Російський опозиціонер Олексій Навальний направив до Конституційного суду Росії скаргу на закон «Про вибори президента». На думку опозиційного політика, документ не відповідає російській Конституції, повідомив російському агентству «Інтерфакс» адвокат Іван Жданов.

Напередодні Міністерство юстиції Росії звернулося до суду з позовом про ліквідацію фонду «П’ята пора року», який забезпечує роботу передвиборчих штабів Олексія Навального. Він буде розглянутий наступного тижня.

Після відмови Центральної виборчої комісії Росії в реєстрації кандидатом у президенти Росії Навальний закликав до бойкоту виборів 18 березня – так званого «страйку виборців». 28 січня прихильники опозиціонера готуються провести масові вуличні акції протесту в десятках міст Росії. 15 січня прихильники Навального в різних містах почали подавати заявки на проведення акцій на підтримку «страйку виборців».

ЦВК Росії відмовила Навальному в реєстрації на виборах, посилаючись на наявність у політика судимості у «справі Кіровлісу».
…

Прем’єр-міністр Румунії Міхай Тудос оголосив про відставку через втрату підтримки з боку Соціал-демократичної партії.

«Я йду у відставку з високо піднятою головою», – заявив Тудос після того, як лідери  Соціал-демократичної партії (СДП) відкликали політичну підтримку прем’єра.

Один з членів керівництва партії заявив, що більшість проголосувала за звільнення Тудоса.

Тудос є другим прем’єр-міністром, якого усунула від влади СДП протягом майже семи місяців.

Його відставка відбулася після того, як він закликав міністра внутрішніх справ Кармена Дана подати у відставку, звинувативши її у брехні.

Дан, союзник голови СДП Лівіу Драгня, відмовилася йти у відставку.

У минулому році соціал-демократи усунули уряд, проголосувавши за недовіру уряду попереднього прем’єр-міністра Соріна Ґріндеану.

Сам Драгня не може стати прем’єр-міністром, оскільки у квітні 2016 його засудили до двох років позбавлення волі умовно за підтасовку голосів на референдумі у 2012 році.

 
…

Китайські кораблі намагаються очистити море від великої плями нафти, яка виникла після того, як затонув танкер «Санчі», зареєстрований на іранську компанію.

Два кораблі застосували хімічні засоби, щоб нафта розчинилася. Вважається, що пляма площею в 120 кілометрів сформована паливом, яке використовувалося для живлення «Санчі», що перевозив 136 тисяч тон конденсату – легкозаймистого надлегкого палива.

«Ця робота є однією з тих, на яких ми фокусуємося. Це також пріоритетна сфера наших зусиль. Ніхто не хоче бачити великомасштабну вторинну катастрофу», – сказав речник Міністерства закордонних справ Китаю Лю Кан.

6 січня танкер, який ходив під прапором Панами, зіткнувся з вантажним кораблем і загорівся. 14 січня він затонув. 32 члени екіпажу «Санчі», включно з 30 іранцями й двома бангладешцями, вважаються загиблими. 

Екологічна організація Greenpeace заявляє, що корабель вибухнув і затонув у «важливий період» нересту риби.

«Санчі» збудований у 2008 році й зареєстрований на базовану в Гонконгу іранську компанію Bright Shipping Ltd.
…

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що погрози фізичної розправи над представниками етнічної громади угорців є неприйнятними.

Дипломатичний скандал спровокувала відповідь очільника уряду Румунії Міхая Тудосе інформаційному каналу Realitatea минулого тижня.

«Моя відповідь буде такою, як і тоді, коли, вже не знаю з нагоди якого дня, вони намагалися вивісити свій прапор. Тоді я ясно заявив, що коли він буде розвиватися на вітрі, там же будуть теліпатися біля нього і місцеві очільники (угорської меншини, – ред)», – прокоментував Тудосе спроби керівництва етнічної меншини угорців Трансильванії домогтися територіальної автономії в Румунії.

Після цієї заяви до МЗС Угорщини в Будапешті викликали посла Румунії, він намагався пом’якшити слова прем’єра, спираючись на неточність тлумачення ЗМІ певних мовних зворотів Міхая Тудосе. Своєю чергою, представник румунського уряду у Бухаресті запевнив офіційний Будапешт, що у словах Тудосе не було нічого антиугорського. Втім, ці відповіді румунських речників не задовольнили угорську сторону.

