Дилери комерційних банків вважають, що девальвація гривні, яка спостерігається останнім часом, пов’язана з виплатами гарантованих сум вкладникам неплатоспроможних банків.

“Все дуже просто. Попит як на безготівкову, так і на готівкову валюту. Мабуть дають про себе знати виплати Фонду гарантування по неплатоспроможних банках. Як відомо, зараз йдуть виплати відразу по декількох великих банках”, – сказав дилер одного з найбільших банків, що побажав залишитися неназваним.

Також, за його словами, йде попит на безготівкову валюту за зовнішньоекономічними контрактами.

“У країну стало менше заходити валюти, а більшість товарів у нас залишилося імпортними. Хоч невеликими обсягами, але, все ж, імпорт йде”, – підкреслив він.

Дилер великого банку з українським капіталом також підтвердив причину девальвації гривні попитом з боку населення у зв’язку з виплатами гарантованих сум за вкладами в неплатоспроможних банках.

“За Дельті (Дельта Банк) вже виплатили близько 15 млрд гривень. Частина цих грошей залишилася в банках-агентах. Але істотна частка пішла на конвертацію в долари”, – повідомив дилер.

Банкіри допускають, що найближчим часом попит на інвалюту збережеться і гривня буде знецінюватися.

Однак вони не змогли спрогнозувати, до якого рівня буде девальвація.

З початку року курс гривні на міжбанку знизився на 44,99% з 16,07 UAH / USD до 23,30 UAH/USD.

Інвестиційна компанія ICU прогнозує середньозважений курс гривні 22,53 UAH / USD в 2015 році і 30,75 UAH / USD в 2016 році.
…

Правда України

your ads here!

В Україні на сайтах в інтернеті можна придбати купони двох видів.

Перший вид – купон-сертифікат (наприклад, зі знижкою в 70%), що дає право на покупку товару або послуги, а на місці надання цих послуг або продажу товарів нічого доплачувати вже не доведеться.

Інший вид – купон тільки на знижку. Наприклад, на сайті ви купуєте сам купон за 12 грн (з вказаною знижкою), а потім звертаєтеся до продавця товарів чи послуг і отримуєте знижку, яка вказана в купоні (звичайно не нижче 50%).

Після реєстрації на сайті можна починати купувати купони на знижку. Зазвичай оплатити його можна банківською картою, через термінал або електронними грошима. Після цього на поштову адресу приходить купон, який потрібно роздрукувати і відправитися за товаром або послугою. Будьте уважні: пропозицією можна скористатися лише певний час.

При цьому бувають випадки, коли на купонний сайт приходять недобросовісні продавці. Тому перш ніж купувати купон з суперзнижкою, переконайтеся, що це чесна акція, а не лохотрон.

Кілька популярних шахрайських схем, які реалізуються за купонами:

1. Салон краси, створений спеціально під “акцію”
Набравши необхідну кількість клієнтів, що купили купони, орендується підвальчик, наймається кілька “косметологів”, “майстрів манікюру” і “масажистів” (зазвичай це недосвідчені низькооплачувані працівники), вони так-сяк обслуговують всіх, хто купив купон. Після завершення акції “салон” закривається, а його господар підраховує прибуток.

ЯК БОРОТИСЯ. Перш, ніж купувати знижку, перевірте, як довго працює на ринку ця компанія, і почитайте відгуки. Можна зателефонувати і уточнити інформацію про салон, поспілкуватися з персоналом безпосередньо.

2. Завищені ціни
Побачивши заповітне слово “знижка 95%”, у багатьох розсудливість тут же йде у відпустку, і вони здійснюють покупку. Але саме в купонних сайтах часто зустрічається таке, що ціну завищують спеціально, а потім дають “знижку”, яка не відрізняється від звичайної, що не акційної ціни. Наприклад, відомі випадки, коли в кафе виділяли столики для “купонників”, і вручали їм окреме меню із завищеними цінами.

ЯК БОРОТИСЯ. Уточніть, скільки ця послуга коштує без знижки в інших салонах, кафе та ін.

3. Приховані платежі
Дрібним шрифтом вказують, що якась послуга оплачується окремо (наприклад, зняття лаку) і коштує дорожче, ніж весь манікюр за знижками. Через цієї доплати вся економія нівелюється.

ЯК БОРОТИСЯ. При всій привабливості ціни, читайте всі описи про акцію і не соромтеся уточнювати в салоні, чи потрібна якась доплата, і те, яку суму вона складе.

4. Під маскою
Були випадки, коли продавець пропонував робот-пилосос відомої марки з величезною знижкою. Ажіотаж був неймовірний, адже при ціні в $ 2 тис. Його пропонували купити за $500! Але як тільки володарі купонів почали отримувати жадані пилососи, з’ясувалося, що з відомою маркою вони не мають нічого спільного – це найдешевша китайська техніка, яка стоїть навіть дешевше сплачених грошей, і за якістю набагато гірше оригінальної моделі.

ЯК БОРОТИСЯ. Перш ніж купувати якісь товари, не полінуйтеся поритися в інтернеті і перевірити справжню вартість техніки, а також уточнити назву товару і виробника.
…

Правда України

your ads here!

Журналістам стали відомі основні шляхи виведення капіталу з банків, оголошених неплатоспроможними.

Ідеться про п’ять різних схем, через які банківська система, вкладники та бюджет держави втратили близько 50 млрд гривень.

Активної позиції щодо повернення цих грошей у країну чи постраждалим громадянам наразі немає ні в самій Україні, ні в основних міжнародних партнерів держави.

Згідно з документами Фонду гарантування вкладів, які є в нашому розпорядженні, у фінансовій системі України виділяють п’ять проблем, які пов’язані з діями певних акціонерів та керівників банків і які призвели до банкрутства фінансових установ. Експерти безпосередньо пов’язують ці проблеми зі схемами з організації, зокрема, псевдобанкрутства банку, із виведенням грошей на користь власників і топ-менеджменту.

На першому місці – виведення коштів через розміщення їх на кореспондентських рахунках в іноземних банках.

Нагадаємо, що вимогу до зберігання валюти країн першого рівня (доларів і євро) на коррахунках у банках країн першого рівня встановлює сам Національний банк України. Проте під час псевдобанкрутства українського банку кошти, розміщені на коррахунку в ЄС, списують під різними приводами.

У документах ФГВ згадує чотири установи, які спеціалізуються на таких послугах. Насамперед це відомий банк Meinl Bank AG з Австрії.

Ця установа вже брала участь у розслідуваннях, пов’язаних із фінансовими ринками, зокрема в Австрії.

Сам Юліус Майнл, громадянин Великої Британії, в інтерв’ю британській The Telegraph розповів, що він, на його ж власну думку, є «найненависнішою людиною в Австрії», але веде боротьбу за відновлення чесного імені своєї сім’ї – однієї з австрійських династій, які нажили статків на торгівлі кавою. Кілька років тому в Австрії його було заарештовано і звільнено під рекордну заставу – 100 млн євро. Також його банк був учасником фінансових розслідувань у Росії та Прибалтиці.

На наше запитання про те, чи працює банк в Україні, в австрійському офісі відповіли негативно. Проте банк проводить семінари про офшори для українців і є фігурантом справ щодо виведення коштів із банків «Таврика» і «Київська Русь». Хоча Юліус Майнл називає себе «найненависнішою людиною в Австрії», від імені його банку Австрія популяризується серед українців як «тиха гавань» для капіталу.

В СБУ, МВФ та інших силових структурах на запитання про те, як така схема стала можливою, порадили звернутися в НБУ. У Національному банку України нам пояснили, що оскільки йдеться про неплатоспроможні банки, то говорити потрібно з ФГВ. Який, у свою чергу, назвав ще кілька установ, які спеціалізуються на розміщенні коштів українських банків на коррахунках із подальшим списанням на користь офшорних юрисдикцій. Це Bank Frick and CO AG (Ліхтенштейн), East-West United Bank (Люксембург) і Winter&Co (Австрія). Через них і Bank Meinl AG було виведено, за даними ФГВ, $746,5 млн і 52,9 млн євро.

У схеми з європейськими банками є і свої конкуренти. На другому місці у списку ФГВ – відчуження активів банку за заниженою ціною. Завдяки такому злочинному сприянню, серед іншого, оцінювачів, які допомагають «правильно» оцінити майно, українська банківська система, а разом із нею – вкладники-громадяни та підприємства, втратили понад 4,89 млрд гривень. Зокрема, ця схема згадується у зв’язку з «Українським професійним банком». У деяких випадках майно просто продають за заниженою вартістю. Скажімо, для виведенні капіталу Імексбанк організував продаж свого автопарку з 41 транспортного засобу за загальною ціною 429 тис. гривень – по 10 тис. гривень за автомобіль.

На третьому місці – виведення майна з-під застави. Тут мова йде про збитки в 12,58 млрд гривень.

Четверте місце – за схемою з переуступкою прав вимоги за кредитами. Зокрема, у цій схемі задіяні фінансові та факторингові компанії, за які відповідає фінансовий регулятор – Нацкомфінпослуг. Через халатність держорганів і схему з правами вимоги банківська система втратила ще 12,43 млрд гривень.

На п’ятому місці, зі збитком в 5,58 млрд гривень – нецільове використання кредитних коштів. Крім УПБ й Імексбанку, в документах ФГВ згадуються БГ Банк, Єврогазбанк, і також Citycommercebank. Щодо деяких зі згаданих банків порушено кримінальні справи.

Чому подібні схеми процвітають в Україні? Ростислав Кравець вважає, що мова йде про «політику регулятора відносно українських банків. Мета – врятувати кошти акціонерів будь-якими способами, і швидше за все не безкоштовно». Він допускає, що оскільки в описаних схемах задіяні представники різних структур, в тому числі провладних – інакше НБУ, Нацфінпослуг і Фінмоніторинг давно б закрили схеми – то сама інформація виявляється у відкритому доступі за проханнями посередників і конкурентів. «Коли схема закривається або стає публічною, подібні послуги відразу дорожчають», – каже Кравець.

Володимир Антонов, колишній власник українського CitycommerceBank, у минулому – один із найбагатших бізнесменів Росії та Прибалтики, називав свою версію, конкуруючу з описаними вище схемами. «Українським банкам досить складно відкрити кореспондентські рахунки в західних банках. Якщо Meinl був активним, то, звісно, всі натовпом туди пішли. Так само, як у «Райффайзен». Чому «Райффайзен» – номер один за кореспондентськими рахунками для колишнього СРСР? Тому що він відкриває ці рахунки, а решта – не відкривають», – пояснює Антонов. Питання тільки в тому, що ім’я Райффайзен не спливає у зв’язку з розслідуваннями щодо виведення грошей, тоді як імена Meinl і Frick – спливають.

На даний момент активної позиції щодо повернення коштів українців, виведених за кордон, немає ні в України, ні в міжнародних партнерів.

З питанням про боротьбу із такими схемами ми звернулися до Центру протидії корупції, який був відомий заморожуванням рахунків сім’ї Клюєвих в Австрії, і діяльність якого підтримується посольством США в Україні. На питання про поточні корупційні схеми виведення грошей із країни керівник Центру Дар’я Каленюк пояснила, що експертів, які спеціалізуються на проблемі банків, просто немає в їх структурі.

Президент Європарламенту Мартін Шульц на питання про те, коли зміниться сама Європа і перестане брати участь у злочинних фінансових потоках з таких держав, як Україна, відповів:

У свою чергу, Національний банк України розповів нам, що направив листи українським банкам, які мають залишки на коррахунках у вищезазначених іноземних банках, організував зустрічі з керівниками окремих банків, аудиторськими компаніями, які проводили аудит фінзвітності. У листах і на зустрічах було оголошено позицію регулятора про неприпустимість використання схем з виведення капіталу з країни. Також НБУ і ФГВ намагаються вести переговори з регуляторами Австрії, Ліхтенштейну та Люксембургу. Поки що результати цих переговорів не розголошуються.
…

Правда України

your ads here!

Чому ми такі безпорадні? Що у нас взагалі відбувається? Чому ми не можемо, як інші країни, в тому числі колишні соціалістичні, побудувати працюючу економічну систему?

Відповідь: у нас продовжує існувати вкрай безплідна й регресивна економічна модель – модель трикутника, який стиснув суспільство, заважаючи його розвитку.

У його кутах – корумпована бюрократія, державно-монополістичні корпорації та приватно-олігархічні холдинги.

Ці три кути пожирають працю і вартість, що створюються у суспільстві, позбавляють його ресурсів розвитку і можливостей кращого життя.

Ці хижаки підтримують і посилюють один одного. Вони створили нелегальні схеми збагачення і спільно їх реалізують, розкрадаючи мільярдні суми. Це український бермудський трикутник, у якому зникають величезні матеріальні цінності.

На найвищих щаблях економічної ієрархії бюрократична паразитуюча зграя виділяє бюджетні кошти збитковим державним монополіям як інвестиції у капітал, дотації, надбавки, індексації цін, кредити.

Михайло Саакашвілі оцінює обсяг щорічних даремних бюджетних витрат на покриття збитків державних монополій 120 млрд грн. Насправді цю цифру у часи “камікадзе” треба збільшити щонайменше на 40%.

Своєю чергою, державно-монополістичні об’єднання через шахрайські схеми – завищення оплати послуг і товарів приватних компаній, продаж їм продукції за заниженими цінами – створюють штучні прибутки олігархічним конгломератам.

Звільнений з посади керівника Державної фінансової інспекції М. Гордієнко називав суми виявлених крадіжок через такі схеми у кожній перевіреній монопольній субурядовій корпорації – від 0,5 млрд грн до 4 млрд грн на рік.

Це тільки щодо перевірених компаній. Перевірити ж їх усі фізично неможливо, а ще треба мати гарантії непідкупності інспекторів.

