Сотні опозиційних активістів взяли 7 жовтня участь у антикорупційному протесті в столиці Азербайджану Баку. Протест був організований Національною радою демократичних сил, яка об’єднала частину опозиційних сил країни.

Поліція в Баку заявила, що в мітингу взяли участь 1200 людей. Азербайджанське інформаційне агентство «Туран» повідомило, що участь у цій акції взяли тисячі учасників.

Протестувальники вигукували гасла «Кінець корупції!» та «Свободу політичним в’язням!» Активісти звинувачують азербайджанський уряд у придушенні свободи журналістів, активістів громадянського суспільства та правозахисників.

Мітинг у Баку завершився без інцидентів.
…

У Киргизстані у ДТП загинув віце-прем’єр-міністр країни Темір Джумакадиров. Це сталося вранці 7 жовтня біля села Садове на трасі Бішкек – Кара-Балта.

Позашляховик, в якому їхав чиновник, зіткнувся з КамАЗом. Всі три людини, які перебували в легковику загинули.

Темір Джумакадиров очолював Республіканський штаб щодо проведення виборів президента Киргизстану. Він прямував у Талаську область для перевірки готовності виборчих дільниць до виборів.

Темір Джумакадиров народився 4 серпня 1979 року у місті Баликчи. Цьогоріч його призначили віце-прем’єром з питань безпеки в уряді, очолюваносу Сапаром Ісаковим.
…

США закликають Росію знайти замовників вбивства журналістки Анни Політковської.

«Ми продовжуємо закликати Росію знайти і притягти до відповідальності особу чи осіб, хто давав наказ, планував і фінансував цей жахливий злочин», – заявила речниця Державного департаменту США Гізер Науерт напередодні чергової річниці вбивства Політковської.

7 жовтня минає 11 років відколи в Москві в під’їзді свого будинку була вбита оглядачка «Нової газети» Анна Політковська. Замовника вбивства досі не названо.

Журналістка і правозахисниця Анна Політковська була вбита 7 жовтня 2006 року в Москві. Вона була відома критичними матеріалами про російську владу, ситуацію в Чечні і на Північному Кавказі. За звинуваченням у вбивстві засуджені п’ять осіб. 5 жовтня 2006 року Анна Політковська востаннє брала участь в ефірі Радіо Свобода.

 
…

В Ірані арештували брата віце-президента країни за звинуваченнями у фінансових зловживаннях.

Видання The Tabnak, пов’язане з Корпусом вартових Ісламської революції (КВІР), повідомило 6 жовтня, що брата Есхака Джаханґірі, Мехді Джаханґірі, взяли під варту.

Есхак Джаханґірі підтвердив інформацію про арешт брата.

«Я не маю конкретної інформації щодо арешту, також нічого не знаю про звинувачення», – зазначив він у п’ятницю в Instagram.

Джаханґірі назвав арешт «передбачуваним» і висловив сподівається, що він не є політично мотивованим.

Есхак Джаханґірі, який балотувався на президентських виборах у травні, є однією з провідних фігур в уряді реформістів президента Хассана Роугані.

Мехді Джаханґірі керує торговою палатою Тегерана, а також є засновником приватного банку «Ґардешґарі».
…

Московський міський суд визнав законним рішення про адміністративний арешт на 20 діб політика Олексія Навального за заклики до неузгодженої акції. Про це повідомила із зали суду речниця Навального Кіра Ярмиш.

Навальний був затриманий 29 вересня, коли виходив з дому в Москві, щоб вирушити на мітинг у Нижньому Новгороді.

2 жовтня Симоновський суд Москви заарештував Навального на 20 діб за повторне порушення порядку проведення масових акцій. Політика визнали винним у закликах до неузгодженої акції в Нижньому Новогороді.

Навальний заявив, що його затримали, щоб не дати проводити мітинги на підтримку своєї виборчої кампанії. Він також назвав арешт подарунком Володимиру Путіну на день народження 7 жовтня.

За заклики до неузгодженої акції в Нижньому Новгороді 2 жовтня на 20 діб був відправлений під адміністративний арешт і голова штабу Олексія Навального Леонід Волков. 5 жовтня Московський міський суд скасував рішення про арешт Волкова і направив справу на новий розгляд до Нижнього Новгорода. Через кілька годин він знову був затриманий.

