У білоруському Бобруйську 9 квітня відбувся дозволений владою мітинг, учасники якого вимагали скасування декрету «Про попередження соціального утриманства», а також звільнення затриманих під час попередньої акції активістів.

Люди зібралися о 12:00 на майданчику перед входом на стадіон фабрики «Слов’янка» у Бобруйську, вони принесли плакати з написами «Баста», «Народ вимагає поваги», «Щось не так», «Нам потрібно робота на батьківщині», «Бобри не раби», повідомляє Білоруська служба Радіо Свобода.

Учасники мітингу висловлювали обурення діями співробітників МВС, які затримували людей 26 березня в Бобруйську.

«Ми не віримо в доопрацювання і зміни цього декрету. Ми вимагаємо повного його скасування, – зазначила заявниця акції, профспілкова активістка Галина Смирнова. – 26 березня тільки в Бобруйську було затримано близько 40 осіб. Ми хочемо, щоб влада вибачилися перед ними».

Декрет Олександра Лукашенка «Про попередження соціального утриманства» у народі прозвали «декретом про дармоїдів». Проти нього підписали петицію 60 тисяч громадян. Білорусь – єдина у світі країна, де з безробітних беруть податок на тунеядство. Закон не поширюється на зареєстрованих осіб, які шукають роботу, домогосподарок, фермерів і осіб, що працюють в Росії. Чиновники кажуть, що лише близько 10 відсотків з 430 тисяч білорусів до цього часу заплатили податок.
…

Принаймні 13 людей загинули і 42 дістали поранення через вибух у християнській церкві у єгипетському місті Танта, що розташоване у дельті Нілу. Про це повідомляє державне телебачення Єгипту. У момент вибуху в церкві християни саме відзначали свято Вербної неділі.

Представник Міністерства охорони здоров’я країни Халед Мегахед підтвердив втрати від нападу в інтерв’ю з місцевими та державними ЗМІ.

Християни становлять близько 10 відсотків населення Єгипту і неодноразово були мішенню ісламських екстремістів.

У грудні 2016 року через вибух неподалік коптського собору у столиці Єгипту Каїрі загинуло 25 людей, нападники кинули вибухівку в церкву Святого Петра, що поруч із собором Святого Марка – центром коптської православної церкви в Єгипті.

Коптська православна церква – офіційна назва християнської церкви у Єгипті.
…

Міністерство закордонних справ Польщі висловило «стурбованість і розчарування» розміщенням російською стороною на польському цвинтарі в Катині інформаційних таблиць з даними про радянських полонених, які загинули під час радянсько-польської війни 1920 – 21 років.

У спеціальній заяві МЗС Польщі кажуть, що представлені на таблицях дані про кількість загиблих у польських таборах радянських військовополонених у кілька разів перевищують дані, визнані як польськими, так і російськими істориками.

«Велика частина військовополонених померли через умови тримання, які були наслідком незадовільного економічного стану польських земель, які постраждали від багаторічної боротьби за незалежність», – йдеться в заяві польського дипломатичного відомства.

У Варшаві підкреслюють, що установка інформаційних таблиць у Катині відбулася напередодні 77-ї річниці Катинської трагедії та 7-ї річниці катастрофи під Смоленськом, в якій загинули 96 людей, у тому числі і президент Польщі Лех Качинський.

МЗС Польщі закликало російську сторону «до конструктивної співпраці» з метою вирішення суперечливих питань, що існують між обома країнами, зокрема і щодо висвітлення історичного минулого.

Росія наразі жодним чином не відреагувала на заяву польської влади.
…

Держсекретар США Рекс Тіллерсон зателефонував 8 квітня міністрові закордонних справ Росії Сергієві Лаврову, щоб обговорити американський удар по авіабазі в Сирії. Про це повідомляє офіційний акаунт МЗС Росії у Facebook, Держдепартамент США ще не інформував про цю розмову.

