Міжнародний олімпійський комітет (МОК) 5 лютого заявив, що не запросить 15 російських спортсменів і тренерів на зимові Олімпійські ігри 2018 року. Згідно з рішенням МОК, йдеться про 13 спортсменів і 2 тренерів з числа 28 росіян, яким раніше Спортивний арбітраж зняв довічну заборону на участь у змаганнях у справі про зловживання допінгом.

«Додаткова інформація включає дані з фармацевтичних баз, сліди заборонених речовин, докази щодо маніпулювання показниками стероїдів та іншу таємну інформацію, надану Всесвітньою антидопінговою агенцією», – йдеться в рішенні МОК.

Президент МОК Томас Бах назвав попереднє рішення арбітражу «вкрай невтішним і несподіваним» і додав, що «зовсім не задоволений» підходом цього спортивного суду.

Спортивний арбітражний суд 1 лютого скасував пожиттєву дискваліфікацію 28 російських спортсменів через «недостатність» доказів того, що вони отримали вигоду від системи допінгу на зимових іграх 2014 року, які проводила Росія. В Росії повідомили, що хочуть відправити 15 зі згаданих 28 спортсменів на зимові Олімпійські ігри 2018 року до Південної Кореї.

У грудні 2017 року МОК заборонив Росії брати участь у зимових Іграх у південнокорейському Пхйончхані через «безпрецедентну систематичну маніпуляцію» олімпійською антидопінговою системою. Водночас МОК вирішив, що окремі росіяни зможуть змагатися як нейтральні спортсмени за умови дотримання вимог щодо допінгу.

25 січня перший віце-президент Олімпійського комітету Росії Станіслав Поздняков повідомив, що до заявки Росії на зимові Олімпійські ігри в Південній Кореї потрапили 169 атлетів.

Церемонія відкриття зимових Олімпійських ігор 2018 року призначена на 9 лютого.
…

Кілька сотень протестувальників 4 лютого зібралися під будівлею національної телерадіокомпанії Сербії «РТС» у Белграді з вимогою звільнення її керівництва. Учасники демонстрації виступили проти несправедливого, на їхню думку, висвітленням діяльності опозиції в «РТС» перед місцевими виборами 4 березня.

Серед протестувальників були і представники політичних сил, які візьмуть участь в голосуванні – Драган Джилас і члени коаліції, які його підтримують його, а також колишній президент Сербії Борис Тадич та лідер Демократичної партії Драган Шутановац.

Європейський союз, міжнародні організації та спостерігачі неодноразово висловлювали занепокоєння щодо дотримання свободи ЗМІ в Сербії.

У доповіді в листопаді 2016 року Європейська комісія заявила, що Сербія домоглася «деякого рівня» щодо свободи вираження думок, але, як і раніше, потребує «створенні сприятливих умов, в яких свобода вираження може бути реалізована без будь-яких перешкод».
…

Президент Міжнародного олімпійського комітету (МОК) назвав таким, що «надзвичайно розчаровує і дивує» рішення Спортивного арбітражного суду (CAS), який повністю задовольнив апеляції і скасував санкції щодо 28 російських спортсменів.

4 лютого президент МОК Томас Бах заявив, що нещодавнє рішення Спортивного арбітражного суду свідчить про «нагальну» потребу реформувати внутрішню структуру суду.

Спортивний арбітражний суд скасував пожиттєву дискваліфікацію 28 російських спортсменів через «недостатність» доказів того, що вони отримали вигоду від системи допінгу на зимових іграх 2014 року, які проводила Росія.

В Росії повідомили, що хочуть відправити 15 зі згаданих 28 спортсменів на зимові Олімпійські ігри 2018 року до Південної Кореї.

Серед тих, кого Росія хоче відправити на ігри, – золотий медаліст у скелетоні Олександр Третьяков та золотий медаліст з лижних перегонів Олександр Легков.