Таких монополістичних галузевих монстрів лише у сфері палива й енергетики більше десятка. Загальна ж їх кількість в Україні близько 200, з них монополістичних утворень – не менше 50. Суму крадіжок у цій частині складно оцінити, однак, виходячи з середніх показників, це 40-60 млрд грн.

Приватні олігархічні холдинги наживаються також внаслідок їх фінансування корумпованою владою. Найвагоміші засоби корупційного надання коштів такі.

1. Пільги з оподаткування, включаючи неправомірно велике повернення ПДВ, головним чином – нелегальні. Їх можна оцінити 40-50 млрд грн.

2. Бюджетні гарантії та кредити за окремими урядовими програмами і держзамовленнями – від 50 млрд грн до 80 млрд грн у різні роки.

3. Кредити рефінансування олігархічних банків, які видає НБУ. Щорічно – 40-50 млрд грн, проте у 2014 році встановлено рекорд: банкам видали 180 млрд грн. У попередні роки близько половини кредитів рефінансування не поверталося.

Як плата за цю чиновницьку щедрість до урядового керівництва надходять хабарі. За даними інсайдерів – до 50% від отриманих коштів. Прибутки корупціонерів не обмежуються “відкатами” олігархів і прямими хабарами від монополістів. Вони збирають гроші й за інші свої “послуги”.

Це призначення на урядові посади та посади керівників державних корпорацій, включення до складу народних депутатів, дозвільні послуги бізнесу, мінімізація податкових платежів, оформлення митних документів, підвищення цін і тарифів, доступ до державних активів, уникнення кримінальної відповідальності.

Ці “послуги” важко оцінити, сума може коливатися від 50 млрд грн до 75 млрд грн.

Якщо скласти наведені суми, то виходить, що в фінансовому обороті у корупційному трикутнику щорічно знаходяться щонайменше 350 млрд грн, щонайбільше – 520 млрд грн. Сюди ще потрібно додати нелегальний корупційний оборот на місцевому рівні – мінімум 150-170 млрд грн.

Отже, від 500 млрд грн до 690 млрд грн щорічно незаконно вилучаються з національної економіки, крутяться нелегально, розкрадаються чиновниками, олігархами, менеджерами мополістичних монстрів. Це дорівнює усьому бюджету держави разом з пенсійним фондом і трохи менше третини ВВП України.

Можна безпомилково визначити, що у 2014-2015 роках обсяги вилучення ресурсів з національної економіки не зменшилися. Уточнення стосуються лише певного перерозподілу сум між учасниками здирницького трикутника.

Явно зросли корупційні потоки. Причина – більш високі ризики для чиновників щодо викриття їх злочинів. Зменшилися прибутки олігархів через поглиблення економічної кризи та переділ між кланами державних фінансових потоків.

Обсяги грошей, що прилипають до рук керівників державних корпорацій, як мінімум, не зменшуються, а в багатьох з них – ростуть. Про це свідчить збільшення їх збитковості, що значною мірою пояснюється господарськими зловживаннями.

Як може при таких втратах функціонувати і розвиватися економіка? ВВП – це загальна сума того, що заробляють усі громадяни і державний апарат, а також обсяги амортизації основного капіталу і чистих внутрішніх інвестицій в Україні.

Отже, від нас “відрубують” третину засобів існування людей, функціонування держави та приросту економіки. Корупціонери разом з “помічниками” в державному і приватному секторах економіки привласнюють суми, які дорівнюють фонду зарплати працюючих та інших приватних доходів і пенсій громадян.

Є ще одна сторона розграбування України: вивезення грошей за кордон. Це означає повне їх відчуження від вкладень в українську економіку. Використання награбованого всередині країни хоча б означало його включення в національну тіньову економіку і створення тіньових робочих місць.

Останніми роками вивезення награбованого за кордон стало більш інтенсивним.

Це пояснюється тим, що шахраї при владі не схильні витрачати награбоване на теренах України. З одного боку, їм миліше хизуватися багатством в інших краях, з іншого – після Революції гідності та активізації контрольної діяльності об’єднань громадянського суспільства ховати награбоване в Україні стало набагато важче.

Відповідно, награбовані суми конвертуються у тверду іноземну валюту і вивозяться за кордон. У часи Януковича вивозилося близько 40% цих коштів або 200-275 млрд грн щорічно. Вони конвертувалися в інвалюту на 25-35 млрд дол.

За нинішньої влади частка грошей, що приховано переправляється за кордон, зросла до 60-70% або 300-480 млрд грн від загальних доходів учасників злочинного тріумвірату. За діючим валютним курсом за рік за кордон вивозиться 15-22 млрд дол. Це більше, ніж Україна отримує за рік від усіх кредиторів.

Якщо не зупинити руйнівну дію трикутника, то загроза нестачі валюти навіть за широкої програми міжнародного кредитування знову стає реальною.

Для вивезення коштів долари скуповуються всередині країни. Цей додатковий попит нависає над ринком і накопичує загрози провалу валютної забезпеченості гривні. До 2014 року гривневий попит на долари перевищував продаж інвалюти підприємствами і населенням на 4-5 млрд дол за рік.

Основну частину доларів скуповували не громадяни, що бажали зберегти заощадження, а елітні угруповання – члени “бермудського” трикутника. СБУ чи не щодня інформує про припинення діяльності чергового конвертаційного центру.

Призначення цих центрів – нелегальний обмін безготівкової гривні, вкраденої всередині країни, на валютну готівку. У такій тіньовій конвертації зацікавлені чиновники-корупціонери та керівники державних підприємств й установ.

Людям заборонено купувати в пунктах обміну і банках одноразово більше 200 дол, а в конвертаційних центрах, що розміщуються у квартирах, крутять мільярдами.

Незважаючи на ліквідацію виявлених “конвертів”, нові центри виникають, як гриби після дощу. Це свідчить про великий тіньовий попит на іноземну валюту для її вивезення банківськими каналами за межі країни.

Щоб задовольнити потреби на мільярди доларів, режим Януковича витрачав золотовалютні резерви НБУ. За 2012-2013 роки вони зменшилися на 16 млрд дол.

Другим джерелом були іноземні кредити уряду – щороку 5-6 млрд дол. Ще більша сума вивозилася шляхом експорту товарів і неповернення валютної виручки. Такими діями режим довів країну до глибокого виснаження валютних ресурсів.

Із суми, яка щорічно розкрадається, більша частина, не менше 300 млрд грн, осідає у кишенях бюрократії, включаючи депутатів різних рівнів.

Особливістю періоду, який почався після приходу до влади Януковича, є перехід головної ролі у здійсненні тотального пограбування від олігархічних нуворишів, які особливо швидко збагачувалися за Л. Кучми та В. Ющенка, до чиновницької камарильї. Ця тенденція стала ще більш вираженою після Революції гідності.

По-перше, революція вимагала жертв серед олігархів донецького клану, і нові бюрократи швидко перевели на них вістря своєї “боротьби”. Незаконні прибутки донецьких поменшали, а Фірташ і Курочкін втратили більшу частину багатств.

По-друге, нові корупціонери – маніпулятори суспільної думки стали нахабнішими. Вони підвищили ставки поборів, сподіваючись, що їм вдасться сховатися за натягнутою на себе рясою реформаторів і поборників корупції.

Злодійський “бермудський” трикутник має своїх конструкторів. Ними стали пострадянські українські чиновники. Вони працювали у трьох напрямках.

1. Намагалися зберегти у своїх руках важелі управління господарськими процесами, які повинні були виконувати підприємства, або їх слід було скасувати.

Мова йде про встановлення цін, дотацій і субсидій, контроль за укладенням угод, тендерні закупівлі, фінансування підприємств, капіталовкладення у будівництво, інфраструктуру, списання боргів компаній, встановлення курсу гривні, розподіл інвалютних потоків, ліцензування експорту та бізнесу.

2. З перших місяців незалежності чиновники ініціювали створення державних корпорацій, які були спадкоємцями радянських галузевих державних комітетів – проміжної ланки між галузевими міністерствами та виробничими підприємствами.

Чиновники стали управлінською ланкою утворених з фабрик і заводів корпорацій, позбавлених права самостійного господарського функціонування. Ці права перейшли колишнім чиновникам, які стали володіти фінансами, ресурсами, прибутками підприємств, не беручи участі у виробничих процесах.

Була завдана подвійна шкода економіці.

По-перше, зникла конкуренція. Були запроваджені державні монополії, які швидко стали збитковими. Монополія використовувала свої можливості не для власних надприбутків, а для їх трансляції приватним структурам та урядовцям.

По-друге, була знищена зацікавленість колись самостійних виробничих одиниць у прибутковому господарюванні. Їм стало вигідніше демонструвати збитки, що дає право на бюджетні дотації, інвестиції та підвищення цін на продукцію.

3. З початком приватизації великих підприємств, з 1998 року, чиновники здійснювали перехід від егалітарної до елітарної моделі приватизації, за якої найвищі чиновники передавали пакети акцій в одні руки окремим бізнесменам, друзям влади чи своїм родичам з умовою їх переходу у клас фінансових олігархів.

Вони мали завдання фінансувати виборчі кампанії владних партій та окремих кандидатів, володіти загальнонаціональними телеканалами, проводити потрібну інформаційну політику, ділитися прибутками з першими особами держави.

Вони почали вибудовувати холдинги, збільшуючи свій вплив в економіці і забезпечуючи більшу стійкість своїх фінансово-промислових імперій.

Олігархи знаходили джерела збагачення у кожній паралельній галузі, розробляючи тіньові прибуткові схеми та встановлюючи корисливі відносини з державними корпораціями, фінансово-кредитними установами, органами влади.

Олігархи фактично запліднили ту конструкцію, яку замовили їм корупціонери-чиновники, запровадили ті технології розкрадання, які використовують і особи в органах влади, і керівники державних монополій.

Олігархи у вказаній геометричній фігурі обкрадання України виконують роль “технологів”, без яких гроші не “віджимаються” і не “відмиваються”. Без них трикутника не буде. Державні ж монополії є інфраструктурою, обслугою, передавальними пристроями шахрайського процесу.

Злодійська модель трикутника створена самими бюрократами у власних інтересах. Вони по-іншому не бачать побудови української економіки і будуть захищати своє потворне чадо усіма способами, аж до знищення противників.

Це вони зараз і роблять, знищуючи революціонерів, добровольців, волонтерів, правоохоронців, які стали на шлях викриття корупціонерів.

Один з грошових мішків на запитання, чи зміг би він тримати бізнес без походів до бюрократичних органів, відповів: “Якщо я перестану до них ходити, це почнуть робити інші. Навіщо мені передавати якомусь іншому бізнесмену солодкі відносини з чиновниками? Чистої роботи останніх годі й чекати”.

З побудовою, укріпленням і постійним відновленням зв’язків між учасниками здирницького трикутника останній став системним інститутом організації економіки. Ця система неофіційна, нелегальна, хоча вона і перетинається з легальними відносинами. Вона, звичайно, не охоплює всю економіку.

Існують сфери, до яких не доходять руки корупціонерів та олігархів: дрібне підприємництво, торгівля, побутові, комунальні енергетичні, транспортні послуги. Проте ці сфери – на периферії економічних відносин, вони не визначають основних потоків капіталу і є вторинними щодо процесів, які формують олігархічні холдинги.

У той же час злочинна тристороння система не дозволяє розширюватися дрібним незалежним сферам економіки. Як тільки вони зростають і переходять в розряд середнього і крупного підприємництва, корупціонери та олігархи силою, грошима або підкупом захоплюють їх та інтегрують у свої структури.

Якщо ж загарбникам відмовляють, – застосовуються будь-які засоби знищення. Найчастіше – за допомогою податкових каральних органів.

Отже, трикутник не тільки сам пригноблює та знекровлює економіку, а й стоїть на заваді розвитку альтернативних секторів господарювання в країні.

З одного боку, ця система у деякій частині безальтернативна. Поза нею виходити на ринки чи отримувати державне фінансування неможливо, бо економічні свободи задушені. Поза трикутником більш-менш крупний бізнес зупиняється.

Бізнесмени, що увійшли у нелегальні й криміногенні зв’язки, задоволені: не треба боротися з конкурентами, шукати нові рішення, не спати ночами, а гроші самі пливуть їм у руки. Задоволені й ті, хто вліз на крісла керівників державних корпорацій та протиснувся на чільні посади у владі. Учасники нелегального тріумвірату доповнюють один одного і не можуть функціонувати один без одного.

З іншого боку, їх дії деструктивні, вони тягнуть країну на дно. Незаконні зв’язки в рамках трикутника дозволяють визнати їх кримінальними, бо вони є результатом злочинної змови, а учасників відносин – організованим злочинним об’єднанням.

Особливістю грабіжницького об’єднання є залучення правоохоронних і судочинних органів, підпорядкування останніх владним корупціонерам та олігархічним кланам.

Особливо явно це було видно до Революції гідності. Зараз відбуваються зміни, найбільш характерною відмінністю яких є захоплення керівних і головуючих позицій корупційним чиновництвом, яке підім’яло під себе правоохоронну систему.

За цих обставин усі цивілізовані форми громадського протистояння криміногенному триголовому змію з боку активістів Майдану і вільних підприємців стають безрезультатними і формально, в інтерпретації міліціонерів, “есбеушників” і прокурорів, антидержавними, про що вже заявляли сьогоднішні керманичі.

Перед Україною стоять не просто завдання реформування економіки і влади. Громадянам протистоїть злодійська зграя, що опанувала владні органи, контролює легальні й нелегальні фінансові потоки, розпоряджається основною частиною бізнесу, майнових активів і нерухомості, тримає у своїх руках процеси виборів.

Людям протистоїть повноцінна закінчена економіко-політична система, яка згори управляє і державою, і суспільством. Її дія настільки підірвала українську економіку, що розвал і деградація останньої стали невідворотними.

Ця система призвела до критичного розколу між нинішньою “елітою” і суспільством, до небаченого рівня вилучення на користь елітарних грабіжників плодів праці мільйонів працівників. Вона довела людей до зубожіння, вивезення національного капіталу за кордон і втрати можливостей розвитку країни.

