Президент США Дональд Трамп зустрінеться з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим у Білому домі 10 травня, щоб обговорити ситуацію в Сирії та інші міжнародні проблеми, повідомили представники Білого дому 9 травня.

Лавров є найбільш високопоставленим російським чиновником, який матиме зустріч із Трампом від часу його вступу на посаду в січні цього року. 

Переговори Трампа з Лавровим, як очікується, відбудуться після також запланованої на 10 травня зустрічі російського міністра з держсекретарем Рексом Тіллерсоном.

Під час передвиборної кампанії Трамп обіцяв поліпшення відносин з Росією, але від часу вступу на посаду змінив риторику на більш традиційну для республіканців. Нині Трамп заявляє про підтримку зусиль НАТО з протидії військовій могутності та агресії Росії в Європі, від країн Балтії до України та Грузії.

Попри розбіжності щодо Сирії, вона залишається тією проблемою, щодо якої Росія і чиновники адміністрації Трампа декларують можливість працювати разом для перемоги над «Ісламською державою» та іншими екстремістськими групами.

Лавров прибуває до Вашингтона вперше з 2013 року. Він везе російський план припинення насильства в Сирії, після того, як цю угоду минулого тижня підтримали Іран і Туреччина.
…

Міністерство оборони Росії заперечує загибель у Сирії російського офіцера, відео ймовірної страти якого оприлюднили бойовики екстремістської організації «Ісламська держава».

У прес-службі російського військового відомства, поширеному державним агентством ТАСС, стверджується, що російські військовослужбовці, які перебувають на території Сирії, «живі, здорові і виконують бойові завдання».

Про публікацію відео страти раніше 9 травня повідомила базована в США моніторингова група SITE, що відстежує діяльність ісламістів та екстремістів в інтернеті.

У публікації SITE убитий названий полковником Євгеном Петренком. На записі чоловік, одягнений в чорний комбінезон, російською розповідає про роботу на російські спецслужби перед стратою.

Підтверджень автентичності відеозапису і особи вбитого SITE Intelligence Group не наводить.

Росія є ключовим союзником сирійського президента Башара аль-Асада в громадянській війні, що триває в Сирії шість років. Міністерство оборони Росії повідомляло про загибель у Сирії від вересня 2015 року 30 російських військовослужбовців.

 
…

На півдні Таїланду в результаті вибуху були поранені близько 50 людей.

За повідомленнями, вибух стався біля будівлі супермаркету в місті Паттані. На відео з місця події видно пошкоджену будівлю і чорний дим навколо.

Поліція підозрює, що до нападу причетні ісламські бойовики-сепаратисти, які діють в трьох південних провінціях країни.

За 10 років їхньої збройної боротьби за відділення від Таїланду загинули більше ніж 6,5 тисячі людей.
…

У Південній Кореї 9 травня відбуваються дострокові президентські вибори після того, як колишня президент країни пішла у відставку через корупційний скандал.

Головний претендент на перемогу – кандидат від Демократичної партії, ліберальний політик Мун Джеін. За останніми опитуваннями, його підтримують понад 40 відсотків виборців. За ним йдуть представник центристської Народної партії Ан Чхоль Су і кандидат консерваторів (Корейська партія свободи) Хон Чжун Пхе. Решта 10 кандидатів значно відстають за рейтингом від першої трійки.

Вибори призначили після того, як 10 березня Пак Кин Х’є стала першим президентом Південної Кореї, усунутим із посади через імпічмент у зв’язку з корупційним скандалом. Пак Кин Х’є всі звинувачення відкидає.

Ліберал Мун Джеін виступає більш поміркований підхід у відносинах із Північною Кореєю.
…

У Білому домі у США підтвердили повідомлення засобів інформації, що минулого року тодішній президент Барак Обама попереджав на той час обраного президента Дональда Трампа, що не підтримує кандидатури Майкла Флінна на посаду радника з національної безпеки.