Президент Міжнародного олімпійського комітету Томас Бах, виступаючи у неділю в Пхйончхані зазначив, що свої рекомендації стосовно участі в іграх російських спортсменів має винести незалежна комісія і сподівається, що остаточне рішення буде ухвалене в найближчі кілька днів.

У грудні 2017 року МОК заборонив Росії брати участь у зимових Іграх у південнокорейському Пхйончхані через «безпрецедентну систематичну маніпуляцію» олімпійською антидопінговою системою. Водночас МОК вирішив, що окремі росіяни зможуть змагатися як нейтральні спортсмени за умови дотримання вимог щодо допінгу.

25 січня перший віце-президент Олімпійського комітету Росії Станіслав Поздняков повідомив, що до заявки Росії на зимові Олімпійські ігри в Південній Кореї потрапили 169 атлетів.

Церемонія відкриття зимових Олімпійських ігор 2018 року призначена на 9 лютого.
…

Немає жодних сумнівів у тому, що виключну відповідальність за Голокост несе Німеччина. Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Зігмар Ґабріель, коментуючи суперечливе законодавство про Голокост, ухвалене у сусідній Польщі.

«Немає ані найменшого сумніву щодо того, хто відповідав за концентраційні табори, експлуатував їх і вбивав там мільйони європейських євреїв», – заявив Зігмар Ґабріель, повідомляє німецьке МЗС.

«Ці організовані масові вбивства були вчинені нашою країною і ніким іншим», – сказав міністр і додав, що «окремі колаборанти цього факту не змінюють».

Ґабріель додав, що це також означає, що «люди, які зазнали нестерпних страждань Голокосту, безперечно мають право говорити про ці страждання».

1 лютого польський Сенат ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам’яті, що регламентують тему Голокосту та інших злочинів нацистської епохи.

Сполучені Штати, Ізраїль, Україна та інші різко критикували законопроект, який піддає всіх, хто звинувачує Польщу чи її співгромадян у нацистських злочинах, кримінальному переслідуванню та можливим тюремним покаранням терміном до трьох років.

Критики кажуть, що це може дозволити польському уряду заперечувати випадки, коли польську співучасть у військових злочинах було доведено, а також обмежити свободу слова та дослідження, пов’язані з Голокостом.

Також закон передбачає запровадження кримінальної відповідальності за заперечення злочинів «українських націоналістів».

Міністерство закордонних справ Польщі наголошує, що закон про Інститут про національної пам’яті не порушує свободу слова. Щоб закон набрав чинності, його ще має підписати президент Польщі Анджей Дуда.
…

Міністри закордонних справ десяти країн-членів Асоціації держав Південної-Східної Азії (АСЕАН) почали 4 лютого триденну зустріч в Сінгапурі.

Порядок денний, ймовірно, буде включати питання безпеки, регіональної економічної інтеграції та розширеної взаємодії, заявив напередодні зустрічі прем’єр-міністр Сінгапуру Лі Сянь Лун.

Очікується, що переговори зосередяться на стосунках із зовнішніми партнерами АСЕАН та на перспективах вільної торгівлі та відкритих ринків.

АСЕАН була утворена в 1967 році п’ятьма країнами-членами, а пізніше розширилася до 10 членів, коли до організації у 1999 році приєдналася Камбоджа.

Зустріч відбувається на тлі виходу Сполучених Штатів з угоди про Транстихоокеанське партнерство і наполяганні президента Дональда Трампа на тому, що торговельні угоди будуть переглядатися як більш «справедливі» для Сполучених Штатів.

Поряд із Сінгапуром до АСЕАН входять Бірма, Таїланд, Малайзія, Індонезія, В’єтнам, Лаос, Бурней і Філіппіни.

Згідно з даними АСЕАН, сумарний валовий внутрішній продукт регіону становить 2,6 трильйона доларів, що робить її шостою за величиною економікою у світі. Прогнозується зростання в середньому ще на 5 відсотків до 2030 року.
…

Щонайменше 11 пакистанських солдатів загинули, 13 – поранені внаслідок нападу смертника на військову базу в Долині Сват у північно-західній провінції Хайбер-Пахтунхва.

