Суд в Іспанії видав ордери на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади регіональної влади Каталонії, автономного регіону на північному сході Іспанії.

Преса в Іспанії повідомляє, що суддя видала не тільки європейський ордер на арешт і затримання з метою взяття під варту Пучдемона, якого просили прокурори і який стосується країн Європейського союзу, а й міжнародний ордер, який спрямують і до інших країн світу.

Такі самі ордери видані і на ще чотирьох так само усунених із посад членів регіонального уряду Каталонії, що, як і Пучдемон, нині переховуються від іспанського правосуддя в Бельгії.

У цих документах суддя також виключила можливість допиту цих осіб через відеоконференцію, як пропонував раніше Пучдемон.

Бельгійський адвокат Пучдемона заявляв про видачу європейського ордера щодо його клієнта ще ввечері 2 листопада, але, ймовірно, йдеться про непорозуміння. Ордери, які опублікувала преса в Іспанії, датовані 3 листопада.

Сам Пучдемон в інтерв’ю, яке оприлюднили на телебаченні в Бельгії раніше 3 листопада, заявив, що готовий узяти участь у призначених на 21 грудня дострокових виборів парламенту регіону. Але, заявив він, перебуваючи в Бельгії, він має намір вести кампанію дистанційно, «з будь-якого місця», не повертаючись до Іспанії.

Як сказав Пучдемон, він готовий до дискусії з центральною владою в Мадриді. При цьому, за його словами, він також готовий постати перед «справжнім правосуддям», але не перед іспанським, яке він вважає політизованим.

2 листопада прокурори в Іспанії подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона і ще чотирьох членів його усуненої влади, які не з’явилися до суду в Мадриді. Водночас суд в Іспанії ухвалив узяти під арешт на час розслідування дев’ять усунених чи колишніх членів регіональної влади Каталонії, які прийшли за викликами на допит до суду в Мадриді. Один із них, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, зможе вийти на волю під заставу у 50 тисяч євро, інші вісім арештовані без можливості застави.

Пучдемона й інших членів усуненої влади Каталонії звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту, перевищенні повноважень, непокорі владі і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебуває в Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявляв 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

Головний прокурор Міжнародного кримінального суду заявила, що проситиме схвалити відкриття офіційного розслідування звинувачень щодо воєнних злочинів в Афганістані, яке може стосуватися і військ США.

Як заявила головний прокурор Фату Бенсуда, є достатні підстави вважати, що в перебігу воєнного конфлікту в Афганістані були скоєні воєнні злочини і злочини проти людяності.

Як мовиться в її заяві, «в належний час» вона звернеться до суддів Міжнародного кримінального суду з проханням дозволити це розслідування, бо дійшла висновку, що всі юридичні критерії для цього досягнені.

У цій заяві не згадано, яких саме учасників конфлікту може стосуватися розслідування.

Минулого року Фату Бенсуда подала звіт, у якому йшлося, зокрема, про те, що є попередні підстави вважати: війська США могли скоїти воєнні злочини в Афганістані і на таємних місцях утримання Центрального розвідувального управління США в інших країнах протягом 2003–2004 років. Також у тому звіті були згадані і звинувачення щодо можливих воєнних злочинів із боку урядових сил Афганістану та ісламістського угруповання «Талібан».

Вашингтон уже відкидав такий очікуваний крок головного прокурора МКС і заявляв, що будь-яке розслідування дій військ США на предмет воєнних злочинів в Афганістані було б «небажаним і недоречним».

США не ратифікували Римський статут, головний документ про діяльність Міжнародного кримінального суду, саме через імовірність, що він колись розглядатиме можливі злочини американських військових, і відтак Вашингтон не зобов’язаний зважати на дії цього суду.
…

Усунений із посади президента регіональної влади Каталонії, регіону на північному сході Іспанії, Карлес Пучдемон заявив, що готовий узяти участь у призначених на 21 грудня дострокових виборів парламенту регіону.

Але, заявив він, перебуваючи в Бельгії, він має намір вести кампанію дистанційно, «з будь-якого місця», не повертаючись до Іспанії.

