У Чехії через шість годин після закриття виборчих дільниць на виборах президента порахували всі голоси. Жоден із кандидатів не набрав понад 50 відсотків чинних відданих голосів, у друге коло виходять нинішній президент Мілош Земан і вчений Їржі Драгош, колишній голова Академії наук Чехії, а нині голова Чеського товариства хімічної інженерії.

Земан отримав 38,56 відсотка голосів, Драгош 26,60 відсотка. Участь у виборах склала 61,92 відсотка.

Ці дані наразі мають статус попередніх, офіційно їх мають затвердити на початку наступного тижня – можливо, 16 січня.

Друге коло, що так само триватиме два дні, відбудеться через два тижні – 26–27 січня.

Більшість соціологічних опитувань, що були проведені ще перед виборами, прогнозували, що в разі виходу у друге коло Земана і Драгоша саме 68-річний Їржі Драгош, відомий як проєвропейський ліберал, переможе 73-річного Мілоша Земана, відомого своєю євроскептичною і проросійською позицією і особистою прихильністю до президента Росії Володимира Путіна. Соціологи вважають, що кандидатура Драгоша об’єднає більшість супротивників Земана, невдоволених такою позицією чинного президента.

Іще до оголошення повних результатів виборів кілька з семи інших кандидатів, які набрали від часток відсотка до трохи більше ніж 10 відсотків голосів, виступили на підтримку Драгоша у другому колі. Спільна підтримка чотирьох кандидатів, які посіли третє – шосте місця і вже виступили за Драгоша, становить майже 33 відсотки.

Також соціологи припускають, що Земан натомість сягнув вершини своєї виборчої підтримки вже в першому колі, і до другого вона не має шансу помітно зрости.

Сам Мілош Земан після оголошень перших результатів, що свідчили про його перше місце, але не перемогу, привітав Драгоша з «гарним другим місцем» і заявив, що приймає виклик суперника на прямі теледебати. Перед першим колом Земан не з’явився на жодні теледебати особисто, посилаючи своїх представників. Через це його звинувачували в тому, що він боїться прямих дискусій.

Нинішні вибори є другими в Чехії прямими виборами президента – раніше голову держави обирав парламент.

У Чехії, що є парламентською республікою, президент має обмежені повноваження, але деякі з них досить важливі – наприклад, призначення кандидата на посаду прем’єр-міністра для формування нового уряду. Крім того, президенти Чехії традиційно відіграють велику роль у публічних дебатах у країні.
…

У Росії Центральна виборча комісія повідомила, що завершила приймати документи від претендентів на участь у виборах президента країни. Такі документи надійшли від 24 політичних партій і 46 самовисуванців.

Наразі кандидатами вже офіційно зареєстровані двоє висуванців парламентських політичних партій: Володимир Жириновський від його Ліберально-демократичної партії Росії і Павло Грудінін, директор «Радгоспу імені Леніна» з Підмосков’я, якого висунула Компартія. Інші претенденти – і самовисуванці, і висуванці позапарламентських партій – мають подати достатню кількість голосів виборців на свою підтримку.

Чинний президент Володимир Путін, який прагне балотуватися на новий, уже четвертий термін на наступні шість років, іде як самовисуванець. У його штабі заявили, що вже зібрали необхідні 300 тисяч підписів, але наразі не припиняють далі збирати їх.

За повідомленнями активістів, у деяких місцях Росії до збирання підписів примусово залучали бюджетників (лікарів, учителів), студентів чи батьків школярів. Офіційні особи заперечували це.

Також виборчі кампанії вже ведуть такі діячі, як телеведуча Ксенія Собчак чи засновник партії «Яблуко» Григорій Явлінський.

Серед 15 претендентів, яким уже відмовили в реєстрації, – і опозиційний діяч і борець із корупцією Олексій Навальний. Йому відмовили на підставі наявності судимості – він засуджений до умовного терміну в так званій справі «Кіровлісу». Навальний назвав рішення ЦВК Росії незаконним і закликав бойкотувати вибори. У Кремлі у відповідь заявляли, що правоохоронні органи мають перевірити заклики Навального до бойкоту виборів на предмет можливого порушення закону.

Як очікують, уже в першому колі виборів, що призначене на 18 березня, зі значним відривом переможе 65-річний Володимир Путін. Фактично він керує Росією вже 18-й рік, із 31 грудня 1999-го, коли подав у відставку попередній президент Борис Єльцин, – при цьому протягом 2008–2012 років із посади прем’єр-міністра Росії за президентства свого соратника Дмитра Медведєва.

