Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш готовий підтримати будь-які дипломатичні зусилля з метою зменшити напруженість у відносинах між Катаром та іншими арабськими державами Перської затоки, якщо цього забажають усі сторони, сказав його речник.

«Генеральний секретар стежить за ситуацією в регіоні з великим занепокоєнням. Він закликає країни регіону уникати нарощування напруженості й натомість працювати над подоланням суперечностей», – сказав речник Стефан Дюжаррік.

Раніше в четвер у США Білий дім повідомив, що президент Дональд Трамп продовжує переговори з усіма партнерами в регіоні з метою зменшити напруженість, що виникла через дипломатичну кризу у відносинах між Катаром і групою арабських держав.

Єгипет, що є однією з країн-учасниць суперечки, цього ж дня закликав Раду безпеки ООН почати розслідування щодо звинувачень на адресу Катару, що ця країна заплатила до 1 мільярда доларів як викуп за звільнення викрадених членів її королівської родини «терористичному угрупованню, що діє в Іраці».

А в Катарі головна телемережа «Аль-Джазіра», що працює як загальнарабська й міжнародна, теж цього ж дня заявила про кібернапад на всі її системи, сайти і сторінки в соцмережах.

Бахрейн, Саудівська Аравія, Єгипет, Об’єднані Арабські Емірати й низки інших арабських держав перервали дипломатичні відносини з Катаром, знизили їхній рівень тощо й пішли на інші обмеження, на кшталт припинення транспортного сполучення, починаючи з 5 червня, звинувачуючи Доху в підтримці ісламістських бойовиків і тісних зв’язках із шиїтським Іраном, що є суперником більшості арабських держав, де більшість населення чи принаймні владу складають суніти.
…

Після завершення голосування на парламентських виборах у Великій Британії опитування на виході з дільниць дають знати, що владна нині Консервативна партія збереже в нижній і головній Палаті громад парламенту відносну більшість, але не матиме абсолютної.

За цими даними, консерватори прем’єр-міністра Терези Мей мали б отримати 314 місць, опозиційна Лейбористська партія – 266 місць із загалом 650. Для створення стійкого уряду необхідно принаймні 326 депутатських голосів.

Це лише підрахунки на підставі даних екзит-полів, офіційні результати стануть ясні вже вранці у п’ятницю.

Вибори прем’єр Мей призначила у квітні, коли, за даними опитувань, рейтинги її самої і її правоцентристської Консервативної партії були дуже високі, і були сподівання, що ця партія, яка в дотеперішньому парламенті мала 330 місць – ледь більше від мінімуму для самостійного створення уряду – збільшить своє представництво, щоб керувати країною у процесі виходу з Європейського союзу, відомому як «Брекзит». Але низка терористичних нападів останніми місяцями створили тиск на уряд, а помилки в перебігу виборчої кампанії далі зменшили популярність Мей і консерваторів як надійної сили для керівництва Великою Британією. Якщо результати екзит-полу підтвердяться, це ускладнить роботу нового уряду і може уповільнити переговори Лондона з ЄС про «Брекзит».
…

З космодрому Байконур на півдні Казахстану 8 червня після річної перерви в запусках стартувала російська ракета-носій «Протон-М» з американським супутником зв’язку Echostar 21. Про це йдеться в повідомленні у Twitter «Роскосмосу».

Пізніше в російській держкорпорації повідомили, що супутник успішно відокремився від третього ступеня ракети-носія і вийшов на орбіту.

Запуск ракети-носія планували здійснити ще в грудні, але перенесли на літо через проблеми в роботі двигунів.

Старти ракет «Протон» призупинили після інциденту 9 червня 2016 року. Тоді через технічний збій зарано вимкнувся другий ступінь ракети. У січні стало відомо, що «Роскосмос» поверне на Воронезький механічний завод всі двигуни для двох ступенів ракети «Протон-М» через збої. Пізніше з’ясувалося, що майже у всіх двигунах виявили дефекти.
…

Суд у Чорногорії 8 червня підтвердив обвинувачення проти 14 підозрюваних у підготовці державного перевороту минулого року. Серед обвинувачених двоє громадян Росії і двоє проросійських опозиційних лідерів.

