Афганські та пакистанські безпекові сили зіткнулися на спірній ділянці кордону між двома країнами, повідомляють представники афганської влади.

За повідомленнями, стрілянина почалася в афганській східній провінції Кунар 27 жовтня та продовжилася вранці 28-го.

Як повідомив член ради Кунару Шер Замін Хан, сутичка почалася після того, як пакистанські силовики спробували розгорнути військову базу вздовж кордону в районі Нарі.

Хан додав, що три цивільних афганських жінки загинули внаслідок стрілянини, ще троє людей були поранені.

Читайте також: Афганістан: оголошення результатів вересневих виборів президента перенесли на листопад​

Речник губернатора провінції Абдул-Гані Мусамем заявив, що пакистанські війська стріляли через кордон мінами та ракетами.

Влада Пакистану наразі не відреагувала на цю ситуацію.

Афганістан та Пакистан розділяє близько 2 500 кілометрів спільного кордону, відомого також як лінія Дюрана. Пакистан вважає її міжнародним кордоном, тоді як Афганістан не визнає цей кордон, створений у колоніальну епоху, 1893 року.

У 2017 році Пакистан заявив про початок зведення паркану на кордоні з Афганістаном для посилення безпеки. Цей крок зустрів осуд у Кабулі.

Попри це, пакистанські військові продовжили зводити прикордонні укріплення, що призводить до численних сутичок на кордоні.
…

Під стінами посольства Росії у Києві відбулася сорокова поспіль акція проти насильницьких зникнень в анексованому Криму, повідомляє проект Радіо Свобода Крим.Реалії.Цього разу «КримSOS» проводив її у форматі TetrisChallenge.

«Ми вирішили показати, з яких інструментів складається бажання Володимира Путіна мати абсолютну владу і повністю придушувати будь-які прояви самовираження, незгоди з тим, що він робить », – пояснив учасник акції, юрист громадської організації« Крим SOS »Денис Савченко.

Під час акції учасник у масці Володимира Путіна виклав на бруківку «інструменти»: іграшкову зброю, військові кораблі і літаки, кримінальний кодекс Росії, наручники та інше.

За словами Савченка, сьогоднішня акція була присвячена двом жертвам насильницьких зникнень в анексованому Криму: Ескендеру Апселямову і Білялу Білялову.

Представники посольства Росії в Києві не вийшли поспілкуватися з активістами.

Управління верховного комісара ООН з прав людини встановило 42 випадки насильницьких зникнень в анексованому Росією Криму за період від 3 березня 2014 року до 30 червня 2018 року, зазначається у доповіді про дотримання прав людини на півострові, презентованій 13 вересня 2018 року у Києві.

За даними авторів дослідження, найбільшу кількість насильницьких зникнень зафіксували у 2014-му (28 осіб), два випадки сталися у 2015-му, три – у 2016-му, сім – у 2017-му і двоє цього року: 27 осіб були звільнені після того, як їх незаконно тримали під вартою від кількох годин до двох тижнів; 12 залишаються зниклими безвісти; двоє перебувають під вартою, одну особу знайдено мертвою.
…

У російському місті Еліста знову відбулася акція протесту проти призначення мером колишнього лідера угруповання «ДНР» Дмитра Трапезнікова, повідомляє російська служба Радіо Свобода з посиланням на «Комерсант».

За цими даними, акція, що відбулася у неділю, зібрала понад 4 тисячі учасників. Вони вимагали розпуску від місцевої ради як такої, що не виправдала довіру, а також ­– від Дмитра Трапезникова – покинути територію Калмикії, оскільки ексголова угруповання «ДНР», на їхню думку, дестабілізує там атмосферу.

Це не перша акція проти Трапезникова.

Зокрема, в акції 29 вересня взяли участь до півтисячі осіб. Пізніше місцевий суд оштрафував журналіста Бадму Бюрчієва за нібито організацію неузгодженої акції (у Росії треба узгоджувати акції, за винятком мономітингів, із місцевою владою), але той заперчує, що мітинг взагалі хтось організовував і наполягає, що люди самі скоординувались через соцмережі.

26 вересня міська рада Елісти затвердилана посаді виконувача обов’язків міського голови Дмитра Трапезникова, жителя Донецька, який починаючи з 2014 року обіймав різні керівні посади в адміністрації угруповання «ДНР». Минулого року після вбивства Олександра Захарченко,Трапезников протягом короткого часу виконував обов’язки глави угруповання «ДНР».