Пізно ввечері 5 жовтня Преображенський районний суд Москви заарештував Волкова на 20 діб за повторне порушення правил організації мітингу – цього разу за заклики до неузгодженої акції 7 жовтня.
…

У столичній області Росії 6 жовтня після анонімних дзвінків про закладені бомби були евакуйовані понад 40 шкіл. З будівель виведені близько шести тисяч людей. Співробітники правоохоронних органів також евакуювали будинок уряду Московської області в Красногорську.

Пеерд тим у Москві екстрені служби за півтори години отримали понад 50 анонімних повідомлень про закладені вибухові пристрої, в тому числі в школах, дитячих садках і адміністративних будівлях. Були евакуйовані Московська обласна дума і будівля Аналітичного центру при уряді.

Анонімні повідомлення про загрози вибухів надходять до правоохоронних органів Росії з 10 вересня. За цей час були евакуйовані сотні тисяч людей в 50 регіонах країни. Жодне з повідомлень про мінування поки не підтвердилося. За попередніми даними, економічний збиток від дій «телефонних терористів» оцінюється більш як у 300 мільйонів рублів.

5 жовтня директор Федеральної служби безпеки Росії Олександр Бортніков заявив, що дзвінки про мінування в російських містах робили чотири росіянина, які перебувають за кордоном. За словами глави ФСБ, у них є поплічники і в самій Росії.
…

Нобелівська премія миру 2017 року присуджена «Міжнародній кампанії за ліквідацію ядерної зброї»», повідомляє Нобелівський комітет. Цю організацію нагородили за «роботу з привернення уваги до катастрофічних наслідків від використання ядерної зброї».

У Нобелівському комітеті відзначили, що ризик застосування ядерного озброєння зараз «вищий, ніж будь-коли», зазначивши, що Північна Корея веде розробки в цьому напрямку.

«Це велика честь отримати Нобелівську премію миру за 2017 рік на визнання нашої ролі в укладенні Договору про заборону ядерної зброї», – вказала «Міжнародна кампанія за ліквідацію ядерної зброї» на своїй сторінці у Facebook.

Торік Нобелівську премію миру вручили президенту Колумбії Хуану Мануелю Сантосу за внесок у вирішення конфлікту з ліворадикального угруповання «Революційні збройні сили Колумбії» (ФАРК).

Згідно із заповітом шведського промисловця і винахідника Альфреда Нобеля, премії його імені присуджуються, починаючи з 1901 року, в п’яти номінаціях: фізика, хімія, медицина, література, а також премія миру. Розмір грошової частини Нобелівської премії становить близько мільйона доларів США. Вручення нагороди відбувається 10 грудня, в день смерті Нобеля.
…

Президент Афганістану Ашраф Гані заявив, що через чотири роки силові структури країни зможуть діяти повноцінно і більшість іноземних військ зможе залишити Афганістан.

«Протягом чотирьох років наші силові структури, як ми вважаємо, зможуть здійснювати передбачену конституцією легітимну монополію на застосування сили», – сказав він в інтерв’ю британській медіакомпанії «Бі-бі-сі».

За його словами, афганські силовики вже поминули критичну точку в боротьбі проти угруповання «Талібан» і з погляду управління і здатностей уже «стають на своє місце».

Влада Афганістану намагається докласти всіх зусиль, щоб втриматися і відбити наступ екстремістів після виходу більшості іноземних військ під командуванням НАТО 2014 року.

За даними звіту, оприлюдненого раніше цього року у США, таліби контролюють повністю чи частково близько 40 відсотків території Афганістану, а силові структури країни мусять водночас боротися і з іншими екстремістами, пов’язаними з угрупованням «Ісламська держава».

У США, що є головним союзником нинішньої влади Афганістану, адміністрація президента Дональда Трампа нещодавно оприлюднила стратегію досягнення перемоги над бойовиками в Афганістані по майже 16 роках війни. За словами посадовців, у рамках цієї стратегії до Афганістану направлять додатково 3 тисячі військовослужбовців США, що посилять контингент із 11 тисяч, який уже перебуває там.