У Верховному суді країни повідомили, що серед обвинувачень – «підготовка змови проти конституційного ладу і безпеки Чорногорії» і «замах на терористичний акт».

Судовий розгляд має розпочатися протягом двох місяців.

Серед обвинувачених – депутати від Демократичного фронту Андрія Мандич і Милан Кнежевич, двоє громадян Росії, дев’ять сербів і ще один громадянин Чорногорії.

Андрію Мандича і Милана Кнежевича підозрюють в організації злочинної групи, яка, за даними прокуратури Чорногорії, планувала влаштувати заворушення, захопити держустанови і вбити тодішнього прем’єра Мила Джукановича після закінчення виборів 16 жовтня 2016 року.

Мандич і Кнежевич називають звинувачення проти них «фікцією».

Росія заперечує свою причетність як держави до цієї спроби перевороту, але активно підтримує місцеві групи, які виступали проти вступу Чорногорії у НАТО.

Чорногорія стала 29-м членом НАТО на церемонії у Вашингтоні 5 червня.
…

Від кінця травня бойовики «Ісламської держави» вбили понад 230 жителів іракського Мосула, які намагалися втекти з міста, повідомили в комітеті з прав людини ООН.

В організації 8 червня заявили, що щонайменше 204 цивільних, зокрема жінок і дітей, вбили за три дні минулого тижня.

В ООН наголосили на значному зростанні кількості вбивств цивільного населення в Іраку бойовиками угруповання «Ісламська держава».

В ООН також заявили, що 31 травня в результаті авіаудару міжнародної коаліції по району Занджілі в західній частині міста загинули від 50 до 80 цивільних жителів.

Операція іракських військових і коаліції на чолі зі США щодо звільнення Мосула від бойовиків «Ісламського держави» триває з жовтня 2016 року. Східна частина міста звільнена. Від початку військових дій з Мосула втекли понад 500 тисяч людей.
…

Президент США звільнив Комі, який наглядав за кримінальним розслідуванням ФБР у справі контактів членів команди Трампа з офіційними представниками Росії, з посади директора бюро
…

В Ірані впливове елітне військове формування «Корпус вартових Ісламської революції» звинуватило США і Саудівську Аравію в нападах у столиці Тегерані, внаслідок яких загинули не менш ніж 12 людей і відповідальність за які взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава», і пообіцяло їм помститися.

Як мовиться в офіційній заяві корпусу, терористичний напад стався лише через тиждень після зустрічі президента США і «регресивних лідерів» Саудівської Аравії, які, за словами заяви, «підтримують тероризм». Саме той факт, що відповідальність за напад узяло на себе угруповання «Ісламська держава», і є доказом причетності США і Саудівської Аравії до «варварського нападу», стверджується в заяві.

«Пролита кров невинних не залишиться без помсти», – додали автори заяви.

Окремо заступник начальника служби розвідки Корпусу вартових Ісламської революції Могаммад Хосейн-Нежат заявив державному агентству новин «Фарс», що саме «режими США і Саудівської Аравії наказали своїм маріонеткам» здійснити напади.

Офіційний Тегеран утримався від таких звинувачень. Президент Хасан Роугані заявив, що напади лише зміцнять рішучість Ірану боротися з тероризмом, екстремізмом і насильством у регіоні. А верховний керівник країни аятола Алі Хаменеї порівняв напади, які забрали життя принаймні 12 людей, «пукавками», які не змінять курсу Ірану.

Уранці в Тегерані й околицях майже одночасно сталися два напади, як вважають, скоординовані. Внаслідок них загинуло, за офіційними даними, не менш ніж 12 людей (не ясно, чи зарахували в це число й ліквідованих нападників), 43 людини поранені.

Один напад стався в будівлі парламенту в центрі столиці; четверо з вогнепальною зброєю, вдягнені в жінок, прийшли до будівлі як відвідувачі; коли охорона вирішила оглянути їхні речі, вони відкрили вогонь. Один із нападників підірвав на собі вибухівку, решту поступово ліквідували в перебігу кількагодинного протистояння. За повідомленнями, там також ішлося й про захоплення заручників.

