Президент США Дональд Трамп видав укази про помилування 15 осіб, зокрема двох засуджених за надання неправдивих свідчень слідчим у розслідуванні про російське втручання і двох колишніх конгресменів від Республіканської партії.

Трамп також пом’якшив терміни ще п’ятьом особам.

Серед помилуваних 22 грудня був Джордж Пападопулос, колишній радник кампанії Дональда Трампа із зовнішньої політики, який у 2017 році визнав свою провину в брехні слідчим ФБР у рамках розслідування втручання Росії в президентські вибори 2016 року. Трамп називав це розслідування «полюванням на відьом».

Пападопулос відбув 12 днів із 14-денного терміну ув’язнення у федеральній в’язниці, після цього його на 12 місяців звільнили під нагляд.

«Сьогоднішнє помилування допомагає виправити зло, яке команда Мюллера (спецпрокурор Роберт Мюллер, який вів розслідування про російське втручання – ред.) завдала стільком людям», – йдеться в повідомленні Білого дому.

Трамп також помилував 36-річного нідерландського юриста Алекса ван дер Зваана. Він був засуджений до 30 днів ув’язнення і штрафу в розмірі 20 тисяч доларів за неправдиві свідчення слідчим Мюллера щодо контактів із чиновником у кампанії Трампа в 2016 році.

Помилувавши цих двох фігурантів, Трамп ще раз висловив своє критичне ставлення до розслідування Мюллера, який виявив, що Росія втручалася у вибори в США, але не дав жодних доказів змови Трампа з Москвою.

У листопаді Трамп помилував свого колишнього радника з національної безпеки Майкла Фліна, який визнав свою провину в обмані ФБР під час розслідування російського втручання.

У США президенти зазвичай видають укази про помилування політичних друзів і союзників до кінця свого терміну.

Трамп використовував свої повноваження щодо помилування набагато рідше, ніж інші нещодавні президенти. До останніх помилувань, згідно з даними Міністерства юстиції, Трамп помилував 28 осіб і пом’якшив покарання для 16.

Водночас протягом восьми років перебування на посаді колишній президент Барак Обама видав 212 указів про помилування і 1715 – про пом’якшення вироків.

За два терміни президент Джордж Буш помилував 189 осіб і змінив 11 вироків.
…

Повідомляють про можливе збирання ними секретної військової інформації та даних про роботу енергетичної галузі й видобутку мінеральних ресурсів
…

Виконувач обов’язків президента Косово Вйоса Османі 22 грудня розпочав консультації з політичними партіями щодо встановлення дати дострокових виборів. Це сталося після того, як Конституційний суд постановив, що парламентські вибори, за результатами яких у червні був сформований новий уряд, є неконституційними.

Консультації триватимуть 23 грудня. Наразі як можливі дати виборів фігурують кінець січня або 7 лютого.

Конституційний суд ухвалив 21 грудня, що вибори уряду на чолі з прем’єр-міністром Авдуллою Хоті були незаконними, оскільки один із членів парламенту, який голосував за уряд, раніше відбував ув’язнення. Саме його голос був вирішальним – уряд здобув підтримку 61 обранця зі 120.

Суд вирішив, що уряд не набрав достатньо голосів, і закликав Османі призначити дату нових виборів. Чинний уряд може продовжувати виконання обов’язків, поки парламент не обере новий.

 
…

Голова Президії Боснії і Герцеговини, представник сербського народу Мілорад Додик захворів на COVID-19. У нього позитивний результат тесту на коронавірус і діагностована пневмонія, повідомив Університетський клінічний центр у Баня-Луці 22 грудня, через день після оголошення, що 61-річний Додик був госпіталізований через на той час нудоту і болі в шлунку.

«Стан здоров’я Мілорада Додика стабільний, він почувається добре і отримує необхідне лікування», – повідомили у клініці.

У заяві офісу Додика йдеться, що 19 грудня у нього був негативний тест на коронавірус після самоізоляції, яка знадобилася після зустрічі з людиною, інфікованою COVID-19 трьома днями раніше.

14 грудня у Сараєві з візитом перебував очільник МЗС Росії Сергій Лавров, який зустрічався із Мілорадом Додиком. Ця зустріч, серед іншого, ознаменувалася дипломатичним інцидентом із «подарунком» – 300-річною українською іконою з окупованого Луганська.
…

Міністерство закордонних справ Росії повідомило 22 грудня про надсилання до Центральноафриканської Республіки (ЦАР) «300 інструкторів для навчання військовослужбовців національної армії». Повідомлення передане в комітет Ради безпеки ООН, вказує відомство.

