Неурядовий правозахисний центр «Вясна» повідомив в суботу, що 57 осіб, у тому числі правозахисників і журналістів, які були затримані у його офісі, звільнено.

«Затримано близько 57 осіб, в тому числі міжнародні спостерігачі, представники іноземних ЗМІ та правозахисних організацій…Затриманих доставили до Первомайського РУВС міста Мінська. Всіх завели в спортивний зал… Близько 15-ї години затриманих почали відпускати з РУВС», – йдеться в повідомленні на сайті організації.

Юрист організації Анастасія Лойко повідомила, що спочатку силовики зачитали прізвища затриманих, які були у трьох своєрідних групах. «Так випустили три групи, а потім вже всіх інших разом», – уточнила вона.

За даними організації, один із затриманих після звільнення вирушив до лікарні через травми, отримані після того, як силовики «увірвалися» в офіс «Весни». Серед затриманих тут були і співробітниці «Крим-SOS» Євгенія Андреюк та Марія Квіцинська.

Раніше правозахисники повідомляли, що у їхніх списках затриманих є щонайменше 300 осіб. Водночас український журналіст Костянтин Реуцький, який висвітлював події в білоруській столиці, заявив, що може йтися про щонайменше тисячу затриманих. Офіційних даних про кількість затриманих і підстави затримання наразі немає.

Раніше і білоруська редакція Радіо Свобода повідомляла, що люди, яких зранку 25 березня затримали в офісі організації «Вясна», вже на свободі. Цих людей затримували ще до початку оголошеної на 14:00 за місцевим часом акції.

У Мінську опозиція намагалася 25 березня провести святкування Дня Волі, але до оголошеного заздалегідь місця збору поруч із Національною академією наук змогли потрапити переважно журналісти. Потенційних учасників акції зупиняли кордони міліції.

Після цього до тисячі активістів стали рухатися до центру Мінська з іншого місця, але невдовзі були зупинені міліцією, відбулися масові затримання. Кореспондент Радіо Свобода Валерій Калиновський порівняв кількість затриманих, яких на його думку кількасот, із затриманнями під час протестів 2006 і 2010 років.
…

Загальна кількість затриманих на опозиційній акції 25 березня в Мінську може складати близько тисячі людей. Про це у Facebook повідомив український журналіст Костянтин Реуцький, який висвітлював події в білоруській столиці.

«За даними, які ще уточнюються, за сьогодні затримано близько тисячі людей. Активісти, журналісти, правозахисники, просто випадкові перехожі. Станом на зараз оточення знято, міліція разом з усією своєю дивовижною технікою поїхали, центральні станції метро відкрилися. Вечір звичайної суботи», – вказав Реуцький.

Правозахисний центр «Вясна», який наводить свої дані з урахуванням підтверджених даних, пише, що в їхньому списку є понад 300 затриманих.

Офіційних даних про кількість затриманих і підстави затримання наразі немає.

За повідомленням білоруської редакції Радіо Свобода, люди, яких білоруські силовики зранку 25 березня затримали в офісі організації «Вясна», нині вже на свободі. Цих людей затримували ще до початку оголошеної на 14:00 за місцевим часом акції.

У Мінську опозиція намагалася 25 березня провести святкування Дня Волі, але до оголошеного заздалегідь місця збору поруч із Національною академією наук змогли потрапити переважно журналісти. Потенційних учасників акції зупиняли кордони міліції.

Після цього до тисячі активістів стали рухатися до центру Мінська з іншого місця, але невдовзі були зупинені міліцією, відбулися масові затримання. Кореспондент Радіо Свобода Валерій Калиновський порівняв кількість затриманих, яких на його думку кількасот, із затриманнями під час протестів 2006 і 2010 років.
…

Лауреат Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич в інтерв’ю Радіо Свобода назвала репресії влади Білорусі напередодні Дня волі 25 березня «самогубним варіантом» для влади.

«Це просто говорить про безпорадність влади, більше ні про що», – сказала вона білоруській службі Радіо Свобода напередодні запланованих на суботу по всій Білорусі акцій із нагоди неофіційного свята Дня волі, якого не визнає нинішня влада Білорусі – воно відзначає річницю створення 25 березня 1918 року Білоруської Народної Республіки, що проіснувала менш ніж рік, перш ніж Білорусь захопили більшовики і проголосили в ній «радянську владу».

