Президенти трьох держав Балтії на зустрічі в Білому домі 3 квітня попросять президента США Дональда Трампа зробити більше для стримування Росії. Президент Литви Даля Ґрібаускайте, президент Естонії Керсті Кальюлайд та президент Латвії Раймондс Вайоніс є одними з найактивніших критиків Росії в Євросоюзі та прибули з візитами до Трампа під час змішаних сигналів про його наміри щодо Кремля.

Вашингтон нещодавно запровадив нові санкції проти Росії та вислав 60 російських дипломатичних працівників у відповідь на отруєння колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля у Великій Британії. Водночас Трамп особисто запропонував зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним під час недавнього телефонного дзвінка.

Один із високопосадовців Литви повідомив агенції France-Presse, що балтійські лідери попросять Трампа частіше використовувати протиракетні комплекси Patriot для військових навчань у країнах Балтії. Чиновник сказав, що Литва, Латвія та Естонія також хочуть стати частиною європейського протиракетного щита.

«Я сподіваюсь, що Сполучені Штати та інші союзники усвідомлюють, що повітряний простір балтійських держав має бути краще захищеним», – заявила президент Литви Ґрібаускайте перед початком візиту громадській телерадіокомпанії LRT.

У 2017 році альянс НАТО розгорнув чотири багатонаціональні батальйони в Польщі та країнах Балтії, це є частиною заходів для стримування можливих дій Росії, також американські військові відправили батарею Patriot до Литви для навчань. Віце-президент США Майк Пенс у липні порушив питання можливого розгортання комплексів Patriot і в сусідній Естонії.
…

Щонайменше 15 бойовиків руху «Талібан» загинули, ще 10 поранені внаслідок повітряного удару, здійсненого афганськими підрозділами в провінції Кундуз. Такі офіційні дані наводять представники поліції та військових Афганістану.

Удар був завданий по району, який з 2015 року перебував переважно під контролем талібів.

Деякі свідки та місцеві чиновники заявили, що бомби потрапили потрапив в мечеть або медресе, де відбувалася випускна церемонія, і десятки цивільних загинули та отримали поранення. Зокрема, член провінційної ради Кундуза Мавлаві Абдалла повідомив, що загинули від 50 до 60 людей.

Авіаудар відбувся навесні, в час, коли таліби зазвичай оголошують свій традиційний наступ на американських військових та підтримуваний ними уряд у Кабулі.

 
…

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив про необхідність розглядати «інші версії», окрім російської спецоперації, у справі про отруєння колишнього розвідника Сергія Скрипаля та його дочки. Про це він сказав на прес-конференції у Москві.

«Це може бути цілковито вигідно і британським спецслужбам, які відомі своєю здатністю діяти з ліцензією на убивство. Це може бути вигідно і британському уряду, який явно потрапив у незручну ситуацію, не виконавши перед своїми виборцями обіцянок щодо тих умов, на яких вони забезпечать Brexit. Може бути ціла низка причин, які не можна відкидати. Серйозні експерти їх не відкидають», – зауважив Лавров.

Це не перша версія, яку озвучують російські посадовці. Зокрема, депутат Держдуми Микола Ковальов заявляв у коментарях російським ЗМІ про можливий «український слід» в отруєнні Скрипаля, а представник Росії в ОБСЄ Олександр Лукашевич висловлювався про те, що «лабораторії для виробництва отруйних речовин згаданої категорії залишились у цілій низці інших держав, включно з країнами Балтії».

Сергій Скрипаль є колишнім офіцером російської військової розвідки, який видав багатьох російських агентів Британії. Йогоразом із дочкою Юлією виявили 4 березня непритомними на лавці в парку Солсбері на півдні Великої Британії. Пізніше британські слідчі встановили, що їх отруїли нервово-паралітичною речовиною з серії «Новачок», яку розробили в Росії (СРСР).

14 березня прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила Росію в отруєнні Скрипаля і його дочки й оголосила про вислання 23 російських дипломатів.

Згодом до вислання дипломатів або відкликання з Росії послів вдалися понад 30 країн, які таким чином висловили солідарність із Лондоном. Україна, яка оголосила небажаними особами 13 дипломатів, є на третьому місці за кількістю таких осіб – слідом за США та Великою Британією.