Влада США заявляє, що надаватиме Афганістанові допомогу своїми військами без обмеження в термінах, залежно від ситуації на місцях, а не від «довільно визначених графіків».
…

Засідання Міжпарламентського союзу в Санкт-Петербурзі є «великим подарунком» міжнародної спільноти Росії до святкування 100-річчя Жовтневої революції, вважає народний депутат фракції «Самопоміч» Олена Сотник. Про це вона зазначила в ефірі Радіо Свобода.

«До ювілею Жовтневої революції в Росії багато міжнародних партнерів зробили їм великий подарунок – приїде вся велика міжпарламентська делегація з усього світу», – зазначила Сотник.

Водночас народний депутат від «БПП» Володимир Ар’єв зауважив, що українська делегація під час останнього засідання «зробила максимум», щоб запобігти цьому.

«Абсолютно чітка була позиція української делегації у Бангладеш на останньому засіданні Міжпарламентської асамблеї, де говорилося про те, що не можна проводити цей захід у Санкт-Петербурзі. І там не пішли на це через те, що попереднього разу наші колеги, які їздили, просто проґавили цей момент, а доволі сильна делегація (зокрема, Борис Тарасюк, Вікторія Пташник, Олексій Порошенко) зробила максимум, щоб це підірвати, але, на жаль, не вдалося», – сказав Ар’єв.

5 жовтня Верховна рада ухвалила рішення бойкотувати проведення 137-ї асамблеї Міжпарламентського союзу 14–18 жовтня в Санкт-Петербурзі в Росії. Із таким закликом депутати звернулися до парламентів-членів союзу.

«Вперше в історії Міжпарламентський союз прийняв рішення щодо проведення сесії Асамблеї на території держави, парламент якої схвалив агресію проти іншого члена Міжпарламентського союзу – України, що завдало суттєвої шкоди авторитетові Міжпарламентського союзу», – мовиться в документі.

Спікер Верховної ради Андрій Парубій дав доручення Міністерству зовнішніх справ направити звернення країнам-членам. 
…

Президент України Петро Порошенко привітав резолюцію Європейського парламенту про порушення прав людини в анексованому Криму та із закликом звільнити політв’язнів.

«Лише припинення окупації здатне нарешті зупинити перетворення Криму на півострів несвободи та військовий табір. Санкції щодо всіх причетних до порушень прав людини в окупованому Криму мають і надалі посилюватись», – йдеться у повідомленні на Facebook-сторінці глави держави.

Європейський парламент ухвалив 5 жовтня резолюцію, у якій засуджує вироки заступникам голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерову та Ахтему Чийгозу, а також журналістові Миколі Семені, винесені в анексованому Росією Криму.

Окрім того, у тексті резолюції наголошується, що анексія Криму Росією є незаконною і є порушенням міжнародного права та європейських угод, підписаних як Росією, так і Україною.

Управління верховного комісара ООН із прав людини 25 вересня оприлюднило доповідь про ситуацію на півострові після його анексії. У документі вказані серйозні порушення прав людини, такі, як свавільні арешти і затримання, насильницькі зникнення, жорстоке поводження і катування, зафіксовані в умовах російської анексії півострова.
…

Росія звинуватила 4 жовтня США, які очолюють міжнародну коаліцію для боротьби з екстремістським угрупованням «Ісламська держава», в наданні підтримки цьому угрупованню. 

Як заявив речник Міністерства оборони Росії генерал-майор Ігор Конашенков, саме підтримка США є, мовляв, основною перешкодою для завершення розгрому цього угруповання. 

Він, зокрема, стверджував, що низка воєнних операцій екстремістів проти урядових сил Сирії у провінції Хомс була здійснена 28 вересня з регіону навколо міста Ат-Танф біля кордону з Йорданією, де розташована військова місія США. 

Також, за його твердженнями, джигадисти успішно оминали позиції урядових сил «зовсім не зі щасливої нагоди, а маючи цілком точні координати, які можна здобути тільки завдяки повітряній розвідці й після обробки даних фахівцями». 

Доказів своїм словам російський генерал не навів, але додав, що якщо американська сторона вважає такі операції екстремістів за непередбачувані випадки, то російські сили «готові почати повне знищення всіх таких «випадків» у підконтрольній їм зоні». 

Військові США наразі не коментували цих звинувачень – лише останніх із цілої низки схожих, із якими вже виступала Росія, так само не наводячи доказів. 

