Слідчі вважають, що причиною пожежі в автобусі в Казахстані, було відкрите вогнище на портативній газовій плиті, йдеться в заяві Міністерства внутрішніх справ Казахстану.

Згідно з повідомленням, плита використовувалася для опалення в автобусі. У міністерстві зазначили, що слідчі допитали двох водіїв і трьох пасажирів, які вижили.

У МВС заявляють, що слідчі виключають «злочинну діяльність» або дорожню аварію як причину пожежі.

18 січня на заході Казахстану в регіоні Актобе загорівся автобус, який їхав із Шимкента до Росії. Із 57 людей, які перебували в транспорті, 52 – загинули.

Департамент із надзвичайних ситуацій Актюбинської області Казахстану спочатку припускав, що причиною пожежі в автобусі могло бути коротке замикання.
…

Основним напрямком національної безпеки США стала «конкуренція великих держав», заявив міністр оборони США Джим Меттіс.

19 січня він оприлюднив національну оборонну стратегію США. Меттіс заявив, що Вашингтон відходить від концентрації уваги на тероризмі.

«Ми будемо продовжувати кампанію проти терористів, але конкуренція великих держав, а не тероризм, зараз є основним напрямком національної безпеки США», – сказав Меттіс.

Він також назвав Росію та Китай «ревізіоністськими державами», що намагаються зробити «світ, який відповідає їхнім авторитарним моделям». 

Відносини США й Росії останнім часом значно загострені через низку розбіжностей, серед яких дії Росії в Україні і Сирії чи її ймовірне втручання у президентські вибори у США 2016 року.
…

Ініціативи з Португалії, Іспанії, Індії та Індонезії стали переможцями премії за інновації у сфері туризму. 

Як повідомляє прес-служба Всесвітньої організації з туризму ООН, преміями відзначені Turismo de Portugal (португальський державний орган, відповідальний за популяризацію, покращення та сталість туризму), проект Ecotourism Trust (Індія), проект Tryponyu (Індонезія) і іспанський проект SEGITTUR (структура, яка займається просуванням інновацій в іспанській індустрії туризму).

До фіналу конкурсу потрапили чотирнадцять проектів, всього у конкурсі брали участь 128 проектів із 55 країн.

Проекти-переможці визначені у чотирьох категоріях – державна політика та управління, дослідження та технології, підприємництво та неурядові організації.

«Сьогодні ми шануємо бачення та прихильність окремих осіб, міністерств, компаній та організацій, які щодня створюють краще майбутнє, використовуючи потенціал туризму. Робота всіх фіналістів є натхненням для всіх нас», – наголосив генеральний секретар організації Зураб Пололікашвілі в своєму вступному слові під час церемонії вручення нагород. 

Починаючи з 2003 року, новаторам щороку присуджуються нагороди Всесвітньої організації з туризму ООН за видатні досягнення та інновації в туризмі.

 
…

Один золотошукач загинув, десятки під завалами після часткового обвалу на покинутій золотодобувній шахті в Узбекистані, який стався 16 січня.

Поліція Самаркандської області на південному сході країни заявляє, що близько 30 нелегальних золотошукачів вибралися з шахти, яка раніше належала державному Навоїйському гірничо-металургійному комбінаті. Правохоронці додали, що близько 20 інших не змогли піднятися на поверхню й залишаються заблокованими під землею.

Представник поліції Пахтачийського району на умовах анонімності розповів Радіо Свобода, що місцеві жителі спочатку самі намагалися врятувати золотодобувачів і не зверталися до поліції.

«Родичі нелегальних золотодобувачів, зазвичай, не звертаються до поліції в таких випадках, тому що видобуток золота з покинутої шахти нелегальний», – сказав посадовець.

За оцінками влади, близько половини жителів Пахтачийського району залучені до нелегального видобутку золота у зв’язку з високим рівнем безробіття.
…

У місті Кветта на південному заході Пакистану невідомі застрелили матір і дочку, які були учасницями кампанії проти поліомієліту, повідомила місцева поліція.

За даними правоохоронців, жінки давали вакцину дітям, коли два озброєні на мотоциклах застрелили їх.

Наразі жодна організація не взяла на себе відповідальності за напад.

Прем’єр-міністр Пакистану Шахід Хакан Аббасі засудив напад і розпорядився провести розслідування.

