У Сполучених Штатах Америки заявили, що державний секретар Рекс Тіллерсон може взяти участь у зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО за умови, якщо її перенесуть.

Як сказав речник Державного департаменту Марк Тонер, Вашингтон запропонував інші можливі дати, що підходили б для робочого календаря Тіллерсона, для перенесення цієї зустрічі, що наразі запланована на 5–6 квітня у Брюсселі.

За словами речника, США залишаються стовідсотково відданими союзові НАТО.

У НАТО після цієї заяви сказали Радіо Свобода, що перебувають із цього приводу в контакті з Держдепартаментом США. Але, сказав неназваний посадовець, у НАТО всі рішення ухвалюються консенсусом усіх 28 країн-членів.

У понеділок увечері в Держдепартаменті США повідомили, що Тіллерсон не візьме участі в зустрічі з НАТО 5–6 квітня, не пояснивши причин. Агентство «Ройтерз» додало з посиланням на неназвані джерела, що причиною є участь Рекса Тіллерсона в переговорах між президентом США Дональдом Трампом і головою Китаю Сі Цзіньпіном, що має відбутися на Флориді 6–7 квітня.

Це повідомлення викликало критичні відгуки і у самих США, і в інших країнах-членах НАТО. Критики пригадали попередні заяви Трампа, що заявляв свого часу про «застарілість» союзу НАТО і ставив під сумнів союзницькі зобов’язання США, обумовлюючи їх збільшенням витрат інших союзників на оборону.
…

Держсекретар США Рекс Тіллерсон здійснить свій перший візит до Росії в травні. Про це американське зовнішньополітичне відомство повідомило пізно ввечері 20 березня.

Тіллерсон відвідає Москву в межах європейського турне, після саміту «Групи семи» провідних країн світу в Італії. Візит до Росії відбудеться на тлі розслідування, яке у США триває у зв’язку з російськими кібератаками під час президентської кампанії, а також стосується зустрічей між російськими офіційними особами і кількома представниками виборчої кампанії Трампа.

Водночас у повідомленні Держдепартаменту йдеться, що Тіллерсон 5 і 6 квітня не відвідає саміт НАТО, який був би його перший шанс зустрітися з усіма 27 іншими союзниками по альянсу.США на цьому заході представлятиме заступник держсекретаря з політичних питань Том Шеннон.

Із посиланням на неназваних колишніх американських чиновників інформагенція Reuters повідомила, що Тіллерсон пропустить саміт НАТО у Брюсселі, щоб 6 і 7 квітня бути присутнім на переговорах між президентом США Дональдом Трампом і головою КНР Сі Цзіньпінем на курорті Мар-а-Лаґо у Флориді.
…

Міністерство закордонних справ Росії 20 березня повідомило, що викликало посла Ізраїлю Ґері Корена, щоб висловити стурбованість щодо повітряних ударів, які минулого тижня були здійснені неподалік російських сил в околицях сирійського міста Пальміри.

Заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Богданов заявив, що посол Корен був викликаний 17 березня.

Москва, яка бере участь у шестирічній громадянській війні в Сирії на боці президента Башара Асада раніше в цьому місяці повідомила, що понад 180 російських військових розпочали розмінування в Пальмірі.

Росія і Ізраїль створили «гарячу лінію», щоб уникнути інцидентів у небі Сирії. Богданов заявив, що Москва «хотіла б, щоб цей канал працював ефективніше».

Ізраїльські військові літаки вразили 17 березня на території Сирії кілька цілей. Це спричинило пуски ракет із боку урядових сил, що стало найбільш серйозним інцидентом між двома країнами після початку бойових дій. Військові Ізраїлю заявили, що метою ударів були позиції підтримуваного Іраном угруповання «Хезболла».

Військові Сирії заявили про збиття ізраїльського літака, Ізраїль заперечив таку втрату.

19 березня міністр оборони Ізраїлю Авіґдор Ліберман погрожував знищити систему протиповітряної оборони Сирії «без найменших вагань», якщо такий інцидент повториться в майбутньому.