«Росія в рамках надання сприяння Бангі (столиця ЦАР – ред.) в питанні зміцнення обороноздатності Центральноафриканської Республіки оперативно відгукнулася на прохання її керівництва і надіслала додатково 300 інструкторів для навчання військовослужбовців національної армії», – йдеться в повідомленні відомства.

За даними МЗС Росії, для «відбиття натиску незаконних збройних формувань задіяний контингент багатопрофільного комплексної місії ООН зі стабілізації в ЦАР, який діє в тісній координації з підрозділами центральноафриканської армії».

Французьке видання Le Figaro 21 грудня з посиланням на представника уряду ЦАР Анжа Максима Казагі повідомило, що Росія надіслала до ЦАР кількасот військових і важку техніку. Співрозмовник Бі-Бі-Сі, близький до місії ООН у ЦАР на умовах анонімності розповів, що російські військові прибули до столиці країни Бангі вранці 20 грудня літаком.

Казагі не уточнив точну кількість військових, дату їхнього прибуття та місце перебування, а представники Міноборони Росії не підтверджували, що до ЦАР прибули військові з регулярних частин.

Заступник голови МЗС Росії Михайло Богданов 21 грудня сказав, що російські військові не беруть участі в бойових діях в ЦАР, там перебувають російські військові інструктори і «це не армія, що не спецпризначенці». Богданов підтвердив, що в ЦАР є представництво Міноборони Росії, яке «не бере участі в бойових діях» і перебуває там згідно з міжнародними угодами. Також у ЦАР є російські офіцери, службовці в складі миротворчих сил ООН.

Le Figaro пов’язувала приїзд росіян із загостренням ситуації в ЦАР. 19 грудня уряд ЦАР звинуватило колишнього президента Франсуа Бозізе, що він вирушив у бік Бангі з повстанськими збройними силами за тиждень до президентських і парламентських виборів, призначених на 27 грудня. Партія Бозізе спростувала повідомлення про будь-які спроби перевороту. Однак, за даними BBC, в останні дні заколотникам вдалося взяти під контроль кілька населених пунктів неподалік від столиці і дороги, що ведуть до Бангі. Миротворці повідомили, що наступ вдалося зупинити, і вони намагаються не допустити взяття столиці.

До цього офіційно повідомлялося про присутність у ЦАР понад 230 російських військовослужбовців, які проводили навчання місцевих військових і поліцейських.

Розслідувачі раніше вказували, що структури наближеного до президента Росії Володимира Путіна бізнесмена Євгена Пригожина займаються видобутком золота і алмазів у ЦАП, а бійці так званої «приватної військової компанії Вагнера», яку пов’язують із Пригожиним, виконують різні завдання, зокрема, охороняють президента Фостен-Арканжи Туадеру.

Сам Пригожин заперечує, що у нього є інтерес до економічних або цивільних проєктів у ЦАР.

 
…

Росія відповіла своїми санкціями проти низки посадовців із Європейського союзу в відповідь на розширення санкцій ЄС через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Як заявило Міністерство закордонних справ Росії, санкції Євросоюзу «категорично неприйнятні» і «незаконні», а рішення накласти їх «конфронтаційне». Тому Москва ухвалила «рішення про розширення у відповідь списку представників країн-членів ЄС, яким заборонено в’їзд на територію Росії».

У цей перелік «увійшли ті, хто причетний до нагнітання антиросійської санкційної активності в ЄС», заявили в МЗС Росії, але конкретних імен публічно не назвали.

У міністерстві також попередили, що «недружні акції з боку західних країн будуть і надалі отримувати адекватну відповідь».

Ноти про російські санкції оголосили головам дипломатичних представництв Німеччини, Франції і Швеції, а також представництву ЄС у Москві, повідомили в МЗС.

Саме в згаданих трьох країнах фахівці виявили в аналізах Навального сліди бойової отрути з групи «Новачок». Пізніше це підтвердила й Організація за заборону хімічної зброї. Міністерство закордонних справ Росії розкритикувало цю організацію і звинуватило результати експертиз в «упередженості».