У Пакистані напади на учасників акції проти поліомієліту є поширеним явищем. Бойовики твердять, що кампанії вакцинації є прикриттям для шпигунства з боку країн Заходу або змовою, щоб стерилізувати пакистанських дітей.

Пакистан і Афганістан є єдиними в світі країнами, де поліомієліт має масштаби епідемії.
…

На заході Казахстану в регіоні Актобе 18 січня щонайменше 52 людини загинули внаслідок загоряння автобуса міжміського сполучення. Всього в салоні перебувало 57 людей, повідомляють екстрені служби Казахстану.

За попередніми даними, в салоні їхали мігранти з Узбекистану, автобус запалав під час руху.

Про власників автобуса марки Ikarus поки нічого не відомо, офіційно лише підтверджено, що в кабіні, крім пасажирів, було двоє водіїв.
…

Голова російського регіону Чечні Рамзан Кадиров назвав заарештованого керівника грозненського відділення правозахисного центру «Меморіал» Оюба Тітіева наркоманом. Про це Кадиров заявив увечері 17 січня в ефірі вечірніх новин телеканалу «Грозний».

“Наркоманів у Чечні ловили тисячами, ніхто за них не заступався, варто було зловити їхнього наркомана, і весь світ встав. Чому вони їхні права не захищали? Такі ж наркомани… Невже він (Тітіев – ред.) не може вживати? Ми ловимо людей, яким 60, 70 років за те, що вживають наркотики. Його не можна нам затримувати? Звичайно, можна», – сказав Кадиров.

Говорячи про правозахисників, Кадиров додав, що «в них немає роду, нації немає, релігії немає, у них є інтерес». За словами Кадирова, його дивує, коли людина, яка вважає себе чеченцем, працює з ними, а родичі не зупиняють його. «Вони повинні знати, в нашій республіці їхня робота не пройде», – заявив Кадиров.

9 січня в Чечні затримали голову місцевого відділення «Меморіалу» Оюба Тітієва. Його звинувачують у зберіганні 180 грамів марихуани. 60-річний Тітієв провину заперечує і стверджує, що йому підкинули наркотики. Він вважає, що переслідування пов’язане з його правозахисною діяльністю.

11 січня правозахисні організації Норвезький Гельсінський комітет, Human Rights Watch, Amnesty International, FIDH і Всесвітня організація проти тортур виступили зі спільною заявою. Вони вимагають від влади Росії звільнити Оюба Тітієва.
…

Адвокати громадянина Узбекистану Сайфулло Саїпова, який 31 жовтня 2017 року в Нью-Йорку свідомо вбив автомобілем вісім людей, заявили, що їхній клієнт готовий визнати себе винним і погодитися на довічне ув’язнення, щоб уникнути смертної кари.

Захисники 29-річного чоловіка, який на законних підставах живе у США, зробили таку пропозиції в окружному суді Мангеттена 17 січня, коли прокурори попросили призначити на квітень 2019 року розгляд справи за звинуваченнями Саїпова у вбивстві та тероризмі.

Прокурори заявили, що поранені під час нападу та родичі жертв найгіршої від вересня 2001 року атаки мають «сильне бажання закрити» цю справу. Адвокати Саїпова вказали, що найшвидшим шляхом до цього є згода обвинувачення на запропоновану угоду.

«Урядове рішення не вимагати смертної кари призведе до негайного закриття справи без потреби для громадськості та жертв неодноразово переживати страшну подію», – твердять захисники.

Прокурор Мангеттена Джеффрі Берман має ухвалити рекомендацію щодо того, чи вимагати для Саїпова смертної кари. Право на остаточне рішення з цього питання має міністр юстиції США Джефф Сешнс. Обидва ці представники американської влади призначені президентом Дональдом Трампом, який раніше в мережі Twitter заявив, що Саїпов заслуговує на смертну кару.

29-річний Сайфулло Саїпов визнав, що до нападу його надихнула діяльність екстремістського угруповання «Ісламська держава». Саме це угруповання 3 листопада назвало Саїпова «солдатом халіфату».

31 жовтня 29-річний Сайфулло Саїпов на орендованому пікапі на великій швидкості понад кілометр проїхав доріжкою для перехожих і велосипедистів, збиваючи людей, а потім врізався у шкільний автобус і з вигуками «Аллаху акбар» і пейнтбольним і пневматичним пістолетами в руках побіг вулицею, після чого поліція відкрила по ньому вогонь і поранила його, а відтак затримала. Внаслідок наїзду 8 людей загинули, серед них п’ять громадян Аргентини і один Бельгії; ще 11 людей поранені.
…

Прокуратура Німеччини повідомляє, що колишньому офіцеру СС 96-річному Оскару Ґрьонінгу, відомому як «бухгалтер Аушвіца», відмовили у помилуванні.

