У Раді з прав людини ООН звернули увагу на політичні репресії і велике число страт в Ірані.

Як повідомила спеціальний доповідач ради у справах Ірану Асма Джаганґір, прихильники реформ в Ірані перебувають під тиском, активістів і людей творчих професій ув’язнюють, страти відбуваються у «тривожних кількостях».

«Усі повідомлення свідчать про значний рівень контролю за громадянами, простір демократії вкрай обмежений», – повідомила вона на слуханні в Раді з прав людини в Женеві у Швейцарії.

Крім того, додала доповідач, три опозиційні діячі, які прилюдно ставили під сумнів результати президентських виборів в Ірані 2009 року, вже майже шість років утримуються під домашнім арештом без офіційного висування звинувачень.

Також, за її даними, минулого року в Ірані стратили не менш ніж 530 людей, цього року – наразі 156. При цьому зі страчених 2016 року не менш ніж п’ять були молодші від 18 років на час скоєння інкримінованих їм злочинів, за які їх засудили до страти.

Звіт про становище з правами людини в Ірані був оприлюднений напередодні наступних президентських виборів у цій країні, що мають відбутися 19 травня.

Іран часто зазнає критики через погане становище з правами людини в цій країні, де при владі перебуває ісламський режим.
…

Росія обрала свого представника для участі у пісенному конкурсі «Євробачення-2017» у Києві, хоча деякі депутати російського парламенту й російські поп-виконавці закликають бойкотувати цю подію. 

Як повідомили в ефірі російського «Першого каналу», Росію представлятиме Юлія Самойлова.

28-річна співачка, яка з дитинства перебуває в інвалідному візку, представлятиме Росію з піснею «Flame Is Burning».

Росія анексувала український Крим в 2014 році, а також підтримує сепаратистів на Донбасі. Україна і Захід звинувачують Росію у постачанні зброї та бойовиків на Донбас, а також у введенні військ на схід України. Москва ці звинувачення відкидає. Це додає політичного контексту участі Росії у пісенному міжнародному конкурсі, який цього року відбудеться в Україні. 

Півфінали «Євробачення-2017» відбудуться 9 та 11 травня, фінал – 13 травня.
…

Виборці в Абхазії, сепаратистському регіоні Грузії, проголосували на виборах до «парламенту». 

Чиновники заявляють, що у виборах взяли участь 137 кандидатів від чотирьох політичних партій для здобуття 35 місць у Народних зборах. 

Місцеві ЗМІ повідомили, що 27 членів старого складу «парламенту» прагнуть переобрання.

Чиновники заявили, що попередні результати голосування очікуються 13 березня.

Абхазія використовує президентську політичну систему, тому серед основних обов’язків парламенту – ухвалення законів, затвердження річного бюджету і затвердження кандидатур, запропонованих президентом на посаду генерального прокурора і голови Національного банку.

Чорноморський регіон має населення трохи менше 250 тисяч людей і бореться з економічною стагнацією та занепадом інфраструктури, що ускладнюється відсутністю інвестицій; високим рівнем безробіття, зростанням злочинності і наркоманії.

Це, значною мірою, залежить від експорту і туризму з Росії.

Росія визнала Абхазію і ще один сепаратистський регіон Грузії, Південну Осетію, незалежними країнами після 5-денної російсько-грузинської війни з Грузією в 2008 році. Крім Росії, «незалежність» цих регіонів визнали ще три держави – Нікарагуа, Венесуела і Науру.

Москва має тисячі військовослужбовців в обох регіонах. НАТО і західні уряди заявляють, що ці військові контингенти порушують угоду про припинення бойових дій, досягнуту за посередництва ЄС.

США і Захід вважають Абхазію і Південну Осетію частинами Грузії і не визнають результати виборів, проведених в цих двох регіонах. 
…

На північному заході Гаїті автобус врізався в натовп людей, які брали участь у традиційному вуличному фестивалі, загинули щонайменше 34 людини.

Координатор громадянської оборони в місті Гонаїв повідомив, що ще 17 людей були поранені під час інциденту, що стався вранці 12 березня.

