Президент Афганістану Ашраф Гані 6 червня заявив, що понад 150 людей загинули в результаті потужного вибуху в Кабулі 31 травня.

«Понад 150 невинних афганських синів і дочок були вбиті, і понад 300 поранених були доставлені в лікарні з опіками і ампутаціями», – сказав Гані на багатонаціональній мирній конференції в Кабулі.

Раінше офіційні особи Афганістану заявляли про 90 загиблих, вказуючи, що це найбільший за кількістю смертей напад в афганській столиці з 2001 року.

Вибух стався, коли вантажівка, нашпигована вибухівкою, підірвалася в дипломатичному кварталі Кабула. Гані віддав шану 13-ти поліцейським, які, за його словами, зупинили машину на в’їзді в район і загинули в результаті вибуху.

Ніхто відповідальність за напад на себе не взяв.
…

Колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг заявив 5 червня, що понад тисячу губернаторів, мерів і підприємств США погодилися виконувати надалі пункти Паризької кліматичної умови, про вихід США з якої минулого тижня заявив президент Дональд Трамп.

Блумберг, який є спеціальним посланцем генсекретаря ООН з питань міст і зміни клімату, представив в ООН декларацію «Ми все ще в ній (угоді)» і сказав, що буде працювати з місцевими органами влади та недержавними організаціями для кількісної оцінки спільних зобов’язань щодо скорочення викидів парникових газів, щоб потім це представити в ООН.

«Сьогодні від імені безпрецедентної кількості міст США, штатів, підприємств та інших організацій, я повідомляю ООН і світовій спільноті, що американське суспільство, як і раніше підтримує досягнення скорочень викидів, як ми обіцяли зробити в Парижі в 2015 році», – сказав Блумберг .

Підписантами нової ініціативи стали 13 губернаторів штату – як республіканців, так і демократів, 19 генеральних прокурорів штатів, понад 200 мерів міст і керівники численних компаній, зокрема Apple, Amazon, Google, Facebook, Microsoft, Levi Strauss і Tiffany. Усі вони назвала рішення Трампа про вихід з угоди «серйозною помилкою».
…

Сполучені Штати і Кувейт намагаються подолати дипломатичний розкол між Катаром і декількома арабськими державами через заяви про те, що Доха підтримує екстремістів. Міністр закордонних справ Катару 6 червня заявив, що Кувейт намагається виступити посередником у суперечці, яка, зокрема, містить звинувачення, що Доха підтримує Іран і шиїтські повстанські угруповання в регіоні, підтримувані Тегераном.

У промові по телебаченню «Аль-Джазіра» міністр закордонних справ Катару шейх Мохаммед бін Абдул Рахман аль-Тані заявив, що Доха утримується від ескалації суперечки, що викликало припинення дипломатичних відносин, торгівлі і повітряного сполучення між двома сторонами 5 червня.

Аль-Тані закликав до «діалогу відкритості і чесності», щоб вирішити кризу, і пообіцяв, що Катар не дозволить нашкодити відносинам зі Сполученими Штатами, які утримують основну авіабазу в невеликій державі Перської затоки.

«Наші відносини зі Сполученими Штатами є стратегічними», – сказав він. – Є речі, з якими ми не згодні, але наші сфери співпраці перевершують наші розбіжності».

Американські посадовці заявили, що прагнуть вгамувати напруженість між двома сторонами, в той час як Кувейт намагається діяти як емісар між Катаром і Саудівською Аравією, що призвело до того, що арабські держави дійшли до припинення зв’язків з Дохою.

Загострення відбулося через два тижні після того, як президент США Дональд Трамп відвідав Саудівську Аравію і закликав до об’єднаного мусульманському фронту проти екстремізму, виділивши Іран і його союзників як джерела напруженості в регіоні.

Кувейт і Оман були серед держав, які не приєдналися до рішення ізолювати Катар та Іран. Натомість зголосилися на Саудівська Аравія, Бахрейн, Лівія, Єгипет, Ємен, О’єднані Арабські Емірати і Мальдіви.

Коаліція під проводом Саудівської Аравії, що бореться з підтримуваними Іраном повстанцями в Ємені, схвалила рішення, заявивши, що вигнала Катар з групи за надання «підтримки терористичним організаціям».