Міністерство закордонних справ Росії натомість оголосило про «дзеркальні заходи» щодо 23 держав. Представники дипмісій Албанії, Німеччини, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Македонії, Молдови, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Румунії, України, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції та Естонії повинні залишити Росію до 7 квітня.

 
…

Китай запровадив нові тарифи на 128 одиниць американської продукції на суму три мільярди доларів у відповідь на мита США на китайські сталь і алюміній. Міністерство фінансів Китаю 2 квітня повідомило, що серед продуктів, яких стосуються нові мита – заморожена свинина, деякі фрукти і вино.

Митна комісія Китаю повідомила, що підвищила тарифну ставку на вісім продуктів американського імпорту, в тому числі свинину, на 25%. Пекін також накладає 15-відсотковий тариф на 120 інших товарів США.

23 березня Китай попередив, що стурбований через можливість глобальної торговельної війни. Президент США Дональд Трамп 22 березня оголосив про нові тарифи на алюміній і сталь, що також викликало обурення у багатьох союзників США. «Це давно слід було зробити», – сказав тоді Трамп, додавши, що тарифи можуть вплинути на товари сумою 60 мільярдів доларів.

Однак пізніше Трамп тимчасово призупинив запровадження нових тарифів для Європейського союзу, Аргентини, Австралії, Бразилії, Канади, Мексики і Південної Кореї.

Білий дім заявив, що тарифи необхідні для скорочення великих торгових дефіцитів, які Сполучені Штати мають з торговими партнерами, особливо з Китаєм. Дефіцит США в торгівлі з Китаєм торік склав 375 тисяч мільярдів доларів. Трамп також зажадав від міністра фінансів США Стівена Мнучіна запропонувати нові інвестиційні обмеження для китайських компаній протягом 60 днів для захисту технологій, які США вважають стратегічними.
…

У російському місті Орел 3 квітня розпочнеться судовий процес над 46-річним громадянином Данії, прибічником релігійної організації «Свідки Єгови» Деннісом Крістенсеном, який уже понад 10 місяців утримується від вартою. Якщо звинувачення Крістенсена полягатимуть в «організації діяльності релігійної організації, яка була оголошена екстремістською», обвинуваченому загрожує до 10 років позбавлення волі.

«Російська влада прагне покарати «свідків Єгови» за здійснення ними права на практику своєї релігії», – заявила 2 квітня заступник директора міжнародної правозахисної організації Human Rights Watch у Європі та Центральній Азії Рейчел Денбер. Правозахисники закликають російську владу зняти звинувачення з Крістенсена і покласти край «безжалісним переслідуванням» релігійної групи.

Денніс Крістенсен був затриманий 25 травня 2017 року під час поліцейського рейду на богослужіння єговістів в Орлі.

«Свідків Єгови» влада Росії вже давно розглядає з підозрою через їхні позиції щодо військової служби, голосування та державну владу в цілому.

Свобода віросповідання формально гарантована в Росії, але законодавство розглядає християнство в його православній версії, іслам, юдаїзм та буддизм як чотири традиційні релігії країни, а менші конфесії часто стикаються з дискримінацією.

У квітні 2017 року Верховний суд Росії назвав «Свідків Єгови» екстремістською організацією. Відтоді з’являється все більша кількість повідомлень про адептів цієї релігійної організації, яких влада переслідує.
…

Учені американського агентства NASA вперше візуалізували процес танення сніжинки і представили 3D-модель цього процесу. 

Як повідомили 29 березня на сайті агентства, модель дає змогу краще зрозуміти, чому різні види снігу по-різному відображаються на екранах радарів і використовувати ці відмінності для спостереження за станом крижаного покриву і полярних снігових шапок.

Дослідження сніжинки – це один із багатьох способів, за якими NASA вивчає замерзлі ділянки Землі (кріосфери).
…

Папа Римський Франциск у своєму великодньому зверненні попросив миру у всьому світі, зокрема й в Україні.

