Легендарний американський комедійний актор Джері Льюїс помер в своєму будинку в Лас-Вегасі, йому був  91 рік.

За даними американських ЗМІ, актор страждав від діабету і протягом декількох років боровся з раком.

Джері Льюїс почав виступати на сцені у віці п’яти років.

Українському глядачеві він відомий із фільмів «Цей божевільний, божевільний, божевільний, божевільний світ», «Божевільний професор», «Мрії Арізони» і багатьох інших.

Великий усіх мав комедійний дует Льюїса зі співаком Діном Мартіном – за 10 років співпраці (з 1946 по 1956 роки) вони знялися в 16 фільмах.

Згодом була випущена серія коміксів «Пригоди Діна Мартіна і Джеррі Льюїса».

Знаменитий актор також прославився як організатор благодійних телемарафонів. Льюїс також відомий своєю участю в боротьбі з нейромускулярним захворюванням «м’язова дистрофія».

З 1955 по 2011 рік він щорічно проводив благодійний телемарафон у День праці. В ході цих телемарафонів було зібрано загалом  2,5 мільярда доларів.
…

Німеччина закликала Іспанію не видавати до Туреччини німецького письменника турецького походження Догана Акханли, якого там затримали за турецьким ордером на арешт.

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель також попросив у суботу свого іспанського колегу якнайшвидше забезпечити затриманому письменникові доступ до німецької консульської допомоги.

Доган Акханли, народжений у Туреччині, після військового перевороту 1984 року кілька років провів у в’язницях і 1991-го емігрував до Німеччини. Він, серед іншого, критично пише про масові вбивства вірмен у часи Першої світової війни в тодішній турецькій державі, Османській імперії, і про погане становище з правами людини в сучасній Туреччині.

Німецький підрозділ світового письменницького об’єднання PEN заявив, що вважає арешт Акханли за ордером, виданим Туреччиною, політично мотивованим. Усі турецькі звинувачення проти письменника ґрунтуються на його діяльності поза межами Туреччини, додали в організації.

Німецьке агентство «Дойче прессе-аґентур» повідомляє, що Доган Акханли, громадянин Німеччини, не має нині турецького громадянства.
…

Десятки тисяч протестувальників проти расизму і мови ворожнечі прийшли 19 серпня у центр американського міста Бостон, штат Массачусетс, щоб запобігти акції правих «Свобода слова». Хоча організатори заявили, що не будуть платформою для расизму чи фанатизму, деякі її супротивники були в одязі із зображенням жертви заворушень у Шарлотсвіллі.

Повідомляється, що десятки правих активістів завершили свою акцію у парку завчасно під щільний супровід поліції і вигуки супротивників.

Інформації про постраждалих чи сутички немає, але як повідомляє ВВС, протестувальники кидали пляшки з водою у активістів-консерваторів.

12 серпня у Шарлотсвіллі сталися сутички між ультраправими і їхніми противниками. Під час заворушень на демонстрантів проти расизму на великій швидкості в’їхав автомобіль. Загинула 32-річна Гізер Гайєр, близько двох десятків людей були поранені.

 
…

Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган розкритикував міністра закордонних справ Німеччини Зіґмара Ґабріеля після його заяв на адресу турецького лідера щодо втручання у майбутні вибори в Німеччині.

«Він не знає свого місця. Як ти розмовляєш із президентом Туреччини? Знай своє місце», – висловився Ердоган 19 серпня на адресу Ґабріеля під час виступу в південно-західній турецькій провінції Денізлі.

Такі слова Ердогана прозвучали на наступний день після того, як він закликав етнічних турків у Німеччині голосувати проти християнських демократів (ХДС), соціал-демократів (СПД) та Партії зелених на загальних виборах наступного місяця, заявивши, що «вони всі є ворогами Туреччини».

Ґабріель сказав, що це зауваження було «безпрецедентним втручанням» у суверенітет Німеччини.