Росія розгорнула свої власні системи протиповітряної оборони в Сирії, щоб захистити свої сили на території цієї країни.

Інцидент у небі Сирії стався через кілька днів після зустрічі між президентом Росії Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу в Москві, де сторони обговорювали сирійський конфлікт.
…

Президент Молдови Ігор Додон звільнив 20 березня міністра сільського господарства і продовольства Едуарда Ґраму через імовірну корумпованість цього чиновника.

«Я очікую на такі ініціативи в найближчому майбутньому. Є ще дуже багато корумпованих чиновників в уряді», – написав Додон у Facebook.

Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп минулого тижня звернувся до Додона із запитом про усунення Ґрами, який був затриманий як підозрюваний у причетності до схеми незаконного привласнення державних виноградників і будівель. Сам усунутий міністр заперечує будь-які порушення зі свого боку.

Антикорупційні прокурори твердять, що більше десятка осіб підозрюються в причетності до схеми незаконної оренди землі та будівель, які має у власності Національний коледж виноградарства і виноробства.

Прокуратура торік заарештувала 12 осіб у цій справі.

Молдова є одним із провідних виробників вина на пострадянському просторі. Близько 70% від загального обсягу виробництва вина торік експортувалися до Євросоюзу. У 2014 році, невдовзі після підписання Кишиневом угоди про асоціацію з ЄС, Росія заборонила імпорт молдовського вина, фруктів і деяких овочів.
…

Експерти з безпеки Європи за координації чеського аналітичного центру «Європейські цінності» написали відкритого листа до Могеріні
…

Громадська спостережна комісія, яка займається спостереженням за в’язницями Росії, заявляє, що колишнього виконавчого директора російської державної корпорації «Роскосмос» Володимира Євдокимова, знайденого 18 березня мертвим у СІЗО, за місяць до цього перевели в камеру без відеоспостереження.

У Слідчому комітеті Росії заявили, що Євдокимов загинув від двох ножових поранень в область серця. Порушено кримінальну справу про вбивство. Прокуратура Росії має намір оцінити «дії посадових осіб» в СІЗО.

За словами ув’язнених, які цитують представники спостережної комісії, у Євдокимова не було конфлікту ні з сусідами по камері, ні з адміністрацією СІЗО.

Євдокимов був заарештований у грудні минулого року і звинувачений в шахрайстві на 200 мільйонів рублів. За версією слідства, він спільно з ще чотирма підозрюваними незаконно приватизував комплекс будівель, що належав авіабудівній корпорації «МіГ». Сам він провину не визнавав, керівництво «Роскосмосу» закликало звільнити його з-під варти.
…

Прем’єр-міністр Японії Сіндзо Абе в квітні відвідає Росію, «якщо дозволять обставини», заявив міністр закордонних справ Японії Фуміо Кісіда по завершенні японсько-російських переговорів у Токіо.

У переговорах 20 березня – перших у подібному форматі з листопада 2013 року – взяли участь міністри закордонних справ і оборони двох країн. Кілька років подібні зустрічі не проводилися через анексію Росією Криму і бойових дій на сході України. Японія підтримала санкції проти Росії.

У кінці минулого року президент Росії Володимир Путін відвідав Токіо з візитом.

На нинішній зустрічі японська сторона, як повідомляється, передала свої пропозиції про спільну господарську діяльність на спірній території південних Курил. Про таку діяльність домовилися раніше лідери країн.

Росія каже, що чотири острови Південних Курил – Кунашир, Ітуруп, Шикотан та Хабомаї – є її невід’ємною частиною, Японія заявляє, що це її окуповані Північні території.

Також обговорювалося питання про ракетно-ядерної програми Північної Кореї.

 
…

Між іракськими урядовими силами та бойовиками угруповання «Ісламська держава» 19 березня точаться важкі бої за західну частину міста Мосул. Протистояння триває за межами старої частини міста.