Натовп брав участь в параді, коли пасажирський автобус збив двох людей на автобусній зупинці, а потім продовжив рух у натовп.

Координатор Джозеф Фостін сказав, що люди потім здійснили напад на автобус і намагалися спалити його. Водій втік.
…

Зранку 12 березня московське СІЗО «Лефортово» залишила засуджена за «державну зраду» Оксана Севастіді, повідомляють російські інформагенції.

7 березня президент Росії Володимир Путін підписав указ про помилування Севастіді.

Жителька Сочі Оксана Севастіді навесні 2016 року була засуджена до семи років колонії за статтею про державну зраду. Суд визнав її винною в тому, що в 2008 році вона відправила знайомому в Грузію кілька SMS-повідомлень, у яких написала про військову техніку, яку провозять через Сочі.

У грудні 2016 року на щорічній прес-конференції Путін назвав вирок Севастіді «жорстким».

Адвокат Єген Смирнов після підписання указу про помилування заявив, що він і його підзахисна домагатимуться скасування вироку, оскільки вважають його незаконним.
…

Станом на вечір 11 березня входи у дипломатичні будівлі Туреччини і Нідерландів для офіційних осіб в країнах одне одного заблоковані, повідомляють західні ЗМІ.

МЗС Туреччини заявило у суботу, що не хоче, аби тимчасовий повірений Нідерландів у Туреччині повертався з відпустки до Анкари «протягом певного часу».

Водночас нідерландська телекомпанія NOS показала кадри, на яких турецькому міністрові у справах сім’ї Фатмі Бетюль Сайян Кайї поліція не дозволяє пройти до турецького консульства в Роттердамі. Водночас, за даними каналу, Кайя, яка прибув до Нідерландів з сусідньої Німеччини на автомобілі, не була заарештована. Пізніше Кайя підтвердила на сторінці у Twitter, що була «заблокована» поліцією за 30 метрів від будівлі турецького консульства, куди їй не дозволили увійти.

Після цього інциденту представники МЗС Туреччини повідомили нідерландське посольство і консульство в Анкарі про закриття «з міркувань безпеки» разом із резиденціями посла, повіреного в справах і генерального консула Нідерландів у Анкарі.

МЗС Туреччини у своїй заяві вказало, що рішення Нідерландів, ухвалене «проти Туреччини і турецької громади в Нідерландах викличе серйозні проблеми в дипломатичній, політичній, економічній та іншій сферах».

Літак міністра закордонних справ Туреччини Мевлюта Чавушоглу приземлився ввечері 11 березня в Парижі, де він планує виступити на політичному мітингу 12 березня.

Раніше сьогодні Нідерланди відкликали дозвіл голові МЗС Туреччини на приземлення його літака у Роттердамі. Мер цього міста заявив, що Мевлюту Чавушоглу не дозволено проводити агітацію щодо референдуму серед турецької громади під час його візиту до міста. Чавушоглу, натомість, заявив, що все-таки приїде до Роттердама для зустрічі з виборцями. Водночас ще чотири запланованих акції турецьких політиків були скасовані в Австрії і одна у Швейцарії. Раніше у подібному мітингу відмовила й Німеччина.

Після сьогоднішнього рішення не пустити турецького дипломата до Роттердама Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв відплатити Нідерландам, назвавши громадян цієї країни «залишками нацистів» і «фашистами». Прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте у відповідь назвав «божевільними» висловлювання президента Туреччини, назвавши 11 березня «нехорошим днем» для турецько-нідерландських відносин.
…

Базована у Великобританії «Сирійська обсерваторія з прав людини» повідомляє, що в результаті двох вибухів біля шиїтських святинь у Дамаску загинули щонайменше 59 людей і ще понад 100 зазнали поранень.

Водночас Міністерство закордонних справ Іраку повідомило про щонайменше 40 загиблих іракських паломників-шиїтів і 120 поранених.

За даними сирійської державної агенції новин SANA, в суботу «дві бомби, закладені терористами вибухнули біля кладовища у Баб ас-Сагхірі», де розташовані кілька шиїтських гробниць, куди прибувають паломники з усього світу.