Близько одного мільйона етнічних турків, які проживають в Німеччині, мають право голосу в цій країні. Більшість з них підтримали Ердогана на квітневому референдумі.

За понад рік відносини між двома союзниками по НАТО погіршилися, особливо після невдалої спроби перевороту у Туреччині в липні 2016 року. 22 німецьких громадяни були заарештовані незабаром після цього, дев’ятеро з них досі у в’язниці, зокрема правозахисники і журналісти.
…

У Берліні близько 500 неонацистів проводять марш, присвячений 30-ій річниці самогубства колишнього заступника Гітлера Рудольфа Гесса. Вони зібралися біля залізничного вокзалу в берлінському районі Шпандау, де також почався контр-протест. Близько тисячі поліцейських перебувають на місці для розмежування і запобігання сутичкам між цими двома групами.

Поліція повідомила організаторам, що вони можуть провести марш, але без прославлення Гесса, який помер у в’язниці Шпандау. Гессові був засуджений до довічного ув’язнення на Нюрнберзькому процесі за його роль в плануванні Другої світової війни. Він помер 17 серпня 1987 року і представники влади держав-союзників часів Другої світової війни постановили вважати його смерть самогубством.

Нацистські прихильники стверджують, що він був убитий і організовують щорічні марші в його честь. Неонацистам дозволили мати один банер на кожних 50 учасників.

У Німеччині не дозволяється використання щитів, шоломів і кийків, які використовувались правими і неонацистськими демонстрантами в Шарлотсвіллі на півдні США минулого тижня.
…

Влада Іспанії продовжує пошуки марокканського громадянина, якого вважають одним із виконавців подвійного нападу: в Барселоні і Камбрілсі. Як повідомлялося раніше, мікроавтобус врізався в натовп в Барселоні на знаменитому бульварі Ла Рамбла, в результаті чого загинули 13 людей і ще десятки були поранені. Поліція заявила, що шукає 22-річного Юнеса Абуяакуба, не підтвердивши при цьому повідомлення іспанських ЗМІ про те, що він був водієм, який керував фургоном і втік.

У результаті аналогічного нападу в курортному місті Камбрілс за 120 кілометрів від Барселони загинула жінка і шестеро людей були поранені, коли у ніч на 18 серпня машина врізалася в перехожих. Поліцейські заявили, що застрелили п’ятьох нападників, на яких були несправжні пояси смертників і в яких в автомобілі були ножі і сокири. Троє з підозрюваних у нападі були марокканськими громадянами.

54 людини, поранені в результаті нападів у Барселоні і Камбрілсі, перебувають у лікарнях. Із постраждалих у Барселоні 12 людей – у критичному стані. Поліція також виявила трьох інших підозрюваних, пов’язаних з нападами. Двоє з них, як вважається, загинули в результаті вибуху 16 серпня, коли намагалися виготовити вибухівку в будинку в Альканар, за 200 кілометрів на південь від Барселони. 
…

В американському Сент-Луїсі закінчився турнір зі швидких шахів. Колишній чемпіон світу з шахів, критик Кремля Гаррі Каспаров, який брав участь в офіційному професійному змаганні вперше за 12 років, посів на ньому восьме місце, набравши 16 очок за 36 партій.

Росіянин Ян Непомнящий, якому Каспаров програв, перебуває на четвертій позиції в таблиці. Перше місце зайняв шахіст з Вірменії Левон Аронян, друге поділили Хікару Накамура і Сергій Карякін, з яким Каспаров зіграв внічию.

У 2005 році Гаррі Каспаров оголосив про завершення спортивної кар’єри і присвятив себе політичній діяльності. У 2012 році він був обраний до Координаційної ради російської опозиції. Через рік Каспаров залишив Росію, побоюючись переслідування з боку влади. На даний час він залишається однією з ключових фігур російської опозиції.

13-й чемпіон світу з шахів заявляв, що пожертвує доходи від турніру в Сент-Луїсі на доброчинність. Він додав, що не має наміру повертатися в спорт.
…

У США Білий дім повідомив, що суперечливий чільний стратег кампанії Дональда Трампа, а потім його президентської адміністрації Стів Баннон залишає посаду.