Європейський союз 15 жовтня запровадив санкції проти шести російських чиновників і однієї організації через отруєння опозиційного діяча Олексія Навального, різкого критика Кремля і викривача корупції у владі Росії.

Санкції запровадили проти голови ФСБ Росії Олександра Бортникова, першого заступника голови адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка, голови управління внутрішньої політики адміністрації президента Андрія Яріна, двох заступників міністра оборони Олексія Криворучка і Павла Попова, а також представника президента в Сибірському федеральному окрузі Сергія Меняйла.

Під санкції потрапив і Державний науково-дослідний інститут органічної хімії і технології, де, як вважають у ЄС, розроблялася отруйна речовина з групи «Новачок», сліди якої були виявлені в аналізах Навального.

Санкції передбачають заборону на в’їзд до країн-членів ЄС і заморожування можливих фінансових активів на території Євросоюзу.

Схожі заходи запровадила і Велика Британія, яка виходить із ЄС.

У Кремлі цей крок відразу назвали «недружнім».

Олексій Навальний зараз перебуває в Німеччині, де відновлюється після виписки зі стаціонару клініки Charité в Берліні, куди його доставили з реанімації омської лікарні.

Йому стало зле 20 серпня в літаку під час польоту з Томська в Москву. Пілот встиг посадити літак в Омську, після чого Навального відвезли в місцеву лікарню.

Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін.

Російська влада заперечує отруєння Олексія Навального і причетність до цього її спецслужб.
…

У столиці Росії Москві ввечері 21 грудня затримали групу соратниць і соратників опозиційного діяча й викривача корупції у владі Олексія Навального, одну з них у ніч на 22 грудня відпустили, ще троє далі перебувають у відділку поліції до суду над ними.

Юристку Фонду боротьби з корупцією Навального Любов Соболь затримали в будинку, де, за даними громадянських розслідувань, живе один із причетних до останнього отруєння Навального бойовою хімічною речовиною працівників Федеральної служби безпеки Росії.

Соболь вела в твітері трансляцію свого затримання після того, як вона подзвонила в двері підозрюваного причетного, Костянтина Кудрявцева. За її словами, вона побачила світло у вічку дверей, але їй не відчинили. Невдовзі на місце прибула поліція, яка повідомила, що з тієї квартири на неї надійшла заява, і затримала її.

Вже по півночі її, за повідомленнями, почали опитувати в цій справі, намагаючись звинуватити в кримінальному злочині незаконного проникнення в житло. Її врешті відпустили, коли вона відмовилася відповідати.

Також на Соболь склали адміністративний протокол через нібито «непідкорення законному розпорядженню працівника поліції». Ця стаття передбачає покарання в вигляді штрафу чи адмінарешту на термін до 15 діб.

Разом із нею затримали її колегу Ольгу Ключникову, яка чекала в авті. Невдовзі, вже під відділком поліції, затримали також оператора Акіма Керімова і ще одного соратника Соболь Костянтина Распопова.

Цих трьох залишили в відділку на ніч до суду над ними. Їх теж обвинувачують у «непідкоренні законному розпорядженню працівника поліції».

Крім того, раніше 21 грудня в Москві затримали ще кількох учасників одиничних пікетів на підтримку Навального на площі Луб’янка, де розташована головна будівля ФСБ.

Також 21 грудня Навальний оприлюднив запис своєї телефонної розмови, за його словами, з Кудрявцевим.

У ній той, вважаючи, що з ним говорять із Ради безпеки Росії, розповів про свою участь в операції отруєння Навального – його завданням було ліквідувати сліди отрути на білизні діяча, яка й була носієм речовини і лишилася в поліції після того, як він потрапив до лікарні, а потім був евакуйований на лікування до Німеччини.

ФСБ назвала той запис «підробкою».

Зараз Олексій Навальний перебуває в Німеччині, де відновлюється після отруєння бойовою нервово-паралітичною речовиною класу «Новачок». Навальний наполягає, що наказ про отруєння віддав особисто президент Росії Володимир Путін.

Російська влада заперечує отруєння Олексія Навального і причетність до цього її спецслужб. Путін нещодавно заявив, що Навальний «користується підтримкою спецслужб США». «Кому він потрібен? Якби хотіли, напевно, довели б до кінця», – сказав він.

Речник Путіна Дмитро Пєсков тим часом визнав, що за Навальним «наглядають» спецслужби.