Керівник угорської дипломатії Пейтер Сійярто сказав, що у Будапешті витлумачили слова очільника уряду сусідньої держави як відкриту погрозу фізичної розправи над представниками угорської меншини в Румунії:

«Така заява у повній мірі неприпустима; вона викреслює чинного прем’єр-міністра Румунії зі списку культурних політиків Європи. Очевидно, що середовищі, яке має мінімальну політичну культуру, такі висловлювання отримують належну оцінку, а щодо заявників вживають певних заходів. Однак у даному випадку цього не сталося. Я вважаю неприйнятним, що у ХХІ столітті у Європі обраним керівникам великої національної меншини погрожують фізичною розправою через повішення», – сказав угорський міністр.

Сійярто висловив сподівання, що румунська сторона виправить ситуацію, що склалася, наголосивши, що Угорщина прагне будувати стосунки з Румунією на засадах взаємоповаги і довіри, у тому числі і в інтересах майже двомільйонної угорської меншини, економічної та євроатлантичної співпраці. Подібні заяви, за словами угорського міністра, ставлять під удар добросусідські відносини або взагалі унеможливлюють двосторонні стосунки.
…

У російському місті Перм зранку 15 січня двоє чоловіків напали на школу, вісім учнів і вчителька зазнали поранень, двоє з них перебувають у тяжкому стані. Нападників, які були озброєні ножами, затримали, повідомляє російська державна інформагенція «РИА Новости».

Згодом Слідчий комітет Пермського краю повідомив, що «між двома школярами із застосуванням холодної зброї (ножів) сталася бійка, якій намагалися запобігти педагоги і школярі».

Очевидці повідомляють, що навчальний заклад оточений поліцією, дітей евакуювали в найближчий торговий центр.
…

Співробітники французьких правоохоронних органів після допиту в Ніцці затримали швейцарського підприємця Олександра Штудгальтера. Слідчі вважають, що він був підставною особою російського олігарха, члена Ради федерації Сулеймана Керімова під час придбання нерухомого майна на півдні Франції, зокрема, кількох вілл на французькій Рив’єрі. Про це повідомляють агентство AFP і французьке видання Nice-Matin.

Російського мільярдера Керімова затримали 20 листопада в аеропорту Ніцци. Його підозрюють в ухиленні від сплати податків на загальну суму 400 мільйонів євро. За версією слідства, російський політик створив систему посередників і компаній для придбання нерухомого майна на Лазурному березі за заниженою вартістю, щоб знизити податкові виплати.

Керімов звинувачення відкидає. Суд у Франції після нетривалого ув’язнення випустив росіянина під підписку про невиїзд і заставу п’ять мільйонів євро. Пізніше сума застави була підвищена до 40 мільйонів євро. Керімову загрожує до 10 років позбавлення волі.
…

Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв, який перебуває з візитом у США, 16 січня зустрінеться з лідером цієї країни Дональдом Трампом. Вони обговорять питання регіональної безпеки, економічні питання та двосторонні відносини.

Білий дім вказав, що серед «кількох міжнародних проблем», які будуть темою дискусій, є питання Афганістану, обговорення якого очікується цього місяця під час головування Казахстану в Раді безпеки ООН.

Казахстанське державне інформаційне агентство «Казінформ» зазначило, що Трамп і Назарбаєв також обговорять відносини з Росією та війну в Сирії, питання торгівлі.

Посол Казахстану Кайрат Умаров, який головує в Раді безпеки ООН цього місяця, 11 січня заявив, що члени Ради розглядають питання про візит до Афганістану, щоб краще зрозуміти перспективи та потреби цієї країни. Він не оприлюднив дати такої поїздки, яка, за його словами, буде першим візитом такого рівня за сім років.
…

У Тунісі найбільша профспілка країни закликала 14 січня провести мітинг у столиці через реалізацію заходів суворої економії, зниження рівня життя та зростання податків. Ці заклики лунають у дні, коли Туніс відзначає сім років від початку подій, які відомі під назвою «арабська весна».

Вважається, що Туніс мав порівняно мирний перехід до демократії, коли в 2011 році лідер держави Алі був скинутий після 23 років на посаді.

Минулого тижня мирні денні акції протесту та нічні заворушення сталися в містах і селищах Тунісу, знову лунали гасла 2011 року «Робота, свобода та гідність».