Іракська поліція і підрозділ сил швидкого реагування продовжили у неділю за допомогою ракет та мінометів наступ на позиції ісламістів, які закріпилися у мечеті Аль-Нурі в західній частині Мосула. У поліції уточнили, що іракські сили відновили наступ після припинення операцій раніше через погані погодні умови.

Жителі міста продовжують покидати цей район.

Операція з відновлення урядового контролю над західним Мосулом розпочалася 19 лютого. Східний Мосул був звільнений урядовими військами Іраку в січні 2017 року.

За даними ООН, близько 255 тисяч людей покинули Мосул і його околиці від жовтня. На момент початку боїв за західний Мосул, за даними американської сторони, тут перебувало понад 750 тисяч цивільних і приблизно 2 тисячі бійців угруповання «Ісламська держава».

Друге за величиною іракське місто Мосул бойовики-ісламісти захопили в 2014 році. 
…

Міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн відкинула твердження президента США Дональда Трампа, що її країна заборгувала «величезні суми грошей» перед НАТО і Сполученими Штатами за забезпечення оборони країни.

«Боргів в НАТО немає. Витрати на оборону в розмірі 2%, яких ми хочемо досягти в середині наступного десятиліття, було б неправильно пов’язувати виключно з НАТО», – заявила фон дер Ляєн в 19 березня.

Вона також додала, що збільшення витрат на оборону з боку Німеччини не буде стосуватися лише НАТО, але й ООН та зусиль ЄС з підтримки миру і боротьби з угрупованням «Ісламська держава».

Заява міністра оборони Німеччини з’явилася після того, як президент США Дональд Трамп на своїй сторінці в Twitter 18 березня, на наступний день після зустрічі з канцлером Німеччини Ангелою Меркель у Вашингтоні заявив, що «Німеччина винна величезні суми грошей НАТО і США за потужну і дуже дорогу оборону».

Раніше Меркель неодноразово заявляла, що Берлін налаштований на виконання зобов’язань перед НАТО щодо збільшення оборонних витрат до 2% ВВП до 2024 року.
…

Представники місії НАТО в Афганістані повідомили, що троє американських військовослужбовців були поранені 19 березня в результаті нападу афганського солдата. Це перший відомий «внутрішній» напад на представників коаліційних сил в Афганістані у цьому році.

«Троє американських солдатів були поранено в другій половині дня, коли афганський солдат відкрив по них вогонь на базі в провінції Гельманд. Коаліційні сили безпеки на базі вбили солдата, щоб покінчити з атакою», – цитує представника збройних сил США в Афганістані агенція France-Presse.

Повідомляється, що пораненим американським військовим надали медичну допомогу.

Кількість «внутрішніх атак» з боку афганських солдатів на міжнародні сили за останні роки зменшилась, особливо після того, як більшість іноземних збройних формувань покинула країну наприкінці 2014 року.

Близько 13 тисяч солдатів під керівництвом НАТО ще залишаються в Афганістані, однак їхня місія зводиться до навчань і допомоги афганським силам у боротьбі з бойовиками-талібами.
…

Один із двох агентів ФСБ, яких влада США звинувачує в хакерстві, працював під прикриттям у Renaissance Capital, московському інвестиційному банку, що належить мільярдерові Михайлу Прохорову.

Офіцер, названий в обвинувальному акті Міністерства юстиції Ігорем Сущиним, був звільнений з банку 16 березня, на наступний день після того, як посадові особи США оголосили звинувачення, пов’язані з масовим зламом акаунтів на сервері інтернет-компанії Yahoo в 2014 році. Звільнення Сущина підтвердив Радіо Свобода високопосадовець банку, знайомий із ситуацією.

Сущин може досі перебувати в Москві, хоча його точне місцезнаходження встановити не вдалося.

Посадові особи США офіційно вимагають екстрадиції як Сущина, так і двох інших росіян, названих в обвинувальному висновку – Олексія Белана і Дмитра Докучаєва, ще одного офіцера Федеральної служби безпеки Росії.

Ще один фігурант справи, Карім Баратов, був заарештований у Канаді цього тижня, і очікує на вердикт щодо запиту про екстрадицію до США.
…

Кількасот людей збираються в столиці Вірменії Єревані вже третій день, вимагаючи повного розслідування недавньої смерті активіста Артура Сарґсяна.