Міністр закордонних справ Ірану Джавад Заріф 5 червня закликав до діалогу для вирішення конфлікту.

Ще один іранський чиновник сказав, що його країна буде експортувати продовольство в Катар морем, так як 5 червня Саудівська Аравія відрізала єдиний сухопутний шлях, яким переправлялася їжа, в результаті чого катарці у паніці кинулися в супермаркети, щоб запастися продовольством.

У союзі експортерів сільськогосподарської продукції заявили, що поставки продовольства, відправлені з Ірану, можуть дістатися до Катару за 12 годин.

Президент Росії Володимир Путін закликав президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана обговорити ситуацію, після чого Анкара заявила, що вона «бере активну участь» в спробі зупинити кризу.

 
…

Міжнародно визнаний уряд Ємену приєднався до рішення низки арабських держав розірвати дипломатичні відносини з Катаром. До такого ж кроку вдався базований на сході Лівії опозиційний уряд, який виступає проти підтримуваного ООН керівництва країни в столиці Тріполі і має невелику владу в країні.

5 червня Бахрейн, Єгипет, Саудівська Аравія й Об’єднані Арабські Емірати оголосили про розрив дипломатичних відносин з Катаром, назвавши причиною підтримку Катаром ісламістських угруповань («Мусульманського братства», «Ісламської держави», «Аль-Каїди») і близькі відносини цієї країни з Іраном.

Зокрема, у спільній заяві країни заявили, що відкличуть своїх дипломатів і розірвуть усі контакти з Катаром, припинять транспортне сполучення і дадуть відвідувачам із Катару два тижні на те, щоб залишити територію країн-підписантів рішення. Саудівська Аравія також заявила, що закриє свій сухопутний кордон із Катаром, що відріже його від решти Аравійського півострова.

Влада Катару заявила, що рішення чотирьох арабських країн про розрив дипломатичних відносин засноване на «голослівних твердженнях» і є невиправданим.

Держсекретар США Рекс Тіллерсон закликав держави Перської затоки, що розірвали дипломатичні відносини з Катаром, до єдності. Тіллерсон назвав рішення країн «несподіваним» і закликав сторони сісти за стіл переговорів і усунути розбіжності.

Держсекретар США також заявив про готовність допомогти в усуненні проблеми, якщо це буде необхідно.

У 2014 році Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати і Бахрейн відкликали своїх послів віз Катару на знак протесту про його підтримки «Мусульманського братства».

 
…

Колишній директор Бібліотеки української літератури в Москві Наталія Шаріна, яку Міщанський суд столиці Росії засудив до умовного терміну у справі про екстремізм і розтрату коштів, назвала вирок політичним.

Захист Шаріної заявив про намір оскаржити вирок.

«Це політична справа. Я 35 років працювала бібліотекарем. Мабуть, руйнування бібліотеки було вигідне. Мені шкода бібліотеки», – сказала Шаріна.

5 червня Міщанський суд столиці Росії Москви визнав колишнього директора Бібліотеки української літератури Наталію Шаріну винною в екстремізмі і розтраті і засудив її до чотирьох років позбавлення волі умовно.

Раніше держзвинувачення попросило призначити Шаріній п’ять років позбавлення волі умовно. Захист просив виправдати екс-директора.

За версією слідства, в 2011-2015 роках Шаріна поширювала визнану в Росії екстремістською книжку лідера УНА-УНСО Дмитра Корчинського, а також вела «антиросійську пропаганду» за допомогою іншої друкованої продукції. З жовтня 2015 року Шаріна перебуває під домашнім арештом. Провину вона не визнає.

У березні 2017 року Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) зареєстрував скаргу Шаріної на умови домашнього арешту. Правозахисний центр «Меморіал» визнав її політв’язнем.
…

Чорногорія 5 червня офіційно стане 29-ю державою-членом НАТО. Офіційне набуття членства Чорногорії в НАТО відбудеться на церемонії в Державному департаменті США у Вашингтоні о 19:00 за Києвом, де планується участь генерального секретаря альянсу Єнса Столтенберґа і прем’єр-міністра Чорногорії Душка Марковича.