Ісламістська партія «Еннахда», яка входить до складу владної коаліції Тунісу, а також партія «Народний фронт» прем’єр-міністра Юсефа Чагеда також закликали до демонстрацій.
…

Представник іранських рятувальників Мухаммад Растад заявив, що в його країні більше не сподіваються на порятунок екіпажу танкера, що палав у Східно-Китайському морі. Він зробив заяву 14 січня незадовгодо того, як ще одна частина вантажу загорілася, після чого судно затонуло.

Танкер, на якому перебували 30 іранців та два громадянина Бангладеш, загорівся 6 січня біля узбережжя Китаю поблизу Шанхаю. Тіла трьох членів екіпажу вдалося знайти, ще 29 людей вважалися зниклими безвісти.

Танкер, що належить іранському оператору нафтового транспорту, перевозив майже мільйон барелей вибухонебезпечного палива до Південної Кореї. Він зіткнувся з вантажним судном CF Crystal, яке перевозило зерно зі США, це сталося на відставні близько 184 кілометрів від узбережжя Китаю.
…

Влада американського штату Гаваї повідомила, що помилкове попередження про ракетний напад було оприлюднене з вини працівника управління з надзвичайних ситуацій, який натиснув «не на ту кнопку».

Люди на острові отримали сповіщення на свої мобільні телефони про потребу тікати в укриття, оскільки на них летить одна або кілька балістичних ракет. Багато людей поховалися у ваннах у себе вдома, у будівлях з товстими стінами, каналізаційних трубах.

«Зараз ми намагаємося відновити точну послідовність подій і вжити заходів для того, щоб це ніколи більше не повторилося», – заявив губернатор штату Дейвід Іґе. 

Упродовж 38 хвилин після повідомлення серед населення і численних туристів на Гаваях запанувала паніка. Поки не встановлено, чому сигнал відбою тривоги не був даний раніше.

З огляду на різке загострення відносин США з Північною Кореєю, яка не припиняє свої випробування зброї масового ураження, на Гаваях недавно вперше після закінчення холодної війни розпочалася перевірка елементів системи сповіщення про ядерний напад.
…

У Чехії через шість годин після закриття виборчих дільниць на виборах президента порахували всі голоси. Жоден із кандидатів не набрав понад 50 відсотків чинних відданих голосів, у друге коло виходять нинішній президент Мілош Земан і вчений Їржі Драгош, колишній голова Академії наук Чехії, а нині голова Чеського товариства хімічної інженерії.

Земан отримав 38,56 відсотка голосів, Драгош 26,60 відсотка. Участь у виборах склала 61,92 відсотка.

Ці дані наразі мають статус попередніх, офіційно їх мають затвердити на початку наступного тижня – можливо, 16 січня.

Друге коло, що так само триватиме два дні, відбудеться через два тижні – 26–27 січня.

Більшість соціологічних опитувань, що були проведені ще перед виборами, прогнозували, що в разі виходу у друге коло Земана і Драгоша саме 68-річний Їржі Драгош, відомий як проєвропейський ліберал, переможе 73-річного Мілоша Земана, відомого своєю євроскептичною і проросійською позицією і особистою прихильністю до президента Росії Володимира Путіна. Соціологи вважають, що кандидатура Драгоша об’єднає більшість супротивників Земана, невдоволених такою позицією чинного президента.

Іще до оголошення повних результатів виборів кілька з семи інших кандидатів, які набрали від часток відсотка до трохи більше ніж 10 відсотків голосів, виступили на підтримку Драгоша у другому колі. Спільна підтримка чотирьох кандидатів, які посіли третє – шосте місця і вже виступили за Драгоша, становить майже 33 відсотки.

Також соціологи припускають, що Земан натомість сягнув вершини своєї виборчої підтримки вже в першому колі, і до другого вона не має шансу помітно зрости.

Сам Мілош Земан після оголошень перших результатів, що свідчили про його перше місце, але не перемогу, привітав Драгоша з «гарним другим місцем» і заявив, що приймає виклик суперника на прямі теледебати. Перед першим колом Земан не з’явився на жодні теледебати особисто, посилаючи своїх представників. Через це його звинувачували в тому, що він боїться прямих дискусій.

Нинішні вибори є другими в Чехії прямими виборами президента – раніше голову держави обирав парламент.