За словами оглядачів, у Кремлі непокояться лише про те, щоб перемога Путіна була якнаймасштабнішою, а можливою перешкодою для цього вважають апатію виборців. Щоб подолати її, вибори призначили на 18 березня – саме той день, коли 2014 року Росія незаконно заявила про входження до неї українського Криму. Для цього ухвалили спеціальний закон, що уможливив перенести вибори якраз на цей день. Як вважають, це зробили для того, щоб іще більше наростити виборчі показники Путіна, для якого захоплення Криму виставляють як одне з його головних досягнень.
…

Росія висловила занепокоєння через можливість виходу США з ядерної угоди шести країн світу з Іраном. Як заявив у Москві заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, його країна «стривожена» останніми кроками США, де президент Дональд Трамп попередив про вихід країни з угоди, якщо вона не буде переукладена зі змінами протягом півроку.

Він також висловив думку, що у Вашингтоні «вже ухвалили внутрішнє рішення» вийти з цієї угоди. «Це була б одна з найбільших зовнішньополітичних помилок Вашингтона, один із найбільших прорахунків в американській політиці», – сказав Рябков.

Іран також різко розкритикував позицію США щодо угоди. Міністр закордонних справ Ірану Могаммад Джавад Заріф написав пізно ввечері 12 січня у твітері, що заява президента США є «відчайдушною спробою підірвати тверду міжнародну угоду».

Він також процитував низку пунктів угоди, які, за його словами, «зловмисно порушують» США, коли вимагають змінити питання, вже узгоджені між Іраном та іншими сторонами угоди.

Угода не може бути переукладена, наголосив Заріф. «Замість того, щоб повторювати заяложену риторику, США мусять повернутися до повного виконання угоди – так, як це робить Іран», – додав він.

Раніше 12 січня Дональд Трамп оголосив, що продовжує зупинення санкцій щодо Ірану, які були свого часу накладені через ядерну програму Тегерана, відповідно до ядерної угоди 2015 року. Але, наголосив він, це продовження він оголошує востаннє, і ядерну угоду необхідно змінити і поліпшити, щоб уникнути ризику виходу США з неї.

«Це останній шанс. У разі відсутності такої домовленості США не продовжать знову зупинення санкцій, щоб залишитися в рамках ядерної угоди з Іраном. А якщо я будь-коли вирішу, що такої домовленості неможливо досягти, я вийду з угоди негайно… Або виправити катастрофічні недоліки угоди, або Сполучені Штати Америки виходять із неї», – заявив Трамп.

За угодою між Іраном, із одного боку, і США, Німеччиною, Францією, Великою Британією, Китаєм і Росією, з іншого, яка була укладена 2015 року за посередництва Євросоюзу, світова спільнота скасувала санкції, що були накладені проти Тегерана через його ядерну програму, в обмін на значне скорочення цієї іранської програми, що має унеможливити створення Іраном ядерної зброї. При цьому у США санкції були формально не скасовані, а лише зупинені, з можливістю щоразу повернути їх. Президент США має щопівроку оголошувати про продовження такого режиму. У жовтні минулого року він не підтвердив, як того вимагає законодавство США від президента щопівроку, що Іран виконує цю угоду – але при цьому не став скасовувати зупинення санкцій, пов’язаних із цією угодою.

Крім того, США зберігають і час від часу розширюють свої власні санкції проти Ірану, накладені на інших підставах, зокрема через іранську ракетну програму.

Рада безпеки ООН, затверджуючи ядерну угоду з Іраном, скасувала й заборону Тегеранові створювати балістичні ракети, але Вашингтон далі виступає проти цього. Серед вимог США щодо змін до ядерної угоди – також додати до неї прив’язку ядерної програми Ірану до ракетної.

Іще однією підставою для санкцій Вашингтон вважає порушення прав людини в Ірані.

Раніше Дональд Трамп багато разів різко критикував ядерну угоду з Іраном і погрожував вивести США з цієї угоди, вимагаючи змін у ній. Іран, зі свого боку, попереджав, що перестане дотримуватися вимог угоди, якщо її зірвуть США.

11 січня європейські учасники угоди – Німеччина, Франція, Велика Британія, – а також Євросоюз закликали Дональда Трампа далі дотримуватися ядерної угоди, яку від імені США уклала ще попередня адміністрація президента Барака Обами.
…

Президент США Дональд Трамп оголосив, що продовжує зупинення санкцій щодо Ірану, які були свого часу накладені через ядерну програму Тегерана, відповідно до ядерної угоди 2015 року.

Але, заявив він, це продовження він оголошує востаннє, і ядерну угоду необхідно змінити і поліпшити, щоб уникнути ризику виходу США з неї.

