеральне бюро розслідувань США звернулося до міністерства юстиції країни з вимогою оскаржити твердження президента Дональда Трампа, нібито його попередник Барак Обама наказав прослуховувати телефони Трампа під час виборчої кампанії.

Видання The New York Times 5 березня процитувало неназваного високопосадовця, який стверджує, що директор ФБР Джеймс Комі прагне таких заперечень, оскільки вважає, що звинувачення помилково вказують на його відомство як порушника закону. Інформагенція Associated Press, також посилаючись на неназване джерело, теж повідомило про прохання Джеймса Комі до міністерства юстиції.

ФБР працює під юрисдикцією міністерства юстиції. Наразі речник міністерства відмовився від коментарів із цього приводу, офіційної заяви також немає від жодної з інституцій.

Білий дім заявив 5 березня, що Трамп попросив Конгрес розглянути, чи зловживала адміністрація Обами своїми повноваженнями впродовж виборчої кампанії 2016 року. Ця заява була зроблена на наступний день після того, як чинний президент без надання доказів звинуватив свого попередника в прослуховуванні його нью-йоркського офісу під час виборчої кампанії. Представник Обама негайно виступив із запереченнями цих звинувачень, назвавши їх брехливими.
…

У Білорусі відбувся черговий протест проти так званого «декрету про дармоїдів» – указу президента Олександра Лукашенка, що запровадив податок на непрацевлаштованих.

За повідомленням Білоруської служби Радіо Свобода, загалом близько тисячі людей узяли участь у мітингу й марші в місті Бресті, що протривали близько двох годин.

Учасники маршу, йдучи центральними вулицями міста, вигукували «Ні декретові № 3», як офіційно називається документ, і «Лукашенку, йди геть!»

Перед початком акції міліція перепинила авто з кількома лідерами опозиції, які їхали з Мінська до Бреста, щоб узяти в ній участь. Державтоінспекція затримала авто Віталія Римашевського під приводом перевірки, чи воно не в розшуку. Ще двоє опозиціонерів, що їхали з ним, Анатолій Лебедько і Микола Козлов, вирушили далі до Бреста подорожніми автами, але їх теж зупинили, опозиціонерів забрали до відділку міліції. Їх відпустили тільки після того, як акція скінчилася.

Схожі акції тривають у різних містах Білорусі вже кілька тижнів. Також кількадесят тисяч осіб підписали петицію проти указу, який неофіційно назвали «декретом про дармоїдів».

Учасники акцій протесту вимагають скасувати рішення президента Білорусі Олександра Лукашенка про щорічний одноразовий збір на суму в перерахунку у приблизно 200 євро, який мають сплачувати всі громадяни, що не працюють понад 180 днів на рік. Закон не поширюється на зареєстрованих на біржах праці осіб, які шукають роботу, домогосподарок, фермерів і осіб, що працюють у Росії. Термін сплати нового податку вибіг 20 лютого 2017 року.
…

Китай заявив, що ніколи не потерпить незалежності Тайваню.

Як сказав на відкритті сесії Всекитайських зборів народних представників, формального парламенту країни, прем’єр-міністр Лі Кецян, Пекін «рішуче виступає проти сепаратистської діяльності, спрямованої на незалежність Тайваню».

Питання Тайваню загострилося останніми місяцями після того, як президент США Дональд Трамп дав кілька суперечливих сигналів щодо того, що Вашингтон може відійти від «політики одного Китаю». Зокрема, Трамп розлютив Пекін, коли після свого обрання 8 листопада минулого року мав телефонну розмову з президентом Тайваню, а 13 січня заявив у газетному інтерв’ю, що може переглянути все, включно з «політикою одного Китаю».

15 січня Китай попередив США, що таку політику переглядати не можна, і 9 лютого Дональд Трамп змінив позицію, заявивши в телефонній розмові з президентом Китаю Сі Цзіньпіном, що буде далі дотримуватися цієї політики.

США, як і величезна більшість країн світу, дипломатично визнають уряд Китайської Народної Республіки в Пекіні, але мають неофіційні відносини і з Тайванем, що називає себе Республіка Китай.

