Андрій Портнов, і з огляду на його посаду в Адміністрації Януковича, і за свідченнями багатьох народних депутатів, зокрема і від фракції Партії регіонів – із «юриста Тимошенко» став «юристом Януковича». На думку аналітиків, це зіграло свою роль у судовому процесі проти Юлії Тимошенко.

Печерський районний суд Києва 11 жовтня 2011 року засудив колишнього прем’єр-міністра України Юлію Тимошенко до 7 років позбавлення волі «за перевищення повноважень при підписанні газових угод і нанесення збитків державі на суму понад 1,5 мільярда гривень».

Щодо ролі Андрія Портнова у цій справі, то Тимошенко ще задовго до оголошення вироку стверджувала: «Кілька годин тому у Януковича була «сходка», де були Хорошковський, Льовочкін, Портнов та Отрош (глава Печерського суду). Узгоджували мій вирок». А 28 липня 2011 року Юлія Тимошенко, відповідаючи на запитання щодо залученості Андрія Портнова у цей процес, сказала: «Йому безпосередньо доручено все це проводити», вкотре наголосивши, що завдання «засудити її» дав безпосередньо Віктор Янукович. Ось такий Андрій Брут-Портнов з Луганська.

Також Юлія Тимошенко іронізувала з того приводу, що для розгляду резонансних справ «розумний комп’ютер» весь час обирає чомусь суддів Печерського суду – Кірєєва і Вовка.

У цьому контексті можна згадати, що прізвища Вовка і Портнова згадуються у відповіді Вищої Ради юстиції ВРЮ на інформаційний запит видання.

Зокрема, там написано: «До Вищої ради юстиції 29 листопада 2010 року надійшли звернення Ремесленнікової Т.І. від 26 листопада 2010 про наявність підстав для звільнення Вовка С. І. з посади судді Печерського районного суду Києва. Перевірку відомостей… доручено провести члену ВРЮ Портнову А.В. (доручення голови ВРЮ Колесниченко В.Н. від 2 грудня 2010 року № 448/0 / 4-10). В результаті перевірки член Вищої ради юстиції Портнов А.В. прийшов до висновку про відсутності підстав для звільнення судді Печерського районного суду Києва Вовка С.В. з посади за на рушення присяги і тому пропонує затвердити результати перевірки. Вивчивши матеріали перевірки, обговоривши їх на засіданні, Вища рада юстиції погоджується з таким висновком».

Другою «великою справою» Андрія Портнова аналітики вважають модерування процесу розробки й ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу України, який набрав чинності 20 листопада 2012 року.

Провідниками ідей щодо змін законодавства, ініційованих Андрієм Портновим, у парламенті та соціумі були народні депутати Валерій Писаренко, Володимир Пилипенко та Святослав Олійник. Про них говорили як про «групу Портнова». Підтвердженням цьому може бути той факт, що спочатку ці депутати разом із Андрієм Портновим були членами фракції БЮТ, а після того, як Портнов пішов до Януковича, їх виключили з «БЮТ» за те, що, нібито, голосували «синхронно із Партією регіонів».

Щодо нового Кодексу Андрій Портнов, як керівник Головного управління із питань судоустрою Адміністрації президента Януковича, заявив, що його ухвалення «запроваджує змагальну модель кримінального провадження європейського типу».

В експертів та правозахисників було багато зауважень та застережень щодо нового Кодексу. З одного боку – це був крок вперед у порівнянні зі старим «радянським» кримінально-процесуальним законодавством, але з іншого боку, новий Кодекс заклав низку проблем, які породжують перепони для руху України до правового законодавства.

Третім внеском Андрія Портнова в юридичний супровід діяльності президента Віктора Януковича аналітики називають так звані «диктаторські загони» від 16 січня 2014 року, які значно обмежували конституційні права громадян України і були направлені проти Євромайдану.

Ухвалювалися ці закони більшістю тогочасного парламенту з порушенням регламенту (без обговорення, підняттям рук, без використання системи «Рада») за «відмашкою» Михайла Чечетова.

Інна Богословська, колишній народний депутат, 23 жовтня 2017 року повідомила, що у січні 2014 року тодішній радник президента України Андрій Портнов погрожував їй «в’язницею».

За словами Інни Богословської, Портнов подзвонив їй після того, як йому передали зміст її розмови із тогочасним спікером Верховної Ради Володимиром Рибаком.

«Тоді я сказала, щоб Портнову передали, що він своїми руками колись посадив Тимошенко, адже був причетний до розроблення газових контрактів, і точно так само посадить у в’язницю Януковича і всіх інших, пропихуючи «закони 16 січня». У підсумку він мені зателефонував прямо з Адміністрації президента зі страшним матом, перейшов на «ти» (до цього ми були у гарних стосунках) і кричав, що ось зараз ми розберемося із цими (з протестувальниками)… Він був упевнений, що після ухвалення законів їм це легко вдасться… Він кричав: «Потім я тебе закопаю, ти будеш сидіти в тюрмі і тебе там будуть мати всі»… Загалом, це був якийсь жах!» – сказала Інна Богословська.