Крім того, Трамп оголосив нові санкції щодо 14 фізичних і юридичних осіб із Ірану, що не пов’язані з ядерною угодою.

Міністерство фінансів США повідомило, що ці санкції накладені через серйозні порушення прав людини в Ірані, цензуру в цій країні, а також питання, пов’язані з озброєннями.

Найгучніше ім’я в новому списку – це Садег Ларіджані, голова юридичної системи Ірану і брат спікера парламенту Алі Ларіджані. Як заявили в Мінфіні США, він відповідальний за «накази, контроль виконання та інше керівництво здійсненням серйозних порушень прав людини в Ірані, громадян чи мешканців Ірану».

За угодою між Іраном, із одного боку, і США, Німеччиною, Францією, Великою Британією, Китаєм і Росією, з іншого, яка була укладена 2015 року за посередництва Євросоюзу, світова спільнота скасувала санкції, що були накладені проти Тегерана через його ядерну програму, в обмін на значне скорочення цієї іранської програми, що має унеможливити створення Іраном ядерної зброї. При цьому у США санкції були формально не скасовані, а лише зупинені, з можливістю щоразу повернути їх. Президент США має щопівроку оголошувати про продовження такого режиму. У жовтні минулого року він не підтвердив, як того вимагає законодавство США від президента щопівроку, що Іран виконує цю угоду – але при цьому не став скасовувати зупинення санкцій, пов’язаних із цією угодою.

Крім того, США зберігають і час від часу розширюють свої власні санкції проти Ірану, накладені на інших підставах, зокрема через іранську ракетну програму. Рада безпеки ООН, затверджуючи ядерну угоду з Іраном, скасувала й заборону Тегеранові створювати балістичні ракети, але Вашингтон далі виступає проти цього. Іще однією підставою для санкцій Вашингтон вважає порушення прав людини в Ірані.

Раніше Дональд Трамп багато разів різко критикував ядерну угоду з Іраном і погрожував вивести США з цієї угоди, вимагаючи змін у ній. Іран, зі свого боку, попереджав, що перестане дотримуватися вимог угоди, якщо її зірвуть США.

11 січня європейські учасники угоди – Німеччина, Франція, Велика Британія, – а також Євросоюз закликали Дональда Трампа далі дотримуватися ядерної угоди, яку від США уклала ще попередня адміністрація президента Барака Обами.
…

Генеральний прокурор Росії Юрій Чайка заявив, що головним завданням його відомства нинішнього року стане не допустити неузгоджених акцій під час президентських виборів.

«Недопущення неузгоджених публічних акцій та інших порушень, що загрожують стабільності і безпеці», а також «недопущення соціальної напруженості» мають сприяти забезпеченню законності на виборах, заявив він на урочистостях із нагоди річниці Генпрокуратури Росії, яка налічує собі вже 296 років.

Президентські вибори в Росії призначені на 18 січня. За найімовірніше вважають, що чинний президент Володимир Путін, який балотується на свій четвертий термін, переможе вже в першому турі з великим відривом від найближчих суперників і буде оголошений обраним на новий шестирічний термін.

Після попередніх виборів Путіна 2012 року, а перед тим виборів до Державної думи 2011-го, в Росії відбулися масові протестні акції – владу звинувачували у фальсифікаціях. Один із найбільших таких протестів, у Москві, на Болотній площі, у травні 2012 року жорстоко розігнала поліція, кількасот учасників демонстрації затримали. Врешті 35 людей притягли до кримінальної відповідальності в так званій «болотній справі» про «масові заворушення»; жодного з підсудних не виправдали.
…

У Росії захист голови відділення правозахисної організації «Меморіал» у Чечні Оюба Тітієва оскаржив призначений йому запобіжний захід у вигляді арешту, повідомив один із його адвокатів Петро Заїкін.

Сам Тітієв, якого затримали у справі про «незаконний обіг наркотиків», заявив у суді, що наркотики йому в авто підкинув працівник поліції. Правозахисник написав заяву до регіонального підрозділу Слідчого комітету Росії з вимогою порушити справу проти поліцейського.

Попереднього дня, 11 січня, Оюба Тітієва офіційно обвинуватили в зберіганні наркотиків у великих кількостях, суд у Чечні обрав йому як запобіжний захід арешт на термін у два місяці.

60-річного Оюба Тітієва затримали в Чечні вранці 9 січня, коли він ішов на роботу, і кілька годин не допускали до нього адвоката. Пізніше в Міністерстві внутрішніх справ Чечні заявили, що правозахисника звинувачують у зберіганні 180 грамів «речовини із запахом марихуани», яку нібито знайшли в його авті. Тітієв заперечує свою провину.