Пакистанська армія повідомила, що нападник підірвався 3 лютого біля спортивного майданчика, де солдати грали у волейбол, а цивільні жителі за цим спостерігали.

Відповідальність за напад на себе взяло угруповання «Техрік-е-Талібан», назвавши його «помстою».

Прем’єр-міністр Пакистану Шахід Хакан Аббасі назвав напад «боягузливим» і пообіцяв викорінити тероризм у Пакистані.

 
…

Міністерство оборони Росії розкритикувало новий документ із ядерної політики, виданий напередодні адміністрацією президента США Дональда Трампа.

У МЗС Росії 3 лютого заявили, що Москва «розчарована» цим документом, який вважає «конфронтаційним» і «антиросійським».

«Розглядаємо це як недобросовісну спробу перекласти на інших свою відповідальність за деградацію ситуації у сфері міжнародної та регіональної безпеки і розбалансування механізмів контролю над озброєннями, що стало наслідком серії безвідповідальних кроків саме США», – йдеться в заяві.

МЗС Росії особливо засудило згадані у новій ядерній доктрині США проекти створення ядерних боєприпасів малої потужності. Москва наполягає, що це може суттєво знизити поріг застосування ядерної зброї і «призвести до виникнення ракетно-ядерної війни навіть в ході конфліктів малої інтенсивності».

Крім того, російська сторона стверджує, що дотримується всіх своїх міжнародних зобов’язань і відкидає твердження про те, що Москва не зацікавлена в скороченні запасів ядерної зброї.

В оприлюдненій 2 лютого доктрині, яка визначає ядерні цілі Пентагона за президентства Трампа, йдеться про намір розширити американські ядерні можливості, головним чином, у відповідь на дії Росії в останні роки.

У документі, який зазвичай видається на початку роботи нової адміністрації, вказано, що Росію треба переконати в тому, що вона зіткнеться з «неприйнятно небезпечними витратами», якщо погрожуватиме навіть обмеженим ядерним нападом в Європі.

Попередня ядерна доктрина США була опублікована в 2010 році за часів президентського правління Барака Обами.

У середині грудня 2017 року президент США Дональд Трамп представив нову стратегію національної безпеки. Росія і Китай в ній названі «ревізіоністськими державами», які збільшують витрати на оборону і застосовують репресивні заходи до громадянського суспільства.
…

Міністерство оборони Росії підтверджує, що російський військовий літак Су-25 був збитий у Сирії 3 лютого. Заяву відомства поширюють російські державні ЗМІ.

Міноборони Росії також підтверджує, що пілот встиг катапультуватися, але загинув під час перестрілки з сирійськими повстанцями.

«За попередньою інформацією, літак збитий з переносного зенітно-ракетного комплексу», – заявили в Міноборони Росії.

3 лютого повстанці, що воюють проти уряду Сирії, заявили, що збили російський військовий літак Су-25. За повідомленням, інцидент стався у провінції Ідліб, на північному заході Сирії.

Сирійська група спостереження за правами людини, що базується в Лондоні, повідомила, що пілот катапультувався. На інформаційних ресурсах сирійських повстанців з’явилося повідомлення про його загибель, повідомляє дослідницька група Conflict Intelligence Team.

Російські сили проводять військову операцію в Сирії з осені 2015 року. Кремль офіційно оголосив про підтримку режиму президента Башара Асада і направив до Сирії авіацію, наземні війська і кораблі. Президент Росії Володимир Путін неодноразово заявляв про «виведення» російських військ із Сирії у зв’язку з «виконанням» поставлених бойових завдань. Офіційна російська статистика повідомляє про загибель в Сирії понад 40 російських військовослужбовців.
…

Правозахисник із російського регіону Комі Ернест Мезак оскаржив рішення Міністерства культури країни про відкликання прокатного посвідчення у фільму «Смерть Сталіна». Відповідний позов поданий у Сиктивкарський міський суд, повідомив Мезак в інтерв’ю радіостанції «Ехо Москви».