«Навіть якщо люди завтра не вийдуть формально на вулицю, в головах вони це вже ніби зробили. У їхніх головах уже відбулося розчарування владою, бо президент припиняє декрет, а потім, ніби провокуючи народ, каже: «Я нічого не припиняв». Влада хоче сказати, що вона непохитна. Це неможливо», – сказала Алексієвич, коментуючи дії президента Білорусі Олександра Лукашенка: той заявив, що не буде застосовувати виданий ним декрет про запровадження податку з безробітних, та потім уточнив, що лише до кінця року.

Раніше у п’ятницю правозахисна організація Amnesty International закликала владу Білорусі дати можливість провести всі плановані на суботу, 25 березня, масові заходи, не перешкоджаючи їм застосуванням надмірної поліційної сили чи довільними затриманнями мирних учасників – «як це відбувалося попередніми тижнями», додали правозахисники.

Як заявили в організації, влада Білорусі має врешті визнати засадниче право громадян на мирний протест і не забороняти таких заходів, не вдаватися до сили проти мирних учасників протестів і до інших способів переслідування їх. Посадовці ж мають перестати змальовувати інакодумців як «п’яту колону» й натомість забезпечити право всіх на свободу висловлення думки і свободу зібрань, наголосили правозахисники.

Організатори планованого маршу у столиці Мінську з нагоди Дня волі 25 березня повідомили Радіо Свобода, що міська влада дозволила зібратися тільки в парку на околиці міста, але не в центрі.

При цьому, звернули увагу активісти, за законом влада зобов’язана повідомити про своє рішення щодо масового заходу за п’ять днів до нього, але фактично повідомила лише за день, у п’ятницю.

За словами організаторів маршу в Мінську, вони відтак дотримаються свого первісного плану пройти ходою центром Мінська.

Попередніми днями в Білорусі були затримані десятки активістів, які брали участь в інших акціях протесту – проти запровадження податку з безробітних. Близько 130 з них засудили до адмінарештів на терміни до 15 діб – як вважає опозиція, в першу чергу з метою не дати їм узяти участь у нових акціях 25 березня.
…

Президент США Дональд Трамп попросив спікера Палати представників Конгресу, республіканця Пола Раяна скасувати плановане на п’ятницю голосування щодо законопроекту, який мав на меті скасувати запроваджену за попереднього президента Барака Обами систему загального медичного страхування й замінити її на іншу схему, повідомила речниця спікера.

Менш ніж за годину до цього телеканал «Сі-ен-ен» цитував слова Раяна про те, що серед республіканців немає достатньої підтримки, щоб гарантувати проходження законопроекту.

Після цього рішення Палата представників, яка зранку обговорювала законопроект, достроково завершила роботу за п’ятницю. Наразі не визначено, коли палата збереться на сесійне засідання знов, кажуть конгресмени-республіканці.

Лише попереднього дня, в четвер, Трамп вимагав від Палати представників якнайшвидше проголосувати за законопроект.

Скасування запровадженої 2010 року попередньою адміністрацією демократів системи обов’язкового загального медстрахування з пільгами для незаможних, яку неформально назвали Obamacare, було однією з провідних передвиборчих обіцянок Трампа.
…

Правозахисна організація Amnesty International закликала владу Білорусі дати можливість провести всі плановані на суботу, 25 березня, масові заходи, не перешкоджаючи їм застосуванням надмірної поліційної сили чи довільними затриманнями мирних учасників – «як це відбувалося попередніми тижнями», додали правозахисники.

Як заявили в організації, влада Білорусі має врешті визнати засадниче право громадян на мирний протест і не забороняти таких заходів, не вдаватися до сили проти мирних учасників протестів і до інших способів переслідування їх.

Посадовці ж мають перестати змальовувати інакодумців як «п’яту колону» й натомість забезпечити право всіх на свободу висловлення думки і свободу зібрань, наголосили правозахисники.

Організатори планованого маршу у столиці Мінську з нагоди неофіційного свята Дня волі 25 березня повідомили Радіо Свобода, що міська влада дозволила зібратися тільки в парку на околиці міста, але не в центрі.

При цьому, звернули увагу активісти, за законом влада зобов’язана повідомити про своє рішення щодо масового заходу за п’ять днів до нього, але фактично повідомила лише за день, у п’ятницю.

За словами організаторів маршу в Мінську, вони відтак дотримаються свого первісного плану пройти ходою центром Мінська.

День волі, якого не визнає нинішня влада Білорусі, відзначає річницю створення 25 березня 1918 року Білоруської Народної Республіки, що проіснувала менш ніж рік, перш ніж Білорусь захопили більшовики і проголосили в ній «радянську владу».