Низка міжнародних правозахисних організацій, інші держави та міжнародні об’єднання закликають владу Росії звільнити Оюба Тітієва, заявляючи про грубе порушення його прав. «Меморіал» називає його справу сфабрикованою.
…

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення продовжити відмову від санкцій щодо Ірану, яка діє після підписання ядерної угоди, повідомляють Reuters, The New York Times та Bloomberg з посиланням на співрозмовників, знайомих із ситуацією.

За даними ЗМІ, Білий дім поінформує про рішення Трампа 12 січня.

У повідомленнях медіа йдеться, що Трамп, однак, має намір запровадити інші санкції щодо Ірану.

ЗМІ також зазначають, що багато радників Трампа закликали його не виходити з ядерної угоди, також він перебував під сильним тиском з боку європейських партнерів.

11 січня верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Федеріка Моґеріні закликала всі сторони ядерної угоди дотримуватися її й надалі.

Ядерна угода з Іраном була підписана у 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу.

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп назвав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом.

13 жовтня президент Трамп, на відміну від лідерів інших великих держав, відмовився підтвердити, що Тегеран дотримується договору щодо іранської ядерної програми. У Євросоюзі розкритикували таку позицію і висловили підтримку угоді.
…

У 2017 році поліція зареєструвала найменшу кількість убивств за останні 20 років. Про це свідчать дані статистики, яку оприлюднив заступник голови Національної поліції України В’ячеслав Аброськін у Facebook.

За його словами, протягом минулого року зареєстрували 1551 навмисне вбивство.

«Особа злочинця була встановлена у 1387 фактах, також було розкрито 466 вбивств минулих років», – написав Аброськін.

Згідно зі статистикою, яку опублікував заступник голови Національної поліції, загалом правоохоронці не розкрили 8 925 вбивств минулих років.
…

Міністерство юстиції США створює нову групу для розслідування ймовірного наркотрафіку, пов’язаного з «Хезболлою», заявив генеральний прокурор Джефф Сешнс.

Це рішення ухвалили після появи інформації в ЗМІ про те, що за адміністрації колишнього президента США Барака Обами справи, пов’язані з наркотрафіком «Хезболли», закривали через побоювання зірвати ядерну угоду з Іраном.

Сешнс заявив, що Міністерство юстиції збере найкращих слідчих та прокурорів і забезпечить завершення всіх розслідувань щодо трафіку наркотиків, пов’язаного з угрупованням.

«Група розпочне кримінальне переслідування, яке обмежить потік грошей іноземним терористичним організаціям, а також зірве міжнародні операції щодо трафіку наркотиків», – сказав Сешнс.

США вважають шиїтське угруповання «Хезболла» террористичним і звинувачують Іран у його підтримці.

Ядерна угода з Іраном була підписана у 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу.

Під час виборчої кампанії нинішній президент США Дональд Трамп назвав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом.
…

Координатор зовнішньої політики Європейського союзу Федеріка Моґеріні закликала всі сторони ядерної угоди шести провідних країн світу з Іраном далі дотримуватися цієї угоди.

Ця угода працює, сказала вона у Брюсселі після зустрічі з міністром закордонних справ Ірану Могаммадом Джавадом Заріфом і головами МЗС Франції, Німеччини і Великої Британії.

За її словами, ця угода виконує своє головне завдання – не допустити створення Іраном ядерної зброї.

Зі схожими заявами виступили й інші учасники зустрічі, що відбулася якраз напередодні терміну, коли президент США Дональд Трамп має оголосити, чи буде Вашингтон далі дотримуватися ядерної угоди і залишати скасованими санкції проти Ірану.

Зокрема, міністр закордонних справ Франції Ів Ле Дріан наголосив на важливості того, щоб «усі сторони далі дотримувалися угоди». Він закликав США теж далі дотримуватися угоди, наголосивши, що для її зриву ніяких особливих підстав немає, як немає і «ніяких свідчень, що могли б поставити під сумнів виконання угоди Іраном».

Міністр закордонних справ Великої Британі Боріс Джонсон, зі свого боку, додав, що «ніхто не придумав кращої альтернативи, …щоб відвернути подальше просування Ірану до здобуття військових ядерних можливостей».

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель іще перед зустріччю заявив, що Європейський союз хоче зберегти ядерну угоду між провідними державами світу й Іраном. Вме закликав США розглядати цю угоду як питання, окреме від іранської програми балістичних ракет і від ролі Ірану у війні в Сирії. Як сказав Ґабріель, Вашингтон має право порушувати питання про свою стурбованість стратегією Ірану в регіоні, але США варто обговорювати таку «складну» роль Ірану в регіоні окремо від питання ядерної угоди.