Європейський союз і Велика Британія запровадили заморожування активів і заборону на поїздки проти шести російських високопосадовців, які, як вважають у Брюсселі і Лондоні, відповідальні за отруєння Навального. Також під санкціями опинилася юридична особа – науковий інститут, який бере участь у програмі створення військових нервово-паралітичних засобів, відомих як «Новачок».

Речовина, використана при отруєнні Навального, виявилася схожою на ту, якою були отруєні колишній подвійний агент Сергій Скрипаль і його дочка Юлія в 2018 році в англійському місті Солсбері.
…

У США обидві палати Конгресу схвалили 21 грудня державний бюджет країни, який також передбачає надання економічної допомоги потерпілим від COVID-19.

І в Палаті представників, і в Конгресі за нього проголосувала значна більшість, і тепер документ із 5593 сторінок іде на підпис президентові Дональду Трампові. За повідомленнями, це найдовший такий документ в історії США.

Бюджет передбачає допомогу потерпілим від пандемії людям і бізнесам на суму в 900 мільярдів доларів, а також звичні загальні видатки федерального уряду США на 2021 фінансовий рік на суму в 1,4 трильйона доларів.

Компромісний законопроєкт вдалося узгодити по місяцях невдалих переговорів між демократами, республіканцями і Білим домом, які мали різко відмінні позиції. Демократи вимагали на допомогу через пандемію значно більших сум, але врешті обраний президент Джо Байден переконав однопартійців піти на компроміс із республіканцями за принципом «краще менше, ніж нічого», щоб на час, коли він 20 січня обійме посаду, була передбачена хоч якась така допомога.

Згадані 900 мільярдів доларів, передбачені в документі, підуть на прямі виплати по 600 доларів багатьом людям (це приблизно вдвічі менше, ніж передбачав схожий пакет, ухвалений у березні) чи тимчасову додаткову підтримку в разі безробіття по 300 доларів на тиждень (порівняно з 600 доларами за попереднім пакетом). Критики кажуть, що ці суми недостатні.

Крім того, сотні мільярдів доларів мають піти на підтримку бізнесу, з того на додаткову допомогу дрібним підприємцям по 275 доларів, і на фінансування, допомоги з орендною платою, розподілу вакцин тощо.

Як компроміс, республіканці погодилися вилучити з законопроєкту позицію про юридичний захист підприємців від позовів у зв’язку з пандемією, а демократи відмовилися від вимоги надати допомогу органам влади штатів і на місцях.

Як вважають, Байден на президентській посаді буде домагатися подальших пакетів такої допомоги, але республіканці будуть проти в очікуванні на те, як подіє вакцина від коронавірусу, і через занепокоєння навколо великого бюджетного дефіциту. Багато що в можливому наданні подальшої такої допомоги буде залежати від результатів другого туру виборів до Сенату в штаті Джорджія 5 січня, які визначать, яка партія буде контролювати Сенат.
…

Міністерство торгівлі США розширило свій список компаній із Росії й Китаю, які, як стверджується, мають зв’язки зі збройними силами цих країн. Цей крок обмежить їхній доступ до американських продуктів і технологій, хоча не є повноцінними санкціями проти них.

Як ухвалило міністерство 21 грудня, військових кінцевих споживачів мають 45 російських і 58 китайських компаній. Тепер компанії зі США муситимуть отримувати ліцензії для продажу їм своїх продуктів і технологій, і в них радше відмовлять, ніж нададуть.

«Міністерство бере до уваги важливість досягнення мети своїх партнерств зі американськими і світовими компаніями, а саме в боротьбі з намаганнями Китаю і Росії повернути американські технології на користь своїх дестабілізувальних військових програм», – заявив із приводу цього рішення міністр торгівлі США Вілбур Росс.

Раніше цього року визначення «військових кінцевих споживачів» у США було розширене: тепер до них залічують не тільки збройні сили й інші силові структури, включно з поліцією, а й будь-які юридичні чи фізичні особи, які надають підтримку чи роблять внесок у виробництво чи підтримання експлуатації товарів військового призначення.