У 2015 році суд визнав його співучасником убивств 300 тисяч людей у концентраційному таборі Аушвіц під час Другої світової війни і засудив його до чотирьох років в’язниці.

Тоді Оскар Ґрьонінґ на процесі визнав моральну провину, але оскаржив вирок. У кінці листопада минулого року стало відомо, що Верховний суд Німеччини відхилив його апеляцію.

Якщо Ґрьонінґ не оскаржить відмову в помилуванні, прокуратура в німецькому Ганновері може невдовзі перемістити його до в’язниці для відбування покарання.

Оскар Ґрьонінґ служив в Аушвіці в 1942-1944 роках. Він збирав гроші і цінності, відібрані у в’язнів. 
…

Вчені з’ясували, що загибель мільйонів ацтеків на сучасній території Мексики і частині Гватемали у XVI столітті могла бути спровокована бактерією Salmonella enterica, яка викликає кишкову лихоманку.

Міжнародне дослідження, проведене Інститутом людської історії імені Макса Планка, Гарвардським університетом, Національним інститутом антропології й історії Мексики й Тюбінгенським університетом, було опубліковане 15 січня у виданні Nature Ecology and Evolution. Вчені використали нове програмне забезпечення для аналізу даних.

У 1545 ацтеки в Мексиці спалахнула епідемія, яку мовою ацтеків назвали cocoliztli. У хворих була лихоманка, головний біль, кровотеча з очей, носа і рота. Смерть наступала протягом трьох-чотирьох днів. 15 мільйонів людей (приблизно 80% населення) загинули від епідемії за п’ять років. Другий спалах цієї епідемії у 1576-1578 роках призвів до загибелі половини населення, що залишилося.

Вчені проаналізували ДНК скелетів людей, які знайшли на цвинтарі, де ховали померлих під час епідемії cocoliztli. За даними фахівців, вони виявили сліди бактерії Salmonella enterica, яка є різновидом Paratyphi C. Вона відома тим, що викликає кишкову лихоманку, прикладом якої є черевний тиф.

При цьому вчені заявляють, що, можливо, під час аналізу якісь патогени не були виявлені або були зовсім невідомими. «Ми не можемо з упевненістю сказати, що Salmonella enterica є причиною епідемії cocoliztli. Ми вважаємо, що її слід вважати головною імовірною підставою», – заявила одна з дослідників Кірстен Бос.

«Cocoliztli у 1545-1550 роках була однією з багатьох епідемій, які уразили Мексику після прибуття європейців. Це була друга з трьох епідемій, які призвели до найбільших втрат серед населення», – заявила агенції AFP Ашільд Вагене з Університету Тубінгена в Німеччині.

«Причина цієї епідемії обговорювалася істориками протягом понад століття, і тепер ми можемо надати прямі докази через використання стародавньої ДНК, щоб з’ясувати давнє історичне питання», – додала вона.

Спалах cocoliztli вважають однією з найбільш смертоносних епідемій в історії людства після бубонної чуми, яка призвела до загибелі 25 мільйонів людей у Західній Європі (приблизно половини населення регіону) в XIV столітті.

Європейські колонізатори привезли хворобу в Новий Світ, де місцеве населення не мало імунітету до завезених вірусів і бактерій.

 
…

Суд у російському місті Пермі заарештував на два місяці двох підлітків після нападу з ножами на школу. Засідання відбувалося в лікарні, де перебувають обвинувачені. Як повідомляє Слідчий комітет Росії, їм також висунули обвинувачення за статтею «замах на вбивство».

«За версією слідства, 15 січня 2018 року учень 10 класу і його неповнолітній знайомий – колишній учень цього навчального закладу – прийшли в школу, озброївшись ножами. Увійшовши в аудиторію, де займалися діти одного з молодших класів, обвинувачені умисно заподіяли дев’ятьом учням і вчительці множинні ножові поранення», – заявляють у Слідчому комітеті Росії.