У США агентство «Асошієйдед прес» повідомило з посиланням на неназваних посадовців США і осіб, наближених до адміністрації, що Трамп, найімовірніше, тим часом продовжить тримати санкції США скасованими, відповідно до угоди. Але, за цим повідомленням, президент США може поєднати це рішення з оголошенням нових санкцій проти окремих компаній і осіб із Ірану на інших підставах, зокрема, через іранську програму створення балістичних ракет великої далекосяжності.

Раніше Дональд Трамп багато разів різко критикував ядерну угоду з Іраном, аж до погроз вивести США з цієї угоди. У жовтні минулого року він уже не підтвердив, як того вимагає законодавство США щопівроку, що Іран виконує цю угоду – але при цьому й не став скасовувати зупинення санкцій, пов’язаних із цією угодою.

За угодою між Іраном, із одного боку, і США, Німеччиною, Францією, Великою Британією, Китаєм і Росією, з іншого, яка була укладена за посередництва Євросоюзу, світова спільнота скасувала санкції, що були накладені проти Тегерана через його ядерну програму, в обмін на значне скорочення цієї іранської програми, що має унеможливити створення Іраном ядерної зброї. При цьому у США санкції були формально не скасовані, а лише зупинені, з можливістю щоразу повернути їх.

Крім того, США зберігають і час від часу розширюють свої власні санкції проти Ірану, накладені на інших підставах, зокрема через іранську ракетну програму. Рада безпеки ООН, затверджуючи ядерну угоду з Іраном, скасувала й заборону Тегеранові створювати балістичні ракети, але Вашингтон далі виступає проти цього.
…

Міністерство освіти і науки Росії спрямувало на повторну експертизу російський шкільний підручник історії, в якому згадані «революція в Києві» чи «Кримський півострів, що поплив в іншому напрямку».

Як мовиться в документі, що оприлюднений 11 січня на сайті міністерства, його науково-методична рада з підручників на засіданні 27 грудня ухвалила, що таку «додаткову наукову історико-культурну експертизу» має здійснити Російська академія наук і результати подати до 27 січня.

У жовтні 2017 року в Росії вирішили перевірити підручники історії щодо змалювання подій в Україні 2013–14 років стосовно його «достовірності і коректності з юридичного і політичного погляду», як це офіційно бачать у Москві. Перевірки ініціював Сергій Цеков, якого Росія вважає представником від Криму в Раді федерації, верхній необраній палаті парламенту (його незаконно призначила на це місце встановлена Росією у Криму влада). Він, зокрема, висловив обурення російським підручником «Історія Росії» для 10-го класу (в Росії 11-річна середня освіта).

Цей підручник цілком виправдовує захоплення Криму, хоча описує це словами про «Кримський півострів, який поплив в іншому напрямку», ніж решта України. Також підручник виправдовує підтримку Росією «повстанців», як у ньому мовиться, з незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» на частині українського Донбасу, які у книжці названі «народними республіками».

Але при цьому підручник пише, серед іншого, про те, що «революція, що почалася в Києві, стала явищем міжнародної політики». Як заявляв Цеков, так писати не можна, бо в Києві, за його словами, відбувся «кривавий путч».

Як ухвалила тоді Рада федерації Росії, перевірка мала б стосуватися не тільки викладу матеріалу про незаконне захоплення Росією українського Криму, щоб виправдати його в очах читачів, а й повідомлень про події на материковій частині України, щоб вони відповідали офіційній риториці Москви.

Росія у своїй пропаганді твердо дотримується версії, ніби захоплення українського Криму було «законним», усупереч грубому порушенню Москвою при цьому міжнародного права і українського законодавства. Росія також прихильно змальовує бойовиків підтримуваних нею угруповань «ДНР» і «ЛНР», визнаних в Україні терористичними, і заперечує будь-яку свою причетність до своєї власної гібридної агресії проти України. За твердженнями Москви, в Україні після нібито «державного перевороту» на початку 2014 року (так називають події часів Революції гідності і подальшого самоусунення тодішнього президента Віктора Януковича від виконання своїх обов’язків і його втечі до Росії – ред.) триває начебто «внутрішній конфлікт і громадянська війна».
…

Виїзд зі столиці Казахстану Астани перекрили «у всіх напрямках» через складні погодні умови, повідомив міністр внутрішніх справ країни Калмуханбет Касимов.

Він повідомив, що рух автотранспортних засобів перекрили також в Акмолинській, Карагандинській, Павлодарській та Кизилординській областях.