«Лавров підкреслив, що напад (на авіабазу в Сирії – ред.)… створює додаткові загрози для регіональної і глобальної безпеки», – ідеться в повідомленні.

«Міністр також відзначив, що твердження про застосування військами Сирії хімічної зброї в Ідлібі 4 квітня не відповідають дійсності», – повідомляє МЗС Росії і вказує «на необхідність ретельного, безстороннього і професійного встановлення фактів відносної всієї цієї історії».

«Голови зовнішньополітичних відомств домовилися продовжити розгляд стану справ у сирійському врегулюванні при особистій зустрічі», – також інформує МЗС Росії.

12 квітня в Москві очікується зустріч Тіллерсона й Лаврова.

Уночі 7 квітня військові США атакували десятками ракет «Томагавк» аеродром сирійських урядових військ на заході Сирії. Президент США Дональд Трамп, який виступив після цього удару, вказав, що це була реакція на застосування режимом президента Сирії Башара Асада хімічної зброї в місті Хан-Шейхун раніше цього тижня. «Роки спроб змінити поведінку Асада провалилися, і провалилися драматично», – наголосив Трамп у телезверненні 7 квітня.

Росія та Іран засудили атаку США, Москва, зокрема, назвала дії американських військових актом агресії.

Державний секретар США Рекс Тіллерсон заявляє, що розчарований реакцією російського керівництва на ракетні удари США по військово-повітряній базі у Сирії.

«Я розчарований такою реакцією, бо вона засвідчує підтримку Росією режиму, який здійснює такі жахливі напади на свій народ», – сказав він увечері 7 квітня.

Союзники Вашингтона у НАТО і в регіоні висловили підтримку діям США у Сирії.
…

Президент США Дональд Трамп привітав американських військових із успішним виконанням завдання в Сирії.

«Вітаю наших чудових військових, чоловіків і жінок, за успішне представництво Сполучених Штатів і всього світу в сирійській атаці», – написав Трамп у мережі мікроблогів Twitter 8 квітня.

Уночі 7 квітня військові США атакували десятками ракет «Томагавк» аеродром сирійських урядових військ на заході Сирії. Президент США Дональд Трамп, який виступив після цього удару, вказав, що це була реакція на застосування режимом президента Сирії Башара Асада хімічної зброї в місті Хан-Шейхун раніше цього тижня. «Роки спроб змінити поведінку Асада провалилися, і провалилися драматично», – наголосив Трамп у телезверненні 7 квітня.

Союзники Вашингтона у НАТО і в регіоні висловили підтримку діям США у Сирії.

Росія та Іран засудили атаку США, Москва, зокрема, назвала дії американських військових актом агресії.
…

У Росії суди обрали арешт як запобіжний захід восьми затриманим раніше у зв’язку з вибухом у метро в Санкт-Петербурзі, влаштованим у понеділок, унаслідок якого загинули наразі 14 людей, серед них підозрюваний нападник, і близько 50 були поранені.

Шість із них узяли під варту за рішенням суду в Санкт-Петербурзі, де їх затримали, ще щодо двох, затриманих у Москві, таке рішення ухвалив суд у столиці Росію.

Усіх їх звинувачують у неуточненій причетності до вибуху в метро. Всі вони – вихідці з країн Середньої Азії. Усі вони – сім чоловіків і одна жінка – заперечують будь-яку причетність до нападу.

Цих людей затримали в четвер. Речник Слідчого комітету Росії тоді повідомив, що в місцях проживання затриманих вилучили вогнепальну зброю й боєприпаси, а також вибуховий пристрій, аналогічний до виявленого на одній зі станцій петербурзького метрополітену, який вдалося нейтралізувати, вже після вибуху в потязі метро.

Раніше того дня Слідчий комітет Росії повідомляв, що російські силовики встановили кілька громадян середньоазійських країн, які контактували з підозрюваним призвідником вибуху, і в перебігу обшуків у їхньому помешканні «виявили предмети, що мають значення для розслідування».

