Видання The Washington Post повідомляє, що Фіона Гілл, аналітик Росії і президента Володимира Путіна, обійме посаду старшого директора з питань Росії та Європи при Раді з національної безпеки США. Про таке призначення Білого дому з посиланням на неназваних посадовців газета написала 28 березня. Жодних коментарів від Білого дому з цього приводу немає.

The Washington Post став ще одним ЗМІ, який написав, що Фіона Гілл відповідатиме за «російський напрямок» при Раді з нацбезпеки США.

Раніше, на початку березня, видання Foreign Policy також поширювало таку інформацію, яка, втім, також не була тоді підтверджена.

Фіона Гілл є старшим науковим співробітником Центру США та Європи в аналітичному центрі «Інститут Брукінгса».

У період з 2006 до 2009 років вона працювала в Національному розвідувальному управлінні з питань національної розвідки для Росії і Євразії.

Гілл є співавтором книжки «Пан Путін – оперативник у Кремлі», виданої у США в 2013 році і доповненої у 2015-му. У книжці вона пише, що Путін готовий використовувати «форми шантажу, залякування, покарання і волаючого спотворення правди», щоб захистити Росію і свою позицію.

Президент США Дональд Трамп у перебігу передвиборної кампанії не раз висловлював заяви, прихильні до Росії і її президента Володимира Путіна. Втім кілька високопосадовців адміністрації Трампа вже висловили і більш жорсткі зауваження на адресу Москви.
…

Командувач сил НАТО в Європі Кертіс Скапаротті знову закликає напади Україні сучасне озброєння для боротьби проти підтримуваних Росією сепаратистів.

«Особисто я вважаю, що ми повинні розглянути питання щодо надання Україні летальної оборонної зброї», – заявив Скапарротті 28 березня під час слухань у комітеті з питань оборони Палати представників.

Адміністрація десятого президента США Барака Обами надіслала Україні бронежилети, прибори нічного бачення та інше обмундирування, але відмовилася надавати «летальну оборонну зброю», наприклад, протитанкові ракети, висловлюючи побоювання, що це може загострити конфлікт з Росією.

Наступник Обами у Білому домі Дональд Трамп під час передвиборчої кампанії висловлювався за покращення відносин з Росією, але наразі його позиція щодо цього залишається незрозумілою.
…

Суд у Франції 28 березня засудив до чергового довічного терміну міжнародного терориста Ілліча Раміреса Санчеза на прізвисько «Карлос Шакал».

67-річний венесуелець отримав третій термін за організацію вибуху у паризькому магазині у 1974 році, жертвами якого стали двоє людей.

Наразі Ілліч Рамірес Санчез відбуває у французькій в’язниці два довічних терміни за вбивство трьох людей у 1975 році і низку нападів у потягах і на залізничній станції у 1982-83 роках, у результаті яких загинули 11 людей, 150 були поранені.

«Карлоса Шакала» затримали у 1994 році у Судані і видали Франції.

У 2011 році його довічно засудили за чотири підриви бомб на території Франції, у результаті яких 11 осіб загинули, понад 100 були поранені. Тоді він вже відбував довічний термін за вбивство двох агентів французької секретної служби і одного ймовірного інформатора у 1975 році.

Ілліч Рамірес Санчез не визнав себе винним.
…

Російський мільярдер Олег Дерипаска заявляє, що готовий виступити на слуханнях у Конгресі США і прокоментувати повідомлення про свої передбачувані контакти з колишнім керівником передвиборчого штабу президента Дональда Трампа Полом Манафортом, повідомляє The Wall Street Journal.

У своєму коментарі виданню Дерипаска назвав «брехнею» повідомлення Associated Press про те, що бізнесмен уклав з Манафортом контракт на 10 мільйонів доларів на рік для «просування інтересів влади Путіна».

Минулої п’ятниці голова комітету Палати представників з розвідки Девін Нуньєс заявив, що Пол Манафорт погодився дати свідчення у рамках розслідування передбачуваного втручання Росії у президентські вибори у США.