І Пекін, і Тайбей заявляють, що Китай один і єдиний, і саме вони є законними представниками обох частин Китаю – і континенту, і острова Тайвань, – хоча інша частина країни їм «тимчасово непідконтрольна». Та в Тайвані є й політичні сили, що воліли б відмовитися від претензій на континентальну частину Китаю і офіційно проголосити незалежність острівної держави.
…

Урядові війська Іраку і їхні союзники почали новий наступ у напрямку до центру міста Мосула, який іще утримують бойовики екстремістського угруповання «Ісламська держава».

Як повідомив на державному телебаченні речник спільного оперативного командування бригадний генерал Ях’я Расул, наступ на центральну частину Мосула на західному березі річки Тигр ведеться з двох напрямків – із півдня й із південного заходу.

Протягом останніх двох діб операція визволення Мосула була зупинена через погану погоду.

Іракські сили, що діють за повітряної підтримки коаліції під проводом США, почали новий наступ у західній частині Мосула 19 лютого, майже через місяць по тому, як вони визволили іншу частину міста на східному березі Тигра.

Більша частина західного берега ще під контролем джигадистів, незважаючи на успіхи іракських сил на південно-західному краю західного Мосула.

Іракські військові посадовці заявляли, що визволити західну частину міста може бути непросто, особливо старий центр зі щільно забудованими вузькими покрученими вуличками, де практично неможливо використовувати бронетехніку.

Мосул, друге найбільше місто Іраку, угруповання «Ісламська держава» захопило 2014 року. Нині це останній значний бастіон угруповання на території Іраку.
…

Польський уряд не підтримуватиме намір колишнього прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска бути переобраним на другий термін на посаді президента Європейської ради.

Лідер владної нині в Польщі правої партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський заявив 4 березня, що Туск «порушує елементарні правила Європейського союзу», і тому партія не може підтримати його кандидатуру «за жодних обставин».

Качинський додав, що він вважає Туска «морально відповідальним» за смерть свого брата, колишнього президента Леха Качинського, який загинув в авіакатастрофі в 2010 році в Росії під час перебування Туска на посаді прем’єр-міністра.

Згодом 4 березня міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський заявив, що його уряд запропонував замість Туска кандидатуру іншого польського представника – заступника голови Європарламенту Яцека Саріуша-Вольського.

Лідери ЄС обирають президента Європейської ради більшістю голосів, тому відсутність польської підтримки не обов’язково означатиме відмову від обрання Туска президентом Європейської ради на другий термін.
…

Речник 44-го президента США Барака Обами Кевін Льюїс категорично відкинув звинувачення чинного президента США Дональда Трампа щодо ймовірного прослуховування розмов у будівлі Trump Tower у Нью-Йорку

«Ані президент Обама, ані будь-який чиновник Білого дому ніколи не наказував спостерігати за будь-яким громадянином США. Будь-яке припущення про інше – це просто брехня», – вказав Льюїс.

Президент США Дональд Трамп 4 березня без надання доказів звинуватив свого попередника Барака Обаму в прослуховуванні його розмов в нью-йоркському офісі під час виборчої кампанії.

«Жахливо! Щойно дізнався, що Обама прослуховував мене в «Трамп-тауер» прямо перед перемогою – нічого не дізнався. Це якийсь маккартизм», – написав Трамп на сторінці у Twitter.

Дональд Трамп часто використовує свою сторінку у Twitter, щоб «атакувати» суперників. Трамп проводить вихідні у своїй резиденції в Палм-Біч у штаті Флорида.
…

Кількасот людей вийшли 4 березня на акцію протесту в Казані – столиці татарської національної автономії в складі Росії. Більшість із понад 300 демонстрантів становили клієнти трьох провідних банків Республіки Татарстан, чиї ліцензії були відкликані російським Центробанком.

Учасники акції пройшли до будівлі уряду, де передали своє звернення до керівництва республіки. Листа особисто отримав прем’єр-міністр Татарстану Ільдар Халіков, який також є головою правлінь банків-банкрутів.

Лист містить пропозиції щодо вирішення проблеми відшкодування втрачених заощаджень клієнтів банків, в тому числі створення спільного комітету з представників влади і вкладників.