Як повідомив речник Білого дому Шон Спайсер, Обама особисто сказав про це Трампові в перебігу їхньої зустрічі в Білому домі 10 листопада, через два дні після перемоги того на президентських виборах у листопаді минулого року.

За словами речника, це не має дивувати, «враховуючи, що генерал Флінн працював на президента Обаму і був гострим критиком його недоліків».

Раніше в понеділок у засобах інформації США з’явилася низка повідомлень із посиланням на колишніх посадовців адміністрації Обами про його попередження Трампові щодо Флінна.

Обама свого часу призначив Флінна на посаду керівника Агентства розвідки Міністерства оборони, але потім звільнив його.

Флінн не пропрацював в адміністрації нового президента й місяця, як Трамп звільнив його з посади радника з нацбезпеки за те, що він не повідомив правди про свої контакти з послом Росії у США після обрання Трампа, але до його інавгурації.

Нинішні повідомлення з’явилися за лічені години до того, як у понеділок у комітеті Сенату, що веде одне з розслідувань  про втручання Росії у президентські вибори в США минулого року, має відбутися слухання свідчень двох колишніх посадовців адміністрації Обами.

Зокрема, Саллі Єйтс, яка за адміністрації Дональда Трампа пропрацювала 10 днів виконувачем обов’язків міністра, має дати свідчення, що в команді Трампа знали про контакти Майкла Флінна з російськими офіційними особами і до, і після виборів.
…

Президент Росії Володимир Путін адресував президентам кількох країн вітання з нагоди 72-ї річниці перемоги у Другій світовій війні. 

Як повідомляє прес-служба Кремля, Путін надіслав окремі привітання президентам дев’яти країн, а також лідерам сепаратистських регіонів Грузії – Абхазії та Південної Осетії, – водночас президента України Петра Порошенка та лідера Грузії Ґіорґі Марґвелашвілі він не привітав, а передав вітання громадянам цих країн.

«Володимир Путін привітав лідерів Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Таджикистану, Туркменистану, Узбекистану, Абхазії, Південної Осетії, а також громадян Грузії та України з 72-ї річницею Перемоги у Великій Вітчизняній війні», – мовиться в повідомленні на сайті Кремля.

Російський президент у привітанні висловив упевненість, що «традиції братерської дружби і взаємовиручки, загартовані в горнилі війни, залишаться надійною основою для розвитку союзницького партнерства, взаємодії цих країн у забезпеченні регіональної стабільності й безпеки».

Попередніми роками Путін також не надсилав привітань Порошенку й Марґвелашвілі з нагоди річниці перемоги у Другій світовій війні.

У ніч з 7 на 8 серпня 2008 року російські військові увійшли до Грузії після спроби Тбілісі відновити контроль над сепаратистськими регіонами Південна Осетія й Абхазія. У результаті 5-денної війни Росія визнала «незалежність» двох грузинських регіонів – Абхазії і Південної Осетії, ввела додаткові війська й озброєння на свої військові бази на цих територіях і відмовилася виводити їх, усупереч своїм міжнародним зобов’язанням.

У квітні 2014 року після анексії Росією Криму на частині Донбасу почався збройний конфлікт. Україна і Захід звинувачують Москву у підтримці проросійських сепаратистів на Донбасі. Москва ці звинувачення відкидає, заявляючи, що на Донбасі немає російських військових, але є «добровольці».

Президенти Росії традиційно відмовляються вітати з «Днем перемоги у Великій Вітчизняній війні», що є важливим елементом післярадянської ідеології, голів післярадянських держав, на які Москва здійснила напад.