49-річний Сарґсян помер 16 березня – через кілька днів після звільнення з в’язниці, де він тримав 25-денне голодування. Один із лікарів Сарґсяна заявив, що активіст помер від серцевої недостатності після того, як переїхав до лікарні для термінової операції.

За словами слідчих, вони порушили кримінальну справу за фактом смерті.

Розтин був запланований на 18 березня, але, за повідомленнями, відкладений на прохання родини Сарґсяна.

Артур Сарґсян перебував у в’язниці за звинуваченням у сприянні озброєним опозиціонерам під час подій улітку 2016 року. Його звинувачували в постачанні харчів членам радикальної озброєної групи під час двотижневого протистояння з силами безпеки.
…

Кілька тисяч людей у російському місті Санкт-Петербурзі вийшли 18 березня на знак протесту проти передачі Російській православної церкві Ісаакіївського собору, який нині є державним музеєм. Також серед вимог акції, яку її організатори назвали «Маршем на захист міста», були відмова від забудови в районі Пулковської обсерваторії та скасування злиття двох бібліотек – петербурзької Російської національної бібліотеки з московською Російською державною бібліотекою.

Історик Лев Лур’є і кілька місцевих депутатів закликали учасників зібрання протистояти спробам знищити культурну спадщину Санкт-Петербурга.

У січні місцева влада Санкт-Петербурга ухвалила рішення про передачу церкві Ісаакіївського собору, відтоді в місті триває громадський протест.

Ісаакіївський собор ніколи не належав лише РПЦ, від часу свого створення коштом російської держави він перебував під управлінням різних міністерств, а «відомство православного сповідання» (також державний орган у Російській імперії) було лише співуправлінцем собору. Після більшовицького перевороту 1917 року Ісаакіївський собор був перетворений на музей, тепер ця споруда є одним із символів міста на Неві.
…

Євросоюз закликає Білорусь негайно звільнити всіх затриманих під час «Маршів недармоїдів».

У заяві ЄС, опублікованій 17 березня, мовиться, що затримання демонстрантів є свідченням, що у Білорусі необхідно посилити демократичні процеси.

«Має бути забезпечена свобода зібрань і асоціацій. Нещодавно затримані мирні протестувальники, серед яких і журналісти, що висвітлювали захід, негайно мають бути звільнені», – мовиться у заяві речниці голова зовнішньополітичного відомства ЄС.

З 1 березня влада Білорусі затримала близько 150 людей, десятки з яких отримали терміни ув’язнення до 15 діб.

Через «податок на дармоїдство» в Білорусі з лютого проходять масові акції протесту. Згідно з новим законом, кожен офіційно непрацюючий громадянин країни повинен заплатити в бюджет близько 200 євро в рік. Після мітингів у Мінську і регіонах президент країни Олександр Лукашенко переніс термін сплати податку на наступний рік. Протестувальники мають намір домагатися повного скасування збору.
…

Агентство Standard & Poors підвищило прогноз кредитних рейтингів Росії зі «стабільного» на «позитивний», заявивши, що країна повертається до економічного зростання після двох років спаду.

У заяві S&P від 17 березня мовиться, що міжнародні санкції проти Росії залишатимуться перешкодою для економічного росту, обмежуючи зростання ВВП до 1,5% у 2017 році.

У 2016 році зростання ВВП у Росії становило 0,2%.

У Standard & Poors прогнозують, що з 2017 по 2020 рік зростання ВВП у Росії у середньому становитиме 1,7%.

Захід запровадив низку санкцій проти Москви після анексії українського Криму і російську агресію на Донбасі.
…

Щонайменше 42 біженці із Сомалі загинули внаслідок обстрілу судна біля узбережжя Ємену, повідомляють представники ООН, посадовці єменської влади і свідки, що вижили під час атаки.

Раніше повідомляли про 32 загиблих.