Росія втрутилася у громадянську війну в Сирії на боці владного режиму президента Башара аль-Асада через тривалий час після того, як США створили свою коаліцію з понад 60 західних і арабських держав для боротьби проти екстремістського угруповання «Ісламська держава», в першу чергу на територіях Сирії й Іраку. При цьому Росія теж назвала метою свого втручання боротьбу проти «Ісламської держави». Але, як випливає з даних, які оприлюднювали самі російські військові, значна частина їхніх ударів була спрямована проти інших супротивників режиму, в тому числі й тих, що мають підтримку Заходу і арабського світу. 

Обидві кампанії ведуться незалежно одна від одної, і єдиною координацією між ними є обмін певною інформацією тільки з метою уникнути випадкового протистояння між ними.
…

Конституційний суд Молдови відмовився 4 жовтня взяти до розгляду скаргу президента і верховного головнокомандувача Збройних сил Ігоря Додона на уряд країни за те, що той відправив військових на навчання НАТО до України всупереч його забороні. 

Суд повідомив, що визнав необґрунтованою вимогу президента перевірити законність цього рішення уряду. 

Конституційний суд нагадав президентові, що він є верховним головнокомандувачем лише в межах, визначених Конституцією і законодавством країни, але саме уряд відповідає за національну безпеку і оборону і організує заходи для підвищення обороноздатності держави і слідкує за дотриманням міжнародних угод країни у військовій галузі. 

Суд також звернув увагу, що одна з таких міжнародних угод укладена між Молдовою і Україною, і участь військового контингенту Молдови в навчаннях Rapid Trident-2017 під егідою НАТО передбачена програмою співпраці між міністерствами оборони двох країн на 2017 рік. 

Крім того, Конституційний суд також зауважив, що згода верховного головнокомандувача потрібна в разі, коли військові Молдови вирушають за кордон із своїм озброєнням і технікою, а на ці навчання вони їхали без зброї, тому згода президента не була потрібна. 

Між президентом Молдови Ігорем Додоном, відомим своїми проросійськими й антизахідними поглядами, і прозахідними і проєвропейськими урядом і парламентом у вересні спалахнула нова напруженість, коли уряд країни всупереч прямо висловленій забороні президента ухвалив таки відправити молдовський контингент із 57 військовослужбовців на навчання під егідою НАТО поза межі країни, на Яворівський полігон в Україні. Додон у зв’язку з цим видав низку наказів про такі заборони, а також звернувся до Конституційного суду зі скаргою на дії уряду. Уряд, зі свого боку, заявив, що запропонує парламентові змінити закон про оборону з тим, щоб рішення про направлення військовослужбовців країни за кордон ухвалював не президент, а уряд і парламент. 

Навчання з серії Rapid Trident, у яких Молдова досі незмінно брала участь від 1996 року, відбулися цього року на Яворівському полігоні у Львівській області в Україні з 7 до 23 вересня. В них узяли участь близько 1 тисяч 800 військовослужбовців із 14 країн – 11 членів НАТО і 3 країн-партнерів: України, Грузії і Молдови. 

Уряд Молдови проєвропейський і прозахідний, але обраний наприкінці минулого року президент Ігор Додон, колишній голова Партії соціалістів, стоїть на проросійських позиціях і часто виступає всупереч позиції уряду і парламенту. Він, зокрема, виступав проти відкриття в Кишиневі офісу зв’язку НАТО. Додон також уже блокував на початку року участь військових Молдови в навчаннях у сусідній Румунії.
…

У Росії влада низки міст заборонила прихильникам опозиційного діяча і борця з корупцією Олексія Навального проводити акції на його підтримку 7 жовтня. 

Зокрема, у столиці Москві мерія відхилила відразу п’ять заявок на мітинги в центральній частині міста – за повідомленнями, з неуточнених «об’єктивних причин». 

У Санкт-Петербурзі, другому найбільшому місці Росії, акція також опинилася під забороною після того, як суд відхилив скаргу місцевого штабу Навального на відмову узгодити мітинг на площі Марсове Поле в центрі міста. 

Міська влада відмовилася раніше узгоджувати цю акцію, але Навальний заявляв, що все одно вважає її законною, бо мерія не прислала відповідь-відмову на його повідомлення у визначений термін. 