На сайті президента Росії регулярні повідомлення про такі привітання почали з’являтися від 2008 року – тоді на той час президент Росії Дмитро Медведєв востаннє привітав президента Грузії. 2009 року, після російської війни 2008-го проти Грузії, вітання на адресу цієї країни взагалі не було; натомість відтоді з’явилися вітання фактичним чільникам грузинських сепаратистських регіонів Абхазії і Південної Осетії, що їх Росія, розмістивши свої війська, визнала за «незалежні держави». Від 2010 року на адресу Грузії привітання з Москви надходили щоразу лише «громадянам Грузії». Від 2014 року, після початку агресії Росії проти України, таке саме формулювання – «громадянам», але не керівникам держави – у Кремлі стали вживати і щодо України.
…

В Організації з безпеки і співпраці в Європі засудили нещодавню нову страту в Білорусі й закликали до негайного мораторію на виконання смертних вироків.

Як заявив директор Бюро демократичних інституцій і прав людини ОБСЄ Міхаель Ґеорґ Лінк, він стривожений повідомленнями про цю страту. Він наголосив, що смертній карі не має бути місця в європейському регіоні, де більшість країн визнають притаманний їй жорстокий, нелюдяний і принизливий характер цього покарання, що не здатне відіграти роль заходу стримування і робить будь-яку помилку правосуддя незворотною.

За його словами, мораторій на виконання смертних вироків, до якого він закликає владу країни, має стати першим кроком до повного скасування смертної кари.

Крім того, Лінк окремо засудив секретність, яка оточує виконання страт у Білорусі.

Наприкінці минулого тижня білоруські правозахисники повідомили про здійснену в Білорусі страту – за їхніми даними, мати страченого отримала від влади листа з повідомленням про це. Офіційних повідомлень про це не було. Наразі в Білорусі є ще один засуджений до смертної кари, його доля на цей час не відома.

За даними правозахисників, протягом минулого року в Білорусі стратили не менш ніж чотирьох засуджених до смертної кари.

Білорусь є єдиною країною Європи і післярадянського простору, де далі здійснюють страти. Крім того, в цьому регіоні смертна кара залишається в законодавстві Росії, Казахстану і Таджикистану; в цих трьох країнах офіційно діє мораторій на її здійснення.
…

Президент США Дональд Трамп привітав французького політика Емманюеля Макрона з «великою перемогою» у другому турі президентських виборів у Франції. Про це він написав у своєму twitter.

«Вітаю Еммануеля Макрона з його великою перемогою сьогодні як наступного президента Франції. Я розраховую на співпрацю з ним», – написав Трамп.

Раніше також президент України Петро Порошенко привітав Емманюеля Макрона з перемогою на виборах і зазначив, що розраховує на «амбітну співпрацю» з Францією.

Як свідчать останні оцінки результатів голосування, Емманюель Макрон стає переможцем другого, фінального туру президентських виборів, за нього проголосувала 65,8 відсотка виборців. Його суперниця, лідер праворадикальної партії «Національний фронт» Марін Ле Пен набрала, за цими даними, 34,2 відсотків голосів.

Емманюель Макрон – французький політик, колишній міністр економіки та промисловості за президенства Франсуа Олланда.

Центрист Емманюель Макрон протягом своєї виборчої кампанії агітував за проєвропейську платформу, тоді як крайньо правий кандидат Марін Ле Пен сповідувала антиімміграційну політику та обіцяла, що Франція у разі її обрання вийде із ЄС та відмовиться від єдиної європейської валюти євро.

Як очікується, зовнішня політика Емманюеля Макрона значною мірою буде продовженням курсу, визначеного нинішнім президентом Франції Франсуа Олландом.
…

За нього проголосувала більшість французьких виборців – 65,1 відсотка, свідчать перші оцінки результатів голосування
…

В Азербайджані заявляють про арешт групи солдатів і цивільних осіб, які підозрюються у передачі секретної військової інформаціїВірменії.

У спільній заяві генерального прокурора країни, Міністерства оборони і Міністерства внутрішніх справ сказано, що розпочато «попереднє розслідування» в кримінальній справі про державну зраду проти групи.

«Група військовослужбовців і цивільних осіб, які брали участь в змові з розвідкою противника, були арештовані», – йдеться в заяві.

Кількість арештованих не повідомляється.