Раніше агентство Associated Press повідомило, що Манафорт близько 10 років тому таємно співпрацював з Дерипаскою і розробляв стратегічний план по просуванню інтересів Кремля в американській політиці, бізнесі та медіа.

Наразі американські спецслужби розслідують можливі зв’язки соратників Дональда Трампа з російським керівництвом. Розслідування ведеться, зокрема, щодо Пола Манафорта. За інформацією ЗМІ, його оточення підозрюють у зв’язках з ФСБ Росії.

Манафорт, який очолював штаб Трампа до серпня 2016 року, спростував повідомлення про можливі зв’язки з Кремлем, звинувативши Демократичну партію у розповсюдженні неправдивої інформації.
…

У комітеті з розвідки Сенату США підтверджують, що зять президента Дональда Трампа, Джаред Кушнер, добровільно зголосився відповісти на питання у сенатському комітеті у справах розвідки щодо організації зустрічей з російським послом та іншими іноземними офіційними особами під час виборчої компанії 2016 року.

За повідомленням, Джаред Кушнер погодився поговорити з комітетом, який проводить розслідування втручання Росії у вибори 2016 року, у тому числі про те, чи є які-небудь зв’язки між колегами Трампа і Кремлем.

Але наразі невідомо, коли Кушнер свідчитиме і чи буде він під присягою.

Тим часом у Білому домі заявили, що зять Трампа «робив свою справу», звертаючись до іноземних офіційних осіб під час виборчої кампанії. Речник Шон Спайсер заявив у понеділок, що не було нічого «мерзенного» у контактах Джареда Кушнера з іноземними лідерами під час кампанії, оскільки це було завдання, яке йому доручили виконати.

Кушнер є четвертим партнером Трампа, який пропонує відповісти на питання комітету Конгресу, що розслідує підозрілі зв’язки команди Трампа з Росією. Колишній керівник виборчої кампанії Трампа Пол Манафорт, радник Трампа Картер Пейдж і Роджер Стоун минулого тижня також погодилися виступити у комітеті.

Директор ФБР Джеймс Комі під час слухань у Комітеті палати представників підтвердив, що з кінця липня бюро проводить розслідування щодо цих питань.
…

Голова чеченського парламенту Магомед Даудов (Лорд) погрожує вбивством депутату Верховної Ради України Ігорю Мосійчуку, оскільки, за словами Даудова, той «закликав владу України надати політичну, а у разі потреби і військову підтримку чеченському «підпіллю» через нещодавній напад невідомих на військову частину «Росгвардії», на півночі Чечні.

При цьому про вбивство Даудов говорить не прямо, а використовуючи метафору «цинковий поїзд».

«І якщо пан Мосійчук хоче організувати «військовий похід» проти Росії і Чечні, то ми зустрінемо його з «почестями». Двох «добровольців» з такої «української братви», які воювали колись на стороні терористів, Клиха і Карпюка, ми вже запроторили на тривалі терміни. Впевнений, знайдемо теплі місця і для Мосійчука з його дружками. Ну, а в особливих випадках, якщо вони проявлять відому «наполегливість» у нас і цинковий поїзд передбачений. Безкоштовно відправимо, з оркестром», – написав Даудов 27 березня в Instagram.

При цьому чеченський парламентарій пообіцяв поскаржитися у прокуратуру на Мосійчука, якого обізвав «фашистом», який займається «героїзацією безжальних іділівських вбивць».

Ігор Мосійчук наразі не коментував ситуації і погроз.

24 березня Ігор Мосійчук з парламентської трибуни закликав українську владу підтримати чеченських повстанців.

Як повідомляв проект Радіо Свобода «Кавказ.Реалії», заява угруповання «Ісламська держава», у якій воно бере відповідальність за напад на Росгвардію, свідчить про непричетність ісламістів до нападу.

У результаті нападу на Росгвардію загинули шестеро військових, троє були поранені.