Із балкону Собору Святого Петра у Ватикані він закликав до швидкого закінчення війни у «коханій і багатостраждальній країні Сирії», а також до «примирення» між палестинцями й ізраїльтянами. Понтифік висловив надію, що взаємоповага «превалюватиме над розбіжностями» у Ємені та на Близькому Сході. Також Папа Римський згадав про Корейський півострів, закликавши «тих, хто безпосередньо відповідальний, діяти з мудрістю і розсудливістю заради блага для корейського народу».

Понтифік заявив, що Воскресіння дає надію у світі, де «так багато несправедливості і жорстокості».

1 квітня християни західного обряду відзначають Великдень.
…

Понад 100 відомих південнокорейських артистів прибули до столиці КНДР Пхеньяна, щоб взяти участь у двох шоу.

Один із концертів має відбутися 1 квітня, а інший – у вівторок, 3 квітня. Цей візит південнокорейських артистів до КНДР – став першим за понад 10 років. У складі делегації, зокрема, є південнокорейські поп-зірки.

На 27 квітня запланований саміт за участі Південної та Північної Кореї. Лідер КНДР Кім Чен Ин зустрінеться з президентом Південної Кореї Мун Чже Іном.

Домовленість про переговори з’явилася після того, як лідер Північної Кореї несподівано приїхав з візитом до Китаю і провів у Пекіні переговори з президентом Сі Цзіньпіном.

Крім того, очікується, що до кінця травня відбудеться зустріч між лідером КНДР Кім Чен Ином та президентом США Дональдом Трампом.

Лідери двох Корей мали переговори лише двічі, у 2000 і 2007 роках, за часів попередніх ліберальних урядів у Сеулі.

Нинішній саміт у квітні – лише третій, який відбудеться після війни в 1950-53 роках. Аналітики вважають, що він може мати важливе значення у контексті міжнародних дипломатичних зусиль зі стримування ядерної програми КНДР.
…

Литва намагається запобігти можливій хімічній атаці з боку Росії на своїй території, але не може повністю гарантувати безпеку в цьому питанні. Про це заявив у поширеному 31 березня виданню Newsader міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус.

«Постійно з кожної події робляться якісь висновки… Профілактичні заходи, співпраця між інституціями та союзниками, обмін інформацією – все це дозволяє сподіватися на якусь превентивність. Однак запобігти цьому на сто відсотків, напевно, неможливо – будемо відверті», – заявив міністр, відповідаючи на запитання про напад із застосуванням хімічної зброї в британському місті Солсбері, жертвами якого стали екс-шпигун Сергій Скрипаль, його дочка Юлія та британські громадяни.

Литва приєдналася до десятків країн, які висланням російських дипломатів відповіли на атаку, в якій офіційний Лондон звинуватив Москву. Кремль неодноразово заперечував причетність Росії до цього інциденту.

Щонайменше 28 країн вирішили вислати загалом понад 150 російських дипломатів у відповідь на отруєння 4 березня нервово-паралітичною речовиною колишнього російського подвійного агента Сергія Скрипаля і його дочки у британському Солсбері.​

США вислали 60, Велика Британія – 23, Україна – 13 російських дипломатів. Решта країн, що висловили таким чином солідарність із Лондоном, обмежилися висилкою від одного до чотирьох дипломатів.

Росія 30 березня відповіла дзеркальними заходами.
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган висловив обурення діями прем’єр-міністра Косова Рамуша Харадіная в справі депортації турецьких громадян. Ердоган заявив 31 березня, що він «засмучений» тим, що Харадінай звільнив міністра внутрішніх справ та його начальника розвідки за висилку цих людей із Косова.

«Моє питання до прем’єр-міністра Косова Рамуша Харадіная: за чиїми інструкціями ви вдалися до таких дій? Відколи вм стализахищати тих, хто намагався здійснити переворот у Туреччині? Як ви можете захищати цих людей?.. Ви відповісте за це!» – заявив Ердоган на з’їзді владної в Туреччині Партії справедливості та розвитку.

Раніше Косово розпочало розслідування в справі арешту та депортації шести турецьких громадян за зв’язки зі школами, пов’язаними з рухом Фетхуллах Ґюлена, якого Анкара звинувачує в організації невдалого перевороту 2016 року.