У заяві вказується, що підозрювані були ідентифіковані в ході розслідування провокацій нібито запланованих вірменськими силами в Тертерському районі Азербайджану.
…

Президент Франції Франсуа Олланд 6 травня пообіцяв відповісти на хакерську атаку, здійснену проти кандидата в президенти від партії «Вперед» Емманюеля Макрона.

У ніч з п’ятниці на суботу в інтернеті були опубліковані тисячі викрадених електронних листів і документів. Олланд заявив, що йому було відомо про небезпеку хакерських атак під час президентської кампанії, оскільки такі напади відбувалися і в інших країнах. Президент Франції наголосив на необхідності проведення розслідування.

Виборча комісія Франції закликала журналістів не розкривати зміст викрадених листів і документів в останній день перед виборами, коли будь-яка агітація заборонена законом.

У штабі Емманюеля Макрона зазначили, що вся оприлюднена хакерами інформація – в межах закону, про жодні порушення чи зловживання не йдеться. У штабі заявили про «спробу дестабілізації демократії – на кшталт тієї, що сталася під час передвиборної кампанії у США».

У команді Макрона повідомили, що витік інформації, ймовірно, стався кілька тижнів тому, коли кілька співробітників штабу виявили злам їхніх службових і приватних електронних поштових скриньок.

7 травня у Франції відбудеться другий тур президентських виборів, а на заморських територіях голосування вже триває. Згідно з останніми даними, центрист Емманюель Макрон випереджає свою конкурентку – крайню праву Марін Ле Пен.

Про хакерську атаку на комп’ютери свого штабу заявляла минулого року Гілларі Клінтон, яка балотувалася на президента США й у підсумку програла Дональду Трампу. Клінтон звинувачувала у нападі Росію, хоч у самій Москві такі звинувачення спростовували. Конгрес США нині розслідує ймовірний вплив Росії на перебіг президентської кампанії.
…

Уряд Нігерії повідомив, що бойовики угруповання «Боко Харам» 6 травня відпустили 82 з понад 200 школярок, захоплених у 2014 році.

Урядовці, що говорили на умовах анонімності, заявили, що звільнення заручниць вдалося досягти шляхом переговорів. Досі незрозуміло, чи влада Нігерії заплатила викуп, чи погодилася звільнити захоплених бойовиків «Боко Харам» в обмін на свободу школярок.

Ці дівчатка були серед загалом 276 учениць, викрадених у квітні 2014 року пов’язаною із «Аль-Каїдою» екстремістською групою. Це сталося в середній школі в населеному пункті Чибок на півночі Нігерії.

57 дівчаток втекли з полону за кілька місяців після викрадення. Ще 21 полонянка була звільнена в жовтні 2016 року і в січні 2017 року, також ще кільком бранкам вдалося втекти.

Але навіть після останнього звільнення понад 100 учениць досі вважаються зниклими.

Село Чибок, звідки викрали дівчаток, є переважно християнським, і дівчатка, які не були мусульманками, були змушені прийняти іслам. Жертви викрадень, деякі з них у віці дев’яти років, за повідомленнями, були змушені вступати в шлюб з бойовиками «Боко Харам».
…

Десятки тисяч поляків вийшли на вулиці Варшави 6 травня на знак протесту проти владної партії«Право і справедливість». Лідери протесту заявляли, що голова владної політичної сили Ярослав Качинський здійснює напад на польську демократію.

На думку ораторів, політика партії «Право і справедливість» підірвала незалежність судів та інших державних установ до рівня, який унеможливив би прийняття Польщі до ЄС і НАТО сьогодні, якби це членство не було досягнуто раніше.

Протест був організований опозиційною партією «Громадянська платформа», в акції взяли участь інші опозиційні партії та Комітет захисту демократії.

Партія «Право і справедливість» змогла з 2015 року консолідували владу, здобувши абсолютну більшість в обох палатах парламенту. Президентом Польщі також став висуванець цієї сили.