Як повідомила речниця Білого дому Сера Гакабі Сандерз, голова апарату Білого дому Джон Келлі і Стів Баннон «дійшли взаємної згоди», що п’ятниця стане останнім днем посадовця в адміністрації.

«Ми вдячні йому за роботу і бажаємо всього найкращого», – додала вона.

Баннон, колишній керівник правоконсервативного інтернет-видання Breitbart News, був чільним радником Трампа в перебігу його виборчої кампанії і протягом семи місяців на посаді президента США.

Засоби інформації у США повідомляли, що Трамп був розлючений інтерв’ю Баннона 16 серпня у пресі ліберального спрямування, в якому той заявив, що воєнного вирішення північнокорейської проблеми не існує – таким чином він виступив всупереч агресивній позиції стосовно Північної Кореї самого президента, який заявляє, що не виключає воєнної операції в разі необхідності.

Попереднього дня, 15 серпня, Трамп на запитання про подальшу роботу Баннона в його адміністрації відповів: «Побачимо».

За повідомленнями американської преси, Трамп повідомив своїм чільним помічникам про відставку Баннона раніше у п’ятницю.

Тим часом, пишуть газети з посиланням на осіб, наближених до Баннона, він подав Трампові заяву про відставку ще 7 серпня. За даними преси, оголосити про неї мали ще на початку тижня, але відклали це оголошення через заворушення в Шарлотсвіллі.

Відставку Баннона називають іще однією ознакою розбратів усередині адміністрації Трампа. За повідомленнями, він мав глибокі суперечки з радником президента з національної безпеки Гербертом Раймондом МакМастером, а останніми місяцями і з зятем і чільним радником президента Джаредом Кушнером.
…

У Фінляндії поліція повідомила, що внаслідок нападу з ножем у центрі міста Турку на заході країни дві людини загинули і не менш ніж шість поранені.

Мотив нападу досі не відомий.

За повідомленнями фінської преси, до лікарень після нападу доставили загалом вісім людей, дехто з поранених у критичному стані.

Поліція також повідомила, що одного нападника затримали після того, як по ньому стріляли й поранили його. Силовики також далі шукають імовірних інших причетних до нападу.

По всій Фінляндії посилені заходи безпеки, зокрема на вокзалах країни і в аеропорту столиці Хельсінкі.

Прем’єр-міністр Фінляндії Юха Сіпіля повідомив у твітері, що уряд країни уважно стежить за подіями в Турку й операцією поліції і збереться на засідання з цього приводу  у п’ятницю.

Напад стався наступного дня по тому, як увечері в четвер в Іспанії внаслідок двох нападів – наїздів автами на перехожих, – імовірно, з ісламістським підтекстом загинули 14 людей і понад сто були поранені й травмовані.
…

У Фінляндії, в місті Турку на заході країни, кілька людей поранені ножем внаслідок нападу. За повідомленням поліції, підозрюваного нападника затримали, він поранений у перебігу затримання, силовики продовжують пошук можливих інших причетних до нападу.

Поліція також закликала уникати перебування на вулицях центральної частини Турку.

Точне число потерпілих, як і можливі мотиви нападу, ще достеменно не з’ясовані.

По всій Фінляндії посилені заходи безпеки, зокрема, на вокзалах країни і в аеропорті столиці Хельсінкі.

Прем’єр-міністр Фінляндії Юха Сіпіля повідомив у твітері, що уряд країни уважно стежить за подіями в Турку і операцією поліції і збереться на засідання з цього приводу пізніше у п’ятницю.
…

Міністр російського регіону Чечні з національної політики, зовнішніх зв’язків, преси й інформації Джамбулат Умаров назвав «дурницями» повідомлення ЗМІ про зникнення в Грозному співака Зелімхана Бакаєва.

За його словами, співак з’явиться «через деякий час», повідомляє російське видання РБК. Де зараз перебуває Бакаєв, Умаров не уточнив.