Базований в Лівані телеканал Al-Mayadeen повідомив, що одна придорожня бомба спрацювала, коли повз проїжджав автобус з паломниками, а іншу бомбу ввів у дію поряд з іншим автобусом бойовик-смертник. 

Відповідальності за атаки ніхто на себе не взяв.
…

Марш проти податку на безробіття пройшов 11 березня центром Пінська, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода. За їхніми даними, це вже третє місто у Брестській області на півдні Білорусі, що підтримало акції протестів «недармоїдів» за останні тижні.

​

Схожі акції тривають у різних містах Білорусі вже кілька тижнів. Також кількадесят тисяч осіб підписали петицію проти указу, який неофіційно назвали «декретом про дармоїдів».

Як повідомляється, за минулу добу близько 20 активістів було затримано за підтримку цього руху та участь у мітингах. Сьогодні, зокрема, відбуваються суди щодо затриманих після акції у місті Молодечно Мінської області, у якій взяло участь близько тисячі людей. Декого із затриманих, як повідомляє білоруський опозиціонер Олександр Мілінкевич, заарештували на 15 діб. 

Учасники акцій протесту «недармоїдів»вимагають скасувати рішення президента Білорусі Олександра Лукашенка про щорічний одноразовий збір на суму в перерахунку у приблизно 200 євро, який мають сплачувати всі громадяни, що не працюють понад 180 днів на рік. Закон не поширюється на зареєстрованих на біржах праці осіб, які шукають роботу, домогосподарок, фермерів і осіб, що працюють у Росії. Термін сплати нового податку вибіг 20 лютого 2017 року.

 
…

До щонайменше 44 зросла кількість загиблих під час двох вибухів у старому місті Дамаска 11 березня, повідомляють спостерігачі за правами людини у Сирії.

Раніше повідомлялося про 30 загиблих 40 поранених.

Закладена на узбіччі бомба здетонувала, коли під’їхав автобус, у той же час смертник підірвав сере у районі Баб ас-Сагхір, де розташовані кілька шиїтських гробниць, до яких приходять паломники.

За повідомленням сирійської державної агенції новин SANA, «дві бомби, закладені терористами вибухнули біля кладовища у Баб ас-Сагхірі, у результаті чого є загиблі і поранені».

Базований і Лівані телеканал Al-Mayadeen повідомляє, що ціллю нападів був автобус з паломниками.

Агенція dpa з посиланням на джерела інформує, що в автобусі перебували іранські паломники-шиїти.

Наразі відповідальності за напади ніхто не взяв.
…

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган обіцяє відплатити Нідерландам після того, як Амстердам заборонив посадку літака голови Турецького МЗС, який планував провести у Роттердамі агітацію щодо референдуму.

Ердоган назвав нідерландців «залишками нацистів» і «фашистами».

11 березня Нідерланди відкликали дозвіл голові МЗС Туреччини Мевлюту Чавушоглу на приземлення його літака у Роттердамі.

Раніше у суботу мер Роттердама Ахмед Абуталеб заявив, що Мевлюту Чавушоглу не дозволено проводити агітацію щодо референдуму серед турецької громади під час його візиту до цього міста.

Чавушоглу, натомість, заявив, що все-таки приїде до Роттердама для зустрічі з виборцями.

Ще чотири запланованих акції турецьких політиків були скасовані в Австрії і одна у Швейцарії.

Після скасування подібного мітингу у Німеччині, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган звинуватив Берлін у «практикуванні нацизму».

Відносини між Туреччиною і країнами ЄС погіршилися упродовж останніх місяців, після того, як Захід почав звинувачувати Анкару у придушенні опозиції, що значно посилилося після спроби невдалого перевороту у Туреччині у липні 2016 року.

Референдум про пропоновані зміни до Конституції Туреччини про різке розширення повноважень президента призначений на 16 квітня. Анкара закликає взяти в ньому участь і проголосувати «за» і громадян Туреччини, що живуть в інших країнах.