У Чехії, що є парламентською республікою, президент має обмежені повноваження, але деякі з них досить важливі – наприклад, призначення кандидата на посаду прем’єр-міністра для формування нового уряду. Крім того, президенти Чехії традиційно відіграють велику роль у публічних дебатах у країні.
…

У Росії Центральна виборча комісія повідомила, що завершила приймати документи від претендентів на участь у виборах президента країни. Такі документи надійшли від 24 політичних партій і 46 самовисуванців.

Наразі кандидатами вже офіційно зареєстровані двоє висуванців парламентських політичних партій: Володимир Жириновський від його Ліберально-демократичної партії Росії і Павло Грудінін, директор «Радгоспу імені Леніна» з Підмосков’я, якого висунула Компартія. Інші претенденти – і самовисуванці, і висуванці позапарламентських партій – мають подати достатню кількість голосів виборців на свою підтримку.

Чинний президент Володимир Путін, який прагне балотуватися на новий, уже четвертий термін на наступні шість років, іде як самовисуванець. У його штабі заявили, що вже зібрали необхідні 300 тисяч підписів, але наразі не припиняють далі збирати їх.

За повідомленнями активістів, у деяких місцях Росії до збирання підписів примусово залучали бюджетників (лікарів, учителів), студентів чи батьків школярів. Офіційні особи заперечували це.

Також виборчі кампанії вже ведуть такі діячі, як телеведуча Ксенія Собчак чи засновник партії «Яблуко» Григорій Явлінський.

Серед 15 претендентів, яким уже відмовили в реєстрації, – і опозиційний діяч і борець із корупцією Олексій Навальний. Йому відмовили на підставі наявності судимості – він засуджений до умовного терміну в так званій справі «Кіровлісу». Навальний назвав рішення ЦВК Росії незаконним і закликав бойкотувати вибори. У Кремлі у відповідь заявляли, що правоохоронні органи мають перевірити заклики Навального до бойкоту виборів на предмет можливого порушення закону.

Як очікують, уже в першому колі виборів, що призначене на 18 березня, зі значним відривом переможе 65-річний Володимир Путін. Фактично він керує Росією вже 18-й рік, із 31 грудня 1999-го, коли подав у відставку попередній президент Борис Єльцин, – при цьому протягом 2008–2012 років із посади прем’єр-міністра Росії за президентства свого соратника Дмитра Медведєва.

За словами оглядачів, у Кремлі непокояться лише про те, щоб перемога Путіна була якнаймасштабнішою, а можливою перешкодою для цього вважають апатію виборців. Щоб подолати її, вибори призначили на 18 березня – саме той день, коли 2014 року Росія незаконно заявила про входження до неї українського Криму. Для цього ухвалили спеціальний закон, що уможливив перенести вибори якраз на цей день. Як вважають, це зробили для того, щоб іще більше наростити виборчі показники Путіна, для якого захоплення Криму виставляють як одне з його головних досягнень.
…

Росія висловила занепокоєння через можливість виходу США з ядерної угоди шести країн світу з Іраном. Як заявив у Москві заступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков, його країна «стривожена» останніми кроками США, де президент Дональд Трамп попередив про вихід країни з угоди, якщо вона не буде переукладена зі змінами протягом півроку.

Він також висловив думку, що у Вашингтоні «вже ухвалили внутрішнє рішення» вийти з цієї угоди. «Це була б одна з найбільших зовнішньополітичних помилок Вашингтона, один із найбільших прорахунків в американській політиці», – сказав Рябков.

Іран також різко розкритикував позицію США щодо угоди. Міністр закордонних справ Ірану Могаммад Джавад Заріф написав пізно ввечері 12 січня у твітері, що заява президента США є «відчайдушною спробою підірвати тверду міжнародну угоду».

Він також процитував низку пунктів угоди, які, за його словами, «зловмисно порушують» США, коли вимагають змінити питання, вже узгоджені між Іраном та іншими сторонами угоди.

Угода не може бути переукладена, наголосив Заріф. «Замість того, щоб повторювати заяложену риторику, США мусять повернутися до повного виконання угоди – так, як це робить Іран», – додав він.

Раніше 12 січня Дональд Трамп оголосив, що продовжує зупинення санкцій щодо Ірану, які були свого часу накладені через ядерну програму Тегерана, відповідно до ядерної угоди 2015 року. Але, наголосив він, це продовження він оголошує востаннє, і ядерну угоду необхідно змінити і поліпшити, щоб уникнути ризику виходу США з неї.