Представники ЄС нарікали, що консервативний уряд підірвав незалежність судів та засобівінформації Польщі.

Качинський відповів на критику, заявивши, що демонстранти помиляються.
…

Російський опозиціонер Олексій Навальний подав документи на візу у Європу, де він планує лікувати пошкоджене опіком око. Про це повідомив голова штабу Навального Леонід Волков.

Волков не уточнив, де саме Навальний хоче лікуватися. Сам опозиціонер раніше казав про ймовірність лікування в Іспанії чи Швейцарії.

Наприкінці квітня у Москві на Навального напали і вилили на нього зеленку. У результаті він отримав хімічний опік правого ока. Олексій Навальний каже,що око бачить на 15%, але шанси на відновлення зору є.

На початку травня міграційна служба повернула опозиціонеру, умовно засудженому у справі про розкрадання в компанії «Кіровліс», його закордонний паспорт.
…

Європейський Союз підтверджує інформацію про проведення першої страти цього року в Білорусі – засудженого Сергія Вострикова, заявила речниці голови європейської дипломатичної служби Майя Коціянчич. Водночас, вона наголошує, що ЄС виступає проти смертної кари у всіх випадках.

«Застосування смертної кари йде у розріз із заявленою Білоруссю готовністю співпрацювати із міжнародним співтовариством, включно з Євросоюзом, щодо цього питання включно з впровадженням мораторію на смертну кару. Європейський союз закликає Білорусь, єдину країну в Європі, де застосовується смертна кара, пом’якшити інші смертні вироки та невідкладно представити мораторій на смертну кару як перший крок до її скасування», – йдеться у повідомленні на сайті відомства.

Про страту жителя Гомеля Сергія Вострикова заявив правозахисний центр «Весна» 5 травня. За їхніми даними, матір Востирикова отримала від силовиків листа з повідомленням про це.

Представники центру зазначили, посилаючись на учасників кампанії «Правозахисники проти смертної кари в Білорусі», що це могло трапитись в період з 13 по 29 квітня. Наразі правозахисники уточнюють долю ще одного засудженого до страти, оскільки, на їхню думку, є ймовірність виконання і цього вироку на станом на сьогодні.

У травні 2016 року Гомельський обласний суд визнав 33-річного Сергія Вострикова винним у двох випадках зґвалтування і вбивства. Верховний суд Білорусі залишив вирок чинним.

За даними правозахисників, протягом 2016 року в Білорусі стратили 4 людей.
…

У Москві у суботу триває мітинг опозиції. Він приурочений до річниці подій на Болотній площі, коли 6 травня 2012 року опозиція протестувала проти переобрання президентом Володимира Путіна.

Московська влада дозволила мітинг на частині проспекту Сахарова, але не дозволила ходу убік Болотної площі. Організатори акції очікують, що в ній візьме участь близько 10 тисяч людей.

У результаті масових протестів у Москві у травні 2012 року затримали близько півсотні осіб, понад 30 із них зрештою отримали реальні терміни ув’язнення. Низка фігурантів «Болотної справи» емігрувала закордон. 
…

В Ірані під час передвиборчих теледебатів головні суперники чинного президента Хассана Роугані розкритикували його політику.

Суперники звинуватили Роугані у тому, що він не зміг покращити економічну ситуацію у країні після підписання у 2015 році угоди про обмеження ядерної програми Тегерана в обмін на скасування санкцій Заходу.

Клірик Ебрагім Раїсі заявив, що ядерні домовленості не покращили життя іранців. «Ця угода як чек, який уряд не може перевести у готівку», – заявив Раїсі. Він також звинуватив уряд Роугані у демонстрації слабкості під час ядерних переговорів.

Але попри крику, Ебрагім Раїсі заявив, що у разі обрання виконуватиме зобов’язання у рамках цієї угоди.

Мер Тегерана Бакер Калібаф також заявив, що іранці не отримали вигоди від ядерної угоди. Він звинуватив Хассана Роугані у тому, що той надто покладається на іноземні інвестиції, а не на власні ресурси.