Пропозиція, яку парламент Туреччини вже схвалив у січні, має перетворити країну з парламентської республіки на державу з президентом-головою виконавчої влади і надати йому право видавати укази, обов’язкові до виконання, запроваджувати надзвичайний стан, призначати міністрів та інших чільних державних посадовців чи розпускати парламент.

Крім того, в разі схвалення на референдумі реформа означатиме, що чинний президент Реджеп Тайїп Ердоган, який і домагається її запровадження для себе, отримає право залишатися на посаді до 2029 року.
…

Судово-медичний експерт Нью-Йорка заявляє, що результати розтину посла Росії в ООН Віталія Чуркіна не будуть оприлюднені.

У заяві офісу голови судово-медичної експертизи, оприлюдненій 10 березня, мовиться, що Держдепартамент дав інструкції не оприлюднювати результатів, посилаючись на міжнародне законодавство.

«Дипломатичний імунітет посла Чуркіна забезпечує це», – мовиться у заяві.

Російська сторона повідомляє, що Віталію Чуркіну стало зле в офісі російської місії ООН. Його доставили до шпиталю, де він і помер.

Віталій Чуркін був призначений послом ООН у квітні 2006 року. Він раптово помер 20 лютого, за день до свого 65-річчя.

Судово-медичні експерти проводять дослідження, коли є підозра на вчинення злочину або ж людина померла у неприродній спосіб.
…

У білоруському місті Молодечно Мінської області 10 березня близько тисячі людей взяли участь у «Марші недармоїдів».

Міліція не перешкоджала проведенню акції, однак після неї люди цивільному затримали лідера «Об’єднаної громадянської партії» Анатолія Лебедька, голову руху «За свободу» Юрія Губаревича, співголову «Білоруської християнської демократії» Віталія Римашевського, а також Сергія Королевича, журналіста БелаПАН.

Затримані також й інші учасники акції.

Під час проведення акції білоруські активісти ухвалили «резолюцію» з низкою вимог. Головні з них – скасування декрету № 3, зміна економічного курсу та проведення справедливих виборів. У резолюції також наголошується, що якщо влада не виконає ці вимоги, то люди виступлять за відставку президента Олександра Лукашенка і його уряду.

До учасників акції вийшов голова місцевої влади, який сказав, що акція незаконна, і запросив протестувальників до себе у райвиконком. Люди піти відмовилися і скандували «Ганьба!». Вони попросили чиновника виключити на площі радіотрансляцію, що перешкоджає виступам.

Потім учасники акції пройшлися до будівлі податкової інспекції і прикріпили текст «резолюції» мітингу до дверей.

Під час акції лунали традиційні для таких маршів гасла: «Ні – декрету № 3», «Лукашенко, йди!», «Баста!», «Живе Білорусь!». Один з учасників акції тримав плакат «Головний дармоїд – у Дроздах», (резиденції президента Білорусі).

Схожі акції тривають у різних містах Білорусі вже кілька тижнів. Також кількадесят тисяч осіб підписали петицію проти указу, який неофіційно назвали «декретом про дармоїдів».

Учасники акцій протесту вимагають скасувати рішення президента Білорусі Олександра Лукашенка про щорічний одноразовий збір на суму в перерахунку у приблизно 200 євро, який мають сплачувати всі громадяни, що не працюють понад 180 днів на рік. Закон не поширюється на зареєстрованих на біржах праці осіб, які шукають роботу, домогосподарок, фермерів і осіб, що працюють у Росії. Термін сплати нового податку вибіг 20 лютого 2017 року.
…

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав президента Росії Володимира Путіна пришвидшити запровадження безвізового режиму між Москвою й Анкарою. Під час зустрічі, яка відбулася 10 березня у Москві, Путін і Ердоган також обговорили можливості врегулювання сирійського конфлікту та енергетичні питання.

«Що стосується проектів «Турецького потоку» і АЕС «Аккую», то співпраця повертається у колишнє русло, розвивається все більше і більше», – заявив Ердоган, якого цитує агенція «РИА Новости».

Президент Росії Володимир Путін, своєю чергою, заявив, що невдовзі Москва планує скасувати заборону на роботу у Росії громадянам Туреччини. За його словами, мовиться, зокрема, про турецьких будівельників, яким було заборонено видавати робочі візи.