Інший напад стався на південній околиці Тегерана, біля мавзолею засновника нинішнього ісламського режиму Ірану аятоли Руголли Хомейні. Там теж один нападник підірвав себе, одного застрелили силовики, ще п’ятьох, як повідомила поліція, затримали.

У Міністерстві розвідки Ірану заявили, що була і третя група нападників, але її затримали, перш ніж вона встигла щось вчинити.

Ці напади засудили в усьому світі. Відповідальність за них узяло екстремістське сунітське угруповання «Ісламська держава», для якого шиїтський Іран є недругом. Іранці, зокрема, воюють проти цього угруповання в сусідніх Іраці й Сирії. Екстремісти вже давно погрожували Іранові, але нині вперше взяли відповідальність за здійснений проти цієї країни напад.
…

В Іраці автономний курдський регіон на півночі країни призначив референдум про остаточну незалежність на 25 вересня, повідомили посадовці регіону.

Помічник керівника Іракського Курдистану Масуда Барзані Гемін Гаврамі, повідомивши про рішення президента регіону і його політичних партій, назвав це «великою новиною».

Раніше політики Іракського Курдистану говорили, що референдум про незалежність регіону від решти Іраку призначать після подолання екстремістського угруповання «Ісламська держава», яке наразі окупує й деякі частини курдської автономії.

Лідери іракських курдів уже багато років обговорюють ідею референдуму про незалежність, але досі цьому перешкоджали незгоди поміж політичними силами регіону.

Північна частина Іраку, де більшість населення становлять курди за національністю, здобула фактичну автономію ще 1991 року, коли її ополчення «пешмерґа» вибили звідти урядові війська тодішньої влади диктатора Саддама Хусейна. Наступного року там був створений регіональний уряд. Після вторгнення міжнародної коаліції під проводом США до Іраку 2003 року і скинення влади Саддама Хусейна цю автономію закріпили в Конституції Іраку 2005 року. За нею, Курдистанський регіон – це його офіційна конституційна назва – є федеральною складовою частиною Іраку. При цьому межі регіону у складі Іраку вкрай невизначені, значні території є предметом суперечок між регіональним урядом і центральною владою Іраку, якій регіон майже не підконтрольний.
…

Українська сторона повідомляє про обстріл житлових кварталів Новолуганського Донецької області з боку підтримуваних Росією бойовиків.

«Близько 18.30 год бойовики обстріляли житловий сектор населеного пункту Новолуганське із зенітної установки ЗУ-23-2. Внаслідок обстрілу повністю згоріла дерев’яна присадибна будова у подвір’ї будинку по вулиці Космонавтів. В будинку на вулиці Мічуріна пошкоджено хлів, гараж та паркан, побито шифер на даху. В будинку по вулиці Сергієнка пошкоджені стіна та хлів, вбито домашню худобу. На щастя, ніхто з місцевих мешканців не постраждав», – повідомили ввечері 6 травня у штабі української воєнної операції на Донбасі.

Раніше у вівторок у штабі АТО заявили, що внаслідок бойових дій на Донбасі сьогодні четверо українських військових поранені.

Бойовики з угруповання «ДНР» заявляють, що минулої доби українські військові обстріляли Петровський район Донецька, селище Старомихайлівка, Ясинувату, Жабічеве, Спартак і Докучаєвськ. В угрупованні «ЛНР» кажуть, що українські військові у вівторок вранці обстріляли селище Донецьке, в результаті чого загорівся будинок.

Чергове перемир’я у зоні збройного конфлікту на сході України мало почати діяти з 1 червня. Проте обстріли не припиняються, а сторони конфлікту звинувачують в цьому одна одну.
…

Президент США Дональд побажав екс-директору ФБР Джеймсу Комі «успіху» перед його свідченнями у Конгресі.

«Бажаю йому успіху», – заявив Трамп журналістам 6 червня після зустрічі з лідерами республіканців.

Джеймс Комі має виступати у комітеті розвідки Сенату 8 червня під час слухань щодо втручання Москви у вибори. Після цього він говоритиме із сенаторами.