«Ми вирішили розпочати розслідування щодо всіх структур, які брали участь в арешті та депортації шести турецьких чоловіків», – заявив прем’єр-міністр Рамуш Харадінай 31 березня після засідання Ради безпеки Косова.

Харадінай 30 березня звільнив міністра внутрішніх справ і керівника спецслужби через те, що вони не поінформували його про операцію.

Туреччина заявила, що шість арештованих 29 березня є відповідальними за вербування в мережу Ґюлена та допомогу тим, хто тікає з країни після звинувачень у причетності до організації опального клірика.

Туреччина є основним партнером небагатого Косова, країни, яка оголосила про незалежність від Сербії у 2008 році. Зокрема, турецькі фірми керують єдиним міжнародним аеропортом і електричною мережею в балканській країні, а також будують дві дороги вартістю близько 2 мільярдів доларів.

Анкара звинувачує мусульманського клірика Фетхуллаха Ґюлена, що перебуває в Сполучених Штатах, в організації невдалого перевороту 15 липня 2016 року. Його організацію влада Туреччини називає терористичною. Сам Ґюлен заперечує будь-яку зв’язок із заворушеннями.

Human Rights Watch критикує владу Косова через арешти громадян Туреччини, оскільки в рідній країні ці чоловіки перебувають під загрозою катувань, вказують правозахисники.
…

ООН і Європейський союз вимагають «незалежного та прозорого» розслідування подій на межі Ізраїлю і сектора Газа, що сталися 30 березня. У сутичках з ізраїльськими військовими загинули, за останніми даними, 16 палестинців. Палестинські лікарі заявляють про більш як тисячу поранених, у тому числі сотні людей з вогнепальними пораненнями.

Субота на палестинських територіях оголошена днем жалоби. Антиізраїльські виступи тривають як у Газі, так і на Західному березі Йордану.

Палестинці в Смузі Гази 30 березня розпочали шеститижневий протест поблизу кордону з Ізраїлем.

За словами організаторів акції, вони хочуть привернути увагу до долі палестинців, які не можуть повернутися до своїх домівок на території Ізраїлю. За кілометр від кордону з Ізраїлем протестувальники розбили намети.

Ізраїльські війська перебувають у стані підвищеної готовності вздовж кордону, побоюючись спроб масового порушення кордону.

Протест скликало палестинське угруповання «Хамас», яке керує Смугою Гази.

У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю заявили, що протест є навмисною спробою спровокувати конфронтацію. Міністерство поклало відповідальність за будь-які можливі сутички на «Хамас».

Міністр оборони Ізраїлю Авігдор Ліберман розмістив у Twitter повідомлення арабською мовою. Він написав, що «Хамас» «грається з людськими життями», і закликав палестинців не піддаватися на провокації.

«Хамас» звинуватив владу Ізраїлю в спробах залякати палестинців.

За даними ООН, приблизно 1,3 мільйона із двох мільйонів жителів Гази є біженцями або нащадками біженців, які не можуть повернутися на територію, яка зараз є Ізраїлем.
…

США наполегливо закликають уряд України скасувати законодавство, яке передбачає обов’язок подання електронних декларацій антикорупційних активістів. 

«Система декларування активів в Україні повинна забезпечувати звітність державних службовців і не створювати непотрібних тягарів і тиску на громадянське суспільство. Цей каральний закон спрямований на тих осіб, які прагнуть підвищити прозорість та підзвітність в Україні», – йдеться у заяві Державного департаменту США.

У Держдепартаменті США закликають український уряд негайно скасувати вимоги декларування і забезпечити тимчасову амністію.

28 березня Євросоюз також закликав Верховну Раду повернутися до питання скасування для антикорупційних активістів обов’язку подавати е-декларації, а також якнайшвидше скасувати цей обов’язок. У заяві наголошується, що «неспроможність скасувати цієї вимоги… не відповідає європейським прагненням України та наполегливим рекомендаціям Україні від міжнародних партнерів».

Після оприлюднення цієї заяві у прес-службі Адміністрації президента повідомили агентству «Інтерфакс-Україна», що Петро Порошенко наполягає, щоб Верховна Рада скасували e-декларування. Голова Верховної Ради Андрій Парубій запропонував 3 квітня – після збігу строку (1 квітня) подання активістами декларацій – першим розглянути питання про скасування е-декларацій про доходи для громадських активістів.