В Астані оголосили надзвичайний стан. Влада міста рекомендує керівникам державних органів, освітніх установ, ринків і торгових центрів та об’єктів будівництва призупинити роботу.

Через негоду тимчасово закрили аеропорти Астани та міста Кокшетау.
…

Сполучені Штати та правозахисні групи в Росії та за кордоном цієї країни засудили затримання в Чечні голови місцевого представництва правозахисного центру «Меморіал» Оюба Тітієва за звинуваченням у зберіганні наркотиків та закликали до його негайного звільнення.

Держдепартамент США заявив 10 січня, що стурбований повідомленням про арешт активіста, назвавши цю подію «останньою в ряду повідомлень про порушення прав людини в Чечні».

У Москві Комітет запобігання катуванням назвав затримання Тітієва «викраденням» та заявив, що його права, гарантовані конституцією та іншими законами, були порушені.

Представники влади Чечні заявили, що поліція знайшла в автомобілі Тітієва пакет з приблизно 180 грамами марихуани, а член Чеченської ради з прав людини Кеда Саратова вказала, що активіста підозрюють у перевезенні наркотиків.

Голова правозахисного центру «Меморіал» Олександр Черкасов наголошує, що звинувачення у зберіганні чи перевезенні наркотиків є «неправдоподібним», а затримання може бути мотивоване правозахисною діяльністю Тітієва.

У Чечні вранці 9 січня був затриманий керівник місцевого представництва правозахисного центру «Меморіал» Оюб Тітіев. Зранку Тітієв їхав на зустріч з другом, але місця призначення не дістався. Коли цей друг не зміг до нього додзвонитися, він поїхав назустріч і побачив правозахисника на мосту в оточенні поліцейських. Пізніше затриманого доставили у відділення поліції в населеному пункті Курчалой.

Адвоката, який приїхав зі столиці Чечні Грозного, силовики кілька годин не пускали до Тітієва, вони стверджували, що затриманого в будівлі немає.
…

Колишня голова Національного банку України Валерія Гонтарева заперечує інформацію, викладену у розслідуванні арабської медіакомпанії «Аль-Джазіра», щодо сприяння виведенню за кордон коштів екс-президента Віктора Януковича. Її заяву, вперше оприлюднену ще в жовтні минулого року, НБУ повторно поширив на своїй Facebook-сторінці.

«Зараз деякі політики звинувачують мене у сприянні виведенню коштів «злочинною владою». Вважаю таке звинувачення нісенітницею, адже ці кошти не виводилися за кордон, а інвестувалися у внутрішній державний борг – це пряма позика державному бюджету, яку державі, у разі ухвалення закону про спецконфіскацію, не потрібно буде повертати. Принагідно хочу зауважити, що моя практична діяльність у компанії ICU головним чином була спрямована на управління активами. Я не мала стосунку безпосередньо до брокерської діяльності, про що, до речі, добре відомо усім професійним учасникам ринку», – мовиться у заяві Гонтаревої.

Напередодні арабська медіакомпанія «Аль-Джазіра», що працює в Катарі, повідомила,що інвестиційна компанія ICU (група «Investment Capital Ukraine») фактично допомагала Януковичу вивести із країни 1,5 мільярди доларів у період з 2012 по 2014 рік.

Якмовиться на сайті ICU, Валерія Гонтарева обіймала посаду голови ради директорів компанії з 2007-го до червня 2014-го, коли вона покинула посаду і продала свою частку.

Розслідувачі телеканалу «Аль-Джазіра» оприлюднили документ, який містить 95 сторінок і, зокрема, містить рішення Краматорського районного суду, за яким було конфісковано 1,5 мільярда доларів США, що належали колишньому президентові України Віктору Януковичу та його оточенню.

Водночас антикорупційна організація Transparency International Україна закликає в законному порядку опублікувати цей вирок, бо автентичність тексту вироку поки достеменно не підтверджено.

У квітні 2017 року генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що суд у Краматорську на Донеччині схвалив рішення про конфіскацію коштів колишнього президента України Віктора Януковича і його оточення. Це рішення досі не оприлюднили.

Державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке зобов’язане оприлюднити судове рішення у реєстрі, посилається на заборону органів прокуратури. Генеральна прокуратура, у свою чергу, стверджує, що визнала це рішення державною таємницею.
…

Росія активізує зусилля, спрямовані на втручання в американські та європейські вибори, тому Вашингтон має посилити реакцію на ці дії. Такі рекомендації містить поширена 10 січня доповідь експертів комітету з питань міжнародних відносин Сенату США.

