Саміт країн «Групи семи» наступного року проведуть на курорті Trump Doral, який належить президенту США  Дональду Трампу. Про це повідомив голова апарату Білого дому Мік Малвейні, інформує «Голос Америки».

Коментуючи відповідне рішення Білого дому, Малвейні зазначив, що президент США не отримає вигоди від проведення саміту, а ціна послуг дорівнюватиме собівартості. За словами Малвейні, ідея проведення саміту G7 у Trump Doral належить саме президенту США.

Малвейні також заявив, що спеціальна комісія розглядала і інші місця, але ця власність ідеально підходить для завдання і дозволяє заощадити «мільйони».

За інформацією американських журналістів, інспекції штату Флорида протягом останніх років виявляли численні порушення у Trump Doral.

Попередній саміт «Групи семи» відбувся у французькому Біаріцці. На саміт у США Трамп планував запросити у якості гостя президента Росії Володимира Путіна
…

Президент США Дональд Трамп у своєму листі 9 жовтня, у день початку турецької воєнної операції в Сирії, закликав президента Туреччини Реджепа Тайїпа Ердогана «не бути дурнем». 16 жовтня документ оприлюднили засоби масової інформації, згодом Білий дім підтвердив справжність листа.

«Давайте будемо мати гарну угоду! Ви не хочете нести відповідальність за вбивство тисяч людей, а я не хочу відповідати за знищення турецької економіки – але я буду. Я вже дав вам невеликий приклад у ситуації з пастором [Ендрю] Брансоном (Трамп запровадив санкції проти Анкари у відповідь на арешт пастора – ред.)», – пише Трамп.

Він додав, що курдський генерал Мазлум Абді готовий до переговорів з Ердоганом. За словами Трампа, генерал готовий піти на безпрецедентні поступки.

«Історія буде на вас прихильно дивитися, якщо ви зробите все правильно та гуманно. Вона буде завжди дивитися на вас, як на диявола, якщо добрих справ не відбудеться. Не будьте жорстким хлопцем. Не будьте дурнем!» – написав Трамп.

Наземному наступові Туреччини, який розпочався 9 жовтня, передували авіанальоти та артилерійський обстріл території, яку утримують курдські сили.​

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що наступ має на меті створити «зону безпеки», а його ціль – «курдські бойовики» і члени угруповання «Ісламська держава» на півночі Сирії. Анкара вважає курдських бійців «терористами».​

Згідно з позицією Туреччини, у такій зоні змогли б знайти притулок до двох мільйонів сирійських біженців з тих 3,6 мільйона, які мешкають у цій країні.

Перед цим сили США почали виведення військ із районів, розташованих уздовж сирійського кордону з Туреччиною. Вашингтон оголосив, що буде триматися осторонь планованої турецької операції проти курдських сил в північно-східній Сирії.
…

Лідери 28 країн – членів Європейського союзу збираються 17 жовтня на дводенний саміт у Брюсселі, темами якого стануть, зокрема, питання «Брекзиту», операція Туреччини на північному сході Сирії і розширення блоку.

Напередодні саміту лідери Франції й Німеччини провели переговори, щоб узгодити спільні позиції з низки питань: від «Брекзиту» до ситуації в Сирії.

Переговори президента Франції Емманюеля Макрона і канцлера Німеччини Анґели Меркель відбулися в рамках спільної міністерської зустрічі в південно-західному французькому місті Тулуза.

Меркель заявила, що хотіла б приїхати до Брюсселя з Макроном із «наскільки це можливо спільними позиціями».
…

35 людей загинули, ще четверо поранені внаслідок ДТП у Саудівській Аравії.

Як повідомляє державне агентство SPA, трагедія сталася 16 жовтня поблизу Медини: зіткнулися автобус і вантажівка.

За повідомленням, загиблі і постраждалі – паломники з арабських й азійських країн.

Поранених доправили до лікарні. Причину ДТП наразі не повідомляють.

Місцеві ЗМІ опублікували фото автобуса, охопленого вогнем.

 
…

У ході нічних протестів у Кааталонії й сутичок протестувальників із поліцією постраждали понад 70 людей. Міністерство внутрішніх справ Іспанії повідомило про затримання 51 активіста.