Дотепер у списку було 103 компанії з Росії, Китаю, а також Венесуели. Тепер у розширений список потрапили такі компанії й установи з Росії, як «Адміралтейська корабельня», Служба зовнішньої розвідки, бюджетне управління Адміністрації президента Росії, авіабудівна корпорація «Іркут», Центральний науково-дослідний інститут машинобудування, відомий як «ЦНІІМАШ», ракетно-космічний центр «Прогрес», Казанський вертольотобудівний завод, Міністерство оборони Росії, авіаційний завод у Комсомольську-на-Амурі, «Об’єднана авіабудівна корпорація», «Рособоронекспорт», «Ростех», «МіГ», «Туполєв», «Сухой» та інші організації, пов’язані з військово-промисловим комплексом.

У Міністерстві торгівлі США наголосили, що цей перелік не є вичерпним і може бути розширений.
…

Сенат США 21 грудня схвалив Акт про демократію, права людини та суверенітет Білорусі.

Новий закон розширює повноваження президента США щодо запровадження нових санкцій, у тому числі у зв’язку з «суперечливими президентськими виборами в Білорусі 2020 року та подальшими репресіями уряду».

Законопроєкт був внесений конгресменом Крісом Смітом, який був одним із авторів аналогічних документів у 2004, 2006 та 2011 роках.

«Президент може накласти візові санкції на будь-якого іноземця, який є членом ЦВК Білорусі або брав участь у маніпуляціях з президентськими виборами 9 серпня 2020 року, є урядовцем, відповідальним за репресії проти незалежних ЗМІ; посадовою особою Союзної держави (Росії та Білорусі – ред.) або російською фізичною особою, яка брала активну участь у репресіях проти преси або порушеннях прав людини, пов’язаних із політичними репресіями в Білорусі», – йдеться в пояснювальній записці.

Оновлений Акт про демократію для Білорусі також містить такі положення:

• закликає до нових президентських виборів;

• визнає Координаційну раду, створену з ініціативи екскандидатки в президенти Світлани Тихановської, законною установою для ведення діалогу щодо мирної передачі влади;

• закликає звільнити всіх політичних в’язнів;

• підтримує прагнення білоруського народу до свободи віросповідання;

• надає допомогу в просуванні демократії та підтримку білоруського громадянського суспільства;

• однозначно заявляє про політику США у справі «невизнання включення Білорусі до складу «Союзної держави» з Росією»;

• закликає до розробки стратегії США щодо розвитку телерадіомовлення, свободи Інтернету та доступу до інформації;

• надає підтримку білоруським ЗМІ та ІТ-сектору.

Документ набере чинності після підписання президентом США.

Щоденні акції протесту розпочалися в Білорусі після президентських виборів 9 серпня, переможцем був оголошений Олександр Лукашенко, що обирався на шостий термін поспіль. Протестувальники вимагають відставки Лукашенка і перевиборів, звинувачуючи владу в безпрецедентних фальсифікаціях і в жорстокості щодо учасників мітингів. Щонайменше п’ять людей під час придушення протестів загинули. За даними правозахисників, дотепер близько 30 тисяч білорусів зазнали репресій.

Країни ЄС, Україна та США не визнають легітимності виборів президента Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення мирних протестів, і зокрема, вбивство демонстранта Романа Бондаренка. Проти багатьох білоруських чиновників запроваджені санкції.

Натомість Росія білоруські вибори визнала і обіцяє в разі ескалації конфлікту надати Лукашенкові допомогу, включно із силовою.

 
…

Росія відправила до Центральноафриканської Республіки кількасот військових і важку техніку в рамках двосторонньої угоди, пише французьке видання Le Figaro з посиланням на представника уряду ЦАР Анжа Максима Казагі.

Казагі не назвав точне число військових, дату їхнього прибуття та місце перебування, а представники Міноборони Росії не підтвердили, що до африканської країни надіслані військові з регулярних частин.

Співрозмовник Бі-Бі-Сі, близький до місії ООН у ЦАР на умовах анонімності розповів, що російські військові прибули до столиці країни Бангі вранці 20 грудня літаком. Він не зміг точно оцінити їхню чисельність, але зазначив, що росіян у столиці зараз значно більше, ніж зазвичай. За його словами, розквартировані вони в палаці імператора Бокасса за 30 кілометрів від Бангі. Представники російських приватних компаній уже давно охороняють президента ЦАР Фостен-Арканжа Туадеру, а військові радники з Росії навчають військовослужбовців ЦАР.

Le Figaro пов’язує приїзд росіян із загостренням ситуації в ЦАР. Речник президента Росії Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив журналістам, що Москва уважно відстежує інформацію про ситуацію в країні і вважає її приводом для серйозної стурбованості.