«Це останній шанс. У разі відсутності такої домовленості США не продовжать знову зупинення санкцій, щоб залишитися в рамках ядерної угоди з Іраном. А якщо я будь-коли вирішу, що такої домовленості неможливо досягти, я вийду з угоди негайно… Або виправити катастрофічні недоліки угоди, або Сполучені Штати Америки виходять із неї», – заявив Трамп.

За угодою між Іраном, із одного боку, і США, Німеччиною, Францією, Великою Британією, Китаєм і Росією, з іншого, яка була укладена 2015 року за посередництва Євросоюзу, світова спільнота скасувала санкції, що були накладені проти Тегерана через його ядерну програму, в обмін на значне скорочення цієї іранської програми, що має унеможливити створення Іраном ядерної зброї. При цьому у США санкції були формально не скасовані, а лише зупинені, з можливістю щоразу повернути їх. Президент США має щопівроку оголошувати про продовження такого режиму. У жовтні минулого року він не підтвердив, як того вимагає законодавство США від президента щопівроку, що Іран виконує цю угоду – але при цьому не став скасовувати зупинення санкцій, пов’язаних із цією угодою.

Крім того, США зберігають і час від часу розширюють свої власні санкції проти Ірану, накладені на інших підставах, зокрема через іранську ракетну програму.

Рада безпеки ООН, затверджуючи ядерну угоду з Іраном, скасувала й заборону Тегеранові створювати балістичні ракети, але Вашингтон далі виступає проти цього. Серед вимог США щодо змін до ядерної угоди – також додати до неї прив’язку ядерної програми Ірану до ракетної.

Іще однією підставою для санкцій Вашингтон вважає порушення прав людини в Ірані.

Раніше Дональд Трамп багато разів різко критикував ядерну угоду з Іраном і погрожував вивести США з цієї угоди, вимагаючи змін у ній. Іран, зі свого боку, попереджав, що перестане дотримуватися вимог угоди, якщо її зірвуть США.

11 січня європейські учасники угоди – Німеччина, Франція, Велика Британія, – а також Євросоюз закликали Дональда Трампа далі дотримуватися ядерної угоди, яку від імені США уклала ще попередня адміністрація президента Барака Обами.
…

Президент США Дональд Трамп оголосив, що продовжує зупинення санкцій щодо Ірану, які були свого часу накладені через ядерну програму Тегерана, відповідно до ядерної угоди 2015 року.

Але, заявив він, це продовження він оголошує востаннє, і ядерну угоду необхідно змінити і поліпшити, щоб уникнути ризику виходу США з неї.

Крім того, Трамп оголосив нові санкції щодо 14 фізичних і юридичних осіб із Ірану, що не пов’язані з ядерною угодою.

Міністерство фінансів США повідомило, що ці санкції накладені через серйозні порушення прав людини в Ірані, цензуру в цій країні, а також питання, пов’язані з озброєннями.

Найгучніше ім’я в новому списку – це Садег Ларіджані, голова юридичної системи Ірану і брат спікера парламенту Алі Ларіджані. Як заявили в Мінфіні США, він відповідальний за «накази, контроль виконання та інше керівництво здійсненням серйозних порушень прав людини в Ірані, громадян чи мешканців Ірану».

За угодою між Іраном, із одного боку, і США, Німеччиною, Францією, Великою Британією, Китаєм і Росією, з іншого, яка була укладена 2015 року за посередництва Євросоюзу, світова спільнота скасувала санкції, що були накладені проти Тегерана через його ядерну програму, в обмін на значне скорочення цієї іранської програми, що має унеможливити створення Іраном ядерної зброї. При цьому у США санкції були формально не скасовані, а лише зупинені, з можливістю щоразу повернути їх. Президент США має щопівроку оголошувати про продовження такого режиму. У жовтні минулого року він не підтвердив, як того вимагає законодавство США від президента щопівроку, що Іран виконує цю угоду – але при цьому не став скасовувати зупинення санкцій, пов’язаних із цією угодою.