16 жовтня протестувальники продовжили так звані «марші за свободу».

За даними видання El Pais, всього в протестах брали участь десятки тисяч людей, близько 40 тисяч тисяч – у Барселоні. Також мітингувальники вийшли на вулиці Жирони, Таррагони, Льєйди і Сабаделя. У деяких містах протестувальники підпалювали сміттєві баки і перекидали загородження.

У Таррагоні близько 500 протестувальників закидали адміністративну будівлю кульками з фарбою. Поліцейські стріляли у них небойовими кулями, повідомляє газета EL Mundo.

В.о. голови уряду Іспанії Педро Санчес висловив рішучий осуд насильства і заворушень на акціях протесту.

Як заявила офіційний представник уряду Каталонії Мерічель Будо, уряд цього іспанського регіону вважає рух прихильників незалежності «миролюбним». Однак вона підкреслила, що «є групи організованих осіб, які завдають шкоди іміджу руху».

Раніше протестувальники заблокували дорогу до аеропорту «Ель-Прат», через що були скасовані десятки рейсів. Люди були змушені добиратися до терміналів пішки.

Прихильники незалежності Каталонії мають намір продовжити акції протесту.

Читайте також: Затишшя перед бурею: чого чекати від протестів у Каталонії

Протести почалися після того, як 14 жовтня Верховний суд Іспанії виніс вироки каталонським політикам у зв’язку з їхньою роллю в організації референдуму про незалежність регіону в жовтні 2017 року.

Дев’ять каталонських політиків були визнані винними в підбурюванні до заколоту і отримали тюремні терміни – від 9 до 13 років позбавлення волі. Суд також видав європейський ордер на арешт колишнього глави каталонської адміністрації Карлеса Пучдемона, який живе в еміграції.

Референдум про незалежність пройшов у Каталонії в жовтні 2017 року всупереч забороні іспанської влади. За незалежність регіону проголосувало більше ніж 90% каталонців, проти – близько 8%.

Мадрид вважає голосування незаконним і не визнає його результати. Після того, як каталонський парламент спробував їх затвердити, іспанська влада запровадила пряму управління в Каталонії. Після дострокових виборів автономні права Каталонії були відновлені.

10 листопада в Іспанії пройдуть чергові дострокові парламентські вибори. Вони стануть четвертими в країні за чотири роки.
…

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин піднявся верхи на білому коні на священний вулкан Пекту, повідомили державні медіа КНДР.

Радник Кіма запевняють, що лідер Північної Кореї планує «велику операцію». Втім, подробиці цієї операції північнокорейські ЗМІ не повідомляють.

Раніше Кім відвідував Пекту перед важливими рішеннями. Наприклад, у 2013 році – перед стратою свого дядька, у 2017 – перед запуском найбільшої північнокорейської міжконтинентальної балістичної ракети, у 2018 – перед переговорами із Південною Кореєю та Сполученими Штатами.

Фотографії з’явилися через кілька днів після перших за більш ніж сім місяців переговорів КНДР зі США про денуклеаризацію.

У лютому 2019 року у В’єтнамі під час своїх других переговорів із президентом США Дональдом Трампом Кім Чен Ин вимагав скасування деяких найбільш болючих санкцій в обмін на демонтаж головного північнокорейського ядерного комплексу. Трамп відмовився від пропозиції, і саміт завершився без підписання угод.
…

Джуліані передали матеріали зі свідченнями колишнього генпрокурора України Шокіна
…

Другий референдум про незалежність Шотландії має відбутися у 2020 році. Про це заявила перший міністр Шотландії Нікола Стерджес 15 жовтня, повідомляє ВВС.

Вона додала, що має намір просити уряд Сполученого королівства дати офіційну згоду на проведення референдуму. За словами Стерджес, британський уряд «не має права» блокувати запит Шотландії.

Перший міністр наголосила, що референдум має бути законним, щоб його результат визнали на міжнародному рівні.