Звіт містить також інші рекомендації для протидії тому, що в тексті названо «майже двадцятирічним нападом російського президента Володимира Путіна на демократичні інститути, загальнолюдські цінності та верховенство закону в усій Європі та у своїй власній країні».

Доповідь висвітлює зусилля європейських урядів щодо протидії політиці Кремля. Як вважають автори документа, США мають створити єдиний урядовий орган для координації реакції на операції Москви, зокрема, оприлюднюючи активи, які кремлівські чиновники та пов’язані з ними бізнесмени зберігають на Заході.

Інші рекомендації передбачають тіснішу роботу з союзниками США в Європі щодо спільного підходу до стримування Росії та кіберзагроз, наполягаючи на тому, щоб соціальні медіа, такі як Facebook чи Twitter, були прозорішими в питанні політичної реклами. Окремим пунктом є зусилля для скорочення європейськими споживачами імпорту російського газу та нафти.

Автори звіту також критикують адміністрацію президента Дональда Трампа, стверджуючи, що її реакція лише заохотила Москву.
…

Арбітражний суд у справах спорту (CAS) заявляє про реєстрацію 42 звернень від російських спортсменів, які прагнуть скасувати заборону брати участь у Олімпійських іграх. 

Суд у Швейцарії заявив, що справи будуть розглянуті з 22 січня, очікується, що остаточне рішення буде до кінця місяця.

Рішення очікується за дев’ять днів до церемонії відкриття Зимових Олімпійських ігор в Пхйончхані (Південна Корея). Захід запланований на 9 лютого. 

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) постановив, що Росія використовувала програму допінгу на зимових Олімпійських іграх 2014 року в Сочі й заборонила десяткам російських спортсменів від міжнародних змагань. 

Російським спортсменам, які довели, що не застосовували допінг, дозволили змагатися під нейтральним прапором.
…

Вченим вдалося у лабораторних умовах виростити людський м’яз зі стовбурових клітин. Це відкриття зробили в Університеті Дюка штату Північна Кароліна, повідомляє агенція AFP. 

Клітини бралися з дорослої шкіри та клітин крові і потім були «перепрограмовані» в стовбурові – це так звані індуковані стовбурові клітини (iPSCs). Як і природні стовбурові клітини, що перебувають в ембріонах, iPSCs можуть стати будь-яким іншим типом людської клітини.

М’язова тканина скорочувалася і реагувала на зовнішні стимули, такі як електричні імпульси або хімічні сигнали, пишуть дослідники в науковому журналі Nature Communications. М’язові волокна були імплантовані лабораторним мишам, де вони прижилися і функціонували щонайменше протягом трьох тижнів, хоча були не такими сильними, як природні м’язи. 

Відкриття може допомогти хворим із дегенеративними захворюваннями м’язів, пишуть дослідники.

Раніше ця ж команда повідомляли про першу діючу м’язову тканину людини, вирощену з клітин, отриманих при біопсії м’язів.

Технологія вирощування органів із використанням стовбурових клітин вже випробовується і використовується у світі та Україні.

 
…

У Чечні вранці 9 січня був затриманий керівник місцевого представництва правозахисного центру «Меморіал» Оюб Тітіев. Поліція закидає йому зберігання наркотиків.

Зранку Тітієв їхав на зустріч з другом, але місця призначення не дістався. Коли цей друг не зміг до нього додзвонитися, він поїхав назустріч і побачив правозахисника на мосту в оточенні поліцейських. Пізніше затриманого доставили у відділення поліції в населеному пункті Курчалой.

Адвоката, який приїхав зі столиці Чечні Грозного, силовики кілька годин не пускали до Тітієва, вони стверджували, що затриманого в будівлі немає. Коли захиснику все ж вдалося поговорити з затриманим, з’ясувалося, що його звинувачують в зберіганні наркотиків.

Співробітники «Меморіалу» зв’язалися з головою президентської ради з прав людини Михайлом Федотовим і уповноваженим з прав людини Тетяною Москальковою. У МВС Чечні стверджують, що у відомства немає інформації про затримання Тітієва.

У 2014 році в Грозному був затриманий президент Асамблеї народів Кавказу Руслан Кутаєв. За версією слідства, під час обшуку після затримання в кишені громадського діяча знайшли три грами героїну. Кутаєва засудили до чотирьох років позбавлення волі, згодом Верховний суд Чечні скоротив термін покарання на два місяці.

Захист наполягав, що всі докази у справі сфабриковані. Сам Кутаєв пов’язував кримінальну справу стосовно себе з організованою ним конференцією, присвяченою 70-річчю депортації чеченців та інгушів у 1944 році. На думку Кутаєва, цей крок викликав гнів голови регіону Рамзана Кадирова.
…

Сирійська армія заявляє, що Ізраїль зранку 9 січня здійснив авіаудар по сирійській території поблизу Дамаска.