А в Калузі, Кемерові, Воронежі й Томську влада відмовила прихильникам Навального навіть у проведенні пікету. Зокрема, в Калузі як причину заборони назвали те, що на заході не буде самого «об’єкту пікетування» – Навального, який нині відбуває 20 діб адмінарешту. А влада Воронежа заявила, що акція на підтримку опозиціонера є незаконною передвиборчою агітацією. 

Наразі з усіх місць, де були подані заявки на акції на підтримку прагнення Навального балотуватися на президентських виборах 2018 року, тільки в Єкатеринбурзі дозволили провести пікет. 

Олексій Навальний раніше 4 жовтня закликав своїх прихильників по всій Росії вийти на мітинги 7 жовтня, на день народження президента Росії Володимира Путіна. Мітинг у Санкт-Петербурзі він назвав головним. Він закликав виходити на акцію і в Москві: хоча міська влада відмовилася узгодити мітинг у центрі міста, на Пушкінській площі, Навальний закликав натомість пройти ходою Тверською вулицею, що перетинає Пушкінську площу, стверджуючи, що така акція буде законною. 

У штабі опозиціонера сподіваються, що акції на його підтримку, з вимогами звільнити Навального з-під адмінарешту і допустити його до участі у виборах президента 2018 року, все-таки пройдуть 7 жовтня приблизно у 80 містах Росії, де діють його місцеві штаби. 

Сам опозиціонер, а також голова його загальноросійського штабу Леонід Волков нині відбувають 20 діб адміністративного арешту. Суди в Москві 2 жовтня визнали їх винними в «неодноразових закликах до участі в неузгодженому публічному заході». Обох притягли до відповідальності після мітингу 29 вересня в Нижньому Новгороді – там міська влада спершу дозволила його, потім заборонила, але Навальний заявив, що все одно вважає захід узгодженим. 

Олексій Навальний уже заявив, що має намір балотуватися на посаду президента Росії на виборах 2018 року, хоча офіційно виборча кампанія ще не починалася. Навальний також заявляє, що влада Росії боїться його і хоче зірвати його кампанію. 

Свій нинішній арешт він назвав «подарунком на ювілей» президентові Росії Володимирові Путіну, якому 7 жовтня сповниться 65 років. 

У Кремлі у відповідь нагадали, що публічні заклики на «несанкціоновані заходи і мітинги» суперечать законодавству. «Безумовно, ті, хто виступає з такими закликами, притягаються до відповідальності відповідно до закону», – сказав 3 жовтня речник президента Росії Дмитро Пєсков. 

У Центральній виборчій комісії Росії вже не раз заявляли, що Навальний узагалі не матиме права балотуватися, бо має непогашені судимості. 

Крім того, там звертали увагу, що протизаконним є і фактичне ведення виборчої кампанії до її офіційного початку.
…

У Пакистані стратили трьох осіб, засуджених через терористичні атаки. Повідомляється, що смертна кара була оголошена військовими судами після того, як підозрювані були засуджені через теракти, здійсненні в останні роки. Страту провели 4 жовтня у в’язниці на північному заході країни.

Напередодні страти правозахисники у Пакистані висловили занепокоєння з приводу великої кількості смертних вироків, заявивши, що країна відправила з 2014 року на шибеницю 477 ув’язнених.

Пакистан припинив страти в 2008 році через тиск з боку правозахисних груп, але відновив смертну кару після того, як таліби атакували школу в місті Пешавар, в результаті чого загинули 150 людей, переважно школярів.
…

Прем’єр-міністри Болгарії, Греції та Румунії заявили, що підтримують Сербію у її прагненні приєднатися до Європейського союзу. На їхню думку, цей крок допоможе гарантувати мир і безпеку в регіоні.

«Всі ми знаємо, що природне місце Сербії – в Європейському союзі», – сказав прем’єр-міністр Болгарії Бойко Борисов після зустрічі 3 жовтня у місті Варна.

Прем’єр-міністр Греції Алексіс Ципрас, румунський прем’єр Міхай Тудосе і президент Сербії Александр Вучич також були присутні на переговорах, основна увага яких була зосереджена на спільних інфраструктурних проектах, економічній та енергетичній співпраці та питаннях безпеки.