Як сказав Пучдемон в інтерв’ю на телебаченні в Бельгії, він готовий до дискусії з центральною владою в Мадриді.

При цьому, за його словами, він також готовий постати перед «справжнім правосуддям», але не перед іспанським, яке він вважає політизованим.

2 листопада прокурори в Іспанії подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади президента влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, і ще чотирьох членів його усуненої влади. Всі п’ятеро не з’явилися до суду в Мадриді і перебувають у Бельгії.

Водночас суд в Іспанії ухвалив узяти під арешт на час розслідування дев’ять усунених чи колишніх членів регіональної влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, які прийшли за викликами на допит до суду в Мадриді. Один із них, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, зможе вийти на волю під заставу у 50 тисяч євро, інші вісім арештовані без можливості застави.

Наразі нікому з 14 членів усуненої влади Каталонії офіційних обвинувачень не оголошували. Загалом їх звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебуває в Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявив 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

Голова тамбовського штабу російського опозиціонера Олексія Навального оголосила голодування в слідчому ізоляторі. Діана Рудакова засуджена до семи діб адміністративного арешту за статтею про порушення правил проведення публічних заходів. Про це повідомили її соратники.

Крім Рудакової, в Тамбові цього тижня були заарештовані ще троє прихильників Навального. Зокрема, двом помічникам координатора був призначений арешт на 25 і 20 діб. Приводом для їх переслідування стала агітаційна акція, що відбулася в серпні.

Олексій Навальний назвав арешти активістів «свавіллям». Опозиціонер має намір брати участь у президентських виборах у Росії в 2018 році. Його штаби діють у 80 російських містах. Прихильники Навального по всій країні повідомляють про тиск з боку влади, а також загрози і напади.
…

США і Росія внесли до Ради безпеки ООН 2 листопада два конкурентні проекти резолюції про продовження терміну повноважень спільної місії Організації із заборони хімічної зброї й ООН з розслідування хімічних атак у Сирії.

Документи передбачають продовження мандата слідчої комісії на різні терміни: американський – на два роки з моменту ухвалення резолюції, російський – на півроку.

Чинний мандат місії закінчується 17 листопада.

Крім того, проект США пропонує висловити занепокоєння результатами роботи місії, так званого Спільного механізму розслідувань. Останній звіт місії, зокрема, довів вину урядових збройних сил Сирії в хімічній атаці в сирійському місті Хан-Шейхуні 4 квітня, внаслідок якої загинули майже 90 мирних мешканців.

Натомість російський проект містить критику роботи місії і сумніви в її висновках і пропонує вимагати змін у цій роботі, зокрема, обов’язкового внесення до звітів тверджень уряду Сирії.

Напередодні Росія відкинула заклик США не блокувати в ООН міжнародне розслідування щодо застосування хімічної зброї в Сирії.

Як повідомили в Міністерстві закордонних справ Росії, міністр Сергій Лавров у перебігу телефонної розмови з державним секретарем США Рексом Тіллерсоном «наголосив на неприпустимості політизації» Спільного механізму розслідування ООН і Організації за заборону хімічної зброї. 2 листопада низка російських посадовців виступила з новою критикою останнього дослідження Спільного механізму.

У США ввечері 1 листопада заявили, що «намагання Росії підірвати роботу Спільного механізму і ліквідувати його засвідчує бездушну неповагу до страждань і смертей, спричинених використанням хімічної зброї, і повну відсутність поваги до міжнародних норм».

«США благають Раду безпеки ООН поновити мандат Спільного механізму, щоб ми могли продовжити визначати призвідців цих жахливих атак і дати чіткий сигнал, що не потерпимо використання хімічної зброї», – заявили в Білому домі.

24 жовтня Росія заблокувала в Раді безпеки ООН проект резолюції про продовження мандата місії ООН і Організації за заборону хімічної зброї. США у відповідь звинуватили Москву в підриві роботи місії і неповазі до загибелі людей.