Попередніми тижнями в Білорусі були затримані десятки активістів, які брали участь в інших акціях протесту – проти запровадження податку з безробітних. Близько 130 з них засудили до адмінарештів на терміни до 15 діб – як вважає опозиція, в першу чергу з метою не дати їм узяти участь у нових акціях 25 березня.
…

Сенатори від обох основних партій США представили 23 березня законопроект, який зобов’язує Білий дім посилити санкції щодо Ірану через його запуски балістичних ракет та інші неядерні військові дії. Автором законопроекту стали керівники Комітету у закордонних справах Сенату разом з сімома сенаторами від Республіканської та Демократичної партій.

Документ передбачає більш жорстку позицію стосовно Тегерана, яку, як вважають, займає президент Дональда Трампа. Очікується, що документ отримає схвалення в Сенаті.

«Сполучені Штати повинні говорити одним голосом у питання приведення Ірану до відповідальності за продовження ним мерзенних дій по всьому світу в якості провідного державного спонсора тероризму», – заявив сенатор-демократи Роберт Менендес.

Голова Комітету у закордонних справах республіканець Боб Коркер, у свою чергу, заявив, що законопроект спрямований проти «дестабілізуючих дій» Ірану, які загрожують союзникам США на Близькому Сході.

Законопроект передбачає обов’язкові санкції для всіх, хто має відношення до балістичних ракет Ірану.В разі вступу в дію обмежень, вони також поширюватимуться на іранський Корпус вартових ісламської революції. Персональні санкції, вже введені через, як стверджують США, підтримку Тегераном тероризму. Документ також вимагає від президента США заморозити активи будь-яких фізичних чи юридичних осіб, що беруть участь в діяльності, що порушує ембарго ООН на поставки зброї до Ірану.

Іран раніше заявив, що посилення неядерних санкцій порушує норми угоди 2015 року, укладеної Тегераном зі світовими державами.

У лютому адміністрація Дональда Трампа ввела санкції щодо 25 фізичних та юридичних осіб в Ірані. У Білому домі це назвали лише «першими кроками» у відповідь на повторне випробування Іраном балістичних ракет.
…

Молдова не отримала жодної офіційної відповіді від Росії на скарги, що члени апарату безпеки Росії саботували своє розслідування справи з відмивання грошей, повідомив спікер парламенту Андріан Канду 23 березня.

За його словами, Молдова бойкотуватиме засідання парламентів СНД наступного тижня в Санкт-Петербурзі, тому що Кишинів від 9 березня так і не отримав жодної офіційної відповіді від Росії на скаргу.

«Офіційна делегація парламенту Республіки Молдова не братиме участі в роботі Асамблеї СНД. Парламент не виділить кошти для участі», – заявив Канду про реакцію Кишинева на дії Москви.

За даними розслідування, Молдова стала частиною масштабної операції з відмивання понад 22 мільярдів доларів, які було виведено з Росії упродовж 2011-2014 років в результаті схеми за участю ФСБ. У Молдові гроші йшли з Росії через «Молдіндконбанк», з якого потім кошти переводились на закритий у 2016 році латвійський банк. Операцію з виведення грошей назвали «Ландроматом» – «фінансовою пральнею».

Молдова звинувачує російських силовиків у перешкоджанні розслідуванню справи, зокрема і через організовані останнім часом посилені перевірки на кордоні офіційних осіб з Молдови. Російська сторона заперечує ці звинувачення і заявляє про готовність до «конструктивної співпраці».
…

Сотні африканських мігрантів мало не потонули в Середземному морі 23 березня після того, як рятувальні човни благодійної організації виявили неподалік берегів Лівії два частково затонулі гумові човни. З води вилучили тіла п’яти загиблих.

Агентство у справах біженців ООН заявило, що «глибоко стурбоване» ситуацією.

За даними рятувальників, на надувних човнах було по 120-140 мігрантів. Загиблими виявилися африканські чоловіки віком від 16 до 25 років.

Близько 6000 людей підібрали координовані Італією рятувальні катери з кінця минулого тижня, в результаті чого кількість мігрантів, які потрапили в країну з початку року склала майже 22 тисячі. Це значне збільшення в порівнянні з попередніми роками.

Міжнародна організація з міграції зареєструвала 559 випадків смертей в Середземному морі станом на цей рік. Близько 5 тисяч – загинули минулого року.