Існування цієї системи загрожує країні, її потрібно зламати. Цьому були присвячені дві революції, але вона втрималася. Експлуататорська система цілісна та організована, тому її ліквідація – складне завдання. Воно потребує об’єднання здорових політичних, громадянських і підприємницьких сил суспільства.

Трансформація здирницького трикутника полягає у перетворенні системи корупційного бюрократичного управління у прозору систему, що використовує в управлінні ринкові сили і механізми. Вона також полягає у перетворенні олігархічних імперій на конкурентні підприємницькі структури та розформуванні державно-монополістичних об’єднань в сукупність самостійних підприємств.

На жаль, обидва постмайданівські уряди, очевидно, із задоволенням пролонгували дію грабіжницької моделі і зі здивуванням дізналися, що за цих солодких для влади умов керована нею економіка летить шкереберть.
…

Правда України

your ads here!

Брат керівника тернопільського обласного осередку “Батьківщини” Василя Деревляного Роман отримав від губернатора області Степана Барни 16,5 га землі зі ставком у оренду на 10 років.

Барна підписав відповідне розпорядження 11 листопада – у день голосування за кандидатуру секретаря міськради, яким було обрано кума Барни і представника БПП Віктора Шумаду. Тоді “Батьківщина” підтримала цю кандидатуру.

Ділянка була виділена в селі Білоскірка, яке відноситься до Грабовецької сільської ради Тернопільського району.

Крім того, у цей же день Барна виділив ще 2,456 га землі зі ставком новоствореній громадській організації “Грабовецький клуб рибалок”.

На думку видання, виділення цих земель було “платою” Деревляним за підтримку “Батьківщиною” кандидатури Шумади.
…

Правда України

your ads here!

Національний банк України (НБУ) опублікував перелік ознак ризикованості банків, у тому числі у сфері запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення.

Як повідомляється на веб-сайті НБУ, згідно з постановою центробанку від 10 листопада 2015 № 778 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України” до таких ознак, зокрема, віднесені: здійснення банком прямо або опосередковано операцій, що не мають економічної доцільності; здійснення опосередкованого кредитування пов’язаних з банком осіб; невключення до переліку пов’язаних з банком осіб, які мають ознаки пов’язаності з банком, і з якими банк здійснює прямо або опосередковано операції; здійснення операцій з цінними паперами, що мають ознаки фіктивності; використання банком фінансових інструментів, що призводить до штучного поліпшення фінансового результату або викривлення його звітності; дострокове повернення строкових коштів, залученими від пов’язаних з банком осіб; одноразове грубе або систематичне порушення банком законодавства у сфері готівкового обігу.

Крім того, ознаками здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу є: проведення клієнтами банку фінансових операцій, які не мають очевидної економічної доцільності; участь банку у проведенні фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що їх метою є виведення капіталів; легалізація кримінальних доходів; уникнення оподаткування; проведення банком або його клієнтами фінансових операцій, характер або наслідки яких дають підстави вважати, що метою їх здійснення є уникнення виконання вимог та обмежень, передбачених банківським, валютним законодавством, законодавством з питань фінансового моніторингу; нездійснення банком достатніх заходів для запобігання та протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

Ознаками здійснення банками ризикової діяльності у сфері фінансового моніторингу також є: невикористання банком права відмовити в проведенні його клієнтами регулярних фінансових операцій, характер яких дає підстави вважати, що метою їх здійснення є використання послуг банку для легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму, фінансування розповсюдження зброї масового знищення або вчинення іншого злочину; здійснення банком або його клієнтами фінансових операцій з використанням загублених, викрадених, підроблених документів; здійснення фінансової операції клієнтом, який є публічним діячем, особою, близькою або пов’язаним з публічним діячем, за яким банк не має документально підтверджених відомостей щодо джерел походження коштів, достатніх для підтвердження його реальних фінансових можливостей проводити фінансову операцію, а також надання банком Національному банку недостовірної інформації, документів, висновків.

“Це постанова спрямована на боротьбу зі схемами і шахрайськими діями. Серед інших новацій документа – покладання на банк обов’язки довести, що в діях клієнта або банку немає ознак здійснення ризикової діяльності. Крім того, значно посилено санкції за недотримання вимог”, – цитує прес служба регулятора директора департаменту фінансового моніторингу Ігоря Березу.

За його словами, постановою також визначено заходи впливу, які НБУ буде застосовувати за здійснення банком ризикової діяльності.

“У Національного банку – нульова толерантність до шахрайських дій та залученню банків до проведення схемних операцій. Якщо це відбувається, в таких випадках повинні бути покарані як особи, які здійснювали шахрайські дії, так і фінансові установи, які це допустили. Ми отримали ширший перелік санкцій, які можуть бути застосовані – від обмеження операцій до накладення штрафу в розмірі до 1% статутного капіталу “, – зазначив І. Береза.
…

Правда України

your ads here!

Аналітики розглядають два сценарії розвитку ситуації на валютному ринку України на поточному тижні.

При цьому, очікується, що дисбаланс валютного ринку збережеться, зважаючи на низьке заведення валютної виручки експортерами. Попит у такій ситуації буде незадоволеним, що чинитиме тиск на гривню.

Базовий сценарій. Курс гривні на міжбанку по відношенню до долара США може скласти 22,2-23,7 грн. Зберігається ймовірність широких коливань, однак НБУ буде їх погашати через інтервенції. На готівковому валютному ринку курс гривні по відношенню до долара США може скласти 23,7-24,7 грн. У разі виходу курсу вгору з цього діапазону, важливою стане позначка 25 грн. за долар, після чого можливі активні попереджувальні дії з боку НБУ.

Негативний сценарій. Курс гривні на міжбанку може знизиться до 24 грн. за долар. При цьому, реалізація такого сценарію можлива у випадку збігу відразу декількох негативних факторів – політичних ризиків і спекуляцій після виборів, різких заяв кредиторів, відновлення активності в зоні АТО.

«В цілому, в середньостроковій перспективі, для ринку залишаються передумови для стабільності. Реструктуризація держборгу, позитивні новини від великих позичальників – все це скорочує тиск на платіжний баланс. І на перший план виходить торговельний баланс і співпрацю з кредиторами», – зазначає Андрій Шевчишин, провідний експерт інформаційно-аналітичного центру в Україні.

Очікується, що інтенсивність виплат Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за ліквідованим банкам знизиться, проте тиск на готівковий ринок збережеться.

Можливість призупинення підприємств великих холдингів огляду на проблеми з відшкодуванням ПДВ формує додаткові ризики для валютного ринку. Їх фактична реалізація на етапі дефіциту валюти в країні може мати значний тиск ринок.

Валютний ринок також буде стежити за заявами українських кредиторів – МВФ, США та Європи. Зокрема, місія Фонду працюватиме в Україні до 21 листопада, тому до її від’їзду на ринок можуть просочитися відомості про хід переговорів, що може змінити ринкові настрої.

У центрі уваги учасників ринку будуть результати виборів другого туру, а також дані по ВВП за третій квартал, роздрібної торгівлі, промисловості, будівництва, зовнішньої торгівлі та ін.
…

Правда України

your ads here!

Голова НАК “Нафтогаз України” Андрій Коболєв заявив, що об’єкт нерухомості, в якому він зараз проживає, – орендований.

“Декларація, яку я добровільно опублікував в рамках підвищення прозорості” Нафтогазу “, заповнена абсолютно правильно. У ній зазначено майно, яким я володів і володію, або володіє моя сім’я. Там навіть вказана орендована мною квартира по вулиці Пушкінська”, – сказав Коболєв.

За словами глави “Нафтогазу”, інших об’єктів нерухомості у власності або в оренді у нього не було. “У декларації за 2015 я покажу те, що я орендував в цьому році. Об’єкт нерухомості, де я зараз проживаю, – орендований”, – сказав він.

Він також зазначив, що в декларації за 2015 придбань не буде. “Там буде інший орендований об’єкт”, – заявив глава “Нафтогазу”.

Коболєв також повідомив, що самостійно оплачує оренду будинку. “Я сам оплачую. Мій соціальний пакет не передбачає оренди житла”, – підсумував глава НАК.

Нагадаємо, раніше ЗМІ повідомляли, що в декларації Коболєва не вказано його заміський будинок, вартістю майже 1 мільйонів доларів.
…

Правда України

your ads here!

Кабінет Міністрів пропонує Верховній Раді змінити правила ввезення автомобілів без сплати податків в частині зменшення мінімального строку володіння транспортним засобом з 1 року до 6 місяців при перевезенні його для постійного користування на території України. Про це йдеться в законопроекті №3444 від 10 листопада.

Згідно з текстом законопроекту, звільняються від оподаткування товари, що є особистою власністю громадян, ввезення яких здійснюється у зв’язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну протягом 12 місяців з дня видачі документа, що підтверджує право громадянина на постійне проживання в Україні, за умови документального підтвердження того, що до дня видачі цього документа громадянин проживав на території країни, з якої він прибув, не менше 24 місяців.

Раніше, термін, протягом якого було дозволено ввезення таких товарів, становив 6 місяців, а мінімальний термін проживання на території країни попереднього місця проживання становив 3 роки.

При цьому звільнення від податків надається на: транспортні засоби особистого користування (у кількості однієї одиниці на кожного громадянина, який досяг 18-річного віку) за умови документального підтвердження того, що до дня видачі документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні, громадянин був власником (або співвласником) такого транспортного засобу не менше 6 місяців, а транспортний засіб значився за цим громадянином на постійному обліку у відповідних реєстраційних органах країни постійного місця попереднього проживання громадянина не менше 6 місяців (якщо в даній країні така реєстрація є обов’язковою).

Крім того, введена норма, згідно з якою товари, що ввозяться на митну територію України із звільненням від сплати митних платежів відповідно до умов, встановлених законопроектом, протягом 24 місяців з моменту введення у вільний обіг на митній території України не можуть бути відчужені або передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам без попередньої повідомлення про це органам доходів і зборів.

Як повідомляло агентство, Верховна Рада має намір скасувати ліцензування експорту та імпорту спирту етилового, коньячного і плодового, а також алкогольних напоїв, тютюнових виробів, визнавши таке ліцензування надмірно обмежуючим торгівлю.
…

Правда України

your ads here!

Кандидат у президенти США Дональд Трамп виступив проти підвищення мінімального розміру оплати праці, оскільки вважає, що американські заробітні плати і так “занадто високі”.

Наголошується, що подібні слова вступають у протиріччя з іншими заявами політика, який висловлювався проти потенційного скорочення фінансування в медичній сфері та сфері соціального забезпечення.

У своєму інтерв’ю Трамп заявив, що він не схвалює підвищення мінімальної зарплати з $7,25 на годину до $15, яке було запропоновано сенатором від штату Вермонт Берні Сандерсом.

“Ми країна, яку б’ють на всіх фронтах, у тому числі на економічному і військовому. І ми нічого не можемо зробити, щоб перемогти”, – сказав він під час інтерв’ю.

Пізніше журналістка зазначила в бесіді, що “ніхто не може жити на існуючу мінімальну зарплату”.

“Наші податки занадто високі. Наші зарплати занадто високі. Нам необхідно якось конкурувати з іншими країнами”, – відповів Трамп.

“Я ніколи не поважав політиків, і ось я сам став політиком”, – додав він у кінці розмови.

Відзначається, що інші республіканські кандидати в президенти США на відміну від демократів не схвалюють підвищення мінімальної заробітної плати. Хілларі Клінтон також не схвалила підвищення оплати з $7 до $15, однак зазначила, що виплата $12 на годину була б оптимальним варіантів. Проте, крім Дональда Трампа, ніхто з республіканців і демократів не вважав існуючі заробітні плати надто високими, підкреслює видання.

Раніше повідомлялося, що Дональд Трамп запропонував бойкотувати мережу кав’ярень Starbucks після нового дизайну одноразових стаканів на Різдво, де тепер немає сніжинок, ялинок і сніговиків.
…

Правда України

your ads here!

Податковий кодекс знову змінять: у тому, що це таки потрібно робити, не має сумнівів ніхто з експертів, але чи можна назвати корекцію окремих цифр гучним словом «реформа» – з цим згодні не всі. Реформу зараз пишуть у Мінфіні, реформу пишуть і в парламентському комітеті з податкової політики. Причому і там, і там це роблять люди з команди президента, концепцій – дві, і вони радикально відрізняються одна від одної.

Мінфін хоче ухвалити зміни разом з бюджетом-2016, тобто «під ялинку» – щоб бюджет запрацював уже на новій податковій базі. Але всі пропозиції від відомства Наталії Яресько ще не оформлені у законопроект, вони існують тільки у формі концепції. Водночас, другий проект, який розробляється під керівництвом народного депутата від «Блоку Порошенка» Ніни Южаніної, уже внесений у парламент. Причому президент, незважаючи на те, що Наталя Яресько – представник його команди, підтримував діяльність саме цієї робочої групи.

Концепція Міністерства фінансів пропонує звести всі податки до однієї ставки – 20%. Тобто ПДВ, єдиний соціальний внесок, податок на прибуток і податок з доходів фізосіб, за пропозицією Мінфіну, мають становити по 20%. Зараз ставки є прогресивними: ЄСВ коливався від 2 до 49%, податок на прибуток від 0 до 20%, ПДФО – до 30%. Тобто для деяких зборів у концепції Мінфіну виходить зниження навантаження, для деяких – підвищення.

«Я знаю, що низькі податки – це найкраща річ для всіх завжди, – сказала цього тижня Наталія Яресько на зустрічі в Українсько-американській бізнес-раді, – і якби я вас зараз спитала, які найкращі податки, ви б усі сказали – нуль! Я розумію це. Але в той же час, ми маємо функціонувати як держава, і ми повинні знайти баланс між нулем і тим, що ми нині маємо».