Говорячи про послаблення візового режиму, Путін заявив, що сторони «будуть продовжувати вирішувати це питання.

Сторони домовилися провести у 2019 році в обох країнах заходи у рамках «Року культури і туризму Росії і Туреччини».

З січня 2016 року Росія запровадила заборону на постачання овочів, фруктів і деяких видів м’яса з Туреччини. Після переговорів у жовтні минулого року Москва частково зняла ембарго і дозволила ввезення фруктів.
…

Президент Чехії Мілош Земан, відомий своєю прихильністю до Росії і її президента Володимира Путіна, оголосив, що готовий вдруге іти до змагання за найвищу державну посаду в його країні.

Про цей намір Земан повідомив на зустрічі зі своїми прихильниками, яка відбулась на Празькому Граді – в резиденції чеських президентів – із нагоди 4-річного перебування на посаді. «Ви перші, хто чує про моє рішення», – заявив Мілош Земан. Він також подякував своїм прихильникам «за допомогу і підтримку протягом останніх чотирьох років».

Як повідомляють чеські ЗМІ, наразі очікують, що крім Мілоша Земана, до боротьби за посаду президента можуть вступити також відомий поет, автор слів до багатьох популярних пісень Міхал Горачек, голова Академїї наук Чехії Їржі Драгош, нинішній міністр оборони Чехії Мартін Стропніцький, дипломат і колишній посол Чехії у США і Росії Петр Коларж. Наступними місяцями мають з’явитися й інші претенденти.

Офіційно заявити про свій намір Мілош Земан має під час прес-конференції, яка відбудеться у п’ятницю.

Президент Чехії обирається на 5-річний термін. Перша каденція нинішнього, третього президента Чехії Мілоша Земана закінчується наприкінці цього року. Передбачається, що вибори президента Чехії відбудуться в січні 2018 року.

Земан, що часто поводиться як «проста людина з народу», має в Чехії досить велику популярність, хоча інтелектуальні кола часто різко критикують його за висловлювання чи дії.
…

Уряд Молдови попередив своїх посадовців, щоб вони не їздили до Росії, мотивуючи це принизливим ставленням із боку російських силовиків.

За повідомленням, представників Молдови – парламентарів, урядовців тощо – образливим чином зупиняють на в’їзді до Росії представники російських спецслужб, допитують їх і принизливо ставляться до них.

Як кажуть в уряді Молдови, це помста Росії за розслідування в уряді Молдови схеми відмивання коштів із Росії на суму у 22 мільярди доларів через фінансову систему Молдови.

Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп і спікер парламенту Андріан Канду вже зустрічалися з цього приводу з послом Росії в Кишиневі Фарітом Мухаметшиним, щоб висловити йому офіційний протест.

Росія наразі не коментувала цієї заяви прозахідного уряду Молдови.

Натомість її засудив президент Молдови Ігор Додон, відомий своєю проросійською позицією. Наступного тижня він має їхати з візитом до Росії.

Як кажуть правоохоронці Молдови, через один із банків країни відмивалися кошти з Росії завдяки змові низки суддів і працівників центрального банку Молдови. В цій справі арештовані принаймні 14 осіб – судді й інші судові посадовців – а також відомий підприємець. При цьому, заявляють у Кишиневі, Москва відмовляється співпрацювати з розслідуванням.
…

Міжнародний суд, найвищий судовий орган у системі ООН, відхилив прохання Боснії і Герцеговини переглянути ухвалу 2007 року, якою цей суд звільнив Сербію як державу від відповідальності за геноцид у Боснії в 1990-і роки.

Як заявив Міжнародний суд, прохання відхилене з тієї причини, що його не підписали всі три члени колегіального президентського органу Боснії і Герцеговини, що представляють три головні національні спільноти країни.

Таким чином, рішення звернутися з проханням не походить від компетентного органу від імені Боснії, мовиться в повідомленні Міжнародного суду.