Влада республіки пообіцяла до 6 березня відповісти на звернення протестувальників. Халіков зобов’язався передати пропозиції президентові Татарстану Рустамові Мінніханову.

Центробанк Росії 3 березня відкликав ліцензії у трьох татарстанських фінансових установ – «Татфондбанку», «Інтехбанку» та «Анкорбанку». В усіх трьох регіональний уряд є найбільшим акціонером. «Татфондбанк» є одним із найбільших банків в регіоні та 42-м у банківській системі всієї Росії.
…

Двоє лідерів проросійської опозиції в Чорногорії, які недавно втратили парламентський імунітет, звернулися до чільного радника Білого дому США з проханням допомогти зірвати вступ балканської країни до НАТО, який іще має ратифікувати Конгрес США.

Як написали опозиційні депутати Андрія Мандич і Милан Кнежевич радникові Білого дому Стіву Баннонові, Сенат США має проголосувати проти вступу Чорногорії до НАТО.

За даними агентств, у листі вони стверджують, що попередня адміністрація Барака Обами подала до Сенату неправдиву інформацію про готовність Чорногорії вступити до НАТО, а насправді країна не виконала умов вступу і не здатна захистити свою внутрішню стабільність і демократичну систему.

15 лютого парламент Чорногорії позбавив обох депутатської недоторканності у зв’язку зі звинуваченнями, що вони, як стверджують, були причетні до спроби державного перевороту, що, як заявляють у Подгориці, мав у день парламентських виборів минулої осені скинути владу країни і заблокувати її вступ до НАТО. Але їх не стали брати під арешт на час розслідування.

Росія виступає проти будь-якого розширення НАТО, зокрема, і проти вступу до союзу Чорногорії. Москву в цьому підтримує проросійська і просербська опозиція в Чорногорії. Росія заперечує причетність, але активно підтримує місцеві групи, які виступають проти вступу Чорногорії до НАТО.

Уже узгоджений 2016 року вступ Чорногорії до НАТО мають ратифікувати всі 28 нинішніх країн-членів. Наразі ця ратифікація ще не завершена в лічених країнах, серед того й у США – як упевнені в Подгориці, з суто процедурних міркувань у цих країнах. Чорногорія сподівається, що стане повноправним членом Північноатлантичного союзу на саміті НАТО наприкінці травня.
…

Європейський суд із прав людини ухвалив зупинити виконання ухвали Верховного суду Грузії про повернення колишньому співвласникові опозиційного до влади телеканалу «Руставі-2».

Також, мовиться в листі від Страсбурзького суду, влада Грузії мусить утриматися від будь-якого втручання в редакційну політику каналу.

До такого термінового тимчасового запобіжного заходу, що діятиме до 8 березня, Страсбурзький суд вдався, відповідно до своєї практики, як виняток через те, що «є небезпека заподіяння непоправної шкоди».

Демонстранти, які другий день продовжували протестувати під будівлею Верховного суду у Тбілісі проти рішення щодо телеканалу, радісними вигуками зустріли рішення Європейського суду з прав людини, яке їм зачитав керівник «Руставі-2» Ніка Ґварамія.

У Міністерстві юстиції Грузії підтвердили наявність листа від ЄСПЛ в адвокатів телеканалу.

Напередодні його надходження уряд Грузії раніше у п’ятницю оприлюднив заяву, в якій закликав усіх «поважати демократичні інституції» й заявив, що ухвала Верховного суду є рішенням «незалежної судової гілки влади».

«Уряд не пошкодує зусиль, щоб гарантувати захист свободи засобів інформації і свободи слова», – мовилося в заяві.

Верховний суд Грузії ухвалив пізно ввечері в четвер, що телеканал «Руставі-2» має бути повернений його колишньому співвласникові Кібарові Халваші. Той заявляв, що влада Грузії за президентства Міхеїла Саакашвілі змусила його продати канал за надто занижену ціну. Рішення Верховного суду щодо каналу, який критично висловлюється про нинішню владу Грузії, розкритикували її супротивники в самій країні, які вважають, що метою повернення каналу колишньому співвласникові є змусити його критичний голос замовкнути. Це рішення викликало занепокоєння й на Заході.
…

Державний департамент США повідомив у черговому щорічному звіті про становище з правами людини у світі, що в Росії на це становище далі значною мірою й негативно впливає спроба анексії Москвою українського Криму і її підтримка бойовикам-сепаратистам на сході України.