За повідомленням, у зв’язку з тим, що обвинувачені завдали ударів ножем і один одному, вони були госпіталізовані. Після виходу з лікарні обидва підлітки будуть переведені в СІЗО.

Всього внаслідок нападу в школі постраждали 15 людей. Про мотиви нападу офіційно не повідомляють.

 
…

Після вбивства в Косові одного з лідерів косовських сербів Олівера Івановича верховний представник ЄС із закордонних справ Федеріка Могеріні провела телефонні розмови з президентами Сербії та Косова й закликала сторони «продемонструвати спокій і стриманість».

За її словами, представники спеціальної місії ЄС в Косові нададуть допомогу в розслідуванні вбивства.

Невідомі стріляли в Івановича 16 січня вранці біля будинку, в якому розташований офіс його партії в північній частині розділеної Косовської Митровиці. Слідство проводить косовська поліція.

Олівер Іванович народився в 1953 році, у сербському уряді був державним секретарем у справах Косова.

Іванович був лідером партії «Свобода, демократія, справедливість». Минулого й цього року він кілька місяців провів у слідчому ізоляторі за звинуваченням у скоєнні злочинів над албанським населенням у час бойових дій у провінції. Він відкидав обвинувачення й залишився жити в Косові.

Після вбивства Івановича президент Сербії Александар Вучич скликав надзвичайну сесію Ради національної безпеки, а в Брюсселі відклали переговори делегацій Косова й Сербії, які після 13-місячної перерви мали розпочатися саме сьогодні.

Марко Дюрич, глава Бюро сербського уряду в справах Косова, назвав убивство Івановича атакою на сербський народ з метою дестабілізувати Сербію й погіршити становище косовських сербів.
…

Сполучені Штати оголосять нові санкції щодо Росії 29 січня, повідомило у вівторок російське державне інформагентство ТАСС із посиланням на американського посла у Москві Джона Гантсмана.

За його словами, до цього часу підготують доповідь у рамках закону «Про протидію противникам Америки через санкції».

Як розповів Гантсман в інтерв’ю агентству, і автори доповіді намагаються врахувати те, «як нові санкції відобразяться на російсько-американських відносинах не тільки у короткочасній, а й у довготривалій перспективі».

Очікується, що Вашингтон запровадить нові санкції проти Росії у зв’язку з її ймовірним втручанням у президентські вибори в США в 2016 році.

Росія неодноразово відкидала звинувачення у втручанні.

Заступник міністра закордонних справ Росії назвав нові санкції спробою США вплинути на внутрішню ситуацію в Росії, зокрема, напередодні президентських виборів.

Наприкінці січня збігає останній термін, коли адміністрація США має виконати низку пунктів закону про розширення санкцій щодо Ірану, Росії і Північної Кореї, ухваленого минулого літа. Зокрема, адміністрація має подати до Конгресу звіт про корупцію у владі Росії і перелік осіб із найближчого оточення президента Росії Володимира Путіна, які в майбутньому могли б потрапити під санкції. Закон передбачає надання списку державних чиновників, керівників державних компаній, організацій, пов’язаних із російською державою, які причетні до утисків права людини в Росії чи підтримці російської агресії проти України.

Також можливі нові санкції передбачені у зв’язку з втручанням Росії у президентські вибори у США; Москва, проти дедалі численніші докази такого втручання, продовжує заперечувати його, так само президент США Дональд Трамп не визнає цього втручання, що фактично пішло йому на користь.

 
…

Російський опозиціонер Олексій Навальний направив до Конституційного суду Росії скаргу на закон «Про вибори президента». На думку опозиційного політика, документ не відповідає російській Конституції, повідомив російському агентству «Інтерфакс» адвокат Іван Жданов.

Напередодні Міністерство юстиції Росії звернулося до суду з позовом про ліквідацію фонду «П’ята пора року», який забезпечує роботу передвиборчих штабів Олексія Навального. Він буде розглянутий наступного тижня.

Після відмови Центральної виборчої комісії Росії в реєстрації кандидатом у президенти Росії Навальний закликав до бойкоту виборів 18 березня – так званого «страйку виборців». 28 січня прихильники опозиціонера готуються провести масові вуличні акції протесту в десятках міст Росії. 15 січня прихильники Навального в різних містах почали подавати заявки на проведення акцій на підтримку «страйку виборців».