Раніше російські правоохоронці повідомляли, що підозрюють у скоєнні вибуху уродженця Киргизстану, узбека за національністю і громадянина Росії Акбарджона Джалілова. Як вважають, він діяв як смертник і сам є серед загиблих унаслідок вибуху, влаштованого в понеділок посеред дня у вагоні метро на перегоні між двома станціями в центральній частині Санкт-Петербурга. Особу підозрюваного призвідника вибуху встановили за аналізом ДНК його останків. Крім того, пізніше того дня ще на одній центральній станції метро в місті знайшли саморобний вибуховий пристрій, але його вчасно знешкодили. Російські правоохоронці заявляють, що, за даними аналізу ДНК, той пристрій залишила та сама людина.

Про відповідальність за цей напад, який у Росії кваліфікують як терористичний акт, наразі ніхто не заявляв.
…

У столиці Швеції Стокгольмі поліція підтвердила затримання однієї особи в перебігу пошуків водія вантажівки, яка наїхала на людей у людному центрі міста в пішохідній зоні. За словами поліції, затриманий «може мати певний зв’язок» із нападом.

Також точніше повідомили число жертв: наразі принаймні чотири людини загинули і 15 поранені чи травмовані. Досі говорили про трьох підтверджених загиблих і 8 потерпілих; четверта людина померла вже в лікарні.

Тим часом не ясно, чи затриманий є тим чоловіком із відеокадрів камери спостереження, зображення якого поширила раніше поліція як фото ймовірного нападника: на ньому був чоловік у зеленій куртці воєнізованого зразка і білому светрі з чорним капюшоном.

Дещо раніше поліція повідомила про допит двох осіб у справі інциденту, наголосивши, що допит сам по собі не означає їхньої причетності. Так само наразі не ясно, чи є затриманий одним із тих двох.

Відповідальності за очевидний напад іще ніхто на себе не взяв. Поліція заявила, що не виключає можливості того, що наїзд вантажівкою на людей був терористичним актом, враховуючи схожі події недавніх часів в інших частинах Європи.

Прем’єр-міністр Швеції Стефан Левен прямо назвав подію терористичним актом і заявив, що на Швецію був здійснений напад.

Раніше у п’ятницю вантажний автофургон таранив людей на людній пішохідній вулиці в центрі Стокгольма, а потім врізався в будівлю універмагу Åhléns.

За даними преси, машину пивоварної компанії Spendrups викрали напередодні нападу, коли її водій розвантажував доставлений вантаж; із водієм нічого не сталося.

Поліція закликала уникати центру Стокгольма і оголосила про припинення роботи метро. Через кілька годин метрополітен відновив роботу.

Також евакуювали Центральний залізничний вокзал, що розташований неподалік. Причини евакуації не оголошували. У національній залізничній компанії SJ заявили, що до кінця дня у п’ятницю потяги до Стокгольма і з міста скасовуються через напад.

Останнім часом у Європі здійснили низку терористичних нападів, у перебігу яких нападники спрямовували свої авта у скупчення людей. За всі ці випадки взяло на себе відповідальність екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Зокрема, внаслідок такого наїзду, а також нападу з використанням ножа 22 березня в Лондоні загинули 5 людей.

19 грудня 12 людей загинули і 48 були поранені і травмовані, коли вантажівка в’їхала в різдвяний базар у Берліні.

У липні 2016 року загинули 86 людей у Ніцці – там теж вантажівка їхала по людях на людній набережній.
…

Президент США Дональд Трамп, який провів дводенну зустріч із головою Китаю Сі Цзіньпіном, заявив, що досяг «велетенського поступу» у відносинах із країною, яку він раніше різко критикував.

На завершення другого дня переговорів, що відбулися на курорті Мар-а-Лаґо в американському штаті Флорида, де Трамп має приватну резиденцію, президент США заявив, що буде й подальший поступ, і назвав відносини, що виникли між ним і китайським керівником, «видатними».

«Я вірю, що багато які потенційно погані проблеми відійдуть», – додав Трамп.