Приєднання до організації країн Північноатлантичного договору відбувається на тлі тривалого тиску на цю балканську державу з боку Москви.

«Ми вітаємо прем’єр-міністра Марковича за нашим столом. Чорногорія стає 29-м членом нашої родини. Це є чітким сигналом, що двері НАТО залишаються відчиненими для держав, які поділяють наші цінності й бажають долучитися до найуспішнішого альянсу в історії», – заявив нещодавно генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.

Прапор Чорногорії вперше вивісять біля штаб-квартири НАТО в Брюсселі 7 червня.

Наприкінці квітня парламент Чорногорії ратифікував угоду щодо членства в НАТО, що є історичним поворотом цієї країни у бік Заходу. Цьому протистояли Росія і проросійські політичні партії у Чорногорії.
…

Світові лідери висловили свою підтримку Великобританії після останньої атаки в Лондоні. Про це йдеться у численних телеграмах та онлайн-дописах 4 червня.

«Перед обличчям цієї нової трагедії Франція, більш ніж будь-коли, на боці Британії», – написав президент Франції Емманюель Макрон у Twitter.

Канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що її країна також «твердо і рішуче» на боці Великобританії у боротьбі з тероризмом. «Ми єдині не лише в біді та горі, а й у рішучості», – сказала вона.

Президент Росії Володимир Путін висловив співчуття у телеграмі британському прем’єр-міністру, повідомили у Кремлі.

«Президент Росії висловив упевненість, що нарощування спільних зусиль із боротьби з терористичними силами в усьому світі має стати загальною відповіддю на те, що сталося», – зазначено в повідомленні.

У своїй заяві президент США Дональд Трамп запропонував «повну підтримку уряду Сполучених Штатів в розслідуванні і притягненні до відповідальності винних до цих огидних дій».

Трамп пізніше закликав світ перестати бути «політично коректними» в питанні гарантування безпеки.

«Ми повинні перестати бути політично правильними і взятися за справу безпеки наших людей», – написав він.

«Щонайменше 7 людей загинуло та 48 поранено в результаті теракту і мер Лондона заявив, що «немає причин турбуватися!», – зазначив також Трамп у ще одному Twitter-дописі.

Раніше також президент України Петро Порошенко і прем’єр-міністр Володимир Гройсман назвали жахливим напад у Лондоні, висловивши співчуття родичам жертв.

Прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей 4 червня заявила, що стратегія боротьби країни з тероризмом буде переглянута: «Ми не можемо і не повинні вдавати, що все може тривати так, як є».

Також вона заявила, що передвиборча агітація до парламентських виборів, запланованих на 8 червня, продовжиться завтра, 5 червня. «Насильство ніколи не повинно порушувати демократичний процес», – сказала вона.

Наразі відомо, що поліція заарештувала 12 осіб після нападу, який забрав життя сімох людей. За останніми даними, 36 людей з різними травмами зараз у лікарнях, 21 – у критичному стані.

3 червня у центрі Лондона вантажівка в’їхала у групу пішоходів на Лондонському мосту, потім нападники у сусідньому районі «Боро Маркет» із ножами атакували людей у ресторанах. Повідомляється, що 8 поліцейських зробили близько 50 пострілів по нападниках, убивши всіх трьох. Під час стрілянини був випадково поранений і один перехожий, але його поранення не є тяжкими. За даними поліції, троє нападників мали при собі «пояси смертників», проте в них не було вибухівки. Поліція кваліфікувала напад як терористичний акт.

Мер Лондона Садік Хан назвав нападників «злісними боягузами» і сказав, що Лондон «ніколи не буде заляканий». «Ми ніколи не дозволимо їм перемогти», – додав він, попередивши лондонців про посилену присутність поліції в місті. Хан закликав громадян бути «спокійними і пильними».

Досі жодне з угруповань не взяло на себе відповідальності за атаку, третю у Великобританії з кінця березня. Дві попередні були 22 березня біля парламенту на Вестмінстерському мосту і на концерті в Манчестері 22 травня.
…

Розвідувальне агенство Афганістану повідомило про арешт одного імовірного бойовика-смертника, який планував вибух на похороні антиурядового протестувальника в Кабулі.