9 травня президент США Дональд Трамп відправив у відставку директора Федерального бюро розслідувань Джеймса Комі. У Білому домі зазначили, що це була рекомендація міністра юстиції.

Це рішення було оприлюднене після того, як ФБР визнало, що Комі надав неточну інформацію під час недавніх слухань у Конгресі. Тоді він заявив, що колишня держсекретар Гілларі Клінтон відправила своїй помічниці «сотні або тисячі» електронних листів, які потенційно містять секрети. Насправді число цих повідомлень було дуже незначним.

Рішення щодо звільнення Комі обурило багатьох у Вашингтоні. Представники Демократичної партії звинуватили Білий дім у спробі підірвати розслідування ФБР щодо можливого втручання Росії у президентську кампанію у США.
…

У Пентагоні заявляють, що міжнародна коаліція під проводом США завдала удару проти проурядових сил у Сирії.

Це сталося 6 червня на півдні Сирії після того, як сили, які підтримують сирійського президента Башара аль-Асада підійшли до бази коаліції з танками, артилерією і зенітною зброєю.

У заяві Пентагону мовиться, що проасадівські сили проігнорували кілька застережень коаліції.

Точне місце ударів не називають. Але упродовж останніх тижнів військові коаліції скаржилися, що бойовики відмовляються покинути територію біля Танфа, де американські військові тренують повстанців і немає бойовиків угруповання «Ісламська держава».

Минулого місяця коаліція під проводом США вже завдавала ударів проти проурядових сил у Сирії. 
…

Президент Афганістану Ашраф Гані 6 червня заявив, що понад 150 людей загинули в результаті потужного вибуху в Кабулі 31 травня.

«Понад 150 невинних афганських синів і дочок були вбиті, і понад 300 поранених були доставлені в лікарні з опіками і ампутаціями», – сказав Гані на багатонаціональній мирній конференції в Кабулі.

Раінше офіційні особи Афганістану заявляли про 90 загиблих, вказуючи, що це найбільший за кількістю смертей напад в афганській столиці з 2001 року.

Вибух стався, коли вантажівка, нашпигована вибухівкою, підірвалася в дипломатичному кварталі Кабула. Гані віддав шану 13-ти поліцейським, які, за його словами, зупинили машину на в’їзді в район і загинули в результаті вибуху.

Ніхто відповідальність за напад на себе не взяв.
…

Колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг заявив 5 червня, що понад тисячу губернаторів, мерів і підприємств США погодилися виконувати надалі пункти Паризької кліматичної умови, про вихід США з якої минулого тижня заявив президент Дональд Трамп.

Блумберг, який є спеціальним посланцем генсекретаря ООН з питань міст і зміни клімату, представив в ООН декларацію «Ми все ще в ній (угоді)» і сказав, що буде працювати з місцевими органами влади та недержавними організаціями для кількісної оцінки спільних зобов’язань щодо скорочення викидів парникових газів, щоб потім це представити в ООН.

«Сьогодні від імені безпрецедентної кількості міст США, штатів, підприємств та інших організацій, я повідомляю ООН і світовій спільноті, що американське суспільство, як і раніше підтримує досягнення скорочень викидів, як ми обіцяли зробити в Парижі в 2015 році», – сказав Блумберг .

Підписантами нової ініціативи стали 13 губернаторів штату – як республіканців, так і демократів, 19 генеральних прокурорів штатів, понад 200 мерів міст і керівники численних компаній, зокрема Apple, Amazon, Google, Facebook, Microsoft, Levi Strauss і Tiffany. Усі вони назвала рішення Трампа про вихід з угоди «серйозною помилкою».
…

Сполучені Штати і Кувейт намагаються подолати дипломатичний розкол між Катаром і декількома арабськими державами через заяви про те, що Доха підтримує екстремістів. Міністр закордонних справ Катару 6 червня заявив, що Кувейт намагається виступити посередником у суперечці, яка, зокрема, містить звинувачення, що Доха підтримує Іран і шиїтські повстанські угруповання в регіоні, підтримувані Тегераном.