Шотландці в 2014 році на референдумі виступили проти незалежності від Сполученого Королівства. «Ні» незалежності сказали 55,3% громадян, тоді як «за» висловилися – 44,7%. Одним з головних меседжів британського уряду тоді було нагадування, що Шотландія втратить членство у Євросоюзі і буде змушена проходити процедуру вступу з початку.

Прихильники нового плебісциту заявляють, що британський референдум 2016 року щодо Brexit засвідчив необхідність проведення ще одного референдуму про незалежність. 62% шотландців проголосували тоді за збереження членства в ЄС.

Шотландія є частиною Сполученого Королівства понад 300 років.
…

Європейський союз дав Великобританії час до кінця вівторка, 15 жовтня, щоб завершити роботe над угодою про Brexit. Текст угоди представлять на схвалення учасникам саміту ЄС цього тижня.

Як повідомляє Reuters, в Брюсселі допускають відстрочку дати Brexit, призначеного на 31 жовтня. Провал переговорів також розглядається як один з можливих варіантів розвитку подій.

У той час як наближається крайній термін для розгляду угоди, президент Франції Еммануель Макрон розмовляв з британським прем’єром Борисом Джонсоном, главою делегації ЄС на переговорах щодо Brexit Мішелем Барньє і повідомив лідерів інших 27 держав ЄС про стан справ. Технічні переговори для забезпечення ухвалення угоди тривають.

Головним каменем спотикання залишається кордон між Ірландією, членом ЄС, і Північною Ірландією, яка є частиною Сполученого королівства. Проблема полягає в тому, що створення прикордонної інфраструктури може підірвати мирну угоду 1998 року, що завершила конфлікт, який тривав десятиліттями, зазначає агентство Reuters.

Мішель Барньє заявив, що при всіх труднощах, з якими довелося зіткнутися під час підготовки угоди, її ухвалення до кінця поточного тижня ще можливе.

Прем’єр-міністр Великої Британії Боріс Джонсон неодноразово заявляв, що, якщо угоди про Brexit досягти не вдасться, Британія залишить ЄС 31 жовтня без угоди. Тим часом, парламент нещодавно ухвалив закон, який наказує Джонсону в разі відсутності угоди просити ЄС про відстрочку. Британська опозиція побоюється, що прем’єр знайде спосіб обійти цей закон.
…

Президент Румунії Клаус Йоганніс призначив лідера правоцентристської Націонал-ліберальної партії (НЛП) Людовика Орбана прем’єр-міністром країни. Тепер у Орбана є 10 днів, щоб сформувати кабінет міністрів і заручитися підтримкою парламенту.

Прихід нового уряду став можливим після того, як очолюваний лівою соціал-демократичною партією кабінет розпався минулого тижня після втрати вотуму довіри.

НЛП потребуватиме підтримки багатьох опозиційних партій, які повалили уряд соціал-демократів.

Людовик Орбан серед своїх пріоритетів назвав вирішення проблеми «макроекономічного дисбалансу» в країні і акцент на інвестиціях у транспорт, охорону здоров’я та освіту.

56-річний колишній міністр транспорту також пообіцяв забезпечити незалежність судової влади та забезпечити професійність свого уряду.

Президент Румунії Клаус Йоганніс серед завдань уряду на найближче майбутнє назвав організацію президентських виборів, перший тур яких призначений на 10 листопада, і складання бюджету на 2020 рік.
…

Сирійські урядові війська почали прибувати до позицій на півночі країни після того як Дамаск погодився допомогти курдському ополченню проти турецького вторгення.

Як повідомляє сирійське державне медіа, на захід від ріки Євфрат сирійська армія увійшла в місто Манбідж, яке входить до «безпекової зони», яку хоче створити Анкара уздовж кордону, ділянки якого контролюють курдські війська.

Сирійська армія також дісталася міст Тель-Тамер та Айн-Ісса на схід від ріки, які лежать на стратегічному шляху, який веде до кордони з Туреччиною.

Курдський політик Альдар Кселіль заявив, що угода з Асадом була «надзвичайним заходом», спрямованим на блокування турецького наступу.

«Після того, як американці залишили цей регіон і дали зелене світло турецькому нападу, ми були змушені розглянути інший варіант», – заявив представник керівництва курдів Бадран Джия Курд.