Борисов сказав, що три балканських члени ЄС працюватимуть над тим, щоб прискорити процес вступу Сербії в ЄС.

Сербія, поряд з Чорногорією – найбільш близька до вступу в Євросоюз західно-балканська країна, що ініціювала переговори з Брюсселем в 2014 році.

Сербський лідер Александр Вучич з одного боку пропагує вступ до ЄС, а з іншого прагнне підтримувати хороші відносини з традиційним союзником Росією.

 
…

Чоловік, який днями відкрив вогонь у натовп в американському Лас-Вегасі, стріляв із готельного номера упродовж 9-11 хвилин, при цьому налаштувавши камери для відеозйомки.

Усього в нападника було майже 50 знарядь зброї в трьох місцях. У запасі в Паддока також були рушниці та пістолети.

Як повідомили у поліції, Стівен Паддок розмістив камери як у кімнаті, з якої стріляв, так і в коридорі, зокрема, щоб спостерігати за наближенням правоохоронців.

В результаті стрілянини пізно ввечері, яку з 32-го поверху готелю Mandalay Bay по відвідувачах музичного фестивалю у Лас-Вегасі відкрив 64-річний американець Стівен Паддок, загинули щонайменше 59 людей загинули і понад 500 були поранені.

Мотив стрільця невідомий. Поліція встановила контакт з його подругою Марі Лу Данлі, яка сьогодні має повернутися до США із закордонної поїздки і, як очікується, дасть свідчення.

Нинішній напад назвали найкривавішим досі у США.
…

Європейський суд з прав людини 3 жовтня зобов’язав Росію виплатити незалежному виданню «Новая газета» фінансову компенсацію за порушення свободи вираження поглядів під час судових засідань, пов’язаних з публікаціями про загибель підводного човна «Курськ» у 2000 році.

Згідно з рішенням суду, Росія має заплатити газеті 3 тисячі 388 євро (це понад 100 тисяч гривень), а кореспонденту видання Олені Мілашиній – 2 тисячі 170 євро (це близько 68 тисяч гривень). Росія також зобов’язана покрити витрати на слухання.

Позов газети та її кореспондента до російської держави пов’язаний зі справою, яку в 2005 році розглядав Басманний суд у Москві. Той суд вирішив, що за шкоду, завдану репутації судово-медичного експерта міністерства оборони Росії Віктора Калугіна та його колег «Новая газета» має виплатити 50 тисяч рублів (1740 доларів США у 2005 році), а Мілашина – 7 тисяч рублів (245 доларів США).

Європейський суд з прав людини вказав, що рішення російського суду є однобічним і суперечить демократичним принципам свободи вираження поглядів та свободи слова.

У публікаціях «Новой газеты» йшлося, що судово-медичні експерти під керівництвом Калугіна зробили неправильну оцінку причин смерті 118 членів екіпажу підводного човна, допомагаючи російським військовим високопосадовцям уникнути відповідальності за те, що газета назвала нездатністю врятувати моряків.

Атомний підводний човен «Курськ» затонув у серпні 2000 року під час маневрів у Баренцевому морі. Російська влада відмовилася від допомоги у порятунку членів екіпажу, запропонованих британським та норвезьким флотами. Російські чиновники пізніше заявили, що всі члени екіпажу загинули відразу після того, як всередині корабля стався вибух.

Проте через кілька днів після того, як підводний човен «Курськ» затонув, норвезькі та російські водолази знайшли 24 тіла у відсіку підводного човна та записку капітана-лейтенанта Дмитра Колесникова з переліком імен 23 матросів, які, очевидно, були живими, коли судно затонуло.
…

Кремль сподівається, що новий посол США в Росії Джон Гантсман допоможе поліпшити напружені відносини між Москвою та Вашингтоном.

«Ми сподіваємося, що з новий посол як голова… американської дипломатичної місії в Москві зможе зробити вагомий внесок у відновлення наших відносин», – заявив речник російського лідера Володимира Путіна Дмитро Пєсков 3 жовтня.

Пєсков сказав про це перед церемонією вручення Гантсманом та новопризначеними послами інших країн вірчих грамот Путіну.

Речник російського президента вкотре звинуватив Сполучені Штати в ускладненні відносин. За його словами, тісніша співпраця відповідає інтересам обох країн і світу, але «ці наміри неможливо реалізувати самостійно, без партнера». «Поки що існують проблеми з взаємністю», – визнав він.