У промові по телебаченню «Аль-Джазіра» міністр закордонних справ Катару шейх Мохаммед бін Абдул Рахман аль-Тані заявив, що Доха утримується від ескалації суперечки, що викликало припинення дипломатичних відносин, торгівлі і повітряного сполучення між двома сторонами 5 червня.

Аль-Тані закликав до «діалогу відкритості і чесності», щоб вирішити кризу, і пообіцяв, що Катар не дозволить нашкодити відносинам зі Сполученими Штатами, які утримують основну авіабазу в невеликій державі Перської затоки.

«Наші відносини зі Сполученими Штатами є стратегічними», – сказав він. – Є речі, з якими ми не згодні, але наші сфери співпраці перевершують наші розбіжності».

Американські посадовці заявили, що прагнуть вгамувати напруженість між двома сторонами, в той час як Кувейт намагається діяти як емісар між Катаром і Саудівською Аравією, що призвело до того, що арабські держави дійшли до припинення зв’язків з Дохою.

Загострення відбулося через два тижні після того, як президент США Дональд Трамп відвідав Саудівську Аравію і закликав до об’єднаного мусульманському фронту проти екстремізму, виділивши Іран і його союзників як джерела напруженості в регіоні.

Кувейт і Оман були серед держав, які не приєдналися до рішення ізолювати Катар та Іран. Натомість зголосилися на Саудівська Аравія, Бахрейн, Лівія, Єгипет, Ємен, О’єднані Арабські Емірати і Мальдіви.

Коаліція під проводом Саудівської Аравії, що бореться з підтримуваними Іраном повстанцями в Ємені, схвалила рішення, заявивши, що вигнала Катар з групи за надання «підтримки терористичним організаціям».

Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф 5 червня закликав до діалогу для вирішення конфлікту.

Ще один іранський чиновник сказав, що його країна буде експортувати продовольство в Катар морем, так як 5 червня Саудівська Аравія відрізала єдиний сухопутний шлях, яким переправлялася їжа, в результаті чого катарці у паніці кинулися в супермаркети, щоб запастися продовольством.

У союзі експортерів сільськогосподарської продукції заявили, що поставки продовольства, відправлені з Ірану, можуть дістатися до Катару за 12 годин.

Президент Росії Володимир Путін закликав президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана обговорити ситуацію, після чого Анкара заявила, що вона «бере активну участь» в спробі зупинити кризу.

 
…

Міжнародно визнаний уряд Ємену приєднався до рішення низки арабських держав розірвати дипломатичні відносини з Катаром. До такого ж кроку вдався базований на сході Лівії опозиційний уряд, який виступає проти підтримуваного ООН керівництва країни в столиці Тріполі і має невелику владу в країні.

5 червня Бахрейн, Єгипет, Саудівська Аравія й Об’єднані Арабські Емірати оголосили про розрив дипломатичних відносин з Катаром, назвавши причиною підтримку Катаром ісламістських угруповань («Мусульманського братства», «Ісламської держави», «Аль-Каїди») і близькі відносини цієї країни з Іраном.

Зокрема, у спільній заяві країни заявили, що відкличуть своїх дипломатів і розірвуть усі контакти з Катаром, припинять транспортне сполучення і дадуть відвідувачам із Катару два тижні на те, щоб залишити територію країн-підписантів рішення. Саудівська Аравія також заявила, що закриє свій сухопутний кордон із Катаром, що відріже його від решти Аравійського півострова.

Влада Катару заявила, що рішення чотирьох арабських країн про розрив дипломатичних відносин засноване на «голослівних твердженнях» і є невиправданим.

Держсекретар США Рекс Тіллерсон закликав держави Перської затоки, що розірвали дипломатичні відносини з Катаром, до єдності. Тіллерсон назвав рішення країн «несподіваним» і закликав сторони сісти за стіл переговорів і усунути розбіжності.

Держсекретар США також заявив про готовність допомогти в усуненні проблеми, якщо це буде необхідно.

У 2014 році Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати і Бахрейн відкликали своїх послів віз Катару на знак протесту про його підтримки «Мусульманського братства».

 
…

Колишній директор Бібліотеки української літератури в Москві Наталія Шаріна, яку Міщанський суд столиці Росії засудив до умовного терміну у справі про екстремізм і розтрату коштів, назвала вирок політичним.