Режим Башара Асада відкидає звинувачення ООН в неодноразовому застосуванні хімічної зброї в ході сирійського конфлікту.

Всього, за даними експертів, хімічна зброя застосовувалося в Сирії за останні шість років понад 30 разів, і у значній більшості випадків саме урядовими силами.
…

Ведуча російської радіостанції «Ехо Москви» Тетяна Фельгенгауер виписана з лікарні, повідомляють її колеги.

«У НДІ імені Скліфосовського вона перебувала з 23 жовтня. Цього дня на нашу колегу в редакції було скоєно напад», – повідомляє «Ехо Москви».

48-річний громадянин Ізраїлю та Росії Борис Гриц був затриманий після того, як завдав Тетяні Фельгенгауер удар ножем в шию. Чоловікові висунуті обвинувачення в замаху на вбивство. Він перебуває під арештом.
…

Суд в Іспанії ухвалив узяти під арешт на час розслідування дев’ять усунених чи колишніх членів регіональної влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, які прийшли за викликами на допит до суду в Мадриді.

Один із них, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, зможе вийти на волю під заставу у 50 тисяч євро, інші вісім арештовані без можливості застави.

Крім того, прокурори подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади президента влади Каталонії, і ще чотирьох членів його усуненої влади, які не з’явилися до суду в Мадриді і, за повідомленнями, перебувають у Бельгії.

Наразі нікому з 14 членів усуненої влади Каталонії офіційних обвинувачень не оголошували. Загалом їх звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебував у Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявив 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида. Це рішення вже взяв до розгляду Конституційний суд Іспанії, щоб вочевидь скасувати його як таке, що суперечить Конституції країни.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

Суд у Македонії засудив 33 особи за звинуваченнями в тероризмі через їхню учать у бою з силовиками 2015 року, внаслідок якого загинули 22 людини.

Сімох із них Кримінальний суд у столиці Скоп’є, що працював за посилених заходів безпеки. засудив до довічного позбавлення волі, решті призначив терміни позбавлення волі від 12 до 40 років.

Іще чотирьох фігурантів справи виправдали.

Усі засуджені не визнали своєї вини, заявивши, що діяли для самооборони.

Підсудними були албанці за національністю з сусіднього Косова, дехто з них був і з самої Македонії.

Бій між ними і македонськими силовиками тривав у травні 2015 року два дні в місті Куманові на півночі країни з етнічно мішаним населенням, що неподалік кордону з Косовом. У тому бою загинули вісім силовиків і 14 бойовиків. Також були поранені близько 40 силовиків.

Ця сутичка стала найбільшим заворушенням у Македонії з часу закінчення збройного заколоту македонських албанців 2001 року, задля врегулювання якого македонська влада надала місцевим албанцям значно ширші права.

Албанці за національністю складають близько чверті населення Македонії, хоча самі вони твердять, що їх понад третина. Нині вони також домагаються піднесення албанської мови до статусу офіційної по всій Македонії.
…

В Іспанії прокурори подали запит на видачу європейського ордера на арешт Карлеса Пучдемона, усуненого з посади президента влади Каталонії, автономного регіону на північному сході країни, і ще чотирьох членів його усуненої влади. Всі п’ятеро не з’явилися до суду в Мадриді і, за повідомленнями, перебувають у Бельгії.

Іще дев’ять усунених чи колишніх членів влади Каталонії з’явилися до суду на допит.

Прокурори попросили суд узяти під арешт вісім із них, а дев’ятого, який сам подав у відставку ще напередодні одностороннього проголошення незалежності Каталонії її регіональним парламентом, залишити на волі під заставу у 50 тисяч євро.

Наразі нікому з 14 членів усуненої влади Каталонії офіційних обвинувачень не оголошували. Загалом їх звинувачують у заколоті, підбурюванні до заколоту і розтраті державних або громадських коштів у зв’язку з їхніми діями навколо референдуму про незалежність Каталонії і подальшого самочинного проголошення цієї незалежності.