Але він не сказав про досягнення зустрічі нічого конкретного.

Так само обтічними словами й без конкретики висловився в позитивному плані і керівник Китаю, заявивши, що обидва керівники «досягли глибшого розуміння і розбудували довіру й попередні робочі відносини та дружбу». Він додав: «Задля миру і стабільності у світі ми виконаємо нашу історичну відповідальність».

Китайські засоби інформації, зі свого боку, повідомили, що Трамп прийняв запрошення Сі відвідати Китай.

Трапм іще з часів виборчої кампанії часто критикував Китай, який він звинувачував у валютних маніпуляціях і несправедливих торговельних практиках, що, за його словами, позбавляли США робочих місць.

Лише минулого тижня він писав у твітері, що США більше не терпітимуть значних торговельних дефіцитів і втрат робочих місць, у чому він вбачав вину Китаю, і заявляв, що його переговори з Сі «будуть дуже важкі».
…

Іран вважає «руйнівним і небезпечним» ракетний удар, завданий військовими США по авіабазі Шайрат у Сирії. Про це 7 квітня заявив речник міністерства закордонних справ Ірану, якого цитує інформаційне агентство ISNA.

Тегеран вважає, що такі дії США «ускладнять ситуацію в Сирії і в регіоні».

Раніше речник Кремля Дмитро Пєсков передав, що президент Росії Володимир Путін вважає ракетний удар США по Сирії порушенням міжнародного права.

«Президент Путін вважає американські удари по Сирії агресією проти суверенної держави на порушення норм міжнародного права, причому під надуманим приводом», – сказав Пєсков.

Військові США вночі 7 квітня атакували десятками ракет «Томагавк» аеродром Шайрат на заході Сирії. Метою атаки були злітно-посадкові смуги, літаки і заправні станції. Це стало відповіддю на загибель десятків людей внаслідок хімічної атаки в провінції Ідліб.

Безпосередньо перед атакою заступник посла Росії в ООН Володимир Сафронков попередив про «негативні наслідки», якщо Сполучені Штати здійснять удари по Сирії.

Сирія заперечує, що здійснила у вівторок повітряний удар по місту Хан-Шейхун із застосуванням хімічної зброї. Сирія заявляє, що хімічне отруєння настало через те, що її літаки знищили «завод і склад хімічної зброї терористів», як Дамаск називає всіх своїх супротивників. Цю версію підтримує Росія, яка в середу заблокувала ухвалення резолюції Ради безпеки ООН із приводу цього хімічного удару.

Натомість цю версію відкинули фахівці з хімічної зброї. Вони заявили, що таке ураження, що сталося в Хан-Шейхуні, можливе тільки внаслідок застосування хімічних речовин армійського рівня, доставлених воєнними засобами, але його неможливо досягти знищенням гаданого складу саморобних отруйних речовин.
…

Президент Росії Володимир Путін вважає, що ракетний удар США по Сирії є порушенням міжнародного права, заявив 7 квітня його речник Дмитро Пєсков.

«Президент Путін вважає американські удари по Сирії агресією проти суверенної держави на порушення норм міжнародного права, причому під надуманим приводом», – сказав Пєсков.

Він стверджує, що у сирійської армії немає хімічної зброї. Знищення всіх його запасів було підтверджене Організацією із заборони хімічної зброї, наголошує Пєсков.

«Путін також бачить в ударах по Сирії з боку США спробу відвернути увагу світової спільноти від численних жертв серед мирного населення в Іраку», – додав речник російського лідера.

Військові США вночі 7 квітня атакували десятками ракет «Томагавк» аеродром Шайрат на заході Сирії. Метою атаки були злітно-посадкові смуги, літаки і заправні станції. Це стало відповіддю на загибель десятків людей внаслідок хімічної атаки в провінції Ідліб.

Безпосередньо перед атакою заступник посла Росії в ООН Володимир Сафронков попередив про «негативні наслідки», якщо Сполучені Штати здійснять удари по Сирії.