Згідно з повідомленням сирійських державних ЗМІ, місцеві військові розповіли, що їхні комплекси протиповітяної оборони влучили в ізраїльський літак і перехопили деякі ракети, випущені з ізраїльської території.

Ізраїль інформацію наразі не коментував.
…

КНДР відправить свою делегацію на зимові Олімпійські ігри, які в лютому відбуватимуться в Південній Кореї. Про це країни домовилися під час перших за понад два роки офіційних переговорів.

Міністр у справах національного об’єднання Південної Кореї Чо Мен Гюн заявив, що делегація КНДР включатиме, зокрема, посадовців, атлетів, вболівальників та журналістів.

Чо Мен Гюн заявив, що Сеул запропонував Північній Кореї, щоб делегації обох країн пройшли на Олімпіаді разом. Він додав, що Південна Корея наголосила на необхідності денуклеаризації Корейського півострова і запропонувала продовжити процес об’єднання сімей, яких розділила Корейська війна.

За його словами, представники КНДР відповіли, що країни повинні намагатися сприяти миру та примиренню через діалог.

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин заявив про можливість діалогу з Південною Кореєю у своєму новорічному зверненні. Він закликав до зменшення напруженості на Корейському півострові і сказав, що КНДР має бажання взяти участь в Олімпійських іграх. Кім Чен Ин водночас заявив, що Пхеньян продовжить виробництво ядерних ракет і готовий завдати удару в разі загрози.

Олімпіада в Пхйончхані відбуватиметься з 9 до 25 лютого.
…

Біля східного берегу Китаю продовжує горіти танкер з іранською нафтою, пошуки 31 члена екіпажу тривають, повідомляє китайська влада.

У Міністерстві транспорту Китаю заявляють, що боротися з вогнем та шукати членів екіпажу заважають хвилі, сильний вітер та дощ.

6 січня танкер «Санчі», який ходить під прапором Панами, зіткнувся з вантажним кораблем.

Спочатку зниклими вважалися 32 члени екіпажу «Санчі», включно з 30 іранцями й двома бангладешцями. 8 січня влада Ірану повідомила, що тіло одного з них знайшли за бортом.

«Санчі» збудований у 2008 році й зареєстрований на базовану в Гонконгу іранську компанію Bright Shipping Ltd.
…

Міністр закордонних справ Ірану Мохаммад Джавад Заріф закликав інші країни не підживлювати небезпеку в його країні. 8 січня на конференції з питань безпеки в Тегерані він повторив офіційну позицію уряду Ірану, що протести були спровоковані розвідувальними службами зарубіжних країн, зокрема США, Ізраїлю та Саудівської Аравії.

«Жодна країна не може створити безпечне середовище для себе за рахунок створення небезпеки для своїх сусідів», – вказав Заріф і додав, що «такі зусилля» матимуть лише зворотній ефект.

Сполучені Штати відкинули заяви Ірану, нібито Вашингтон спричинив протести, які призвели до загибелі 22 людей та арешту понад 1700 учасників антиурядових акцій. Директор ЦРУ Майк Помпео наголосив 7 січня, що його відомство не має жодної ролі в акціях протесту, які тривають уже другий тиждень.

Президент США Дональд Трамп 3 січня висловив захоплення протестувальниками і вказав, що Вашингтон підтримає іранський народ «у відповідний час».

7 січня міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель заявив, що Євросоюз запросить іранського колегу для розмови про акції протесту, які тривають із 28 грудня.

В Ірані група із 16 відомих прихильників реформ, що живуть у країні, виступила із заявою, в якій заперечила повідомлення уряду, нібито протести організовані зарубіжними країнами. «Попри те, що вороги країни завжди намагаються скористатися такими подіями, ми маємо знати, що будь-яке іноземне втручання буде неможливим без існування внутрішніх умов», – вказали автори заяви.

Корпус вартових Ісламської революції, елітне збройне формування, що є головною опорою режиму в Тегерані, заявив 7 січня, що противладні протести «зазнали поразки».

За повідомленнями, влада вже зняла обмеження на доступ до соцмережі Instagram. Державне агентство «Фарс» заявило, що також повністю розблокували й Telegram, але 7 січня ця служба була далі недоступна.

Протести спалахнули в першу чергу проти економічних труднощів молоді і робітників, але швидко переросли в виступи проти політики влади і проти привілеїв еліти, яку демонстранти називали відірваною від народу.
…