Реформа від Ніни Южаніної значно ліберальніша – дехто з експертів критикує, що аж занадто. Там пропонується зниження за всіма статтями: ПДВ до 15%, ПДФО до 10% (до цього була диференційована ставка 15/20%), податок на прибуток з 18 до 15%, ЄСВ до 20%. Головні претензії до законопроекту Южаніної – що він робить велику дірку в бюджеті.

Колишній міністр економіки України Сергій Терьохін не вітає жоден із проектів. Він вважає, що прогресивну ставку не можна забирати, в залежності від доходу вона повинна коливатись, а не бути однаковою для тих, хто має маленьких дохід і великий. Також за такого варіанту зросте ПДВ на ліки, з’явиться ПДВ на деякі комунпослуги, які зараз цим податком не обкладаються. Щодо проекту Южаніної – Терьохін не бачить там особливої лібералізації, зокрема через пропозицію оподатковувати мінімальну зарплатню.

«Сьогодні якщо заробітна плата є меншою або дорівнює мінімальній заробітній платі, то вона не оподатковується. Южаніна сказала, що більшість роботодавців ставить мінімальну зарплату, а решту дає в конвертах – і для того, щоб хоч щось зібрати з цих заробітних плат, необхідно з першої копійки нараховувати податок. Але у нас вперше мінімальна заробітна плата не відповідає прожитковому мінімуму, вона на 60% менша. Тепер, якщо її будуть оподатковувати, вона буде «брудною», а на руки – ще менше», – аргументує Терьохін.

Також як недоліки проекту Ніни Южаніної Терьохін називає скасування пільг із ПДВ для цілого списку товарів, таких як дитяче харчування чи обладнання для інвалідів, у той час, коли надаються акцизні пільги для імпортерів з початком дії зони вільної торгівлі з ЄС.

Водночас старший економіст Володимир Дубровський підтримує проект парламентського комітету, поданий Ніною Южаніною – каже, там зібрана більшість пропозиції громадського сектору, тоді як зміни, пропоновані Міністерством фінансів, точкові й податкову систему не змінюють.

«Пропозиції від Мінфіну – це не є реформа, це антиреформа в частині спрощеної системи, бо спрощену систему пропонується протягом кількох років фактично знищити, більшу її частину, – зазначає Володимир Дубровський. – А що стосується всього іншого, то це косметичні зміни. Я нагадую, що найбільш радикальна зміна з тих, які пропонуються, – це зниження ЄСВ до 20%, але воно вже закладене у чинне законодавство». Дубровський нагадує, що єдиний соціальний внесок з 2 січня 2016 року і так знизиться й становитиме 22%.

«Що стосується законопроекту Южаніної, то багато чого може дійсно зрушити з місця, якщо буде ухвалений цей закон. Але для того, щоб це не зруйнувало макроекономіку – це найбільш ґрунтовні закиди – треба скоротити витрати уряду, забрати ті статті, які пов’язані з розкраданням, запровадити більш ретельне адміністрування ПДВ і ввести податок на майно підприємств. У такому вигляді це була б дійсно повноцінна реформа», – зазначив економіст у коментарі.

«Єдине – з цього закону треба в другому читанні прибрати ті елементи наступу на спрощену систему, які до нього якимось чином потрапили», – додав він.

Викладач бізнес-школи Олексій Геращенко вважає, що за змін, пропонованих Мінфіном, «загальний фіскальний тиск щонайменше не зменшиться, відбудеться перерозподіл навантаження. Відсутність будь-якої реформи є кращим для бізнесу і громадян, ніж варіант Мінфіну», – вважає він. Проект Южаніної економіст називає «радикальним і ліберальним», але акцентує на тому, що в ньому не дається відповідь, чим покривати зменшення доходів.

Взагалі ж підприємці значно частіше скаржаться не на розмір податків, а на те, як їх збирають. І саме на змінах в адмініструванні щоразу наголошують фахівці з оподаткування.

У проекті Ніни Южаніної пропонується механізм розділення повноважень податкового інспектора й слідчого: інспектор стає службовцем, який тільки обслуговує сплату податку – контролювати він не може. Для контролю буде створена Служба фінансових розслідувань. Щодо ідей Мінфіну, то оскільки законопроект він ще не подав, а є тільки стисла презентація концепції, там інформація про це відсутня. Хоча, на переконання Наталії Яресько, зловживань при адмініструванні має стати менше хоча б тому, що не буде 90 різних ставок. Але Володимир Дубровський вважає, що проблема відносин платників і держави не вирішується у концепції, в тому вигляді, в якому зараз вона є.

До речі, у концепції податкової реформи від Міністерства фінансів як ресурси для компенсації втрат бюджету зазначено, зокрема, і таке: боротьба з контрабандою на митниці й конфіскація активів режиму Януковича. А це пункти, які напевне не залежать від самого лише Міністерства фінансів.
…

Правда України

your ads here!

Термін БРІКС втратив сенс для інвестиційних стратегів і незабаром може стати синонімом слова «розвал» у лексиконі фінансистів. Першим доклав руку до розпаду цього об’єднання інвестбанк Goldman Sachs, оголосивши про закриття спеціалізованого фонду, який вкладав гроші в країни БРІК − Бразилію, Росію, Індію та Китай.

Інвестори протягом останніх п’яти років виводили гроші з цього фонду, внаслідок чого він зменшився у вісім разів. Останні надії на те, що БРІКС поверне свою інвестиційну привабливість, випарувалися цієї осені, після того як Росія і Бразилія загрузли в рецесії, Китай уповільнив зростання до мінімальних з 1990 року темпів, а економіка ПАР застопорилася.

Термін БРІК, який з 2010 року трансформувався в БРІКС, народився чотирнадцять років тому. Цей милозвучний акронім придумав інвестиційний гуру Goldman Sachs Джим О’Нілл, оголосивши про безпрецедентний економічний бум у найбільших економіках, що розвиваються. Ідея вкладати гроші не в одну країну, а в групу держав з потенціалом швидкого і стійкого зростання сподобалася тисячам інвесторів і залишалася популярною протягом десятка років.

Термін БРІКС перекочував з інвестиційної сфери в політичну − з 2011 року глави п’яти держав збираються на щорічні саміти з метою зміцнити п’ятисторонню співпрацю.

Однак ніщо не вічне. Станом на тепер чіткі перспективи сталого економічного розвитку збереглися тільки в однієї з п’яти країн БРІКС − в Індії. Китай теж продовжує звітувати про збереження високого і стабільного зростання, але достовірність цієї статистики викликає все більше сумнівів. Наприклад, аналітики вважають, що Китай зараз заходить на жорстку посадку, і його економічне зростання насправді становить 3%, а не 7%, як доповідає офіційна статистика, на подив швидка, яка до того ж підозріло точно збігається з планами уряду.

Буква «С», що позначає Південно-Африканську республіку (ПАР), п’ять років тому гармонійно виглядала у складі БРІКС, але зараз вона має непропорційно дрібний вигляд порівняно з Індією та Китаєм. Донедавна Райдужна країна вважалася флагманською економікою африканського континенту, але її імідж регіонального лідера зблід у квітні минулого року, після того як Нігерія перерахувала свій ВВП і перескочила ПАР у рейтингах світових економік − ВВП Нігерії ($568,5 млрд) виявився в 1,6 рази вищим, ніж у ПАР. Зараз, на тлі прискорення економік Африки нижче Сахари, ПАР з її 1,5%-вим зростанням схожа, швидше, на регіональні гальма, а не двигун.

Що буде далі з терміном БРІКС? Навряд чи настільки популярна абревіатура може зникнути з обороту. Ймовірно, її чекає доля терміна «азійські тигри», який спочатку три десятиліття чітко асоціювався з четвіркою: Південна Корея, Сінгапур, Гонконг і Тайвань, але після 1990 року його почали застосовувати до всіх інших країн Азії з високими темпами економічного розвитку. «Бріксом» тепер можна називати будь-яку невдалу спробу інвестиційних стратегів об’єднати країни в блок: створювали «економічний локомотив», а вийшов знову «брікс».

Спекулянти не дрімають і активно підшукують абревіатури на заміну БРІКС, здатні залучити ставки інвесторів. Одна з напівжартівливих, але цікавих ідей − JUNI − полягає в об’єднанні чотирьох економічно розвинених острівних держав: Японії (Japan), Британії (United Kingdom), Нової Зеландії (New Zealand) та Ірландії (Ireland). Ці країни, гіпотетично, можуть стати «тихими гаванями» для інвестицій, якщо фінансовий шторм обрушиться на всі континенти.

Більш серйозним аналогом БРІКС вважається об’єднання MINT (Мексика, Індонезія, Нігерія, Туреччина) − «найбільш густонаселені країни з економікою, що формується за межами БРІКС». Проте довіру до цього блоку в останні роки підриває Мексика, яка перейшла, всупереч прогнозам, на тихий хід.

На звання локомотива світового економічного зростання також претендують CIVETS (Колумбія, Індонезія, В’єтнам, Єгипет, Туреччина і ПАР), VISTA (В’єтнам, Індонезія, Південна Африка, Туреччина і Аргентина), Next-11 (Бангладеш, Єгипет, Індонезія, Іран, Мексика , Нігерія, Пакистан, Філіппіни, Туреччина, Південна Корея і В’єтнам). Ці та інші акроніми можна зустріти в звітах солідних інвесткомпаній, але загибель БРІКС підриває довіру до його аналогів, і навряд чи якійсь із цих абревіатур судилося вийти з вузької фінансової сфери в широкий ужиток і надихнути глав держав на створення політичного альянсу.

Пропонуємо розглянути окремо, що турбує інвесторів у кожній з п’яти економік БРІКС, щоб зрозуміти, чому ці «двигуни зростання» заглохли.

Бразилія
ВВП в 2014 році: $2346 млрд (7-е місце у світі, дані Світового банку) Зниження ВВП в 2015 році: −3,1% (прогноз центробанку) Населення: 204 млн (5-е місце у світі)
Сильна сторона: розвинуте сільське господарство
Ключова проблема: корупційний скандал

Економіка Бразилії, яка стиснулася в розмірах на 3,1%, порівняно з минулим роком, демонструє найгірший спад із 1990 року, в якому вона скоротилася на рекордні 4,35%. До того ж південноамериканський гігант показує негативне зростання другий рік поспіль, чого не траплялося з 1948 року.

Найтяжка рецесія в Бразилії посилюється гігантським корупційним скандалом, в якому загрузло багато вищих посадових осіб, у тому числі президент Ділма Русеф. Демонстранти під урядовими будівлями і багато депутатів парламенту активно домагаються відставки глави держави й уряду.

«Скандал століття» розгорівся рік тому після виявлення підозрілих контрактів на суму $22 млрд, а також $3,5-мільярдної схеми з відмивання грошей. Розслідування федеральної прокуратури Бразилії, назване «Операція Автомийка», виявило, що керівники державної нафтової монополії Petrobras в період 2004-2012 рр. підкуповували правлячу коаліцію й укладали контракти за штучно завищеними цінами. Ділма Русеф була головою ради директорів Petrobras із 2003 по 2010 рік, і складно повірити в те, що вона не знала про величезні незаконні оборудки між менеджерами її компанії і членами її політичної партії.

Росія
ВВП в 2014 році: $1860 млрд (10-те місце у світі). Зниження ВВП в 2015 році: -3,6%. Населення: 144 млн (9-те місце у світі).
Сильна сторона: нафтогазовий видобуток
Ключова проблема: міжнародні санкції

Першочергова причина нинішнього економічного спаду в Росії – обвал світових цін на нафту. Приблизно 70% експорту РФ і 50% доходів бюджету припадає на нафтогазовий сектор. Проте навіть якщо світові ціни на енергоресурси відновляться до колишніх висот, економіка Росії, на думку західних експертів, навряд чи зможе повернути ті 4-відсоткові темпи зростання, які вона показувала в 2010 і 2011 роках.

Як стверджує колишній головний економіст E&Y Вільям Вілсон, 4-відсоткового зростання економіки Росія змогла тимчасово домогтися за рахунок надмірного видання споживчих кредитів, що не могло тривати довго.

Зростання ВВП Росії почало різко знижуватися в першому кварталі 2012 року, задовго до того, як подешевшала нафта чи набрали чинності міжнародні санкції. А тепер економіку Росії стримують обмеження, введені багатьма країнами Заходу після військової інтервенції у Крим.

Ці санкції, за словами Вільяма Вілсона, шкодять РФ сильніше, ніж будь-хто очікував. За перші вісім місяців 2015 року російський експорт знизився майже на 30%, а імпорт – на 39%, що свідчить про спад економічної активності.

Індія
ВВП в 2014 році: $2067 млрд (9-те місце у світі) Зростання ВВП в 2015 році: 7,5% Населення: 1276 млн (2-ге місце у світі)
Сильна сторона: інтелектуальні ресурси
Ключова проблема: 90% трудових ресурсів у тіні

Найбідніша країна БРІКС демонструє найкращу динаміку зростання ВВП і зміцнює фундамент для подальшого розвитку. За словами економіста Світового банку Федеріко Гіл Сандера, Індія вміло скористалася різким зниженням світових цін на нафту. Країна ліквідувала субсидії на купівлю бензину та дизпалива і підвищила податки, а за рахунок вивільнених коштів зменшила дефіцит бюджету і наростила капітальні витрати.

Уряд Індії стверджує, що економіка збереже 7,5-відсоткові темпи зростання наступного року і має шанси розігнатися до 10%. Проте особливого ажіотажу у міжнародних інвесторів це не викликає. Приплив прямих іноземних інвестицій в Індію в першому півріччі 2015 року становив $19,4 млрд, що в 3,6 разу менше, ніж у Китаю.

Найбільша демократична країна світу відлякує інвесторів високим рівнем корупції і неясними правилами ведення бізнесу. Підпільну економіку Індії уряд оцінює в $780 млрд, що еквівалентно 40% ВВП країни. Близько 90% працездатних громадян Індії заробляють собі на життя в тіньових секторах. Для порівняння: у Бразилії цей показник дорівнює 40%, а в Китаї та ПАР – трохи більш як 30%.