Карлес Пучдемон із кількома усуненими з посад членами його колишньої влади Каталонії останніми днями перебував у Бельгії, щоб, за його словами, донести свою позицію щодо незалежності Каталонії у Брюсселі, інституційному центрі Європейського союзу. Вони проігнорували виклики на допити. Як заявив 1 листопада адвокат Пучдемона, той зачекає в Бельгії на те, як буде розгортатися ситуація в Іспанії, перш ніж повертатися, бо нині йому загрожує «висока небезпека» затримання там.

Пучдемон також заявляв у Брюсселі 31 жовтня, що не буде звертатися за політичним притулком до Бельгії, законодавство якої не виключає такої можливості і для громадян країн ЄС.

27 жовтня уряд Іспанії зі згоди Сенату, верхньої палати парламенту країни, ухвалив розпустити регіональний парламент Каталонії і призначити вибори його нового складу на 21 грудня, а також звільнити з посад членів регіональної влади Каталонії і призначити на ці місця вірних Мадридові посадовців.

Таку можливість передбачає стаття 155 Конституції Іспанії щодо регіону країни, який порушує закони. Рішення ухвалили після того, як того ж дня, 27 жовтня, парламент Каталонії проголосував за проголошення незалежності регіону від решти Іспанії, всупереч попередженням Мадрида. Це рішення вже взяв до розгляду Конституційний суд Іспанії, щоб вочевидь скасувати його як таке, що суперечить Конституції країни.

У Барселоні посилалися на результати влаштованого 1 жовтня референдуму в регіоні, який так само був визнаний незаконним у Мадриді і відбувся всупереч забороні. За незалежність Каталонії було понад 90 відсотків його учасників, але явка склала лише 43 відсотки – супротивники незалежності переважно бойкотували референдум як незаконний. При цьому заяв влади Каталонії про незалежність не підтримала жодна країна світу чи міжнародна організація, натомість у світі широко висловилися на підтримку цілісності і єдності Іспанії.
…

У США прокурори офіційно висунули іммігрантові з Узбекистану, який у Нью-Йорку вбив 8 людей, наїжджаючи на них автом, звинувачення, пов’язані з тероризмом.

Серед звинувачень, крім спричинення смерті 8 людей, також насильство, знищення транспортних засобів чи надання матеріальної підтримки екстремістському угрупованню «Ісламська держава».

За словами прокурорів, нападник, Сайфулло Саїпов, був «охоплений ненавистю і перекрученою ідеологією», коли чинив свій напад 21 жовтня. За їхніми даними, він планував цей напад місяцями.

29-річний Саїпов, поранений поліцією при затриманні, був присутній при оголошенні обвинувачень у суді на медичному візку, зі скутими руками і ногами.

Федеральне бюро розслідувань США тим часом оприлюднило оголошення в розшук іще одного іммігранта з Узбекистану, 32-річного чоловіка, ім’я якого наводять як Мухаммадзоїр Кадіров. Наразі не ясно, чи пов’язане це з нападом.

Раніше 1 листопада губернатор штату Нью-Йорк Андрю Куомо заявив, що підозрюваний нападник пов’язував себе з екстремістським угрупованням «Ісламська держава» і радикалізувався за час перебування у США. За його словами, Сайфулло Саїпов почав збирати інформацію про «Ісламську державу» і тактику радикальних ісламістів.

Як додав губернатор в інтерв’ю американському телеканалові «Сі-ен-ен», наразі немає ніяких свідчень про можливі інші плановані напади, пов’язані з цим, а наявні на цей час дані свідчать, що йдеться про окремий випадок, що його нападник здійснив самостійно. Як сказав Куомо, Саїпов нині єдиний підозрюваний у нападі.

Куомо також підтвердив попередні повідомлення засобів інформації, що на місці нападу знайшли записку зі згадкою про «Ісламську державу». У тих повідомленнях ішлося про те, що в записці арабською мовою йшлося про присягу Саїпова на вірність «Ісламській державі».