Про те, що Бакаєв 8 серпня зник у Грозному, куди приїхав на весілля сестри, Радіо Свобода підтвердили декілька джерел, зокрема і його друг, який попросив не називати його імені.

За цими даними, співака, який постійно проживає у Москві, 8 серпня затримали люди у військовій формі в центрі Грозного.
…

Екстремістське угруповання «Ісламська держава» взяло на себе відповідальність за напад у центрі Барселони (Іспанія), внаслідок якого через наїзд фургона на пішоходів на бульварі Ла Рамбла щонайменше 13 людей загинули, 80 були поранені.

Влада регіону Каталонія повідомила, що поліція арештувала двох людей за підозрою в причетності до нападу, який кваліфікують як теракт.

Іспанський прем’єр Маріано Рахой заявив, що їде до Барселони, щоб координувати зусилля із відновлення безпеки.

Він заявив, що «терористи ніколи не знищать об’єднаного народу, який любить свободу, а не варварство».

«Вони є вбивцями, злочинцями, які не тероризуватимуть нас», – йдеться в заяві королівського палацу.

Світові лідери виступили із засудженням нападу і висловили співчуття родинам загиблих і постраждалим. Зокрема, президент США Дональд Трамп заявив, що його країна засуджує теракт у Барселоні і запропонував надати Іспанії будь-яку допомогу. Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер написав у Twitter: «Нас ніколи не залякає таке варварство».

Президент Франції Емманюель Макрон заявив: «Ми залишаємося рішучими і непохитними».

Президент Росії Володимир Путін закликав світ об’єднатися у «безкомпромісному бою проти сил терору».

За останній рік транспортні засоби були використані у низці нападів в європейських містах, внаслідок чого загинули понад 100 людей у Ніцці, Берліні, Лондоні й Стокгольмі.

Барселону щороку відвідують понад 11 мільйонів туристів.
…

Іранський опозиційний лідер Мегді Каррубі, який понад шість років перебуває під домашнім арештом, припинив голодування, повідомив його син.

Мохаммад Тагі Каррубі 17 серпня у Twitter повідомив, що його батько відмовився від голодування після того, як влада пообіцяла відкликати представників сил безпеки з його дому.

79-річний опозиціонер почав голодування 16 серпня, вимагаючи, щоб його справу розглянув суд і щоб охорона залишила його будинок.

Вранці 17 серпня Каррубі, який має хворобу серця, забрали до лікарні, де його відвідали міністр охорони здоров’я і заступник міністра розвідки.

Його син також додав, що двоє посадовців пообіцяли, що уряд розгляне питання щодо вимоги судового процесу.

Міністр охорони здоров’я Хассан Газізадех Хашемі заявив агенції IRNA, що його про візит до Каррубі розпорядився президент Хассан Роугані.

Мегді Каррубі разом із Мір-Хосейном Мусаві у 2009 році були кандидатами на президентських виборах в Ірані. Переможцем тоді був оголошений Махмуд Ахмадінежад, водночас опозиція заявляла про фальсифікації, і це викликало вуличні протести.

У 2011 році Каррубі і Мусаві, а також їхніх дружин помістили під домашній арешт, звинувативши у «підбурюванні до бунту».

Каррубі, Мусаві і їхні прихильники неодноразово просили про розгляд справи в суді, але влада відмовлялася.

Голова іранської судової влади Садех Ларіджані 26 грудня минулого року заявив, що «справа про підбурювання до бунту все ще відкрита і буде розглянута».

Президент Ірану Хассан Роугані під час передвиборчої кампанії 2013 року обіцяв гарантувати звільнення Каррубі і Мусаві.
…

Туреччина та Іран висловили рішучий спротив щодо референдуму про незалежність в Іракському Курдистані, запланованого на вересень. Про це йшлося під час візиту до Анкари 16 серпня начальника штабу армії Ірану.