Китай
ВВП в 2014 році: $10 360 млрд (2-ге місце у світі). Зростання ВВП в 2015 році: 6,9%. Населення: 1376 млн (1-ше місце у світі).
Сильна сторона: промисловість
Ключова проблема: ручне управління економікою

Комуністична система Китаю останні півроку лякає інвесторів запеклим тиском на економіку. Заради досягнення цільового 7-відсоткового зростання уряд смикає за найнесподіваніші важелі – заморожує фондовий ринок, раз у раз девальвує юань, наказує компаніям збільшувати витрати.

У країні, як пишуть китайські ЗМІ, сформувався «культ ВВП», і в прагненні досягти планових показників чиновники нагадують релігійних фанатиків. Тим часом в інвесторів посилюються підозри, що китайці маніпулюють не тільки економікою, а й статистикою.

«Питання не в тому, чи правдиві офіційні дані про ВВП Китаю, а в тому, наскільки сильно їх завищено», – зазначає експерт Дерек Сізерс.

ПАР
ВВП в 2014 році: $350 млрд (33-є місце у світі). Прогноз зростання ВВП в 2015 році: 1,5%. Населення: 55 млн (25-те місце у світі).
Сильна сторона: гірничо-видобувний сектор
Ключова проблема: 25-відсоткове безробіття і протести

ПАР порівнюють із підстреленою антилопою, яка шкутильгає і яку галопом обганяє стадо здорових антилоп. Руанда, Танзанія, Ефіопія рухаються вперед зі швидкістю економічного зростання понад 7%. А в Райдужної країни одна з найгірших динамік на африканському континенті, і є велика ймовірність, що антиурядові протести покотять економіку ПАР униз.

«Економічне зростання ПАР надзвичайно крихке. Перспективи сумнівні, але я б не характеризував ситуацію як кризу. Приплив капіталу в ПАР суттєво погіршився через уповільнення зростання в Китаї та посилення монетарної політики в США. Економічне майбутнє ПАР може виявитися не безболісним, оскільки Бразилія і Росія перебувають у рецесії, Індія залишилася єдиним нашим партнером по БРІКС із перспективами стійкого зростання, а стан розвинених економік, зокрема США і Європи, усе ще невизначений», – відзвітував нещодавно про стан справ у країні голова Центробанку ПАР Лесетя Кганьяго.

Економіка ПАР страждає від зниження світових цін на метали і перебоїв в електропостачанні. Несприятливі зовнішні та внутрішні чинники не дають змогу владі приборкати зростання безробіття, рівень якого досяг позначки 25,5%, а серед молоді наблизився до 50%. За офіційними даними, 22% населення ПАР недоїдає, а білі громадяни заробляють ушестеро більше за чорних.

У країні посилюються антиурядові та расистські настрої. Із початку жовтня в ПАР не вщухають студентські протести, для розгону яких поліція застосовує шумові гранати та гумові кулі.
…

Правда України

your ads here!

– Ви мене кинули! – Кричав на початку жовтня на адресу керівників фракції “Блоку Петра Порошенка” прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

Його невдоволення викликали 99 голосів, які фракція БПП в першому читанні дала за законопроект про зниження ренти на газ авторства лідера фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко. Прем’єр наполягав, що з грошей, отриманих від ренти, уряд платить субсидії українцям. І якщо її знизити – грошей на субсидії не буде.

Президентська фракція підігравала і нашим, і вашим, але в підсумку опинилася в неприємній ситуації – претензії до неї тепер мають і “Народний фронт” і “Батьківщина”.

– Це обман! Фракція БПП валить законопроект! – Обурювалася у вівторок в кулуарах парламенту лідер фракції “Батьківщина” Юлія Тимошенко.

Приводом для скандалу всередині провладної коаліції стало газове питання. Після декількох годин обговорень, десятка “сигнальних” і реальних голосувань, нардепи так і не змогли вийти з клінчу – проголосувати за зниження ренти на газ.

Але спроба переграти опонентів за рахунок кулуарних домовленостей провалилася.

За останні півтора року Верховна Рада збільшувала ставки ренти для газовидобувників вже двічі. 1 серпня депутати проголосували за збільшення ренти з 15% і 28% до 28% і 55% залежно від глибини залягання. У березні для держкомпаній рента зросла до 70% від вартості виробництва. Законопроект групи народних депутатів, поданий Юлією Тимошенко припускає наблизити ставки до первинних і зрівняти вартість природного газу, який йде на потреби промисловості й населення – до 14% і 29%, залежно від глибини залягання. Для держкомпаній і компаній, що працюють за договорами про спільну діяльність, рента залишається колишньою – 70%.

Зниження ренти на газ домагаються всі українські газовидобувачі, в числі яких – Ігор Коломойський, Рінат Ахметов, Юрій Бойко, Віктор Пінчук, Олександр Онищенко та інші. Вони стверджують, що через високі податки падає рентабельність їхнього бізнесу, що призводить до нестачі вільних коштів, необхідних для буріння нових свердловин. Отже, за їх твердженням, знижується видобуток українського газу. За дев’ять місяців 2015 вона дійсно знизилася, але всього на 2,2%!!!

Головним лобістом збереження високої ренти є прем’єр Арсеній Яценюк, який бачить у ній важливий рядок поповнення державної скарбниці. За підсумками першого півріччя надходження до бюджету від збільшення ренти склали 10 млрд гривень. Частина цих коштів йде на покриття субсидій, які уряд виплачує незахищеним групам населення після різкого підвищення тарифів.

У підсумку парламентарії провалили голосування – урядовий проект, який зареєструвала народний депутат Ніна Южаніна, набрав 175 голосів, поправки Тимошенко – 213.

Відразу після провального голосування Тимошенко висунула ультиматум коаліції, заявивши, що фракція не голосуватиме доти, поки газову ренту не знизять.

Тимошенко і раніше не приховувала, що питання ренти для неї принциповим. Під час зустрічі президента з лідерами фракцій коаліції минулого тижня вона вперше поставила в залежність голосування фракції в парламенті від питання зниження ренти на газ. Таким чином, Тимошенко розраховувала обміняти голоси “Батьківщини” за безвізовий пакет, настільки важливий для президента, на голоси за ренту.

Її головний аргумент – зниження ренти на газ нібито допоможе знизити тарифи для населення. Але це маніпуляція. Підвищення тарифів на газ до ринкового рівня – одне з ключових зобов’язань, які взяла на себе Україна в меморандумі з МВФ. Україна не може відмовитися від цієї умови, якщо хоче продовжувати співпрацю з міжнародними кредиторами. Це перше.

Друге – зниження або збільшення ренти ніколи не приводило до зменшення або збільшення ціни на газ. “У нас зараз немає автоматичного механізму зниження тарифів залежно від зниження ренти на газ”, – говорить аналітик Денис Саква.

Третє – законопроект Тимошенко захищає приватних газовидобувників, які більшу частину видобутого газу продають підприємствам за ринковими цінами, а не населенню.

Серед таких приватних газовидобувників називають, наприклад, бізнесмена-коняра Олександра Онищенка, у якого з Тимошенко особливі стосунки. Він є одним з головних ідеологів зменшення ренти, скаржачись, що високі податки фактично вбивають його бізнес.

У кулуарах парламенту торік активно обговорювалися чутки про те, що за призначення Ігоря Шевченка міністром екології за квотою Батьківщини, Онищенко заплатив кілька мільйонів доларів. В інтерв’ю газовий олігарх з особливим пієтетом відгукувався про Тимошенко, заявляючи, що “у неї є ще політичне майбутнє”. У червні, після скандалу з польотом на чартерному літаку Онищенко, Шевченко звільнили з уряду. За Тимошенко залишився “боржок”, саме тому вона і почала захищати питання зниження ренти, стверджують наші співрозмовники на нафтогазовим ринку.

У зниження ренти може бути інше завдання – стимулювати збільшення видобутку газу за рахунок залучення інвестицій. І це дійсно є благородною метою для країни, яка залежить від імпортного ресурсу, головним чином поставляється недружніми країною. Але таку риторику у своїх висловлюваннях політики не використовують, прикриваючись ближчою для населення темою високих тарифів.

Ми уважно стежили за скандальним голосуванням, яке в черговий раз проявило протиріччя всередині коаліції.

Вівторок повинен був стати для парламенту ударним робочим днем.

Депутати заходили до сесійної зали в гарному настрої. На порядку денному значилися кілька законопроектів з “безвізового пакету”, які Рада не змогла ухвалити минулого тижня. Очевидно, що деякі розбіжності з цього пакету зняти вдалося, але на шкоду якості. Однак, депутати знову провалили антидискримінаційну поправку до трудового кодексу, яка необхідна для впровадження безвізового режиму з ЄС.

– Є консенсус, щоб прийняти їх, але зробити поганими, неробочими, – ділився перед початком засідання один з депутатів БПП.

Питання ренти було другим принциповим питанням, яке перенесли з минулого тижня. Один із нардепів розповів нам, що за домовленістю між учасниками коаліції він повинен був йти відразу після безвізового пакета.

Депутатам довелося вибирати з двох законопроектів. Урядовий документ дозволяв знизити податок на видобуток газу в майбутньому, якщо компанії реінвестують прибуток. При цьому для видобутку газу за договорами про спільну діяльність і “Укргазвидобування” залишалася діюча ставка – 70%.

Договір про спільну діяльність (ДСД) – спеціальний механізм співпраці держкомпанії та приватного газовидобувача, при якому останній зобов’язується інвестувати в збільшення газовидобутку, і в результаті отримує частину видобутого газу. В Україні нерідко подібні договору підписувалися на шкоду державі, коли приватник отримував більшу частину газу.

Варіант Юлії Тимошенко запропонував знизити ренту відразу до 29% і 14% залежно від глибини видобутку.

Її противники вбачали в цьому подвійний сенс. По-перше, слово “зниження” дозволяло Тимошенко спекулювати на популярній серед виборців темі про скорочення комунальних тарифів.

– Її завдання – знизити ренту, щоб потім наполягати на зниженні тарифів для населення, і таким чином збивати Яценюка, – розповідав тоді один з депутатів фракції БПП.

По-друге, лідера “Батьківщини” підозрювали у змові з приватними газодобувачами, що працюють за договорами СД.

– Всі компанії, які ведуть спільну діяльність, зараз збиткові … Якщо не буде зниження, швидше за все всі вони помруть, – розповів Олександр Онищенко, у якого підписано кілька договорів про спільну діяльність з “Укргазвидобування”.

Нардеп підтвердив, що частина його компаній працюють з держкомпанією за договорами про спільну діяльність. Також до числа великих учасників ДСД входять групи “Приват” Ігоря Коломойського, EastOne Віктора Пінчука, Дмитро Фірташ та Юрій Бойко.

У першому читанні перемогла версія Тимошенко, але для цього лідеру “Батьківщини” довелося піти на поступки. По-перше, ще на етапі переговорів вона погодилася залишити ставку 70% для компаній, які працюють по СД, а по-друге, в співавторах законопроекту несподівано з’явився заступник голови президентської фракції Ігор Кононенко.

– Проти зниження ставки для СД були всі, вона намагалася вписати цю норму до останнього, але її вичистили. Тимошенко довелося поступитися, але політично вона спробувала вичавити максимум, – говорить один з представників БПП.

Для найбільшого державного українського добувача “Укргазвидобування” Тимошенко вибила таке ж зниження в залежності від глибини залягання – 29% (при заляганні газу на глибині до 5000 метрів) і 14% (більше 5000 метрів).

Несподіваний союз “Батьківщини” і БПП вивів прем’єра з себе. На засіданні “стратегічної сімки” – неформального органу, який організували перші особи країни після першого голосування, він не стримував емоцій і заявив, що президентська фракція фактично його кинула.

До другого читання його аргументи набрали вагу. Але одностайність, що панував в Раді при прийнятті “візових законів”, розчинилося, як тільки в повітрі запахло газом.

Перед полуднем депутати домовилися працювати, поки не приймуть всі ключові питання порядку денного. Однак через 2:00 вони відправилися вже на другу перерву.

– Виходить, що ви кинули Тимошенко? – Запитали журналісти в перерві у одного з депутатів БПП.

– Ще ні, не кинули, – багатозначно підняв палець вгору депутат і продовжив, – зараз Ніна Южаніна (глава парламентського комітету з питань податкової та митної політики – ред.) внесе з голосу поправку, яка передбачає поетапне зниження ренти для “Укргазвидобування” з другого кварталу 2016 року. Тимошенко ж хоче відразу.

– А Тимошенко знає про цю поправку? – Уточнила ми.

– Знає, – запевнив нардеп.

У Тимошенко на рахунок цього була інша думка.

– Що це таке? На десять хвилин раніше закрили сесію і не поставили ренту! Якщо просто кидають нас, Україну, людей – це дуже погано! – Налетіла Тимошенко в коридорі на замглави фракції БПП Ігоря Кононенко, який якраз в цей час спілкувався з журналістами.

– Юлія Володимирівна, я ж сесію не веду, – розгубившись, спробував той виправдатися. Вийшло непереконливо.

– Послухайте, але ж видно, що це Гройсман зробив! Встав і вийшов! – Продовжила нападати Тимошенко.

– Ми були в залі і були готові голосувати далі, – наполягав Кононенко.

Діалог продовжився на закритій для преси території. Кононенко пообіцяв, що фракція проголосує. Виявилося, несподіванки тільки починаються.

У перерві та після голосування нам вдалося поговорити з кількома депутатами від БПП. Їх риторика виявилася напрочуд схожою на прем’єрську – зниження ставок для державного “Укргазвидобування” призведе до купи проблем.