Захист Шаріної заявив про намір оскаржити вирок.

«Це політична справа. Я 35 років працювала бібліотекарем. Мабуть, руйнування бібліотеки було вигідне. Мені шкода бібліотеки», – сказала Шаріна.

5 червня Міщанський суд столиці Росії Москви визнав колишнього директора Бібліотеки української літератури Наталію Шаріну винною в екстремізмі і розтраті і засудив її до чотирьох років позбавлення волі умовно.

Раніше держзвинувачення попросило призначити Шаріній п’ять років позбавлення волі умовно. Захист просив виправдати екс-директора.

За версією слідства, в 2011-2015 роках Шаріна поширювала визнану в Росії екстремістською книжку лідера УНА-УНСО Дмитра Корчинського, а також вела «антиросійську пропаганду» за допомогою іншої друкованої продукції. З жовтня 2015 року Шаріна перебуває під домашнім арештом. Провину вона не визнає.

У березні 2017 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зареєстрував скаргу Шаріної на умови домашнього арешту. Правозахисний центр «Меморіал» визнав її політв’язнем.
…

Чорногорія 5 червня офіційно стане 29-ю державою-членом НАТО. Офіційне набуття членства Чорногорії в НАТО відбудеться на церемонії в Державному департаменті США у Вашингтоні о 19:00 за Києвом, де планується участь генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа і прем’єр-міністра Чорногорії Душка Марковича.

Приєднання до організації країн Північноатлантичного договору відбувається на тлі тривалого тиску на цю балканську державу з боку Москви.

«Ми вітаємо прем’єр-міністра Марковича за нашим столом. Чорногорія стає 29-м членом нашої родини. Це є чітким сигналом, що двері НАТО залишаються відчиненими для держав, які поділяють наші цінності й бажають долучитися до найуспішнішого альянсу в історії», – заявив нещодавно генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Прапор Чорногорії вперше вивісять біля штаб-квартири НАТО в Брюсселі 7 червня.

Наприкінці квітня парламент Чорногорії ратифікував угоду щодо членства в НАТО, що є історичним поворотом цієї країни у бік Заходу. Цьому протистояли Росія і проросійські політичні партії у Чорногорії.
…

Світові лідери висловили свою підтримку Великобританії після останньої атаки в Лондоні. Про це йдеться у численних телеграмах та онлайн-дописах 4 червня.

«Перед обличчям цієї нової трагедії Франція, більш ніж будь-коли, на боці Британії», – написав президент Франції Емманюель Макрон у Twitter.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що її країна також «твердо і рішуче» на боці Великобританії у боротьбі з тероризмом. «Ми єдині не лише в біді та горі, а й у рішучості», – сказала вона.

Президент Росії Володимир Путін висловив співчуття у телеграмі британському прем’єр-міністру, повідомили у Кремлі.

«Президент Росії висловив упевненість, що нарощування спільних зусиль із боротьби з терористичними силами в усьому світі має стати загальною відповіддю на те, що сталося», – зазначено в повідомленні.

У своїй заяві президент США Дональд Трамп запропонував «повну підтримку уряду Сполучених Штатів в розслідуванні і притягненні до відповідальності винних до цих огидних дій».

Трамп пізніше закликав світ перестати бути «політично коректними» в питанні гарантування безпеки.

«Ми повинні перестати бути політично правильними і взятися за справу безпеки наших людей», – написав він.

«Щонайменше 7 людей загинуло та 48 поранено в результаті теракту і мер Лондона заявив, що «немає причин турбуватися!», – зазначив також Трамп у ще одному Twitter-дописі.

Раніше також президент України Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман назвали жахливим напад у Лондоні, висловивши співчуття родичам жертв.

Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей 4 червня заявила, що стратегія боротьби країни з тероризмом буде переглянута: «Ми не можемо і не повинні вдавати, що все може тривати так, як є».

Також вона заявила, що передвиборча агітація до парламентських виборів, запланованих на 8 червня, продовжиться завтра, 5 червня. «Насильство ніколи не повинно порушувати демократичний процес», – сказала вона.