За офіційною версією російських силовиків, нападників було 8, шестеро з них загинули. Низка експертів критично ставиться до цієї версії.
…

Прем’єр-міністр Ірану Хассан Роугані перебуває у Москві для переговорів з російськими посадовцями, метою яких є посилення відносин між двома країнами.

27 березня Роугані зустрівся з прем’єр-міністром Росії Дмитром Медведєвим. У вівторок, як очікують, відбудеться зустріч іранського прем’єра з президентом Росії Володимиром Путіним.

Цей візит, очевидно, є останнім закордонним візитом Хассана Роугані перед президентськими виборами в Ірані, запланованими на 19 травня.

«Хочу висловити впевненість, що Ваш візит відкриє нову сторінку російсько-іранської співпраці», – заявив Медведєв на спільній з Роугані прес-конференції.

Під час переговорів сторони мають обговорити постачання російського озброєння Тегерану і російські інвестиції в іранський енергетичний сектор.

Відносини між Іраном і США загострилися після проведення Тегераном випробувань балістичних ракет у січні цього року. 
…

ОПЕК і кілька країн-виробників нафти, що не входять до картелю, на зустрічі в Кувейті заявили, що погодилися розглянути питання про продовження угоди щодо скорочення постачання нафти на 6 місяців.

У заяві від 26 березня йдеться, що об’єднаний комітет звернувся до секретаріату ОПЕК з проханням проаналізувати умови ринку і повідомити у квітні, чи варто пролонгувати добровільне скорочення виробництва.

ОПЕК і 11 інших провідних виробників, в тому числі Росії, в грудні домовились про скорочення загального обсягу виробництва нафти близько на 1,8 мільйона барелів на день протягом перших шести місяців поточного року через сподівання на зростання світових цін на нафту.

На думку аналітиків, відсутність твердого рішення про продовження терміну скорочень може призвести до зниження цін на нафту.

Ціни на нафту досягли свого цінового максимуму у понад 100 доларів за барель в середині 2014 року, перш ніж упасти до 30-ти доларів на початку 2016 року.

Після укладення угоди в грудні ціни на сиру нафту зросли до понад 50 доларів за барель. Наразі ціна коливається в межах 48-ми.

Сполучені Штати не є частиною договору щодо скорочення виробництва нафти.

 
…

Вночі із офісу Фонду боротьби з корупцією в Москві невідомі особи винесли техніку. Про це на сторінці у Twitter повідомила прес-секретар ajyle Кіра Ярмиш.

«З офісу ФБК якісь люди мовчки виносять техніку. Це вже не обшук, це грабунок», – написала Ярмиш.

Вона припустила, що ті, хто вилучив техніку, таким чином спробували перешкодити подальшій діяльності фонду.

«Так ніби на нашу роботу можна вплинути, вкравши техніку», – додала Ярмиш.

Раніше в неділю поліція прийшла в офіс організації, заявивши, що планує провести обшук «через повідомлення про загрозу вибуху». На той час співробітники фонду вели онлайн-трансляцію антикорупційної акції. Поліція затримала всіх співробітників ФБК, які перебували в московському офісі. Їх відвезли до райвідділків, де вони провели всю ніч. Суди у справах затриманих мають відбутися сьогодні вранці. Їм інкримінують «непокору співробітнику поліції».

Після затримання співробітників в офісі ФБК продовжився обшук.

26 березня у низці міст Росії відбулися антикорупційні мітинги. Протести були пов’язані з публікацією розслідування Фонду боротьби з корупцією про незадекларовану нерухомість глави уряду Дмитра Медведєва.

За даними правозахисного порталу «ОВД-Инфо», у Москві напередодні було затримано понад 800 осіб, тоді як поліція повідомила про приблизно 500. За даними ЗМІ, 130 людей були затримані в Санкт-Петербурзі.

Серед затриманих – опозиціонер Олексій Навальний, який організував мітинг в Москві і закликав провести аналогічні мітинги по всій Росії. Навальний теж чекає рішення суду 27 березня після проведеної за ґратами ночі.