– Позиція МВФ, що не можна різко зменшувати дохідну частину бюджету. На це посилається уряд … У тому вигляді, в якому законопроект є – голосувати, на жаль, не можна. Тому що ми втратимо близько 6,5 млрд гривень, які мали піти на компенсацію і надбавки до мінімальної зарплати, – сказав Кононенко.

Аналогічна позиція була і в іншого депутата від БПП Сергія Березенка.

– Закон неоднозначний. Через нього ми не отримаємо $ 1,7 млрд. від МВФ до кінця цього року. Може, колеги підкажуть, де їх узяти? – Міркував він в кулуарах.

Робота парламенту після перерви була схожа на троллінг Тимошенко.

Замість ренти спікер Володимир Гройсман раптом запропонував включити до порядку денного позапланове питання за процедурою ad hoc – повернення до внесення змін до Трудового кодексу. Просто кажучи – прийняти “поправку про геїв”, як її обізвали самі депутати.

Ентузіазму в залі помітно поменшало. На включення до порядку і подальше обговорення пішло ще півгодини. За поправку спробували вписатися Ірина Геращенко та Юрій Луценко.

– Хочу звернути увагу, що йдеться про неможливість дискримінації за всіма ознаками: релігійними, національними, гендерними, яким-небудь іншим, – переконував Луценко нардепів.

Проти раптом виступив “радикал” Олег Ляшко:

– Не вносьте, будь ласка, зараз в парламент закони, які фактично дестабілізують його роботу і зривають розгляд тих законів, які чекає все суспільство. Людям треба не те, що Луценко хоче, а роботу і зарплату! – вигукував Ляшко.

– Луценко хоче, щоб п***си працювали! – Різко, але з посмішкою відповів керівник фракції БПП.

Зі скрипом законопроект внесли на розгляд, але голосів “за” не вистачило. Нарешті дійшли до ренти.

У всіх учасників процесу виявилися домашні заготовки. Представляє законопроект Ніна Южаніна дійсно з голосу внесла поправку – розстрочити зниження ренти для “Укргазвидобування” поетапно – ставка 70% буде діяти до 30 червня 2016 року, 55% – до 1 квітня 2017 року, а далі – 29%.

 – Поправка, яку поставив “Народний фронт”, практично залишає 70% ренти для “Укргазвидобування”. Це означає, що вони продовжують банкрутувати “Укргазвидобування”, якому сьогодні НАК не платить нічого і, крім того, йому нараховують пені, штрафи і ставки по податковому кредиту. “Укргазвидобування” уряд свідомо вбиває, – заявила Тимошенко.

Лідер “Батьківщини” оголосила свою поправку – знизити тарифи на тепло і гарячу воду пропорційно зниженню ренти. За словами Тимошенко, її підписали всі голови фракцій, крім НФ, навіть Юрій Луценко.

Голосів не вистачило ні по першій, ні по другій поправці. Прийняти версію Южаніної пропонували і Ігор Кононенко і Арсеній Яценюк, який у своєму виступі не приховував нелюбові до Тимошенко, у фракцію і партію якої входив ще два роки тому.

– До тих, хто зараз ратує за народ і розповідає про те, що “Нафтогаз” і “Укргазвидобування” – банкрути … Вони не банкрути, але ви їх довели до банкрутства ціною на газ у 500 доларів, яку підписали ви, 10 мільярдами доларів, які ми заплатили Росії. Через вашу безвідповідальність та брехню, – сказав Яценюк, очевидно, натякаючи на Тимошенко.

Фракція БПП поділилася голосами з усіма. Причому, ближче до перемоги була Тимошенко. Тут варто відзначити, що до вечірнього засідання до парламенту приїхали керівники фракції “Опозиційний блок” Юрій Бойко, Вадим Новинський і Сергій Льовочкін. Останній – рідкісний гість у парламенті.

– “Опозиційний блок” обіцяв додати голосів Тимошенко, – сказав один з депутатів від БПП.

У такої позиції може бути цілком логічне бізнес пояснення – компанії Юрія Бойка і Дмитра Фірташа, як зазначалося вище, мають договори про спільну діяльність з державною “Укргазвидобування”.

Але навіть з їх допомогою заповітна цифра “226” на табло так і не висвітилася. Після голосування депутати від БПП лише розводили руками.

– У нас було вільне голосування, – розповів нардеп від БПП Володимир Ар’єв. Хоча всього за півгодини до того Кононенко оголосив з трибуни, що на засіданні фракції було прийнято рішення підтримати поправку Южаніної.

– Якби була чітка вказівка ​​від президента – голоси б знайшлися. А так вони спочатку кинули “Народний фронт”, а потім разом з ним – Тимошенко, – упевнений один з опозиційних депутатів.

Тимошенко не приховувала обурення. Зрозумівши, що законопроект провалюють, вона вийшла в кулуари.

– Збирай пресу, тому що, якщо вони зараз провалять закон…, – сказала вона прес-секретарю фракції і пішла в кабінет до Гройсмана.

Після провалу депутати без проблем знайшли голоси, щоб відправити законопроект на переголосування в четвер. Але “Батьківщина” компромісів не сприймає.

– Ми не будемо голосувати ні за що взагалі, поки не буде прийнята рента, – заявила вона ввечері, вирушаючи на ефір одного з телеканалів. Станом на середу, депутати “Батьківщини” на засіданні присутні, але не голосують.

Тарифний прапор приміряють на себе і інші парламентські фракції. В унісон з “Батьківщиною” голосували “Самопоміч”, Радикальна партія, “Відродження” та інші.

На наступний день після голосування позицію президентської фракції з питання зниження ренти озвучив її керівник Юрій Луценко.

Знижувати ренту потрібно, оскільки це дозволить розпочати розвідку нових свердловин, але збільшення ренти для “Укргазвидобування” можливо тільки після опалювального сезону. Якщо рента буде зменшена, то 4 млн сімей не отримають субсидії, які вони вже оформили. Зниження ціни на газ для населення, за яке так ратує Тимошенко, недоречно, оскільки високі тарифи – це єдиний спосіб змусити людей заощаджувати. Тому БПП запропонувала свої правки до законопроекту – знизити ренту для “Укргазвидобування” з 1 квітня і збільшити квоти пільгового газу.

Як відреагують на такі пропозиції фракції коаліції, покаже найближче голосування. Коаліція проходить своє чергове випробування, на цей раз газом.
…

Правда України

your ads here!

Кабмін уже розробив правила обов’язкового техогляду авто, який збираються повернути (його скасували, нагадаємо, за минулої влади через те, що він був джерелом корупції).

Якщо парламент за нього проголосує, то проводити огляди будуть тільки СТО, які отримали дозвіл від Мінінфраструктури. Експерти кажуть: це знову ж шлях до корупції.

У Міністерстві інфраструктури розробили законопроект, за яким обов’язковий техогляд доведеться проходити раз на два роки. Звільняються від нього тільки нові авто в перші чотири роки після покупки.

Чиновники запевняють, що огляд потрібен для зниження аварійності на дорогах.

Проводити його збираються не за допомогою поліції, а на приватних СТО, правда, із застереженням – вони повинні отримати ліцензію.

«Для того щоб отримати дозвіл на перевірки, СТО повинні будуть мати відповідне обладнання за європейським стандартом. Також в штаті станції повинен бути експерт, який пройде спеціальне навчання і отримає індивідуальну печатку. Він нестиме особисту відповідальність за якість перевірки транспорту, що ліквідує будь-які можливості для корупції»- сказали в прес-службі Мінінфраструктури.

Експерти стверджують, огляд автомобіля потрібен, але не згодні з тим, які саме неполадки будуть враховувати.

«Згідно з постановою Кабміну, перевірятиметься справність одометра (вимірює пробіг автомобіля), справність кондиціонера, наявність сколів на дисках або іржі на кузові. Яке це має відношення до безпеки дорожнього руху? Ніякого», – вважає автоексперт Олег Назаренко.

Автоюрист Володимир Караваєв вважає також, що перевіряти автомобілі потрібно, але тільки називати це треба діагностикою.

«Як тільки люди чують «техогляд», люди згадують «колишні часи», коли талон просто купувався (хабар коливалася від 300 до 1000 грн. – Ред.). Тому краще говорити про діагностику, яка сьогодні коштує відносно недорого – 160-200 гривень. Краще буде зобов’язати водія проходити діагностику раз на два роки і там, де він вважає за потрібне», – сказав Володимир Караваєв.

«Він уточнює, що якщо йти шляхом акредитації, то всім стає ясно, що« акредитація означатиме хабар». Цей хабар буде закладена у вартість послуг, тобто техогляду», – підводить він підсумок.

Керівник відділу сервісу одного з СТО Руслан Нікітін вважає, що техогляди не потрібні: «Мені здається, це чергова спроба створити корупційну схему, тому що папери на проведення СТО отримають ті станції, які« занесуть» більше».

…

Правда України

your ads here!

Голова «Нафтогазу України» Андрій Коболєв визнає, що в держхолдингу є корупція, а отже, може бути ухвалено управлінські рішення в інтересах «конкретних політичних сил». Коли його спроби розв’язати ці проблеми призведуть до результату?

Дефіцит власних коштів у НАК «Нафтогаз України» для закупівлі імпортного газу і конфлікт інтересів з Міненерго спонукали прем’єр-міністра Арсенія Яценюка змінити розстановку сил в управлінні держхолдингом, де сконцентровано основні фінансові потоки нафтогазової галузі.

Щоб пришвидшити отримання кредитів від Світового банку та Європейського банку реконструкції та розвитку на загальну суму $800 млн, Кабмін 16 жовтня затвердив план корпоративної реформи «Нафтогазу». Його розробили міжнародні компанії в рамках проекту, профінансованого ЄБРР.

Тепер «Нафтогаз» підконтрольний безпосередньо Кабміну. Уряд залишив Міністерству енергетики та вугільної промисловості роль статиста, який визначає загальну політику державного управління паливно-енергетичним комплексом і, зокрема, нафтогазовим сектором.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Володимир Демчишин, який отримав портфель у Кабміні за квотою пропрезидентської парламентської фракції «Блок Петра Порошенка», прагнув перешкодити такому зухвалому рішенню. Але йому це не вдалося. Прем’єр легалізував контроль над «Нафтогазом» у своїх руках, мінімізувавши вплив оточення глави держави на роботу держхолдингу.

«З погляду довготривалих наслідків це рішення [про корпоративну реформу НАК] вводить якісно новий рівень управління держхолдингом з боку держави», – зазначив голова правління НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв, якого призначено на цю посаду за сприяння прем’єра і який демонструє йому підконтрольність.

Деталі «довготривалих наслідків» викладено в річному звіті компанії за 2014 рік. Його презентація відбулася в головному офісі «Нафтогазу» за три дні до затвердження Кабміном корпоративної реформи держхолдингу. Крім консолідованої фінансової звітності, у документі на 198 сторінках відображено нюанси стратегії та поточного стану НАК. Такий широкий публічний аналіз держхолдинг опублікував уперше.

У ньому, серед іншого, йдеться, що проблеми в роботі НАК створює розпливчастий поділ прав на управління «Нафтогазом» між Кабміном і Міненерго. Тому «є ризик, що керівництво «Нафтогазу» буде схильне діяти в інтересах уряду і, відповідно, конкретних політичних сил, а не в інтересах народу України».

Змінити цю ситуацію має корпоративна реформа, затверджена Кабінетом міністрів. Після засідання уряду, на якому це сталося, Коболєв анонсував створення наглядової ради НАК з участю представників міжнародних фінансових організацій і «повноцінної» ради директорів – до її складу увійдуть представники від Кабміну та незалежні директори. «Вони проводитимуть реальний і ефективний контроль усієї діяльності компанії», – стверджує голова держхолдингу.

Юрій Корольчук, член наглядової ради Інституту енергетичних стратегій, за красивими словами про реформування «Нафтогазу» і залучення незалежних директорів до його управління бачить «цинічне бажання» іноземних кредиторів узяти компанію під контроль.

Якщо впровадження корпоративних інновацій в управлінні «Нафтогазом» розтягнеться в часі, реформа НАК ризикує призвести до монополізації влади Кабміну над її фінансовими потоками й операційною діяльністю.

У «Нафтогазі» вважають, що участь закордонних менеджерів у раді директорів допоможе уникнути політичних ризиків зловживань. «Корупція – ключовий виклик для компанії, вона вкоренилася на всіх рівнях, – акцентують у НАК і пояснюють причини сформованої ситуації. – Енергосектор завжди привертав корупціонерів, тому що він пов’язаний із великими фінансовими потоками і доступом до інфраструктури, має основне значення для функціонування економіки держави».

Вихід із ситуації керівництво «Нафтогазу» бачить у поділі її холдингової структури на незалежні компанії за видами діяльності та розвитку конкуренції на газовому ринку.

«Політичним групам, які контролюють «Нафтогаз», хочеться зберегти і посилити його позиції. Тому реформу компанії постійно відкладають. Монополія «Нафтогазу» на ринку тільки посилюється», – констатує Корольчук.

Питання про ліквідацію НАК стоїть на порядку денному Кабміну вже понад п’ять років. Але влада не поспішає здійснювати цей план. За останній рік на ринку функції «Нафтогазу» лише розширилися. Тепер компанія не просто здійснює керівництво холдингом і курирує міжнародні контракти. Керуюча компанія перетворилася на великого постачальника і торговця газом, займається розрахунками зі споживачами. Раніше ці функції були прерогативою її «дочки» – компанії «Газ України».

Андрій Фаворов, директор компанії, яка у вересні стала найбільшим імпортером газу в Україну з європейського ринку, пов’язує неспішні трансформації в бізнесі «Нафтогазу» з прагненням його керівництва провести реформу «поступово, виважено, грамотно».

«Топ-менеджмент НАК докладає максимум зусиль, щоб компанія перестала існувати в нинішньому вигляді, а політичний вплив на її бізнес став мінімальним», – вважає Фаворов. Передумови для ліквідації «Нафтогазу» виникнуть до квітня 2017 року, коли тарифи на газ для населення зростуть до ринкового рівня. Поки що НАК виконує функцію гарантованого постачальника, який купує газ за ринковою ціною, реалізує його населенню за нижчою і отримує компенсацію збитків з держбюджету.