Біженці, які мали документи ООН, були на шляху з Ємену до Судану, коли 16 березня їхнє судно було обстріляне з гелікоптера біля єменської провінції Ходейда.

Капітан судна повідомляє, що 80 біженців вдалося врятувати і доправити до міста Ходейда.

Загалом у судні перебували від 160 до 140 людей.

Наразі незрозуміло, хто саме здійснював обстріл.

Єменську провінцію Ходейда контролюють повстанці підтримуваного Іраном угруповання Хуті, які з 2015 року ведуть бойові дії з урядовими військами і коаліцією під проводом Саудівської Аравії. Бойові дії розпочалися після того, як повстанці захопили столицю Ємену, місто Сану.

Контрольована повстанцями агенція новин Saba звинуватила в обстрілі човна з біженцями коаліцію під проводом Саудівської Аравії, але деталей не навела.

Речник коаліції Ахмед аль-Ассері, своєю чергою, заявив, що 16 березня коаліція не проводила операцій у цій провінції.

За час конфлікту, який у Ємені розпочався у 2015 році, тут загинули 7 тисяч цивільних.
…

Генеральний прокурор Білорусі Олександр Канюк заявляє, що Мінськ готовий надати Росії всі матеріали, необхідні для екстрадиції редактора російського новинного агентства «Регнум» Юрія Баранчика.

17 березня в Мінську Канюк заявив, що Баранчика, білоруського громадянина, розшукують у Білорусі за підозрою в «розпалюванні расової, етнічної, релігійної чи іншої соціальної ненависті чи незгоди».

Він також назвав заяву Баранчика про намір просити політичного притулку в Росії «піар-акцією».

Баранчика затримали в Москві 14 березня на прохання Мінська.

Як повідомив головний редактор «Регнума» Модест Колеров, суд в Москві 16 березня відмовився заарештувати журналіста Юрія Баранчика, і найближчим часом він вийде на свободу.
…

Сполучені Штати розглядають можливість військових дій щодо Північної Кореї в разі збільшення загрози з боку Пхеньяна, заявляє державний секретар США Рекс Тіллерсон.

Виступаючи 17 березня в Сеулі, Тіллерсон заявив, що політика «стратегічного терпіння» закінчилася, і Вашингтон розглядає низку заходів економічного, дипломатичного і військового характеру проти КНДР у відповідь на ракетно-ядерну програму Пхеньяна.

Він також висловився за розгортання в Південній Кореї американської системи ПРО – проти чого виступають Китай і Північна Корея.

Тіллерсон наголосив, що Вашингтон не хоче військового конфлікту, але попередив, що дії Північної Кореї, загрозливі для її сусідів чи США, матимуть «гідну відповідь».

«Якщо вони підвищать загрозу своєї програми озброєнь до рівня, що, на нашу думку, вимагатиме дій, цей варіант на порядку денному», – сказав держсекретар США, коли його запитали про військові дії.

Тіллерсон виступив із такою заявою невдовзі після відвідин демілітаризованої зони, яка розділяє Південну і Північну Кореї.

За день до цього Тіллерсон виступав у Токіо, де заявив про необхідність «нового підходу» після, за його словами, двох десятиліть невдалих спроб «привести Північну Корею до точки денуклеаризації». Він також сказав, що Північній Кореї і її народові «не потрібно боятися» США.
…

Британський Центр урядового зв’язку (GCHQ), спецслужба, яка відповідає за кібербезпеку, відкинула твердження про те, що вона могла стежити за співробітниками штабу Дональда Трампа під час його передвиборної кампанії в минулому році.

Ці твердження «абсурдні, смішні і не заслуговують на увагу», йдеться в заяві спецслужби.

Речник президента США Шон Спайсер заявив 16 березня у Вашингтоні, що колишній президент США Барак Обама міг використовувати британську спецслужбу для стеження за Трампом і його співробітниками. При цьому він послався на твердження колишнього судді Ендрю Наполітано в ефірі телеканалу Fox News.

4 березня Дональд Трамп у Twitter заявив, що під час президентської кампанії спецслужби прослуховували телефонні розмови співробітників його штабу на вимогу тодішнього президента Барака Обами.