Сам Андрій Портнов категорично заперечує свою причетність до розробки законів «16 січня».

«Я в написанні цих законів участі не брав, але як чиновник президентської адміністрації на той момент, в силу своїх функціональних обов’язків, поставив також свою візу, коли вони прийшли з парламенту на підпис президенту», – сказав Портнов 22 січня 2018 року.

Після розстрілу Майдану і втечі Віктора Януковича, Андрій Портнов теж виїхав з України.

Проти Андрія Портнова відкрили провадження за фактами погроз народним депутатам, а також привласнення коштів Київського національного університету та Київського національного економічного університету на 137,6 тисячі гривень, й можливого привласнення сум незаконних виплат колишнім співробітником АП в особливо великих розмірах.

Прокуратура Києва повідомила, що зареєструвала кримінальні провадження за фактами вчинення протиправних дій колишнім заступником глави Адміністрації президента України Андрієм Портновим.

«Він жодного разу не з’являвся на лекціях, але при цьому отримував зарплату», – пояснив заступник прокурора Києва Андрій Приз.

Крім того, за даними ГПУ, з метою незаконного впливу на судову систему України вже як представник вищого навчального закладу Портнов став членом Вищої ради юстиції.

«За цими фактами розпочато кримінальні провадження за ч. 2 ст. 191 Кримінального кодексу України (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч. 1 ст. 364 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем».

Уряд Канади застосував санкції до Портнова шляхом внесення його прізвища у відповідний Акт (Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials (Ukraine) Regulations, SOR / 2014-44.

Європейський суд ухвалив рішення за позовом Андрія Портнова, до Ради міністрів ЄС (справа №Т-290/14) і постановив виключити його із санкційних списків ЄС. Щоправда, на той момент, термін дії санкцій проти Портнова уже формально був завершеним.

Суд ЄС оцінював обґрунтованість первинного внесення Портнова до санкційних списків у березні 2014 року. Тоді Рада міністрів ЄС запровадила санкції щодо Портнова на підставі листа Генеральної прокуратури України, в якому повідомлялося, що Портнов, нібито, є об’єктом розслідування щодо фактів «привласнення державних коштів та їх незаконного виведення за кордон».

Однак, з того часу більше жодних документів від ГПУ, які б підтверджували ці звинувачення та сам факт наявності такого розслідування щодо Портнова – не надходило.

Андрій Портнов на цьому не зупинився і подав позов про законність запровадження санкцій.

«Як відомо, в березні 2015 року ЄС скасував щодо мене санкції. Мені цього було недостатньо. Я закінчив відносини з Євросоюзом у судовому процесі в Люксембурзі. Рішенням суду ЄС було встановлено, що санкції щодо мене приймалися незаконно і повністю були скасовані. Європейський суд постановив, що Євросоюз зобов’язаний заплатити мені 15 500 євро і вони були перераховані на рахунок в українському банку. Таким чином закінчилася історія з санкціями. Тобто той, хто їх ввів, за них і заплатив», – наголосив Андрій Портнов.

Андрій Портнов повідомляє, що виграв справу в суді Бельгії, і що суд визнав винним у наданні неправдивих свідчень проти Портнова екс-заступника генпрокурора України Олексія Баганця. Останній висловив недовіру до цього повідомлення і подив, що вирок щодо громадянина України могли винести без його відома й участі у суді іншої країни..

Проти Андрія Портнова відкрили кримінальне провадження, в якому висунули йому звинувачення у тому, що з липня 2011-го по 31 грудня 2013 року радник президента, начальник Головного управління з питань судової реформи та судоустрою отримав незаконні виплати на загальну суму 26 мільйонів гривень. Розслідуванням цієї справи займалося Національне антикорупційне бюро.

Суд Брюсселя відхилив позов екс-першого заступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова до колишнього заступника генпрокурора Олексія Баганця. Як повідомив адвокат Баганця Ігор Балик, «бельгійський суд відмовив Портнову в його позові за безпідставністю, а кримінальну справу відносно Баганця закрив як помилково порушену. Суд вирішив, що справа непідсудна».

Служба безпеки України розпочала розслідування можливої причетності колишнього заступника голови Адміністрації президента України часів Віктора Януковича Андрія Портнова до анексії Росією Криму в рамках кримінального провадження за статтею «державна зрада». Це нам підтвердила речниця спецслужби Олена Гітлянська.

За її словами, відповідне провадження порушила прокуратура Автономної Республіки Крим.

Раніше депутат Верховної Ради Андрій Левус повідомив про порушення кримінальної справи у відповідь на заяву громадської організації.