Дефіцит власних коштів «Нафтогазу» 2015 року, за попередніми розрахунками Кабміну, досягне 94 млрд гривень – це на 16 млрд гривень менше, ніж 2014-го. Президент Петро Порошенко вважає, що НАК може знизити цей показник за підсумками нинішнього року до 30 млрд гривень. Тоді як граничний обсяг усього дефіциту держбюджету України на 2015 рік становить 63,6 млрд гривень.
…

Правда України

your ads here!

Якщо всупереч триразовій девальвації ви погасили валютну іпотеку, не поспішайте радіти. Щоб розпоряджатися купленими в кредит будинком або квартирою, потрібна держреєстрація припинення іпотеки, а в нашій країні це – досить складна і втомлива процедура.

Згідно з останніми даними Національного банку, українці винні банкам за валютними кредитами 4,6 млрд дол. Це, за оцінками банкірів, кредити 240 тис позичальників-фізосіб, переважно на купівлю нерухомості. І після погашення кредитів тисячі людей чекає неприємний сюрприз, оскільки на останньому візиті в касу банку взаємини з фінустановою не закінчуються.

Куплений у кредит будинок або квартира залишаються, по суті, у володінні банку. Щоб продати, подарувати або передати в спадщину цей об’єкт нерухомості, або просто позбутися неприємного відчуття, що твоє житло належить тобі не в повній мірі, потрібна державна реєстрація припинення іпотеки.

По ідеї, процес «звільнення» заставної нерухомості повинен бути автоматичним – адже позичальник сповна розрахувався з банком і має право розпоряджатися своїм майном, як йому заманеться. Але на практиці одна строчка в двох держреєстрах найчастіше забирає масу часу і енергії. Ми узагальнили існуючу практику і пропонуємо п’ять варіантів реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони на відчуження майна при погашенні кредиту.

Спосіб №1 – законний

Згідно із законодавством, державна реєстрація припинення іпотеки проводиться на підставі заяви банку-кредитора, яку він зобов’язаний подати протягом 5 робочих днів з дня припинення іпотеки або на письмову вимогу боржника. Простими словами, як тільки кредит погашений, позичальник може звернутися в банк із заявою або просто нічого не робити. У другому випадку договір іпотеки припиняється автоматично, а банк буде змушений провести всі необхідні процедури самостійно.

Деякі банки саме так і роблять. Приміром, «Райффайзен Банк Аваль» вважає, що саме на банк покладено обов’язок реєструвати припинення іпотеки протягом п’яти днів з дня погашення кредиту або на письмову вимогу боржника. «Оплата послуг реєстраційної служби або нотаріуса проводиться клієнтом, якщо він виступає ініціатором. Якщо ж клієнт заперечує проти самостійного звернення до реєстраційної служби або до нотаріуса, та сплати відповідних платежів, – банк самостійно здійснює ці дії», – повідомили у прес-службі банку.

Навіть якщо мова йде про неплатоспроможні банки, це не позбавляє фінустанову від відповідальності перед позичальником. Як прокоментували в Міністерстві юстиції, тимчасовий адміністратор або ліквідатор банку, призначений Фондом гарантування вкладів фізосіб, має право вчиняти будь-які дії від імені керівництва банку. «Уповноважена особа Фонду в межах своїх повноважень має право подавати заяву для державної реєстрації припинення іпотеки», – повідомили УНІАН у прес-службі міністерства.

На жаль, не всім позичальникам пощастило вирішити проблему подібним чином. Якщо фінустанова нічого не робить і веде тривалу безрезультатну переписку з клієнтом, змушуючи його самостійно виводити квартиру із застави, можна звернутися до нотаріуса.

Спосіб №2 – дорого і швидко

Якщо банк відмовляється самостійно реєструвати припинення іпотеки, а позичальникові потрібно завершити цю процедуру максимально швидко і комфортно, варто звернутися до нотаріуса. Причому, як зазвичай рекомендують в банку, до того нотаріуса, який наклав заборону на відчуження нерухомості при її оформленні в заставу за кредитом. У такому випадку потрібно бути готовим крім обов’язкових платежів державі в розмірі близько 400 гривень заплатити від 2 до 4 тисяч гривень за нотаріальні послуги.

Якщо для позичальника переплата від 2 до 4 тис. грн – не проблема, то даний спосіб майже ідеальний. Клієнт в заздалегідь узгоджений час відвідає офіс нотаріуса і буквально через 15 хвилин отримає на руки потрібні документи – витяги з держреєстрів про припинення іпотеки та про зняття обтяження з об’єкта нерухомості. І попрощається з банком назавжди.

Примітно, що пакет документів, який запросить нотаріус, практично ідентичний пакету документів для реєстраційної служби. Крім того, нотаріус може вимагати присутності співробітника банку, у якого є довіреність на проведення подібного роду операцій. Тому, якщо ви нікуди не поспішаєте, а в кишені немає зайвих пари тисяч, є інші варіанти вирішення даного питання.

Спосіб №3 – інший нотаріус

Міністерство юстиції своїм наказом від 30 березня 2015 року затвердив новий порядок вчинення нотаріальних дій, згідно з яким заборона на відчуження нерухомого майна і транспортних засобів, що підлягають держреєстрації, може знімати будь-який нотаріус. Тобто, тепер іти до первинного нотаріусу, реєструвати іпотеку, зовсім не обов’язково. Просто інший нотаріус після проведення всіх необхідних процедур направить за місцем зберігання справи повідомлення про зняття заборони. А позичальник може вибрати нотаріуса, послуги якого доступні за ціною.

Деякі нотаріуси в Києві вже освоїли принципи роботи з електронними реєстрами і не соромляться пропонувати позичальникам послуги з реєстрації припинення іпотеки та зняття заборони на відчуження майна практично за собівартістю процедури – за 500 гривень.

Спосіб №4 – дешево і сердито

Згідно з роз’ясненнями Мін’юсту, при проведенні держреєстрації припинення іпотеки зацікавленою особою, крім банку-кредитора, є також громадянин – власник купленої в кредит квартири. «Законодавство у сфері державної реєстрації прав не позбавляє права людини при виконанні ним зобов’язань, забезпечених іпотекою, самостійно звернутися до органу державної реєстрації прав або до нотаріуса», – пояснили в міністерстві.

Такий механізм підійде позичальникові, який не може собі дозволити оплатити послуги нотаріуса, але має вільний час і титанічним терпінням. Спочатку позичальникові належить отримати у банку ряд документів, і як показує практика, безрезультатна переписка з фінустановою може зайняти від 2 до 9 місяців

У процесі листування з банком може виявитися, що позичальник повинен сплатити який-небудь штраф на кілька тисяч. Якщо штраф незаконний, знадобляться численні документи, накопичені за час взаємин з банком, знання нормативної бази та дар переконання. В крайньому випадку – допомога Національного банку або Фонду гарантування, залежно від статусу банку. Зрозуміло, можна заплатити штраф і отримати бажані документи, але немає ніяких гарантій, що такий банк не намалює ще один подібний штраф, тому варто поборотися за свої права.

З отриманням документів на руки справа піде швидше – залишиться написати заяву в реєстраційну службу, сплатити мито і провести день-другий в черзі до реєстратора. Не виключено, що процедуру доведеться повторити, оскільки реєстратор може запросити додаткові документи, які знову потрібно буде отримувати в банку. Але в кожному разі, цей спосіб дешевше, ніж послуги нотаріуса.

Спосіб №5 – оптимальний

В рамках дерегуляції та розвитку електронних сервісів цілком можливо, що прогрес торкнеться і порушеної нами проблеми. Вже зараз пересічний громадянин після реєстрації в кабінеті електронних сервісів Мін’юсту може отримати відомості з держреєстрів нерухомості за 2 хвилини, перерахувавши 20 гривень з платіжної карти. Також до звернення в реєстраційну службу можна роздрукувати форми заяв, дізнатися список необхідних документів і навіть подати попередню заяву. За результатами розгляду заяви держреєстратор може висловити свої зауваження та призначити час подачі документів. Таким чином, ризик того, що вам доведеться відвідати держреєстратора неодноразово і марно втратити кілька годин у черзі, зводиться до мінімуму.

Так що позичальникам можна трохи почекати, поки процес стане максимально простим. Зрозуміло, якщо повною мірою довіряти своєму банку і не боятися, що після часу виникнуть неіснуючі штрафні санкції, довести незаконність яких простіше, маючи справу зі знайомими представниками банку, а не сотої сумний персоналу. Тоді вибирайте один із запропонованих механізмів і вперед – дорогу здолає той, хто йде.
…

Правда України

your ads here!

Одна з проблем українських автолюбителів – тарифні обмеження на імпорт авто, мета яких – “захист вітчизняного виробника”.

Наслідком цих заходів є численні схеми, завдяки яким ділки заробляють гроші.

Ми розкажемо про п’ять схем, щоб усі зрозуміли: акцизи не виконують жодної нормальної ролі, крім підтримки неефективності та нерівності в суспільстві.

1. Зміна модифікації.

Ввозиться автомобіль, наприклад Range Rover, декларується митна вартість, виходячи з базової версії цієї моделі – 60 тис дол.

Відповідно до розшифрування VIN-коду програмним продуктом CARFAX автомобіль Range Rover із заданим номером кузова є версією Range Rover Supercharged.

Це значно дорожча модель з додатковою комплектацією та кращими технічними рішеннями. Митна вартість Range Rover 4,2 Supercharged повинна становити 83,5 тис дол.

Так імпортер зекономив на миті і ПДВ шляхом заниження митної вартості близько 10 тис дол.

2. Зміна року випуску.

Ввозиться автомобіль BMW Z4. У документах зазначено, що автомобіль 2007 року випуску був у користуванні. За VIN-кодом рік виготовлення авто визначити було неможливо, тому рік виготовлення був погоджений. Вже при фактичній перевірці було встановлено справжній рік випуску – 2004-й.

Зиск у тому, що на автомобілі віком понад п’ять років акциз був набагато більший, ніж на ті, що до п’яти років. Імпортер, заявивши неправдиві відомості та підробивши документи, отримував значну економію на акцизі.

3. Зміна країни походження (призначення для використання).

BMW X5 з двигуном 4,8 літра походженням з Європи повинен коштувати 58 тис дол, тоді як такий самий американського збирання – 47 тис дол.

Maserati Quattroporte 4,2, виготовлена для ринку США, вартує 98 тис дол, така сама для Європи – 129 тис дол.

Змінюючи дані про країну походження, імпортер може суттєво занизити митну вартість авто та зекономити на податках.

4. Ввезення авто під виглядом таких, що не були на реєстрації.

За законодавством України, транспортними засобами, що використовувалися, є ті, на які видавалися реєстраційні номери – не транзитні і не разові.

З метою уникнення сплати шаленого акцизу за ввезення автомобіля, що був у використанні, йому надавався вигляд нового – показання одометра змінювалися. Крім того, підроблялися документи про відсутність реєстрації авто за кордоном.

Ця схема ефективно працювала щодо американських автомобілів, оскільки в США реєстрація – взяття на облік – відрізняється від європейської і української зокрема.

Там інформація щодо реєстрації знаходиться в базі даних. Дорожня поліція має до неї доступ, оскільки кожна поліцейська машина обладнана комп’ютером. На прохання власника йому може бути видана довідка на папері, що самокопіюється, заповнена офіцером від руки.

Вказавши у документах, що авто нове – не видавалися номери, можна суттєво зекономити на акцизі. Зиск очевидний: умовно – при об’ємі двигуна 2,2 літра з нового – 3,3 тис євро, з уживаного – 4,4 тис євро акцизу плюс економія на ПДВ.

5. Неіснуючі пошкодження та несправності.

З метою зменшення митної вартості автомобіля застосовувалися хитрощі для зниження його вартості. Наприклад, для авто, що були у використанні, вказувалося пошкодження лакофарбового покриття, пошкодження в результаті ДТП, надмірна шумність двигуна, забруднення салону.

Крім того, масовий наплив іномарок спостерігався після стихійних лих: американських авто – після урагану “Катрина”, європейських – після розливу Рейну.

Для нових авто були характерні “пошкодження” під час транспортування в контейнерах та на автомобілевозах: пошкодження скла, крил, дверей, бамперів.

Звісно, що переважна частина цих пошкоджень існувала лише на папері. Підробивши документи та вступивши у змову з корумпованим митником, можна істотно зекономити на миті і ПДВ шляхом заниження митної вартості.
…

Правда України

your ads here!

Вихід Саудівської Аравії на нафтовий ринок північної Європи, де домінують російські постачальники, посилює тиск на ціни і розв’язує цінову війну між різними сортами нафти.

У відповідь на збільшення російських поставок у Китай Саудівська Аравія, чию нафту рідко можна зустріти на північ від Середземного моря, знизила ціни на грудневі партії для Європи до мінімального рівня з часів фінансової кризи 2009 року.

Кілька переробників в Польщі та Швеції, як правило використовують російську нафту Urals, за останній місяць придбали саудівську нафту.

Навесні цього року, коли пропозиція на ринку також виросла, переробники збільшили закупівлі завдяки підвищенню попиту на бензин. Але цього разу спостерігається надлишок не тільки сировини, але і нафтопродуктів.

“Перше півріччя майбутнього року представляється явно небезпечним часом для “биків” на нафтовому ринку. У цей період сховища можуть заповнитися, що викличе падіння цін”, – написав у звіті генеральний директор брокерської контори Девід Хафтон.

Зайва нафту накопичується на атлантичному ринку, провокуючи цінову війну між сортами і роблячи рівень $50 за барель все менш доступним для Brent.