Калібаф, який втретє балотується на посаду президента також каже, що збереже угоду у разі обрання.

Хассан Роугані, що прийшов до влади у 2013 році, відстоює свою політику, а консерваторів звинувачує у саботажі ядерної угоди і спробах підірвати ядерні домовленості.

«Якщо ядерна угода є прийнятною, то чому ви розвішували білборди у Тегерані? Чому ви ображали переговорників?», – зазначив Роугані.

Президент Ірану також розкритикував Корпус вартових Ісламської революції через проведення провокативних ракетних випробувань з антиізраїльськими гаслами.

Ці дебати, другі із трьох запланованих перед президентськими виборами 19 травня, були присвячені політичним і культурним питанням.

Треті, останні, дебати заплановані на 12 травня.
…

У Пентагоні припускають, що удари проти угруповання «Ісламська держава» у Сирії продовжуватимуться всередині так званих «деескалаційних зон» попри заяви Росії, що вони закритими для авіації міжнародної коаліції.

Речник Пентагону Адріан Ранкіне-Ґалловей заявив 5 травня, за кілька годин до набуття чинності російським планом щодо «зон безпеки», що коаліція продовжуватиме операції проти бойовиків угруповання «Ісламська держава», де б вони не перебували.

Ранкіне-Ґалловей наголосив, що США не є учасником угоди про створення у Сирії так званих «зон безпеки», яку 4 травня в Астані підписали Росія, Туреччина та Іран.

Раніше у п’ятницю представник Росії на мирних переговорах щодо Сирії Олександр Лаврентьєв заявив, що «зони безпеки» будуть закритими для авіації міжнародної коаліції. Але пізніше він зазначив, що коаліція зможе й надалі проводити операції у певних районах. Він не уточнив, чи є всередині створюваних зон безпеки осередки угруповання «Ісламська держава».

У четвер Росія, Туреччина й Іран, посередники на сирійських мирних переговорах у Казахстані, підписали меморандум про зони безпеки у Сирії. Меморандум передбачає встановлення чотирьох «зон деескалації» у різних частинах Сирії, де внаслідок 6-річної війни між силами уряду президента Башара Асада і повстанцями загинули близько 400 тисяч людей.

Угода передбачає заборону всіх військових польотів над цими зонами, тому неясно, чому російський дипломат виділив саме коаліцію під проводом США.

Сполучені Штати заявили, що «підтримують будь-які зусилля, які можуть сприяти деескалації насильства в Сирії». Водночас у Вашингтоні висловили занепокоєння з приводу ролі Ірану і додали, що Росія має забезпечити дотримання угоди про деескалацію з боку сирійського уряду.

Сирійська озброєна опозиція 4 травня відкинула план Росії щодо створення у Сирії зон безпеки, назвавши це загрозою для цілісності країни, зазначивши також, що не визнаватиме Іран гарантом безпеки жодного плану щодо припинення вогню.

Частина делегації сирійської опозиції залишила переговори на знак протесту проти того, що документ підписав Іран. Іран і Росія підтримують сирійський уряд у війні, Туреччина підтримує опонентів Асада.
…

Щонайменше 13 людей загинули, 80 поранені через сутички між афганськими і пакистанськими військовими на кордоні, повідомили 5 травня посадовці з обох країн.

За повідомленням пакистанської сторони, представники прикордонної поліції Афганістану відкрили вогонь по пакистанських солдатах, які супроводжували команду з перепису.

«З 30 квітня афганська прикордонна поліція чинить перешкоди для проведення перепису в розділених селах Кіллі Лугман і Кіллі Джахангір у регіоні Чаман з пакистанського боку кордону», – повідомляють пакистанські військові.

Місцевий лікар повідомив агенції dpa, що з пакистанського боку під час обстрілів загинули 9 цивільних, ще 45, серед яких 12 дітей, поранені.

