Президент Киргизстану Сооронбай Жеенбеков піде в відставку тільки після того, як у країні відбудуться нові парламентські вибори, повідомила 14 жовтня речниця голови держави. Ця позиція може знову розпалити напруженість у цій країні.

Заява пролунала після того, як із президентом зустрівся новопризначений прем’єр-міністр Киргизстану Садир Жапаров, щоб нагадати йому про раніше висловлену обіцянку піти в відставку. При цьому, за повідомленнями засобів інформації, прем’єр заявляв президентові про обіцянку відставки «впродовж трьох днів», які, за словами прем’єра, спливали ввечері 14 жовтня.

Як наголосила речниця президента Толгонай Стамалієва, президент дійсно обіцяв піти в відставку, але ні про які три дні ніколи не говорив, як і взагалі не згадував терміну своєї відставки. За її словами, на зустрічі Жеенбекова з Жапаровим прем’єр вимагав від президента піти в відставку до вечора, на що той відповів, що за такої ситуації не готовий відійти.

Раніше, в ніч на 9 жовтня, Жеенбеков виступив зі зверненням, у якому заявляв, що готовий піти в відставку з посади президента «після того, як будуть затверджені легітимні керівники органів виконавчої влади і країна встане на шлях законності». 14 жовтня Жапаров заявив, що після затвердження на посадах його і його нового уряду всі ці умови вже виконані.

Перед зустріччю з Жапаровим 14 жовтня Жеенбеков підписав указ про його призначення на посаду прем’єра після того, як парламент країни затвердив склад нового уряду на чолі з Жапаровим. Попереднього дня, 13 жовтня, президент відмовився підписувати такий указ і повернув до парламенту документи про призначення прем’єра, заявивши, що на засіданні парламенту 10 жовтня, де група парламентарів схвалила призначення Жапарова, не було належного кворуму. Таким чином, Жапаров був затверджений із третьої спроби – ще одна, так само без належного кворуму, відбулася в парламенті 6 жовтня. Президент Киргизстану закликав парламент проголосувати за Жапарова «для стабілізації ситуації в країні».

Садир Жапаров у ніч на 6 жовтня вийшов з в’язниці, де перебував близько трьох років у справі про організацію мітингу і захоплення заручника у 2013 році. При цьому Верховний суд Киргизстану заявив, що не виносив політикові виправдувального вироку, а лише відправив справу на новий розгляд. Згідно з місцевим законодавством, уряд не може очолювати людина з незнятою або непогашеною судимістю.

До 6 листопада Центральна виборча комісія Киргизстану має призначити дату перевиборів до однопалатного парламенту країни, Жогорку кенеша (Верховної ради).

Політична криза в країні триває після оголошення результатів парламентських виборів, які відбулися 4 жовтня. Згідно з офіційними результатами, переконливу перемогу на них здобули дві пропрезидентські партії, а майже всі опозиційні партії не потрапили в парламент. Тож 5 жовтня в Бішкеку почалися масові протести. У ніч на 6 жовтня демонстранти захопили «Білий дім», у якому працюють парламент і президент, а також будівлю Держкомітету нацбезпеки і звільнили кількох політиків, щодо яких були порушені кримінальні справи після приходу до влади президента Сооронбая Жеенбекова. Деяких із них, в тому числі експрезидента Алмазбека Атамбаєва, вже повернули в місця відбування покарання. Тим часом ЦВК Киргизстану скасувала результати виборів.

Жеенбеков розцінив протести як «спробу захоплення влади» і заявив, що залишається легітимним президентом. У Бішкеку запровадили режим надзвичайного стану, який чинний досі. Але він на практиці не завадив прихильникам Жапарова проводити свої демонстрації з вимогами негайної відставки президента і розпуску дотеперішнього складу парламенту.
…