Протистояння між чинним урядом, підтримуваним миротворцями ООН, і повстанцями триває в ЦАР з 2012 року. 19 грудня уряд ЦАР звинуватив колишнього президента Франсуа Бозізе, що він рушив у бік Бангі з повстанськими збройними силами за тиждень до виборів. Партія Бозізе спростувала повідомлення про будь-які спроби державного перевороту. Однак, за даними BBC, в останні дні заколотникам вдалося зайняти кілька населених пунктів неподалік від столиці і взяти під контроль дороги, що ведуть до Бангі.

Миротворці заявили, що наступ на Бангі вдалося зупинити, і вони намагаються не допустити взяття столиці в кільце.

Президентські вибори в ЦАР призначені на 27 грудня, одночасно з ними відбудуться парламентські вибори.

Розслідувачі Conflict Intelligence Team у 2018 році публікували матеріал про присутність так званої «приватної військової компанії Вагнера» в ЦАР і в сусідньому Судані. Агентство Africa Intelligence 18 липня писало, що Росія домовилася з ЦАР про розробку родовища золота і що з боку Росії в проєкті бере участь компанія Lobaye Invest, заснована, за даними видання, іншою компанією, «М-Інвест». Видання The Bell пов’язувало «М-Інвест» із наближеним до Путіна бізнесменом Євгеном Пригожиним.

Про зв’язки Пригожина з ЦАР говорили після вбивства в цій країні російського військового журналіста Орхана Джемаля, оператора Кирила Радченка та режисера Олександра Расторгуєва. Вони перебували в ЦАР за завданням «Центру керування розслідуваннями» Михайла Ходорковського і знімали фільм про діяльність «вагнерівцев» у цій країні.

Сам Пригожин заперечує, що має інтерес до економічних або цивільних проєктів у ЦАР.

 
…

Співробітниця створеного опозиційним російським політиком Олексієм Навальним «Фонду боротьби з корупцією» Любов Соболь увечері 21 грудня була затримана в Москві біля будинку, в якому, як стверджується, живе співробітник ФСБ Костянтин Кудрявцев. Цей чоловік, як стверджує Олексій Навальний, був одним із учасників операції з отруєння політика.

Соболь вела пряму трансляцію в твітері і зняла своє затримання, а згодом продовжувала трансляцію з автозаку. Затримання знімали також журналісти, які прибули на місце і, як і Соболь, намагалися поспілкуватися з Кудрявцевим.

Поліцейські під час затримання сказали Любові Соболь, що на неї надійшла заява від одного з мешканців. Названа адреса збігається з імовірною адресою Кудрявцева.

Любов Соболь приїхала до будинку, де, як стверджується, живе співробітник ФСБ, після того, як удень 21 грудня Навальний опублікував запис своєї розмови з, як він стверджує, Кудрявцевим. Співрозмовник фактично зізнався в тому, що на Навального було скоєно замах, і розповів подробиці. Навальний у цій розмові називався помічником секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева.

У розмові з Олексієм Навальним людина, ідентифікована ним як співробітник ФСБ Костянтин Кудрявцев, пояснила, що політик помер би, якби не швидка посадка в Омську і не введений йому лікарями швидкої допомоги атропін: «Якщо б там трохи довше, то, можливо, все закінчилося по-іншому… збіг обставин». Співрозмовник Навального також розповів, що отруйна речовина була нанесена на спідню білизну Навального.

Сам Кудрявцев не був у Томську, коли там 20 серпня був отруєний Навальний. Але раніше він брав участь у стеженні за ним, а також літав до Омська вже після того, як Навального відправили на лікування до Берліна, стверджують розслідувачі. Раніше The Insider і Bellingcat писали, що Кудрявцев, фахівець із хімзахисту, спеціально літав до Омська, оскільки знав, як усувати сліди отрути.

 
…

Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) у понеділок рекомендувало затвердити вакцину проти коронавірусу, розроблену американським фармацевтичним гігантом Pfizer та німецьким BioNTech, для використання у 27 країнах-членах ЄС.

Очікується, що Єврокомісія офіційно підпише рекомендацію EMA пізніше 21 грудня, а кампанії з вакцинації можуть розпочатися в деяких країнах ЄС вже до кінця року.

Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала схвалення вакцини Європейським агентством з лікарських засобів «вирішальним моментом у наших зусиллях щодо доставки безпечних та ефективних вакцин європейцям».

За повідомленнями, вже після Різдва вакцинацію у числі перших можуть розпочати Німеччина, Франція, Австрія та Італія.

Вакцина Pfizer стала першою зареєстрованою в ЄС вакциною від COVID-19. У Великобританії і США препарат був схвалений до масового застосування трохи раніше. У США схвалена також вакцина корпорації Moderna.

Повідомлення про початок масової вакцинації в ЄС збіглося з різким зростанням числа інфікованих коронавірусом у Великій Британії, де зафіксували новий штам.
…

У Німеччині ультраправого бойовика засудили до довічного ув’язнення за напад на синагогу у місті Галле у 2019 році.

Суд у Маґдебурзі 21 грудня визнав 28-річного Стефана Балліета «серйозно винним» у злочині, тобто йому фактично буде заборонено просити про дострокове звільнення через 15 років – це максимальне покарання, передбачене законодавством Німеччини.

Балліет зізнався у спробі проникнути у синагогу, де десятки віруючих святкували Йом Кіпур 9 жовтня 2019 року. Не змігши зламати важкі замкнені двері, нападник убив жінку і чоловіка у шашличній, розташованій поблизу.

Цей напад став одним з найсерйозніших антисемітських нападів у Німеччині з часів Другої світової війни.

За час судового розгляду, який тривав 5 місяців, Балліет не висловлював даль з приводу тих, хто став мішенню його нападу, а також заперечував Голокост.

Злочини проти євреїв та іудаїзму в останні роки в Німеччині неухильно зростають.

Терористичні атаки ультраправих, зокрема вбивство політика-біженця Вальтера Любке у його будинку у червні 2019 року і вбивство у західному місті Ханау дев’яти осіб мігрантської походження в лютому, шокували країну і спонукали владу Німеччини пообіцяти посилити заходи проти ультраправого екстремізму.
…

Міністерство охорони здоров’я Білорусі зареєструвало російську вакцину «Спутнік V». Про це повідомили у відомстві.

«Згідно з домовленістю між главами двох держав, ми стали першою країною, яка взяла участь у клінічних випробуваннях вакцини «Спутнік V». Сьогодні ми можемо офіційно заявити, що, згідно із наявними на сьогоднішній день даними, вакцина є безпечною та ефективною, серйозних або непередбачених побічних ефектів не виявлено», – заявив міністр охорони здоров’я Дмитро Піневич.

Він додав, що за результатами процедури державної реєстрації вакцина може бути дозволена для продажу та медичного використання в Білорусі.

Раніше в Білорусі проводили клінічні випробування вакцини на 100 добровольцях.

Минулої доби в Білорусі за офіційними даними виявили 1893 нових випадків захворювання на COVID-19, померли вісім людей, одужали – 1 295. За весь час понад 175 тисяч людей захворіли, 1 333 померли, майже 153 тисячі одужали.
…

У понеділок, 21 грудня, Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) розгляне питання схвалення до використання вакцини проти коронавірусу, розробленої компаніями Pfizer та BioNTech.

У разі схвалення вакцини регулятором, 27 країн-членів ЄС зможуть почати вакцинацію населення ще до кінця року. Очікується, що на схвалення вакцини Європейською комісією знадобиться ще декілька днів.

Спочатку засідання з цього приводу EMA планувало на 28 грудня, однак під тиском країн-членів змінила дату, адже кампанії з вакцинації препаратом Pfizer / BioNTech вже почалися у Великій Британії, США, Канаді та низці інших країн. 19 грудня використання цієї вакцини дозволили у Швейцарії.

Очікується також, що 6 січня EMA схвалить американську вакцину компанії Moderna.

Згідно з наданою компаніями інформацією, вакцина Pfizer / BioNTech виявилася ефективною на 95 відсотків під час останніх клінічних випробувань. Вакцина Moderna, розроблена за аналогічною технологією, виявилася ефективною на 94 відсотки.

Обидві вакцини вимагають введення двох доз з інтервалом в декілька тижнів.

У світі, за даними Університету Джонса Гопкінса, станом на 21 грудня, виявили майже 77 мільйонів інфікованих коронавірусом, померли майже 1,7 мільйона людей, одужали понад 43 мільйони.
…