«Обидві сторони підкреслили, що якщо буде проведено референдум, це стане основою для початку серії напружень та конфліктів всередині Іраку, наслідки яких позначаться на сусідніх країнах», – цитує іранського генерала Мохаммада Хоссейна Багері інформаційне агентство Ірану IRNA.

Багері після переговорів з президентом Туреччини Реджепом Тайїпом Ердоганом пізно ввечері 16 серпня також заявив, що сторони погодилися – референдум щодо незалежності автономного курдського регіону Іраку може викликати заворушення у всьому регіоні.

Переговори Ердогана і Багері тривали близько години, йшлося під час їх проведення і про ситуацію в сусідній Сирії. Турецькі ЗМІ заявили, що це був перший такий візит іранського військового посадовця до Туреччини після Ісламської революції 1979 року в Ірані.

На початку червня президент Іракського Курдистану Масуд Барзані і лідери всіх політичних партій у регіоні домовилися провести референдум про незалежність від решти Іраку і призначили його на 25 вересня. Таку ініціативу засудили в Багдаді, а також в ООН.

Майже 5-мільйонний Іракський Курдистан і нині має значну автономію, зокрема власний парламент і збройні сили. Напруженість у відносинах з центральним урядом у Багдаді викликана, серед іншого, обміном доходами від нафти. Курди контролюють нафтове місто Кіркук.

 
…

Президент США Дональд Трамп зустрінеться 18 серпня зі своїми радниками з національної безпеки у президентській резиденції в Кемп-Дейвіді, щоб обговорити стратегію США в Афганістані та Південній Азії, повідомили у Білому домі.

Як пишуть американські ЗМІ, в адміністрації Трампа немає спільної позиції з приводу того, що робити Вашингтону, чиї сили не виграли найдовшу війну в історії США, тоді як Пентагон рекомендує відправити туди додаткові сили.

Командувачі США в Афганістані кажуть, що конфлікт зайшов у «глухий куі». Незважаючи на багаторічну підтримку з боку США і НАТО, афганські сили безпеки намагаються стримати не тільки рух «Талібан», а й все більшу присутність екстремістів угруповання «Ісламська держава» в країні.

Таліби у відкритому листі цього тижня закликали Трампа вивести війська США, заявивши, що їхня присутність в країні продовжує війну і перешкоджає примиренню.

Сполучені Штати мають 8,4 тисячі військовослужбовців в Афганістані, з яких близько 5000 – військові НАТО.
…

Ірак звернувся до Організації Об’єднаних Націй з проханням надати допомогу в зборі доказів можливих «злочинів проти людяності», скоєних екстремістським угрупованням «Ісламська держава».

У листі від 16 серпня міністра закордонних справ Іраку Ібрагіма аль-Джаафарі йдеться, що урядові сили, які недавно звільнили Мосул з-під контролю ісламістів, виявили докази злочинів, зокрема масові вбивства, сексуальне рабство та руйнування археологічних цінностей.

Джаафарі попросив Британію надати допомогу в розробці резолюції для розгляду Радою безпеки ООН щодо проведення міжнародної розслідування. Заступник посла Великобританії Джонатан Аллен підтвердив ці зусилля. Посол Росії в ООН Василь Небензя теж заявив, що Москва підтримує резолюцію.

Британська юрист з прав людини Амаль Клуні, яка виступала на захист іракських релігійних меншин, високо оцінила цей крок влади Іраку.

«Єзиди та інші жертви «Ісламської держави» хочуть справедливості в суді, і вони не заслуговують меншого. Я сподіваюся, що лист уряду Іраку стане початком припинення безкарності за геноцид та інші злочини, вчинені ісламістами в Іраку і у всьому світі», – сказала Амаль Клуні.

10 липня прем’єр-міністр Іраку Хайдер аль-Абаді оголосив про перемогу у Мосулі над джихадистами і звільнення міста від бойовиків угруповання «Ісламська держава», яке 3 роки утримувало місто, оголосивши його столицею «халіфату» в Іраку.
…

Росія виступає проти посилення економічного тиску на Північну Корею, заявив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, передає російська служба Радіо Свобода, посилаючись на «РИА Новости».