Сирія заперечує, що здійснила у вівторок повітряний удар по місту Хан-Шейхун із застосуванням хімічної зброї. Сирія заявляє, що хімічне отруєння настало через те, що її літаки знищили «завод і склад хімічної зброї терористів», як Дамаск називає всіх своїх супротивників. Цю версію підтримує Росія, яка в середу заблокувала ухвалення резолюції Ради безпеки ООН із приводу цього хімічного удару.

Натомість цю версію відкинули фахівці з хімічної зброї. Вони заявили, що таке ураження, що сталося в Хан-Шейхуні, можливе тільки внаслідок застосування хімічних речовин армійського рівня, доставлених воєнними засобами, але його неможливо досягти знищенням гаданого складу саморобних отруйних речовин.
…

«Авіабаза майже повністю зруйнована – злітно-посадкова смуга, паливні баки і об’єкти протиповітряної оборони розірвані на шматки»
…

Європейський парламент в ухваленій 6 квітня резолюції пригрозив Білорусі новими обмежувальними заходами у разі, якщо не буде проведене «детальне і незалежне розслідування» у справі нещодавніх масових затримань демонстрантів.

Європарламент нагадує, що ЄС скасував більшість обмежувальних заходів проти білоруських чиновників в лютому 2016 року «як жест доброї волі, щоб заохочувати Білорусь поліпшити ситуацію з правами людини, демократією і верховенством права».

У резолюції європарламентарі засуджують «розгін мирних протестувальників» на масових акціях у Білорусі, зокрема в День волі 25 березня, коли сили безпеки атакували і били протестувальників і затримали сотні людей, зокрема білоруських й іноземних журналістів, які висвітлювали подію.

Європарламентарі висловили занепокоєння «новою хвилею репресій» у Білорусі, зокрема рейди проти громадських організацій і «превентивні» арешти представників опозиції напередодні протестів.

У резолюції владу Білорусі закликають звільнити усіх, хто був затриманий у ході протестів, припинити переслідування незалежних ЗМІ і представників громадянського суспільства, а також дати змогу громадським організаціям нормально працювати.

Люди в Білорусі протестували проти податку, запровадженого урядом президента Олександра Лукашенка щодо безробітних. Це спричинило масові арешти десятків демонстрантів і активістів 25 березня і серію поодиноких арештів упродовж кількох тижнів перед цією датою.

25–26 березня у Мінську та інших містах Білорусі міліція розігнала антиурядові зібрання, більше ніж тисячу людей арештували, близько сотні – засудили до штрафів та арештів.

 
…

Європейський парламент переважною кількістю голосів схвалив резолюцію, яка закликає до «негайного звільнення і зняття всіх обвинувачень» із російського опозиційного лідера Олексія Навального і «всіх мирних протестувальників і журналістів, затриманих після нещодавніх демонстрацій у Росії».

Декларація, яку 6 квітня підтримали всі політичні групи Європарламенту, також засуджує дії поліції, яка «намагалася перешкодити і розігнати мирні антикорупційні демонстрації і затримала сотні громадян».

У резолюції Європарламент засудив «постійні зусилля змусити Олексія Навального замовкнути» і висловив підтримку зусиллям його Фонду боротьби з корупцією «із підвищення рівня інформованості та боротьби з корупцією в державних установах, серед політичних представників і власників громадських офісів».

Європарламентарі також висловили «глибоке занепокоєння» з приводу рішення суду в лютому, яке «ефективно усуває Олексія Навального з політичної арени». Мається на увазі засудження Навального при повторному розгляді справи про фінансові зловживання, за якою він спочатку отримав п’ять років позбавлення волі умовно в 2013-му. Влада заявляє, що засудження забороняє Навальному, який хоче балотуватися на виборах президента Росії в березні 2018 року, обіймати державні посади.

Навальний заперечує свою провину і заявляє, що справи проти нього є політично мотивованою відплатою Кремля за його антикорупційну діяльність і його опозицію до президента Росії Володимира Путіна.