Крім того, США зберігають і час від часу розширюють свої власні санкції проти Ірану, накладені на інших підставах, зокрема через іранську ракетну програму. Рада безпеки ООН, затверджуючи ядерну угоду з Іраном, скасувала й заборону Тегеранові створювати балістичні ракети, але Вашингтон далі виступає проти цього. Іще однією підставою для санкцій Вашингтон вважає порушення прав людини в Ірані.

Раніше Дональд Трамп багато разів різко критикував ядерну угоду з Іраном і погрожував вивести США з цієї угоди, вимагаючи змін у ній. Іран, зі свого боку, попереджав, що перестане дотримуватися вимог угоди, якщо її зірвуть США.

11 січня європейські учасники угоди – Німеччина, Франція, Велика Британія, – а також Євросоюз закликали Дональда Трампа далі дотримуватися ядерної угоди, яку від США уклала ще попередня адміністрація президента Барака Обами.
…

Генеральний прокурор Росії Юрій Чайка заявив, що головним завданням його відомства нинішнього року стане не допустити неузгоджених акцій під час президентських виборів.

«Недопущення неузгоджених публічних акцій та інших порушень, що загрожують стабільності і безпеці», а також «недопущення соціальної напруженості» мають сприяти забезпеченню законності на виборах, заявив він на урочистостях із нагоди річниці Генпрокуратури Росії, яка налічує собі вже 296 років.

Президентські вибори в Росії призначені на 18 січня. За найімовірніше вважають, що чинний президент Володимир Путін, який балотується на свій четвертий термін, переможе вже в першому турі з великим відривом від найближчих суперників і буде оголошений обраним на новий шестирічний термін.

Після попередніх виборів Путіна 2012 року, а перед тим виборів до Державної думи 2011-го, в Росії відбулися масові протестні акції – владу звинувачували у фальсифікаціях. Один із найбільших таких протестів, у Москві, на Болотній площі, у травні 2012 року жорстоко розігнала поліція, кількасот учасників демонстрації затримали. Врешті 35 людей притягли до кримінальної відповідальності в так званій «болотній справі» про «масові заворушення»; жодного з підсудних не виправдали.
…

У Росії захист голови відділення правозахисної організації «Меморіал» у Чечні Оюба Тітієва оскаржив призначений йому запобіжний захід у вигляді арешту, повідомив один із його адвокатів Петро Заїкін.

Сам Тітієв, якого затримали у справі про «незаконний обіг наркотиків», заявив у суді, що наркотики йому в авто підкинув працівник поліції. Правозахисник написав заяву до регіонального підрозділу Слідчого комітету Росії з вимогою порушити справу проти поліцейського.

Попереднього дня, 11 січня, Оюба Тітієва офіційно обвинуватили в зберіганні наркотиків у великих кількостях, суд у Чечні обрав йому як запобіжний захід арешт на термін у два місяці.

60-річного Оюба Тітієва затримали в Чечні вранці 9 січня, коли він ішов на роботу, і кілька годин не допускали до нього адвоката. Пізніше в Міністерстві внутрішніх справ Чечні заявили, що правозахисника звинувачують у зберіганні 180 грамів «речовини із запахом марихуани», яку нібито знайшли в його авті. Тітієв заперечує свою провину.

Низка міжнародних правозахисних організацій, інші держави та міжнародні об’єднання закликають владу Росії звільнити Оюба Тітієва, заявляючи про грубе порушення його прав. «Меморіал» називає його справу сфабрикованою.
…

Президент США Дональд Трамп ухвалив рішення продовжити відмову від санкцій щодо Ірану, яка діє після підписання ядерної угоди, повідомляють Reuters, The New York Times та Bloomberg з посиланням на співрозмовників, знайомих із ситуацією.

За даними ЗМІ, Білий дім поінформує про рішення Трампа 12 січня.

У повідомленнях медіа йдеться, що Трамп, однак, має намір запровадити інші санкції щодо Ірану.

ЗМІ також зазначають, що багато радників Трампа закликали його не виходити з ядерної угоди, також він перебував під сильним тиском з боку європейських партнерів.

11 січня верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики Федеріка Моґеріні закликала всі сторони ядерної угоди дотримуватися її й надалі.

Ядерна угода з Іраном була підписана у 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу.

Під час виборчої кампанії Дональд Трамп назвав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом.