 
…

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» заявляє, що нападник, який здійснив теракт у центрі столиці Великої Британії, Лондона, 22 березня, був одним із його «солдатів».

Як йдеться в заяві на сайті, близькому до угруповання, напад був здійснений «на заклик атакувати громадян» країн, що беруть участь у коаліції сил під керівництвом США, що бореться з ісламістами в Іраку і Сирії.

Раніше 23 березня прем’єр Британії Тереза Мей заявила, що нападник, який вбив трьох людей і поранив ще 40 поблизу будівлі парламенту в Лондоні, народився у Великій Британії і був відомий поліції до того, як намагався «змусив замовкнути демократію».

Виступаючи в Палаті громад, Мей заявила, що нападника перевіряли раніше силові структури через екстремізм. Поліція опрацьовує припущення, що він діяв під впливом ісламістського тероризму, додала прем’єр.

За даними влади, 22 березня нападник смертельно поранив поліцейського після того, як в’їхав на автомобілі у перехожих на Вестмінстерському мосту, де загинули дві людини і були поранені 40, серед них громадяни Великої Британії, Франції, Румунії, Південної Кореї, Німеччини, Польщі, Китаю, США і Греції.

Нападника, ім’я якого не називають, невдовзі застрелили поліцейські.

«Вчора терористичний акт намагався змусити замовкнути нашу демократію, але сьогодні ми зустрічаємося, як зазвичай, як це робили покоління до нас і продовжать робити майбутні покоління, щоб донести простий меседж: ми не боїмося, і наша рішучість ніколи не здригнеться перед лицем тероризму», сказала Мей.

Поліція 23 березня повідомила про арешт семи осіб у рамках розслідування, що проводять через теракт.

Напад у Лондоні стався в річницю терактів у бельгійському Брюсселі, де рік тому сталися вибухи в аеропорту і метро, внаслідок чого загинули 32 людини.
…

Поліція розглядає серед першочергових версій убивства екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова дії Російської Федерації, заявив заступник голови Нацполіції Олександр Вакуленко.

«На сьогоднішній момент ми розуміємо, враховуючи особу загиблого, серед першочергових версій розглядаємо якраз дії Російської Федерації, спрямовані на знищення цієї особи як такої, що давала важливі покази і відігравала ключову роль в процесах, які відбувалися в Україні», – цитує його слова прес-служба відомства.

За його словами, до проведення слідчих дій залучили працівників центрального апарату Нацполіції, на місці злочину працюють криміналісти.

За даними поліції Києва, близько 11:30 на перехресті бульвару Тараса Шевченка і вулиці Пушкінської у центрі Києва сталася стрілянина. Внаслідок цього загинув один чоловік, ще двоє поранені. Пізніше з’ясувалось, що вбили колишнього російського депутата Дениса Вороненкова. Один із поранених – охоронець загиблого, інший – нападник.

Як повідомлялося раніше, поранених доправили до лікарні, де ті перебувають під охороною.

Денис Вороненков, який у грудні 2016 року разом зі своєю дружиною, також колишнім депутатом російської Держдуми Марією Максаковою, переїхав до України, 14 лютого повідомив про отримання українського громадянства. В Україні колишній російський депутат раніше дав свідчення у справі про державну зраду щодо екс-президента Віктора Януковича.

На початку цього місяця в Росії Басманний суд Москви заочно заарештував колишнього депутата Держдуми Дениса Вороненкова на два місяці у рамках розслідування справи проти нього за підозрою в рейдерському захопленні будівлі в центрі Москви в 2010-2011 роках.

 
…

Поліція Лондона 23 березня повідомляє про арешт семи осіб у зв’язку із розслідуванням теракту в центрі британської столиці, поблизу парламенту Великобританії, що стався 22 березня.

Як повідомив голова контртерористичного підрозділу «Скотланд-Ярду» Марк Роулі, поліція провела рейди за шістьма різними адресами у Лондоні, Бірмінгемі і в інших містах. Він заявив, що не наводитиме інші подробиці розслідування, доки воно триває.

Роулі також уточнив дані щодо загиблих: четверо людей, зокрема нападник. Пізно ввечері 22 березня поліція заявила, що загинули п’ять людей: поліцейський, нападник і «троє представників громадськості», яких збив автомобіль.

За даними голови контртерористичного підрозділу «Скотланд-Ярду», сім людей наразі перебувають у лікарні в критичному стані.

За словами представника «Скотланд-Ярду», поліція встановила особу нападника, але його ім’я поки не називається. Як заявив Роулі, в поліції вважають, що нападник діяв один «під впливом міжнародного тероризму».