Афганські ЗМІ, цитуючи шефа поліції, повідомляють про чотирьох загиблих і 14 поранених поліцейських, а також про щонайменше 23 постраждалих цивільних зі свого боку.

Обидві сторони звинувачують одна одну в початку стрілянини, яка сталася у п’ятницю вранці на кордоні між Афганістаном і Пакистаном.

За повідомленнями, стрілянина на кордоні триває.
…

Міністерство оборони США має намір збільшити військовий контингент в Афганістані. В країні може бути направлено ще п’яти тисяч американських військових. Наступного тижня Пентагон представить президенту Дональду Трампу новий план військової кампанії в Афганістані.

В даний час сили руху Талібан і афганських урядових військ приблизно рівні, жодної зі сторін не вдається домогтися переваги. Американський контингент збільшить для навчання і підготовка урядової армії.

Найбільше американських військових було в Афганістані в 2011 році. Тоді в країні перебувало понад ста тисяч військовослужбовців. Зараз їх близько восьми тисяч чоловік. У Конгресі США плани збільшити американський контингент в Афганістані поки не коментують.

У 1994 році в Афганістані з’явилося ісламістський рух “Талібан”. Після терактів в США 11 вересня 2001 збройні сили міжнародної коаліції під командуванням НАТО почали в країні військову операцію, угруповання була повалена. У 2014 році американське Міністерство оборони завершило військову місію, але кілька тисяч американських військовослужбовців залишилися в країні.
…

Сенат США схвалив законопроект про бюджет обсягом у 1,1 трильйона доларів, який дозволить уряду функціонувати до 30 вересня і уникнути часткового закриття федеральних відомств.

Тепер цей документ мають схвалити Конгрес і президент.

І республіканці, і демократи розглядають його як свою перемогу. Однак з документа виключені деякі положення, які президент США Дональд Трамп вважає своїми головними пріоритетами.

Законопроект збільшує військові витрати на 19,9 мільярда доларів, порівняно з 2016 фінансовим роком, що менше, ніж пропонував Трамп. Головний запит президента про виділення фінансування на будівництво стіни на кордоні з Мексикою не був включений у законопроект.

Після того, як республіканці у Конгресі відмовилися фінансувати будівництво прикордонної стіни з Мексикою і скоротити витрати на охорону навколишнього середовища, Дональд Трамп різко розкритикував це рішення і заявив, що уряд, можливо, не повинен зовсім фінансуватися.

Досягнена двопартійна бюджетна домовленість означає, що робота уряду США після остаточного затвердження бюджету буде профінансована до кінця вересня.

Попередні закриття уряду США, викликані відсутністю вчасного схвалення бюджету, коштували американській економіці десятків мільярдів доларів, федеральні служби переривали роботу, а тисячі співробітників тимчасово звільняли. Востаннє таке закриття відбулося у 2013 році і тривало 17 днів.
…

Іран заявляє про готовність до переговорів з Саудівською Аравією задля досягнення миру у регіоні попри останні «неправові і провокаційні» заяви заступника саудівського наслідного принца.

Принц Мухаммад бін Салман заявив 2 травня, що він не прагне відкритого діалогу з Іраном, оскільки метою Тегерана є домінувати у мусульманському світі.

Посол Ірану в ООН Ґоламалі Хошру заявив 4 травня, що Тегеран не має «ні бажання, ні намірів посилювати напруження з сусідами».

У листі до генерального секретаря ООН Хоршу зазначив, що «Іран готовий до діалогу».

«Ми сподіваємося, що Саудівську Аравію переконають прислухатися до заклику розумі», – зазначив у листі посол Ірану в ООН.

Відносини між Тегераном і Ер-Ріядом, які є регіональними суперниками, ще більше погіршилися у січні 2016 року, коли Саудівська Аравія стратила шиїтського проповідника, після чого іранські паломники штурмували саудівське посольство у Тегерані. У відповідь Ер-Ріяд розірвав з Іраном дипломатичні відносини.
…