Його кандидатуру на посаду мера Елісти вніс на розгляд глава Калмикії Бату Хасіков, який, в свою чергу, був призначений на цю посаду президентом Росії Володимиром Путіним в березні 2019 року.

 
…

Спеціальний представник США з мирних перемовин в Афганістані Залмай Халілзад провів переговори з афганськими лідерами в столиці Кабулі. Це був його перший візит туди після провалу мирних переговорів із екстремістським угрупованням «Талібан».

Візит Халілзада відбувся після серії зустрічей, присвячених відновленню мирного процесу, у тому числі із талібами.

Американський представник 27 жовтня провів переговори із президентом Афганістану Ашрафом Гані й прем’єром Абдуллою Абдуллою. Вони обговорили мирний процес й найкращий шлях, щоб досягти «тривалого й справедливого перемир’я».

Рух «Талібан» як передумову мирних переговорів безпосередньо з владою Афганістану називає повне виведення з країни всіх іноземних військ. Зараз цих військ, головно американських, у рамках навчальної, допоміжної і дорадчої місії під проводом НАТО в Афганістані перебуває близько 20 тисяч. В окремих випадках деякі американські сили залучаються й до контртерористичних операцій.
…

Президент США Дональд Трамп підтвердив інформацію про смерть лідера угруповання «Ісламська держава» Абу Бакра аль-Багдаді. Про це він заявив під час пресконференції у Білому домі 27 жовтня.

За словами президента, спецоперація відбулася у суботу ввечері на північному заході Сирії. Як зазначив Трамп, аль-Багдаді намагався втекти тунелем з трьома своїми дітьми, а коли йому це не вдалося, підірвав на собі жилет, убивши і себе, і їх. 

Трамп подякував за співпрацю у підготовці операції Росії, Туреччині, Сирії та Іраку, зокрема, сирійським курдам – за цінну інформацію.

Раніше 27 жовтня низка американських ЗМІ повідомили про ймовірну смерть Багдаді у Сирії. 

Лідера угруповання «Ісламська держава» називали «найрозшукуванішим чоловіком на планеті», а США пропонували винагороду в розмірі 25 мільйонів доларів за його захоплення. 
…

27 жовтня низка американських медіа, зокрема, The New York Times, CNN та Newsweek, повідомили, що лідер екстремістської групи «Ісламська держава» Абу Бакр аль-Багдаді, як вважають, був убитий спецназом США в провінції Ідліб на північоному заході Сирії.

Білий дім заявив, що президент Дональд Трамп зробить «головну заяву»о 21:00 за місцевим часом 27 жовтня, але більше деталей не повідомив.

Вранці 27 жовтня Трамп написав у Twitter: «Щось дуже велике щойно сталося!»

Сирійська обсерваторія з прав людини, британська група з моніторингу, заявила, що американці стягнули сили в район Ідлібу, де були «групи, пов’язані з угрупованням ІДІЛ».

Група моніторингу заявила, що в результаті операції загинуло дев’ять людей, включаючи старшого керівника ІС, але було не відразу зрозуміло, чи був Багдаді в цьому районі.

Вищий американський чиновник заявив The New York Times, що мішенню нальоту вважали Багдаді.

Newsweek цитував неназваного чиновника армії США, що Багдаді був убитий у рейді.

Тим часом, раніше вже з’явилися повідомлення про смерть Багдаді, які, однак, виявилися неправдивими.

У лютому 2018 року декілька американських чиновників заявили, що Багдаді отримав поранення під час повітряного удару у травні 2017 року та відмовився від контролю над екстремістською групою протягом п’яти місяців, аж поки одужав від отриманих травм.

Уряди США та Іраку заявили, що вони вважають, що Багдаді жив у Сирії поблизу іракського кордону.

Багдаді, який родом з Іраку, називають «найрозшукуванішим чоловіком на планеті», а США пропонують винагороду в розмірі 25 мільйонів доларів за його захоплення. У нього було чотири дитини з першою дружиною і син з другою дружиною.

У квітні він вперше за п’ять років з’явився у відео.