«На даному етапі ми не маємо ніякої конкретної інформації про подальші загрози для громадськості», – сказав він.

Відповідальності за напад на себе наразі ніхто не взяв.

22 березня на Вестімінстерському мосту біля будівлі парламенту Великої Британії автомобіль збив кількох пішоходів. Потім водій напав із ножем на поліцейського, що чергував перед парламентом. За даними поліції, загинули чотири людини, включно з поліцейським, близько 40 поранені.

Робота палати громад була припинена, але 23 березня британський парламент повернувся до штатної роботи.

Правоохоронні органи з самого початку не виключили версію теракту. Напад стався в річницю терактів у бельгійському Брюсселі: рік тому сталися вибухи в аеропорту і метро столиці Бельгії, тоді загинули 32 людини, понад 300 були поранені.
…

Поліція у столиці Великої Британії заявила, що внаслідок нападу в Лондоні загинули загалом на цей час не менш ніж чотири людини. Серед них – двоє травмованих автом, яким підозрюваний нападник збивав перехожих уздовж Вестмінстерського мосту, працівник поліції охорони Вестмінстерського палацу, де працює парламент, якого нападник ударив ножем, і сам підозрюваний нападник, якого застрелила поліція.

Травмованих на цей час принаймні 20, повідомили в поліції, серед того й її працівники.

Після повідомлень про те, що нападників могло бути двоє, поліція заявила, що, найімовірніше, він був один. Але контртерористичне розслідування триває, і поліція не виключає можливості причетності до нападу інших осіб.

Напад почався о 2-й годині 40 хвилин за місцевим часом, коли чоловік в авті на великій швидкості збивав перехожих на хідниках Вестмінстерського мосту, що є популярним місцем для туристів і для фотографування будівлі Вестмінстерського палацу і дзвіниці Біґ-Бен, а потім, розбивши авто об огорожу комплексу будівель Вестмінстерського палацу, кинувся всередину з ножем, ударив ним одного з працівників поліції і був важко поранений вогнем у відповідь і врешті помер. Також помер поранений ножем працівник поліції і двоє з травмованих перехожих на мості. Одну жінку врятували у важкому стані вже з води річки Темзи. За словами лікарів, у декого з потерпілих травми «катастрофічні».

У Франції повідомили, що троє з потерпілих були французькі школярі-старшокласники.

Даних про те, чи не потерпіли внаслідок нападу громадяни України, ще немає.

У будівлі палацу в час нападу засідала Палата громад парламенту, засідання якої перервали. Будівлю парламенту перекрили, до неї рушили спецпризначенці поліції. До місця подій прибув вертоліт швидкої допомоги і численні авта швидкої допомоги. Заблокованих у будівлі парламенту почали випускати через кілька годин.

Прем’єр-міністр Тереза Мей, яка була в будівлі парламенту в час нападу і не потерпіла, скликала термінове засідання урядового комітету екстреного реагування на серйозні інциденти.

Також у відповідь на напади в Лондоні регіональний парламент Шотландії, який провадив в Единбурзі дебати про призначення нового референдуму про незалежність від Великої Британії, припинив ці дебати з поваги до потерпілих.
…

У Великій Британії повідомили, що внаслідок нападу, здійсненого у столиці Лондоні біля Вестмінстерського палацу, де працює парламент, загинула принаймні одна людина – жінка, що потерпіла внаслідок нападу. Також був застрелений підозрюваний нападник, який поранив ножем працівника поліції.

Число потерпілих наразі ще уточнюють. Медики швидкої допомоги кажуть, що прийняли принаймні десять поранених із сусіднього з будівлею парламенту Вестмінстерського мосту, яких збило авто нападника. За словами лікарів, у декого травми «катастрофічні». Одну з потерпілих у важкому стані врятували з води річки Темзи.

У Франції вже повідомили, що троє з потерпілих були французькі школярі-старшокласники.

Поліція заявляє про «багатьох» потерпілих, серед яких і її працівники.

За словами свідків, біля будівлі парламенту лунали постріли. Також на Вестмінстерському мості неподалік, що є популярним місцем для туристів і для фотографування будівлі Вестмінстерського палацу і дзвіниці Біґ-Бен, був здійснений наїзд автом на перехожих. Розбите авто стоїть, врізавшись в огорожу комплексу будівель палацу.