У позові, зокрема, зазначається, що російський Мінкульт порушив статтю 10 Європейської конвенції з прав людини, яка гарантує свободу вираження думок і право на отримання інформації культурно-розважального характеру.

Мезак зазначив, що положення про видачу прокатних посвідчень, на яке посилається Мінкульт, не може бути застосоване. Правозахисник стверджує, що цей документ дозволяє відкликати прокатне посвідчення у фільмів тільки після початку прокату. «Крім того, підставою для відкликання має бути наявність у фільмі інформації, поширення якої забороняється російським законодавством», – сказав Мезак.

За його словами, у міністерства не було достовірних відомостей про те, що фільм може містити заборонену інформацію, бо він був направлений на додаткову експертизу.

Сатирична комедія британського режисера Армандо Яннуччі «Смерть Сталіна» розповідає про боротьбу за владу в СРСР після смерті Йосифа Сталіна 1953 року. Спочатку фільм отримав прокатне посвідчення в Росії, однак 23 січня Міністерство культури країни скасувало показ, пояснивши це зверненням «групи юристів», які побачили у фільмі ознаки екстремізму і визнали, що він ображає пам’ять загиблих.

У відомстві заявили, що пропонували прокатнику перенести прем’єру на півроку в зв’язку з річницею Сталінградської битви. Перевірити фільм на екстремізм попросили Генпрокуратуру Росії.

Один із кінотеатрів Москви все ж показав фільм.
…

Адміністрація президента США Дональда Трампа хоче розширити американські ядерні можливості, головним чином, у відповідь на дії Росії в останні роки. Про це йдеться в доктрині, яка визначає ядерні цілі Пентагона за президентства Трампа. Вперше з 2010 року військові розповіли, як бачать ядерну загрозу в найближчі десятиліття.

У документі, який зазвичай видається на початку роботи нової адміністрації, вказано, що Росію треба переконати в тому, що вона зіткнеться з «неприйнятно небезпечними витратами», якщо погрожуватиме навіть обмеженим ядерним нападом в Європі.

«Це реакція на розширення можливостей Росії і характер їхньої стратегії та доктрини», – написав міністр оборони США Джим Маттіс в огляді, який також висвітлює побоювання США щодо Північної Кореї, Ірану й Китаю.

У документі згадана російська доктрина, згідно з якою Москва може використовувати або погрожувати використанням ядерної зброї із меншою потужністю в разі конфлікту в Європі, вважаючи, що такі дії змусять США і НАТО відступити.

«Останні російські заяви про доктрину ядерної зброї, очевидно, знижують межу для першого використання ядерної зброї в Москві», – сказано в огляді.

Документ пропонує двоетапне рішення. Насамперед пропонується модифікувати «невелику кількість» наявних балістичних ракет далекої дії, які перевозять стратегічні підводні човни Trident, додавши до них ядерні боєголовки з меншою потужністю.

На другому етапі, «у довгостроковій перспективі», буде розроблена ядерна зброя на крилатих ракетах, які запускають на морі. Таким чином, буде відновлена зброя, яка існувала під час Холодної війни, але від якої відмовилися у 2011 році в адміністрації тодішнього президента Барака Обами.

Попередня ядерна доктрина США була опублікована в 2010 році за часів президентського правління Барака Обами.

У середині грудня 2017 року президент США Дональд Трамп представив нову стратегію національної безпеки. Росія і Китай в ній названі «ревізіоністськими державами», які збільшують витрати на оборону і застосовують репресивні заходи до громадянського суспільства.
…

Суд у Росії залишив без змін рішення про арешт речниці опозиціонера Олексія Навального Кіри Ярмиш і ведучого YouTube-каналу «Навальний Live» Руслана Шаведдінова.

