У 2015 році майже три мільйони українців оформили субсидії на оплату житлово-комунальних послуг. Оскільки механізм оформлення значно спростився, отримати державну допомогу стало простіше — тепер на неї можуть претендувати незареєстровані безробітні, люди, які орендують житло, власники двох квартир або двох автомобілів. Середній розмір субсидії — 190 грн. Вона нараховується на основі соціальних норм споживання газу і води, розрахованих для однієї людини. Вкластися в ці норми практично неможливо. Між тим, перевищивши ці межі, громадяни сплачують різницю за загальним тарифом. На думку експертів, нездійсненні соціальні норми, та ще в умовах істотного підвищення тарифів ЖКГ, практично позбавляють субсидії всякого сенсу.

У січні-серпні 2015 року субсидію на оплату житлово-комунальних послуг оформили 2 млн 985 тис. сімей — у 4,7 рази більше, ніж роком раніше. Пояснюється це тим, що уряд суттєво спростив механізм оформлення держдопомоги. Міністр соціальної політики Павло Розенко спрогнозував, що до кінця року субсидії оформлять до 5 млн сімей. На їх нарахування в Державному бюджеті закладено 24 млрд грн.

Зміна формату нарахування субсидій відбувалася в кілька етапів. 28 лютого уряд прийняв постанову №106, що розширює коло претендентів на державну допомогу. Право на оформлення субсидій отримали не тільки власники житла, але й орендарі, які можуть пред’явити договір оренди. Можливими претендентами на держдопомогу стали також орендодавці, власники двох житлових приміщень і двох автомобілів, безробітні громадяни, які не стоять на обліку в Службі зайнятості. Терміни нарахування субсидій на оплату послуг ЖКГ були збільшені з півроку до року. Єдина категорія громадян, які не могли розраховувати на субсидію, — це люди, що здійснили в 2015 році купівлю на суму, що перевищує 50 тис. грн.

Претендент на субсидію мав пред’явити для її оформлення всього два документи — заяву на її надання, а також декларацію про доходи та видатки. Запитувати підтвердження наведеної у декларації інформації органи соціального захисту повинні самостійно. Оскільки перевірити справжність усіх заяв нереально, перевірки здійснювалися вибірково. Якщо претендента викрили у брехні, він мусив повернути отриману допомогу у двократному розмірі.

Під час реалізації цієї схеми виникли труднощі. Наприклад, за словами голови комітету Верховної ради з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Людмили Денисової (“Народний фронт”), при заповненні декларацій у людей все одно вимагали довідки про доходи з місця роботи. Громадяни, які претендують на субсидію, мали самостійно обчислювати податок з доходів фізичних осіб. “У зв’язку з таким заплутаним механізмом громадяни робили помилки в заповненні декларації, і, як наслідок, позбавлялися права на отримання субсидій”, — зазначила народний депутат.

Для усунення цих перешкод 26 червня було прийнято постанову № 475 “Про спрощення порядку нарахування та надання населенню житлово-комунальних субсидій”. Тепер у декларації не потрібно вказувати суму доходу, а тільки його вид — зарплата, пенсія, стипендія тощо. Запитувати конкретні цифри в Державній фіскальній службі, Пенсійному фонді та вузах повинні самі органи соціального захисту. Правда, поки незрозуміло, наскільки оперативно вони справляються з цим завданням.

Зараз, за даними Держслужби статистики, середній розмір субсидії становить 190 грн. Зменшуючи бюрократичні труднощі при оформленні субсидій, чиновники не змінили механізм їх нарахувань. Так, постановою Кабінету міністрів № 409 від 6 серпня 2014 року були введені поняття “соціальні норми користування житлово-комунальними послугами” і “соціальна норма житла”, на підставі яких, власне, і нараховується субсидія. Порівняно з минулими роками ці норми були сильно занижені. Так, соціальна норма споживання газу для опалення в опалювальний сезон з урахуванням регіонального коефіцієнту встановлена у розмірі 7 куб. м на 1 кв. м (раніше — 11 куб. м). Норма споживання холодної води зменшена з 5,5 до 2,4 куб. м, гарячої — з 3,5 до 1,6 куб. м, водовідведення — з 9 до 4 куб. м на людину. “Соціальні нормативи — це драконівська ініціатива. Наприклад, у Києві звичайна норма споживання холодної води на людину становить 4 куб. м на місяць, а при отриманні субсидії вам нарахують 2,4 куб. м. Все, що набіжить крім цього, оплачується за загальним тарифом”, — пояснив директор аналітико-дослідницького центру Олександр Сергієнко.

Нагадаємо, що з вересня 2015 року витрати українців на електроенергію зросли на чверть, а з березня 2016-го комунальні платежі збільшаться ще на стільки ж. При цьому, за даними Держслужби статистики, в першому півріччі 2015 року реальні доходи українців скоротилися на 34%. На думку експертів, така ситуація робить безглуздою саму ідею субсидії, середні розміри якої становлять всього 190 грн.

“Соціальні норми можна порівняти з прожитковим мінімумом — всі розуміють, що на нього прожити нереально, — зазначив екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. — Їх встановлення було вимушеним заходом. Адже було зрозуміло, що, отримавши у вересні квитанції з підвищеними цінами на електроенергію (підвищення тарифів на комунальні послуги є однією з вимог МВФ для кредитування економіки нашої країни, — ред.), українці побіжать оформляти субсидію”.

Такої ж думки дотримується і Олександр Охріменко. Він вважає, що соціальні норми були знижені спеціально: “Вони свідомо нездійсненні. Укластися в них можуть хіба що самотні пенсіонери, які мешкають в однокімнатних хрущовках”. На думку експерта, якщо давати субсидію в повному обсязі всім, кому вона передбачена, то на ці цілі потрібно буде виділити набагато більше, ніж 24 млрд грн. “Це — чистий популізм. Допомогу дійсно легко оформити, через що її отримують більше людей. Але за фактом розмір субсидій менший, ніж 15% від вартості комунальних послуг. І коли люди кажуть, що субсидія нікого не рятує, то чиновники можуть відповісти: так, не рятує, але ж ми її даємо”, — говорить експерт.
…

Правда України