Як виглядає зі слів очевидців, найімовірніший – але ще точно не підтверджений – перебіг подій полягав у тому, що принаймні один нападник збив людей автом на мосту і, розбивши його об огорожу, побіг із ножем досередини комплексу, де вдарив ножем працівника поліції й був застрелений. Наразі не відомо, чи діяв він наодинці.

За словами поліції, наразі триває «повне контртерористичне розслідування» і ще зарано говорити, чи інцидент завершений.

У будівлі в час нападу засідала Палата громад парламенту, засідання якої перервали. Будівлю парламенту перекрили, до неї рушили спецпризначенці поліції. До місця подій прибув вертоліт швидкої допомоги і численні авто швидкої допомоги. Заблокованих у будівлі парламенту почали випускати лише нині.

Прем’єр-міністр Тереза Мей, яка була в будівлі парламенту в час нападу і не потерпіла, скликає термінове засідання урядового комітету екстреного реагування на серйозні інциденти.

Також у відповідь на напади в Лондоні регіональний парламент Шотландії, який провадив в Единбурзі дебати про призначення нового референдуму про незалежність від Великої Британії, припинив ці дебати з поваги до потерпілих.
…

Унаслідок нападів у столиці Британії, що відбулися неподалік Вестмінстерського палацу, де засідає парламент, прем’єр країни Тереза Мей не потерпіла, повідомили в її апараті
…

Велика Британія оголосила слідом за США, що теж запроваджує заборону брати електронні пристрої з собою до кабіни прямих авіарейсів із низки країн до Британії.

Ця норма передбачає, що будь-які електронні пристрої розміром більше від 16 см у довжину, 9,3 см в ширину і 1,5 см у висоту треба буде здавати в багаж, із собою до кабіни можна буде брати тільки менші пристрої.

Британське обмеження буде стосуватися прямих рейсів із Туреччини, Лівану, Йорданії, Єгипту, Тунісу й Саудівської Аравії і британських та іноземних авіакомпаній, що здійснюють такі рейси: British Airways, easyJet, Jet2, Monarch, Thomas Cook, Thomson, Atlas-Global, Pegasus, EgyptAir, Royal Jordanian, Middle East Airlines, Saudia, Turkish Airlines і Tunisair.

Воно почне діяти з 25 березня.

Раніше у вівторок про схожу заборону офіційно оголосили у Сполучених Штатах Америки, мотивуючи це можливою терористичною загрозою. Як заявили в Міністерстві внутрішньої безпеки США, пасажири дев’яти авіакомпаній, що здійснюють такі рейси з восьми країн Близького Сходу і Північної Африки, муситимуть здавати комп’ютери, планшети, фотоапарати, відеокамери, музичні плеєри й електронні ігри до багажу. Винятком залишаться мобільні телефони, включно зі смартфонами, які далі можна буде брати з собою до кабіни.

Ці обмеження будуть стосуватися прямих рейсів до США з Туреччини, Саудівської Аравії, Йорданії, Єгипту, Кувейту, Марокко, Катару й Об’єднаних Арабських Еміратів авіакомпаній Royal Jordanian, EgyptAir, Turkish Airlines, Saudi Arabian Airlines, Kuwait Airways, Royal Air Maroc, Qatar Airways, Emirates і Etihad Airways. Авіакомпанії мають вжити заходів, щоб запровадити ці обмеження з 7-ї години ранку за Грінвічем 25 березня.

Міністерство внутрішньої безпеки США заявило, що дані розвідки свідчать про невпинні плани «терористичних угруповань» готувати напади проти цивільної авіації. Ці угруповання «агресивно просувають новітні методи здійснення нападів, серед них пронесення вибухових пристроїв у різноманітних побутових речах», заявили в міністерстві. «Запровадження додаткових заходів безпеки посилює нашу здатність протистояти подальшим замахам на трансокеанське авіасполучення», – мовиться в заяві.

Посадовці у США заявляють, що заходи будуть діяти доти, доки загроза не зменшиться. Вони будуть стосуватися приблизно 50 рейсів щодня.

Тим часом у Міністерстві транспорту Канади заявили, що теж розглядають можливість запровадити схоже обмеження.
…

У Росії випав із вікна п’ятого поверху і шпиталізований у важкому стані з тяжкими травмами юрист Микола Горохов, який, зокрема, представляв інтереси родини доведеного до смерті у слідчому ізоляторі юриста Сергія Магнітського і його колишнього працедавця, британського інвестора Вільяма Браудера, керівника інвестиційного фонду Hermitage Capital.