За рахунок рекордно високого видобутку в Росії знижка на Urals по відношенню до Brent за три місяці зросла втричі, і ціна впала до 17-місячного мінімуму. Здешевіла нафта Urals почала витісняти з ринку північноморську нафту Forties – основний з чотирьох сортів, які формують кошик європейської еталонної суміші Brent, і інтерес азіатських покупців до російської суміші збільшився.

Так, не менше три з семи супертанкерів, зафрахтованих для перевезення листопадових партій з Північного моря в Азію, повезуть російську нафту замість традиційної північноморської.

Значний потік європейського сировини в Азію поки не привів до зміцнення диференціалів нафти в Північно-Західній Європі, відзначають експерти.

“Дивно, що ринок Forties все ще досить слабкий, незважаючи на всі відвантаження на Далекий Схід”, – сказав аналітик Олів’є Жакоб.

Диференціали Forties близькі до п’ятимісячного мінімуму і цього року торгувалися зі знижкою до датованим Brent частіше, ніж коли б то не було за 20 останніх років.

Диференціали азербайджанської нафти за останній місяць знизилися більш ніж в два рази до річного мінімуму, а премії на нігерійську нафту Qua Ilboe також впали вдвічі.

Надлишок нафти з Нігерії, що перевищує 60 млн барелів, у поєднанні з максимальним за два роки видобутком в Північному морі і майже повними сховищами дизельного, пічного і авіаційного палива в Європі, змушує трейдерів накопичувати нафту в плавучих сховищах, що лише посилює тиск на ринок.
…

Правда України

your ads here!

Чиновники спільно з банкірами розробляють швидкий спосіб арешту банківських рахунків юридичних і фізичних осіб за рішеннями судів. Для цього пропонується створити єдину базу рахунків і проводити блокування фактично в режимі онлайн. Учасники ринку вважають, що як мінімум можна швидко створити систему обміну запитами, складніше – створити саму базу рахунків, але ще складніше – забезпечити неможливість зловживань цією системою.

Уряд пропонує арештовувати банківські рахунки в режимі онлайн. Зараз цей процес за запитом виконавчої служби забирає від декількох днів до місяця. Проте в ході переговорів Міжнародного валютного фонду та України було домовлено про автоматизацію цього процесу і усунення з нього людського фактору. Тому Мінфін спільно з банками пропонують створити єдину електронну базу даних про всі рахунки клієнтів банків. Через таку базу суддя відразу після ухвалення рішення про арешт зможе відправити у всі банки запит про виявлення та арешт коштів на рахунках.

Банк, у свою чергу, повинен буде автоматично заблокувати рахунок. «Якщо на рахунку в одному банку буде знайдено достатню суму для арешту, кошти будуть заблоковані відразу. Якщо коштів буде недостатньо, то продовжиться пошук інших рахунків у інших банках», – розповіли нам в комітеті з питань захисту прав кредиторів Незалежної асоціації банків України. На всю процедуру має піти кілька хвилин.

Банки в обов’язковому порядку вноситимуть в електронну базу інформацію про рахунки своїх клієнтів. За її адміністрування візьметься Нацбанк або інший орган держвлади. «Сьогодні єдиним центром, що володіє всією повнотою інформації про рахунки клієнтів, є фіскальна служба. Тому якщо вирішувати це питання, то потрібно, напевно, або відкривати новий центр, або надати ці повноваження податківцям, – говорить Вадим Березовик. – В умовах різних операційних банківських систем мова не може йти саме про «базу», виходячи з того, що ця «база» буде статичною системою, а вона якраз не дасть можливості проведення онлайн-операцій. Для онлайну необхідне програмне забезпечення, яке буде мати миттєвий привілейований доступ до операційної системи будь-якого банку».

Доступ суддів до інформації про наявність у клієнтів рахунків не порушує банківську таємницю. Відповідно до закону «Про банки та банківську діяльність», вона може бути розкрита за рішенням суду. Проте учасники ринку бояться зловживань через появу такої процедури. «Банки в цілому довіряють своєму регулятору, але навряд чи це можна сказати про судову систему, яка саме і повинна стати «оператором» такої системи. Бажання суддів зрозуміти можна, але на сьогодні вони вручну роблять багато помилок, тому віддавати їм до рук такий інструмент вкрай ризиковано», – зазначає Ігор Львов.

На його думку, онлайн-система не в змозі нівелювати вже традиційні ризики для фінансового сектора. «Найбільш показовий приклад – коли про можливе судове рішення стає відомо задовго до його ухвалення, і гроші з рахунків, які підлягають арешту, спокійно «мігрують» на другі, треті в цьому банку або в іншому. У підсумку заарештовується порожній рахунок», – нарікає банкір. Тому прискорення виконання рішення суду знизить частку шахрайств. «Іноді відбувається затягування процедури. І людині вдається забрати з банку гроші до того, як вони були заарештовані», – кажуть в НАБУ.

Але така система потребує великого контролю. «Банкіри можуть арештовувати рахунки, не надаючи реальних аргументів заборгованості клієнта, як це часто зараз відбувається. Тому необхідно вибудувати систему компенсації збитків. Наприклад, якщо арешт був неаргументованим або потім його скасували, то позивач має заплатити штраф», – пропонує старший партнер адвокатської компанії Ростислав Кравець.
…

Правда України

your ads here!

Потерпілі в ДТП вже навесні 2016 зможуть отримати страхове відшкодування в тій же страховій компанії, де вони придбали страховий поліс «автоцивілки». У пілотному проекті прямого врегулювання візьмуть участь 15 страховиків, що займають понад половину ринку ОСАЦВ. Якщо до проекту приєднаються інші страховики, це дозволить впровадити пряме врегулювання по всьому ринку, навіть не чекаючи зміни законодавства.

Президія Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) вирішила запустити пілотний проект з впровадження системи прямого врегулювання за договорами ОСАЦВ. Клієнтам компаній – учасників пілотного проекту, які стануть потерпілими в ДТП, не доведеться подавати заявку на відшкодування коштів у компанію винуватця ДТП. Вони будуть звертатися за грошима в свою СК, в якій купили поліс ОСАЦВ. «Подальші взаєморозрахунки між страховою компанією винуватця ДТП і страховиком потерпілого будуть проходити без участі застрахованого», – йдеться в повідомленні МТСБУ

Запуск прямого врегулювання обговорюється на ринку ОСАЦВ вже давно. Але необхідні для цього зміни до законодавства досі не були прийняті. Більше того, як ми уже повідомляли, Нацкомфінпослуг відмовилася підтримати запропонований МТСБУ механізм прямого врегулювання і висунула неприйнятний для страховиків варіант. Цей пілотний проект став єдиним способом реалізувати ініціативу без схвалення регулятора і парламенту.

Запуск проекту заплановано на початок весни 2016 року. «Фахівці пишуть програмне забезпечення для проекту, в січні-лютому плануємо провести його тестування і вже в березні запустити проект», – розповів учасник робочої групи з впровадження прямого врегулювання.

У пілотному проекті візьмуть участь 15 страхових компаній з сумарною часткою на ринку майже 60%. Серед учасників: «Оранта», «АХА Страхування», «Універсальна», «Аска», «ІНГО Україна», «Княжа», «PZU Україна», Українська страхова група, «Уніка», «Іллічівська», «Арсенал Страхування», «Країна». «Ми розглядаємо можливість участі в пілотному проекті. Важливо, щоб у ньому взяло участь максимально велика кількість СК. Зараз ми вивчаємо можливі плюси і мінуси проекту, як для нас, так і для ринку», – повідомили страховики.

«Рік тому в PZU нам вдалося запустити пряме врегулювання за допомогою окремого продукту, і ми розуміємо, що зробити це в рамках всього ринку непросто. Але я все ж сподіваюся, що пряме врегулювання буде доступно більшості автовласників так швидко, наскільки це можливо», – сказав глава правління Мачей Шишко. «Така система створює необхідні умови для більш якісного врегулювання збитку за полісами ОСАЦВ, тому що для нас потерпілий є нашим клієнтом, до якого ми завжди намагаємося ставитися максимально лояльно. Якщо клієнт залишається задоволений, то він залишиться з нами, а може, навіть купить інші страхові продукти », – пояснив глава правління СК Сергій Авдєєв.

Правда, не всі клієнти цих СК зможуть при необхідності отримати відшкодування у своєї компанії. По-перше, ДТП має бути контактним, в якому беруть участь два транспортні засоби, оскільки ОСАЦВ – це страхування відповідальності перед третіми особами. Винним у ДТП може бути лише один учасник. В учасників ДТП не повинно бути ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння, а також у обох повинні бути діючі поліси ОСАЦВ, причому компанії обох учасників ДТП повинні бути учасниками системи прямого врегулювання. Саме цей пункт критикується учасниками ринку більше за інших. «Які шанси на те, що клієнт однієї з компаній – членів проекту стане учасником ДТП за участю клієнта інший СК – учасника проекту? Навіть якщо частка учасників проекту майже 60% ринку ОСАЦВ, кількість страхових подій, які врегульовуються по системі прямого врегулювання, буде набагато менше», – пояснив представник однієї з СК.

Навіть якщо обидві страхові компанії – і потерпілого, і винуватця ДТП – є учасниками угоди про пряме врегулювання, потерпілий зможе вибирати: звертатися до свого страховика або до страховика винуватця. «Я вважаю, що пряме врегулювання з моменту запуску практично працювати не буде, якщо не проводити грамотну роз’яснювальну роботу з водіями – учасниками дорожнього руху. Як ми спостерігали досі і спостерігаємо в ситуації з європротоколом, відсоток бажаючих оформити європротокол все ще невеликий, оскільки немає довіри до страховиків. Ми бачимо, як при дрібних ДТП водії стоять і чекають поліцію, утворюють величезні затори, але не роз’їжджаються», – ремствує Сергій Авдєєв.

Але є і більш оптимістичні оцінки. «Враховуючи, що свою участь у проекті підтвердили практично всі основні гравці ринку, можна припустити, що в кращому випадку система прямого врегулювання охопить 50-60% всіх страхових подій. Потім вже будемо прагнути, щоб всі 100% автовласників могли звернутися за виплатою збитку до власної страхової компанії», – говорить Мачей Шишко.

Ще один ризик механізму прямого врегулювання – взаєморозрахунки між компаніями. Планується, що всі взаєморозрахунки будуть проходити за підсумками кожного місяця по бельгійській моделі. Всі збитки поділять на три категорії: до 50 тис. грн, від 50 до 100 тис. грн і більше 100 тис. грн. Взаєморозрахунки між страховиками за страховими випадками до 50 тис. грн будуть проводитися за середній сумі виплати, по другій категорії – по фактично виплаченій сумі збитку. Збитки на суму понад 100 тис. грн будуть врегулюватися за стандартною схемою: відшкодування буде виплачувати страхова винуватця ДТП.

Щоб мінімізувати ризики невиконання зобов’язань між страховими компаніями, всі взаєморозрахунки будуть проходити через уповноважений банк, в якому всі члени пілотного проекту відкриють рахунки. На рахунку кожного банку повинен знаходитися гарантійний внесок – не менше 50% від середньомісячної суми виплат компанії. «Пряме врегулювання – індикатор чесності страховиків. Якщо страхова компанія працює для клієнта, їй буде неважко підключитися до проекту і проводити виплати за схемою прямого врегулювання. Участь страховика в проекті може стати критерієм вибору СК автовласниками», – вважає Мачей Шишко.
…

Правда України

your ads here!

Міністерство закордонних справ Росії повідомляє про те, що в аеропорти Єгипту, де очікують на повернення додому сотні росіян, відрядили співробітників посольства Росії, а також посадовців Федеральної агенції з туризму («Росуризм»).

Для російських туристів, які вимушено затримуються у Єгипті, також започаткували «гарячу лінію».

У пʼятницю президент Росії Володимир Путін підтримав пропозицію Федеральної служби безпеки тимчасово зупинити авіасполучення з Єгиптом – до зʼясування причин катастрофи російського лайнера А321 над Синаєм. 31 жовтня унаслідок авіакатастрофи там загинуло 224 людини.

Російська влада поки не планує екстреної евакуації туристів. Російські пасажирські літаки прибуватимуть у Єгипет порожніми, щоб забирати тих туристів, чий відпочинок завершився.

За даними «Ростуризму», у Єгипті наразі перебуває до 80 тисяч росіян.
…

Правда України

your ads here!

Студія «Квартал 95», яка продукує переважно розважальний контент, заявляє про скасування 7 листопада на телеканалі «1+1» «з причин, незалежних від студії», ефіру шоу «Вечірній квартал». Про це йдеться в заяві компанії на її сторінці у мережі.

«За кілька годин до ефіру телеканал «1+1» повідомив керівництву студії, що новий випуск проекту був знятий з програмної сітки, не пояснюючи причин даного рішення», – ідеться в повідомленні.

Студія «Квартал 95» вказує, що за 10 років існування проекту «Вечірній квартал» зрив показу телеверсії гумористичного концерту стався вперше.

«Рішення про скасування концерту «Вечірній квартал» порушує умови співпраці студії «Квартал 95» і каналу «1+1», є неприпустимим і порушує принципи свободи слова, обмежуючи права телеглядачів на доступ до телевізійного контенту», – заявляють у продакшн-студії.

Телеканал «1+1» наразі жодним чином не прокоментував ці події. В ефірі цей мовник показав шоу «Вечірній квартал» зі свого архіву.

18 вересня телеканал «1+1» зняв з ефіру політичну програму Савіка Шустера «Шустер лайв».

Савік Шустер тоді заявив, що відмова «1+1» транслювати програму, на його думку, сталася через домовленість власника каналу (а це підприємець Ігор Коломойський – ред.) із адміністрацією президента України.

Телеканал «1+1», зі свого боку, повідомив, що програма «Шустер Лайв» не вийшла в ефір через те, що канал вважає: «В ситуації, яка в останні кілька днів виникла у країні, суспільство вже вкрай напружене і політизоване, і канал не готовий розпалювати його ще більше».
…

Правда України

your ads here!