Також раніше 1 листопада президент США Дональд Трамп заявив, що буде домагатися скасування чинної нині програми візової лотереї, так званої програми диверсифікаційних імміграційних віз, після нападу у Нью-Йорку, призвідник якого свого часу потрапив до США за цією програмою. Виступаючи на засіданні свого кабінету у Вашингтоні з приводу нападу, Трамп заявив: «Я сьогодні ж починаю процес скасування програми візової лотереї. Я попрошу Конгрес негайно почати працювати над тим, щоб позбутися цієї програми».

За словами Трампа, він хоче натомість мати програму імміграції, що ґрунтувалася б на заслугах потенційних іммігрантів, а також позбутися «ланцюгової імміграції», коли один прибулець врешті тягне за собою ще багатьох. «Ми маємо бути значно твердішими, значно суворішими і значно менш політкоректними. Ми настільки політкоректні, що боїмося щось зробити. І не тільки наша країна, інші країни теж мають схожі проблеми», – наголосив Трамп.

За повідомленнями, Сайфулло Саїпов прибув до США легально ще 2010 року і отримав там право постійного мешкання саме завдяки виграшеві у візовій лотереї, за допомогою якої громадяни країн із низьким рівнем імміграції до США мають шанс виграти право на можливість іммігрувати до США.

31 жовтня він на орендованому пікапі на великій швидкості понад кілометр проїхав доріжкою для перехожих і велосипедистів, збиваючи людей, а потім врізався у шкільний автобус і з вигуками «Аллах акбар» і пейнтбольним і пневматичним пістолетами в руках побіг вулицею, після чого поліція відкрила по ньому вогонь і поранила його, а відтак затримала. Внаслідок наїзду 8 людей загинули, серед них п’ять громадян Аргентини і один Бельгії; ще 11 людей поранені. Громадян України серед потерпілих немає.

У Міністерстві внутрішньої безпеки США назвали напад «очевидним актом тероризму».
…

У США на слуханнях у двох комітетах Конгресу щодо втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року оприлюднили нові дані про російську політичну рекламу в соціальних мережах із метою вплинути на ці вибори.

Законодавці на слуханнях у комітетах із питань розвідки Палати представників і Сенату навели приклади таких матеріалів, що розповсюджувалися через соціальні мережі «Фейсбук», «Твіттер» чи «Інстаґрам», і доказ їхнього російського походження (зокрема, публікація деяких таких матеріалів була оплачена в російських рублях).

Ці матеріали, оплачені чи безплатні, іноді з помилками в англійській мові, були спрямовані проти кандидата від Демократичної партії Гілларі Клінтон або на роздмухування гострих соціально-політичних питань, підібране так, щоб на цьому набрав популярності кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп, який урешті й несподівано переміг.

Серед таких матеріалів був, наприклад, заклик «Підтримай Гілларі, врятуй американських мусульман!» із фото Клінтон поруч із жінкою в повному мусульманскому хіджабі, або заклик «вподобай і пошир, якщо хочеш заборони бурки в Америці» – тут був доданий натяк на те, що під повним покриттям усього тіла суворого мусульманського зразка може ховатися терорист.

За словами конгресменів, це лише частина таких матеріалів, над іншими ще працюють і теж пізніше оприлюднять.

На слуханнях були присутні представники керівництва компаній, що керують згаданими соцмережами.

Зокрема, як заявили представники компанії Facebook (якій також належить соцмережа Instagram), за знову уточненими даними, майже 150 мільйонів американців (31 жовтня вони говорили ще про 126 мільйонів) ознайомилися з цими політичними матеріалами й ділилися ними з іншими, не усвідомлюючи, що вони походять від іноземної країни-суперника.

За їхніми словами, за останні 48 годин вони виявили в «Інстаґрамі» 120 тисяч дописів, що походили з Росії.

На такому ж слуханні в комітеті з питань судочинства Сенату 31 жовтня сенатори розкритикували Facebook та інші провідні соціальні мережі, які не змогли запобігти зловживанням із боку росіян під час президентської кампанії 2016 року.