ЦВК Росії відмовила Навальному в реєстрації на виборах, посилаючись на наявність у політика судимості у «справі Кіровлісу».
…

Прем’єр-міністр Румунії Міхай Тудос оголосив про відставку через втрату підтримки з боку Соціал-демократичної партії.

«Я йду у відставку з високо піднятою головою», – заявив Тудос після того, як лідери  Соціал-демократичної партії (СДП) відкликали політичну підтримку прем’єра.

Один з членів керівництва партії заявив, що більшість проголосувала за звільнення Тудоса.

Тудос є другим прем’єр-міністром, якого усунула від влади СДП протягом майже семи місяців.

Його відставка відбулася після того, як він закликав міністра внутрішніх справ Кармена Дана подати у відставку, звинувативши її у брехні.

Дан, союзник голови СДП Лівіу Драгня, відмовилася йти у відставку.

У минулому році соціал-демократи усунули уряд, проголосувавши за недовіру уряду попереднього прем’єр-міністра Соріна Ґріндеану.

Сам Драгня не може стати прем’єр-міністром, оскільки у квітні 2016 його засудили до двох років позбавлення волі умовно за підтасовку голосів на референдумі у 2012 році.

 
…

Китайські кораблі намагаються очистити море від великої плями нафти, яка виникла після того, як затонув танкер «Санчі», зареєстрований на іранську компанію.

Два кораблі застосували хімічні засоби, щоб нафта розчинилася. Вважається, що пляма площею в 120 кілометрів сформована паливом, яке використовувалося для живлення «Санчі», що перевозив 136 тисяч тон конденсату – легкозаймистого надлегкого палива.

«Ця робота є однією з тих, на яких ми фокусуємося. Це також пріоритетна сфера наших зусиль. Ніхто не хоче бачити великомасштабну вторинну катастрофу», – сказав речник Міністерства закордонних справ Китаю Лю Кан.

6 січня танкер, який ходив під прапором Панами, зіткнувся з вантажним кораблем і загорівся. 14 січня він затонув. 32 члени екіпажу «Санчі», включно з 30 іранцями й двома бангладешцями, вважаються загиблими. 

Екологічна організація Greenpeace заявляє, що корабель вибухнув і затонув у «важливий період» нересту риби.

«Санчі» збудований у 2008 році й зареєстрований на базовану в Гонконгу іранську компанію Bright Shipping Ltd.
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що погрози фізичної розправи над представниками етнічної громади угорців є неприйнятними.

Дипломатичний скандал спровокувала відповідь очільника уряду Румунії Міхая Тудосе інформаційному каналу Realitatea минулого тижня.

«Моя відповідь буде такою, як і тоді, коли, вже не знаю з нагоди якого дня, вони намагалися вивісити свій прапор. Тоді я ясно заявив, що коли він буде розвиватися на вітрі, там же будуть теліпатися біля нього і місцеві очільники (угорської меншини, – ред)», – прокоментував Тудосе спроби керівництва етнічної меншини угорців Трансильванії домогтися територіальної автономії в Румунії.

Після цієї заяви до МЗС Угорщини в Будапешті викликали посла Румунії, він намагався пом’якшити слова прем’єра, спираючись на неточність тлумачення ЗМІ певних мовних зворотів Міхая Тудосе. Своєю чергою, представник румунського уряду у Бухаресті запевнив офіційний Будапешт, що у словах Тудосе не було нічого антиугорського. Втім, ці відповіді румунських речників не задовольнили угорську сторону.

Керівник угорської дипломатії Пейтер Сійярто сказав, що у Будапешті витлумачили слова очільника уряду сусідньої держави як відкриту погрозу фізичної розправи над представниками угорської меншини в Румунії:

«Така заява у повній мірі неприпустима; вона викреслює чинного прем’єр-міністра Румунії зі списку культурних політиків Європи. Очевидно, що середовищі, яке має мінімальну політичну культуру, такі висловлювання отримують належну оцінку, а щодо заявників вживають певних заходів. Однак у даному випадку цього не сталося. Я вважаю неприйнятним, що у ХХІ столітті у Європі обраним керівникам великої національної меншини погрожують фізичною розправою через повішення», – сказав угорський міністр.