За словами Лаврова, можливості економічних обмежень проти Пхеньяна практично вичерпані.

Конфлікт навколо ракетної програми КНДР загострився після заяв Пхеньяна про наявність ядерної боєголовки. 5 серпня Рада безпеки ООН одноголосно ухвалила резолюцію, у якій йдеться про розширення санкцій проти Північної Кореї у відповідь на її випробування міжконтинентальних балістичних ракет. Документ передбачає обмеження на імпорт вугілля, залізної руди та морепродуктів. В США підрахували, що нові санкції скоротять валютні доходи Пхеньяна на третину.

Пхеньян відкинув рішення міжнародного співтовариства, заявивши, що воно порушує суверенітет країни.

9 серпня Північна Корея заявила, що «ретельно вивчає» плани ракетної атаки по тихоокеанському острову Гуам. Із цими погрозами Пхеньян виступив після того, як президент США Дональд Трамп попередив КНДР, що будь-які нові погрози зустрінуть «вогнем і люттю».

 
…

Афганські поліцейські повідомили 16 серпня про масові поховання, що містять тіла щонайменше 36 жертв нещодавньої атаки на село у провінції Сарі-Пул.

Представник уряду провінції Забіхуллах Амані сказав, що одна могила містить останки 28 людей, а інша – вісьмох.

«Більшість жертв були обезголовлені», – сказав він, зазначивши, що всі загиблі були дорослими чоловіками, за винятком трьох хлопчиків віком від восьми до 15 років.

Третю могилу виявили в районі під контролем «Талібану», заявив Амані, додавши, що сили безпеки шукають більше можливих могил.

16 серпня відбулися похорони деяких жертв атаки.

Канцелярія очільника провінції Сарі-Пул заявила про підтвердження смерті 62 людей під час нападу на село Мірзавалан на минулого тижня, можливо, кількість виявлених загиблих буде зростати.

Незалежна комісія з прав людини Афганістану заявила, що, за попередньою інформацією, бойовики «Талібану» та «Ісламської держави», які зазвичай є ворогами, діяли разом.

Водночас, угруповання «Талібан» заперечує убивства цивільних, хоча і бере на себе відповідальність за атаку, заявляючи, що здійснило її без сторонньої допомоги.

Угруповання «Ісламська держава» оприлюднила заяву 14 серпня, стверджуючи, що очолила атаку, внаслідок якої загинули 54 мусульман-шиїтів.
…

У Британії в лондонському аеропорту Саутенд загорівся ангар. 

За даними рятувальників, пожежа сталася у великому ангарі, який використовується для літаків, всередині ангару не було літаків. 

Станом на 12:40, пожежники практично повністю погасили пожежу. 

В аеропорту Саутенд заявили, що інцидент стався у північній частині аеродрому. 

Лондонський аеропорт Саутенд відкритий і працює у звичайному режимі. 

Деякі ЗМІ повідомили, що пожежі передував вибух. Проте цю інформацію офіційно наразі не підтверджують. 

 
…

Російська тенісистка Марія Шарапова отримала так званий wild card – запрошення в основну сітку Відкритого чемпіонату США з тенісу. Як повідомляється на сайті турніру, спортсменка стала одним із восьми гравців, які отримали wild card.

Це буде першою появою Шарапової на турнірі серії «Великого шолома» після дискваліфікації.

Шарапова повернулася у великий спорт у кінці квітня після 15-місячної перерви. У березні минулого року тенісистка оголосила, що в її допінг-тесті, взятому в січні, були виявлені сліди мельдонію. За словами Шарапової, вона не знала про те, що з січня 2016 року він був внесений до списку заборонених препаратів. У травні того ж року Міжнародна федерація тенісу дискваліфікувала Шарапову на два роки.