Крім низки окремих розслідувань у кількох комітетах обох палат Конгресу США, ще одне розслідування у справі, що стосується втручання Росії у президентські вибори у США 2016 року і можливої змови тодішніх представників виборчої кампанії Дональда Трампа з посадовцями з Росії, веде Міністерство юстиції США.

Втручання Росії у виборчу кампанію 2016 року вважають доведеним усі спецслужби США, але, попри дедалі численніші докази, його далі заперечує Москва. Також і Москва, і Трамп заперечують незаконні контакти між своїми представниками в перебігу кампанії у США.
…

Президент США Дональд Трамп заявив, що буде домагатися скасування чинної нині програми візової лотереї, так званої програми диверсифікаційних імміграційних віз, після нападу у Нью-Йорку, призвідник якого свого часу потрапив до США за цією програмою.

Виступаючи на засіданні свого кабінету у Вашингтоні з приводу нападу, Трамп заявив: «Я сьогодні ж починаю процес скасування програми візової лотереї. Я попрошу Конгрес негайно почати працювати над тим, щоб позбутися цієї програми».

За словами Трампа, він хоче натомість мати програму імміграції, що ґрунтувалася б на заслугах потенційних іммігрантів, а також позбутися «ланцюгової імміграції», коли один прибулець врешті тягне за собою ще багатьох.

«Ми маємо бути значно твердішими, значно суворішими і значно менш політкоректними. Ми настільки політкоректні, що боїмося щось зробити. І не тільки наша країна, інші країни теж мають схожі проблеми», – наголосив Трамп.

Крім того, сказав він, «ми також повинні створити покарання, що буде значно швидшим і значно більшим, ніж те покарання, яке зараз отримують ці тварюки». «Нам потрібне швидке правосуддя і тверде правосуддя – значно швидше і твердіше, ніж зараз», – додав президент США.

За повідомленнями, громадянин Узбекистану, який 31 жовтня у Нью-Йорку здійснив наїзд на людей і вбив вісьмох, Сайфулло Саїпов прибув до США легально ще 2010 року і отримав там право постійного мешкання саме завдяки виграшеві у візовій лотереї, за допомогою якої громадяни країн із низьким рівнем імміграції до США мають шанс виграти право на можливість іммігрувати до США.

Раніше 1 листопада губернатор штату Нью-Йорк Андрю Куомо заявив, що підозрюваний нападник пов’язував себе з екстремістським угрупованням «Ісламська держава» і радикалізувався за час перебування у США. За його словами Сайфулло Саїпов почав збирати інформацію про «Ісламську державу» і тактику радикальних ісламістів.

Як додав губернатор в інтерв’ю американському телеканалові «Сі-ен-ен», наразі немає ніяких свідчень про можливі інші плановані напади, пов’язані з цим, а наявні на цей час дані свідчать, що йдеться про окремий випадок, що його нападник здійснив самостійно. Як сказав Куомо, Саїпов нині єдиний підозрюваний у нападі.

Куомо також підтвердив попередні повідомлення засобів інформації, що на місці нападу знайшли записку зі згадкою про «Ісламську державу». У тих повідомленнях ішлося про те, що в записці арабською мовою йшлося про присягу Саїпова на вірність «Ісламській державі».

Губернатор наказав посили заходи безпеки в аеропортах, тунелях, метро, на залізниці і мостах Нью-Йорка, але сказав, що це заходи про всяк випадок, бо ніякої інформації про можливі нові напади немає.

За повідомленнями поліції і посадовців, підозрюваний 31 жовтня на орендованому пікапі на великій швидкості понад кілометр проїхав доріжкою для перехожих і велосипедистів, збиваючи людей, а потім врізався у шкільний автобус і з вигуками «Аллах акбар» і пейнтбольним і пневматичним пістолетами в руках побіг вулицею, після чого поліція відкрила по ньому вогонь і поранила його, а відтак затримала. Внаслідок наїзду 8 людей загинули, серед них п’ять громадян Аргентини і один Бельгії; ще 11 людей поранені.

У Міністерстві внутрішньої безпеки США назвали напад «очевидним актом тероризму».
…