 
…

Влада Бахрейну повідомила, що викрила «терористичний» осередок з 14 осіб, підозрюваний у збройній атаці на автобус у лютому та плануванні нападів з метою вбивства високопоставлених урядовців.

Міністерство внутрішніх справ Бахрейну 26 березня повідомило, що окремі члени групи пройшли підготовку в таборах іранського «Корпусу вартових ісламської революції», іракського осередку шиїтського воєнізованого угруповання «Хезболла» та безпосередньо в Бахрейні.

У МВС також заявили, що у затриманих вилучили зброю та вибухівку.

Повідомляється, що членів групи фінансували і контролювали два бахрейнці, що прибули з шиїтського Ірану.

Бахрейн потерпає від заворушень з березня 2011 року, коли сунітська влада придушила шиїтські протести за демократичні реформи.

Бахрейн є стратегічним союзником США, тут розміщується 5-й флот американських ВМС. Країна населена переважно шиїтами, які висловлюють претензії про порушення їхніх прав з боку сунітської влади.

 
…

У Болгарії сьогодні достроково обирають депутатів 44-х Народних зборів (парламенту). Як повідомляє видання Днес, у виборах беруть участь 12 партій і 9 коаліцій, які зареєстрували свої кандидатські листи, а також 9 незалежних кандидатів.

Згідно з чинним законодавством, голосування у Болгарії обов’язкове, За оцінкою соціологічних агентств, близько 60% громадян країни (приблизно 3,7 мільйона виборців) сьогодні прийдуть на виборчі дільниці.

Соціологічні опитування показують, що основна боротьба розгорнеться між Болгарською соціалістичною партією на чолі з Корнелією Ніновою і очолюваною колишнім прем’єром Бойко Борисовим партією ГЕРБ.

Перші неофіційні підсумки голосування будуть відомі, коли о 20:00 виборчі дільниці завершать роботу.

Обраний у листопаді минулого року президентом Болгарії Румен Радєв, якого називають проросійським політиком, у січні розпустив парламент і призначив дострокові вибори.
…

Пентагон повідомив про ліквідацію одного з лідерів Аль-Каїди Карі Ясіна, відповідального за кілька гучних нападів, в результаті яких загинули десятки людей, в тому числі двоє військовослужбовців в США.

Американські військові підтвердили, що Ясін був убитий в афганській провінції Пактіка під час повітряного удару 19 березня.

Ясіна вважають відповідальним за низку терактів у Пакистані. Серед іншого, він був організатором вибуху в готелі Marriott в Ісламабаді 20 вересня 2008 року. Під час цього теракту загинули десятки людей, включаючи двох американських військовослужбовців. Також Ясіна називають відповідальним за напад у пакистанському місті Лахор у 2009 році на автобус, в якому перебувала команда гравців у крикет зі Шрі-Ланки. Тоді загинули 8 осіб.

«Смерть Ясіна свідчить про те, що терористи, які паплюжать іслам і усвідомлено нападають на невинних людей, не зможуть уникнути правосуддя», – заявив міністр оборони США Джеймс Меттіс.
…

Білоруська опозиція в неділю, 26 березня, має намір провести черговий мітинг на знак протесту проти насильницького придушення, арештів та побиття учасників акції з нагоди Дня Волі, що відбулася у суботу. Організатори через соціальні мережі повідомили, що акція відбудеться опівдні за місцевим часом на Жовтневій площі у Мінську.

Активістка білоруської правозахисної організації «Вясна» Тетяна Ревяко повідомила, що за їхніми даними напередодні під час акцій протесту на вулицях Мінська були затримані близько 700 людей, «багато хто із заарештованих були побиті і потребують медичної допомоги». Асоціація журналістів Білорусі також повідомила про затримання близько 20 журналістів, які висвітлювали акції протесту. Більшість затриманих у неділю вранці були звільнені, проте правозахисникам не відомо, скільки людей ще залишаються затриманими силовиками.