У березні 2017 року парламент ухвалив закон про необхідність електронного декларування також для громадських активістів та громадян які «залучаються до здійснення заходів, пов’язаних із запобіганням, протидією корупції». Ці норми критикувалися як громадськістю, так і міжнародними партнерами. Тоді президент України підписав цей закон і пообіцяв внести зміни до тих пунктів документа, які критикують. Проте зміни так і не узгодили і не внесли.

22 березня Верховна Рада відмовилася розглядати проекти законів про відтермінування подачі електронних декларацій для активістів.

Особи, які зобов’язані подавати електронні декларації, мають це зробити до 1 квітня.
…

Десятеро палестинців загинули, сотні постраждали внаслідок сутичок з ізраїльськими солдатами на кордоні Смуги Гази, такі оновлені дані повідомило ввечері 30 березня палестинське Міністерство охорони здоров’я.

Палестинці в Смузі Гази 30 березня розпочали шеститижневий протест поблизу кордону з Ізраїлем.

За словами організаторів акції, вони хочуть привернути увагу до долі палестинців, які не можуть повернутися до своїх домівок на території Ізраїлю. За кілометр від кордону з Ізраїлем протестувальники розбили намети.

Ізраїльські війська перебувають у стані підвищеної готовності вздовж кордону, побоюючись спроб масового порушення кордону.

Протест скликало палестинське угруповання «Хамас», яке керує Смугою Гази.

У Міністерстві закордонних справ Ізраїлю заявили, що протест є навмисною спробою спровокувати конфронтацію. Міністерство поклало відповідальність за будь-які можливі сутички на «Хамас».

Міністр оборони Ізраїлю Авігдор Ліберман розмістив у Twitter повідомлення арабською мовою. Він написав, що «Хамас» «грається з людськими життями», і закликав палестинців не піддаватися на провокації.

«Хамас» звинуватив владу Ізраїлю в спробах залякати палестинців.

За даними ООН, приблизно 1,3 мільйона із двох мільйонів жителів Гази є біженцями або нащадками біженців, які не можуть повернутися на територію, яка зараз є Ізраїлем.
…

Міністерство закордонних справ Росії оголосило про «дзеркальні заходи» щодо 23 держав, які вислали російських дипломатів у відповідь на отруєння у Великій Британії колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля і його дочки Юлії.

Представники дипмісій Албанії, Німеччини, Данії, Ірландії, Іспанії, Італії, Канади, Латвії, Литви, Македонії, Молдови, Нідерландів, Норвегії, Польщі, Румунії, України, Фінляндії, Франції, Хорватії, Чехії, Швеції та Естонії повинні залишити Росію до 7 квітня.

Читайте також: Клімкін назвав «нонсенсом» реакцію Росії на висилку дипломатів

30 березня керівників дипмісій викликали до російського МЗС. «Їм вручили ноти протесту і заявили, що у відповідь на необґрунтовані вимоги зазначених держав про висилку російських дипломатичних співробітників… російська сторона оголошує «persona non grata» відповідну кількість співробітників дипустанов цих країн в Російській Федерації», – йдеться в заяві.

У МЗС Росії додали, що схожі заходи можуть ухвалити і щодо дипломатів із Бельгії, Угорщини, Грузії і Чорногорії, які «в останній момент» долучилися до вислання російських диппрацівників.

Раніше російська влада вже оголосила про висилання 60 американських дипломатів і закриття генерального консульства США в Санкт-Петербурзі у відповідь на дії Вашингтона. Від Великої Британії Кремль зажадав вирівняти чисельність співробітників британських дипмісій в Росії і російських у Лондоні.

Щонайменше 28 країн вирішили вислати загалом понад 150 російських дипломатів у відповідь на отруєння 4 березня нервово-паралітичною речовиною колишнього російського подвійного агента Сергія Скрипаля і його дочки у британському Солсбері. Лондон і його союзники звинуватили Москву в отруєнні, але Кремль неодноразово заперечував причетність Росії.​

США вислали 60, Велика Британія – 23, Україна – 13 російських дипломатів. Решта країн, що висловили таким чином солідарність із Лондоном, обмежилися висилкою від одного до чотирьох дипломатів.