Відносини між Вашингтоном та Москвою були обтяжені рядом питань, включаючи російську агресію в Україні, її дії в Сирії та те, що, за інформацією американської розвідки, було схваленою Путіним кампанією втручання у президентські вибори в США у 2016 році.
…

Нобелівський комітет Королівської шведської академії наук присудив премію в галузі фізики Райнеру Вайсу, Беррі Берішу і Кіпу Торну. Вчені отримали Нобелівську премію за спостереження за гравітаційними хвилями.

Про виявлення гравітаційних хвиль, що утворюються при зіткненні чорних дір, було оголошено в 2016 році. Вчені використовували для цього Лазерно-інтерферометричну гравітаційно-хвильову обсерваторію (LIGO). Такі обсерваторії існують в двох місцях у США і дозволили виявити гравітаційну хвилю від злиття двох чорних дір на відстані близько 1,3 мільярда світлових років від Землі.

Нобелівський тиждень розпочався 2 жовтня з вручення премії з медицини. Її отримали американські вчені Джеффрі Голл, Майкл Росбаш і Майкл Янґ. Вони відкрили молекулярні механізми, які контролюють так звані циркадні ритми – «біологічний годинник» всередині живих організмів, що підлаштовує фізіологічні процеси під час дня.
…

У Росії Симоновський суд у столиці Москві засудив опозиційного діяча і борця з корупцією Олексія Навального до 20 діб адміністративного арешту. Його визнали винним у «неодноразових закликах до участі в неузгодженому публічному заході», повідомляє з зали суду кореспондент Радіо Свобода.

Опозиціонер у відповідь назвав цей вирок «подарунком на ювілей» президентові Росії Володимирові Путіну і закликав своїх прихильників прийти на мітинг, що планувався як зустріч із Навальним, у Санкт-Петербурзі 7 жовтня, в день народження Путіна.

Олексій Навальний уже заявив, що має намір балотуватися на посаду президента Росії на виборах 2018 року, хоча офіційно виборча кампанія ще не починалася. Останнім часом він їздить Росією для зустрічей зі своїми потенційними виборцями і відвідав уже низку міст, де його вітали сотні чи й тисячі прихильників.

Але 29 вересня, напередодні такої зустрічі в Нижньому Новгороді, Навального вранці затримали в Москві. Він передав прихильникам заклик усе одно прийти на мітинг у Нижньому Новгороді. Його відпустили лише ввечері і викликали до суду в Москві на 2 жовтня в адміністративній справі про порушення порядку організації мітингу, йому могло загрожувати до 30 діб адмінарешту. Зустріч кількохсот прихильників Навального все одно відбулася тоді в Нижньому Новгороді без його участі, хоча міська влада, яка спершу узгодила захід, потім заявила про його заборону; команда опозиціонера заявила, що, з її погляду, мітинг усе одно залишився законним, бо заборона надійшла запізно.

На 7 жовтня він планував таку зустріч у Санкт-Петербурзі, другому найбільшому місті Росії. Там міська влада відмовилася узгоджувати акцію в центрі міста, на площі Марсове Поле, але Навальний усе одно вважає її законною, бо мерія не прислала відповідь-відмову на його повідомлення у визначений термін, і закликає прихильників узяти в ній участь.

Навальний також заявляє, що влада Росії боїться його і хоче зірвати його кампанію.

У Центральній виборчій комісії Росії вже не раз заявляли, що Навальний узагалі не матиме права балотуватися, бо має непогашені судимості.
…

Командувач армії США в Європі, генерал-лейтенант Бен Годжес заявив, що в недавніх навчаннях військ Росії і Білорусі взяли участь, за його оцінкою, загалом понад 40 тисяч військовослужбовців.

Як заявив американський генерал журналістам у Брюсселі, число учасників навчань було насправді значно більше, ніж заявлених 12 тисяч 700 військовослужбовців на російсько-білоруських навчаннях «Захід-2017».

За його словами, Росія розбила великі навчання на кілька окремих менших частин, щоб уникнути вимоги міжнародного спостереження за ними, але всі ці частини були взаємно пов’язані з військового погляду, і в цьому й полягав весь задум російської влади.