Щонайменше семеро людей загинули 3 червня, коли три бойовики-смертники підірвались на похороні Салема Езадьяра, сина відомого афганського політика, одного з п’яти жертв сутичок між поліцією і демонстрантами днем раніше.

У заяві 4 червня Національне управління безпеки заявило, що четвертий смертник не зміг підірвати вибухівку і був заарештований.

Повідомляється, що 12 інших «терористів», які планували напади в Кабулі, також були заарештовані.

Силовики опублікували фотографію потенційного бойовика-смертника, вказавши, що у всіх чотирьох нападників були сховані у черевиках вибухові речовини.

Розвідка заявила, що смертники пройшли навчання в медресі (середня і вища школа в мусульман – ред.) або в релігійній школі в південно-західному пакистанському місті Кветта.

31 травня афганські сили безпеки звинуватили бойовиків пакистанської мережі «Хаккані», що є союзником афганських талібів, у атаці в Кабулі, через яку загинули щонайменше 90 людей і сотні були поранені.

Після атаки відбулася демонстрація в Кабулі, яка викликала протистояння з поліцією, яка вдалася до пострілів на акції.
…

У Росії у Тверській області внаслідок стрілянини загинули дев’ять людей – чотири жінки і п’ятеро чоловіків.

Раніше повідомлялося про вісім жертв стрілянини, що сталася в російському селищі Редкіно Тверської області.

За даними Слідчого комітету Росії, вбивство сталося в результаті побутового конфлікту.

«У нічний час житель Москви, 1972 року народження, розпивав спиртні напої в компанії знайомих в дачному будинку. В ході застілля між гостями стався побутовий конфлікт, після чого підозрюваний поїхав, потім, повернувшись з мисливською рушницею, зробив кілька пострілів, в результаті чого загинули 9 людей», – йдеться у повідомленні прес-служби російського відомства. 

У Слідчому комітеті Росії повідомляють, що нападника затримали.
…

Держдепартамент США 3 червня висловив стурбованість у зв’язку з повідомленнями про ймовірне викрадення азербайджанського журналіста Афгана Мухтарлі в Тбілісі (столиці Грузії) і його подальший арешт в Азербайджані.

Прес-секретар Держдепартаменту США Гізер Ноєрт заявляє, що США пильно стежать за діями грузинської влади щодо повідомлень про викрадення, і закликає провести «вичерпне, прозоре і своєчасне» розслідування.

30 травня азербайджанський журналіст Афган Мухтарлі заявив, що його силою повернули з Грузії до Азербайджану, де його, за словами адвоката, звинувачують у незаконному перетині державного кордону і контрабанді грошей.

Адвокат Ельчин Садигов повідомив Радіо Свобода, що він зустрівся зі своїм підзахисним Афганом Мухтарлі у штаб-квартирі Державної прикордонної служби Азербайджану в Баку 30 травня, через день після того, як журналіст заявив про викрадення його невідомими особами в Тбілісі.

«Афган сказав мені, що невідомі люди змусили його сісти в автомобіль Opel у Тбілісі поруч з тим місцем, де він живе, і що ці люди, на його думку, були представниками грузинських спецслужб», – сказав Садигов. – Афган сказав мені, що в автомобілі його побили, зав’язали йому очі. Через дві години автомобіль змінили, потім змінили його знову. Афган каже, що в третьому автомобілі люди говорили азербайджанською мовою».

«Коли третя машина зупинилася, вони зняли з його очей пов’язку і поклали в кишеню 10 тисяч євро, які він ніколи не бачив раніше. Він побачив, що місцем, куди вони прибули, був пункт пропуску на кордоні Грузії й Азербайджану. Афган сказав мені, що після перетину кордону він був доставлений в Баку», – додав адвокат.

Міністерство внутрішніх справ Грузії заявило, що почало розслідування ймовірного «незаконного ув’язнення» Мухтарлі.

Мухтарлі залишив Азербайджан три роки тому. З січня 2015 року він разом із дружиною і дочкою жив у Грузії. У Тбілісі Мухтарлі проводив протести перед будівлею посольства Азербайджану і нещодавно написав про переслідування азербайджанських активістів у Грузії.