У Браудера спершу заявили, що Горохова «викинули з вікна», але, за подальшими даними, найімовірніше, може йтися про лиху пригоду. За повідомленнями, він із робітниками намагався підняти ванну на верхній поверх будинку в місті Троїцьку на околицях Москви за допомогою катеринки і троса, але приладдя не витримало. Родичі Горохова цього моменту не бачили.

Юристи Hermitage Capital додали, що останнім часом Микола Горохов як адвокат матері Сергія Магнітського Наталі Магнітської був залучений до низки процесів, у яких він намагався притягти до відповідальності і винних у смерті її сина, і тих посадовців, що здійснювали посмертне судове переслідування Магнітського і гальмували справу про його смерть.

Зокрема, в середу в Москві має початися розгляд апеляційної скарги на відмову суду нижчої інстанції розглянути справу про нові матеріали, що, як стверджують, мали довести причетність до смерті Магнітського злочинців спільно з посадовцями МВС Росії, в якому мав брати участь Горохов.

Сергій Магнітський, який працював для західного інвестиційного фонду Hermitage Capital, помер 16 листопада 2009 року у слідчому ізоляторі в Москві у віці 37 років від серцевих проблем. Російські правозахисники стверджують, що представники влади свідомо ігнорували поганий стан його здоров’я, щоб змусити його замовкнути.

Магнітський потрапив за ґрати, звинувачений у розробці схеми уникнення російських податків для свого замовника, фонду Hermitage Capital. У фонді це звинувачення заперечують.

Магнітському висунули це звинувачення після того, як юрист заявив, що викрив цілком протилежне: схему, за якою податки, вже сплачені фондом, на суму у 230 мільйонів доларів викрали з російського бюджету посадовці Міністерства внутрішніх справ, податкової адміністрації та інших державних органів Росії. Російська влада це звинувачення заперечує.

Справу про смерть Сергія Магнітського закрили наприкінці 2012 року виправданням обвинувачених працівників СІЗО. Сам Магнітський у липні 2013 року був визнаний винним у справі про несплату податків посмертно. Адвокати, колеги і родина юриста наполягають, що кримінальне переслідування, тим більше посмертне, є незаконним.
…

У Сполучених Штатах Америки заявили, що державний секретар Рекс Тіллерсон може взяти участь у зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн-членів НАТО за умови, якщо її перенесуть.

Як сказав речник Державного департаменту Марк Тонер, Вашингтон запропонував інші можливі дати, що підходили б для робочого календаря Тіллерсона, для перенесення цієї зустрічі, що наразі запланована на 5–6 квітня у Брюсселі.

За словами речника, США залишаються стовідсотково відданими союзові НАТО.

У НАТО після цієї заяви сказали Радіо Свобода, що перебувають із цього приводу в контакті з Держдепартаментом США. Але, сказав неназваний посадовець, у НАТО всі рішення ухвалюються консенсусом усіх 28 країн-членів.

У понеділок увечері в Держдепартаменті США повідомили, що Тіллерсон не візьме участі в зустрічі з НАТО 5–6 квітня, не пояснивши причин. Агентство «Ройтерз» додало з посиланням на неназвані джерела, що причиною є участь Рекса Тіллерсона в переговорах між президентом США Дональдом Трампом і головою Китаю Сі Цзіньпіном, що має відбутися на Флориді 6–7 квітня.

Це повідомлення викликало критичні відгуки і у самих США, і в інших країнах-членах НАТО. Критики пригадали попередні заяви Трампа, що заявляв свого часу про «застарілість» союзу НАТО і ставив під сумнів союзницькі зобов’язання США, обумовлюючи їх збільшенням витрат інших союзників на оборону.
…

Держсекретар США Рекс Тіллерсон здійснить свій перший візит до Росії в травні. Про це американське зовнішньополітичне відомство повідомило пізно ввечері 20 березня.

Тіллерсон відвідає Москву в межах європейського турне, після саміту «Групи семи» провідних країн світу в Італії. Візит до Росії відбудеться на тлі розслідування, яке у США триває у зв’язку з російськими кібератаками під час президентської кампанії, а також стосується зустрічей між російськими офіційними особами і кількома представниками виборчої кампанії Трампа.

Водночас у повідомленні Держдепартаменту йдеться, що Тіллерсон 5 і 6 квітня не відвідає саміт НАТО, який був би його перший шанс зустрітися з усіма 27 іншими союзниками по альянсу.США на цьому заході представлятиме заступник держсекретаря з політичних питань Том Шеннон.