Європейський союз засудив дії білоруської влади проти демонстрантів і зажадав негайного звільнення «всіх затриманих мирних громадян». У посольстві США в Білорусі також закликали білоруську владу звільнити всіх осіб, затриманих під час демонстрації. Кілька правозахисних організацій України в суботу також поширили звернення, в якому закликали міжнародні організації звернути увагу на події в Білорусі в контексті масових затримань під час акцій до Дня Волі.

У Мінську опозиція намагалася 25 березня провести святкування Дня Волі, але до оголошеного заздалегідь місця збору поруч із Національною академією наук змогли потрапити переважно журналісти. Потенційних учасників акції зупиняли кордони міліції.

Після цього до тисячі активістів стали рухатися до центру Мінська з іншого місця, але невдовзі були зупинені міліцією, відбулися масові затримання.
…

В суботу у столиці Італії Римі відбулися урочистості з нагоди 60-річчя підписання Римських угод, які стали першими документами на шляху до створення Євросоюзу. Як передає кореспондент Радіо Свобода, лейтмотивом сьогоднішніх урочистостей стали тези про новий старт і перезапуск ЄС, а також про «відновлення європейської мрії».

Також сьогодні лідери 27 держав євроспільноти підписали нову політичну декларацію, текст якої зобов’язує відновити євроінтеграцію на наступне десятиліття.

Серед принципових пунктів римського документа – єдність Євросоюзу, його неподільність і можливість для окремих країн розвиватися швидше у певних сферах (концепція «різношвидкісної Європи» – ред.).

За словами, прем’єр-міністра Італії Паоло Джентилоні, щоб досягти окреслених цілей, слід повернути громадянам довіру до ЄС.

«Економічний розвиток, інвестиції, боротьба з бідністю, збільшення робочих місць, спільна політика з безпеки, оборони і міграції. Це – інгредієнти для повернення довіри», – додав голова італійського уряду.

25 березня вранці у Римі також відбувся багатотисячний проєвропейський марш за участю, зокрема, численної української громади та дипломатів. Синьо-жовті стяги майоріли серед прапорів Євросоюзу. Чисельними, тим часом, були і суботні маніфестації противників євроінтеграції.

Глави держав і урядів ЄС зібралися в суботу в Римі на ювілейний саміт ЄС у день, коли 60 років тому в 1957 році представники Італії, Німеччини, Франції, Бельгії, Люксембургу та Нідерландів підписали Римські угоди. Вони скасували всі перешкоди для вільного руху товарів та послуг у західній Європі. Цей договір став фактично першим документом на шляху євроінтеграції.
…

Неурядовий правозахисний центр «Вясна» повідомив в суботу, що 57 осіб, у тому числі правозахисників і журналістів, які були затримані у його офісі, звільнено.

«Затримано близько 57 осіб, в тому числі міжнародні спостерігачі, представники іноземних ЗМІ та правозахисних організацій…Затриманих доставили до Первомайського РУВС міста Мінська. Всіх завели в спортивний зал… Близько 15-ї години затриманих почали відпускати з РУВС», – йдеться в повідомленні на сайті організації.

Юрист організації Анастасія Лойко повідомила, що спочатку силовики зачитали прізвища затриманих, які були у трьох своєрідних групах. «Так випустили три групи, а потім вже всіх інших разом», – уточнила вона.

За даними організації, один із затриманих після звільнення вирушив до лікарні через травми, отримані після того, як силовики «увірвалися» в офіс «Весни». Серед затриманих тут були і співробітниці «Крим-SOS» Євгенія Андреюк та Марія Квіцинська.

Раніше правозахисники повідомляли, що у їхніх списках затриманих є щонайменше 300 осіб. Водночас український журналіст Костянтин Реуцький, який висвітлював події в білоруській столиці, заявив, що може йтися про щонайменше тисячу затриманих. Офіційних даних про кількість затриманих і підстави затримання наразі немає.

Раніше і білоруська редакція Радіо Свобода повідомляла, що люди, яких зранку 25 березня затримали в офісі організації «Вясна», вже на свободі. Цих людей затримували ще до початку оголошеної на 14:00 за місцевим часом акції.