Як повідомили адвокати затриманих, рішення 2 лютого ухвалив Московський міський суд.

31 січня Шаведдінов був заарештований судом на вісім діб за висвітлення акції на підтримку «страйку виборців», оголошеного Навальним. Ярмиш заарештували на п’ять діб. Поліція затримала їх в аеропорту «Шереметьєво».

28 січня Ярмиш і Шаведдінов вели на YouTube-каналі «Навальний Live» відеотрансляцію з акцій на підтримку страйку виборців. Прямий ефір був організований з іншої країни, щоб його не зірвали поліцейські, як це відбувалося під час попередніх акцій протесту, організованих опозиціонером Олексієм Навальним.

Також суд залишив без зміни вирок координатору московського штабу Навального Миколі Ляскіну. Його залишили під арештом на 15 діб.

Навальний закликав до «страйку виборців» після того, як йому відмовили в реєстрації кандидатом на президентських виборах. Акції 28 січня пройшли в десятках міст країни, в них брали участь тисячі людей. Трансляцію з протестів подивилися понад півтора мільйона осіб. По всій країні поліція затримали 350 активістів.
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон попередив країни Західної півкулі, щоб вони остерігалися «тривожних» дій з боку Росії і Китаю в своєму регіоні, закликаючи їх натомість співпрацювати зі Сполученими Штатами.

«Латинській Америці не потрібні нові імперські держави, які прагнуть тільки користі для себе», – сказав Тіллерсон в Техасі 1 лютого, перед вильотом до Мексики.

Він також заявив, що «зростаюча присутність Росії в регіоні викликає тривогу».

Тіллерсон додав, що Москва «продовжує продавати зброю і військову техніку недружнім режимам, які не поділяють або не поважають демократичні цінності».

Що стосується Китаю, який зараз є найбільшим торговим партнером Чилі, Аргентини, Бразилії і Перу, то, за словами Тіллерсона, китайські пропозиції «завжди слідують за ціною».

Попри користь від торгівлі, переконаний держсекретар США, «нечесна торговельна політика, яка використовується багатьма китайцями, також завдала шкоди виробничим секторам цієї країни, створивши безробіття і знизивши заробітну плату для робітників».

За словами Тіллерсона, Китай пропонує «привабливий шлях розвитку», але насправді це часто пов’язане з «короткостроковими вигодами задля довгострокової залежності».

Зокрема, він сказав, що китайські бізнес-проекти майже завжди вимагають використання імпортної китайської робочої сили, великих позик та ігнорують права людини і власності.

Після свого виступу в Техасі Тіллерсон ненадовго вирушив у Мексику для обговорення з тамтешніми високопосадовцями питань безпеки, імміграції та боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Під час свого турне Латинською Америкою Рекс Тіллерсон відвідає Перу, Аргентину, Колумбію, а також Ямайку.
…

Лідери основних політичних партій Німеччини заявляють, що з оптимізмом оцінюють процес завершення угоди про формування «великої коаліції» у встановлений законодавством термін.

Представники консервативних християнських демократів канцлера Ангели Меркель (ХДС), їх баварської «колеги» – Християнського соціального союзу (ХСС) і лівих соціал-демократів (СПД) планують зустрітися 2 лютого, щоб підготуватися до завершального раунду переговорів у вихідні.

Сторони визначили крайній термін, щоб домовитися про досягнення угоди про коаліцію до 4 лютого.

Андреас Шойер з ХСС заявив, що налаштований оптимістично, попри перешкоди, які ще треба подолати. Він додав, що і при наявності «крайнього терміну», переговори на високому рівні можуть тривати 5 і 6 лютого, оскільки сторони прагнуть подолати розбіжності з питань охорони здоров’я та сфери зайнятості.

Сторони сподіваються укласти угоду про коаліцію, щоб не допустити ситуації, коли знадобляться нові загальні вибори, що може призвести до збільшення участі в уряді крайніх правих.
…

Офіційна кубинська газета «Гранма» повідомила 1 лютого, що старший син колишнього лідера Куби Фідель Кастро Діас-Баларт, «який протягом декількох місяців відвідував кількох лікарів через стан глибокої депресії, покінчив життя самогубством».