Мухтарлі також відомий як давній критик президента Азербайджану Ільхама Алієва.

Правозахисні організації звинувачують уряд президента Ільхама Алієва, який перебуває при владі уже тривалий час, у фабрикуванні кримінальних справ для залякування незгодних і придушення свободи медіа у державі, багатій на нафту.
…

Московський передвиборчий штаб російського опозиціонера Олексія Навального пустили назад в офіс. Про це повідомили в Twitter соратники російського політика Микола Ляскін і Леонід Волков.

Ляскін уточнив, що поліцейські підтвердили законність перебування штабу на орендованій площі.

Штаб Навального зранку 3 червня заявив, що працює надворі, бо не може потрапити в офіс, де в ніч на 3 червня замінили замки. Соратники Навального заявляли, що на власника приміщення чинився тиск, але не уточнили, ким саме.

Московський штаб Олексія Навального діє з 29 травня. Його відкриття кілька разів переносилося через проблеми з орендодавцями. На початку травня власник приміщення в Москві, в якому спочатку знаходився штаб, вирішив розірвати договір оренди.

Олексій Навальний має намір брати участь у виборах президента Росії в 2018 році. Його передвиборчі штаби відкрилися в десятках міст, і, як повідомляє російська служба Радіо Свобода, у деяких з них на соратників опозиціонера і на орендодавців, які співпрацюють з ними, тиснули. Так минулого тижня в Іркутську побили сина бізнесмена, який здає приміщення під штаб Навального. У березні в Санкт-Петербурзі підпалили двері штабу політика. В Уфі двері передвиборчого штабу закидали яйцями, а в Томську співробітникам штабу залили монтажною піною двері квартир і глушники в автомобілі.

Наприкінці квітня на самого Навального напали в Москві. Невідомі облили політика зеленкою, він отримав хімічний опік ока. Через кілька днів після цього опозиціонеру видали закордонний паспорт, і він відправився на операцію до Барселони.

Вибори президента Росії заплановані на березень наступного року.

4 травня прокремлівський Всеросійський центр дослідження громадської думки, відомий за російським скороченням ВЦІОМ, опублікував результати опитування, згідно з яким роботу Путіна на посаді президента Росії позитивно оцінюють 81 відсоток росіян – на 4 відсотки менше, ніж на початку 2017 року. Пізніше російський «Левада-Центр» оприлюднив дослідження, за яким більше від половини росіян хотіли би бачити Путіна на посаді президента і після 2018-го.

Згідно з результатами опитування, шість відсотків проголосували б за лідера ЛДПР Володимира Жириновського, три відсотки – за лідера КПРФ Геннадія Зюганова, а два – за опозиціонера Олексія Навального.
…

На Мальті 3 червня відбуваються дострокові вибори до парламенту на тлі корупційного скандалу довкола уряду прем’єр-міністра країни Джозефа Муската.

Влада Мальти, яка на даний час головує в Євросоюзі, також повідомила, що стала об’єктом кібератак, що, за словами експертів, походять із Росії.

За даними опитування громадської думки, Лейбористська партія Муската може зберегти владу. Водночас до 30 відсотків виборців ще не визначилися, як голосувати, що дає шанс на додаткові голоси Націоналістичній партії Мальти під керівництвом Сімона Бусуттіла.

Виборчі дільниці зачиняться о 23:00 за київським часом. Перших результатів очікують 4 червня.

Мускат оголосив про дострокові вибори на тлі минулорічного офшорного скандалу з «панамськими документами». Його дружину Мішель звинуватили в тому, що вона нібито очолювала офшорну кампанію, яка отримувала гроші від правлячої родини Азербайджану.

Голова адміністрації прем’єра Кіт Шембрі визнав, що має власну, раніше неоголошену компанію, зареєстровану в Панамі.

Минулого місяця Мускат заявив, що служби безпеки Мальти були попереджені про можливе втручання Росії в місцеві справи.

Відносини між Росією і Мальтоюостаннім часом зіпсувалися, в основному, після відмови Валетти дати дозвіл на дозаправку російських військових кораблів, що прямують до Сирії.