Сергія Скрипаля і його дочку Юлію отруїли нервово-паралітичною речовиною в британському Солсбері. Лондон звинуватив Москву в замаху на Скрипаля і вислав 23 російських дипломатів. Росія у відповідь вислала 23 співробітників британської дипмісії з закрила Британську раду.

Москва усі звинувачення у справі Скрипаля на свою адресу відкидає.
…

Міністерство закордонних справ Росії 30 березня оголосило заходи у відповідь «у зв’язку з недружніми діями в Великої Британії». Москва вимагає від Лондона зрівняти чисельність співробітників британських дипмісій в Росії і російських у Британії.

Великій Британії дали на це місяць. Про те, якої кількості дипломатів торкнуться заходи, наразі невідомо.

У МЗС Росії заявили, що 30 березня викликали британського посла, щоб вручити йому ноту протесту проти «провокаційних і необґрунтованих дій Британії», яка звинуватила Росію у застосуванні нервово-паралітичної речовини на британській території, спровокувавши дипломатичні суперечки між Москвою і країнами Заходу.

Міністерство закордонних справ Росії 30 березня викликало послів й інших країн, які вислали російських дипломатів через отруєння колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля і його дочки Юлії у Великій Британії.

«Послам будуть вручені ноти протесту і оголошено про заходи у відповідь російської сторони», – йдеться в повідомленні відомства.

Напередодні про дзеркальні заходи щодо країн, що видворили російських дипломатичних співробітників, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Він, зокрема, оголосив, що Росія закриває генеральне консульство США в Санкт-Петербурзі.

Згідно з повідомленням МЗС Росії, дипломати мають залишити територію Росії до 5 квітня 2018 року.

Щонайменше 28 країн вирішили вислати загалом понад 150 російських дипломатів у відповідь на отруєння 4 березня нервово-паралітичною речовиною колишнього російського подвійного агента Сергія Скрипаля і його дочки у британському Солсбері. Лондон і його союзники звинуватили Москву в отруєнні, але Кремль неодноразово заперечував причетність Росії.​

США вислали 60, Велика Британія – 23, Україна – 13 російських дипломатів. Решта країн, що висловили таким чином солідарність із Лондоном, обмежилися висилкою від одного до чотирьох дипломатів.

Сергія Скрипаля і його дочку Юлію отруїли нервово-паралітичною речовиною в британському Солсбері. Лондон звинуватив Москву в замаху на Скрипаля і вислав 23 російських дипломатів. Росія у відповідь вислала 23 співробітників британської дипмісії з закрила Британську раду.

Москва усі звинувачення у справі Скрипаля на свою адресу відкидає.

 
…

Міністерство закордонних справ Росії 30 березня викликало послів країн, які вислали російських дипломатів через отруєння колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля і його дочки Юлії у Великій Британії.

«Послам будуть вручені ноти протесту і оголошено про заходи у відповідь російської сторони», – йдеться в повідомленні відомства.

Напередодні про дзеркальні заходи щодо країн, що видворили російських дипломатичних співробітників, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. Він, зокрема, оголосив, що Росія закриває генеральне консульство США в Санкт-Петербурзі.

Згідно з повідомленням МЗС Росії, дипломати мають залишити територію Росії до 5 квітня 2018 року.

Щонайменше 28 країн вирішили вислати загалом понад 150 російських дипломатів у відповідь на отруєння 4 березня нервово-паралітичною речовиною колишнього російського подвійного агента Сергія Скрипаля і його дочки у британському Солсбері. Лондон і його союзники звинуватили Москву в отруєнні, але Кремль неодноразово заперечував причетність Росії.​

США вислали 60, Велика Британія – 23, Україна – 13 російських дипломатів. Решта країн, що висловили таким чином солідарність із Лондоном, обмежилися висилкою від одного до чотирьох дипломатів.
…

Влада Чехії видала Вашингтону підозрюваного в хакерстві громадянина Росії Євгена Нікуліна, екстрадиції якого вимагали Росія і США. Це підтвердили в Міністерстві юстиції Чехії.