У резолюції Європарламент також закликає ЄС і його держави-члени розробити «сильну єдину політику щодо Росії, яка зобов’язує держави-члени та інститути ЄС до сильної спільної позиції про роль прав людини у відносинах між Росією і ЄС».

Десятки тисяч людей взяли участь в антиурядових демонстраціях у російських містах 26 березня. Лише у Москві поліція затримала понад тисячу людей, зокрема і Навального, якого засудили до 15 діб арешту за звинуваченням у спротиві правоохоронцям, а також оштрафували на 350 доларів за організацію протесту в столиці Росії.
…

Влада Туреччини заявляє, що результати розтину загиблих внаслідок авіанальоту 4 квітня в сирійському місті Хан-Шейхун засвідчили застосування там хімічної зброї.

Як заявив турецький міністр юстиції Бекір Боздаг, у проведенні розтинів у Туреччині брали участь експерти Всесвітньої організації охорони здоров’я.

За словами міністра, результати підтверджують, що «президент Сирії Башар Асад застосовує хімічну зброю».

ВООЗ наразі не коментувала проведене дослідження.

За останніми даними сирійських цивільних активістів, число жертв атаки на місто Хан-Шейхун у сирійській провінції Ідліб, яке контролюють повстанці, зросла до 86. Померли троє з 32-х поранених, доставлених на лікування до Туреччини.

США й інші західні країни звинувачують режим Асада в застосуванні забороненої зброї. Дамаск і його союзник Росія стверджують, що бомби, скинуті під час авіаудару, потрапили у склад вироблених бойовиками снарядів з отруйними речовинами. США заперечили цю заяву.
…

У Вашингтоні і Москві повідомили, що анонсований раніше візит державного секретаря США Рекса Тіллерсона до Росії відбудеться наступного тижня, але навели дещо різні дати.

У Міністерстві закордонних справ Росії повідомили, що Тіллерсон відвідає Москву з робочим візитом 11–12 квітня. В Державному департаменті США заявили, що держсекретар відвідає Росію 12 квітня.

Обидві сторони повідомили, що серед тем переговорів Рекса Тіллерсона і міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова буде, серед іншого, становище в Україні.

При цьому в Росії наголосили, що Москва зробить наголос на «необхідність виконання Києвом своїх обов’язків за мінськими домовленостями», нічого не згадавши про виконання таких обов’язків Москвою.

У США ж заявили, що однією з цілей візиту держсекретаря є донести до Москви погляди Вашингтона на подальші кроки для реалізації мінських домовленостей про врегулювання на окупованій частині українського Донбасу.

Темами розмови будуть також двосторонні відносини, боротьба з тероризмом, урегулювання сирійського та інших конфліктів чи становище на Корейському півострові.

За повідомленнями, Тіллерсон має зустрітися, крім Лаврова, і з іншими російськими посадовцями.

Наразі не відомо, чи може відбутися зустріч держсекретаря США і з президентом Росії Володимиром Путіним.

Двоє сенаторів США, республіканець Марко Рубіо і демократ Джин Шагін, звернулися до Рекса Тіллерсона з листом із закликом зустрітися в перебігу візиту до Росії і з представниками російського громадянського суспільства.

Напередодні відвідин Росії Тіллерсон візьме участь у зустрічі голів зовнішньополітичних відомств країн «Групи семи», що відбудеться в Італії.

Про цей візит державного секретаря США до Росії 12 квітня агентства повідомляли з Вашингтона з посиланням на неназваних американських посадовців іще понад два тижні тому, але ще в середу вранці Росія не підтверджувала його. Обидва офіційні оголошення про нього, у Вашингтоні і в Москві, пролунали нині майже одночасно.