Джерела в мальтійському уряді заявили, що країна стала об’єктом посилених кібератак.
…

Рада безпеки ООН проголосувала за запровадження санкцій проти нових фізичних і юридичних осіб у Північній Кореї у відповідь на низку ракетних запусків, проведених Пхеньяном цього року.

Рада безпеки 2 червня схвалила пропозицію США і Китаю щодо заборони на поїздки і заморожування активів для 14 північнокорейських чиновників.

Згідно з резолюцією Ради безпеки ООН, заморожування активів також поширюється на чотири компанії, зокрема на національний Банк Кореї.

За даними південнокорейської урядової бази даних, цей банк здійснює закордонні операції для таємного органу, який управляє приватними коштами північнокорейського керівництва.

Це вперше резолюція Ради безпеки щодо санкцій проти Північної Кореї була погоджена США і Китаєм, єдиним великим дипломатичним союзником Північної Кореї, відколи американський президент Дональд Трамп вступив на посаду в січні.
…

Влада Чорногорії закрила в’їзд на територію країни для 149 громадян Росії й України, пов’язаних з анексією Криму, у відповідь на нещодавню заборону, запроваджену Москвою проти чорногорців, повідомляють газети Blic і Pobjeda.

За повідомленням від 2 червня, до «чорного списку» потрапили, зокрема, віце-прем’єр Росії Дмитро Рогозін, секретар Ради безпеки Микола Патрушев, директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін і голова Чечні Рамзан Кадиров.

Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що в Кремлі нічого не знають про ухвалені Чорногорією заборонні заходи, передає російське агентство «Інтерфакс».

Днями ЗМІ з посиланням на чорногорських посадовців повідомили про заборону на в”їзд в Росію для значної частини чорногорської політичної еліти, включаючи прем’єр-міністра Душка Марковича і спікера парламенту Івана Брайовича. Перед цим стало відомо про видворення з Росії представника Демократичної партії соціалістів Міодрага Вуковича.

Відносини між Москвою і Подгорицею погіршилася після приєднання Чорногорії до антиросійський санкцій Євросоюзу і на тлі інтеграції країни в НАТО, яка завершується на початку червня. Москва не встановила контакт із новим чорногорським урядом, сформованим після виборів 2016 року, які супроводжувалися заявою влади Чорногорії про запобігання спробі державного перевороту за участю проросійських політиків.
…

Іран дотримується умов, передбачених договором, підписаним у 2015 році Тегераном і світовими державами. У новій доповіді МАГАТЕ, яку цитують західні новинні агенції, йдеться про те, що Іран значно знизив діяльність у галузі ядерних розробок й утримував запаси збагаченого урану нижче від обумовленого в угоді обсягу.

Згідно з висновком експертів МАГАТЕ, Іран не збагачував уран до рівня, який дозволить створити ядерну зброю, і відмовився від початкового плану будівництва ядерного реактора, який дозволив би виробляти на об’єкті збройовий плутоній.

Іран погодився на підписання угоди зі США і ще п’ятьма провідними світовими державами в 2015 році після довгого періоду напруженості щодо ядерної програми Тегерана.

У рамках «ядерної угоди» Іран погодився частково згорнути свою ядерну програму в обмін на пом’якшення економічних санкцій щодо Тегерана.

Президент США Дональд Трамп назвав угоду з Іраном «найгіршою з усіх коли-небудь укладених угод». Під час передвиборної кампанії він висловив готовність в майбутньому вивести США з цієї угоди, проте згодом відійшов від цих слів. Іран заявив, що не планує переглядати умови договору.
…

Канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що рішення президента США Дональда Трампа про вихід США із Паризької кліматичної угоди «дуже засмучує».

Зробивши коротку заяву в парламенті в Берліні 2 червня, Меркель пообіцяла незмінну прихильність своєї країни Паризькій угоді, назвавши її «наріжним каменем» міжнародних зусиль по боротьбі з глобальним потеплінням.

«Рішення президента США про вихід з Паризької кліматичної угоди дуже засмучує, і я висловлююсь дуже стримано, коли кажу це», – сказала вона через день після того, як Трамп оголосив про своє рішення.

Меркель заявила, що не можна звернути з шляху, який почався з 1997 року Кіотським кліматичним протоколом і продовжився «історичною» Паризькою угодою 2015 року.