68-річний Кастро-молодший був відомий як «Фіделіто» через його особливу схожість з батьком, у якого, згідно з офіційною інформацією, було 11 дітей. Державні ЗМІ Куби написали, що він був науковим радником Державної ради, віце-президентом Академії наук Куби, а також сином першої дружини Фіделя Кастро Мірти Діас-Баларт.

Фідель Кастро керував комуністичною Кубою протягом десятиліть. Він помер 25 листопада 2016 року у віці 90 років.
…

83 члени угруповання «Талібан» загинули під час операції сил безпеки Афганістану в південній провінції Кандагар увечері 31 січня, повідомляють представники влади.

Голова воєнних операцій району Майванд Султан Мохаммад заявив Радіо Свобода, що під час операції, яку, за його словами, підтримувала авіація, знищені десятки автомобілів та мотоциклів бойовиків.

«Група повстанців зібралася для того, щоб розпочати координовані напади на пости афганських військовослужбовців у районах Панжвай і Майванд у провінції Кандагар», – сказав Мохаммад.

Він не повідомив, чи є втрати серед афганських силовиків.

В угрупованні «Талібан» наразі не коментували інформацію про операцію.

В останні тижні в столиці Афганістану Кабулі відбулася низка нападів, зокрема 27 січня стався вибух, внаслідок якого загинули понад 100 людей. Відповідальність за нього взяли на себе таліби.

Афганські урядові сили борються з талібами та іншими збройними угрупованнями, які пожвавили свою діяльність після того, як у 2014 році американські війська та війська НАТО офіційно завершили свою бойову місію у цій країні. Президент США Дональд Трамп заявив про намір знову посилити присутність американських військовослужбовців у Афганістані, втім конкретних термінів не вказав.

Наразі в Афганістані близько 14 тисяч нецивільного персоналу із США.
…

Пресненський суд Москви визнав винним в отриманні хабара колишнього губернатора Кіровської області Росії Микиту Бєлих.

«Суд встановив провину Бєлих в отриманні хабара», – сказала суддя Тетяна Васюченко.

Про покарання для екс-губернатора йтиметься в заключній частині судового акта.

26 січня Бєлих виступив з останнім словом у суді. Він заявив, що його провина не була доведена в ході розслідування або судового процесу, який почався у вересні. 

Микита Бєлих у 2005-2008 роках очолював опозиційну партію «Союз правих сил» (її вже не існує), першим лідером якої раніше був убитий 2015 року опозиціонер Борис Нємцов, і різко критикував політику президента Росії Володимира Путіна.

2008 року його запропонував на посаду губернатора Кіровської області Дмитро Медведєв, що на той час обіймав посаду президента Росії. Цей крок тоді викликав здивування в російських опозиційних колах. Радником Микити Бєлих на губернаторській посаді якийсь час був інший відомий російський опозиційний діяч Олексій Навальний. Соратники політика називали його «останнім опозиціонером, який вірив, що зможе вбудуватися у владу» в Росії.

Політика затримали в Москві 24 червня 2016 року, як стверджує слідство, під час отримання частини хабара, що загалом мав скласти 400 тисяч євро. Політик звинувачення відкидає. Приблизно через місяць президент Росії Володимир Путін зняв Микиту Бєлих із посади губернатора Кіровської області «через втрату довіри». Згодом Басманний суд Москви ухвалив арештувати майно колишнього губернатора Кіровської області.

Прокуратура Росії просить засудити до 10 років колонії суворого режиму Микиту Бєлих, а також оштрафувати його на 100 мільйонів рублів та назавжди заборонити обіймати державні посади.
…

Польський закон про Інститут національної пам’яті «може підірвати свободу слова та академічний дискурс», мовиться в заяві речниці Державного департаменту США Гедер Науерт.