«Ми підтверджуємо екстрадицію до США. Він уже вилетів», – заявила речниця Мін’юсту агенції Reuters.ю

Раніше про екстрадицію повідомили кілька чеських ЗМІ, але в уряді Чехії рішення не підтверджували.

Напередодні спікер Палати представників США Пол Раян під час візиту до Чехії заявив, що очікує від чеської влади видачі підозрюваного російського хакера в США, а не в Росію.

Минулого року суд у Чехії постановив, що 30-річного Нікуліна можна видати і США, і Росії. Остаточне рішення стосовно країни видачі росіянина мав схвалити міністр юстиції Чехії.

У США Нікуліна звинувачують у розкраданні інформації в інтернет-компаній LinkedIn, Dropbox і низки інших. Його адвокати стверджують, що агенти ФБР США намагалися домогтися від нього зізнань у зломі ресурсів Демократичної партії США в ході президентської кампанії Гілларі Клінтон.

Нікулін заявляв, що не причетний до кібератак на сервери Демократичної партії США і заперечував звинувачення американських правоохоронців.

Росія також зверталася з вимогою екстрадиції Нікуліна за звинуваченням у крадіжці, організованій через інтернет.

Євген Нікулін був арештований чеською поліцією у співпраці з ФБР США в жовтні 2016 року на підставі ордера Інтерполу, виданого за запитом США.

Після його арешту Москва звинуватила Вашингтон у переслідуванні її громадян і обіцяла боротися за екстрадицію Нікуліна.
…

Вирок Салеху Абдесламу, головному підозрюваному у справі про теракти в Парижі в листопаді 2015 року, мають оголосити 23 квітня. Відповідне рішення ухвалив суд у столиці Бельгії Брюсселі.

Справа, у якій Абдесламу мають оголосити вирок, стосується стрілянини у Брюсселі у березні 2016 року. Тоді кілька поліцейських отримали поранення. Йому, а також ймовірному тунісцеві Софієну Аярі загрожує до 20 років позбавлення волі. Абдеслама звинувачують у замаху на вбивство.

Француза Абдеслама, що народився у родині іммігрантів-марокканців у Брюсселі, затримали 18 березня 2016 року у Брюсселі.

Він також має постати перед судом у Франції, ймовірно, наступного року, у справі про напади в Парижі 13 листопада 2015 року, коли загинули 130 людей. Нападники одночасно атакували концертний зал, ресторани, бари і стадіон.

Відповідальність за напади взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».
…

Дочка екс-шпигуна Сергія Скрипаля, 33-річна Юлія, вже опритомніла й може говорити, повідомляє ввечері 29 березня британська телерадіомовна корпорація «Бі-Бі-Сі».

«Я хочу скористатися цією можливістю, щоб ще раз подякувати співробітникам лікарні Солсбері за надання таких високоякісних послуг упродовж останніх кількох тижнів. Я дуже пишаюся нашими фахівцями й усіма тими, хто їх підтримує», – заявила медичний директор лікарні Солсбері Крістін Бланшард.

Про вихід Юлії Скрипаль із критичного стану Радіо Свобода повідомило раніше 29 березня.

 Стан її батька, Сергія Скрипаля, за даними лікарів, критичний, але стабільний.

Скрипалі перебували у комі, відколи були госпіталізовані 4 березня у британському Солсбері. Слідчі вважають, що їх отруїли виробленою в Росії нервово-паралітичною речовиною «Новачок».

Раніше в поліції Великої Британії заявили, що найвища концентрація нервово-паралітичного речовини була виявлена на вхідних дверях будинку Скрипаля в Солсбері. Москва причетність до отруєння заперечує.

У рамках розслідування «справи Скрипаля» понад 20 країн уже вислали більше ніж 150 російських дипломатів. Росія ввечері 29 березня відповіла дзеркальними заходами.
…

Росія оголошує про закриття генерального консульства США в Санкт-Петербурзі й висилає стільки ж дипломатів, скільки раніше вислали Сполучені Штати та інші країни, що висловили солідарність із Великою Британією. Про це 29 березня оголосив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров.