Тіллерсон уже зустрічався з Лавровим 16 лютого під час зустрічі голів зовнішньополітичних відомств «Групи двадцяти» в Німеччині й тоді наголосив, що Росія мусить виконувати свої зобов’язання щодо України за мінськими домовленостями і піти на деескалацію насильства на Донбасі, якщо вона хоче сподіватися на співпрацю з Вашингтоном.
…

Державна дума Росії відмовилася просити у правоохоронців інформацію, необхідну для перевірки тверджень із розслідування Фонду боротьби з корупцією опозиційного діяча Олексія Навального про можливі корупційні дії прем’єр-міністра країни Дмитра Медведєва.

Голова комітету нижньої палати російського парламенту з безпеки і протидії корупції Василь Піскарьов, виступаючи на сесійному засіданні, заявив, що розслідування Олексія Навального «не мають нічого спільного з істиною і тим більше з боротьбою з корупцією», а дані цих розслідувань є «симбіозом бруду, фантазії, постановок трюків і фальсифікацій із яскраво помітним політично-провокаційним підтекстом».

Натомість Держдума вирішила просити в Генеральної прокуратури Росії інформацію про можливі корупційні зв’язки свого колишнього депутата, небіжчика Дениса Вороненкова, який утік до України і був убитий 23 березня в Києві. Підставою для цього стали деякі публікації про нього в російських засобах інформації.

Фонд боротьби з корупцією Олексія Навального ще 2 березня оприлюднив розслідування про незадекларовану нерухомість Дмитра Медведєва в Росії і за її межами. 26 травня по всій Росії пройшли антикорупційні акції протесту, учасники яких вимагали від прем’єра відповісти на висунені йому звинувачення. Сам Медведєв уперше прокоментував їх тільки у вівторок, 4 квітня, назвавши матеріали розслідування «нісенітницею і папірчиками».
…

У США агентства повідомляють із посиланням на джерела в Білому домі, що президент Дональд Трамп усунув зі складу впливової Ради національної безпеки суперечливого діяча, свого чільного розробника політичної стратегії Стіва Баннона.

В офіційному виданні «Федеральний реєстр» повідомлено про зміну складу Ради національної безпеки, але сам новий склад оголосять у четвер.

Тим часом згадані джерела в Білому домі на умовах анонімності повідомили, що рішення президента вилучає Баннона зі складу Ради й натомість повертає до неї усунутих раніше директора національної розвідки і голову Об’єднаного комітету начальників штабів у статусі її постійних членів.

Зокрема, одне з цих джерел повідомило агентству «Асошієйтед прес», що Стів Баннон більше не потрібен у складі Ради нацбезпеки як її постійний член після відставки в лютому попереднього радника президента з національної безпеки Майкла Флінна.

Рішення Трампа свого часу призначити Баннона до Ради нацбезпеки викликало суперечливу реакцію: критики заявляли, що такий політичний менеджер не повинен обіймати місце в органі, що обговорює питання національної безпеки.

Агентство «Ройтерз» цитує слова неназваного джерела в Білому домі про те, що усунення Стіва Баннона стало перемогою нинішнього радника президента з національної безпеки Герберта Раймонда МакМастера, який, за повідомленнями, мав з попередником напружені відносини.
…

У США аналітичний центр «Інститут Брукінґза» повідомив, що його високо поважаний аналітик у справах Росії Фіона Гілл узяла тривалу неоплачувану відпустку, щоб обійняти посаду заступника помічника президента США і старшого директора з європейських і російських справ Ради національної безпеки США.

Про призначення Фіони Гілл до Ради нацбезпеки колували чутки ще минулого місяця, але Білий дім тоді не підтвердив їх.

Із 2006 до 2009 року вона працювала на посаді «офіцера національної розвідки» (чільного експерта) з питань Росії і Євразії в Раді національної розвідки – аналітичному центрі розвідувальних і спеціальних служб США.

Фіона Гілл також є автором книжки «Путін: оперативник у Кремлі», виданої 2013 року і в оновленому виданні 2015-го. У ній вона заявляє, що президент Росії Володимир Путін радо використовує різноманітні форми «шантажу, залякування, покарання і кричущого спотворення правди» з метою захищати політику Росії і своє перебування на посаді.
…

Іран і американський виробник літаків «Боїнг» повідомили про підписання угоди на суму у 2 мільярди доларів США про постачання 30 пасажирських літаків іранській авіакомпанії Aseman Airlines.