Відеоролик, що його оприлюднив пов’язаний із «Ісламською державою» сайт «Аль-Фуркан», показує чоловіка, схожого на Абу Бакра аль-Багдаді, з довгою і нечесаною сиво-рудою бородою, який сидить на підлозі біля стіни в чорному халаті і легкій куртці на ньому, поруч із його правою рукою лежить кулемет. Його слухають троє чоловіків у масках.

Аль-Багдаді, говорячи повільно і роблячи часті паузи, протягом 18-хвилинного відеозапису говорить, що «Ісламська держава» ще помститься за смерті і ув’язнення її членів і що діяльність угруповання проти Заходу – «тривала боротьба».

47-річний нині аль-Багдаді востаннє з’являвся у відеозапису 2014 року під час служби Божої в мечеті Ан-Нурі в окупованому на той час силами угрупованні місті Мосулі в Іраці. Саме в тій промові він проголосив створення «ісламського халіфату».

У відповідь на оприлюднення запису в Державному департаменті США заявили, що міжнародна коаліція під проводом Вашингтона, створена для боротьби з «Ісламською державою», продовжить боротьбу з цим угрупованням, а тим із його ватажків, які досі живі, не вдасться уникнути відплати.

 
…

В Іраці навели оновлені дані числа жертв насильства, що охопило країну з 25 жовтня внаслідок сутичок силовиків із антиурядовими демонстрантами.

За даними Іракської комісії з прав людини, в цих сутичках за минулі два дні загинули не менш ніж 63 демонстранти.

Поранені внаслідок цього насильства 2 тисячі 592 людини, серед того й силовики, повідомили правозахисники.

Зокрема, протягом 26 жовтня шість людей загинули у столиці Багдаді й у місті Насірія на півдні країни, повідомив член комісії Алі аль-Баяті.

За повідомленням, сотні демонстрантів намагалися прорвати кордони, встановлені силовиками в центрі Багдаду, на вході до так званої «зеленої зони» з підвищеними заходами безпеки, в якій розташовані урядові установи, іноземні посольства й міжнародні представництва. Силовики вдалися до подразливого газу, щоб зупинити юрбу.

Демонстранти також влаштували наметовий табір на центральній площі Багдаду Тахрір, що стала центром протестів.

Нинішні протести спалахнули 25 жовтня і продовжилися 26-го як реакція на жорстоке придушення владою низки інших, не пов’язаних між собою спонтанних акцій протесту по всій країні впродовж попереднього місяця. За той час у перебігу протестів проти корупції, безробіття чи відсутності елементарних державних і громадських послуг були вбиті майже 200 людей.

Іракські військові визнали, що застосували проти демонстрантів «надмірну силу», і заявили, що «почали притягати до відповідальності командирів, які здійснили ці неправильні дії».

Остання хвиля протестів стала найбільш смертоносною від часу, як у 2017 року в Іраці оголосили про поразку екстремістського угруповання «Ісламська держава». Її розглядають як перший значний виклик, що постав перед урядом прем’єр-міністра Аділя Абдель-Магді, який прийшов до влади майже рік тому.
…

У Великій Британії поліція повідомила про обвинувачення водієві вантажівки-морозильника, в якій виявили 39 загиблих людей.

25-річний Моріс Робінсон із Північної Ірландії обвинувачений у 39 випадках убивства, а також у змові з метою незаконного переміщення людей, змові з метою допомоги незаконній імміграції і у відмиванні грошей.

Робінсон, який перебуває під арештом, має постати перед судом 28 жовтня.

Його затримали невдовзі по тому, як у його вантажівці, яка прибула поромом із Бельгії до Великої Британії, виявили 23 жовтня 39 тіл.

У цій же справі також арештовані ще три особи, підозрювані у змові з метою незаконного переміщення людей і в убивстві. Це 38-річні чоловік і жінка; за повідомленнями, вони є подружжям, а вантажівка є власністю цієї жінки. Також арештований 48-річний чоловік із Північної Ірландії.

Поліція спершу вважала, що загиблі мігранти були громадянами Китаю. Тепер за найімовірніше вважають, що більшість загиблих – громадяни В’єтнаму.
…

В Іраці ще принаймні шість людей загинули під час антиурядових протестів, і загальне число жертв за два дні, від 25 жовтня, зросло до принаймні 48, повідомляють правозахисники.

Троє були вбиті у столиці Багдаді і ще троє в місті Насірія на півдні країни.

У Багдаді демонстранти зібралися на центральній площі Тахрір, де й загинули три людини, повідомив Алі Баяті з Іракської комісії з прав людини.