Вихід США з угоди «не може і не зупинить тих з нас, хто відчуває себе зобов’язаним захистити планету», – сказала Меркель, закликаючи світ продовжувати працювати разом. 

«Всім, для кого майбутнє нашої планети важливе, я кажу – давайте продовжувати йти цим шляхом», – сказала вона під оплески депутатів.

Президент США Дональд Трамп 1 червня заявив, що США виходять із Паризької кліматичної угоди. При цьому Трамп наголосив, що абсолютно відданий захисту довкілля, але Паризьку кліматичну угоду у її нинішньому вигляді вважає шкідливою для американської економіки і такою, що надає переваги таким країнам, як Китай та Індія.

Паризька угода – угода в рамках Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (UNFCCC) щодо регулювання заходів зі зменшення викидів діоксиду вуглецю з 2020 року. Паризька кліматична угода передбачає, що зобов’язання зі скорочення шкідливих викидів в атмосферу беруть на себе всі держави, незалежно від ступеня їхнього економічного розвитку.
…

Рада Безпеки ООН може проголосувати 2 червня за пропозицію США і Китаю щодо запровадження санкцій проти нових осіб і організацій у Північній Кореї після повторних запусків балістичних ракет Пхеньяном. За даними дипломатів, це перша резолюція Ради безпеки про санкції проти Північної Кореї, узгоджена Сполученими Штатами і Китаєм, відколи на посаду президента вступив Дональд Трамп.

Проект резолюції, що є у розпорядженні ЗМІ, передбачає санкції щодо чотирьох організацій та 14 осіб.

Під санкції потрапляють Стратегічні ракетні війська Корейської народної армії, а також Koryo Bank, що управляє рухом коштів частини керівництва Північної Кореї.

Повідомляється, що один із 14 осіб, що підпадають під санкції – відповідальний за закордонні шпигунські операції Пхеньяна.

Якщо резолюція буде ухвалена, то ті, хто є в списку, підлягатимуть під заморожування активів і заборону на поїздки.

Переговори про можливі нові санкції США і Китай вели протягом п’яти тижнів. Вашингтон і Пекін досягли домовленості і подали проект резолюції решті 13-ти членами Ради 1 червня.

Китай є єдиним великим дипломатичним союзником Північної Кореї.

Наразі невідомо, чи буде підтримана резолюція і не заблокована, зокрема Росією, після того, як Вашингтон 1 червня наклав санкції на дві російські фірми через підтримку північнокорейських збройних програм.
…

Західні ЗМІ у п’ятницю повідомляють, що сили безпеки Афганістану вдалися до попереджувальних вистрілів у повітря на акції протесту, де вимагали відставки президента Ашрафа Гані через останній потужний вибух в столиці Кабулі, що забрав життя щонайменше 90 людей і поранив понад 460.

Згідно з повідомленнями, 2 червня близько тисячі демонстрантів зібралися біля місця позавчорашньої атаки. Коли деякі демонстранти намагалися перетнути поліцейський кордон, силовики почали стріляти в повітря, передає агенція Reuters.

Інформації про постраждалих немає.

За деякими іншими повідомленнями, учасники акції продовжили після пострілів рух до президентського палацу, втім чимало протестувальників покинули акцію.

31 травня у дипломатичному кварталі столиці Афганістану прогримів потужний вибух. За даними поліції, вибухнула автоцистерна, через що десятки людей загинули, сотні були поранені, також зазнали руйнувань численні будівлі в районі вибуху.

ЗМІ повідомили, що у Національному управлінні з безпеки Афганістану вважають винуватцями вибуху талібів з пакистанської мережі «Хаккані». Самі ж таліби відкинули причетність до атаки.

Жодне з угруповань так і не взяло на себе відповідальності за вибух, що стався  якраз у час так званого щорічного «весняного наступу» талібів.
…

У столиці Філіппін Манілі повідомляють про вибухи і стрілянину в туристичному комплексі.

Представники комплексу Resorts World Manila у «Твіттері» повідомили, що заклад закритий після повідомлень про стрілянину, яку відкрили невідомі.

Місцеві ЗМІ повідомляють про поранення кількох людей.