У зв’язку з цим він закликав створити на Заході «військовий шенген», як генерал назвав свою пропозицію створити спеціальні правила транспортування озброєнь і військових вантажів через кордони з тим, щоб сили країн НАТО могли швидко пересуватися Європою і мати можливість стримувати потенційну агресію Росії.

Союз НАТО «повинен мати можливість пересуватися так само швидко, чи й швидше, ніж сили Росії, якщо ми хочемо, щоб наша здатність до стримування була дієвою», сказав Годжес.

Навчання «Захід-2017» відбулися на території Білорусі і частково в Росії з 14 до 20 вересня. За офіційними даними, число їхніх учасників склало 12 тисяч 700 військовослужбовців – ледь менше від числа у 13 тисяч, починаючи від якого, за міжнародними домовленостями, була б обов’язкова участь у них іноземних спостерігачів. Завдяки цьому від союзу НАТО на навчання запросили представників тільки у статусі гостей і відвідувачів окремих заходів в окремі дні, а не як повноцінних верифікаторів.

Ціла низка західних урядів, політиків і військових командувачів дійшла напередодні навчань однакового висновку, що реально в них могло взяти участь загалом до 100 тисяч військових чи й навіть більше. За їхніми словами, для цього Росія називає окремі елементи фактично єдиних великих навчань низкою формально окремих навчань меншого масштабу, а також може залучити значну кількість військ у рамках окремо оголошених «раптових перевірок».

Країни-сусіди Білорусі, серед них держави Балтії і Україна, непокоїлися, що Росія може використати навчання «Захід-2017» для агресивної розбудови своєї військової присутності в регіоні, на східному фланзі НАТО, і перетворити Білорусь на плацдарм для можливого наступу на Україну.

У Росії такі припущення називали необґрунтованими.
…

Федеральне бюро розслідувань США заявило, що наразі не виявило ніяких зв’язків із міжнародним тероризмом нападника, що влаштував стрілянину в Лас-Вегасі у штаті Невада, внаслідок якої, за оновленими даними, загинули не менш ніж 58 людей, іще 515 людей були поранені чи травмовані під час масової втечі з місця стрілянини. Правоохоронці попереджають, що число жертв може далі зрости.

Так в ФБР відреагували на заяву екстремістського угруповання «Ісламська держава», яке раніше 2 жовтня взяло на себе відповідальність за стрілянину. У заяві, оприлюдненій через пов’язане з угрупованням агентство «Амак», стверджується, що нападник навернувся до ісламу кілька місяців тому, став «воїном» угруповання і відповів на його заклик чинити напади у країнах, що воюють проти джигадистів. Доказів екстремісти не навели, і наразі немає даних, що могли б підтвердити чи впевнено заперечити таку заяву.

Під час нападу, вчиненого пізно ввечері 1 жовтня за місцевим часом, нападник протягом кількох хвилин вів вогонь із автомата з вікна кімнати на 32-му поверсі будівлі готелю Mandalay Bay по сусідньому відкритому майданчику, де просто неба відбувався музичний фестиваль, а потім застрелив себе, коли поліція стала вибухівкою висаджувати двері до кімнати – в якій відтак виявили близько десятка одиниць зброї.

Правоохоронці встановили особу нападника як 64-річного мешканця Невади, громадянина США Стівена Паддока, що не належить до етнічних чи расових меншин. У поліції раніше вже заявляли, що не вважають його пов’язаним із будь-яким войовничим угрупованням. Мотиву нападу поліція ще не називала.

Поліція також знайшла 62-річну Марілу Данлі, яка вочевидь жила разом із нападником у його домі в містечку Мескіте у штаті Невада і яку розшукували як імовірну причетну до нападу. За повідомленнями, в час нападу й нині вона перебуває поза межами США і вже не вважається підозрюваною, хоча становить інтерес для слідства.

Нинішній напад став найкривавішим досі у США. Дотепер таким був напад на нічний клуб у місті Орландо у штаті Флорида в червні 2016 року: тоді загинули 49 людей. Нападник, якого застрелила тоді поліція під час перестрілки з ним, як з’ясувалося, напередодні свого нападу присягнув на вірність угрупованню «Ісламська держава», яке після нападу теж узяло на себе відповідальність за нього.
…