Він додав, що політичні аспекти угоди наразі не обговорювалися.

Наземному наступові Туреччини, який розпочався 9 жовтня, передували авіанальоти та артилерійський обстріл території, яку утримують курдські сили.​

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган заявив, що наступ має на меті створити «зону безпеки», а його ціль – «курдські бойовики» і члени угруповання «Ісламська держава» на півночі Сирії. Анкара вважає курдських бійців «терористами».​

Читайте також: США: Спікерка Палати представників підтримує санкції проти Туреччини за дії в Сирії – сенатор

Згідно з позицією Туреччини, у такій зоні змогли б знайти притулок до двох мільйонів сирійських біженців з тих 3,6 мільйонів, які мешкають у цій країні.

Перед цим сили США почали виведення військ із районів, розташованих уздовж сирійського кордону з Туреччиною, через кілька годин після того, як Вашингтон оголосив, що буде триматися осторонь планованої турецької операції проти курдських сил в північно-східній Сирії.

За даними ООН, понад 130 тисяч людей були змушені залишити свої помешкання через бої навколо міст Рас-аль-Айн і Тель-Аб’яд на північному сході Сирії, де Туреччина почала наступ на сили місцевих курдів
…

Міністерство оборони Росії заявляє про намір провести випробування своїх стратегічних ракетних військ в ході триденних навчань «Грім-2019». 

Навчання, які триватимуть з 15 по 17 жовтня, передбачають запуск балістичних та крилатих ракет з землі, моря та повітря.

Очікується, що участь у навчаннях візьме 12 тисяч війскових, а також кораблі, підводні човні та винищувачі.

Згідно з заявою російського Міноборони, метою навчань є перевірити готовність структури управління Росії та того, наскільки ефективно виконуються накази.

Читайте також: США: вибух у російському Сєвєродвінську стався при спробі підняти ракету «Буревісник»

Виконувач обов’язків голови департаменту Міністерства оборони Росії з міжнародної військової співпраці Євгеній Ільін заявив, що прийдешні випробування носять «суто оборонний» характер. 

Він також повідомив, що навчання передбачають 16 тестових запусків крилатих та балістичних ракет, в тому числі міжконтинентальних балістичних ракет «Ярс» та «Синява».

За словами Ільіна, навчання охоплять води Баренцового, Балтійського, Чорного, Каспійського та Охотського морів.

Навчання пройдуть на тлі припинення дії угод, які стримували розвиток наступального озброєння (СНО-3, чинність збігає на початку 2021 року) та ракет середньої і малої дальності (ДРСМД, з якого Росія та США вже вийшли).
…

Московський міський суд у Росії залишив без змін вирок активісту Костянтину Котому, засудженому до чотирьох років позбавлення волі за звинуваченням у неодноразовому порушенні правил проведення мітингів.​

Апеляційну скаргу на вирок підтримували 12 адвокатів. До суду прийшли кілька десятків людей, аби підтримати громадського активіста. Однак до зали засідання допустили не всіх. Більшість спостерігала за розглядом справи з кімнати з відеотрансляцією. Котова також не привезли до суду зі слідчого ізолятора, тож він брав участь у засіданні відеозв’язком.

Суд залишив без змін висновки попередньої судової інстанції, згідно з якими активіст засуджений до чотирьох років колонії за неодноразове порушення правил проведення мітингів.

13 жовтня у Москві пройшли пікети на підтримку активіста, кількох людей затримали.

Костянтин Котов – 34-річний московський опозиційний активіст, який виходив з одиничними пікетами проти політичних репресій і поліцейського свавілля. Він також допомагав захопленим російськими силовиками українським морякам і вимагав обміну утримуваними особами між Росією й Україною.

З березня по серпень активіста неодноразово затримувала російська поліція. Востаннє його затримали 10 серпня в центрі Москви під час акції на підтримку опозиційних кандидатів у депутати Московської міської думи. За версією звинувачення, підсудний брав участь у ній, тримаючи в руках плакат, скандуючи гасла і роздаючи інтерв’ю.