Працівники одного з готелів повідомили телеканалу CNN, що озброєний чоловік у масці стріляв у гостей.

До комплексу Resorts World Manilaвходять готелі, бари, казино, торговий центр і кінотеатр.

Напад стався на тлі боротьби армії країни проти бойовиків, пов’язаних з екстремістським угрупованням «Ісламська держава», за контроль над населеним переважно мусульманами містом Мараві на південному острові Мінданао.
…

Німеччина тимчасово зупинила депортації громадян Афганістану, яким відмовили в наданні притулку. Це сталося через день після потужного вибуху в дипломатичному районі столиці Афганістану Кабулі, внаслідок якого загинули 90 людей, 400 були поранені.

1 червня канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила, що процес депортації буде зупинений доти, поки Міністерство закордонних справ не завершить огляд ситуації з безпекою в Афганістані, що має відбутися до липня, і до відновлення роботи німецького посольства в Кабулі.

Внаслідок вибуху, що стався 31 травня, посольство Німеччини було сильно пошкоджене. Після нападу Німеччина скасувала рейс, який повинен був перевезти депортованих у Кабул.

За словами Меркель, мораторій на депортації не стосуватиметься кримінальних порушників, пошукачів притулку, яких визнали загрозою для безпеки Німеччини, а також тих, хто відмовляється від офіційного обліку.

Програма, за якою тих, кому не дали притулку, добровільно повертають до Афганістану, продовжить діяти, додала вона.

У минулому більшість афганців, чиї прохання про притулок відхиляли, могли залишатися в Німеччині через загрозу безпеці в Афганістані. Минулого року Берлін визнав деякі регіони країни безпечними для повернення втікачів.
…

Президент США Дональд Трамп тимчасово відклав рішення про переведення американського посольства в Ізраїлі в Єрусалим, повідомили у Білому домі. У найближчі шість місяців посольство продовжить працювати в Тель-Авіві.

Водночас у Білому домі наголосили, що це рішення «у жодному разі не є відходом» Трампа від підтримки Ізраїлю, і що переведення посольства до Єрусалима зрештою відбудеться.

Ізраїль висловив розчарування у зв’язку з рішенням. Офіс прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньягу оприлюднив заяву, в якій йшлося про те, що, попри це, він цінує висловлення дружби з боку Трампа і його «відданість переведенню посольства в майбутньому».

1 червня закінчився черговий піврічний термін для ухвалення рішення про переведення посольства США з Тель-Авіва до Єрусалима або збереження нинішнього стану. Ізраїльтяни вважають Єрусалим своєю столицею, але палестинці наполягають, що в східній частині Єрусалиму повинна бути розміщена столиця майбутньої Палестинської держави.

Сполучені Штати виступають за переговори між палестинцями та ізраїльтянами про статус Єрусалима.
…

Рада безпеки ООН засудила напад у центрі столиці Афганістану Кабулі, внаслідок якого загинули щонайменше 90 людей, ще 400 були поранені.

На засіданні Рада безпеки назвала напад «жахливим і боягузливим» і закликала всі країни співпрацювати з урядом Афганістану для притягнення до відповідальності винних у цьому нападі.

Крім того, Рада безпеки вкотре заявила, що «тероризм у всіх його формах і проявах є однією з найсерйозніших загроз для міжнародного миру і безпеки».

31 травня під час ранкової години-пік у дипломатичному кварталі Кабула пролунав масштабний вибух. За даними влади, серед загиблих і поранених багато дітей і жінок.

Міністерство охорони здоров’я Афганістану попередило, що число загиблих може зрости: рятувальники продовжують розбирати завали, під якими можуть бути загиблі.

Жодне з угруповань наразі не взяло на себе відповідальності за напад. Схожі атаки в минулому здійснювали угруповання «Талібан» і «Ісламська держава».

За даними поліції Кабула, вибухівка була схована в автоцистерні, що вибухнула біля німецького посольства в районі Вазір Акбар Хан, де розташовані іноземні посольства і президентський палац.

Президент Афганістану Ашраф Гані назвав напад «воєнним злочином».

Атака сталася у час так званого щорічного «весняного наступу» талібів.

 
…