13 жовтня президент Трамп, на відміну від лідерів інших великих держав, відмовився підтвердити, що Тегеран дотримується договору щодо іранської ядерної програми. У Євросоюзі розкритикували таку позицію і висловили підтримку угоді.
…

У 2017 році поліція зареєструвала найменшу кількість убивств за останні 20 років. Про це свідчать дані статистики, яку оприлюднив заступник голови Національної поліції України В’ячеслав Аброськін у Facebook.

За його словами, протягом минулого року зареєстрували 1551 навмисне вбивство.

«Особа злочинця була встановлена у 1387 фактах, також було розкрито 466 вбивств минулих років», – написав Аброськін.

Згідно зі статистикою, яку опублікував заступник голови Національної поліції, загалом правоохоронці не розкрили 8 925 вбивств минулих років.
…

Міністерство юстиції США створює нову групу для розслідування ймовірного наркотрафіку, пов’язаного з «Хезболлою», заявив генеральний прокурор Джефф Сешнс.

Це рішення ухвалили після появи інформації в ЗМІ про те, що за адміністрації колишнього президента США Барака Обами справи, пов’язані з наркотрафіком «Хезболли», закривали через побоювання зірвати ядерну угоду з Іраном.

Сешнс заявив, що Міністерство юстиції збере найкращих слідчих та прокурорів і забезпечить завершення всіх розслідувань щодо трафіку наркотиків, пов’язаного з угрупованням.

«Група розпочне кримінальне переслідування, яке обмежить потік грошей іноземним терористичним організаціям, а також зірве міжнародні операції щодо трафіку наркотиків», – сказав Сешнс.

США вважають шиїтське угруповання «Хезболла» террористичним і звинувачують Іран у його підтримці.

Ядерна угода з Іраном була підписана у 2015 році тодішнім американським президентом Бараком Обамою спільно з «шісткою» переговорників – представниками держав постійних членів Ради безпеки ООН і Німеччини. Згідно з угодою, Іран зобов’язався допустити інспекторів МАГАТЕ на свої ядерні об’єкти в обмін на поетапне скасування санкцій Заходу.

Під час виборчої кампанії нинішній президент США Дональд Трамп назвав цю угоду помилковою і «найгіршою» в історії США. Він обіцяв вийти з договору після обрання його президентом.
…

Координатор зовнішньої політики Європейського союзу Федеріка Моґеріні закликала всі сторони ядерної угоди шести провідних країн світу з Іраном далі дотримуватися цієї угоди.

Ця угода працює, сказала вона у Брюсселі після зустрічі з міністром закордонних справ Ірану Могаммадом Джавадом Заріфом і головами МЗС Франції, Німеччини і Великої Британії.

За її словами, ця угода виконує своє головне завдання – не допустити створення Іраном ядерної зброї.

Зі схожими заявами виступили й інші учасники зустрічі, що відбулася якраз напередодні терміну, коли президент США Дональд Трамп має оголосити, чи буде Вашингтон далі дотримуватися ядерної угоди і залишати скасованими санкції проти Ірану.

Зокрема, міністр закордонних справ Франції Ів Ле Дріан наголосив на важливості того, щоб «усі сторони далі дотримувалися угоди». Він закликав США теж далі дотримуватися угоди, наголосивши, що для її зриву ніяких особливих підстав немає, як немає і «ніяких свідчень, що могли б поставити під сумнів виконання угоди Іраном».

Міністр закордонних справ Великої Британі Боріс Джонсон, зі свого боку, додав, що «ніхто не придумав кращої альтернативи, …щоб відвернути подальше просування Ірану до здобуття військових ядерних можливостей».

Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель іще перед зустріччю заявив, що Європейський союз хоче зберегти ядерну угоду між провідними державами світу й Іраном. Вме закликав США розглядати цю угоду як питання, окреме від іранської програми балістичних ракет і від ролі Ірану у війні в Сирії. Як сказав Ґабріель, Вашингтон має право порушувати питання про свою стурбованість стратегією Ірану в регіоні, але США варто обговорювати таку «складну» роль Ірану в регіоні окремо від питання ядерної угоди.

У США агентство «Асошієйдед прес» повідомило з посиланням на неназваних посадовців США і осіб, наближених до адміністрації, що Трамп, найімовірніше, тим часом продовжить тримати санкції США скасованими, відповідно до угоди. Але, за цим повідомленням, президент США може поєднати це рішення з оголошенням нових санкцій проти окремих компаній і осіб із Ірану на інших підставах, зокрема, через іранську програму створення балістичних ракет великої далекосяжності.