Радіо Свобода публікувало кадри, на яких видно, що в цей день Котов тільки встиг вийти з метро, як відразу ж був схоплений поліцією. Суд не став розглядати відео затримання Котова і не долучив його до справи.

Стаття про неодноразове порушення правил проведення акцій протесту з’явилася в Кримінальному кодексі Росії в 2014 році. Першим засудженим за цією статтею став у грудні 2015 року активіст Ільдар Дадін. Вирок був скасований Верховним судом, Конституційний суд Росії роз’яснив, що застосовувати статтю про неодноразові порушення можна тільки в разі, якщо вони не були формальними і порушували права громадян.

Прокуратура у відповідь на апеляційну скаргу адвокатів Котова заявила, що вирок не суперечить постанові Конституційного суду Росії. У відомстві назвали «реальною загрозою» те, що під час акцій московський активіст нібито порушував правила дорожнього руху і блокував прохід громадян до визначних пам’яток міста.

Правозахисний центр «Меморіал» визнав Котова політичним в’язнем.
…

На Площі Вацлава Гавела поблизу Народного театру мешканцям столиці Чехії показали документальний перформанс про життя в Криму після початку російської окупації «Трава пробиває землю».

Поставили його кримська режисерка Галина Джикаєва та драматурги Ден і Яна Гуменні.

За їхніми словами, в основі проєкту лежить сучасна кримськотатарська поезія, звіт організацій «КримSOS» та Amnesty International про тортури та порушення прав людини у Криму та в зоні конфлікту на сході України, доповідь Управління верховного комісара ООН з прав людини, а також розповіді переселенців. 

«Ми зробили таку перформативну акцію, де залучені сучасні аудіоінструменти, тіло перформера і, власне, матеріальні речі, які дійсно автентичні. Це, зокрема, і ракушняк, з якого кримські татари будували свої будинки, коли поверталися. Це і справжні камінці з Криму, які мені звідти привозять. Хотілося показати, як на землю любові приходить насильство. Дуже хотілося, аби люди відчули той біль, який зараз відчувають тисячі людей у Криму», — розповіла Радіо Свобода Галина Джикаєва, режисерка київського «PostPlayТеатр».

У перформансі прозвучали вірші кримськотатарських поетес Сеяре Кокча і Аліє Кенжалієвої. Спеціально для цього проєкту композиторки Тетяна Хорошун і Яна Шлябанська разом з електро-акустичним дуетом GUMA створили музичний супровід. 

«Трава пробиває землю» – результат співпраці київського «PostPlayТеатру» та «Кримського дому» у Києві. Організаторами чеської прем’єри стали Посольство України в Чехії та неприбуткова організація People in need.

Театральний виступ відбувся у рамках «Фестивалю демократії». 14 жовтня цей же виступ відбудеться знову у приміщенні експериментального театрального простору NoD у Празі. 

Вперше перформанс показали 23 лютого цього року у «Кримському домі» в Києві. 
…

У резиденції президента Чехії в Ланах 13 жовтня відбулася зустріч глави держави Мілоша Земана з головою уряду Андреєм Бабішем. В зустрічі взяли участь також радники із закордонної політики команди президента.

Серед порушених питань, як зазначив пізніше журналістам глава уряду Андрей Бабіш, мова йшла і про Україну.

«Ми говорили і про Україну. 18 листопада на основі переговорів з президентом Зеленським я лечу в Україну. В Україну лечу з Гавлічком (Карел Гавлічек – міністр промисловості й торгівлі в уряді Чеської Республіки – ред.) з економічною місією. Україна, звісно, для нас є дуже важливою», – наголосив чеський прем’єр.

Вже раніше чеський прем’єр Андрей Бабіш запросив президента України Володимира Зеленського до Праги.

«Я запросив пана президента до Праги, щоб він міг зустрітися в прем’єрами Вишеградської «четвірки»», – написав Андрей Бабіш у своїму твітері після зустрічі з Володимиом Зеленським в Нью Йорку.

Востаннє чеський прем’єр (тоді цю посаду займав Мірек Тополанек) був із візитом в Україні у 2008 році.
…