У Мінську опозиція намагалася 25 березня провести святкування Дня Волі, але до оголошеного заздалегідь місця збору поруч із Національною академією наук змогли потрапити переважно журналісти. Потенційних учасників акції зупиняли кордони міліції.

Після цього до тисячі активістів стали рухатися до центру Мінська з іншого місця, але невдовзі були зупинені міліцією, відбулися масові затримання. Кореспондент Радіо Свобода Валерій Калиновський порівняв кількість затриманих, яких на його думку кількасот, із затриманнями під час протестів 2006 і 2010 років.
…

Загальна кількість затриманих на опозиційній акції 25 березня в Мінську може складати близько тисячі людей. Про це у Facebook повідомив український журналіст Костянтин Реуцький, який висвітлював події в білоруській столиці.

«За даними, які ще уточнюються, за сьогодні затримано близько тисячі людей. Активісти, журналісти, правозахисники, просто випадкові перехожі. Станом на зараз оточення знято, міліція разом з усією своєю дивовижною технікою поїхали, центральні станції метро відкрилися. Вечір звичайної суботи», – вказав Реуцький.

Правозахисний центр «Вясна», який наводить свої дані з урахуванням підтверджених даних, пише, що в їхньому списку є понад 300 затриманих.

Офіційних даних про кількість затриманих і підстави затримання наразі немає.

За повідомленням білоруської редакції Радіо Свобода, люди, яких білоруські силовики зранку 25 березня затримали в офісі організації «Вясна», нині вже на свободі. Цих людей затримували ще до початку оголошеної на 14:00 за місцевим часом акції.

У Мінську опозиція намагалася 25 березня провести святкування Дня Волі, але до оголошеного заздалегідь місця збору поруч із Національною академією наук змогли потрапити переважно журналісти. Потенційних учасників акції зупиняли кордони міліції.

Після цього до тисячі активістів стали рухатися до центру Мінська з іншого місця, але невдовзі були зупинені міліцією, відбулися масові затримання. Кореспондент Радіо Свобода Валерій Калиновський порівняв кількість затриманих, яких на його думку кількасот, із затриманнями під час протестів 2006 і 2010 років.
…

Лауреат Нобелівської премії з літератури Світлана Алексієвич в інтерв’ю Радіо Свобода назвала репресії влади Білорусі напередодні Дня волі 25 березня «самогубним варіантом» для влади.

«Це просто говорить про безпорадність влади, більше ні про що», – сказала вона білоруській службі Радіо Свобода напередодні запланованих на суботу по всій Білорусі акцій із нагоди неофіційного свята Дня волі, якого не визнає нинішня влада Білорусі – воно відзначає річницю створення 25 березня 1918 року Білоруської Народної Республіки, що проіснувала менш ніж рік, перш ніж Білорусь захопили більшовики і проголосили в ній «радянську владу».

«Навіть якщо люди завтра не вийдуть формально на вулицю, в головах вони це вже ніби зробили. У їхніх головах уже відбулося розчарування владою, бо президент припиняє декрет, а потім, ніби провокуючи народ, каже: «Я нічого не припиняв». Влада хоче сказати, що вона непохитна. Це неможливо», – сказала Алексієвич, коментуючи дії президента Білорусі Олександра Лукашенка: той заявив, що не буде застосовувати виданий ним декрет про запровадження податку з безробітних, та потім уточнив, що лише до кінця року.

Раніше у п’ятницю правозахисна організація Amnesty International закликала владу Білорусі дати можливість провести всі плановані на суботу, 25 березня, масові заходи, не перешкоджаючи їм застосуванням надмірної поліційної сили чи довільними затриманнями мирних учасників – «як це відбувалося попередніми тижнями», додали правозахисники.