За угодою, ця компанія, третя за величиною в Ірані, купить 30 лайнерів моделі 737 MAX із опціоном на купівлю ще 30. Перші літаки мають надійти 2022 року.

У грудні минулого року «Боїнг» підписав угоду з авіакомпанією Iran Air про постачання їй 80 пасажирських літаків на суму в 16 мільярдів 600 мільйонів доларів.

Ці угоди стали можливі після укладення 2015 року угоди між Іраном і шістьма провідними державами світу, за якими Тегеран погодився на значне обмеження своєї ядерної програми, що має унеможливити створення ядерної зброї, в обмін на поступове скасування санкцій, запроваджених через цю програму.

Значні угоди з Іраном уже уклав і інший провідний виробник літаків у світі, концерн «Ербас».
…

У Росії, у столиці республіки Удмуртії Іжевську, затримали голову цього регіону Олександра Соловйова і в наручниках доставили його до Москви. Його запідозрили в отриманні хабара в особливо великому розмірі. Президент Росії Володимир Путін звільнив Олександра Соловйова з посади голови Удмуртії «у зв’язку зі втратою довіри», а суд у Москві взяв уже колишнього керівника під арешт на два місяці.

Слідчий комітет Росії звинувачує Соловйова в тому, що з 2014 року, коли він очолив Удмуртію, по 2016 рік він отримав від організацій, що будували мости через річки, близько 140 мільйонів рублів (за нинішнім курсом це майже 68 мільйонів гривень, на той час сума у гривнях була менша). Слідство вважає, що натомість Соловйов забезпечував оплату робіт із регіонального і загальноросійського бюджетів і отримання необхідних ліцензій.

Місце керівника Удмуртії за указом президента Росії тимчасово зайняв Олександр Бречалов, що нині є співголовою центрального штабу «Загальноросійського народного фронту» – це прокремлівське об’єднання понад півтора тисяч політичних і громадських організацій створене в Росії навколо провідної прокремлівської партії «Єдина Росія».
…

Державний секретар США Рекс Тіллерсон прибув до Туреччини для переговорів, які мають на меті посилення взаємодії із країною-союзником у межах НАТО. Також обговорюватиметься протистояння екстремістському угрупованню «Ісламська держава» в Іраку та Сирії, наголошує Держдепартамент США в мережі мікроблогів Twitter та на офіційному сайті.

Анкара наполягає на посиленні спільної з військовими США кампанії зі встановлення контролю над останньою фортецею угруповання «Ісламська держава» в Сирії – містом Ракка. Водночас Туреччина прагне виключення з цих військових операцій підтримуваних Сполученими Штатами курдських збройних груп, які в Анкарі називають «терористами».

Також темою для обговорення може стати запит Туреччини до США з метою видачі ісламського клірика Фетхуллаха Ґюлена. Влада в Анкарі вважає його причетним до організації невдалої спроби перевороту влітку 2016 року. Сам Ґюлен заперечує звинувачення.
…

Туреччина оголосила про завершення на півночі Сирії своєї військової кампанії «Щит Євфрата», але не уточнила, чи передбачає це виведення турецьких військ із території сусідньої країни.

Прем’єр-міністр Туреччини Біна Їлдирим 29 березня заявив, що операція була «успішною». Водночас він не виключив військових операцій у Сирії в майбутньому, «якщо буде щось, що загрожує нашій безпеці».

Туреччина розпочала бойові дії в Сирії в серпні 2016 року. Її військові, танки й літаки підтримували бійців «Вільної сирійської армії», які в прикордонному з Туреччиною регіоні Сирії протистоять бойовикам угруповання «Ісламська держава». Також своїм завданням військові Туреччини вважають протистояння курдським бойовим групам, які Анкара називає «терористами».
…