Підставою стало оприлюднення під час засідання Оболонського суду у справі про держзраду екс-президента України Віктора Януковича записаної 1 березня 2014 року українською розвідкою розмову між радником президента РФ Сергієм Глазьєвим і якимось «Володимиром Андрійовичем». У розмові Глазьєв повідомив співрозмовнику, що Верховна Рада АРК має ухвалити якусь постанову, яку підготував «Андрій Портнов, щоб було зрозуміло, що не вся Україна прям-таки хоче підписувати Угоду про асоціацію з Євросоюзом».

Андрій Портнов позивається до Служби безпеки України в Шевченківський районний суд Києва із проханням зобов’язати СБУ спростувати інформацію про його державну зраду. Про це він повідомив 29 березня у мережі.

«Сьогодні подав позов до СБУ в Шевченківський суд Києва. Вимагаю визнати недостовірною й спростувати розповсюджену про мене інформацію про нібито державну зраду», – написав Портнов і пообіцяв інформувати про кожний етап судового процесу.

Андрій Портнов підписав у Відні угоду про управління телеканалом NewsOne. «Власник 100% статутного фонду компанії Володимир Мураєв передав мені телеканал в управління терміном на три роки. Планую забезпечити їх максимальну незалежність і захищеність від тиску правоохоронців і адміністрації Президента, доступ всіх політичних сил і кандидатів в Президенти до інформаційних можливостей телеканалу», – прокоментував угоду в мережі Андрій Портнов.

11 лютого 2019 року Печерський суд розпочав розгляд позову Андрія Портнова проти МЗС України, ГПУ, посольства України в Канаді та посла України в Канаді Андрія Шевченка через що Канада продовжує дію санкцій проти нього.

20 лютого 2019 року Печерський суд Києва встановив для слідчих Генпрокуратури термін 1 місяць для завершення досудового розслідування та прийняття процесуальних рішень у кримінальних провадженнях стосовно колишнього заступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова.

Рішення ухвалив суддя Віталій Писанець.

До суду звернувся адвокат Портнова, який повідомив, що провадження від 6 березня 2014 року вже триває чотири роки і 10 місяців і порушує розумні терміни. При цьому його клієнт не має статусу підозрюваного.

Суд встановив, що «на 20 лютого 2019 року слідчі і прокурор у зазначеному кримінальному провадженні не визначені, а фактичне перебування матеріалів провадження невідоме».

«Кримінальні провадження стосовно Портнова є маніпуляцією. Портнов не є ні підозрюваним, ні обвинуваченим», – наголошувалося у повідомленні.

6 березня 2019 року Національне антикорупційне бюро закрило кримінальне провадження – згідно із рішенням Конституційного суду про визнання неконституційною статті Кримінального кодексу України, яка передбачала відповідальність за незаконне збагачення – відкрите за фактом можливого незаконного збагачення на суму в розмірі 26 мільйонів гривень колишнього першого заступника керівника Адміністрації президента Андрія Портнова.

«Постановою детектива НАБУ від 6.03.2019 кримінальне провадження №42017000000004815 від 27.11.2017 за ознаками злочину, передбаченого ст. 368-2 Кримінального кодексу, закрито», – мовиться у повідомленні НАБУ.

19 березня 2019 року Генеральна прокуратура України відмовився виконати рішення суду про закриття до 20 березня всіх кримінальних проваджень проти колишнього першого заступника глави Адміністрації президента України Андрія Портнова.

«(Справи) не закриті… Рішення було винесено за межами повноважень суду. Ми його оскаржили в апеляції», – повідомив начальник управління спецрозслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

Також Генпрокуратура подала клопотання про роз’яснення зазначеного рішення суду.

Ситуацію прокоментував колишній заступник голови СБУ генерал-майор Віктор Ягун.

«Переважна більшість матеріалів по Портнову не закріплені процесуально, і мають виключно емоційний характер. Те, що необхідно було зробити за «гарячими слідами» у березні-квітні 2014 року втрачено, на жаль, на завжди. Портнов це знає, і вже виграв дистанційно декілька позовів про захист честі і гідності та спростування «неправдивої» інформації. Але він розуміє, що закон це одне, а емоції і пряма фізична сила це зовсім інше. До тих пір, поки не буде гарантій його безпеки з боку чинних керівників силових структур – він в Україні не з’явиться», – сказав Ягун.

Портнов є жорстокою реваншистською потворою-іудою, мета якого «догнати» і посадити усіх, хто йшов і йде проти нього.

Народний депутат від БПП, член парламентського комітету із законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Валерій Карпунцов сказав, що «Портнов є жорстким реваншистом, мета якого «догнати» і посадити усіх, хто ішов проти нього».

На думку Валерія Карпунцова, Портнов дуже хотів би очолити Генеральну прокуратуру України, але, швидше за все, просуватиме туди свою людину, а сам спробує пройти у парламент разом із людьми свого найближчого соратника – Віктора Медведучка.

Мережа Правди