Із майже 200 оглянутих у звіті, першому за нового державного секретаря Рекса Тіллерсона, країн і територій Росії адресовані одні з найрізкіших оцінок, що різко контрастує з переважно примирливою риторикою щодо Москви президента США Дональда Трампа і його уникання публічних заяв про права людини в Росії чи деінде у світі.

Як мовиться в російській частині звіту, Москва, зокрема, продовжує навчати, споряджати й постачати проросійські сили на сході України, до лав сепаратистів приєдналися «численні бойовики» з Росії. «Варті довіри спостерігачі складають вину за тисячі смертей і поранень цивільних і за широко розповсюджені зловживання на підтримуваних Росією сепаратистів на Донбасі і на російську окупаційну владу у Криму», – мовиться у звіті.

У ньому також згадано про політично мотивовані арешти й затримання українських громадян у Росії і суди над ними.

Також звіт критикує обмеження на політичну діяльність і свободи висловлювання, зібрань і засобів інформації. «Влада провела репресивні закони і вибірково застосовувала вже наявне законодавство для залякувань, дискредитації, судового переслідування, ув’язнення, затримань, штрафів і придушення окремих осіб і організації, критично налаштовані до влади», – заявили про Росію у США.

«Влада обирала за особливу ціль осіб і організації, що виступали на підтримку влади України чи виступали проти дій влади Росії в Україні», – мовиться у звіті.

Державний департамент США оприлюднює такий звіт із оглядом стану прав людини у всьому світі щороку.
…

Угруповання «Аль-Каїда» виступило 2 березня з заявою, у якій підтвердило, що внаслідок авіаудару США в Сирії загинув другий в ієрархії організації ватажок – 59-річний Абу аль-Хайр аль-Масрі. Бойовики твердять, що аль-Масрі помер «героєм» у «зрадницькій» атаці, яку названо «новим злочином США».

Народжений у Єгипті аль-Масрі шукав прихисток в Ірані після того, як 11 вересня 2001 року бойовики «Аль-Каїди» здійснили серію терористичних нападів у США. Американські силовики полювали на нього майже 19 років. 

Пентагон оголосив про знищення цього та інших бойовиків «Аль-Каїди» ще на початку лютого. 

Аль-Масрі загинув у результаті удару, завданого 4 лютого біля міста Ідліб. За повідомленням американських військових, аль-Масрі відповідав за створення і діяльність багатьох тренувальних таборів «Аль-Каїди» в Афганістані в 1980-х і 1990-х роках, допоміг заснувати «Єгипетський ісламський джихад». Цей підрозділ у Пентагоні називають «першою групою сунітів, яка стала використовувати смертників у своїх терактах».
…

Білий дім знову затримав оприлюднення оновленого президентського указу щодо обмеження в’їзду та імміграції до Сполучених Штатів.

Представники адміністрації Трампа заявили 2 березня, що переглянутий порядок не буде опублікований раніше наступного тижня. Перший указ на цю тему президент Дональд Трамп підписав місяць тому, у свій перший тиждень у Білому домі.

Початкове рішення передбачало тимчасову заборону на прийом усіх біженців, а також заборону в’їзду громадянам семи переважно мусульманських країн. Цей указ одразу ж був оскаржений у судовому порядку і впродовж кількох днів дія цього рішення на всій території США була припинена судами в штатах Вашингтон і Сан-Франциско.

Трамп згодом заявив, що адміністрація частково змінить положення указу, які були оскаржені.

Затримки спростовують твердження Трампа та інших вищих посадових осіб Білого дому, що для збереження США в безпеці від нападу терористів потрібні були негайні дії. «Якщо б ми чекали п’ять днів, 10 днів, шість місяців, щоб розпочати створення першого етапу контролю, ми б залишили батьківщину надмірно вразливою», – наголошував старший політичний радник Білого Стівен Міллер перед оприлюдненням початкового тексту указу.
…