А загиблих у Насірії застрелили, коли вони намагалися підпалити будинок місцевого посадовця, повідомило джерело в поліції Агентству «Франс-прес».

Раніше стали відомі подробиці загибелі ще 12 людей на півдні країни 25 жовтня: демонстранти згоріли в пожежі в будівлі місцевого впливового ополчення, який вони ж самі й підпалили.

Нинішні протести спалахнули 25 жовтня і продовжилися 26-го як реакція на жорстоке придушення владою низки інших, не пов’язаних між собою спонтанних акцій протесту по всій країні впродовж попереднього місяця. За той час у перебігу протестів проти корупції, безробіття чи відсутності елементарних державних і громадських послуг були вбиті майже 200 людей.

Іракські військові визнали, що застосували проти демонстрантів «надмірну силу», і заявили, що «почали притягати до відповідальності командирів, які здійснили ці неправильні дії».

Остання хвиля протестів стала найбільш смертоносною від часу, як у 2017 року в Іраці оголосили про поразку екстремістського угруповання «Ісламська держава». Її розглядають як перший значний виклик, що постав перед урядом прем’єр-міністра Аділя Абдель-Магді, який прийшов до влади майже рік тому.
…

Міністерство юстиції США почало кримінальне розслідування щодо «витоків» розслідування російського втручання в президентські вибори у США 2016 року, повідомили 25 жовтня джерела агенції Reuters. Напередодні про це також написало видання New York Times.

Повідомлення про ймовірність порушення кримінальної справи з’явилися після того, як генеральний прокурор США Вільям Барр у травні відкрив адміністративне провадження щодо спецпрокурора Роберта Мюллера.

Поки невідомо, який потенційний злочин розслідується, втім мета такого розслідування – з’ясувати, що стало підставою для роботи комісії Мюллера.

Голови юридичного і розвідувального комітетів Палати представників США Джерольд Надлер та Адам Шифф напередодні виступили із критикою щодо справи проти Мюллера і його роботи із розслідування російського втручання в американські вибори. Вони заявили, що генпрокурор Вільям Барр перетворив своє відомство у «засіб політичної помсти президента Трампа».

«Якщо Міністерство юстиції може бути використане в якості інструмента політичної помсти чи для того, щоб допомогти президентові у просуванні на наступних виборах, то верховенству права буде завдано нової і непоправної шкоди», – вказали Надлер і Шифф у спільній заяві.

У березні 2019 року команда спецпрокурора Роберта Мюллера завершила роботу над доповіддю про втручання Росії в президентські вибори 2016 року в США. Дворічне розслідування підтвердило висновки американської розвідки щодо втручання Росії у вибори, за підсумками яких Дональд Трамп став президентом. Але зв’язків між передвиборчим штабом президента США Дональда Трампа і Кремлем слідчі не знайшли. При цьому Мюллер не дійшов до однозначного висновку, чи намагався Трамп перешкоджати правосуддю.

Трамп неодноразово заявляв, що розслідування було «полюванням на відьом».

Москва свою причетність до виборів в інших державах категорично відкидає.
…

Брестський обласний суд в Білорусі 25 жовтня оголосив вирок у справі про вбивство торік 8-місячної дівчинки. Суд визнав 48-річного Віктора Сяргелю і його знайому, 26-річну Наталію Колб винними у вбивстві дочки останньої. Чоловікові присудили страту, жінці – 25 років колонії загального режиму (максимальне для жінок покарання).

Вирок ще не вступив в силу і може бути оскаржений. Процес був закритим. Вирок повністю збігся з тим, що просила прокуратура. 

Сяргель – третій білорус, засуджений до смертної кари в цьому році. За даними слідства, він разом зі своєю знайомою ввечері 27 жовтня 2018 року розпивав спиртні напої, завдавши численних травм малолітній дитині, які стали для неї смертельними.

Європейський союз неодноразово закликав Мінськ скасувати страти. Білорусь – єдина європейська країна, яка все ще застосовує смертну кару.

За даними правозахисних організацій, близько 400 людей були засуджені до смертної кари в Білорусі після розпаду Радянського Союзу.

 
…

«Нафтогаз» продовжує вживати заходів для забезпечення виплати «Газпромом» боргу у сумі 2,56 мільярда доларів з відсотками…»
…