Як заявили в організації, влада Білорусі має врешті визнати засадниче право громадян на мирний протест і не забороняти таких заходів, не вдаватися до сили проти мирних учасників протестів і до інших способів переслідування їх. Посадовці ж мають перестати змальовувати інакодумців як «п’яту колону» й натомість забезпечити право всіх на свободу висловлення думки і свободу зібрань, наголосили правозахисники.

Організатори планованого маршу у столиці Мінську з нагоди Дня волі 25 березня повідомили Радіо Свобода, що міська влада дозволила зібратися тільки в парку на околиці міста, але не в центрі.

При цьому, звернули увагу активісти, за законом влада зобов’язана повідомити про своє рішення щодо масового заходу за п’ять днів до нього, але фактично повідомила лише за день, у п’ятницю.

За словами організаторів маршу в Мінську, вони відтак дотримаються свого первісного плану пройти ходою центром Мінська.

Попередніми днями в Білорусі були затримані десятки активістів, які брали участь в інших акціях протесту – проти запровадження податку з безробітних. Близько 130 з них засудили до адмінарештів на терміни до 15 діб – як вважає опозиція, в першу чергу з метою не дати їм узяти участь у нових акціях 25 березня.
…

Президент США Дональд Трамп попросив спікера Палати представників Конгресу, республіканця Пола Раяна скасувати плановане на п’ятницю голосування щодо законопроекту, який мав на меті скасувати запроваджену за попереднього президента Барака Обами систему загального медичного страхування й замінити її на іншу схему, повідомила речниця спікера.

Менш ніж за годину до цього телеканал «Сі-ен-ен» цитував слова Раяна про те, що серед республіканців немає достатньої підтримки, щоб гарантувати проходження законопроекту.

Після цього рішення Палата представників, яка зранку обговорювала законопроект, достроково завершила роботу за п’ятницю. Наразі не визначено, коли палата збереться на сесійне засідання знов, кажуть конгресмени-республіканці.

Лише попереднього дня, в четвер, Трамп вимагав від Палати представників якнайшвидше проголосувати за законопроект.

Скасування запровадженої 2010 року попередньою адміністрацією демократів системи обов’язкового загального медстрахування з пільгами для незаможних, яку неформально назвали Obamacare, було однією з провідних передвиборчих обіцянок Трампа.
…

Правозахисна організація Amnesty International закликала владу Білорусі дати можливість провести всі плановані на суботу, 25 березня, масові заходи, не перешкоджаючи їм застосуванням надмірної поліційної сили чи довільними затриманнями мирних учасників – «як це відбувалося попередніми тижнями», додали правозахисники.

Як заявили в організації, влада Білорусі має врешті визнати засадниче право громадян на мирний протест і не забороняти таких заходів, не вдаватися до сили проти мирних учасників протестів і до інших способів переслідування їх.

Посадовці ж мають перестати змальовувати інакодумців як «п’яту колону» й натомість забезпечити право всіх на свободу висловлення думки і свободу зібрань, наголосили правозахисники.

Організатори планованого маршу у столиці Мінську з нагоди неофіційного свята Дня волі 25 березня повідомили Радіо Свобода, що міська влада дозволила зібратися тільки в парку на околиці міста, але не в центрі.

При цьому, звернули увагу активісти, за законом влада зобов’язана повідомити про своє рішення щодо масового заходу за п’ять днів до нього, але фактично повідомила лише за день, у п’ятницю.

За словами організаторів маршу в Мінську, вони відтак дотримаються свого первісного плану пройти ходою центром Мінська.

День волі, якого не визнає нинішня влада Білорусі, відзначає річницю створення 25 березня 1918 року Білоруської Народної Республіки, що проіснувала менш ніж рік, перш ніж Білорусь захопили більшовики і проголосили в ній «радянську владу».

Попередніми тижнями в Білорусі були затримані десятки активістів, які брали участь в інших акціях протесту – проти запровадження податку з безробітних. Близько 130 з них засудили до адмінарештів на терміни до 15 діб – як вважає опозиція, в першу чергу з метою не дати їм узяти участь у нових акціях 25 березня.
…

Сенатори від обох основних партій США представили 23 березня законопроект, який зобов’язує Білий дім посилити санкції щодо Ірану через його запуски балістичних ракет та інші неядерні військові дії. Автором законопроекту стали керівники Комітету у закордонних справах Сенату разом з сімома сенаторами від Республіканської та Демократичної партій.