«Історія Голокосту болюча і складна. Ми розуміємо, що фрази на кшталт «польські табори смерті» є неточними, вводять в оману і шкідливі», – сказала Науерт.

У відомстві заявили, що стурбовані можливим впливом законопроекту на відносини Польщі із США та Ізраїлем.

«Ми всі повинні бути обережними, щоб не перешкоджати обговоренню і коментуванню Голокосту. Ми вважаємо, що відкриті дискусії та освіта – це найкращий спосіб протидіяти неточним та шкідливим виступам», – зазначила Науерт.

В ніч на 1 лютого у польському Сенаті відбулося голосування за зміни до закону про Інститут національної пам’яті, якими передбачає кримінальне переслідування тих, хто приписуватиме полякам злочини нацистів, зокрема вживатиме словосполучення «польські табори смерті».

Ця частина змін до закону обурила Ізраїль. Прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу назвав закон «необґрунтованим», а Всесвітній центр пам’яті жертв Голокосту заявив, що польські законодавчі зміни можуть «призвести до розмивання історичної правди про допомогу, яку нацисти отримали від польського населення під час Голокосту».

Також закон передбачає запровадження кримінальної відповідальності за заперечення злочинів «українських націоналістів», а також за приписування польському народові нацистських злочинів. 57 із 82 присутніх у Сенаті депутатів проголосували за внесення змін до відповідного закону. 23 депутати-опозиціонери висловилися проти, один утримався. Щоб закон набрав чинності, його ще має підписати президент Польщі Анджей Дуда.
…

Президент Росії Володимир Путін попросив у російських атлетів вибачення, що держава «не змогла їх захистити».

Він закликав російських атлетів не звертати уваги на допінгові скандали і сконцентруватися на підготовці до змагань на зимових Олімпійських іграх у Південній Кореї.

«Удвічі складніше, коли спорт перемішується з якимись очевидно не властивими, чужими спорту подіями і явищами, з політикою або ще чимось… Це створює дуже важкі умови для досягнення результату. Вибачте нас за те, що ми не змогли вас від цього захистити», – сказав Путін.

Путін додав, що Росія підтримає спортсменів, яких не допустили до участі в Олімпіаді.

У грудні 2017 року МОК заборонив Росії брати участь у зимових Іграх у південнокорейському Пхйончхані через «безпрецедентну систематичну маніпуляцію» олімпійською антидопінговою системою. Водночас МОК вирішив, що окремі росіяни зможуть змагатися як нейтральні спортсмени за умови дотримання вимог щодо допінгу.

До заявки Росії на зимові Олімпійські ігри в Південній Кореї потрапили 169 атлетів.
…

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International засудила рішення президента США Дональда Трампа зберегти в’язницю для обвинувачених у тероризмі на базі в Гуантанамо на Кубі. Правозахисники назвали її плямою на репутації США.

Виступаючи із першим посланням до Конгресу «Про становище країни», Трамп оголосив, що підписав розпорядження про збереження і продовження функціонування в’язниці Гуантанамо на Кубі.

«Раніше ми нерозумно звільнили сотні небезпечних терористів, щоб знову зустрітися з ними на полі бою, включаючи лідера «Ісламської держави», аль-Багдаді», – сказав президент США.

Закрити центр для обвинувачених у тероризмі намагався президент США Барак Обама. Указ про закриття в’язниці в Гуантанамо протягом року був одним з перших указів Барака Обами після його вступу на посаду президента в 2009 році. Тодішній президент США, як і інші критики утримання людей, підозрюваних в причетності до тероризму, у військовій в’язниці за межами Сполучених Штатів, вважав, що існування в’язниці в Гуантанамо підриває імідж США в світі, що в’язні Гуантанамо повинні бути переведені до в’язниць у США або переміщені в інші країни.

За вісім років президентства Обами 198 осіб були передані на різних умовах до інших країн. 