Сійярто висловив сподівання, що румунська сторона виправить ситуацію, що склалася, наголосивши, що Угорщина прагне будувати стосунки з Румунією на засадах взаємоповаги і довіри, у тому числі і в інтересах майже двомільйонної угорської меншини, економічної та євроатлантичної співпраці. Подібні заяви, за словами угорського міністра, ставлять під удар добросусідські відносини або взагалі унеможливлюють двосторонні стосунки.
…

У російському місті Перм зранку 15 січня двоє чоловіків напали на школу, вісім учнів і вчителька зазнали поранень, двоє з них перебувають у тяжкому стані. Нападників, які були озброєні ножами, затримали, повідомляє російська державна інформагенція «РИА Новости».

Згодом Слідчий комітет Пермського краю повідомив, що «між двома школярами із застосуванням холодної зброї (ножів) сталася бійка, якій намагалися запобігти педагоги і школярі».

Очевидці повідомляють, що навчальний заклад оточений поліцією, дітей евакуювали в найближчий торговий центр.
…

Співробітники французьких правоохоронних органів після допиту в Ніцці затримали швейцарського підприємця Олександра Штудгальтера. Слідчі вважають, що він був підставною особою російського олігарха, члена Ради федерації Сулеймана Керімова під час придбання нерухомого майна на півдні Франції, зокрема, кількох вілл на французькій Рив’єрі. Про це повідомляють агентство AFP і французьке видання Nice-Matin.

Російського мільярдера Керімова затримали 20 листопада в аеропорту Ніцци. Його підозрюють в ухиленні від сплати податків на загальну суму 400 мільйонів євро. За версією слідства, російський політик створив систему посередників і компаній для придбання нерухомого майна на Лазурному березі за заниженою вартістю, щоб знизити податкові виплати.

Керімов звинувачення відкидає. Суд у Франції після нетривалого ув’язнення випустив росіянина під підписку про невиїзд і заставу п’ять мільйонів євро. Пізніше сума застави була підвищена до 40 мільйонів євро. Керімову загрожує до 10 років позбавлення волі.
…

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який перебуває з візитом у США, 16 січня зустрінеться з лідером цієї країни Дональдом Трампом. Вони обговорять питання регіональної безпеки, економічні питання та двосторонні відносини.

Білий дім вказав, що серед «кількох міжнародних проблем», які будуть темою дискусій, є питання Афганістану, обговорення якого очікується цього місяця під час головування Казахстану в Раді безпеки ООН.

Казахстанське державне інформаційне агентство «Казінформ» зазначило, що Трамп і Назарбаєв також обговорять відносини з Росією та війну в Сирії, питання торгівлі.

Посол Казахстану Кайрат Умаров, який головує в Раді безпеки ООН цього місяця, 11 січня заявив, що члени Ради розглядають питання про візит до Афганістану, щоб краще зрозуміти перспективи та потреби цієї країни. Він не оприлюднив дати такої поїздки, яка, за його словами, буде першим візитом такого рівня за сім років.
…

У Тунісі найбільша профспілка країни закликала 14 січня провести мітинг у столиці через реалізацію заходів суворої економії, зниження рівня життя та зростання податків. Ці заклики лунають у дні, коли Туніс відзначає сім років від початку подій, які відомі під назвою «арабська весна».

Вважається, що Туніс мав порівняно мирний перехід до демократії, коли в 2011 році лідер держави Алі був скинутий після 23 років на посаді.

Минулого тижня мирні денні акції протесту та нічні заворушення сталися в містах і селищах Тунісу, знову лунали гасла 2011 року «Робота, свобода та гідність».

Ісламістська партія «Еннахда», яка входить до складу владної коаліції Тунісу, а також партія «Народний фронт» прем’єр-міністра Юсефа Чагеда також закликали до демонстрацій.
…

Представник іранських рятувальників Мухаммад Растад заявив, що в його країні більше не сподіваються на порятунок екіпажу танкера, що палав у Східно-Китайському морі. Він зробив заяву 14 січня незадовгодо того, як ще одна частина вантажу загорілася, після чого судно затонуло.

Танкер, на якому перебували 30 іранців та два громадянина Бангладеш, загорівся 6 січня біля узбережжя Китаю поблизу Шанхаю. Тіла трьох членів екіпажу вдалося знайти, ще 29 людей вважалися зниклими безвісти.

Танкер, що належить іранському оператору нафтового транспорту, перевозив майже мільйон барелей вибухонебезпечного палива до Південної Кореї. Він зіткнувся з вантажним судном CF Crystal, яке перевозило зерно зі США, це сталося на відставні близько 184 кілометрів від узбережжя Китаю.
…