Раніше Дональд Трамп багато разів різко критикував ядерну угоду з Іраном, аж до погроз вивести США з цієї угоди. У жовтні минулого року він уже не підтвердив, як того вимагає законодавство США щопівроку, що Іран виконує цю угоду – але при цьому й не став скасовувати зупинення санкцій, пов’язаних із цією угодою.

За угодою між Іраном, із одного боку, і США, Німеччиною, Францією, Великою Британією, Китаєм і Росією, з іншого, яка була укладена за посередництва Євросоюзу, світова спільнота скасувала санкції, що були накладені проти Тегерана через його ядерну програму, в обмін на значне скорочення цієї іранської програми, що має унеможливити створення Іраном ядерної зброї. При цьому у США санкції були формально не скасовані, а лише зупинені, з можливістю щоразу повернути їх.

Крім того, США зберігають і час від часу розширюють свої власні санкції проти Ірану, накладені на інших підставах, зокрема через іранську ракетну програму. Рада безпеки ООН, затверджуючи ядерну угоду з Іраном, скасувала й заборону Тегеранові створювати балістичні ракети, але Вашингтон далі виступає проти цього.
…

Міністерство освіти і науки Росії спрямувало на повторну експертизу російський шкільний підручник історії, в якому згадані «революція в Києві» чи «Кримський півострів, що поплив в іншому напрямку».

Як мовиться в документі, що оприлюднений 11 січня на сайті міністерства, його науково-методична рада з підручників на засіданні 27 грудня ухвалила, що таку «додаткову наукову історико-культурну експертизу» має здійснити Російська академія наук і результати подати до 27 січня.

У жовтні 2017 року в Росії вирішили перевірити підручники історії щодо змалювання подій в Україні 2013–14 років стосовно його «достовірності і коректності з юридичного і політичного погляду», як це офіційно бачать у Москві. Перевірки ініціював Сергій Цеков, якого Росія вважає представником від Криму в Раді федерації, верхній необраній палаті парламенту (його незаконно призначила на це місце встановлена Росією у Криму влада). Він, зокрема, висловив обурення російським підручником «Історія Росії» для 10-го класу (в Росії 11-річна середня освіта).

Цей підручник цілком виправдовує захоплення Криму, хоча описує це словами про «Кримський півострів, який поплив в іншому напрямку», ніж решта України. Також підручник виправдовує підтримку Росією «повстанців», як у ньому мовиться, з незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР» на частині українського Донбасу, які у книжці названі «народними республіками».

Але при цьому підручник пише, серед іншого, про те, що «революція, що почалася в Києві, стала явищем міжнародної політики». Як заявляв Цеков, так писати не можна, бо в Києві, за його словами, відбувся «кривавий путч».

Як ухвалила тоді Рада федерації Росії, перевірка мала б стосуватися не тільки викладу матеріалу про незаконне захоплення Росією українського Криму, щоб виправдати його в очах читачів, а й повідомлень про події на материковій частині України, щоб вони відповідали офіційній риториці Москви.

Росія у своїй пропаганді твердо дотримується версії, ніби захоплення українського Криму було «законним», усупереч грубому порушенню Москвою при цьому міжнародного права і українського законодавства. Росія також прихильно змальовує бойовиків підтримуваних нею угруповань «ДНР» і «ЛНР», визнаних в Україні терористичними, і заперечує будь-яку свою причетність до своєї власної гібридної агресії проти України. За твердженнями Москви, в Україні після нібито «державного перевороту» на початку 2014 року (так називають події часів Революції гідності і подальшого самоусунення тодішнього президента Віктора Януковича від виконання своїх обов’язків і його втечі до Росії – ред.) триває начебто «внутрішній конфлікт і громадянська війна».
…

Виїзд зі столиці Казахстану Астани перекрили «у всіх напрямках» через складні погодні умови, повідомив міністр внутрішніх справ країни Калмуханбет Касимов.

Він повідомив, що рух автотранспортних засобів перекрили також в Акмолинській, Карагандинській, Павлодарській та Кизилординській областях.

В Астані оголосили надзвичайний стан. Влада міста рекомендує керівникам державних органів, освітніх установ, ринків і торгових центрів та об’єктів будівництва призупинити роботу.

Через негоду тимчасово закрили аеропорти Астани та міста Кокшетау.
…