Наразі відомо, що поліція заарештувала 12 осіб після нападу, який забрав життя сімох людей. За останніми даними, 36 людей з різними травмами зараз у лікарнях, 21 – у критичному стані.

3 червня у центрі Лондона вантажівка в’їхала у групу пішоходів на Лондонському мосту, потім нападники у сусідньому районі «Боро Маркет» із ножами атакували людей у ресторанах. Повідомляється, що 8 поліцейських зробили близько 50 пострілів по нападниках, убивши всіх трьох. Під час стрілянини був випадково поранений і один перехожий, але його поранення не є тяжкими. За даними поліції, троє нападників мали при собі «пояси смертників», проте в них не було вибухівки. Поліція кваліфікувала напад як терористичний акт.

Мер Лондона Садік Хан назвав нападників «злісними боягузами» і сказав, що Лондон «ніколи не буде заляканий». «Ми ніколи не дозволимо їм перемогти», – додав він, попередивши лондонців про посилену присутність поліції в місті. Хан закликав громадян бути «спокійними і пильними».

Досі жодне з угруповань не взяло на себе відповідальності за атаку, третю у Великобританії з кінця березня. Дві попередні були 22 березня біля парламенту на Вестмінстерському мосту і на концерті в Манчестері 22 травня.
…

Розвідувальне агенство Афганістану повідомило про арешт одного імовірного бойовика-смертника, який планував вибух на похороні антиурядового протестувальника в Кабулі.

Щонайменше семеро людей загинули 3 червня, коли три бойовики-смертники підірвались на похороні Салема Езадьяра, сина відомого афганського політика, одного з п’яти жертв сутичок між поліцією і демонстрантами днем раніше.

У заяві 4 червня Національне управління безпеки заявило, що четвертий смертник не зміг підірвати вибухівку і був заарештований.

Повідомляється, що 12 інших «терористів», які планували напади в Кабулі, також були заарештовані.

Силовики опублікували фотографію потенційного бойовика-смертника, вказавши, що у всіх чотирьох нападників були сховані у черевиках вибухові речовини.

Розвідка заявила, що смертники пройшли навчання в медресі (середня і вища школа в мусульман – ред.) або в релігійній школі в південно-західному пакистанському місті Кветта.

31 травня афганські сили безпеки звинуватили бойовиків пакистанської мережі «Хаккані», що є союзником афганських талібів, у атаці в Кабулі, через яку загинули щонайменше 90 людей і сотні були поранені.

Після атаки відбулася демонстрація в Кабулі, яка викликала протистояння з поліцією, яка вдалася до пострілів на акції.
…

У Росії у Тверській області внаслідок стрілянини загинули дев’ять людей – чотири жінки і п’ятеро чоловіків.

Раніше повідомлялося про вісім жертв стрілянини, що сталася в російському селищі Редкіно Тверської області.

За даними Слідчого комітету Росії, вбивство сталося в результаті побутового конфлікту.

«У нічний час житель Москви, 1972 року народження, розпивав спиртні напої в компанії знайомих в дачному будинку. В ході застілля між гостями стався побутовий конфлікт, після чого підозрюваний поїхав, потім, повернувшись з мисливською рушницею, зробив кілька пострілів, в результаті чого загинули 9 людей», – йдеться у повідомленні прес-служби російського відомства. 

У Слідчому комітеті Росії повідомляють, що нападника затримали.
…

Держдепартамент США 3 червня висловив стурбованість у зв’язку з повідомленнями про ймовірне викрадення азербайджанського журналіста Афгана Мухтарлі в Тбілісі (столиці Грузії) і його подальший арешт в Азербайджані.

Прес-секретар Держдепартаменту США Гізер Ноєрт заявляє, що США пильно стежать за діями грузинської влади щодо повідомлень про викрадення, і закликає провести «вичерпне, прозоре і своєчасне» розслідування.

30 травня азербайджанський журналіст Афган Мухтарлі заявив, що його силою повернули з Грузії до Азербайджану, де його, за словами адвоката, звинувачують у незаконному перетині державного кордону і контрабанді грошей.