Спецв’язниця в Гуантанамо побудована 2002 року адміністрацією президента США Джорджа Буша-молодшого. У 2017 році у в’язниці перебувало понад 40 людей. Правозахисники неодноразово заявляли про порушення прав ув’язнених, які утримуються в Гуантанамо, і застосування до них тортур.
…

Європейський суд з прав людини прийняв скаргу від російської активістки Дар’ї Полюдової, засудженої за звинуваченням в закликах до екстремізму і сепаратизму. Про це повідомляє російське видання РБК з посиланням на адвоката Полюдової.

Активістка вважає, що російська влада порушила її право на свободу вираження поглядів і право на особисту недоторканність. Суд у Страсбурзі попросив уряд Росії надати свою позицію по скарзі кубанської активістки.

20 жовтня 2017 року Полюдова вийшла на свободу після майже двох років проведених у колонії-поселенні.

Активістку засудили в 2015 році. Суд визнав її винною в закликах до сепаратизму і екстремізму. Приводом для цього став репост картинки з текстом «Етнічні українці Кубані хочуть приєднатися до України» на сторінці Полюдової в соціальній мережі. Полюдова назвала цей запис «тролінгом». Також слідчі визнали екстремістським допис активістки, в якому вона покладає відповідальність за всі теракти і проблеми в Росії на президента Володимира Путіна і запитує, чому росіяни не можуть повалити режим, як це зробили українці.

Суд відмовляв Полюдовій в умовно-достроковому звільненні. Через жорстоке поводження в колонії-поселенні вона кілька разів оголошувала голодування.

Правозахисний центр «Меморіал» вніс активістку в список російських політв’язнів.
…

Директор Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін, який перебуває під санкціями США, минулого тижня відвідав Сполучені Штати Америки для консультацій зі своїми американськими колегами, повідомляє агенція Reuters, а також російське державне новинне агентство ТАСС.

Як повідомляє Reuters із посиланням на два джерела, знайомі з ситуацією, Наришкін провів переговори із директором Національної розвідки США Деном Коутсом. Про тему розмови не повідомляють.

ТАСС цитує слова посла Росії в Вашингтоні Анатолія Антонова, який в інтерв’ю російському телебаченню заявив, що в ході переговорів обговорювалася «спільна боротьба з тероризмом». Про те, з ким саме зустрічався Наришкін, Антонов не уточнив.

Центральне розвідувальне управління США відмовилося прокоментувати ситуацію. Офіс Коутса не відповів на запити щодо коментаря.

Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер 30 січня закликав адміністрацію президента Дональда Трампа пояснити повідомлення про приїзд Наришкіна.

Відносини між США і Росією різко погіршилися після початку російської агресії проти України і ще більше – після звинувачень щодо втручання Росії у вибори у США.

 
…

Російські слідчі вирішили не продовжувати домашній арешт математику Дмитру Богатову, якого звинувачували у закликах до тероризму і масових заворушень під час неузгодженої акції протесту у російській столиці 2 квітня 2017 року. Про це з посиланням на джерела повідомляє російське державне новинне агентство ТАСС. Відсутність клопотання про продовження арешту підтвердив виданню «Медіазона» адвокат Богатова Саркіс Дарбинян.

«Слідство відпустило Богатова з-під домашнього арешту у зв’язку з відсутністю підстав для продовження йому запобіжного заходу», – цитує ТАСС слова представника Слідчого комітету Росії.

Раніше стало відомо, що фахівці експертно-криміналістичного центру МВС Росії не виявили доказів провини математика.

25-річного Богатова, викладача Московської фінансово-юридичної академії, затримали 6 квітня 2017 року. За версією російського слідства, він під вигаданим ім’ям закликав у соціальних мережах до насильства під час мітингу 2 квітня. Сам Дмитро Богатов звинувачення відкидає.

Захист направив в Європейський суд з прав людини скаргу на рішення про його арешт. Правозахисний центр «Меморіал» визнав Богатова політичним в’язнем.
…