Шарапова вигравала Відкритий чемпіонат США з тенісу в 2006 році. Всього в її активі п’ять перемог на турнірах серії «Великого шолома».
…

Росія в останній рік вийшла на перше місце у трійці країн, що лідирують як джерело репатріантів в Ізраїль, повідомив міністр з питань охорони навколишнього середовища держави Ізраїль, міністр у справах Єрусалима і спадщини Зеєв Елькін.

За його словами, за останні років п’ять три країни – Франція, Україна та Росія – були провідними за кількістю репатріації, вони займають перші три місця, змінюючись між собою.

«Але в останній рік на першому місці Росія», – сказав Елькін в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна». Він уточнив, що на четвертому місці Сполучені Штати Америки.

Що стосується України, сказав Елькін, після подій лютого-березня 2014 року і початку війни в Донбасі потік українських репатріантів зріс, проте зараз він дещо зменшився.
…

США заявляють, що екстремістське угруповання «Ісламська держава» продовжує завдавати шкоди релігійній свободі, переслідуючи членів різних релігій й етнічних груп, ґвалтуючи, викрадаючи, поневолюючи і вбиваючи їх.

Як йдеться у доповіді про свободу віросповідання у світі Державного департаменту США, опублікованій 15 серпня, вперше за президентства Дональда Трампа, такі недержавні угруповання загрожують релігійній свободі не лише на Близькому Сході, в Азії й країнах Африки на південь від Сахари, але і в східних районах України, які контролюють підтримувані Росією бойовики.

Державний секретар США Рекс Тіллерсон, який оприлюднив звіт, заявив, що угруповання «Ісламська держава» є «явно відповідальним за геноцид» щодо єзидів, християн і шиїтів у регіонах, які контролює. Він також звинуватив «Ісламську державу» в злочинах проти людяності й етнічних чистках.

У звіті, в якому аналізується ситуація у 199 країнах і територіях світу в 2016 році, також вказано, що в Росії і в анексованому нею українському Криму численних нападів на свободу віросповідання зазнають представники «Свідків Єгови» і Церкви святих останніх днів, або мормони.

«Російська влада продовжує затримувати і штрафувати членів релігійних меншин за звинуваченням в екстремізмі. Уряд також оштрафував і постановив депортувати низку громадян США за участь у релігійній діяльності, зокрема волонтерів із Церкви Ісуса Христа святих останніх днів», – йдеться в доповіді.

У звіті також вказано, що підтримувані Росією сепаратисти на сході України затримують і ув’язнюють членів «Свідків Єгови» та інших релігійних лідерів. «Після ухвалення закону про заборону «сект» представники «ДНР» захопили багато приміщень «Свідків Єгови», а також адвентистську церкву сьомого дня. Проросійські сепаратисти також продовжували займати будівлі релігійних меншин і використовувати їх як військові об’єкти», – заявляють автори звіту.

Доповідь також критикує уряд Ірану за продовження антисемітської й антибахайської риторики в офіційних заявах, а також за просування заперечення Голокосту.

Тіллерсон також зауважив, що релігійні свободи піддаються нападу і в Пакистані, де більше двох десятків людей засуджені до смертної кари або відбувають довічне ув’язнення за звинуваченням у богохульстві.

У минулорічному звіті Державний департамент США висловив занепокоєння через закони проти блюзнірства й віровідступництва, що існують у деяких ісламських країнах. В Україні Держдепартамент минулого року побачив проблеми, зокрема в тому, що підтримувані Росією сепаратисти, які все ще контролюють частини Донецької і Луганської областей, порушували права тих, хто є релігійними меншинами на окупованих територіях.

В окремий розділ української частини звіту було винесено окупований Росією український Крим, де російська окупаційна влада продовжила утиски релігійних меншин, у першу чергу кримських татар, здійснювала викрадення, затримання і судові переслідування на підставі запроваджуваних на півострові російських законів про «боротьбу з екстремізмом».

Нинішній звіт про релігійні свободи у світі, який Держдепартамент США подав до Конгресу, став уже 19-м.

 
…