Адвокат Ельчин Садигов повідомив Радіо Свобода, що він зустрівся зі своїм підзахисним Афганом Мухтарлі у штаб-квартирі Державної прикордонної служби Азербайджану в Баку 30 травня, через день після того, як журналіст заявив про викрадення його невідомими особами в Тбілісі.

«Афган сказав мені, що невідомі люди змусили його сісти в автомобіль Opel у Тбілісі поруч з тим місцем, де він живе, і що ці люди, на його думку, були представниками грузинських спецслужб», – сказав Садигов. – Афган сказав мені, що в автомобілі його побили, зав’язали йому очі. Через дві години автомобіль змінили, потім змінили його знову. Афган каже, що в третьому автомобілі люди говорили азербайджанською мовою».

«Коли третя машина зупинилася, вони зняли з його очей пов’язку і поклали в кишеню 10 тисяч євро, які він ніколи не бачив раніше. Він побачив, що місцем, куди вони прибули, був пункт пропуску на кордоні Грузії й Азербайджану. Афган сказав мені, що після перетину кордону він був доставлений в Баку», – додав адвокат.

Міністерство внутрішніх справ Грузії заявило, що почало розслідування ймовірного «незаконного ув’язнення» Мухтарлі.

Мухтарлі залишив Азербайджан три роки тому. З січня 2015 року він разом із дружиною і дочкою жив у Грузії. У Тбілісі Мухтарлі проводив протести перед будівлею посольства Азербайджану і нещодавно написав про переслідування азербайджанських активістів у Грузії.

Мухтарлі також відомий як давній критик президента Азербайджану Ільхама Алієва.

Правозахисні організації звинувачують уряд президента Ільхама Алієва, який перебуває при владі уже тривалий час, у фабрикуванні кримінальних справ для залякування незгодних і придушення свободи медіа у державі, багатій на нафту.
…

Московський передвиборчий штаб російського опозиціонера Олексія Навального пустили назад в офіс. Про це повідомили в Twitter соратники російського політика Микола Ляскін і Леонід Волков.

Ляскін уточнив, що поліцейські підтвердили законність перебування штабу на орендованій площі.

Штаб Навального зранку 3 червня заявив, що працює надворі, бо не може потрапити в офіс, де в ніч на 3 червня замінили замки. Соратники Навального заявляли, що на власника приміщення чинився тиск, але не уточнили, ким саме.

Московський штаб Олексія Навального діє з 29 травня. Його відкриття кілька разів переносилося через проблеми з орендодавцями. На початку травня власник приміщення в Москві, в якому спочатку знаходився штаб, вирішив розірвати договір оренди.

Олексій Навальний має намір брати участь у виборах президента Росії в 2018 році. Його передвиборчі штаби відкрилися в десятках міст, і, як повідомляє російська служба Радіо Свобода, у деяких з них на соратників опозиціонера і на орендодавців, які співпрацюють з ними, тиснули. Так минулого тижня в Іркутську побили сина бізнесмена, який здає приміщення під штаб Навального. У березні в Санкт-Петербурзі підпалили двері штабу політика. В Уфі двері передвиборчого штабу закидали яйцями, а в Томську співробітникам штабу залили монтажною піною двері квартир і глушники в автомобілі.

Наприкінці квітня на самого Навального напали в Москві. Невідомі облили політика зеленкою, він отримав хімічний опік ока. Через кілька днів після цього опозиціонеру видали закордонний паспорт, і він відправився на операцію до Барселони.

Вибори президента Росії заплановані на березень наступного року.

4 травня прокремлівський Всеросійський центр дослідження громадської думки, відомий за російським скороченням ВЦІОМ, опублікував результати опитування, згідно з яким роботу Путіна на посаді президента Росії позитивно оцінюють 81 відсоток росіян – на 4 відсотки менше, ніж на початку 2017 року. Пізніше російський «Левада-Центр» оприлюднив дослідження, за яким більше від половини росіян хотіли би бачити Путіна на посаді президента і після 2018-го.

Згідно з результатами опитування, шість відсотків проголосували б за лідера ЛДПР Володимира Жириновського, три відсотки – за лідера КПРФ Геннадія Зюганова, а два – за опозиціонера Олексія Навального.
…