«Буквально в ці хвилини посол США Гантсман запрошений до нашого міністерства, де мій заступник Сергій Рябков викладає йому зміст цих заходів щодо США, вони включають висилку аналогічної кількості дипломатів і вони включають наше рішення відкликати згоду на функціонування генерального консульства США в Санкт-Петербурзі», – заявив Лавров.

Згідно з повідомленням МЗС Росії, ці дипломати мають залишити територію Росії до 5 квітня 2018 року.

Щонайменше 28 країн вирішили вислати російських дипломатів у відповідь на отруєння 4 березня нервово-паралітичною речовиною колишнього російського подвійного агента Сергія Скрипаля і його дочки у британському Солсбері. Лондон і його союзники звинуватили Москву в отруєнні, але Кремль неодноразово заперечував причетність Росії.​

США вислали 60, Велика Британія – 23, Україна – 13 російських дипломатів. Решта країн, що висловили таким чином солідарність із Лондоном, обмежилися висилкою від одного до чотирьох дипломатів.
…

На вхідних дверях до будинку колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля в британському Солсбері станом на зараз виявлена «найвища концентрація нервового агента», яким отруїлися він та його дочка Юлія, повідомила поліція Великої Британії.

«У цей момент нашого розслідування ми вважаємо, що перший контакт Скрипалів із нервовим агентом трапився біля вхідних дверей. Тому ми зосереджуємо більшу частину наших зусиль на будинку та його околицях», – заявив cтарший національний координатор у питаннях боротьби з тероризмом Дін Хейдон.   

Він додав, що сліди нервового агента були знайдені й в інших місцях, але в меншій концентрації.

За словами Хейдона, справу розслідують близько 250 детективів. Поліцейський зазначив, що вони продовжують переглядати понад п’ять тисяч годин відео з камер спостереження та вивчати більше ніж 1 350 зібраних речових доказів. Правоохоронці визначили понад 500 свідків та отримали сотні заяв.

Сергій Скрипаль та його дочка Юлія були госпіталізовані 4 березня. Слідчі вважають, що їх отруїли виробленою в Росії нервово-паралітичною речовиною «Новачок». 22 березня суддя Дейвід Вільямс, який видав слідству дозвіл на відбір зразків крові Скрипалів заявив, що може йтися про пошкодження мозку в обох через отруєння. Поліцейського, який теж постраждав від контакту з хімічною речовиною, уже виписали з лікарні.

Прем’єр-міністр Великої Британії Тереза Мей звинуватила в отруєнні Росію, однак Москва заявляє про свою непричетність до інциденту. 

У відповідь на отруєння щонайменше 28 країн вирішили вислати російських дипломатів.
…

Соціальна мережа Facebook заявляє, що надала користувачам можливість більшою мірою контролювати інформацію про них.

Згідно з повідомленням, Facebook розмістив усі налаштування приватності на одній сторінці і зробив так, щоб їх легше було змінити. Також соціальна мережа спростила шляхи запобігання збиранню й використанню інформації про користувачів.

Раніше дані про різні налаштування приватності були розміщені на близько 20 сторінках, зазначили в компанії.

«Минулий тиждень показав, наскільки більше ми маємо працювати, щоб забезпечити нашу політику й допомогти людям зрозуміти, як працює Facebook, а також розповісти про вибір, який вони мають у питанні розпоряджання своєю інформацією», – заявили в соціальній мережі.

За даними ЗМІ, британська аналітична компанія Cambridge Analytica, яку звинувачують у незаконному використанні даних 50 мільйонів користувачів Facebook під час виборчої кампанії Дональда Трампа в США, могла втручатися у вибори в кількох країнах. У Великій Британії триває розслідування щодо Cambridge Analytica.

Через звинувачення ціна акцій компанії Facebook 19 березня знизилася на майже 7%, що загалом може дорівнювати 30 мільярдам доларів.

Засновник соцмережі Facebook Марк Цукерберг заявив, що компанія проаналізує всі додатки, які мають доступ до значної кількості інформації користувачів, а також проведе повну перевірку програм із підозрілою активністю.

Cambridge Analytica відкидає звинувачення. 23 березня вона заявила, що найняла незалежну компанію для аудиту.
…