Із проханням звернувся представник босняків у президентстві Боснії Бакир Ізетбеґович. Він заявляв раніше, що не бачив підстав подавати листа від імені всіх трьох співпрезидентів, бо рекомендацію звернутися з таким листом подав свого часу юрист, що представляє весь президентський орган.

Це прохання, подане до Міжнародного суду в лютому, викликало критику багатьох боснійських посадовців, які заявляли, що воно може спричинити нову політичну кризу у країні, і також різку критику в Сербії.

У липні 1995 року, під час Боснійської війни, сили боснійських сербів знищили понад вісім тисяч цивільних чоловіків і хлопців, босняків-мусульман в околицях боснійського міста Сребрениці. Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії і Міжнародний суд, що діють під егідою ООН, визнали Сребреницьку різанину за акт геноциду. При цьому Міжнародний суд у своєму рішенні в лютому 2007 року звільнив Сербію як державу від відповідальності за геноцид під час Боснійської війни.
…

Рішення Росії розмістити на постійній основі в Калінінградській області ракетні комплекси «Іскандер» стало б ударом по європейській безпеці, заявив міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель російському агентству «Інтерфакс» 8 березня.

«Саме тому ми дуже уважно спостерігаємо, що відбувається в Калінінграді», – наголосив Ґабріель.

Частина ракет класу «Іскандер» може вражати цілі на відстані до 700 кілометрів, що в разі розміщення в російському напіванклаві на Балтійському морі ставить під загрозу столицю Німеччини Берлін.

9 березня Ґабріель має відвідати Росію. Серед головних тем його переговорів із міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим буде також виконання мінських домовленостей.

Заступник голови Об’єднаного комітету начальників штабів Збройних сил США генерал Пол Селва підтвердив 8 березня, що Росія розгорнула нові крилаті ракети наземного базування середнього радіусу дії, що порушують «дух і намір» угоди про заборону таких ракет.
…

Білий дім запропонував колишньому губернаторові штату Юта Джону Гантсману стати новим послом США в Росії, і він пристав на цю пропозицію. Про це з посиланням на неназвані джерела в адміністрації Трампа повідомили 8 березня видання Politico, інформагенція Associated Press та телеканал NBC News.

Гантсман намагався здобути номінацію Республіканської партії на виборах 2012 року, він був послом у Сінгапурі за президента Джорджа Буша-молодшого і послом у Китаї у період правління президента Барака Обами.

Джон Гантсман був відвертим критиком Трампа під час торішньої виборчої кампанії, він закликав однопартійця вийти з президентської гонки після оприлюднення давнього запису, на якому Трамп вихвалявся мацанням жінок. Але видання Politico, яке першим повідомило про вибір Білого дому на посаду посла в Росії, твердить, що відтоді Гантсман і Трамп значно поліпшили своє ставлення один до одного.

Призначення нового посла США в Росії відбувається в час, коли Конгрес та ФБР розслідують імовірний вплив Москви на президентські вибори 2016 року.

Нині послом США в Росії є Джон Теффт, який до середини 2013 року працював на аналогічній посаді в Україні. Послом у Москві Теффт став у серпні 2014 року.
…

Суд у столиці Чорногорії Подгориці засудив іще п’ять громадян Сербії, визнавши їх винними у причетності, як заявляють у Чорногорії, до спроби державного перевороту минулої осені, пов’язаної з Росією.

Усі п’ять пішли на угоду зі слідством, визнали свою вину і отримали вироки по п’ять місяців позбавлення волі – як у лютому вже зробили ще троє сербів, яких судили в цій справі.

Як заявив державний прокурор Чорногорії, засуджені нині громадяни Сербії визнали належність до злочинної організації, що планувала насильно вдертися до будівлі парламенту Чорногорії з метою захопити її.

За даними обвинувачення, спроба перевороту в день парламентських виборів у жовтні минулого року передбачала також план убити тодішнього прем’єр-міністра Мила Джукановича і скинути уряд, щоб зірвати вступ Чорногорії до НАТО.

В організації замаху Подгориця звинувачує «російських націоналістів», які, як стверджують, найняли проросійських громадян Сербії для здійснення свого плану. Через це оголошені в розшук двоє громадян Росії.