Із посиланням на неназваних колишніх американських чиновників інформагенція Reuters повідомила, що Тіллерсон пропустить саміт НАТО у Брюсселі, щоб 6 і 7 квітня бути присутнім на переговорах між президентом США Дональдом Трампом і головою КНР Сі Цзіньпінем на курорті Мар-а-Лаґо у Флориді.
…

Міністерство закордонних справ Росії 20 березня повідомило, що викликало посла Ізраїлю Ґері Корена, щоб висловити стурбованість щодо повітряних ударів, які минулого тижня були здійснені неподалік російських сил в околицях сирійського міста Пальміри.

Заступник міністра закордонних справ Росії Михайло Богданов заявив, що посол Корен був викликаний 17 березня.

Москва, яка бере участь у шестирічній громадянській війні в Сирії на боці президента Башара Асада раніше в цьому місяці повідомила, що понад 180 російських військових розпочали розмінування в Пальмірі.

Росія і Ізраїль створили «гарячу лінію», щоб уникнути інцидентів у небі Сирії. Богданов заявив, що Москва «хотіла б, щоб цей канал працював ефективніше».

Ізраїльські військові літаки вразили 17 березня на території Сирії кілька цілей. Це спричинило пуски ракет із боку урядових сил, що стало найбільш серйозним інцидентом між двома країнами після початку бойових дій. Військові Ізраїлю заявили, що метою ударів були позиції підтримуваного Іраном угруповання «Хезболла».

Військові Сирії заявили про збиття ізраїльського літака, Ізраїль заперечив таку втрату.

19 березня міністр оборони Ізраїлю Авіґдор Ліберман погрожував знищити систему протиповітряної оборони Сирії «без найменших вагань», якщо такий інцидент повториться в майбутньому.

Росія розгорнула свої власні системи протиповітряної оборони в Сирії, щоб захистити свої сили на території цієї країни.

Інцидент у небі Сирії стався через кілька днів після зустрічі між президентом Росії Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Ізраїлю Біньяміном Нетаньягу в Москві, де сторони обговорювали сирійський конфлікт.
…

Президент Молдови Ігор Додон звільнив 20 березня міністра сільського господарства і продовольства Едуарда Ґраму через імовірну корумпованість цього чиновника.

«Я очікую на такі ініціативи в найближчому майбутньому. Є ще дуже багато корумпованих чиновників в уряді», – написав Додон у Facebook.

Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп минулого тижня звернувся до Додона із запитом про усунення Ґрами, який був затриманий як підозрюваний у причетності до схеми незаконного привласнення державних виноградників і будівель. Сам усунутий міністр заперечує будь-які порушення зі свого боку.

Антикорупційні прокурори твердять, що більше десятка осіб підозрюються в причетності до схеми незаконної оренди землі та будівель, які має у власності Національний коледж виноградарства і виноробства.

Прокуратура торік заарештувала 12 осіб у цій справі.

Молдова є одним із провідних виробників вина на пострадянському просторі. Близько 70% від загального обсягу виробництва вина торік експортувалися до Євросоюзу. У 2014 році, невдовзі після підписання Кишиневом угоди про асоціацію з ЄС, Росія заборонила імпорт молдовського вина, фруктів і деяких овочів.
…

Експерти з безпеки Європи за координації чеського аналітичного центру «Європейські цінності» написали відкритого листа до Могеріні
…

Громадська спостережна комісія, яка займається спостереженням за в’язницями Росії, заявляє, що колишнього виконавчого директора російської державної корпорації «Роскосмос» Володимира Євдокимова, знайденого 18 березня мертвим у СІЗО, за місяць до цього перевели в камеру без відеоспостереження.

У Слідчому комітеті Росії заявили, що Євдокимов загинув від двох ножових поранень в область серця. Порушено кримінальну справу про вбивство. Прокуратура Росії має намір оцінити «дії посадових осіб» в СІЗО.

За словами ув’язнених, які цитують представники спостережної комісії, у Євдокимова не було конфлікту ні з сусідами по камері, ні з адміністрацією СІЗО.

Євдокимов був заарештований у грудні минулого року і звинувачений в шахрайстві на 200 мільйонів рублів. За версією слідства, він спільно з ще чотирма підозрюваними незаконно приватизував комплекс будівель, що належав авіабудівній корпорації «МіГ». Сам він провину не визнавав, керівництво «Роскосмосу» закликало звільнити його з-під варти.
…