Барак Обама через свого представника назвав заяви Дональда Трампа безпідставними. Тим часом кілька комітетів Конгресу, які розслідують «російський слід» у виборчій кампанії, задовольнили бажання Білого дому щодо перевірки інформації про прослуховування.

Низка конгресменів закликають директора ФБР Джеймса Комі визначитися з твердженнями Трампа про прослуховування: підтвердити чи спростувати їх.

Комі і голова Агенції національної безпеки 20 березня мають свідчити у Палаті представників.
…

Верховний суд Білорусі постановив, що репортер Associated Press має спростувати свою публікацію про виявлення високого рівня радіації у молоці з місцевості, прилеглої до території, опроміненої після аварії на Чорнобильській атомній станції у 1986 році.

Журналіст Юрась Карманов відвідав молочну ферму і взяв проби молока. Тести державного Мінського центру гігієни і епідеміології виявили, що концентрація радіоактивних ізотопів стронцію-90 у молоці перевищена у 10 разів.

Державний білоруський завод «Мілкавіта», який серед іншого отримує молоко з ферми, про яку писав журналіст, позвався до суду проти Карманова, обвинувачуючи його у тому, що його публікація шкодить репутації компанії.

Верховний суд Білорусі постановив, що Юрась Карманов має сплатити «Мілкавіті» штраф, а також написати листа менеджеру базованої у Нью-Йорку інформагенції Associated Press, зазначивши, що лабораторні результати «не мають нічого спільного з реальністю».

16 березня Associated Press висловила «повну підтримку» Юрасю Карманову. За повідомленням AP, суд нижчої інстанції відмовився приймати докази журналіста.

Молочна та сільськогосподарська продукція складає значну частину експорту Білорусі. І, як заявили у «Мілкавіті» у квітні минулого року, публікація Associated Press зашкодила їхній репутації.
…

У Росії хочуть закрити релігійну організацію «Свідки Єгови». Міністерство юстиції країни просить Верховний суд визнати цю організацію екстремістською.

У разі задоволення позову, направленого 15 березня, це стане вперше, коли під законодавчу заборону в Росії потрапить вся зареєстрована конфесія.

В організації, яка має близько 170 тисяч послідовників у Росії, заявили, що у зверненні до суду йдеться про їхню штаб-квартиру у Санкт-Петербурзі. За словами речника, визнання екстремістською змусило б організацію згорнути всю діяльність у Росії.

«Свідки Єгови» є однією з кількох релігійних організацій, щодо яких упродовж останніх років у Росії посилився тиск.

Так званий «закон Ярової», який у Росії набув чинності минулого року, обмежує діяльність релігійних організацій, зокрема таких, як мормони, «Свідки Єгови» й деякі інші євангелістські течії.

Російська влада заявляє, що закон, який підтримує Російська православна церква, спрямований на боротьбу з екстремізмом і тероризмом.
…

Президент Росії Володимир Путін повідомляє про запланований на 2 травня візит канцлера Німеччини Анґели Меркель до Москви.

«Мої найкращі привітання федеральному канцлеру. Ми чекаємо візиту пані Меркель 2 травня», – заявив Путін 16 травня під час зустрічі з головою німецької Баварії Горстом Сігофером.

Відносини між Росією і Німеччиною, а також іншими країнами Заходу, різко погіршилися три роки тому, після анексії Москвою українського Криму та підтримки сепаратистів на Донбасі.

Анґела Меркель та президент Франції Франсуа Олланд беруть участь у переговорному процесі щодо врегулювання ситуації на сході України.

Візит Меркель до Росії відбуватиметься перед вересневими виборами у Німеччині. У Берліні висловлюють побоювання, що Москва спробує під час передвиборчої кампанії нашкодити Меркель, яка різко критикує дії Росії в Україні і Сирії.

Минулого року Анґела Меркель припустила, що під час передвиборчої кампанії можуть бути вчинені кібератаки і кампанії з дезінформації.
…