Крім того, стверджує прокуратура, до спроби державного перевороту і замаху на тодішнього прем’єр-міністра були причетні й деякі «російські державні органи».

Загалом до причетності у справі підозрюють 25 осіб. Переважно це громадяни Сербії, але є серед них і чорногорці. Зокрема, як вважає прокуратура, до спроби замаху причетні двоє депутатів парламенту Чорногорії від опозиційної проросійської партії «Демократичний фронт» Андрія Мандич і Милан Кнежевич. У лютому з обох зняли депутатську недоторканність. Обидва заперечують будь-яку причетність до спроби перевороту і називають звинувачення політично мотивованими.

Чорногорія, як очікують, стане повноправним членом НАТО цього року, можливо, найближчими місяцями – після того, як її вже узгоджений вступ ратифікують усі 28 нинішніх членів.

Росія виступає проти будь-якого розширення НАТО, зокрема, і проти вступу до союзу Чорногорії. Москву в цьому підтримує проросійська і просербська опозиція в Чорногорії.

Росія заперечує будь-яку причетність як держави до спроби перевороту, але активно підтримує місцеві групи, які виступають проти вступу Чорногорії до НАТО.
…

Затриманих у столиці Росії Москві учасниць акції до Міжнародного жіночого дня та журналістів поліція відпустила. Про це повідомляє портал «ОВД-інфо».

За даними видання, поліція провела з затриманими профілактичну бесіду, у кількох людей зняли відбитки пальців. Протоколи про порушення не складали.

Раніше цього дня у Москві затримали 4 учасниць акції з нагоди Міжнародного жіночого дня, які вивісили на кремлівській стіні транспарант «200 років чоловіки при владі. Геть!», а також фотографа і двох журналістів. 
…

У Росії у Північно-Кавказькому регіоні Кабардино-Балкарії балкарці відзначили 73-і роковини їх масової депортації в Середню Азію радянським лідером Йосипом Сталіним.

Молитви в мечетях регіону були присвячені тим, хто загинув під час депортації в Казахстан і Киргизстан між 1944 і 1957 роками.

Глава Кабардино-Балкарії Юрій Коков назвав депортацію «злочинним актом [радянського] режиму».

У заяві 7 березня він сказав, що всі жителі Кабардино-Балкарії «поділяють гіркоту втрати і вшановують пам’ять жертв усіх політичних репресій».

Переважна більшість балкарців у тодішньому СРСР, майже 38 тисяч людей, були депортовані протягом 8 й 9 березня 1944 року до Середньої Азії за колективним звинуваченням у допомозі нацистам. Ті, хто пережив заслання, зміг повернутися тільки через 13 років – після того, як по смерті Сталіна репресії проти балкарців визнали помилковими й протизаконними. 

Балкарці є тюркомовною і переважно мусульманською етнічною групою.

Схожих депортацій зазнали в ті часи багато народів тодішнього СРСР.
…

Верховний комісар ООН з прав людини Зеїд Раад аль-Хусейн висловив стурбованість новою міграційною політикою Адміністрації США, зокрема – 90-денною забороною на видачу віз громадянам шести переважно мусульманських країн: Ірану, Лівії, Сирії, Сомалі, Судану та Ємену.

Комісар ООН наголосив, що нова політика може спричинити різке зростання кількості людей, яких депортують. Це, за його словами, може призвести до порушення міжнародного права, а саме – Конвенції ООН щодо біженців, що забороняє примусове повернення на батьківщину жертв війни, насильства чи переслідувань.

Зеїд Раад аль-Хусейн закликав нове керівництво США до зваженішої політики щодо мігрантів та етнічних меншин. «Очорнення таких груп, як мексиканці чи мусульмани, помилкові твердження, начебто мігранти здійснюють більше злочинів, ніж громадяни США, є шкідливими і розпалюють ксенофобію», – зазначив комісар.

Раніше цього тижня Дональд Трамп підписав новий указ, що стосується міграційної політики США і зокрема передбачає тимчасову заборону на в’їзд громадянам низки країн.
…