Документ передбачає більш жорстку позицію стосовно Тегерана, яку, як вважають, займає президент Дональда Трампа. Очікується, що документ отримає схвалення в Сенаті.

«Сполучені Штати повинні говорити одним голосом у питання приведення Ірану до відповідальності за продовження ним мерзенних дій по всьому світу в якості провідного державного спонсора тероризму», – заявив сенатор-демократи Роберт Менендес.

Голова Комітету у закордонних справах республіканець Боб Коркер, у свою чергу, заявив, що законопроект спрямований проти «дестабілізуючих дій» Ірану, які загрожують союзникам США на Близькому Сході.

Законопроект передбачає обов’язкові санкції для всіх, хто має відношення до балістичних ракет Ірану.В разі вступу в дію обмежень, вони також поширюватимуться на іранський Корпус вартових ісламської революції. Персональні санкції, вже введені через, як стверджують США, підтримку Тегераном тероризму. Документ також вимагає від президента США заморозити активи будь-яких фізичних чи юридичних осіб, що беруть участь в діяльності, що порушує ембарго ООН на поставки зброї до Ірану.

Іран раніше заявив, що посилення неядерних санкцій порушує норми угоди 2015 року, укладеної Тегераном зі світовими державами.

У лютому адміністрація Дональда Трампа ввела санкції щодо 25 фізичних та юридичних осіб в Ірані. У Білому домі це назвали лише «першими кроками» у відповідь на повторне випробування Іраном балістичних ракет.
…

Молдова не отримала жодної офіційної відповіді від Росії на скарги, що члени апарату безпеки Росії саботували своє розслідування справи з відмивання грошей, повідомив спікер парламенту Андріан Канду 23 березня.

За його словами, Молдова бойкотуватиме засідання парламентів СНД наступного тижня в Санкт-Петербурзі, тому що Кишинів від 9 березня так і не отримав жодної офіційної відповіді від Росії на скаргу.

«Офіційна делегація парламенту Республіки Молдова не братиме участі в роботі Асамблеї СНД. Парламент не виділить кошти для участі», – заявив Канду про реакцію Кишинева на дії Москви.

За даними розслідування, Молдова стала частиною масштабної операції з відмивання понад 22 мільярдів доларів, які було виведено з Росії упродовж 2011-2014 років в результаті схеми за участю ФСБ. У Молдові гроші йшли з Росії через «Молдіндконбанк», з якого потім кошти переводились на закритий у 2016 році латвійський банк. Операцію з виведення грошей назвали «Ландроматом» – «фінансовою пральнею».

Молдова звинувачує російських силовиків у перешкоджанні розслідуванню справи, зокрема і через організовані останнім часом посилені перевірки на кордоні офіційних осіб з Молдови. Російська сторона заперечує ці звинувачення і заявляє про готовність до «конструктивної співпраці».
…

Сотні африканських мігрантів мало не потонули в Середземному морі 23 березня після того, як рятувальні човни благодійної організації виявили неподалік берегів Лівії два частково затонулі гумові човни. З води вилучили тіла п’яти загиблих.

Агентство у справах біженців ООН заявило, що «глибоко стурбоване» ситуацією.

За даними рятувальників, на надувних човнах було по 120-140 мігрантів. Загиблими виявилися африканські чоловіки віком від 16 до 25 років.

Близько 6000 людей підібрали координовані Італією рятувальні катери з кінця минулого тижня, в результаті чого кількість мігрантів, які потрапили в країну з початку року склала майже 22 тисячі. Це значне збільшення в порівнянні з попередніми роками.

Міжнародна організація з міграції зареєструвала 559 випадків смертей в Середземному морі станом на цей рік. Близько 5 тисяч – загинули минулого року.

 
…